На Луганщині майже відсутні українські книжки

4 Вересня 2006
11567
4 Вересня 2006
11:07

На Луганщині майже відсутні українські книжки

11567
На Луганщині майже відсутні українські книжки

На Луганщині не хочуть або не вміють читати українською. Тут майже відсутні українські книжки. Їх не продають у книжкових крамницях і дуже мало у бібліотеках. Цього року на книжки центральна обласна бібліотека виділила мільйон гривень. На українську витратили лише сьому частину. Працівники книгарень та бібліотек виправдовуються тим що на українські книжки немає попиту.

Працівники книгарень виправдовуються тим, що на українські книжки немає попиту. Навіть студенти національних Вузів вчаться по російських посібниках. За останніми опитуваннями соціологів, дев’яносто відсотків людей у найсхіднішій області України розмовляють і читають російською. В обласній бібліотеці імені Горького лише шоста частина фондів – українськомовна література.

Інна Рібянцева, директор Луганської обласної бібліотеки імені Горького: „Скажем, за второй квартал этого года читатели наши взяли 207 тысяч книг на русском языке и 67 тысяч книг на украинском языке. Естественно пропорции не в сторону украинского языка».

Політику русифікації проводить обласна рада. Головний аргумент, яким прикриваються прибічники російської мови - європейська Хартія захисту регіональних мов. При тому, що в Луганську лише три українськомовні школи. А студенти навіть національних університетів вчаться за російськими підручниками.

Володимир Семистяга, голова міського об’єднання всеукраїнського товариства „Просвіта”: "Сьогодні обласна рада намагається затвердити програми розвитку російської мови на території Луганщини і тільки на цей рік намагаються виділити десь близько 200 тисяч гривень це при тому, що є програма розвитку української мови, на розвиток якої не виділено ні копійки”.

Українізувати Луганщину намагається Міносвіти. Завдяки цьогорічній освітній програмі кількість українських книжок у бібліотеках зросла на двадцять п’ять тисяч. Сільські та районні книгарні чи не вперше за роки незалежності отримали літературу. Здебільшого це історичні та культурологічні книги. А потрібні студентам і викладачам фундаментальні праці видавництва "Наукова думка" та Києво-Могилянська Академія досі лишаються дефіцитом.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11567
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду