22 січня 2007 року відбулося перше в новому році засідання Громадської ради з питань свободи слова та інформації при парламентському профільному комітеті.

Члени Громадської ради розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення, відповідно, прозорості відносин власності стосовно ЗМІ та неупередженого ставлення останніх до свободи політичних дебатів. (Другий законопроект внесений членом фракції Партії регіонів Ганною Герман 15.01.2007 року). Також обговорювалося питання про формування та компетенцію громадських рад Національних теле- та радіокомпанії України та планування їх подальшої роботи. Розгляд питання щодо змін до закону України «Про рекламу» було перенесено.

Андрій Шевченко, голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, зазначив, що прийняття законопроекту про зміни в деяких законах України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно ЗМІ дещо загальмувалося. Причина – відсутність зацікавлених у його просуванні осіб. Проект розроблений Міністерством юстиції, внесений Кабміном (а саме Віктором Януковичем) і має відповідати європейським стандартам. Тому члени ради повинні визначитися: рекомендувати парламентському комітетові просувати його далі, щоби Верховна Рада приймала його в першому читанні, а потім доробляти суперечливі моменти, чи відхилити і створювати новий законопроект.

Секретар Громадської ради юрист Тарас Шевченко провів презентацію цього законопроекту, виділивши найбільш суперечливі статті. Наявна редакція частини третьої статті 12, зазначив він, забороняє «створення і діяльність телерадіоорганізації: у статутному фонді якої іноземні інвестиції становлять понад 35 відсотків; засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких відповідно до цього Закону затверджує Кабінет Міністрів України». Таким чином, підкреслив Тарас Шевченко, ця редакція не забезпечить більшої прозорості, бо визначатимуться лише власники першого рівня, а справжні власники зазвичай знаходяться на другому та наступних рівнях і ховаються в офшорних зонах.

Щодо змін до закону про пресу (проект рекомендує, зокрема, зазначати відповідального за кожен номер видання) Тарас Шевченко зазначив, що варто вказувати реальні адреси засновника та редакції, бо на сьогодні існує багато юридичних колізій. Наприклад, судові виконавці не можуть виконати судове рішення, оскільки не в змозі відшукати справжню адресу редакції.

Загалом, члени Громадської ради висловилися за іноземні інвестиції в медіа та за більшу прозорість, але стосовно подальшої долі згаданого законопроекту думки розділилися майже навпіл. Одні були за те, щоби Верховна Рада приймала його в першому читанні, інші – за створення нового законопроекту. Тарасові Шевченку доручено від імені Громадської ради підготувати конструктивні пропозиції щодо законопроекту про прозорість ЗМІ, які (пропозиції) потім передати парламентському комітетові.

Менш дискусійним виявилося наступне питання – про законопроект (№3002) щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно забезпечення неупередженого ставлення ЗМІ до свободи політичних дебатів. Члени Громадської ради стурбовані намаганнями зобов’язати всі ЗМІ транслювати та друкувати виступи вищих посадових осіб держави і вважають такі положення неприйнятним втручанням у творчу діяльність ЗМІ. Тому громадська рада пропонує Комітету з питань свободи слова та інформації відхилити даний законопроект.

Питання про громадські ради НТКУ та НРКУ (їх формування та компетенцію) у декого з присутніх викликало запитання щодо якісного складу цих рад. Пролунала думка, що громадські ради більше схожі на політичні. На це Андрій Шевченко відповів, що Верховна Рада запізнилася з формуванням цих рад, як мінімум, на рік. І його позиція полягала в тому, щоби парламент якнайшвидше затвердив хоча б такий склад (який потім можна буде переглядати). Це було би вже першим кроком у створенні суспільного мовлення. Формально процедуру створення громадських рад НТКУ та НРКУ дотримано, зазначив Андрій Шевченко. Але голосування напередодні Нового року показало: антикризова більшість Верховної Ради блокує створення громадських рад.

Члени Громадської ради з питань свободи слова та інформації доручили шеф-редактору «Детектор медіа» Наталії Лигачовій та директору Інституту Медіа Права Тарасові Шевченку підготувати відповідне звернення до парламентського комітету. У зверненні має бути зазначено, що, в інтересах громадськості, до громадських рад Національних теле- та радіокомпанії мусять входити представники громадських організацій, а не політики. Крім того, звернення повинно засвідчити, що процедура створення рад потребує вдосконалення, а Верховна Рада мусить зробити все можливе, аби громадські ради НТКУ та НРКУ було створено якнайшвидше.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»