Учителі проти учнів. Моніторинг токшоу 29 липня — 2 серпня

Учителі проти учнів. Моніторинг токшоу 29 липня — 2 серпня

5 Серпня 2019
1876
5 Серпня 2019
10:30

Учителі проти учнів. Моніторинг токшоу 29 липня — 2 серпня

1876
Поїздка «слуг народу» у Трускавець стала чудовою нагодою для «опозиції» зібратися й повчити молодь, як правильно жити та працювати.
Учителі проти учнів. Моніторинг токшоу 29 липня — 2 серпня
Учителі проти учнів. Моніторинг токшоу 29 липня — 2 серпня

«Пульс» («112»), 30 липня

Після виборів гості телеканалу «112» усе сильніше нагадують буркунів під під’їздом. Здебільшого політичні невдахи, кишенькові експерти та кілька членів «Опозиційної платформи — За життя» збираються й годинами розповідають один одному про те, наскільки неправильні у «Слуги народу» пріоритети, методи і стратегії. Представникам інших партій щастить іще менше: медведчуківська інтелігенція опускається до зауважень щодо їх вимови та походження.

Поточити ляси зібралися: Леонід Кравчук, перший президент України. Наталя Королевська, народна депутатка, «Опозиційна платформа — За життя». Олексій Мушак, народний депутат, Блок Петра Порошенка. Та ціла купа політичних коментаторів: Руслан Бортник, Юрій Молчанов, Кирило Молчанов, Кирил Куликов, Олександр Мусієнко, Олександр Кочетков, Олександр Солонтай, Микола Голомша. Загалом десять чоловіків та одна жінка.

На годинне інтерв’ю до студії завітав Леонід Кравчук. Перший президент критикував Петра Порошенка, проявляв стриманий оптимізм щодо Володимира Зеленського й видавав контраверсійні тези одна за одною. Наприклад, що в Кабміні не може бути дискусій і має бути залізна дисципліна. І навіщо тоді в уряді існують голосування за постанови та розпорядження? Також пан Кравчук переконував, що прем’єр повинен бути відомою постаттю, яку знає народ. Крім цього політик стверджував, що не має причин не вірити Медведчуку й Шуфричу, що це Петро Порошенко заблокував обмін «всіх на всіх». І справді, хіба ж є причини не вірити Медведчуку в чомусь, що стосується Росії? В обміні «всіх на всіх» існує купа проблем: верифікація списків, питання громадянства та засуджених в РФ українців. На біс перший президент заявив, що російська мова на спеціальному каналі — це мова поваги до людей із російським походженням.

Основна частина програми, за новою традицією, була присвячена скепсису щодо «слуг народу». Спочатку розмова торкнулася фінансової сторони перебування майбутніх народних депутатів у Трускавці. Кирило Молчанов стверджував, що обранців одразу привчають жити на широку ногу. Олексій Мушак наголошував, що «слуга» не може бути вищим за «хазяїна» (народ). Руслан Бортник обурювався, що партія не провела тендер і його школа не отримала шансу навчати майбутніх політиків. А вони могли би так багато навчитися в замовних псевдосоціологів. Узагалі, щодо навчання «cлуг народу» більшість присутніх відгукувалася зверхньо та іронічно, наприклад, лунали запитання про те, чи будуть возити у Трускавець майбутній Кабмін. Песимістично гості поставилися й до складу потенційного уряду: буцімто він буде керованим або Зеленським, або якимось МВФ. Олександр Кочетков назвав майбутні Верховну раду та уряд не більше ніж «помічниками» президента.

Крім критики опонентів, на шоу вистачало й піару «своїх» політиків. Наприклад, Наталія Королевська, яка тепер відвідує шоу в кепці та футболці (мабуть, це образ «щойно з Донбасу») розповідала, що «ОПЗЖ» — найбільш опозиційна опозиція. Крім того, Королевська вкотре переконувала, що люди, які голосували за її партію, голосували за Юрія Бойка-прем’єра. Тобто, «Опоплатформа» цинічно обманула своїх виборців, адже люстрований Бойко не може отримати посаду в уряді?

Мову ворожнечі взяли на себе Юрій Молчанов та Кирило Куликов. Молчанов розповідав, що «мутований націоналізм» останніх 5 років призвів до розколу суспільства та войовничих настроїв. Мабуть, під цим медведчуківець має на увазі бажання обороняти кордони держави. Куликов проявляв свій рівень, коли жартував про дикцію Андрія Парубія, називав Арсенія Яценюка «Сєнєй» та прогнозував, що тепер Світлана Заліщук буде проводити «гей-паради» в «Зябровке, я не помню, где она, откуда. В Жашкове. Гей-парад перед маминым порогом». Навряд Куликов справді думав, що пані Заліщук народилася в Білорусі, тож, підозрюємо, киянин хотів просто принизити народну депутатку її походженням. Нагадаємо, що найбільше досягнення в житті самого Куликова — це проходження в парламент у 2007 році, де політик запам’ятався нічим.

У перервах між приниженням себе та глядачів «Пульс» показував і справді цікаві речі. Наприклад, Олексій Мушак поділився кількома особливостями життя молодого депутата (детальніше радимо прочитати в його блозі). Тимофій Милованов із Київської школи економіки під час включення розповів про програму навчанням «слуг народу» та їх розподіл на групи.

Коротше кажучи, якщо під час виборчої кампанії у вас іще могли бути якісь мазохістські причини дивитися «Пульс», то зараз їх стає все менше. Такий же рівень критики навчання «слуг народу» ви можете почути у фейсбуку чи на кухні, такий же рівень піару «ОПЗЖ» підтримується на «112» в усіх програмах, а такий же рівень печерної мови ворожнечі... От він, до речі, майже зник із токшоу інших каналів. І тільки «Пульс» із Червоненком, Кивою та іншими куликовими продовжує триматися за подібні практики.

«Український формат» (NewsOne), 31 липня

Як і колеги зі «112», гості NewsOne присвятили ефір критиці «Слуги народу»: навчання в них фейкове, ринок землі відкривати не можна, російськомовний канал — це утопічна ідея. Наприкінці шоу ведучий Василь Голованов також навів статистику ставлення аудиторії NewsOne до Володимира Зеленського: підтримка шостого президента стабільно знижується, отже «опозиційний» канал робить свою справу.

Аналізом на диванах займалися: Ілля Кива, майбутній народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Олександр Колтунович, майбутній народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Олександр Попов, голова КМДА часів Януковича. Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій. Світлана Крюкова, заступниця головного редактора «Страны.ua». А також ціла купа політичних коментаторів: Олександра Решмеділова, Ігор Рейтерович, Дмитро Раїмов, Ростислав Балабан, Дмитро Співак, Юрій Молчанов, Руслан Бортник, Микита Василенко. Загалом 11 чоловіків та дві жінки.

У передмові до шоу виступав Дмитро Співак. Ведучий Василь Голованов почав розмову з ним із того, що той теж міг би бути у Трускавці, якби сам не покинув списки «Слуги народу». Хоча «самостійність» цього рішення досі викликає запитання, враховуючи критику, яка посипалася на партію Зеленського після потрапляння туди людини Медведчука. В інший час Співак просто доводив свою цілковиту некомпетентність і необізнаність в усьому, що коментує. Наприклад, назвав навчання «слуг народу» показухою, адже за тиждень неможливо нічого навчитися. От тільки це лише перший тиждень. Висміював Співак і тести з оленями, мовляв, майбутнім народним депутатам потрібно було просто знайти захованих тварин. Насправді ж це була візуалізація шаблонів мислення та замиленості погляду. Із звернення Микити Потураєва до майбутніх народних депутатів («вы никто...») Співак зробив висновок, що «Слуга народу» — це «обёртка». Якби ж тільки постійний гість NewsOne міг дочитати звернення викладача до кінця: «Вам потрібно стати політичними суб'єктами. Це ваше завдання на цей тиждень». Окрему частину своєї промови Дмитро Співак присвятив безхребетності: за його словами, Крим треба тимчасово винести за дужки, бо «що ти зробиш з Росією?». Якщо ми «образимося» на Росію за агресивну політику, то кому буде від цього гірше (відео)? І взагалі, треба закінчувати «штампи» щодо російської агресії й різноманітних пов’язаних із цим заборон. І як партія Королевської могла провалитися на виборах у 2012 році, коли в її списку був такий принциповий захисник держави?

Основна частина програми почалася з того, що в зал занесли один із сумнозвісних бюстів Володимира Зеленського. Він став єдиним «представником» «Слуги народу» на шоу, бо, як пояснив ведучий, усі члени партії зараз у Трускавці. Скепсис щодо їх перебування там і став першою темою «Формату». Світлана Крюкова іронізувала, що майбутнім народним депутатам треба вивчити багато слів. Василь Голованов показував «смішні» реакції соцмереж на навчання політиків. Руслан Бортник знову ображався, що його замовну псевдосоціологічну компанію не допустили до конкурсу й тепер «слуги народу» отримують лише неоліберальну повістку. Дмитро Раїмов переконував, що Київська школа економіки належить Фонду Пінчука, тобто свою освіту народні депутати отримують від олігарха. Олександра Решмеділова стверджувала, що власних спікерів (партію «Голос») Пінчук «прокачав» за рахунок проекту «Нові лідери» на ICTV. Хоча перший сезон цього шоу минув без агітації чи піару учасників і суддів. Ілля Кива обурювався щодо «непрофесійності» окремих народних депутатів, наприклад, Михайла Гаврилюка чи Миколи Тищенка. Але чим вони гірші за Киву, інстаграмом?

Торкнулася розмова також російськомовного каналу Зеленського. Думки гостей із цього приводу можна звести до «спочатку холодильник, потім ідеологія». Юрій Молчанов, розмірковуючи про ЗМІ, акцентував на тому, що зміст важливіший, ніж інвестиції: «Если здесь посадить вместо нас других людей, которые поставят перед собой задачу гнать пропаганду, фейки, неправду, оскорбления и так далее...» То нічого не зміниться? Світлана Крюкова стверджувала, що для створення якісного контенту потрібні гроші, журналісти, свобода слова й епатажні гості. Цікавий факт: епатаж і ні слова про журналістські стандарти — це майже кредо «Страны.ua». Крім цього, глядачам розповіли, що це «Страна.ua» «поховала» Порошенка, що серед «слуг народу» є багато фанатів «Страны.ua»», що 70 % програшу попередньої влади — це стосунки з «альтернативними» ЗМІ і що Зеленський хоче мати свій канал, бо «1+1» належить Коломойському.

У контексті медіа варто виділити також присутність на програмі викладача Інституту журналістики Микити Василенка, який часто забігає на канали Медведчука. Ось він характеризує навчання у Трускавці як «повню фігню»; ось називає канали Медведчука «опозиційними» та захищає їх від фейсбуку; ось сумнівається, що «найбідніша країна в Європі» зможе пропагувати якісь свої досягнення на окремому каналі; ось заявляє, що «продажа земли в Украине — это гражданская война». Професор узагалі навів багато цікавих думок щодо мораторію, наприклад, що українцям не буде де жити, бо їх, мовляв, виженуть закордонні покупці землі. Про те, хто живе на землях сільськогосподарського призначення, запитувати не будемо.

Також гості майже годину обговорювали мораторій на продаж землі, але справжньої дискусії у студії не було. Адже поки Дмитро Раїмов наводив факти і просив доказів у своїх опонентів, Ілля Кива відповідав йому головним чином про «продане майбутнє», бідність та країну третього світу. Олександра Решмеділова переймалася, що голосування за скасування мораторію з перших днів віддалить опозицію і зруйнує співпрацю в парламенті. Мовляв, так само вчинила попередня влада, коли одразу почала приймати мовні та церковні ініціативи. По-перше, «одразу» — це що, в 2018-19 роках? По-друге, пані Решмеділова взагалі розуміє, як працює парламент? Голосування більшістю існує якраз для того, щоб не чекати, поки всі опозиціонери погодяться на якусь ініціативу.

Вийшовши з виборчого піке, «Український формат» потроху повертається до свого звичного стану: поширення фейків, маніпуляцій та інших спекуляцій, які мають дискредитувати владу й виставити «опозицію» більш професійною і турботливою. І для цього NewsOne навіть не обов’язково чекати початку роботи нової Верховної Ради.

«Ехо України» (Прямий канал), 2 липня

До закінчення парламентських виборів «Ехо України» завжди відрізнялося від інших токшоу нашого моніторингу. Усі критикували Петра Порошенко, а Прямий — стабільно хвалив. Усі ставилися до Володимира Зеленського стримано, а студія Матвія Ганапольського малювала з нього антихриста. Тепер, коли «Ехо України» з кінцями опинилося в одному опозиційному човні з іншими шоу, їхня риторика починає уподібнюватися. Як і інші канали, Прямий розповідає про безглузде навчання у Трускавці, несамостійних народних депутатів, технічних міністрів та авторитаризм. А також багато негативних речей, до яких менш досвідчені у критиці Зеленського ЗМІ поки не додумалися.

Грязьові ванни Зеленському влаштовували: Павло Рудяков, директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива». Ірина Фріз, міністерка у справах ветеранів. Остап Єднак, народний депутат, «Самопоміч». Володимир Яворівський, екснародний депутат. Андрій Смолій, політичний коментатор. Дмитро Корчинський, політичний коментатор. Юрій Луканов, політичний коментатор. Сергій Таран, політичний коментатор. Сергій Щербина, головний редактор «РБК Україна». Віктор Романюк, народний депутат, «Народний фронт». Дев’ять чоловіків та одна жінка.

Спочатку «Слугам народу» дісталося за навчання у Трускавці. Дмитро Корчинський стверджував, що реальні знання за такий час отримати неможливо й насправді партійців туди повезли заради «дресирування». Сергій Таран вирішив, що «слуг народу» повезли на навчання, бо керівники політсили жахнулися обраним народним депутатам. Юрій Луканов заявив, що партія поїхала у Трускавець «споюватися». Ірина Фріз переконувала, що без продовження тімбілдінгу «Слуги» розпадуться через півроку. Звісно, гості згадували також про авторитаризм, диктатуру та «найбільш непомітну фракцію» і «найслабший парламент».

Далі Зеленський отримав за історію з відставкою Андрія Богдана. Суперечливі заяви та інформаційні вкиди гості називали перевіркою суспільства, дискредитацією ЗМІ на користь Зеленського, інформаційним сміттям для перекриття управлінського хаосу. Також лунали заяви про те, що Богдан насправді дратує президента і що Зеленський уже починає займатися цензурою. Зокрема, Юрій Луканов згадував про затриманого розповсюджувача газети «Великий Київ» та підлітків із плакатом за імпічмент. Хоча насправді Зеленський, принаймні у другому випадку, публічно просив не вживати заходів. Натомість Віталія Кличка в межах дотичної теми гості та ведучий хвалили. Начебто мер Києва став першою людиною, яку Зеленський не зміг узяти «нахрапом», а зустріч Кличка із Джуліані — це важка артилерія й перемога в раунді проти Андрія Богдана.

Також скепсис студії Прямого поширився на потенційний уряд Зеленського. Кабмін, за місцевими прогнозами, складатиметься із пов’язаних з олігархами неамбітних, неяскравих, неефективних і некомпетентних людей, які не здійснюватимуть реформ, адже не приймають непопулярних рішень. Ба більше, в Україну повертається більшовизм. Обговорюючи історію з мажоритарником від «Народного фронту», якого Зеленський попросив профінансувати будівництво дороги, гості «Еха України» мінімум тричі використовували порівняння з більшовизмом, а також згадували про популізм, політичну корупцію й демонтаж руху до цивілізованого світу. Матвій Ганапольський прямо запитав, коли вже Зеленського хтось пошле? Дмитро Корчинський заявив, що якби народний депутат «Народного фронту» був гордим, то перебував би на фронті, а не в парламенті. Чекаємо, коли постійний гість Прямого повторить це комусь зі списку «Європейської солідарності».

Ніхто не вимагає від Прямого хвалити «Слугу народу», коли партію ще немає за що хвалити. І ніхто не вимагає замовчувати проблеми, коли Андрій Богдан розповідає про непотрібність журналістів, маніпулюючи вкиданням співробітниками Офісу президента саме через журналістів дезінформації. Що треба змінювати «Еху України», так це баланс гостей (його взагалі немає), баланс сюжетів (усі підібрані оцінки експертів там критичні) та рівень конструктивності дискусій (споювання, дресирування й більшовизм, серйозно?) Інакше Прямий із кінцями перетвориться на так зване опозиційне ЗМІ в найгіршому сенсі цього слова, а токшоу Матвія Ганапольського — на чергову «годинку ненависті».

Фото: скріншот

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1876
Читайте також
17.09.2019 19:56
Ярослав Зубченко
для «Детектора медіа»
3 253
29.08.2019 10:30
Борис Бахтєєв
для «Детектора медіа»
7 002
22.07.2019 10:30
Олександр Крумін
для «Детектора медіа»
2 319
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду