«Саша, пристрели меня». Огляд політичних токшоу за 17–21 травня 2021 року
Пресконференція Володимира Зеленського та два роки його президентства — ключові теми токшоу минулого тижня. На ICTV та «Україні» згадали і про відставки міністрів, а на канал Ахметова ще й покликали гурт столичних чиновників, аби ті доводили невинуватість Кличка.
17 травня, «Свобода слова», ICTV
Участь брали спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, народні депутати: голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, голова фракції «Голосу» Ярослав Железняк, співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов, Дмитро Наталуха («Слуга народу»). Разом п’ять чоловіків.
Зайшлося про бажання піти у відставку міністрів економіки та інфраструктури, а також можливу відставку міністра охорони здоров’я (наступного дня це здійснилося). Ведучий Вадим Карп’як сказав, що запрошували і прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, але той часу не знайшов.
Дмитро Разумков, відповідаючи на запитання ведучого щодо змін у Кабміні, сказав, що не любить призначень в. о. міністрів. Бо ті, мовляв, зазвичай не надто відповідально ставляться до своїх обов’язків. Коли ж зайшлося про досі не затверджену програму уряду, Разумков сказав, що краще ефективна робота Кабміну, ніж «програма для галочки».
Роль найагресивнішого критика влади намагався грати співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов. Він стверджував, що нині — криза не Кабміну, а персонально Володимира Зеленського, тож і звітувати має президент, а не лише прем’єр. Хоча Денис Шмигаль, певен соратник Порошенка, має піти у відставку. Дмитро Разумков на це сказав, що не варто вимагати відповідей лише від президента, бо боротьба з коронавірусною епідемією — це справа, за яку відповідальні всі. Зарано, на думку спікера, говорити і про відставку прем’єра.
Чому звільняють міністрів, у яких, за словами урядовців, справи йдуть непогано, ведучий Карп’як намагався допитатися в лідера партії «Слуга народу». Корнієнко нагадав, що Владислав Криклій та Ігор Петрашко самі написали заяви про відставку. А от Максим Степанов, мовляв, «розпочав власну політичну гру». На місце Степанова можуть призначити його заступника Віктора Ляшка, який, на думку Корнієнка, ефективно провадив в Україні карантинні заходи (так і сталося).
Тим часом Герасимов кричав, що влада приховує реальну статистику коронавірусної епідемії, аби Зеленському було комфортно в «теплій ванні». Корнієнко нагадав опоненту, «хто як називав вакцину». Та Герасимова годі було зупинити: у студії вже лунало, що влада урізає субсидії, на які за Порошенка виділяли 70 мільярдів гривень, а також тези про «Велике крадівництво» та статки олігархів, які зросли за каденції Зеленського.
Цікаво, що ведучий «Свободи слова» в етері не згадав про нове розслідування Bihus.info, яке вийшло саме 17 травня. Там ідеться, нібито Медведчук часто зустрічався з Порошенком за його президентської каденції, вирішуючи з п’ятим президентом питання в інтересах Росії та сепаратистів. Можливо, на заваді став брак часу, адже токшоу тривало менше години.
18 травня, «Пульс», Перший незалежний
Автори токшоу не дбають про різноманіття гостей. У першому сольному блоці провадити вигідні Медведчуку меседжі взялася колишня депутатка-регіоналка Олена Бондаренко, яка місяць тому теж була першою гостею «Пульсу». Описувати промову детально немає сенсу. Зупинімося лише на яскравих висловах:
• ймовірний на той момент наступник Степанова Ляшко — «ренессанс Супрун… доктор Смерть-2», а сам Степанов — «меньшее из зол»;
• прем’єр Шмигаль «отдает министров на съедение»;
• через ринок землі «мы можем остаться бомжами»;
• Медведчук і Шарій — «настоящая оппозиция»;
• в Україні «каждый второй — терпила» (бо терпить дії влади).
Та Олена Бондаренко може палити в кутку, коли у студії виступає один із головних «трештокерів» «Опозиційної платформи — За життя» — нардеп Ренат Кузьмін. Цього разу депутат вкотре повторював, що вся влада — злочинна, тож перестановки міністрів нічого не змінять. Україна, мовляв, «окупована» Заходом та олігархами. Соратник Медведчука знає, що в державі «уничтожили санитарно-эпидемиологическую службу. И вместо нее создали секретные лаборатории, в которых работают иностранные специалисты, представители американского военного ведомства». Жодних уточнень цієї маячні ведучі не робили.
…а вдоль дороги американцы с косами стоят!
Ще було, як «власть уничтожает народ», про «репрессии оппозиции», «травлю Медведчука». І тут «Остапа понесло». Ренат Кузьмін видав тираду, де спершу згадав, як кум Путіна бореться за те, щоб «война между Украиной и Россией была прекращена» (овва, то Росія — сторона конфлікту!?). Потім нардеп казав, що українська влада провокує Росію на збройну агресію. Враховуючи, що в можливу війну втягнуться різні держави Європи, Кузьмін вважає, що Віктор Медведчук «стал на защиту мира в Европе». А от Європа зрадницьки мовчить.
Далі пропагандист під тотальне схвалення ведучих розповідав, що Україна — «тоталитарное государство», де закрити можуть будь-кого. А ще закликав «всем объединиться против власти», нагадавши, що «ОПЗЖ» буде добиватися позачергових виборів.
Гуртовий блок складався з народних депутатів Віктора Чорного, Анатолія Бурміча («Опозиційна платформа — За життя»), Олексія Кучеренка («Батьківщина»), політкоментаторів Марини Ставнійчук, Дмитра Корнійчука і Олександра Лазарєва. Тут лунали мантри про «погану владу» та «тиск» на Медведчука і Шарія. Політичний коментатор Корнійчук бідкався, що на інших каналах ніхто не обговорює «политические репрессии», віддаючи перевагу темам типу відставки міністрів (справді, навіщо згадувати про такі дрібниці, як ротації в уряді?).
Марина Ставнійчук додала жахалок про відкриття ринку землі, а нардеп з «ОПЗЖ» Віктор Чорний казав, що Медведчук — не олігарх, а просто людина зі статками. Той-таки Чорний, вочевидь, пішов проти сценарію: нагадав, що напередодні дивився матеріал на «одном канале на букву Б». «Стало понятно: Медведчук — очень крутой человек. Потому что Путин и Порошенко просят его решить вопросы, сами не могут». Судячи з того, що ведучі й гості фразу проігнорували, стало зрозуміло: завдання хоч якось висвітлювати матеріал Дениса Бігуса в етері медведчуківських каналів партійне керівництво не ставило.
Попри те, що нинішній етер «Пульсу» тривав лише три з половиною години, без фірмового блоку пропаганди у виконанні прем’єра часів Януковича Миколи Азарова знову не обійшлося. Разом із ним участь у програмі взяли вісім гостей (шість чоловіків та дві жінки).
Сивочолий оборонець «русского мира» казав, що «народ для власти — биомасса». А ще з сумним обличчям розповів Павлу Кужеєву, як подивився минулого тижня «Право на владу» та «Свободу слова Савіка Шустера», де Віктора Медведчука, мовляв, безжально оббрехали. «Люди верят дремучей лжи», — підсумував Азаров.
«Люди верят дремучей лжи»
Далі пропагандист бідкався, що «Украине 7 лет вдалбливают, что Россия нападет» (а що ж тоді було у 2014 році?), а члени монобільшості — «враги народа», бо… впроваджують ринок землі. Агов, пане Азаров: країна, де ви останній час мешкаєте, теж має такий ринок.
«Грузия, Молдавия и Украина — это страны-лузеры», — вів далі експрем’єр, коментуючи заяву трьох держав про спільний рух до ЄС. Дісталося і Віталію Кличку (в якого загострився конфлікт з Офісом президента) — його Азаров вважає «вором, жуликом и проходимцем».
19 травня, «Токшоу №1», «Україна 24»
У програмі були лідери політичних сил: «Голос» — Кіра Рудик, «Слуга народу» — Олександр Корнієнко, співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, народні депутати Ірина Верещук, Олександр Качура, Микита Потураєв («Слуга народу»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), голови СБУ різних років Ігор Смешко та Валентин Наливайченко (нині нардеп від «Батьківщини»), позаштатний радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, політичний коментатор Дмитро Співак, ексрадник Путіна, а нині емігрант Андрій Ілларіонов. Разом 15 гостей (12 чоловіків і три жінки).
Шоу дещо змінило формат: гостей, як і раніше, ділили на два блоки, та кожен мав до 5 хвилин на виступ за трибуною, а не галасував із місця, як раніше. Галасувати привід був: обговорювали два роки президента Зеленського та його пресконференцію, що пройшла наступного дня.
Першим говорити покликали ексголову СБУ та лідера партії «Сила і честь» Ігоря Смешка. Враховуючи присутність у студії лідерів політсил та керівників фракцій, виглядало дивно. Смешко главу держави здебільшого критикував. Той, на його думку, — в першу чергу актор, який прагне до авторитаризму, не маючи стратегічного мислення.
У тому ж напрямку продовжила співголова фракції Порошенка Ірина Геращенко. Вона вчергове нагадала всім, як зросли за чинного президента тарифи та статки олігархів, як зривають державне оборонне замовлення та блокують переговори в нормандському форматі. Не забула розказати, як добре давала раду розвитку країни попередня влада. Згадка ж про канонічну для прибічників Порошенка справу «вагнерівців» зачепила за живе «зеленого» нардепа Потураєва. Той, коментуючи свіжу невдалу спробу утворити профільну ТСК, сказав, що опозиція хоче у складі такої комісії просувати «зраду», а не шукати правди.
Ексрадник Путіна Андрій Ілларіонов, на відміну від нещодавнього етеру на «1+1», не став лякати російською агресією, а зосередився на тому, що владна команда має дбати про зміцнення економіки. Зокрема в частині оптимізації податків (одна з улюблених тем медіа Ахметова).
Звітувати про перемоги влади взявся лідер «слуг» Олександр Корнієнко. Розповів, що Зеленський — найпопулярніший політик, влада «революційно» відкрила ринки землі та грального бізнесу, в України є міжнародна підтримка, а влада бореться з п’ятою колоною.
У перерві між промовами «слуг» попіаритися та покритикувати владу встигли лідерка «Голосу» Кіра Рудик та нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко. Перша вкрай обережно похвалила владу, не забувши згадати про «зірване державне оборонне замовлення» (спільна теза для піару у «Голосу» та «ЄС»), другий нагадав, як політсила Тимошенко могла би стати «зеленій» команді у нагоді, бо має плани з розвитку і порятунку всього і вся.
Пожвавлення у студії почалось, коли до мікрофона вийшов «слуга народу» Микита Потураєв. Спершу він бідкався, як псуються люди, отримуючи владний мандат. «Якщо зі мною буде щось подібне — Саша, пристрели меня», — звертався нардеп до лідера «Слуги народу» Корнієнка. Далі вів, що будь-яка реформа буде невчасною, тож треба з чогось починати. Ще вколов колегу Власенка, сказавши, що якщо гральний бізнес запрацює на користь країни, приносячи значні гроші у держбюджет, це означатиме крах команди Тимошенко, яка проти легалізації.
Коли влада піариться, а ти то знаєш, що успіхів немає
Також Микита Потураєв сказав, що, за нинішніми рейтингами, Зеленський би точно знову став президентом. Ірина Геращенко поспішила звинуватити «слуг» у дискредитації глави держави. Адже той, мовляв, обіцяв іти на один термін. Соратник Зеленського відповів, що, якщо до другого туру виходитимуть Порошенко і Бойко, чинного гаранта треба буде силоміць виштовхувати на вибори, аби скласти їм конкуренцію.
У другому блоці присутні так само поділилися на гурти. Опозиційний:
• нардеп від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич (бідкався, як погано влада дає раду епідемії, підвищенню соцвиплат та як сильно «душить опозицію»);
• парламентар із «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко (підспівував щодо епідемії, кричав, що Зеленський усім бреше та ні на що не здатен);
• віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко (казав, що чинна влада погубила усі надбання проведеної попередньою пенсійної реформи та забирає у громадян субсидії);
• невідомо хто Дмитро Співак (читав критичні вірші про владу (!), говорив про відсутність стратегії у владної верхівки);
• Валентин Наливайченко (просував вигідні Ахметову тези про закупівлю російської електроенергії у збиток вітчизняним виробникам).
Представники монобільшості, у свою чергу, вправлялися у креативності. Нардеп Олександр Качура, наприклад, вийшов до трибуни з мішком. Бо після обрання Зеленського, мовляв, того часто називали «котом у мішку». Далі депутат витягнув величезні кайдани, бо Україна, мовляв, донедавна була закута у них олігархами.
Поховайте олігархів, кайдани порвіте!
За словами Качури, Зеленський прийшов у важкі для країни часи, але не впав у багно обличчям. Президент, мовляв, увійде в історію своїми діями на користь держави. Олексій Гончаренко при цьому порадив колезі не ховати далеко знаряддя перформансу, бо скоро, мовляв, кайдани й самому главі держави знадобляться.
Ірина Верещук, своєю чергою, наголосила, що від роботи Зеленського «відчуває оптимізм». Він, мовляв, «не розділяє суспільство» за мовною чи релігійною ознакою, а працює «усім чортам назло». Про чортів можна було б і детальніше.
Загалом новий формат виглядає виграшним для «Токшоу №1»: кожен гість має 5 хвилин на спіч, тож перекрикувати опонентів доводиться в рази менше. Наступний логічний етап — зведення до мінімуму кількості токсичних спікерів.
20 травня, «Право на владу», «1+1»
У програмі були голова Виконкому реформ Михеїл Саакашвілі, радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, ексрадник президента Зеленського Ігор Новіков, народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Олександр Трухін («Слуга народу»), гендиректор інформагентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко, головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина, шефредакторка LB.ua Соня Кошкіна, журналіст Дмитро Гордон, соціолог Олексій Антипович, політкоментатор Юрій Романенко, колишній посол США в Україні Джон Гербст. Разом 13 гостей (12 чоловіків та одна жінка).
«Були сльози радості, були сльози горя. Але, як на мене… не було огидно», — так ведуча презентувала обговорювану тему: два роки президентства Володимира Зеленського. Роль третейського судді взяв на себе Саакашвілі. Він хвалив Зеленського за те, що той «много делает», «глава уважающей себя страны», та радів справі проти Медведчука. І тут же сварив главу держави за слабку деолігархізацію та боротьбу з корупцією. Корупціонери, на думку українського грузина, є і в Офісі президента (хто саме, він не сказав).
Нардеп від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко кричав, що Зеленський обіцяв, але не зупинив війну. «Він казав, що за 10 днів?» — вколола порошенківця ведуча, натякаючи на обіцянки Порошенка перед президентськими виборами 2014 року. Та Гончаренко вів далі про відсутність «весняних посадок», корупцію в лавах монобільшості, високі тарифи тощо. Мосейчук не відступала: навела дані порталу «Слово і діло», згадавши, що в основному комунальні тарифи зросли саме за п’ятого президента.
Келих за перемоги Зеленського
Більшість гостей відгукувались про Зеленського нейтрально-схвально: він, мовляв, не презентує стару політичну систему, не схожий на корупціонера, але подекуди бере на себе забагато. Впливають на рейтинги президента і люди з його оточення. Як приклад взяли нардепа-ресторатора Миколу Тищенка. Політкоментатор Юрій Романенко певен: таких політиків треба карати за їхні дії. Наталя Мосейчук принагідно запросила Тищенка прийти на наступні етери.
Дмитро Гордон тим часом переймався долею ведучої. Мовляв, чи не опиниться та без роботи, якщо власник «1+1» Коломойський підпаде під дію закону про деолігархізацію? (Пізніше Наталія Мосейчук відповіла, що «1+1» — «не кишенькове медіа, це — медіабізнес», що заробляє сам на себе.) Зеленського ж Гордон вкотре нахвалював за те, що той, прийшовши у велику політику, «остался человеком».
А ще Гордон видав тираду про «худших» з оточення президента, і за приклад узяв присутнього у студії радника голови офісу президента Тимофія Милованова. Нагадавши тому, як чиновник свого часу сам себе назвав дебілом. Милованов, у свою чергу, назвав студійного опонента «примером желтого журналиста» та зауважив, що українці спрямовують енергію на сварки та конфлікти, тоді як американці — на позитив. Коротку суперечку Гордон завершив словами: «Я вас перекушу» (ну добре, хоч не погрожував вирвати кадика). Замість цього журналіст з економістом банально помирилися, про що Милованов відзвітував після ефіру.
Депутат від монобільшості Олександр Трухін, повернувшись до обговорення постаті президента, зазначив: «Слава Богу, что он есть у нас!». Його опозиційний колега Олексій Гончаренко у цей час бідкався, що чинний президент має в руках абсолютну владу. «Якесь дежавю», — знову надсилала «промінці добра» в бік Порошенка ведуча.
Було і про рейтинги. Про них мовив керівник однойменної аналітичної групи Олексій Антипович. На його думку, Зеленський переміг у президентських виборах-2019, бо його попередники робили все, аби українці ненавиділи політиків. Показали і рейтинги трьох останніх голів нашої держави наприкінці другого року правління: Янукович у цей час мав 22% довіри, Порошенко — 20, а от у Зеленського нині — 46%.
«А як щодо другого терміну?» — цікавилася у гостей ведуча, пригадуючи, що перед виборами Зеленський обіцяв іти лише на один. Колишній радник глави держави Ігор Новіков казав, що до другого терміну президента найбільше штовхає його оточення, знов-таки не уточнивши, хто.
21 травня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»
Участь узяли міський голова Києва Віталій Кличко, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, заступник міського голови Києва, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник, радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов, голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія, народні депутати Сергій Власенко («Батьківщина»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Олена Шуляк, («Слуга народу»), Олег Волошин («Опозиційна платформа — За життя»), заступник генерального прокурора України (2015-2016) Давид Сакварелідзе, секретар РНБО 2019 року Олександр Данилюк, інфекціоністка Ольга Голубовська. Разом 13 гостей (11 чоловіків і дві жінки).
Автори не пішли шляхом обговорення Зеленського за два роки на посаді, а виокремили з цього терміну свіжий конфлікт Офісу президента з очільником столиці Віталієм Кличком. Саме йому присвятили левову частку етеру. Та до того згадали нещодавню відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Адвокаткою позбавленого посади чиновника взялася бути Ольга Голубовська. Ледь не зі слізьми на очах вона казала, що ексміністр давав раду медичній галузі в часи пандемії та як підтримують його дії лікарі.
Опосередковано на захист звільненого міністра стали і нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко та колишній секретар РНБО Олександр Данилюк. Обидва провадили тези, що в ситуації з коронавірусом винен не конкретний урядовець, а весь Кабмін, як і президент.
Та далі пішло про боротьбу Віталія Кличка та Офісу президента. На екран вивели відповідний сюжет, а ще — тематичну пряму мову президента на свіжій пресконференції.
Коли тебе критикують, не даючи доказів
Столичний голова, вийшовши до мікрофона, був красномовний, як ніколи: піарив свої досягнення на посаді та нагадував, що конфлікт з ОП був і за часів, коли Офісом керував Андрій Богдан. Кличко запевнив, що у нього й у президента — спільні виклики. Тож і діяти, мовляв, мали би спільно. Але Зеленському, певен Кличко, доносять неправильну інформацію.
Звинувачення в бік столичного міського голови озвучив очільник Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Він сказав, що у справі київської влади є 9 карних проваджень, не пов’язаних із політикою. Вони стосуються зловживання службовим становищем та розтрати коштів міського бюджету. Кличко та гурт його підлеглих звинувачення відкидали.
На захист столичного очільника стали нардепи Власенко, Гончаренко та навіть Волошин з «ОПЗЖ». Через суперечку, що спалахнула довкола питання, «Свобода слова Савіка Шустера» стала нагадувати токшоу на каналах Медведчука. Те, що справа проти Кличка — політична, сказали і 56% глядачів у студії (цього разу тут були тільки кияни).
На завершення програми взялися обговорити закон про деолігархізацію, анонсований президентом. Власенко з «Батьківщини» нагадав, що для боротьби з олігархами є Антимонопольний комітет, а Гончаренко з «ЄС» — що ще й СБУ. Побачивши, що тема тільки набирає обертів, а час етеру добігає кінця, ведучий сказав, що обговорення продовжать наступної п’ятниці.
21 травня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»
Гостями були спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, народні депутати Тетяна Плачкова («ОПЗЖ»), Антон Поляков, Анна Скороход («За майбутнє»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Неллі Яковлєва, Денис Маслов, Олексій Устенко («Слуга народу»), власник телеканалу «Наш» Євгеній Мураєв, голова політради партії Мураєва «Наші» Олександр Долженков, політичні коментатори Кирило Куликов, Марина Ставнійчук, блогер та учасник Мінської контактної групи Денис Казанський, політтехнолог Дмитро Раїмов, екснардепи Сергій Хлань (Блок Петра Порошенка) і Юрій Левченко («Свобода»). Разом 17 гостей (13 чоловіків та чотири жінки).
Гість сольного блоку, спікер парламенту Дмитро Разумков, був «за все хороше, проти всього поганого». Зокрема, коли ведучі згадали проголосовану нардепами постанову про звернення до США та ЄС щодо санкцій до учасників будівництва «Північного потоку-2», парламентар наголосив, що Верховна Рада завжди стоїть на позиції підтримки національних інтересів. «Незаангажовані» ведучі при цьому намагалися схилити політика до ідеї співпраці з Росією. Наприклад, Макс Назаров цікавився, для чого купувати газ у Європі, якщо його можна брати дешевше напряму з Росії. Анна Степанець додала «аргумент», що до виборів Разумков говорив російською (і що?). Той пояснив, що під час роботи спілкується державною мовою.
Що ж до закону про деолігархізацію, то тексту його спікер не бачив, але за реформу виступає. Не критикував надтолерантний гість ані попереднього міністра охорони здоров’я Степанова, ані його наступника Ляшка. Зняття першого, мовляв, не було нагальним, та головне — щоб на посади не призначали виконувачів обов’язків. Бо вони, мовляв, до тих таки обов’язків зазвичай ставляться безвідповідально (те саме Разумков казав на етері «Свободи слова» на ICTV).
Ведучі довго намагалися бути лояльними, аж поки гість не сказав, що Україна виконує Мінські угоди. Рупори Мураєва при цьому всіляко протискали тези, що наша держава якраз таки не дотримується домовленостей. Назаров питав, чому б не провести референдум щодо Донбасу.
У гуртовій сварці знову йшлося про війну. Що робота у напрямку встановлення миру йде активно, говорила депутатка від монобільшості Неллі Яковлєва, наразившись на саркастичний погляд власника каналу Євгенія Мураєва.
Коли точно знаєш, як рятувати Донбас, але у владу тебе не кличуть
Присутні у студії опозиційні політики, як і на решті етерів, критикували владу та просували прописані у штабах меседжі. Олексій Гончаренко, наприклад, говорив про необхідність заморозити конфлікт та ввести у зону бойових дій миротворців.
Ну а далі в етері токшоу розпочалася вже традиційна рубрика «У всьому винна Україна» з її незмінним ведучим Євгенієм Мураєвим. Той вкотре агресивно захищав Росію, провадячи, що саме наша держава спровокувала сусіда до анексії Криму та військової агресії. Бо «нужно считаться с соседями». І знов закликав провести вибори на окупованих територіях.
Мураєв був не єдиним захисником інтересів окупантів у студії. Політкоментатор Кирило Куликов риторично цікавився, «хочет ли Донбасс с нами объединяться?». Так, немовби мова про іншу країну, а не про окуповану українську землю. Хоча пізніше додав, що «Донбасс не нужен ни России, ни Украине». «Армія деморалізована», — піддавав жару Макс Назаров. Адвокатом агресора виступав і колишній член монобільшості, а нині — представник коломойської фракції «За майбутнє» Антон Поляков. Цей теж говорив, що діяти у боротьбі за мир має саме Україна, додаючи, що «Зеленский теряет легитимность».
Власенко з «Батьківщини» та Гончаренко з «ЄС», як і на етері у Шустера цього ж вечора, поєднували критику влади з самопіаром: соратник Тимошенко вихваляв тимошенківський «Новий курс», а прибічник Порошенка згадував, як багато парламент минулої каденції провів слухань щодо окупованого Криму.
Після чергової хвилі сварок слово знову взяв Євгеній Мураєв, щоб адвокатувати дії Росії та винуватити Україну у розв’язанні війни. Власник каналу нині згадав про міфічні «поезда дружбы», що навесні 2014-го начебто курсували на схід, присмачив це подіями 2 травня 2014 року в Одесі, а завершив висновками, що на протистояння з Росією Україну «благословив» Захід. «Вы озвучиваете российскую методичку», — взявся було опонувати Денис Казанський.
Та найбільше цього вечора діставалося чинній владі і персонально Зеленському. Ексрадник міністерки охорони здоров’я Зоряни Скалецької Дмитро Раїмов згадав слова президента про переписку з підозрюваною у вбивстві Павла Шеремета Яною Дугар. Констатувавши, що «президент давит на судебный процесс». А ще підняв тему грошей у конвертах, що їх начебто отримують «слуги» понад офіційну зарплатню.
«Зеленский стал вторым Порошенко», — вставила і свої п’ять копійок ексчленкиня монобільшості, яка нині перейшла у фракцію «За майбутнє», Анна Скороход. Мовляв, нічого путнього чинний президент за два роки не зробив і гучних стадіонних обіцянок не виконав.
Наприкінці етеру згадали і про «вічного» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. На думку Раїмова, той ще заявить про власні президентські амбіції. А колишній нардеп від БПП Сергій Хлань і взагалі лякав «слуг» тюрмою після закінчення депутатських повноважень.
Токшоу, що не потрапили в огляд:
19 травня, Український формат», Перший незалежний
У програмі були народні депутати Олег Волошин, Тетяна Плачкова, Юрій Павленко (фракція «ОПЗЖ»), Вадим Івченко («Батьківщина»), політичні коментатори Юрій Атаманюк, Володимир Цибулько, Віталій Журавський, Сергій Кравченко, Олександр Лазарєв, Денис Ярославський, Георгій Біркадзе. Разом 11 гостей (10 чоловіків та одна жінка).
21 травня, «Ехо України», Прямий
В етері брали участь народні депутати Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ростислав Павленко (фракція «Європейська Солідарність»), Святослав Юраш («Слуга народу»), Вікторія Гриб (позафракційна), політичні коментатори Віктор Уколов, Олександр Солонтай, міністр соцполітики часів Гройсмана Андрій Рева. Разом сім гостей (п’ять чоловіків та дві жінки).
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».