Привабливий йогурт, який ви купуєте в супермаркеті, насправді може містити зависокий рівень заліза, він може бути простроченим або ж у пакеті замість йогурту може опинитися кефір. Закони та держава мають охороняти нас від підробок та неякісного продукту. Те ж саме повинне відбуватися з інформацією, яку ми споживаємо щодня.

Європейська Комісія та Рада Європи розпочали проект зі становлення європейських стандартів в українських медіа. Їхня мета – забезпечити українську громадськість якіснішою інформацією про соціальні та політичні процеси в Україні. Європейські партнери допомагатимуть українській стороні розробляти та вдосконалювати законодавство у сфері ЗМІ, сприяти впровадженню етичного кодексу журналістів та поліпшувати співпрацю у трикутнику «ЗМІ – громадянське суспільство – влада».

«Джинсу» має зупинити саме українське суспільство

Керівник проекту Ад Ван Лун, який представляє Нідерланди, говорить, що європейські стандарти – це якісна інформація, а у випадку з Україною – це відмова від проплачених матеріалів. Досягнути мету Єврокомісія та Рада Європи збираються завдяки тренінгам, круглим столам, роз’ясненню та експертизі.

«Одне з питань, яке справді критичне, – це практика, що організації та компанії можуть платити журналістам та редакторам для того, щоб їх показали з позитивного боку. В принципі, це можливо, але ви мусити зазначати, що інформація була спонсорована», – зазначив Ад Ван Лун.

Безпосередньо європейці з «джинсою» боротися не будуть, зупинити цю практику повинне українське суспільство. Вони поділяться інноваційними практиками та передадуть досвід, оскільки деякі країни вже пройшли перехідний період від державних до приватних ЗМІ. Також вони хочуть працювати над тим, щоб населення України, особливо в регіонах, мало достатню кількість джерел інформації, щоби скласти свою власну думку.

                              Споживач дістає отруєну інформацію для себе 

 

Головним отримувачем європейської допомоги буде Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при адміністрації Президента України. Її голова Тарас Петрів вважає, що проект допоможе у становленні соціально відповідальних ЗМІ на медійному ринку України, який зростає.

«Український споживач після нашого проекту буде заходити в цей інформаційний супермаркет і бачити, що ось на такій продукції є ярличок, де написано: от там стільки реклами, там така-то складова такого-то, там буде відділена інформація від коментаря. А сьогодні він заходить в цей інформаційний супермаркет і, на жаль, не розуміє, що в деяких новинах – не новини, а «джинса», в ділових програмах замовні сюжети під конкретних законодавців, а це – не правильно, бо споживач дістає отруєну інформацію для себе», – каже Тарас Петрів.

                                 Потрібно боротися із прихованою рекламою

Найбільшими проблемами українській ЗМІ головний редактор видання «Детектор медіа» Наталія Лігачова вважає таблодизацію та приховану рекламу.

«Цей моніторинг виявляє приклади прихованої реклами і він стимулює громадянське суспільство до дискусії. Насправді, для європейців це має бути інструментом для тиску на українську владу, бо в неї є важелі боротьби з прихованою рекламою, але вона, на жаль, їх ніколи не використовує», – наголошує Наталія Лігачова

Європейська Комісія з 2000 року фінансує проекти у сфері ЗМІ. До 2004 року вона допомагала боротися з темниками, сьогодні – з «джинсою». Але розвивати критичне мислення споживачів ЗМІ – справа рук самих читачів, глядачів та слухачів. Голосуючи власним гаманцем – вони можуть примусити виробників «інформаційних йогуртів» до підвищення якості свого продукту.