На тижні в центрі уваги авторів токшоу були, зокрема, справи активіста Сергія Стерненка та п’ятого президента Петра Порошенка. Тоді як проєкти на ICTV та «1+1» об’єдналися у висвітленні коронавірусної пандемії: у першому говорили про відновлення економіки, у другому — про готовність української медицини протистояти недузі. У студії Шустера, у свою чергу, дискутували довкола законопроєктів про народовладдя та гральний бізнес.  

15 червня, «Свобода слова», ICTV

Гостями Вадима Карп’яка стали прем’єр-міністр Денис Шмигаль, його попередник Олексій Гончарук, міністр фінансів Сергій Марченко, лідер фракції «Європейської солідарності» Петро Порошенко, заступник голови фракції «Голосу» Ярослав Железняк, представник фракції «Слуги народу» Данило Гетманцев, очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, Дніпровський міський голова Борис Філатов, політкоментатор Володимир Фесенко, інвестиційний банкір та колумніст Сергій Фурса. Спільно — 10 чоловіків. З усіх присутніх лише Порошенко користувався медичними рукавичками.

Говорили про вихід української економіки з кризи. Прем’єр нахвалював оновлену програму дій уряду, наголошуючи, що тепер документ містить 320 пунктів, і програму стимулювання економіки, у якій 230 заходів. Та як конкретно урядовці планують виводити вітчизняну економіку з кризи, Шмигаль так і не пояснив, обмежившись загальними фразами на зразок «підтримаємо малий бізнес». із конкретного — прем’єр-міністр укотре переконував, що підвищення цін на електроенергію цьогоріч побутовим споживачам чекати не варто.

Опонував йому заступник голови фракції «Голосу» Ярослав Железняк. Він нагадав, що у програмі стимулювання економіки є слова про перегляд тарифів для побутових споживачів, тож урядовці, певен нардеп, самі не читають власні документи. Прем’єр збільшення ціни на електроенергію відкинув, хоча в програмі на сайті Кабінету міністрів таки є формулювання щодо «поступового перегляду тарифів для домогосподарств, що дозволить забезпечити фінансову стабільність на ринку» (що прозоро натякає на подорожчання. — Авт.). Тоді як у програмі дій уряду обмежилися словами про «забезпечення справедливого ціноутворення у сфері постачання побутовим споживачам електричної енергії та природного газу».  

Запитував Железняк і про дії Арсена Авакова, цікавлячись, «кому дзвонити, якщо вбиває поліція?», й почув загальні фрази про «неприйнятні випадки, що відбулися в країні» та про співчуття родинам постраждалих. Не надто конкретно відповів Шмигаль і на запитання мера Дніпра Бориса Філатова про заморожений нині проєкт будівництва місцевого метро. Роботи, каже Філатов, не ведуться, бо підрядник майже рік не може отримати дозвіл на вибухи. Це ж питання міський голова місяць тому ставив і очільнику Виконкому реформ Михеїлу Саакашвілі. Прем’єр пообіцяв розібратися. А також сказав, що список об’єктів для приватизації, затверджених за каденції Гончарука, не зазнає істотних змін.

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, змінивши Шмигаля біля мікрофона, звітував про хід справи шестимільйонного хабаря, який начебто призначався керівникам НАБУ та САП за закриття справи проти міністра екології уряду Азарова Миколи Злочевського. Точніше, їм пропонували п’ять мільйонів, а шостий мав отримати заступник керівника податкової служби Києва за «консультативні послуги». Слідство у справі, за словами Холодницького, має завершитися впродовж двох місяців.

Крім того, гість заперечив слова нардепа Данила Гетманцева про можливий конфлікт інтересів у цій справі через те, що кошти призначалися, в тому числі, самому Холодницькому. Що ж до того, чи не наблизилися у САП та НАБУ до вручення підозри Ігорю Коломойському за оборудки у «Приватбанку» (питання ставив банкір Сергій Фурса), очільник антикорупційного органу конкретикою не потішив, запевнивши, що справа складна, тож слідство у ній триває.

Коли місце Холодницького біля центрального мікрофона зайняв лідер фракції «Європейської солідарності» Петро Порошенко, знову стало помітно, наскільки змінилася риторика п’ятого президента за останні місяці. На відміну від членів його фракції, які на кожному етері агресивно критикують чинну владу та не менш завзято піарять власну політсилу, Порошенко не вперше постає перед глядачами взірцем толерантності. Він не кричав, нікого не перебивав, а вкрай спокійним тоном розповідав, яка криза нині спіткала Україну та який розвиток держава мала за його каденції. При цьому Порошенко підкреслено утримувався від переходу на особистості, наголошував на важливості об’єднання всіх політсил та створення уряду національної єдності заради порятунку країни. Ставлення гостя до представників команди Зеленського видавав лише його погляд, коли репліку мав Данило Гетманцев.

Порошенко дивиться на Гетманцева як на представника монобільшості

Трохи критики Петро Порошенко притримав на кінець промови, закинувши владі «переслідування опозиції» та персонально «другого за рейтингом політика у державі».

Промова, схоже, «сплутала карти» колишньому прем’єру Гончаруку, який отримав слово слідом. Адже замість говорити про нинішній стан справ, гість почав критикувати попередників. Каденцію Порошенка Гончарук назвав «епохою незавершених реформ», а самого п’ятого президента, який «20 років був при владі», звинуватив у брехні та перекручуваннях. Та відповідати було нікому: Порошенко пішов зі студії, щойно договорив.

До нинішнього Кабміну Гончарук теж має претензії. Бо хороші ініціативи його уряду, на кшталт програми кредитування для бізнесу «5-7-9», нині, мовляв, загальмувалися. Не задоволений експрем’єр і ходом медреформи, і змінами в освіті, й ситуацією в енергетичній сфері.

Качнути студійну гойдалку в бік «перемоги» мав нагоду міністр фінансів Сергій Марченко. Він звітував про 100% виконання держбюджету за травень, гідний, на його думку, вихід України з першої хвилі епідемії коронавірусної хвороби, довіру інвесторів. Та завершення етеру «Свободи слова» все одно було песимістичним. Спершу Борис Філатов бідкався щодо запланованого Кабміном укрупнення районів. Через те, певен міський голова, обласні центри «понизят в правах» ледь не до рівня райцентрів. Ну а вишню на торт поклав Ярослав Железняк, сказавши, що урядовці самі не читають власні програми, тож не варто за них голосувати. Судячи із засідання парламенту 18 червня, позицію нардепа поділяє більшість колег.

16 червня, «Пульс», «112 Україна»

У численних передмовах та загальному блоці програми нині участь брали перший президент незалежної України Леонід Кравчук, підозрюваний у замовленні замаху на активістку Катерину Гандзюк очільник Херсонської облради Владислав Мангер, колишня парламентарка від Партії регіонів Олена Бондаренко, політичний діяч Дмитро Співак, народні депутати від монобільшості Галина Янченко, Євгеній Шевченко, Олена Мошенець, від «ОПЗЖ» — Олександр Качний, Наталя Королевська, нардеп 8-го скликання Борислав Розенблат («БПП "Солідарність"»), політкоментатори Олександр Солонтай та Валентин Землянський, громадська діячка Ірина Паламар. Разом 13 гостей (дев’ять чоловіків та чотири жінки). Говорили про поточну політичну ситуацію в Україні: програму уряду, вихід економіки із зумовленої коронавірусною пандемією кризи, складання мандату Святославом Вакарчуком, протестні рухи тощо.

17 червня, «Український формат», NewsOne

На передмову програми прийшов колишній соратник Януковича Андрій Портнов. На студійному екрані в цей час демонстрували сутички під час акції, організованої прихильниками блогера та політика Анатолія Шарія. «Во всем виновата власть», — розпочав Портнов. А от всіх «радикалів» гість пропонує «взяти на список», за яким правоохоронці, мовляв, мають персонально відстежувати, у якого активіста які правопорушення на рахунку, і відповідно притягати кожного до відповідальності. Андрій Портнов називає це «зачисткою».

Не забув гість і про «соросят»: «нужно проверить и неправительственные организации», які, мовляв, причетні до фінансування радикальних рухів в Україні. Активіст Стерненко, певен Портнов, скоїв «умышленное убийство с особой жестокостью». А от справи проти Петра Порошенка юрист вважає безперспективними. Бо колишнього президента, мовляв, мають судити «за мародерство» та «госизмену» (спираючись на докази у «плівках Деркача». — Авт.). На десерт Портнов пройшовся і чинною владою. На його думку, Зеленський «окружил себя слабыми людьми». Представникам «Слуги народу» гість порекомендував не йти на місцеві вибори.

На гуртову частину прийшли народні депутати Марина Бардіна, Ірина Верещук, Юрій Камельчук, Євгеній Шевченко, Максим Бужанський («Слуга народу»), Олександр Качний, Наталя Королевська («ОПЗЖ»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), міністр соцполітики уряду Гройсмана Павло Розенко, політкоментатори Кирило Куликов, Володимир Цибулько, Вадим Карасьов, Михайло Чаплига, Валерій Димов, кореспондент NewsOne Богдан Амінов. Відеозвязком приєдналися блогер та політик Анатолій Шарій, а також українська заробітчанка з Данії Анастасія Федоришин.

Зайшлося про справу Сергія Стерненка та протести, які викликало вручення активісту підозри. Гості майже одностайно засудили дії як підозрюваного, так і його прихильників. «После убийства Стерненко даже может спеть гимн, стоя на флаге Украины», — натякав на безкарність активіста політкоментатор і колишній політик Кирило Куликов, додавши, що «негодяй Порошенко внес в наше общество ненависть».

Куди ж етери каналів Медведчука без сексизму! Цього разу нардеп від «ОПЗЖ» Качний сказав, що у студії сидять «дамы» з монобільшості. Таке звертання обурило Марину Бардіну та Ірину Верещук, які закликали колегу не ділити політиків за статевою ознакою, а Верещук пригрозила Качному називати того «мужчинкою».

Згодом Кирило Куликов, згадавши погрози Зеленському з боку волонтерки Марусі Звіробій та нардепки з «ЄС» Софії Федини, називав їх «особями женского пола» та «самками».

Про поведінку активістів під час судового засідання у справі Стерненка у студії розповідав кореспондент NewsOne Богдан Амінов. Журналіст, палко підтримуваний ведучими, запевнив, що протестувальники «цензурували» присутні на заході ЗМІ та намагалися залякати медійників. Втім, як виявилося згодом, заяву до правоохоронців Амінов не писав.

Свою порцію уваги в «Українському форматі» мав і Анатолій Шарій. Він розпинав Зеленського за те, що той не вийшов до представників політсили під час акції біля Офісу президента. А от противників партії Шарія, зокрема членів «Національного корпусу», ведучі намагалися звинуватити в отриманні фінансування з Офісу президента. Йдеться про значні суми, говорив Віталій Дикий, посилаючись на інформацію з анонімних телеграм-каналів.

Представники «ОПЗЖ» в ефірі мали нагоду спокійно мовити все, що забажають, та щойно слово брали члени монобільшості, як їх агресивно перебивали як гості, так і ведуча Діана Панченко. Крім того, вона та Віталій Дикий тисли на представників «Слуги народу», аби ті визнали, що «Стерненко вбив людину». Хоча нардеп Камельчук сказав, що «ситуацію потрібно вивчити». Донести свою позицію «слугам» за постійного тиску було нелегко, й Марина Бардіна назвала дискусію «нездоровою комунікацією».

Донести позицію влади на каналах Медведчука можна, тільки звівшись на ноги та перекрикуючи опонентів

Здавалося б, чия постать нині може викликати у студії ще голосніші сварки, ніж фігура Сергія Стерненка? Та знайшовся той, при згадці про якого у студії ледь не зійшлися у рукопашну: Петро Порошенко. Йшлося про те, наскільки доречним було рішення про прохід українських катерів Керченською протокою у листопаді 2018 року.

Навіть досвідченому оратору Кучеренку ледь не стало зле від дискусії

Після цього критикували програму дій уряду Шмигаля, яку Верховна Рада зрештою так і не підтримала на засіданні 18 червня. Хоча Вадим Карасьов був певен, що документ ухвалять. Щоби показати, як погано живуть українці, автори шоу вивели на екран нарізку опитувань людей, які скаржилися на бідність. При цьому журналісти, схоже, спеціально опитували тільки пенсіонерів та людей дуже невисоких статків, що було помітно на відео. Включилася до студії й заробітчанка з Данії Анастасія Федоришин, яка запевнила, що планів повертатися до України не має.

Далі знову кожен мовив про «наболіле». Королевська — про те, що уряд треба відправляти у відставку, Шевченко — про залежність України від зовнішніх кредиторів та про те, що «коррупция (в Україні. — Авт.) придумана Соросом». Дивна позиція для людини, яка керувала компаніями, що фінансувалися інвестиційними фондами США.

А потім ведучі запропонували гостям «десерт» — мовний скандал довкола українського представництва McDonalds, з онлайн-меню якого нібито зникла російська мова (хоч насправді її там і не було. — Авт.). У студії цитували обурені дописи російськомовних клієнтів, та так наполегливо, що навіть уродженець Львова, нардеп «Слуги народу» Юрій Камельчук зненацька визнав, що російська у меню McDonalds мала би бути. У цей час до студії зайшов колега Камельчука по фракції — нардеп Максим Бужанський, законопроєкт якого щодо дозволу навчатися не лише державною мовою днями відхилив профільний комітет парламенту. Щоправда, такі дії колег депутата не засмутили, адже проєкт, мовляв, все одно розглянуть.

Більшість присутніх зійшлася на тому, що російськомовних в Україні не поважають, а членкиня «ОПЗЖ» Наталя Королевська і взагалі назвала те, що відбувається, «порошенковщиной». Її, щоправда, поправив колега з монобільшості Камельчук, на думку якого, Порошенко лише вхопився за просування тієї мови, яку йому порадили політтехнологи.

У післямові «Українського формату» компанію політкоментаторам Чаплизі та Димову склали нардепи 8 скликання Борислав Розенблат («БПП "Солідарність"») та Сергій Мельничук (Радикальна партія Ляшка). Загалом участь в етері взяли 20 гостей (16 чоловіків та четверо жінок). Засобами медичного захисту ніхто не послуговувався.

18 червня, «Право на владу», «1+1»

Участь у проєкті взяли міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, міністр охорони здоров’я Максим Степанов (відео), заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, заступник керівника Офісу президента Юрій Костюк, народна депутатка від фракції партії «Голос», колишня заступниця міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишина, народний депутат від фракції «Опозиційної платформи – За життя» Нестор Шуфрич (відео), інфекціоністка Ольга Голубовська, лікар-епідеміолог, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін, голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин, радник президента з економічних питань Олег Устенко, президент авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» Євген Дихне, власник мережі магазинів медичного обладнання Олексій Давиденко, експерт із управління репутацією Борис Тізенгаузен, мери Львова — Андрій Садовий та Івано-Франківська — Руслан Марцінків (обидва — відеозв’язком). Разом 15 учасників (12 чоловіків та три жінки).

Попри те, що темою випуску став саме вихід з коронавірусної кризи, а також різке зростання кількості інфікованих в Україні, жоден із гостей засоби захисту не використовував. Хоча, наводячи статистику, ведуча сказала: «ми розслабилися, і нас настигає реакція».

Першими доповідачами був тандем Степанов/Ляшко: очільник МОЗ був на відеовключенні, його заступник прийшов до студії проєкту. Нічого нового посадовці не сказали: Степанов запевнив, що ситуація з коронавірусною хвооробою досі під контролем, Віктор Ляшко — що різкий стрибок захворюваності пов'язаний з нехтуванням карантинними обмеженнями. Крім того, Степанов анонсував підвищення зарплат медикам із 1 вересня цього року.

«Теплої ванни» для посадовців цього разу не було. Ведуча, зокрема, сказала їм, що «немає віри вашим словам», парламентарка з «Голосу» Ольга Стефанишина, яка раніше була заступницею Уляни Супрун, ганила посадовців за не надто активне тестування, неефективне використання профільних коштів та погані приклади дотримання карантину, які подають самі можновладці. На це відреагувала Наталя Мосейчук, нагадавши гості, що й депутати в сесійній залі обмежень майже не дотримуються. Дісталося парламентарці від ведучої й за те, що взагалі прийшла до студії, адже, як зізналася сама гостя, на початку червня вона контактувала з зараженою людиною.

Та найдалі у критиці керівництва МОЗ пішов нардеп від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич. У показовому запалі гніву депутат критикував Степанова та Ляшка, сказавши, що ті — «сволочи и нелюди». Ведуча на закиди відреагувала, попросивши соратника Медведчука бути стриманішим.

Рятувати присутніх медичних посадовців від шквалу критики кинулися інші гості. Очільник Львова Андрій Садовий сказав, що з Віктором Ляшком контактує ледь не щодня, і той у допомозі не відмовляє. А політтехнолог Борис Тізенгаузен пригадував інтерв’ю головного санлікаря, де той розповідав, що парки та сквери на карантин закривали радше для психологічного ефекту. На думку піарника, «людей пугали правильно».

Відійти від теми коронавірусу присутні мали змогу, коли до мікрофону вийшов заступник голови Офісу президента Юрій Костюк, який розповідав про освітні нововведення. Зокрема, можливість не здавати ЗНО тим, хто не планує цього року вступати до вишів. Скасовувати ж незалежне оцінювання знань зовсім влада намірів не має, адже вважає його «успішною реформою».

Зачепили на етері і тему онлайн-хейтерства, в якості жертв якого ведуча наводила родину президента Зеленського, якій, мовляв, у коментарях під публікаціями чого тільки не бажають. Міністр культури Ткаченко висловив думку, що розв’язати цю проблему можна підвищенням медіаграмотності та розвінчуванням фейків. Політтехнолог Тізенгаузен говорив, що розділених ненавистю людей легше контролювати політикам. Нестор Шуфрич навіть висловив «щирі співчуття» Петру Порошенку через смерть батька і тут же додав, що фракція «ОПЗЖ» хоче відставки Кабміну в повному складі.

Ткаченко мімікою відповідає Шуфричу, чи піде уряд у відставку

Знову гаряче у студії стало, коли у суперечці зійшлися прихильниця чинного керівництва МОЗ інфекціоністка Ольга Голубовська та її тезка Стефанишина, яка працювала у міністерстві за часів Супрун. Перша вихваляла профільного міністра Степанова за те, що «услышал нас», та критикувала «горе-реформаторов» на кшталт Уляни Супрун. Друга відбивалася, розповідаючи про повну неготовність МОЗ протистояти пандемії, попутно винуватячи Голубовську у просуванні інтересів окремих фармацевтичних компаній. Ведуча спершу на втручалась, але зрештою стала на бік Голубовської, попрохавши Стефанишину «не робити політичних заяв».

18 червня, «Народ проти», ZIK

На соло до Наташі Влащенко прийшла лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Журналістів чи громадських діячів, які би мали імітувати дискусію, до студії не покликали. Чому, стало зрозуміло за кілька хвилин: гостя розкритикувала чинну владну команду «за себе і за того хлопця». Спершу Тимошенко виправдала сутички, що відбувалися в Україні цього та минулого тижнів. Це, мовляв, «відповідь вулиці» на розчарування діями команди Зеленського. На доказ цих слів лідерка «Батьківщини» розповідала, що, за даними соціологів, «60% громадян вважає, що країна рухається у неправильному напрямку». Чиї це дані, Тимошенко не уточнювала.

У всьому поганому, що робиться у державі, певна Тимошенко, винен особисто Володимир Зеленський. Але він, мовляв, хоче вгамувати народний гнів, змінюючи уряди. От і нині президент, за словами лідерки «Батьківщини», особисто просив депутатів монобільшості не підтримувати програму дій уряду Шмигаля.

Далі зайшлося про «згубний вплив зовнішнього управління». Гостя критикувала фракцію «Голосу» за те, що Вакарчук начебто завів до Ради «лобістську групу» іноземних агентів впливу. А підписаний нещодавно меморандум з Міжнародним валютним фондом «ліквідує суверенітет України». Бо кожне держпідприємство, на думку Тимошенко, отримає наглядову раду, сформовану з іноземців. Хоча в оприлюдненому документі подібного формулювання немає, а йдеться про розширення повноважень наглядових рад.

Також, вважає лідерка «Батьківщини», меморандум із Міжнародним валютним фондом потягне за собою «закриття сотень шкіл». Так Тимошенко трактує тези про «оптимізацію шкіл», прописані в документі. Не дасть позитиву українцям, мовляв, і продовження медреформи.

А от Арсен Аваков, постанова про звільнення якого передана до парламенту, на думку опозиціонерки, — «єдиний міністр, який вміє щось робити». Добрим словом згадала Тимошенко й лідера Радикальної партії Олега Ляшка, якого «Батьківщина» підтримає як кандидата у нардепи по 208-му округу (раніше за ним до ради двічі пройшов Валерій Давиденко, якого наприкінці травня знайшли мертвим). Ще три роки тому Тимошенко називала Ляшка «чіхуахуа» і «бобиком Порошенка», а той її — «московською зозулею». Та нині опозиціонерка вважає, що Ляшком «не керують ззовні» — забуваючи, що зсередини, напевно, трохи керують.

У гуртовому блоці були заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак, міністр соціальної політики у 2016-2019 роках Андрій Рева, народні депутати Андрій Ніколаєнко, Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Ірина Верещук («Слуга народу»), Олександр Качний («Опозиційна платформа – За життя»), Антон Поляков (позафракційний), інфекціоністка Ольга Голубовська, журналісти Сергій Щербина та Євген Куксін, телеведучий Макс Назаров, директорка Фонду допомоги онкохворим дітям Валентина Маркевич, політкоментатор Олексій Якубін, колишній юрист «Правого сектору» Едуард Панченко, киянка Лідія Громова. Спільно — 16 гостей (десять чоловіків та шість жінок). Резонував нардеп із монобільшості Максим Бужанський. З усіх присутніх рукавичками користувалася лише Валентина Маркевич.

Валентина Маркевич: і словом, і стилем!

Спершу йшлося про силові відомства та ймовірне прослуховування голови СБУ Івана Баканова. Колись «слуга народу», а нині позафракційний нардеп Антон Поляков твердив, що керівництво СБУ, яке не здатне убезпечити навіть себе, варто змінювати.

Потому переключилися на справу Сергія Стерненка. Він — «продукт работы Порошенка» та «олицетворение незаконно пришедших к власти» (у 2014 році. — Авт.), переконував нардеп з «ОПЗЖ» Олександр Качний. Колишній юрист «Правого сектору», до лав якого колись належав і одеський активіст, Едуард Панченко розповідав, що Стерненко — це такий собі «політичний продукт», який ще й співпрацює з СБУ. Захистити честь Стерненка у студії не було кому.

Згадали і про сутички під час акції симпатиків Партії Шарія, коли ті побилися з представниками «Нацкорпусу» після мітингу під Офісом президента. «Радикалов впервые побили», — не приховував піднесення Олександр Качний. На завершення блоку говорили про вихід із парламенту Святослава Вакарчука, якого в цьому прагненні нардепи не підтримали. За словами представника монобільшості Бужанського, він був серед тих, хто закликав не голосувати за припинення повноважень депутата. Адже, на думку резонера, Вакарчук спершу має вибачитися за заклики «голосувати не по приколу». 

Далі перейшли до медичної реформи. Більшість присутніх наполягали на призупиненні змін, започаткованих за каденції Уляни Супрун. Завсідниця етерів ZIK Валентина Маркевич присмачувала критику «жахливими реаліями» сьогодення: влада, мовляв, не дає ради епідемії коронавірусу, люди голодують, а нам ще й кажуть про продовження медреформи.

Опонувати критикам намагалися спочатку заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, яка розповідала, що медикаментів для лікування хворих не бракує, а за виплатою призначених лікарям надбавок в уряді пильно стежать. Потому на захист медреформи став Андрій Рева, зауваживши, що «про правильність реформи мають говорити професіонали».

В останньому блоці «на горіхи» команді Зеленського перепало ще й через тарифну політику. Згадували і про 67 мільярдів гривень, які споживачі заборгували за комунальні послуги цього опалювального сезону, і про те, що людям, мовляв, нічим буде гасити борги на фоні коронавірусного зубожіння. Дісталося й Петру Порошенку за розмову з Джо Байденом про підвищення тарифів, яка є на «плівках Деркача». Наприкінці етеру у студії навели результати опитування глядачів, чи впливає вулиця на дії української влади? Ствердно відповіли 73%.

19 червня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

Участь у проєкті брали перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія, лідер Радикальної партії Олег Ляшко, народні депутати: Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа – За життя»), Олексій Гончаренко, («Європейська солідарність»), Дмитро Наталуха («Слуга народу»), Альона Шкрум (ВО «Батьківщина»), Ярослав Железняк, заступник голови фракції партії «Голос», міські голови: Дніпра — Борис Філатов, Чернівців — Олексій Каспрук, Житомира — Сергій Сухомлин, Миколаєва — Олександр Сєнкевич. На відеозв’язок виходили міські голови Києва — Віталій Кличко, Кропивницького — Андрій Райкович та Каховки — Андрій Дяченко. Разом — 15 учасників (14 чоловіків та одна жінка). Ніхто з присутніх у студії не вдягав ані масок, ані медичних рукавиць.

На старті випуску йшлося про динаміку поширення коронавірусу в Україні. Міські голови говорили, що ситуація на місцях контрольована, але дехто скаржився на байдужість людей до карантинних норм.

Гіршою, ніж і інших учасників, була ситуація у Олега Ляшка. Адже, маючи обмеження у часі (лідер РПЛ пішов на третій годині етеру), гість мав встигнути не лише озвучити проахметовські меседжі (як робить це регулярно), а й пропіарити себе напередодні висування по 208-му округу. Тож щоразу, беручи слово, Ляшко намагався розповісти про всі гріхи чинної влади, разом узяті. Присутні та глядачі вкотре слухали, як влада не контролює хід епідемії, люди на карантині зубожіли, а країна рухається до розвалу. Як і Порошенко на понеділковому етері «Свободи слова» на ICTV, Ляшко у студії Шустера закликав усі політсили до об’єднання заради порятунку країни. Вторив політику і представник фракції «Євросолідарності» Олексій Гончаренко, бідкаючись, що влада «вбила економіку».

Та головною темою першого блоку було обговорення президентського законопроєкту про народовладдя, який депутати днями ухвалили у першому читанні. Презентувати документ до студії прийшов Руслан Стефанчук. Критичні запитання щодо законопроєкту мали як колеги по парламенту, так і міські голови.

Аби глядачі не заплуталися у балаканині політиків, автори проєкту показали інфографіку про основні новації документу, а також розповіли про досвід народовладдя у Швейцарії. Стефанчук сказав, що такого документу Україна чекала з часів набуття незалежності. Ляшко опонував: закон, мовляв, потрібен монобільшості для просування на референдумі питання ринку земель. Хоча, за словами «радикала», «80% українців проти продажу землі». Звідки політик взяв таку цифру, відомо лише йому. Можливо, так Ляшко заокруглив до більшого показник осені 2019-го. Подальший піар-спіч «радикала» зупинив ведучий.

Та піарився цього вечора не тільки фаворит Рината Ахметова. Запрошення до дискусії очільників Дніпра, Миколаєва, Житомира, Чернівців, Кропивницького та Каховки натякало глядачу, що не обійдеться й без просування інтересів партії «Пропозиція», про створення якої шестеро мерів днями якраз і оголосили. Борис Філатов встиг похвалити новостворену політсилу, закликавши долучатись й інших політиків. Савік Шустер, який доволі активно модерував дискусію, піар новоствореної партії не припинив. А кінцівку випуску присмачили результатами опитування глядачів «Свободи слова Савіка Шустера», чи довіряють ті своїм міським/сільським головам? Із 14 тисяч респондентів схвально відповіли майже 68% — вигідна картина для «Пропозиції».

У другому блоці йшлося про законопроєкт щодо легалізації азартних ігор, який нині теж очікує на прийняття в цілому. Спікером був очільник фракції «Слуги народу» Давид Арахамія. Перед презентацією на студійному екрані показали сюжет про документ, а також навели історичну довідку про те, хто з відомих світових діячів полюбляв азартні ігри. Такі вставки якісно розбавили студійні суперечки.

Просуваючи законопроєкт, Арахамія «зазіхнув на святе»: сказав, що розквіт нелегальних гральних автоматів стався за каденції Порошенка. Представник фракції «ЄС» хотів йому заперечити, але отримав від ведучого прохання «не возбуждаться». Було помітно: найкритичніше серед гостей Шустер ставився саме до Гончаренка та Ляшка.

Попри критику документу з боку парламентарів фразами на кшталт «він не врятує бюджет» (Железняк) чи «наркотики теж прибуткові» (Гончаренко), на захист закону про азартні ігри, крім представників монобільшості, став і ведучий. Шустер вважає, що будь-яка заборона веде до розквіту нелегального бізнесу.

19 червня, «Ехо України», Прямий канал

Участь у програмі взяли народні депутати Марина Бардіна («Слуга народу»), Дмитро Лубінець (група «За майбутнє»), Олексій Гончаренко, Ростислав Павленко («Європейська солідарність»), Ганна Скороход (позафракційна, раніше — монобільшість), нардепи 8-го скликання — Борислав Береза (позафракційний), 7-го скликання — Михайло Опанащенко (Партія регіонів, нині — член «ОПЗЖ»), адвокат Петра Порошенка Ілля Новиков, колишній член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський. Разом — дев’ять гостей (сім чоловіків та дві жінки).  Говорили про «переслідування» Петра Порошенка, мовний скандал із McDonalds, програму роботи уряду тощо.

19 червня, «Протистояння», NewsOne

На передмову прийшов політкоментатор Вадим Карасьов. В основному блоці програми були народні депутати України Олександр Колтунович, Олександр Качний (фракція «Опозиційна платформа – За життя»), Мар’яна Безугла, Юрій Камельчук («Слуга народу»), нардепи 6-го скликання: Кирило Куликов (блок НУНС), Олена Лукаш (Партія регіонів), 7-го скликання: Ігор Швайка (ВО «Свобода»), 8-го скликання: Сергій Мельничук (РПЛ), економісти Юрій Атаманюк та Павло Кухта, голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко, голова Харківської міської організації «ОПЗЖ», підозрюваний у сепаратизмі Андрій Лесик, політкоментатори Вадим Карасьов, Ірина Паламар. Разом 14 гостей (11 чоловіків і три жінки). Говорили про коронавірус, справи Порошенка та Стерненка, затяжний вихід з Ради Вакарчука, програму дій уряду тощо.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».