Думи про Харківщину. Огляд політичних токшоу за 16 травня 2024 року

Думи про Харківщину. Огляд політичних токшоу за 16 травня 2024 року

27 Травня 2024
1404
27 Травня 2024
11:00

Думи про Харківщину. Огляд політичних токшоу за 16 травня 2024 року

1404
Володимир Ар’єв на Прямому хотів дати міністру Галущенку «коліном під зад», а Тарас Загородній у Наталії Мосейчук запевняв, що не така страшна українська корупція, як її малюють деякі медійні персони.
Думи про Харківщину. Огляд політичних токшоу за 16 травня 2024 року
Думи про Харківщину. Огляд політичних токшоу за 16 травня 2024 року

Центральною темою усіх етерів цього дня став наступ російських окупантів у прикордонні Харківщини. Не забули ведучі та гості згадати й набуття чинності закону про мобілізацію, а також приїзд російського диктатора Володимира Путіна до китайського колеги Сі Цзіньпіна.

16 травня, «Вже на часі», Прямий

Участь узяли народні депутати: член комітету з питань цифрової трансформації Володимир Ар’єв («Європейська солідарність»), перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук («Голос»), член комітету з питань правової політики Сергій Демченко («Слуга народу»), член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»). Четверо чоловіків.

Нинішній випуск вів лише Олександр Близнюк, без Світлани Орловської. Від початку зайшлося про наступ окупантів у прикордонні Харківщини. Присутні намагалися з'ясувати, чи достатніми були фортифікації? Зокрема, нардеп Андрій Осадчук («Голос») міркував, що фортифікаційні споруди не зводяться безпосередньо вздовж кордону. А наступом окупанти «готуються» до саміту у Швейцарії, де мають ухвалити формулу досягнення стійкого миру та передати її країні-агресорці.

Критичнішим був представник «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв. На його погляд, у Вовчанську не були зведені належні укріплення й він «знає причини того, що сталося». Ще додав, що нині й на Київщині, у Чорнобильській зоні, часто фіксують спроби проходу ворожих ДРГ. Андрій Осадчук нагадував, що інформація про створення робочої групи щодо зведення фортифікацій, до якої ввійшли представники Міноборони та Мінцифри, з’явилася ще у листопаді минулого року.

Представник монобільшості Сергій Демченко певнив, що не знає, які фортифікаційні роботи були виконані, а які ні. Мовляв, тут би не завадив коментар очільника Міноборони Рустема Умєрова. Володимир Ар’єв не втратив нагоди нагадати, що політсила Петра Порошенка виступала за створення тимчасової слідчої комісії щодо фортифікацій (зрештою ініціативу в парламенті таки реалізували). На момент етеру «слуга народу» Демченко ідею не підтримав: мовляв, для того є антикорупційні органи.

Нагадати, що може критикувати владу не гірше за Світлану Орловську, зрештою прагнув Олександр Близнюк. Ведучий кричав від обурення, згадуючи парламентарку Мар’яну Безуглу, яка, мовляв, «обговорює фото військових» замість робити висновки з харківського наступу окупантів. Соратник Юлії Тимошенко Вадим Івченко додав: із цим мають розібратися антикорупційні органи.

 Олександр Близнюк хоче відповіді за дії Мар’яни Безуглої

Далі зайшлося про закон про мобілізацію, що набув чинності 18 травня. Присутні захопилися дискусією: як коректно оновити дані військовозобов’язаному, як унормується облік кадрів тощо. Андрій Осадчук із «Голосу» переконував: в Україні «за 30 років ніхто нічого не робив з військовим обліком». А нині, мовляв, люди годинами стоять під ТЦК, сподіваючись оновити дані. Коментарі Міноборони, вважає нардеп, зарадили б у цій ситуації.

Критикував закон опозиціонер Володимир Ар’єв. Нардепа від фракції Порошенка турбує кібербезпека даних, зокрема, у додатках типу «Резерв+». А ще, мовляв, немає чіткого алгоритму бронювання людей, тож тут парламентар очікує на «жах і катастрофу». Член монобільшості Сергій Демченко відзначив, що за закон голосували представники різних фракцій. Андрій Осадчук бідкався, що нині бронюють «наближених до влади».

Ведучий Олександр Близнюк цікавився у представника влади, що буде з людьми, котрі не встигнуть оновити дані? Сергій Демченко припустив, що нардепи можуть піти назустріч і подовжити терміни верифікації.

Під кінець етеру встигли поговорити й про можливе здорожчання електроенергії на тлі тотального дефіциту після російських обстрілів. «Слуга народу» Демченко сказав, що виступає проти підвищення тарифів. Володимир Ар’єв із «ЄС» був різкішим. Спершу говорив, що цієї весни не було аж таких похолодань, що могли би призвести до віялових відімкнень електрики. Потому додав, що чинний міністр енергетики Герман Галущенко має «отримати коліном під зад» через нефахове управління.

16 травня, «Новий відлік», Перший канал Суспільного

Дискусію вели народні депутати: заступниця голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла («Слуга народу»), член комітету з питань правової політики Сергій Демченко («Слуга народу»), міністр інфраструктури за каденції Володимира Гройсмана Володимир Омелян, волонтерка, членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Дана Ярова, колишній радник голови Міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко, депутат Київради («УДАР»), військовослужбовець Олесь Маляревич. Загалом четверо чоловіків і двоє жінок.

Розпочали з наступу окупантів на Харківщині та бої за прикордонний Вовчанськ. Волонтерка Дана Ярова говорила, що ще з минулого року чула від військових скарги на фортифікації. Натомість російські терористи, захоплюючи населені пункти на території України, скрізь окопалися добре. У прорахунках із нашого боку, мовляв, «винна вся виконавча влада». Зазвичай надкритичний до чинної влади ексміністр інфраструктури Володимир Омелян нині був більш стриманим. Сказав, що «всього не передбачиш, [...] але не всі сили стримування відреагували на ситуацію». Ще бідкався, що з атакованих терористами населених пунктів Харківщини не було своєчасної евакуації, а також закликав посадовців провести закрите засідання парламенту за участю президента й урядовців, щоб детально обговорити ситуацію.

Сергій Демченко зі «Слуги народу» певнив, що чимало літніх людей відмовилися виїжджати. Колишній радник голови Міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко наголосив: примусово евакуювати з небезпечних територій можна лише родини з дітьми. Володимир Омелян пояснював небажання людей покидати домівки незнанням умов, у яких вони житимуть надалі. Мовляв, переселенцям треба це докладно пояснювати. Дана Ярова говорила, що влада комунікує недостатньо.

Представник монобільшості Демченко далі говорив те ж саме, що й у студії Прямого: мовляв, не може сказати, чи достатніми були фортифікації для стримування ворожого наступу. Роботу приймали військові, якщо на об’єктах знайдуть порушення, винні понесуть відповідальність. Також додав, що на створення профільної ТСК із фортифікацій «є запит» (який, нагадаємо, потім задовольнили).

Володимир Омелян згодом додав, що допомогти будувати фортифікації міг би раніше дотичний до програми «Велике будівництво» ексзаступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, якого нещодавно призначили радником міністра оборони. Ведуча Власта Лазур перепитала гостя, чи серйозно той говорить? Ексміністр дав зрозуміти, що іронізує, припустивши, що Тимошенко буде допомагати Умєрову знімати відео задля піару.

  Володимир Омелян мімікою коментує призначення Кирила Тимошенка в Міноборони

Про фортифікації ведучі запитували й заступницю голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яну Безуглу. «Слуга народу» під час ввімкнення говорила, що досі немає чітких норм і розуміння, які саме споруди потрібні для стримування ворога. Мовляв, технічні завдання для зведення фортифікацій «застарілі», а до просування ворога вглиб Харківщини призвели «неякісні військові рішення». Ведуча поцікавилася, чи наполягатиме парламентарка на відставці головкома Олександра Сирського так само як це було з Валерієм Залужним? Безугла сказала, що наразі відповісти не готова.

Говорив про оборону прикордоння і депутат Київради від «УДАРу», військовослужбовець Олесь Маляревич. На його погляд, фортифікації з нашого боку «прийнятні», але в окупантів вони все одно потужніші. Ще висловив переконання, що далі зайнятих позицій ворог не пройде. Ведуча Власта Лазур згадала про нещодавній блог антикорупціонерки Мартини Богуславець, де громадська діячка стверджує, що при зведенні фортифікацій Харківська ОВА «платила мільйони фіктивним фірмам». Ексміністр інфраструктури Володимир Омелян додав, що чимало компаній з досвідом брали участь у «Великому будівництві», тож їх могли залучати й до зведення оборонних споруд. Сергій Демченко зі «Слуги народу» переконував, що охочих будувати фортифікації під обстрілами було небагато.

Ведуча ще додала, що не надто розуміє заяви президента України Володимира Зеленського про ситуацію у прикордонні Харківщини. Колишній радник голови Міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко сказав: повідомлення від глави держави говорять про те, що ситуація стабілізована. І такої комунікації, мовляв, достатньо.

Під кінець зайшлося про зміни у кремлівській верхівці та призначення міністром оборони Росії економіста Андрія Білоусова. На погляд Володимира Омеляна, кадрова ротація свідчить про те, що і країна-терористка відчуває виснаження ресурсів, тож маємо «початок холодної війни».

16 травня, «Тема», ютуб-канал Наталі Мосейчук

До розмови долучилися заступниця голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла («Слуга народу»), колишній радник голови Міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко, речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін, політичні коментатори Тарас Загородній та Олександр Мусієнко, очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов. Загалом п’ятеро чоловіків та одна жінка.

Розпочали з візиту російського диктатора Володимира Путіна до китайського колеги Сі Цзіньпіна. Гості взялися гадати, які наслідки матиме зустріч двох союзників. Колишній радник голови Міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко випромінював оптимізм. Мовляв, стосунки політиків після того не покращилися, та і посилення постачання зброї «сподіваюся, все ж таки не буде». Хоча гість вочевидь помилявся: як згодом заявили у британській розвідці, Китай уже постачає або планує надавати Росії летальне озброєння.

Ведуча Наталя Мосейчук знову повернулася до тем попередніх етерів, мовляв, «СБУ вже декому постукала у двері». І нині активно реалізується інформаційно-психологічна спецоперація «Майдан-3», тож роботи у Служби безпеки хоч греблю гати.

Повернувшись до зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна, Вадим Денисенко вкотре наголосив, що Китай не буде постачати Росії зброю (британська розвідка інформує про протилежне). Натомість політичний коментатор Тарас Загородній певен, що «вісь зла формується», хоча КНР і вдає нейтральність. Згодом додав, що Китаю вигідна довга війна, адже країна отримує значні ресурси. Не випромінював позитиву і речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін: на його погляд, диктатори мають спільну мову й тому «війна буде тривати й буде жорсткою». Денисенко вважає, що бойові дії йтимуть, доки живий Путін.

Ведуча розмірковувала: якщо Україні нав’яжуть перемир’я за корейським варіантом (із заморожуванням по лінії фронту), частина українців цього не прийме, висловивши претензії до влади. Тож, мовляв, чи не почнеться тоді громадянська війна? Тарас Загородній додав, що «Вашингтон боїться програшу Росії».

Далі до розмови долучили заступницю голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яну Безуглу від «Слуги народу». Тут її теж запитували про фортифікації у прикордонні, та її тези повторювали сказане раніше на Першому. Як саме зводять кілька ліній укріплень і на якій відстані від кордону це робиться, пояснював Дмитро Лазуткін. Наголосивши, що побудувати потужні фортифікації безпосередньо на кордоні не дадуть обстріли ворога.

Потому говорили про візит до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена. Зокрема, зайшлося про рівень корупції в Україні, на який, мовляв, зважають закордонні партнери при переданні допомоги. Олександр Мусієнко та Тарас Загородній суголосно твердили: американська розвідка добре знає стан справ і без візитів перших осіб, а слова про «тотальну корупцію» в Україні, мовляв, значно перебільшені.

Згодом до етеру ввімкнувся очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов. Той теж говорив про фортифікації: мовляв, усе зводиться за графіком під контролем Офісу президента та Кабміну. Контрольні органи, сказав посадовець, наглядають за процесом, тож швидко виявлять можливі порушення. Коли ведуча питала про своєчасність евакуації, Синєгубов пояснив: багато людей до останнього відмовлялися покидати домівки у гарячих точках.

Тарас Загородній не зупинявся: мовляв, коли ви чуєте про корупцію, запитайте у того, хто про це говорить, а що він сам зробив для боротьби з нею? Вадим Денисенко натомість робив песимістичні прогнози щодо прийдешнього саміту миру у Швейцарії. На його переконання, на зібранні представники західних демократій лише висловлять незгоду з ультиматумами Путіна й не більше.

 Тарас Загородній ніби запитує: А що ти зробив для викорінення корупції?

Натомість речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін, відповідаючи на запитання ведучої про мобілізаційні потреби нашої держави, точну кількість новобранців у війську не озвучив. Але твердив, що всі долучені до сил оборони проходитимуть навчання перед тим, як відправлятися у місця несення служби.

Як і минулого разу, закінчили згадками… п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка. Наталя Мосейчук попросила вивести пряму мову політика, де той на пресконференції критикував зведення фортифікацій у прикордонні, а ще ганив телемарафон «Єдині новини», ведучою якого є й авторка проєкту «Тема». Порошенко у промові посилався на заяву Європейської федерації журналістів, члени якої закликали переглянути формат телемарафону або закрити його.

Мосейчук, коментуючи слова Порошенка та слова закордонних колег, відзначила, що тамтешні журналісти «не працюють в умовах війни», тому не можуть судити про доцільність телевізійного марафону. Ще додала, що п’ятий президент згадував «ботоферми влади», натомість і сам грішив поширенням інформації через фейкові акаунти, про що свого часу повідомляли в СБУ. При цьому прозоро натякнула на симпатика Петра Порошенка, блогера Мирослава Олешка, який втік з України, за що отримав від правоохоронців кілька підозр. Нині такі люди, мовляв, з-за кордону поширюють фейки та маніпуляції.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1404
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду