Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) направила до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації листа з приводу проекту Закону України «Про внесення змін до статті 21 Закону України “Про рекламу”» (щодо заборони реклами лікарських засобів та цілительства, №1103 від 04.12.2007 р.). Нижче наводимо його повністю.

Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації

Шановні члени комітету!

У зв’язку із поданням проекту Закону України “Про внесення змін до статті 21 Закону України “Про рекламу” (щодо заборони реклами лікарських засобів та цілительства, №1103, зареєстрований 04.12.2007 р.), просимо врахувати наші зауваження до цього проекту в частині регулювання розміщення реклами в засобах масової інформації.

Законопроектом пропонується фактично заборонити рекламу низки товарів (лікарських засобів, які відпускаються без припису (рецепту) лікаря, косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок що мають лікувальні властивості, підтверджені у встановленому порядку, послуг народної медицини та осіб, які їх надають). Всі ці товари в Україні знаходяться у вільному цивільному та господарському обігу. Як основний мотив такої заборони в пояснювальній записці зазначається недостатня досвідченість та недостатня обережність споживачів у користуванні цими товарами, які призводять до ігнорування ними попередження про необхідність консультації у лікаря (яка відповідно до чинного законодавства міститься в інструкції до кожного лікарського засобі) та спричинення шкоди власному здоров’ю через самолікування.

Разом з тим, оцінюючи запропоновані зміни, слід брати до уваги, що будь-яке обмеження поширення реклами в засобах масової інформації водночас є обмеженням свободи висловлювань як для рекламодавців, так і для самих ЗМІ. Стаття 10 Європейської конвенції з прав людини встановлює наступні умови, за яких обмеження права на свободу вираження поглядів є припустимим:

1) обмеження має бути передбачене законом;

2) обмеження має переслідувати законну мету (в цьому випадку, очевидно, такою метою є захист здоров’я громадян);

3) обмеження має бути реально необхідним у демократичному суспільстві – тобто, у разі скасування такого обмеження, суспільство може зазнати суттєвої шкоди, а само обмеження є адекватним тим цілям, заради досягнення яких воно встановлюється. Навряд чи Українській державі вдасться довести, що повна заборона поширення реклами лікарських засобів має бути адекватним заходом для захисту здоров’я громадян від їх власної необережності та самовпевненості.

На наш погляд, для того, щоб навіть недосвідчені у питаннях медицини громадяни не були введені в оману рекламою лікарських засобів, достатнім попереджувальним заходом є встановлення до цієї реклами наступних вимог:

«Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:

об'єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що рекламований товар є лікарським засобом;

рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів».

Саме такі вимоги містяться у проекті Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв, №0938 від 23 листопада 2007 року), прийнятому Верховною Радою України 18 березня 2007 року.

Також звертаємо вашу увагу на той факт, що відповідно до пункту 3 статті 86 Регламенту Верховної Ради України, «у разі внесення законопроекту, реалізація якого впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів, до нього додаються фінансово-економічне обґрунтування (розрахунок розміру витрат) та пропозиція щодо покриття цих витрат». У фінансово-економічному обґрунтуванні законопроекту №1103 зазначається лише, що «Прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України». Ця інформація є неповною, оскільки доходи від розміщення реклами оподатковуються податком на рекламу, який надходить до місцевих бюджетів. Зменшення доходів місцевих бюджетів, яке відбудеться внаслідок заборони реклами лікарських засобів в законопроекті не оцінено та не надано пропозицій щодо його покриття. Відповідно до пункту 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України, це є підставою для повернення законопроекту суб’єктам права законодавчої ініціативи.

З огляду на викладене вище, просимо повернути законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи або надати Верховній раді України висновок про доцільність відхилення цього законопроекту.

З повагою,

Виконавчий директор НАМ Катерина М’ясникова