Поки «Свобода слова» і «Пульс» обговорювали екологічну катастрофу в Криму і те забруднення, яке вона спричинила, «Український формат» забруднив свій ефір відвертою маніпуляцією — обговоренням в одній програмі питань мови і газу.

«Свобода слова» (ICTV), 10 вересня. Зневоднення

Екологічна катастрофа в Криму і на Донбасі — таку тему заявив для обговорення ведучий проекту, але здебільшого говорили про те, чи потрібно повернути водопостачання на Кримський півострів, бо той страждає від нестачі прісної води. Та склалося враження, що від зневоднення страждає сама програма — настільки вона була млявою, попри важливу і актуальну тему.

Хто шукав воду: біля мікрофону — Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; експерти в студії — Юрій Смілянський, «Майдан закордонних справ»; Валентина Самар, «Центр журналістських розслідувань»; Олександр Лієв, член правління Національної суспільної телерадіокорпорації; Тетяна Тимочко, ГО «Всеукраїнська екологічна ліга»; Сергій Гармаш, онлайн-видання «Острів»; Віталій Сізов, Донецький інститут інформації.

Обмежений хронометраж «Свободи слова» — всього 60 хвилин — є козирною картою проекту. Гості добре розуміють: якщо змарнують свій час на суперечки і взаємні образи, не встигнуть озвучити меседжі і програмні ідеї. Тому в порівнянні з іншими ток-шоу, що тривають по 3-4 години, тут мало конфліктів. Втім конструктиву також не дуже багато.

Справедливе зауваження гостей програми: під час обговорення проблем екології не було жодного представника відповідного міністерства. Ведучий повідомив, що вони були запрошені, але н не змогли бути присутніми (тут потрібно зауважити, що в інші ток-шоу, де піднімалася ця тема, здається, чиновників, які безпосередньо відповідають за довкілля в Україні, і не думали запрошувати). За центральним мікрофоном віддувалися заступники міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб  Юсуф Куркчі та Георгій Тука. Не те, щоби вони були некомпетентні, але на запитання, наприклад, представниці ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяни Тимочко дуже часто не мали відповідей. Відчувалося, що експертка значно більше в темі.

Куркчі плавав у  руслі офіційної версії: те, що відбулося — наслідок техногенної аварії на виробництві, місцеві мешканці не постраждали, а вивезення дітей — це превентивний захід. Аналізи вже зробили, чекають на деталі. Втім, експерти мали чимало претензій до того, як діяли представники влади в цій ситуації. Юрій Смілянський критикував відсутність штабного моделювання ситуації, Валентина Самар наголошувала, що вони давно говорили і писали про те, як «Кримський титан», усупереч санкціям, постачається українською сировиною через турецькі і російські порти, Олександр Лієв акцентував на тому, що і за мирних часів із заводом були певні проблеми, оскільки він не просто так розташовувався саме на перешийку Кримського півострова, а через потребу у воді. Відповіді представника міністерства були доволі беззубі. Чуючи про Фірташа, який усупереч санкціям, постачає сировину на завод, він розводив руками і говорив про вільну економічну зону в Криму. А на питання, чому ж не консультувалися з іншими спеціалістами, нарікав на те, що цього не могли зробити через відсутність результатів аналізів. З огляду на те, що минуло майже два тижні, це звучало непереконливо.

Тетяна Тимочко з «Всеукраїнської екологічної ліги» була чи не найяскравішою учасницею програми. Вона гостро критикувала позицію уряду і відсутність його реакції чи коментарів, говорила про тиск окупаційної влади на Україну і про дискредитацію України в очах кримськотатарського населення. Торкалася і технічних аспектів, зокрема впливу ефекту розсіювання на концентрацію речовини. На її тлі Куркчі виглядав як хлопчик для биття, який лише міг розводити руками і повторювати, що якісних результатів аналізів немає, але влада тримає руку на пульсі.

Більш упевненим видався Георгій Тука. З ним обговорювали не лише ситуацію в Криму, але й екологічні проблеми на Донбасі. Основна теза полягала в тому, що він неодноразово вимагав скасування закону про вільну економічну зону Криму, який лобіюється українським парламентом і яким користуються заводи, що належать Фірташу. Ці підприємства провели перереєстрацію в Росії та сплачують туди всі податки.

Втім, швидко повернулися до екологічної катастрофи на Донбасі. Ведучий Вадим Карп’як акцентував на тому, що екологи б'ють на сполох — шахти затоплюються, невідомі речовини потрапляють у воду, люди цю воду вживають і хворіють. Екологи стверджують, що процеси невідворотні. І тут Тука виглядав доволі впевнено. Його основна теза: ситуація не може покращуватися сама по собі, але Україна може хіба що піднімати екологічні питання на міжнародних переговорах. Представників європейських організацій на непідконтрольні території для проведення моніторингу й екологічних досліджень не пускають, а навіть якщо проводять якісь дослідження, результатів аналізів не надають.

У програмі неодноразово звучить прізвище Дмитра Фірташа: він і відновив вироблення аміаку на «Стиролі», і екологічного податку не платить, і закон про вільну економічну зону лобіює, але про те, як з ним боротися і чи можливо це взагалі, конкретики нема. Тука наголосив, що стосунків з олігархом не має, тому ставити йому запитання не може.

Експерти наполягали, що Україна має вести облік екологічних збитків на окупованій території Луганщини і Донеччини. Тетяна Тимочко неодноразово наголошувала, що в українських чиновників відсутня інституційна пам'ять і зараз не використовують досвід попередніх років, в тому числі з затопленими шахтами. Втім, через відсутність представників профільного міністерства критика залишилась без відповіді.

Питання для гостей в студії звучало так: чи варто відновлювати постачання води в Крим? На початку програми за відновлення висловилися 35% глядачів і до кінця програми ці цифри не змінилися. 

Це питання Георгію Туці ставив і представник Донецького інституту інформації Віталій Сізов, який наполягав на потребі мирного розв'язання конфлікту і потребі «подумати про людей». Мовляв, в дещо подібній  ситуації на Донбасі, за результатами соціологічних досліджень більше 50% опитаних виступають за блокаду, але з постачанням води, електроенергії і дрібною торгівлею. Тука наголосив, що нестачі питної води в Криму немає, води з каналу також потребує Херсонщина, а на всіх цього ресурсу не вистачить. «То що, у одних забрати, іншим віддати?» —здивувався експерт. «Так», — просто і без витребеньок відповів заступник міністра.

«Пульс» («112 Україна»). 11 вересня. Слава богу за НАБУ

Це знов був чотиригодинний сеанс одночасного крику, пересмикувань, взаємних звинувачень і відвертого хамства. Є одна користь — можна добре потренувати пам’ять. Адже половина гостей ток-шоу «112-Україна» плавно перемістились із минулотижневого шоу NewsOne з аналогічними меседжами, закликами і цапами-відбувайлами.

Хто репетував в ефірі: Нестор Шуфрич, «За життя»; Костянтин Матейченко, «Народний фронт», Тетяна Ричкова, «Блок Петра Порошенка»; Михайло Добкін, Християнсько-соціалістична партія України; Ілля Кива, Соціалістична партія; Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Євген Червоненко, екс-міністр транспорту; Кирило Куликов, екс-нардеп; Андрій Гордєєв, голова Херсонської обласної державної адміністрації; Ігор Романенко, екс-заступник начальника генерального штабу збройних сил України; Олександр Бригинець, «Блок Петра Порошенка»; Михайло Чаплига, лівий активіст і політкоментатор; Денис Богуш, політтехнолог; Сергій Таран, політкоментатор; Олеся Яхно, політкоментаторка; Руслан Бортник, політкоментатор.

В ефірі пообіцяли говорити на дуже важливі теми — спочатку про протистояння з Росією в Азовському морі, потім про аварію на «Кримському титані», а завершити темою політтехнологій. Фактично ж ефір перетворився на суцільну політтехнологію.

Шуфрич, Добкін і Кива з минулої середи не змінили ані костюмів, ані меседжів. Те, як ток-шоу «112 Україна» та NewsOne постійно обмінюються героями, наштовхує на думку, що працюють ці два канали синхронно. Це ми, втім, уже зауважили.

Перша тема, до якої звернулися у «Пульсі» — протистояння в Азовському морі. Дискусія звелася до вибору: воювати чи домовлятися. Аргументи тих, хто говорив про розірвання договору 2003 року, за яким Азовське море визначалося як внутрішнє море як для України, так і для Росії, були подібні. Костянтин Матейченко наполягав, що Росія нічого не порушує своїми діями, а тому договір розривати потрібно. Тетяна Ричкова наголошувала, що Росія не зважає на кордони, а тому домовлятися з нею не можна.

Натомість Шуфрич фактично звинуватив у початку ескалації конфлікту Україну — мовляв, саме з затримки російського судна «Норд» усе почалося, бо для української влади головне піар, а не захист «наших рибалок». Цією фразою Шуфрич «завів» Юрія Гримчака, який так і не зміг зупинитися, постійно нервувався, коментував, і в середині програми почав матюкатись. Шуфрич вів далі: воювати, звичайно, можна, але як не виходить — треба домовлятися. З його слів зрозуміло, що воювати в України виходить не дуже. Про те, що почала Україна, говорив і Євген Червоненко. Ілля Кива нібито виступив на боці тих, хто вирішив зупинити Росію і пішов віддавати за Україну життя, але одразу почав наїзди на Порошенка, що той не називає війну війною. За домовленості з Росією виступили Кирило Куликов та Михайло Добкін.

Цікаво, що протягом цього з'ясування стосунків ведучі мовчали. Ні для кого вже не дивина, що гості переходять на особистості, «тикають» один одному, вживають фрази на кшталт «сядь ровно, даже на стрелке так не сидят» (Червоненко — Гримчаку). Тому використання ненормативної лексики виглядало як логічне продовження неповаги в першу чергу до глядача. Розмова плавно перетекла до ситуації навколо екологічного лиха на півдні України. Голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв і представник міністерства з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак кілька разів пояснювали, що відбулося, але, схоже, інших гостей це в принципі не цікавило. Вони продовжили з'ясовувати стосунки. Якщо обговоренню в програмі «Свобода слова» ми закидали недостатню компетентність спікерів і відсутність представників міністерства екології, що було би доречно, то в ефірі «112 Україна» навіть натяку на експертне обговорення не було. Його, з огляду на склад спікерів, не передбачалося.  Найяскравішими моментами обговорення стали закиди Гримчака до Шуфрича з приводу його компетентності як міністра надзвичайних ситуацій, мовляв, у крокодила, якого той шукав три місяці, відпав хвіст (пам'ятаєте цю історію?) І суперечка Гордєєва з Кивою з приводу врятованих дітей, яких буцімто місцева влада не спромоглася вивезти, а Кива врятував. Гордєєв намагався пояснити, що ситуація була спровокована помічником Киви, який, мовляв, затримав кілька родин суто для піару свого шефа, а всіх охочих місцева влада вивезла швидко.

Ситуацію використали, щоб учергове повісити всіх собак на українську владу. Куликов наголосив на тому, що власнику «Кримського титану» Фірташу вигідно те, що Порошенко є президентом. Шуфрич переконував, що ті, хто не даватиме води Криму, сяде до в'язниці. Добкін акцентував, що якби українська влада могла воду продавати, вона б це робила, а так — не хоче. Влада, до того ж, замовчує події в Криму, а от «хороший журналист Шарий» (цитата Кирила Куликова) зняв цілий 25-хвилинний фільм про події навколо аварії на «Кримському титані».

Далі обговорювали блокаду окупованої частини Донбасу. З'ясувалося, що всі як один були проти того, що відбувалося, навіть представники провладних політичних сил — і Ричкова, і Гримчак, і Матейченко. Шуфрич укотре згадав долар по 9, Кива — те, що все на окупованих територіяхзахопив Курченко, а Червоненко пафосно наголосив, що «патриотизм — последнее убежище для негодяев».

Наступна частина програми, до якої долучилися політексперти, мала бути присвячена власне політтехнологіям, але по суті вона нічим від попередньої розмови не відрізнялася. Стартували з обговорення оприлюднених партіями витрат і одразу розкритикували Порошенка, мовляв, витрат майже не задекларовано, а кампанія йде повним ходом. Та в цілому позитивно оцінили, що партії повідомляють про витрати. Не забули згадати і про «чорні каси» партій, куди йдуть гроші, отримані від олігархів та зовнішніх гравців. «Слава богу, з'явилося НАБУ», — втішився Нестор Шуфрич. Мовляв, виведуть усіх на чисту воду. Втім, перепалка тривала і в цій темі. Ще один меседж, озвучений в студії явно не просто так — критика людей мистецтва, які йдуть в політику, коли в ній потребують кризових менеджерів. Мовляв, люди обпеклися новими обличчями і розуміють, що президентом має бути людина з досвідом.

«Український формат» (NewsOne). 12 вересня. Нас розділив Сигізмунд

Мовна політика і ціни на газ — теми, що можуть розсварити не лише опонентів, але й однодумців. Гості кричать — тема мови не на часі, піднімати її перед виборами — маніпуляція, але дві години звинувачують одне одного в утисках. Ведучий потирає руки.

Хто скандалив: Василь Німченко, «Опозиційний блок»; Олексій Кучеренко, екс-міністр ЖКГ; Дмитро Співак, політкоментатор; Кирило Куликов, екс-нардеп; Євген Червоненко, екс-міністр транспорту; Сергій Власенко, «Батьківщина»; Ігор Мирошниченко, ВО «Свобода»; Лариса Ніцой, письменниця, громадська діячка; Віктор Кривенко, Народний рух України; Дмитро Линько, Радикальна партія; включення — Ірина Фаріон, ВО «Свобода».

Мовна тема для рейтингу — як джек-пот в лотереї: максимум користі від мінімуму зусиль. А ще як залучити до дискусії одночасно Ларису Ніцой та Ірину Фаріон з одного боку і Євгена Червоненка з Дмитром Співаком з іншого…  «Собачьими боями» назвав розмови на мовну тематику Євген Червоненко, але така нищівна характеристика не завадила йому брати в цих боях участь. Що цікаво, брати вдруге за тиждень, адже уважний читач мав зауважити Червоненка, як і Куликова, серед гостей ток-шоу «Пульс» на телеканалі «112 Україна». Риторику і меседжі ці політики не змінили, зокрема фразу про те, що патріотизм — притулок для негідників, Червоненко повторив і цього разу, прив'язавши її до мовного закону. Цього разу гостей також розсадили «стінка на стінку». Як пояснив ведучий, для зручності діалогу.

Запитання до глядачів уже було сформульоване маніпулятивно: «Чи повинен новий мовний закон враховувати права російської мови?» Забігаючи вперед, 92% глядачів в студії дадуть схвальну відповідь, не в останню чергу тому, що дві години слухатимуть, як влада заборонить їм говорити російською. Хоча прихильники нового закону голосно кричали про те, що російську мову забороняти ніхто не збирається, акцентували на тому, що в публічній сфері має вживатися українська, в на приватну сферу цей закон не поширюється.

Для пожвавлення і так жвавої ситуації в ефір запустили Ірину Фаріон, яка проторохтіла програмні меседжі, навіть не бачивши, хто в студії й не почувши, що там говорилося раніше. Тому її виступ виглядав дещо неадекватним, на що, вочевидь, і розраховували. Відомий маніпулятивний прийом — щоби принизити якусь ідею, її треба вкласти у вуста людини з поганим реноме, тоді і сама ідея сприйматиметься як щось негативне. На включення Ірини Фаріон гостро зреагували інші гості: Червоненко перейшов на особисте, згадавши її партійне минуле і назвавши «душевнохворою», причому вже після того, як зв'язок відключили. Куликов пригрозив кримінальною відповідальністю за промову. Тим же він пригрозив і Ларисі Ніцой за вживання словосполучення «титульна нація» в своєму виступі.

Частина гостей у студії були адекватними і доволі терпимими один до одного, навіть Ігор Мірошниченко з ВО «Свобода». Відстоювали свої позиції з повагою до опонентів Сергій Власенко, Віктор Кривенко, Олексій Кучеренко і Дмитро Линько. Чого не скажеш про інших гостей студії, які не хотіли слухати опонентів і прямо про це заявляли.

Василь Німченко наголошував, що нас (очевидно з Росією) розділив Сигізмунд у 1569 році (польський король Сигізмунд Август, який затвердив Люблінську унію між Польщею та Великим Князівством Литовським, до якого входили українські землі). Бракувало лише слів про те, що українська – це російська, зіпсована польськими словами. Червоненко перейшов на особистості, зокрема Мірошниченка і Ніцой назвав людьми, яких можна підкупити і вони будуть підтримувати інші ідеї. Співак назвав мерзенними приклади декомунізації. Цікаво, чи отримає канал ще одну перевірку від Нацради цього разу?

Кілька моментів в цій частині шоу були дуже показовими. Перший — коли Віктор Кривенко повідомив, що зусиллями Європейської народної партії Олега Сенцова висунули на премію Сахарова і запропонував усім в залі піднятися, щоб подякувати партії за таку ініціативу і вшанувати оплесками честь Сенцова. Встали всі, крім Куликова, який, вальяжно розвалившись укріслі, аргументував свою відмову тим, що Сенцов ще живий, чого тоді він має вставати. Та й на підтримку партії він вставати не збирається. Співак, хоча і піднявся, назвав це моментом політтехнологічної маніпуляції: «Невозможно же было не встать ради Олега Сенцова, да? У меня только вопрос, какая разница какая партия, разве это не избирательная кампания?»

Другий момент — ведучий зачитав документ від адвоката Віктора Медведчука з вимогою спростувати інформацію, озвучену в одному з попередніх ефірів Ігорем Мосійчуком про те, що батько Віктора Медведчука співпрацював із нацистами під час війни. За словами адвоката, батько Медведчука, співпрацював з ОУН, за що отримав роки таборів, про що є відповідні документи. Зазвичай медіа дуже неохоче спростовують будь-яку інформацію та доводять своє право не робити цього в судах. NewsOne ж охоче озвучив в ефірі спростування – чого б це? :)

У другій частині програми тема не менш гаряча — підвищення тарифів на газ. Тут свій зоряний час мав Олексій Кучеренко, якого часто запрошують коментувати саме подібну тематику, оскільки свого часу він був міністром ЖКГ. Він звикло розкритикував коаліцію, яка довела країну до дефолту. До критики підключилися інші гості. Співак поділився знанням, що стратегічна задача влади – залишити 20 мільйонів українців, Червоненко натомість похвалив донецьких (цікаво, кого він мав на увазі?), які все інвестували в Україну, а представники «Народного фронту» навіть квартири мають лише орендовані. Як влучно зауважила Лариса Ніцой, спеціалісти з мови одразу стали спеціалістами з газу.