Перемога чи видимість перемир’я?

17 Листопада 2005
1557
17 Листопада 2005
17:56

Перемога чи видимість перемир’я?

1557
Прийняття змін у виборче законодавство щодо ролі ЗМІ продемонструвало, що медійна спільнота спроможна впливати. Але наскільки ефективно и наскільки з точки зору інтересів суспільства, а не лише власників ЗМІ – залишається під питанням.
Перемога чи видимість перемир’я?
Коментують: Микола Баграєв, Володимир Яворівський, Тетяна Котюжинська, Сергій Гузь.

Також публікуємо прийнятий Закон. Прийняття змін у виборче законодавство щодо ролі ЗМІ продемонструвало, що медійна спільнота спроможна впливати. Але наскільки ефективно й наскільки з точки зору інтересів суспільства, а не лише власників ЗМІ – залишається під питанням.

Коментують: Микола Баграєв, Володимир Яворівський, Тетяна Котюжинська, Сергій Гузь.

Також публікуємо прийнятий Закон.


Прийняття змін у виборче законодавство щодо ролі ЗМІ стало відчутною перемогою медійної спільноти та здорового глузду. В свою чергу, медіа мають підтвердити власну відповідальність та професійність.

Як вже повідомляла „ТК”, сьогодні у Верховній Раді шляхом поіменного голосування було прийнято Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння реалізації виборчих прав громадян, забезпечення свободи політичних дебатів, неупередженого ставлення засобів масової інформації до кандидатів у депутати, партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу. За прийняття цього закону проголосувало 396 народних депутатів із 411 зареєстрованих. Також більшістю голосів (391 – „за”) було прийнято Постанову про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2006 року, яка рекомендує податковій Адміністрації і всім іншим контролюючим органам оголосити вето на перевірки ЗМІ під час виборів (з 1 грудня по 1 квітня).

Тим самим сьогодні було підведено риску під дискусією про антиконституційність та невідповідність міжнародним стандартам свободи слова деяких положень нової редакції Закону України „Про вибори народних депутатів України”, який був розроблений нардепом Юрієм Ключковським. Процедура сьогоднішнього голосування зайняла лише кілька секунд, але їй передували численні обговорення проблемних питань у суспільстві.

Справжня боротьба розгорнулася навколо статті 71 Закону, яка передбачала, що аудіовізуальні ЗМІ можуть бути позбавлені у деяких випадках ліцензії, а друковані ЗМІ - закриті без рішення суду з подання ЦВК або окружної виборчої комісії. Не менший резонанс мала і стаття 68, що, з одного боку, встановлювала рівні можливості для кандидатів щодо використання ЗМІ, а з іншого (пункт 12) забороняла журналістам давати коментарі та оцінки, висвітлюючи виборчий процес чи діяльність того чи іншого кандидата. Про все це детально писала „ТК», надаючи коментарі провідних медійних ектпертів, представників громадських організацій.

Щойно прийнятим Законом вносяться зміни в закон «Про телебачення та радіомовлення». Відповідно до цих змін, час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15% щогодинного мовлення (без врахування часу, відведеного на політичну рекламу під час виборчого процесу) для телерадіорганізацій будь-якої форми власності.

Також вносяться зміни до Закону про вибори депутатів. Згідно з цими змінами, встановлено визначення термінів "передвиборча агітація" і "політична реклама".

Відповідно до закону, до політичної реклами належать: використання символіки або логотипів партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, а також повідомлення про підтримку партією або блоком або кандидатом у депутати видовищних або інших публічних заходів, або звернення уваги на участь у таких заходах партії (блоку) або визначених осіб як кандидатів у депутати.

Закон визначив, що при вирішенні питання про те, чи є агітацією інформація, поширена у медіа, необхідно встановлювати мету, з якою ця інформація поширювалась. За словами розробників законопроекту, цей критерій дозволяє відмежувати професійну діяльність журналістів від агітації і дозволить ЗМІ достатньо повно висвітлювати вибори.

Відповідно до закону, час мовлення, відведений на політичну рекламу на радіо і телебаченні, не може перевищувати 20% фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізації будь-якої форми власності.

Друкована площа, відведена на політичну рекламу протягом виборчого процесу в друкованих ЗМІ, у тому числі рекламних, не може перевищувати 20% обсягу друкованої площі кожного номеру видання або додатки до нього.

Прийнятий закон дозволяє засобам масової інформації відмовляти у розміщенні політичної реклами, якщо у ній містять завідомо недостовірні відомості.

Прийняті зміни знімають заборону журналістам коментувати і оцінювати політичну діяльність кандидатів у депутати, встановлюють, що відповідальність за зміст політичної реклами, у більшості випадків, несуть політичні партії, а також визначають виключно судовий порядок зупинення діяльності ЗМІ за порушення виборчого законодавства.

Із проханням прокоментувати сьогоднішню подію ми звернулися до медіа-експертів, а також до народних депутатів.

Микола Баграєв, секретар Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації:

- Я благодарен всем, кто участвовал в обсуждении этих поправок, кто обратил внимание законодателей на недочеты новой редакции Закона о выборах народных депутатов. Нам очень помогли общественные медийные организации. В Комитете по вопросам свободы слова и информации мы проводили консультации, круглые столы, рабочие встречи. Все замечания были учтены. Была создана общая рабочая группа, была выработана общая позиция, которая удовлетворила и нас, народных депутатов, и работников СМИ, которая помогла убедить автора закона Юрия Ключковского в необходимости внести поправки. Сегодняшнее голосование показало, что мы очень серьезно подготовились и пришли в зал со сложившимся общественным мнением.

Главное наше достижение – это то, что мы убрали из Закона те краеугольные камни, которые позволяли характеризовать его как антидемократичный. Это касается, безусловно, 68 статьи, которая лишала журналистов права комментировать политические события, деятельность политиков во время выборов.

Второе положение, которое вызывало шквал критики – 71 статья Закона, которая позволяла лишать лицензий и закрывать телерадиокомпании и газеты с подачи ЦВК и окружных избирательных комиссий, минуя суды. Эта статья закона шла в разрез с существующим законодательством. Ведь закон о телевидении и радиовещании, закон о Нацраде, которые, кстати, никто не отменял, регулируют деятельность аудиовизуальных СМИ. Все это было сегодня изменено и приведено в соответствие с существующим законодательством, что позволит представителям СМИ беспрепятственно выполнять свои профессиональные обязанности.

Думаю, что принятое сегодня Постановление, которое рекомендует всем контролирующим органам, в том числе - и налоговой службе воздержаться от проверок СМИ во время выборов, также способствует упрочению демократичных завоеваний в обществе. Кабмин уже приступил к разработке необходимых документов.

Я не согласен с теми коллегами, которые считают, что этим постановлением можно спровоцировать вседозволенность. Ведь над каждым СМИ есть своей контролирующий орган, скажем над ТРК – Нацсовет по вопросам телевидения и радивещания. Есть суды, которые должны рассматривать спорные вопросы и следить за выполнением СМИ всех законов. Кстати, подобный мораторий на проверки мы вводили и во время президентских выборов. Я тоже был тоже автором того постановления. И оно себя оправдало.

Володимир Яворівський, заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації:

- Поправками у закон ми жодним чином не обмежуємо права будь-якої людини, в тому числі тієї, яка балотується в депутати, захищати свою честь і гідність у суді, якщо виникне така потреба.

Втім, я б зараз не аплодував і не казав: "Ах, як все чудово"! Вибори – це випробування не тільки для політиків, а й для журналістів. Засоби масової інформації повинні пройти це випробування. Перемога їхня сьогодні дуже велика. Журналісти довели, що вони можуть гуртуватися і відстоювати свої професійні інтереси. Але я б не хотів, щоб усі впали зараз в ейфорію і сказали: "Нам усе можна". Сказати, що все тепер буде чисто і спокійно, як в дитячих яслах чи на кладовищі, я просто не можу. Не готові ми до того. І президентські вибори, і «помаранчеві» події довели, що журналіст повинен тримати своє ім’я в чистоті і під час, і після виборів. Бо дуже багатьом після того, що вони говорять під час ефірів, буває соромно. Ви побачите, що буде завтра. Це вже видно по тому, що робить зараз телеканал „Київська Русь”.

Тобто, я не ідеалізую ситуацію і знаю, що багато каналів буде на службі - на боці чи сильного чи більш заможнього. Але я переконаний, що більшість наших телеканалів будуть тримати рівень європейської демократії, будуть дотримуватися професійних стандартів у роботі. Я дуже хочу, щоб наша преса чогось навчилась. Ми вже сьогодні повинні закладати демократичні принципи журналістики, які будуть передаватися від вашого покоління до тих студентів, які вчаться сьогодні. Треба пам’ятати – вибори закінчаться і треба буде жити далі. І декому буде жити некомфортно. Я б хотів, щоб і після виборів кожен журналіст міг дивитися колегам, своїм читачам, глядачам і слухачам прямо в очі.

Тетяна Котюжинська, експерт IREX Y-MEDIA:

- Я думаю, що насправді цей новий закон зовсім не покращив діючий наразі Закон про вибори народних депутатів. Дійсно, парламентарі дуже багато радились з журналістами, але в результаті все ж таки не врахували всіх істотних положень.

Візьмемо, наприклад, зміни до п. 10 ст. 71. Ця норма передбачає можливість тимчасового зупинення діяльності ЗМІ як санкцію за порушення норм закону. Дійсно, в новій редакції таке зупинення передбачено лише в судовому порядку. Але в той же час залишено саме положення про можливість призупинення дії ЗМІ. Це не відповідає ні загальносвітовим стандартам, ні міжнародним зобов’язанням нашої країни. Діяльність ЗМІ не може бути зупинена ніколи. Можуть бути застосовані штрафні санкції, заборонено публікувати певні матеріали, але зупиняти діяльність не можна, особливо з такими нечіткими правилами гри, як вони встановлені законом. Фактично, виходить, що за будь-яке порушення суд формально має право зупинити діяльність ЗМІ.

По-друге, така, здавалось би, цілком позитивна норма, як п. 27 ст. 71, де встановлено, що ЗМІ не несе відповідальності за матеріали передвиборчої агітації. Але ж це крім тих випадків, коли ці матеріали порушують положення п. 5 тієї ж статті, де йдеться про пропаганду війни, насильства, національної та расової дискримінації тощо. Отже, нібито все правильно, але чому саме ЗМІ робиться відповідальним за поширення подібних матеріалів з боку партій чи блоків? Потрібно в законодавчому порядку зобов’язати самих кандидатів відповідати за це.

Погляньте, яка виходить ситуація. Якщо матеріали передвиборчої агітації містять такі заклики, і ЗМІ їх поширює, то відповідає за це поширення саме ЗМІ. Якщо ЗМІ забороняє кандидату поширювати у своїх публікаціях такі матеріали – це виходить перешкоджання веденню передвиборчої агітації і, відповідно, знову тягне за собою санкції.

У щойно прийнятому законі дійсно змінена норма про заборону коментарів та оцінок. Але, знову ж таки, виникає неприємна ситуація. Фактично, зараз і надалі діє заборона поширювати інформацію, яка містить передвиборчу агітацію, на безоплатній основі. А враховуючи, що до форм такої агітації законом віднесені також мітинги, концерти, публічні заходи, виходить, що висвітлювати їх також не можна.

Прийнятий законопроект не передбачив змін до ч. 10 ст. 69, де сказано, що ефірний час може надаватися партії (блоку) лише на підставі угоди з передачею коштів. Скажіть, будь ласка, чи не означає це, що проведення дебатів стає можливим лише за умови фінансування з боку політичних партій?

- Дебати за законом також є однією із форм передвиборчої агітації. Тому дійсно виходить, що дебати, дискусії, „круглі столи”, конференції можуть проводитися виключно на підставі угод.

З іншого боку, агітацією це стає лише тоді, коли захід стосується виборчої програми. Між тим, на обговорення положень передвиборчих програм, особистих та професійних якостей кандидатів, має право будь-хто, навіть рядові громадяни, а також і ЗМІ!

Тобто, якщо законопроект залишиться в дії – він навіть погіршить становище ЗМІ на виборах.

Тому, на мою думку, ми маємо напряму керуватися нормами Конституції України, ігноруючи закон, якій обмежує і порушує права громадян, закріплені в Основному Законі. Ми пропонуємо пресі виходити зі своєї високої місії і керуватися міжнародними стандартами, які не те що дозволяють, а навіть вимагають від ЗМІ повідомляти про всі події - достовірно, всебічно і неупереджено, аналізувати та обговорювати програми - для того, щоб громадяни зробили свій вільний і усвідомлений вибір.

Сергій Гузь, Незалежна Mедіа-профспілка України:

- Ми ще не бачили остаточний варіант законопроекту, який буде підписаний головою Верховної ради. Треба його продивитись. У законопроекті Правденка, за який голосували сьогодні, все ж таки є небезпечні речі для нас, і він не знімає проблеми порушення наших прав. Ми вже домовляємося з юристами щодо серйозних консультацій. І вже в понеділок-вівторок наступного тижня будемо знати напевне, що нам робити далі. На мою особисту думку, поки що не можна сказати, що це остаточне вирішення проблеми. Залишилась норма про тимчасове призупинення діяльності ЗМІ. Фактично, ця норма буде вбивати ЗМІ, які підпадуть під її дію. Бо неможливо поновити діяльність газети чи телекомпанії через 3-4 місяці. Я думаю, що поки що рано говорити про те, що ми перемогли. Ми отримали першу дуже суттєву перемогу. Я зараз говорю про всіх журналістів. Але не факт, що на цьому все скінчилося.

Публікуємо також прийнятий Закон.

Проект

(на заміну)

вноситься народними депутатами України

Правденком С.М., Ключковським Ю.Б.,

Баграєвим М.Г., Бондаренко О.Ф.

______________________-

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо сприяння реалізації виборчих прав громадянами,

забезпечення свободи політичних дебатів, неупередженого

ставлення засобів масової інформації до кандидатів

у депутати, партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35 - 37, ст. 446) частини третю і четверту статті 173 викласти в такій редакції:

“3. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування.

4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування – невідкладно”;

частину першу статті 177 викласти в такій редакції:

“1. Суд, встановивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше, передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв’язку з цим заходи, встановлені законом”.

2. У Законі України “Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 10, ст. 43; 1996 р., № 5, ст. 18; 1997 р., №15, ст. 115; 2003 р., № 29, ст. 234):

1) у статті 5:

частини шістнадцяту, сімнадцяту і вісімнадцяту виключити;

доповнити частиною дев’ятнадцятою такого змісту:

“Національна рада здійснює також інші повноваження, передбачені законами України”;

2) у статті 28:

частину четверту виключити;

частину п’яту викласти в такій редакції:

“Дія виданої Національною радою ліцензії може бути тимчасово зупинена за рішенням суду у випадках, передбачених законом”;

3) частину другу статті 30 викласти у такій редакції:

“Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків на кожну годину мовлення (без урахування часу, відведеного на політичну рекламу під час виборчого процесу) для телерадіоорганізацій будь-якої форми власності. Це положення не поширюється на спеціалізовані рекламні канали мовлення. Час, відведений на політичну рекламу впродовж виборчого процесу на спеціалізованих рекламних каналах, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом кожної години мовлення”.

4. У Законі України “Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 8, ст. 62):

частину першу статті 13 викласти у такій редакції:

“1. Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків на кожну годину мовлення (без урахування часу, відведеного на політичну рекламу під час виборчого процесу) для телерадіоорганізацій будь-якої форми власності. Це положення не поширюється на спеціалізовані рекламні канали мовлення. Час, відведений на політичну рекламу впродовж виборчого процесу на спеціалізованих рекламних каналах, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом кожної години мовлення”;

у статті 14:

у тексті слова “Обсяг реклами” замінити цифрою і словами “1. Обсяг реклами”;

доповнити частиною другою такого змісту:

“2. Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж виборчого процесу у друкованих засобах масової інформації, в тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього. Це обмеження не поширюється на друковані засоби масової інформації засновниками яких є політичні партії”.

5. У Законі України “Про вибори народних депутатів України” (Відомості Верховної Ради України, 2005р., №38-39, ст.449):

1) у статті 42:

у частині першій слово “включно” виключити;

у частині шістнадцятій слово “територіальної” замінити словом “окружної”;

2) у статті 66:

частину першу доповнити новим першим реченням такого змісту:

“Передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати “за” або “проти” певного суб’єкта виборчого процесу”;

частину третю викласти у такій редакції:

“3. Політична реклама – це одна із форм передвиборної агітації, оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків), розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати “за” або “проти” певного суб’єкта виборчого процесу. До політичної реклами належить використання символіки або логотипів партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією (блоком) - суб’єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів, або привернення уваги до участі у таких заходах партії (блоку) - суб’єкта виборчого процесу чи певних осіб, як кандидатів у депутати.

Час мовлення, відведений на політичну рекламу на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж виборчого процесу у друкованих засобах масової інформації, в тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього)”;

3) у статті 68:

у частині дев’ятій слова “суперечать частині п’ятій” замінити словами “не відповідають вимогам частин п’ятої чи дев’ятої”;

частину дванадцяту викласти у такій редакції:

“12. Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності в інтерв’ю, дискусіях та дебатах, інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій має здійснюватися на засадах об’єктивності, неупередженості та збалансованості”;

4) у статті 71:

частини п’яту та одинадцяту після слова “расової” доповнити словом “національної”;

у частині шостій слова “надавати їм перевагу в будь-якій формі” замінити словами “чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати “за” або “проти” певного суб’єкта виборчого процесу”;

у частині дев’ятій слово „неправдивих” замінити словом “недостовірних”;

частину десяту викласти у такій редакції:

“10. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону, суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання”;

після частини двадцять шостої доповнити новою частиною такого змісту:

“27. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, крім випадків, передбачених частинами п’ятою та дев’ятою цієї статті”.

У зв’язку з цим частину двадцять сьому вважати частиною двадцять восьмою;

5) у частині першій статті 85 слово і цифри “статті 82” замінити словом і цифрами “статті 83”;

6) у пункті 2 розділу ХІV “Прикінцеві положення” слова “і доповнення” виключити і доповнити словами “за винятком положень, що стосуються ведення передвиборної агітації, зміни до яких можуть бути внесені не пізніш ніж за 120 днів до дня виборів народних депутатів України 2006 року”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова

Верховної Ради України
В.ЛИТВИН

Підготували Світлана Божко, Ольга Денисенко, "Детектор медіа"

Читайте також:

Прийнято зміни до Закону "Про вибори народних депутатів України". Перевірок також не буде

ПРАВО СИЛЬНОГО

Всесвітній рух за свободу слова "Артикль 19" стурбований ситуацією навколо Закону про вибори

Текст журналістського звернення, що буде розповсюджено на акції "Не душіть!"

Кримські журналісти закликають парламент внести зміни до закону про вибори Верховної Ради України

Медіа-профспілка проведе 17 листопада всеукраїнську акцію „НЕ ДУШІТЬ”

В четверг Рада будет менять закон о выборах в части деятельности СМИ

Депутати займатимуться ЗМІ і розвідкою

Юрію Ключковському, який звинуватив медіа в істерії навколо Закону про вибори, відповіли п'ять громадських організацій

Зачем враги, если ТАКИЕ адвокаты?

Телеканали наполягають на внесенні в Закон про вибори чіткого визначення передвиборної агітації

Медіа у виборах: українська дійсність

Согласительный совет одобрил снятие ограничений в деятельности СМИ

Закон як дамоклів меч над головою ЗМІ?

ЗМІ готові відмовитися від висвітлення виборів? Звернення до Президента та ВР

Закон про вибори (не) дорівнює Кримінальному кодексу

НМПУ голосуватиме за проведення всеукраїнського страйку

Ограничивая права СМИ на выборах, власть ограничивает права избирателей

Запитання "Детектор медіа": Чи має, на вашу думку, нова редакція "Закону про вибори народних депутатів України" норми, які становлять небезпеку свободі слова, праву громадян отримувати плюралістичну, збалансовану інформацію про учасників виборчого процесу?

Во время выборов прессе велели замолчать?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ольга Денисенко, "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1557
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 325
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду