«Кінець епохи більшості». Огляд політичних відеоблогів за 9–15 березня 2020 року

«Кінець епохи більшості». Огляд політичних відеоблогів за 9–15 березня 2020 року

18 Березня 2020
1789
18 Березня 2020
10:22

«Кінець епохи більшості». Огляд політичних відеоблогів за 9–15 березня 2020 року

1789
Медведєва знову знімає у Криму, Дубинський закликає скуповувати долари й гречку та кому Мокрик пропонує гасло «Гав, і в мене встав».
«Кінець епохи більшості». Огляд політичних відеоблогів за 9–15 березня 2020 року
«Кінець епохи більшості». Огляд політичних відеоблогів за 9–15 березня 2020 року

На тижні блогери не припинили згадувати про коронавірус, розбавивши світову тему номер один згадками про «капітуляцію» в Мінську, «обнулення» президентських термінів Путіна та навіть патологічні сексуальні бажання Андрія Портнова.

Воно живе!

Саме так зветься одне з відео Анатолія Шарія, опублікованих за минулий тиждень. У ролику блогер, відволікшись від нищівної критики Порошенка, «слуг народу» та висміювання проукраїнських ініціатив, звернув увагу на політичного персонажа, якого всіляко реанімують ЗМІ Ріната Ахметова. Так, на колишнього голову уряду Арсенія Яценюка.

Взятися за лідера «Народного фронту» Шарія змусив нещодавній етер «Свободи слова Савіка Шустера». Левову частку відео становлять висміювання Яценюка як людини, яка робить «грозные заявления, которые никому не интересны». За підсумками виступу Арсенія Яценюка на токшоу Шустера блогер припускає, що колишній прем’єр робить спроби вислужитися перед нинішнім президентом. І якщо Яценюк таки втрапить у владну обойму, вважає Шарій, то рейтингу Зеленського буде «кабздец». Хоча й додає, що сам «этого очень бы хотел». Та чи не тому, що на місці монобільшості в разі дострокових парламентських виборів Анатолій Шарій бачить коаліцію у складі «ОПЗЖ» та власної партії? Тож і симпатизує кожному, хто хоч якось може чинну більшість розвалити.

Капітуляціям — ні, ні — брехні

Зреагували відеоблогери й на протокол, підписаний членами тристоронньої контактної групи під час чергових перемовин у Мінську. На думку чималої кількості політиків та медійників, документ позбавляє Росію статусу учасниці конфлікту та навіть легітимізує так звані народні республіки на окупованій частині Донеччини та Луганщини.

Схожих поглядів дотримуються і блогери з проукраїнського сегменту. Зокрема, активіст Сергій Стерненко, який називає папери «мінським договорняком» та вбачає в реалізації протоколу кілька загроз. Україна, на його думку, припиняє визнавати Росію агресором, «добровільно відмовляється» від окупованих територій та показує, що терористам за скоєне нічого не буде. При цьому президент, вважає Стерненко, мав би втрутитися в ситуацію, але не робить цього.

Жорсткішим у висловах був улюбленець Матвія Ганапольського, народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. Дії представників України в Мінську обранець вважає «безумием и капитуляцией». При цьому народний депутат висловив «респект» 59 представникам монобільшості, котрі підписали звернення до президента щодо недопущення створення так званої консультативної ради за участю якихось «представників ОРДЛО». Загалом те, що відбувається у владі, Олексій Гончаренко називає «кінцем епохи більшості».

Карантин і «квітучий» Крим

Таких суворих карантинних заходів в Україні донині не було. Тож і реагували люди на подію активно. Блогери — не виняток. Про всеукраїнський карантин висловлювався, зокрема, й народний депутат / блогер Олександр Дубінський. У відео медійник, як і завжди, вдається до гучних закликів. «Кто покупал 8 марта тюльпаны, сделал большую ошибку: нужно было покупать гречку и доллары», — каже Дубінський. Жарти це чи відверте нагнітання паніки серед підписників, позбавлених критичного мислення, нехай кожен вирішить сам. Відповідь на це запитання одразу ж підказав сам блогер, переконуючи, що «история с одним заболевшим (на момент запису блогу. — Авт.) — это х**ня», й направду інфікованих, мовляв, значно більше. Одним словом, вміє людина заспокоїти авдиторію. Хоча для працівників «1+1», як колишніх, так і нинішніх, нагнітати ситуацію — це, схоже, професійна звичка.

Говорила про карантин і «обличчя Страни.ua» — Олеся Медведєва. Проте тематичний відеоролик вона записала вже нинішнього тижня. А от минулої семиденки Медведєва і Ко видавали в етер продукт, за який медійниця рік тому «мала честь» потрапити в базу «Миротворця».

Йдеться про візити блогерки до окупованого Криму. Під час свого першого вояжу навесні 2019-го Медведєва розповідала глядачам, як сильно змінився півострів із часів «приходу Росії». Зокрема, як якісно там ремонтують дороги та відновлюють інфраструктуру. За висновками блогерки, Росія за п’ять років вклала у Крим більше грошей, ніж Україна — за 23 роки, а 70 % тамтешніх мешканців виступають за Путіна. Тези представниці «Страни.ua» тоді припали до душі російським ЗМІ, чого не скажеш про ЗМІ українські.

Та перегляди й коментарі вирішують, і Олеся Медведєва знову вирушила до окупованого півострову. У першому випуску спецпроєкту «Крим-2020» блогерка нагадує, що «прошлогодний проект сделал меня знаменитой на всем постсоветском пространстве… наш блог показывали на федеральных российских каналах» (дуже сумнівне досягнення. Хіба що якщо проросійська пропаганда одразу ставилася за мету. — Авт.).

А присвячене відео, зокрема, перетину КПВВ «Каланчак». «Украинцы построили полноценный пункт пропуска», — мовить Медведєва, додаючи, що росіяни зробили це раніше. А от у самому Криму дороги в містах, мовляв, ремонтують не надто добре, зате мобільний зв'язок кращий, ніж був під час експедиції 2019 року. Окремим пунктом варто згадати намагання Медведєвої висміювати засади законопроєкту «Про медіа», проілюстроване описом сімферопольського аеропорту. Таке варто дивитися без коментарів. Загалом уже перший випуск циклу «Крим-2020» ненав’язливо підводить глядача до думки, що в Криму, мовляв, далеко не все супер. Але значно краще, ніж було до окупації.

Портнов хороший, Портнов поганий

Не стояв осторонь політичних процесів і колишній соратник Януковича, а нині ще й відеоблогер Андрій Портнов. Тільки цього персонажа, схоже, не лякає ані пандемія коронавірусу, ані сумнівні рішення влади стосовно конфлікту на сході. Натомість гнітять Портнова… «чествования нацистов в Киеве». Під цією кодовою фразою блогер заховав намагання київської влади відзначати дні народження діячів ОУН-УПА, яких Портнов зараховує до нацистів: письменника Уласа Самчука, полковника УПА Василя Сидора чи його колеги Василя Галаси (загалом вісьмох). Протестуючи проти такого рішення столичної влади, Андрій Портнов навіть звернувся до окружного адмінсуду Києва, де позов досвідченого юриста задовольнили.

«В Киеве никаких праздников нацистских коллаборантов праздновать не будут», — запевняє підписників Андрій Портнов. При цьому факти, що до співпраці з нацистами значно активніше схилялися представники радянської армії, проросійський блогер, звісно ж, замовчує.

Згадували Портнова й на ідеологічно протилежному «полі». Зокрема, саме йому присвятив черговий випуск влогу MokRec журналіст Данило Мокрик. Медійник записав відео з іграшковою собачкою, обігруючи вже крилату фразу Андрія Портнова про бажання зґвалтувати прокурора в «тупой собачий рот». Вислів, який пізніше використовували й народний депутат від «ОПЗЖ» Ілля Кива, і його колега з монобільшості Дубінський, на думку блогера, приховує в собі потаємне бажання зоофілії. Загалом, проблему Мокрик вважає «патологією, страшнішою за коронавірус». А представникам «клубу Портнова» він запропонував гасло: «Гав, і в мене встав». Тему журналіст, вочевидь, обрав у зв’язку з нещодавніми заявами соратників Портнова про те, що той міг би стати ефективним генпрокурором. Мокрик нагадує, що Портновим саме час зайнятися СБУ, адже факт погроз прокурорам не має залишитися без відповіді.

У світі — коронавірус, у Росії — Путін

На тижні вийшла із блогерського анабіозу й шефредакторка «Лівого берега» Соня Кошкіна. Відеоролик журналістка присвятила коронавірусу, зокрема карантину, запровадженому в Україні. Обмеження Кошкіна схвалює, адже українська медицина, вважає медійниця, перебуває «в расслабоне». А найнебезпечнішим для України періодом пандемії вважає другу половину квітня, коли додому на великодні свята мають повертатися заробітчани. У світовому ж масштабі пандемію коронавірусу вважає «концом мирового глобализма», адже кожна країна опинилася у боротьбі з вірусом сам-на-сам.

А от телеведучий Євгеній Кисельов у традиційних «Итогах», хоч і згадував про пандемію Сovid-19, зосередився все ж на «захворюванні» з епіцентром у Москві: там Держдума дозволила Путіну знову стати президентом Росії, «обнуливши» попередні його терміни. «Из всех ходов Путин выбрал самый простой: смахнул все фигуры с доски», — іронізує колишній російський журналіст. Додаючи, що після поправки депутатки Валентини Терешкової (яка й дозволить чинному президенту балотуватися заново) Путін, як джентльмен, «просто обязан на ней жениться». Пильна увага Кисельова до подій на батьківщині — зрозуміла. Та чи так само цікаво спостерігати за перипетіями в російському політикумі українцям-глядачам каналу? Сумнівно. Враховуючи, що в Росії з 2000 року від перестановки доданків сума все одно не змінюється, а ворожість росіян до українців тільки зростає.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1789
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду