Ринок землі, обшуки на «1+1» і тарифна політика влади — теми, що їх цього тижня брали на озброєння автори популярних токшоу. Та, як і завжди, чимало обговорень звелися до популізму та маніпуляцій з боку гостей, які часто не вдавалося зупиняти ведучим.

3 лютого, «Свобода слова», ICTV

У студії виступали міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, заступниця керівника Офісу президента Юлія Ковалів та гурт народних депутатів: Андрій Герус («Слуга народу»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Ярослав Железняк («Голос») і Тарас Батенко (депутатська група «За майбутнє», вважається наближеним до Ігоря Коломойського). Разом — шестеро гостей (п’ятеро чоловіків та одна жінка).

У програмі йшлося про тарифи на житлово-комунальні послуги, а найбільше говорили про постачання природного газу й тепла. На фоні звіту представника уряду про досягнення («ціна у двох платіжках не перевершить цифри в одній станом на січень минулого року», — Олексій Оржель) в око вкотре впала погана комунікація між Кабміном та представниками монобільшості. Бо ж на запитання ведучого, чому платіжки за транспортування газу отримують навіть ті, хто ним не користувався, міністр Оржель відповів, що це — плата за функціональність усієї інфраструктури. Тоді як Андрій Герус переконував: депутати звернуться до Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг з ініціативою істотного зменшення вартості транзиту газу для споживачів, які у звітному періоді ним не користувалися. За словами народного депутата, такі люди мають «платити символічно».

Також міністр Оржель сказав, що в уряді працюють над зведенням обох газових платежів до єдиної платіжки, щоби «не дратувати українців». Щоправда, таку ініціативу одразу ж жорстко розкритикували окремі представники монобільшості.

Згадали й висловлювання народного депутата від «Слуги народу» Євгенія Брагаря, за які депутата не критикував тільки лінивий. За нього перепрошувала заступниця керівника Офісу президента Юлія Ковалів, яка розповіла, що пенсіонерку, яку образив Брагар, посадовці знайшли і в її ситуації із субсидіями розібралися. Жінка, мовляв, компенсацій не позбавлена, а виплати отримує «живими» грошима (хоча на скандальному етері пенсіонерка і скаржилася, що розмір субсидії її не влаштовує. — Авт.).

Коли ж до мікрофона вийшов представник фракції «Батьківщини» Олексій Кучеренко, який був міністром із питань житлово-комунального господарства за часів президентства Віктора Ющенка, у студії почалася запекла суперечка про те, хто більше дбає про українців: нинішня влада чи представники політсили Юлії Тимошенко.

Голові комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрію Герусу біля головного мікрофона довелося виправдовуватися за закупівлю електроенергії з Росії. За словами народного депутата, на такий крок посадовці пішли, остерігаючись штучного дефіциту, створеного вітчизняними постачальниками, та щоби не допустити пам’ятних із часів прем’єрства Яценюка віялових відключень. Згадали в етері й про так званий зелений тариф на електроенергію. На думку Геруса, в Україні цей тариф зависокий, та як врегулювати ситуацію, можновладці наразі не знають.

4 лютого, «Пульс», «112»

На першу передмову покликали завсідника каналу, генерального прокурора часів Кучми та Ющенка Святослава Піскуна. Він не став «коментатором широкого профілю», зосередившись лише на законодавчому боці життя держави. Коротко промову Піскуна можна переказати так: закони в Україні не діють, а влада не бажає боротися з корупцією.

Куди активнішим був гість наступної передмови — співголова «Опозиційної платформи — За життя» Вадим Рабинович. Він говорив швидко, агресивно й дуже маніпулятивно. Рабинович роздав на горіхи владі, назвавши членів Кабміну «абсолютно отмороженными людьми», а згодом «тупыми рожами» і «дурнями». Жодного зауваження від ведучих при цьому не почув.

Далі народний депутат лякав глядачів оповідками про те, що за чинної влади як українська земля, так і «все предприятия будут проданы». Нагадав гість і про похорон в Івано-Франківську «фашистского недобитка» — комбатанта дивізії «Галичина» Михайла Мулика, на який прийшли люди в тогочасних одностроях, назвавши це «фашизмом в чистом виде». А ще бідкався щодо демонтажу барельєфа Жукову в Одесі, пообіцявши зруйноване відновити. Також співголова «ОПЗЖ» прокоментував спільне з представниками монобільшості голосування за скорочення кількості народних депутатів до трьохсот та скасування мажоритарної системи: члени «За життя», мовляв, вступлять до будь-якої коаліції заради миру, якого, щоправда, за словами Рабиновича, нізащо не досягти без втілення плану Медведчука.

Дісталося від народного депутата і громадським організаціям, що моніторять роботу парламенту. Рабинович поскаржився присутнім, що «грантоедская контора» VoxCheck назвала його найбільшим прогульником нинішньої каденції (хоча насправді аналітики вважають його тим, хто в новому парламенті сказав найбільше неправди. — Авт.). Та виправдовуватися соратник Медведчука вирішив усе ж за прогули, переконуючи, що не збирається весь час «стоять у кнопки». Тобто буде й надалі нехтувати посадовими обов’язками народного депутата. Ведучі при цьому жодних уточнень не робили. За таку покірність «неупередженість» гість назвав представників каналів Медведчука «абсолютными героями» та пообіцяв і надалі боротися за безлімітну можливість піаритися в етері свободу слова.

На фоні Рабиновича гість третьої (!) передмови «Пульсу» — спікер Дмитро Разумков — виглядав взірцем конкретики та лаконічності. Його, зокрема, запитували і про скорочення кількості депутатів до трьохсот (таке рішення спікер вважає правильним), і про ймовірність дострокових парламентських виборів восени цього року (не бачить передумов). Закон про медіа очільник парламенту вважає «корисним для суспільства», а от закон про дезінформацію — таким, що наразі не знаходить підтримки серед більшості народних депутатів.

На гуртову частину до студії «Пульсу» прийшли народні депутати Нестор Шуфрич та Наталя Королевська (фракція «Опозиційної платформи — За життя»), Олександр Качура, Олена Шуляк (представниця Кабміну у Верховній Раді) та Галина Янченко («Слуга народу»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Олег Синютка («Європейська солідарність»), Оксана Савчук (позафракційна, висуванка ВО «Свобода»), ексзаступниця голови АП часів Януковича Марина Ставнійчук, політичні коментатори Руслан Бортник, Дмитро Корнійчук, Михайло Чаплига, журналіст Юрій Молчанов. Разом впродовж етеру виступали 16 гостей (11 чоловіків та п’ять жінок).

Почали обговорення… із затертої до дірок теми «нардеп Брагар і собака», запитавши присутніх, що ті продали би цінного, не маючи змоги сплатити за комунальні послуги. Кумедно було спостерігати, як народний депутат Власенко на повному серйозі розмірковував про недоречність продавати домашнього улюбленця задля розрахунку з боргами.

Присутній у студії представниці Кабміну в парламенті Олені Шуляк опозиціонери закинули неефективність субсидій та слабку роботу уряду. При цьому, за давньою традицією каналів «ОПЗЖ», представники та симпатики цієї політсили, ставлячи запитання, не бажали чекати відповіді. Коли галас у студії заважав розбирати репліки присутніх, ведучим доводилося зупиняти особливо емоційних гостей.

Народний депутат від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич божився, що пам’ятає соціально-економічні показники (зарплати, тарифи) за останні 15 років, адже він «за это переживает». Побачивши пожвавлення у студії, Шуфрич почав вимагати від влади негайного зниження тарифів та підняття соціальних виплат. А представник «Батьківщини» Сергій Власенко кілька хвилин критикував зустріч прем’єра з головами парламентських фракцій, хоча сам не був на ній. Порцію критики видав і Шуфрич, який теж не ходив на понеділкове зібрання, а негативних вражень, мовляв, набрався від колег.

Не втратив гарної нагоди пройтися вадами влади і представник «Євросолідарності» Олег Синютка. Він запитав у представників більшості, «де зарплати для освітян у чотири тисячі євро?». Хоч насправді йшлося про суму в доларах, а сама новина з’явилася після незграбних порад тоді ще кандидату у президенти Зеленському одного із запрошених на зустріч із ним «експертів».

Не забували гості від опозиції й нахвалювати власні політсили. Олег Синютка, зокрема, мовив про «армію, мову й віру, що у моєму серці», а Наталя Королевська казала, що позитивний результат для держави матиме лише «компиляция молодости и опыта».

Завершилося все, як і годиться на «Пульсі», сварками. Чубилася здебільшого Наталя Королевська: то з Галиною Янченко, то з Оленою Шуляк. «Ми не будемо нікому вимикати мікрофон, бо хочемо, щоб ви чули один одного», — виправдовувалася за безлад у студії ведуча Анна Степанець.

5 лютого, «Український формат», NewsOne

Учасником передмови цього разу став лідер Радикальної партії Олег Ляшко. З ним обговорили роботу парламенту, обшуки на телеканалі «1+1», тарифи на житлово-комунальні послуги тощо.

На гуртовому етері були народні депутати Ілля Кива, Юрій Павленко, Наталя Королевська (фракція «ОПЗЖ»), Іван Крулько, Вадим Івченко («Батьківщина»), Юрій Камельчук, Роксолана Підласа, Марина Бардіна («Слуга народу»), ексголова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, політкоментатори Руслан Бортник, Валерій Димов, Олеся Яхно, медійниці Анастасія Товт та Юлія Корзун («Страна.ua»), Юрій Молчанов, політтехнолог Володимир Петров.

У післямові зійшлися медійник Юрій Молчанов, а також політкоментатор Олексій Якубін, громадський діяч (і трохи проросійський пропагандист) Олександр Скубченко, очільниця «Громадсько-політичної платформи Надії Савченко» Тетяна Проторченко. Разом — 20 гостей (13 чоловіків та сім жінок).

Ішлося про обшуки на «1+1», роботу Верховної Ради, вирішення конфлікту на Донбасі тощо.

6 лютого, «Право на владу», «1+1»

Докладніший аналіз цього етеру можна прочитати в матеріалі Ярослава Зубченка.

На «1+1» цього вечора прийшли нардепи від фракції «Слуги народу» — Олександр Ткаченко та Максим Бужанський, а також їхні колеги Вікторія Сюмар («Європейська солідарність») та Дмитро Лубінець (депутатська група «За майбутнє»). До них долучилися керівник управління журналістських проєктів «1+1» Максим Шиленко, головний редактор видання «РБК-Україна» Сергій Щербина, політтехнолог Борис Тизенгаузен та співачка (яка мало не пішла в політику) Оля Полякова. Разом восьмеро гостей (шестеро чоловіків та дві жінки).

Повернувшись до етеру після понад місячної перерви, автори токшоу взялися обговорити тему «Кому вигідна ненависть?» «Добрий рік ми живемо в парадигмі, куди нас штовхнули прагматичні ляльководи… нас поділили на патріотів і зеленоботів», — розпочала ведуча проєкту Наталя Мосейчук. Вона змовчала про численні маніпуляції, якими «годували» глядача й на самому «1+1» ще до старту президентської кампанії 2019 року. Перш ніж перейти до основного блоку, у студії очікувано зайшлося про гарячу новину доби — обшуки на «1+1». Розповісти про поточну ситуацію запросили очільника управління журналістських проєктів каналу Максима Шиленка. Медійник розповів, яку техніку вилучили після обшуків, та сказав, що навіть такий прецедент вважає піаром власного підрозділу.

– То ви писали прем’єра? — допитувалася Мосейчук.

– Звісно, ні, — заперечив Шиленко, уточнивши, що аудіозаписи журналісти «1+1» знайшли в інтернеті. «Це може бути тиском на окремих депутатів “Слуги народу”», — додав він.

Коментували тему і присутні у студії народні депутати. Олександр Ткаченко, зокрема, сказав, що група депутатів звернеться до СБУ щодо тиску на ЗМІ, а Дмитро Лубінець припустив, що обшуки на «1+1» — відволікання уваги від ринку землі, який саме розглядався у другому читанні.

Ну а потому присутні перейшли до основної теми етеру — ненависті, що захопила розум українців. Для підняття градусу на екран вивели відео, на старті якого продемонстрували кілька реплік із новорічного привітання президента, а потім — потік фамільярності та відвертих образ із боку медійників (Віталій Гайдукевич, Сергій Поярков), політиків (Софія Федина, Олена Лукаш), волонтерів (Маруся Звіробій) та інших. У цілому відео виглядало маніпулятивним, адже мало не половина образливих реплік на адресу Зеленського, змонтованих у відео, стосувалися не його привітання й були сказані ще у 2019 році.

«З нами це роблять, нам це нав’язують», — запевнила присутніх ведуча. Додаючи, що одну з «нав’язувачок» — членкиню фракції «Європейської солідарності» Ірину Геращенко — чекали на цьому етері. Та в політсилі, за словами Мосейчук, «прислали Сюмар». Хоча поруч сидів не менш одіозний Максим Бужанський, про його вислови (на кшталт «тупой овцы» на адресу журналістки «Нового времени») ведуча згадала лише на старті програми, більше до них не повертаючись.

Тим часом Максима Бужанського вкотре переслідував привид утисків російської мови. Цього разу народний депутат скаржився на те, що мову північного сусіда утискають в освітньому процесі. Палка промова народного депутата викликала заперечення в гостей, тож невдовзі перейшла в суперечку Бужанського та Сюмар, а потім переконувати затятого русофіла в неправоті взялася й Ольга Полякова. Наталя Мосейчук у пересварки не втручалася.

«Цікаві» думки лунали і з вуст Ольги Полякової. Захищаючи українську як єдину державну, співачка все ж казала, що «людям все одно», якою мовою виступають митці, а україномовні квоти для творчого продукту — «це смішно».

Коли ж розмова повернулася в русло політичної ворожнечі, її знову проілюстрували нападками в бік родини Зеленського. Цього разу згадали першу леді, під постами якої в соцмережах теж панує мова образ та нецензурних висловів. Згадала ведуча і про образливі колажі на власну адресу, яких чимало можна знайти у фейсбуку.

«Ненависть — это валюта», — сказав політтехнолог Борис Тизенгаузен. І на неї є попит у політиків, додав медійник Сергій Щербина. Завершення програми пройшло в суперечках, чи варто регулювати інтернет, зокрема, контролювати анонімні телеграм-канали, чи це все ж буде наступом на свободу слова. За регуляцію виступав, зокрема, народний депутат Ткаченко, проти — його колега по фракції Бужанський, який і сам веде доволі популярний канал у телеграмі.

6 лютого, «Народ проти», ZIK

На передмову завітав міністр кабміну Дмитро Дубілет, а ставити запитання йому мали змогу журналісти Антон Подлуцький та Сергій Щербина, а також юристка Анна Маляр.

На гуртовій частині залишилися учасники вступного блоку (крім Дмитра Дубілета), а також були політкоментатор Олексій Якубін, журналіст Ігор Лесєв, народні депутати під «ОПЗЖ» Ілля Кива, Микола Скорик, від «Батьківщини» — Сергій Власенко, ексміністр соцполітики Андрій Рева, заступниця голови АП за Януковича Марина Ставнійчук, колишній керівник Голосіївського управління поліції Києва Денис Ярославський, народний депутат 8-го скликання Павло Різаненко (Блок Петра Порошенка), Уповноважений президента з питань землі Роман Лещенко, блогер та лідер іменної партії Анатолій Шарій (скайпом). Загалом — 15 людей (13 чоловіків та дві жінки). Резонували традиційно Максим Бужанський («Слуга народу») та Юрій Михальчишин. Йшлося про такі теми: «Чи буде відкрито ринок землі в Україні і чому правок в законопроєкті — тисячі? Скорочення депутатів та звільнення уряду! Які переформатування очікують на владу у найближчому майбутньому? Резонансні злочини! Чи будуть покарані справжні вбивці Бузини та Шеремета і як працює правоохоронна система?»

7 лютого, «Ехо України», Прямий канал

В етері виступали народні депутати й депутатки Ірина Верещук («Слуга народу»), Дмитро Лубінець (група «За майбутнє»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Соломія Бобровська («Голос»), Сергій Шахов (група «Довіра»), а також міністр економіки Тимофій Милованов, ексміністр соцполітики Андрій Рева, народний депутат 8-го скликання Олег Купрієнко (тоді — Радикальна партія Ляшка), політкоментатор Віктор Таран, співзасновник Українського інституту майбутнього Ігор Ліскі. Разом — 10 гостей (вісім чоловіків та дві жінки).

Не вперше на старті етеру ведучий взявся нахвалювати канал, на якому працює. Цього разу Ганапольський запевнив, що на Прямому — «дуже хороший колектив, де немає заздрощів» (хоча іноді й викривлюють інформацію. — Авт.). Прокоментував ведучий і гучні оплески під час появи у студії народного депутата від «Євросолідарності» Олексія Гончаренка. «Так гучно у нас зустрічають лише вас і Ляшка», — сумнівно похвалив депутата Ганапольський.

На старті програми ведучий поставив запитання, як утримати в Україні перспективну молодь. Та коли почув від гостей пафосно-популістські гасла про гідність, що має домінувати над матеріальним (про це говорив міністр соцполітики часів Гройсмана Андрій Рева), зазначив, що це — «радянська демагогія».

Навіщо ведучий обговорював тему еміграції та розвитку України, стало зрозуміло невдовзі: на екран вивели звернення Петра Порошенка до чинної влади щодо прискорення євроінтеграційних процесів. Відео дали в етер саме перед рекламним блоком, після якого у студії перейшли до обговорення ринку землі. Жоден із присутніх не мав часу прокоментувати слова експрезидента.

Розповісти ж про земельну реформу до студії прийшовТимофій Милованов, який укотре говорив про бажання дати людям розпоряджатися землею та про те, що держава захистить дрібних фермерів від впливу потужних корпорацій.

«Ставте міністру питання. Не треба мочить», — одразу ж конкретизував ведучий. Та під час короткого виступу міністра запитань в інших гостей етеру не виникло. Зате коли посадовець студію полишив, його почали критикувати. Найактивнішим був усе той же ексміністр Рева, який укотре доводив, що фермери проти відкриття ринку землі протестують (та чи не через жахалки від таких, як сам Рева, у яких у власності — не більше кількох соток землі? — Авт.). Долучився до критики й народний депутат Сергій Шахов, сказавши про «землю, дану нам Богом».

Зрештою, активними захисниками ринку землі виявилися лише співзасновник Українського інституту майбутнього Ігор Ліскі та сам Матвій Ганапольський. Перший наголошував, що противники реформи «вважають всіх дурнями і кріпаками», а «популізмом ми доведемо країну до ручки». Другий говорив противникам реформи, що «слухає їх і дивується». При цьому до студії так і не запросили жодного фермера, який би міг ґрунтовно пояснити, чому він за чи проти ринку.

7 лютого, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

Гостями проєкту були народні депутати Давид Арахамія (голова фракції) та Микола Сольський («Слуга народу»), Святослав Вакарчук (лідер партії «Голос»), Юлія Тимошенко («Батьківщина»), Юрій Бойко («Опозиційна платформа — За життя»), Уповноважений президента з питань землі Роман Лещенко, агробізнесмен Данило Пасько, юрист Анатолій Мірошниченко, перший президент незалежної України Леонід Кравчук, колишній лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз. Відеозвязком долучалися власник агрофірми Олександр Поворознюк та перший прем’єр-міністр України Вітольд Фокін. Разом — 12 спікерів (11 чоловіків та одна жінка).

На старті етеру згадали про обшуки на телеканалі «1+1». Присутні гості дії СБУ засудили (попри те, що у спецслужб є й обґрунтовані претензії до медійників. — Авт.), а Юлія Тимошенко згадала кейс «Порошенко проти Шустера»: «привід (для тиску на медіа. — Авт.) завжди знайдеться».

Автори проєкту показали глядачам сюжет про земельні права українців ще з минулих століть, а також дали матеріал із чергового мітингу аграріїв під Верховною Радою. «Чи згодні ви, щоб земля стала товаром?» — запитав Савік Шустер у глядачів, присутніх у студії. Негативно відповіли 83 %. Критикували ринок землі, зокрема, Кравчук, Фокін і Тимошенко. При цьому кожен із противників реформи вдавався до традиційних залякувань землевласників «великими корпораціями», які все скуплять (Юлія Тимошенко), чи тим, що не можна продавати «душу українського народу» (Леонід Кравчук). Не набагато конкретнішою була й позиція лідера «Голосу» Вакарчука, який після кількох хвилин «води» зрештою визнав, що його політсила виступає за ринок, але тільки після скорочення кількості земель, яку можна придбати в одні руки.

Апелювати до здорового глузду при цьому намагалися юрист Анатолій Мірошниченко, згадуючи «ефективне» управління державною землею часів СРСР, та власник агрофірми з Кіровоградщини Олександр Поворознюк, який твердив, що ринок землі «був, є і буде», а президент Зеленський «робить більше, ніж всі попередники, разом узяті». Також, на думку фермера, протестні мітинги фінансуються прибічниками Тимошенко, які за часів її прем’єрства отримали землю в користування на пільгових умовах. За впровадження ринку виступав і агробізнесмен Данило Пасько, який узагалі вважає мораторій на продаж землі порушенням прав українців.

Тимошенко вкотре лякала «розпродажем» землі та іншими загрозами, що чекають на дрібних фермерів та селян; за голову хапалися не лише представники монобільшості, але й фермери.

Наприкінці програми ведучий та гості знову не могли визначити, як саме сформулювати запитання для фінального опитування глядачів (що вже траплялося). У підсумку Шустер поставив глядачам два запитання: «Чи потрібен земельний референдум?» (83 % висловилися за) та «Чи потрібно легалізувати ринок землі?» (84 % за).

«Свобода слова Савіка Шустера» виглядала найзмістовнішим токшоу, де на тижні взялися обговорити ринок землі. Хоча якість дискусії могла бути на порядок вищою, якби до студії не кликали відвертих популістів, за репліками яких губилося раціональне зерно.

7 лютого, «Протистояння», NewsOne

На вступний блок запросили спікера парламенту Дмитра Разумкова.

У гуртовому етері зійшлися політичний оглядач Сергій Лямець, політкоментатори Валерій Димов, Ростислав Балабан, Світлана Кушнір, спецкор «Страни.ua» Олеся Медведєва, народні депутати й депутатки Олександр Качний, Віктор Чорний (фракція «ОПЗЖ»), Олександр Качура, Марина Бардіна, Дмитро Наталуха, Андрій Мотовиловець («Слуга народу»), Сергій Власенко («Батьківщина»), громадська діячка Ірина Паламар, народні депутати попередніх скликань Дмитро Линько, Кирило Куликов, командир розвідки полку «Азов» 2014 року й колишній російський націоналіст Сергій Коротких. Разом — 17 гостей (13 чоловіків та чотири жінки).

Говорили, зокрема, про ринок землі, національну ідею та події Революції гідності, роботу тендерних майданчиків типу Prozorro та їхній вплив на рівень корупції у закупівлях, виступи українських спортсменів у Росії тощо.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».