Тижневик «Інтера» не встиг розповісти про повернення бранців Кремля, бо вийшов у переддень обміну. Зате Юрій Бойко знову був у студії. Як і про що розповідали підсумкові програми телеканалів «Інтер», ZIK, «Україна», ICTV та «1+1».

Повернення

Темою тижня стало повернення 7 вересня до України полонених моряків та політв'язнів. Тижневики більшою чи меншою мірою фокусувалися на цій події. Не пощастило хіба «Подробицям тижня» («Інтер») — програма вийшла в ефір у переддень звільнення, у п'ятницю, тому ведучий міг хіба що висловити припущення про те, що обмін відбудеться: «Завтра очікується нарешті завершення довгого процесу узгодження та повернення наших хлопців з полону. Зокрема, можливо, і Олега Сенцова». У сюжеті розповіли про фальстарт 30 серпня та зосередилися на персоні Володимира Цемаха, якого звільнили з-під варти і який може бути відправлений до Росії. Цю тему «Інтер» використав для піару «Опозиційної платформи — за життя» — Віктора Медведчука та Вадима Рабіновича. Розповіли, як ті відвідували українських бранців у Лефортово. «Мы по просьбе родственников это делаем, благодарность от них, чтобы они ощутили не только привет с родины, ну и то, что есть внимание и есть те люди которые делают вот все чтобы они были освобождены, если такая возможность когда-то появится», — каже в сюжеті Медведчук.

«Перші про головне. Деталі» на каналі ZIK вийшли в ефір у день повернення. На початку програми показали кадри, як українські бранці виходять із літака, біля якого їх зустрічає президент. Потім ведуча пояснила — два тижні «великий обмін полоненими» відкладався, точна дата не була відома. Вона згадала про рішення відпустити Цемаха й Вишинського — мовляв, це сталося в межах підготовки до обміну. Поверненню присвятили окремий сюжет, у якому, крім історичних кадрів, коментарів тих, хто повернувся, є коментарі президента, генпрокурора та уповноваженої з прав людини. Прозвучали слова одного зі звільнених, Романа Сущенка — сподівання, що це початок великих зрушень у переговорному процесі. Знайшлося місце в сюжеті ZIK і для Віктора Медведчука. Журналістка наголосила, що він особисто зустрічався з Путіним і відвідував українців у російських тюрмах. Микола Карпюк розповів, як до нього приїздили Медведчук і Рабінович, привезли шмат сала і запевнили, що залишилося кілька днів, бо вони займаються питанням звільнення. Таким чином у глядачів мало б виникнути враження, що успішний обмін — досягнення Медведчука, який є політичним патроном каналу. Більше голова політради «ОПЗЖ» в тижневиках не з'являвся. Цікаво, що Олега Сенцова в сюжеті ZIK жодного разу не показали, лише побіжно назвали його прізвище серед імен тих, хто повернувся.

«Великим днем для України» назвав те, що відбулося, Олег Панюта («Сьогодні. Підсумки», «Україна»). За його словами, все могло змінитися будь-якої секунди і всі видихнули з полегшенням, лише коли літак сів у Борисполі. «Це перше з грудня 2017 року масштабне звільнення українських політв'язнів у форматі обміну. Аби визволити 35 заручників, Україна віддала Кремлю російських бойовиків, українських дезертирів і шпигунів», — сказав ведучий та нагадав, що за кремлівськими ґратами та в анексованому Криму залишаються 110 українців, ще 227 — на території окупованого Донбасу. Детально про повернення в сюжеті розповіла Наталія Кравченко: зворушливі кадри зустрічі з близькими, коментарі Олега Сенцова, Володимира Балуха, Станіслава Клиха та нагадування про їхні історії. «Про те, що активізувались переговори щодо звільнення військовополонених моряків, захоплених у Керченській протоці, заговорили ще напередодні Дня Незалежності. Власне, 6 вересня збігав термін, який давав Кремлю трибунал ООН з морського права. За рішенням міжнародного суду, ухваленому ще в травні, Москва мала відпустити бранців без жодних умов та повернути України 3 захоплених кораблі. За невиконання — нові санкції. Буксири Росія не повернула, а звільнити моряків погодились лише за умови обміну. Відпустили бранців на поруки омбудсмена Людмили Денісової, але ніяк не за рішенням трибуналу ООН. Крім того, Москва домоглась видачі Володимира Цемаха», — сказала журналістка. За її словами, Україна надала можливість нідерландським слідчим допитати Цемаха, фігуранта справи МН-17, тому обмін було відкладено на тиждень. Розповіли в сюжеті і про те, кого передали Росії, щоправда, без конкретних імен.

Оксана Гутцайт («Факти тижня», ICTV) зворушена: «Після років тортур, принижень і знущань у кремлівських застінках. Вони втомлені, схудлі але щасливі. Наші хлопці, яких за сфабрикованими звинуваченнями ув'язнила Росія, нарешті повернулися». Показують кадри зустрічі, згадують Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Володимира Балуха, Миколу Карпюка, Станіслава Клиха, Едема Бекірова, Романа Сущенка та інших. За словами ведучої, обмін відбувся як у шпигунському кіно: «Точний час і остаточні списки тримали в секреті до останнього. І вчора зранку, два літаки одночасно вилетіли з “Борисполя” і “Внукового”». Тут також згадали про Цемаха, мовляв, минулого тижня обмін не відбувся начебто саме через те, що Путін захотів його отримати, аби уникнути покарання за збиття «боїнга». «До звільнення з-під варти бойовика, можна ставитися по-різному, але саме завдяки цьому обміну наші хлопці повернулися», — дає оцінку ведуча. У сюжеті Андрія Бориса наголос на персоні Цемаха та його важливості. Звучить коментар головного редактора видання «Острів» Сергія Гармаша про те, що Україна зробила помилку, видаючи Цемаха, адже так нівелюється стратегічна мета ослаблення ворога. «Як з'ясувалось пізніше, очільники країн Нормандського формату, ймовірно, знали про те, що Україна обміняє Цемаха, і не були проти. А Зеленський у Борисполі розкрив деталі: перед звільненням важливого свідка, допитали слідчі з Європи. Та й яким би він не був цінним, свобода наших людей — пріоритет № 1», — сказав журналіст. У сюжеті є кадри повернення, коментарі звільнених моряків та політв’язнів, зокрема промова Сенцова.

Окремо журналіст запитав, «що ж насправді Путін вторгував в України за таке довгоочікуване повернення полонених? Чи не потрапить Київ у пастку Кремля?». Політкоментатор Михайло Басараб перераховує: «Політичних поступок з боку всієї держави Україна. Внесення змін до Конституції, надання особливого статусу Донбасу. Надання офіційного статусу російській мові на певних територіях України. Закріплення за цими територіями права на особливі відносини з Росією, амністія».

«Вирвані з Мордору» — так назвала звільнених ведуча програми «ТСН. Тиждень» на «1+1» Алла Мазур. Цій темі присвячено більшу частину тижневика — близько 50 хвилин. Головна теза: «Україна підтвердила: цінність кожного життя для нас найважливіша». Сюжет Андрія Орляка з летовища також наповнений емоціями: це розповідь про те, що відбулося 7 вересня, кадри очікування, зустрічі, коментарі тих, хто повернувся. Доволі багато про те, як зустрічав бранців Володимир Зеленський: «У цей час інших звільнених хлопців продовжуватиме вітати президент. Він зніме з себе ті самі браслети з іменами моряків, які, казав, не зніме поки не поверне хлопців. пізніш журналістам президент Зеленський уточнить уже політичні деталі звільнення».

Андрій Цаплієнко розповів історії деяких звільнених — Романа Мокряка («Його мужні репліки з наших сюжетів, як сказав мені Роман, ФСБівці не раз нагадували йому за кремлівськими ґратами»), Миколи Карпюка, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Олега Сенцова, Артура Панова, Олексія Сизоновича, Євгена Панова, Романа Сущенка, Володимира Балуха, Павла Гриба, Едема Бекірова, нагадав про те, як відбулося захоплення буксира «Яни Капу», бронекатерів «Бердянськ» та «Нікополь». Він розставив акценти, мовляв, Росія заганяла нас у цю ситуацію, створивши положення, як у шахах, коли немає хороших ходів. Матеріал дуже суб'єктивний — є багато особистої точки зору Цаплієнка, його ставлення, висновків: «Я сказав собі подумки: наших треба було витягувати навіть за високу ціну. До речі, я вже був свідком саме такого нібито невигідного обміну в одинадцятому в Ізраїлі. За свого солдата Гілада Шаліта Ізраїль віддав більше тисячі терористів, і дізнавшись про історію кожного з наших тридцяти п'яти хлопців, я можу сказати — вчора ми не просто звільнили невинних, ми врятували своїх героїв». Насправді історія Шаліта геть не така однозначна.

Роман Цимбалюк розповів, як прибули до Росії ті, «кого віддали заради звільнення українців». Акцент на тому, що їх ніхто не зустрічав, і для Росії вони — «відпрацьований матеріал». Кирила Вишинського назвали «кінозіркою обміну». Наприкінці матеріалу журналіст сказав: «Нам головне пам'ятати — в російському полоні перебуває щонайменше сотня громадян України, більшість з них — кримські татари». Під час його включення Алла Мазур повідомила, що на мітингу в Росії затримали активістку й волонтерку Вікторію Івлєву, яка допомагала полоненим.

Окремо звернули увагу на персону Володимира Цемаха, «звичайного фізрука зі Сніжного з алкогольною залежністю», який став ключовим фактором світової геополітики. Розповіли про віхи його кар'єри й наголосили, що Нідерланди встигли допитати Цемаха перед обміном. У тексті Андрія Цаплієнка емоцій не бракує: «Чи могла Україна не віддати Цемаха? Могла, навіть не збиралась за умови, якщо нідерландські слідчі в справі збитого “боїнга” дадуть йому статус у справі, запропонують угоду зі слідством. Ми чули, як Євросоюз та спільна команда слідчих у справі “боїнга” висловлюють жаль з приводу передачі ключового свідка Росії. Виглядало так, нібито Україна порушує умови партнерства. Але шановні партнери, зачекайте. Голландці, як ми знаємо, вже спілкувалися з Цемахом та повернули його українцям, мовляв, він мовчить. Тож, запитання до голландців. Якщо він такий важливий свідок, чого віддали його назад? Чому не запропонували захист, зміну особистості, гроші, нарешті? А якщо не важливий, чого звинувачувати Україну в гальмуванні слідства? Схоже на спробу створити умови для зняття санкцій із Росії, перекласти відповідальність за це на Україну». Втім Алла Мазур назвала ситуацію навколо Цемаха проблемою Росії й додала, що «категоричною вимогою видати Цемаха Путін, як на мене, виявив свою причетність до загибелі “боїнга”». Зміні риторики європейської преси щодо обміну присвятила сюжет Мар'яна Зіньковська. А наприкінці програми Наталя Ярмола розповіла про те, як почуваються колишні бранці. Особливо зосередилася на стані здоров'я Клиха та Бекірова.

Трудяги та фішечеки

Натомість на «Інтері» більше за інших говорили про діяльність Верховної Ради та уряду. «Подробиці тижня» вийшли в ефір після відпустки і спробували надолужити теми, які інші канали вже розглядали. «Одні називають її скаженим принтером. Інші кажуть, що це добре контрольований конвеєр. Треті — що саме такою і має бути працездатна Верховна Рада», — так Олексій Ліхман охарактеризував український парламент і додав, що правила гри в українській політиці змінилися, мовляв, по-старому більше не буде. Та в програмі підійшли до теми по-старому — в матеріалі Катерини Лисенко про діяльність нової Ради глядачі почули коментарі аж трьох депутатів з «ОПЗЖ» Вадима Рабиновича, Юрія Бойка та Нестора Шуфрича. Меседжі теж звичні — припинення війни, «тарифного геноциду» тощо. Депутати з інших фракцій теж були, але менше.

Головного завсідника студії «Подробиць тижня» Юрія Бойка знов запросили в ефір — він обговорював з Олексієм Ліхманом підсумки перших тижнів роботи парламенту, назвавши перші рішення піаром для продовження шоу. 67 невідкладних законів, запланованих на два пленарні тижні, за його словами, — знущання, адже серед них немає ключових питань, а ті, що піднімаються, є «відпрацюванням грантовими експертами коштів». Політик розкритикував можливе відкриття ринку землі і закликав зробити бюджет соціально орієнтованим.

Обличчя Нестора Шуфрича промайнуло ще раз у повідомленні про те, що Нацрада розглянула порушення в ефірі телеканалу NewsOne і, незважаючи на протести журналістів, винесла попередження та звернулася до суду, щоби анулювати ліцензію каналу. «Розгляд цього питання відбувся в дуже конфліктних умовах, дехто намагався перетворити засідання на мітинг. Можливо, це також вплинуло на таке рішення регулятора», — зазначив ведучий. За його словами, колектив каналу звернувся по допомогу до голови Європейської ради Дональда Туска та до міжнародних журналістських організацій.

Роботу парламенту в тижневику оцінюють доволі скептично, мовляв, Рада поки що не ухвалила економічних чи соціальних законів, натомість розглянула законопроєкти президента, що покликані змінити Конституцію. «Одразу стає зрозуміло, хто на якому політичному полі грає — “Батьківщина” охоче підставляє плече “Слугам народу”», — каже журналістка. За її словами, в опозицію до монобільшості пішов «Голос», «ОПЗЖ» пропонує альтернативні варіанти, а в «ЄС» «заточені лише на цькуванні, яке слуги успішно перекрикують».

Гості студії, політкоментатори Володимир Фесенко та Богдан Бондаренко, аналізують діяльність парламенту і припускають, що така злагоджена робота монобільшості триватиме довго, але відцентрові тенденції неминучі. Фесенко вважає, що вони проявляться вже під час бюджетного процесу. Бондаренко констатував фактичний перехід до президентсько-парламентської республіки.

Ще один матеріал про те, якою буде ВР, зробила Олена Зоріна. Те, що відбувається в парламенті, вона називає «тихою революцією» і порівнює з дитячим пазлом. Журналістка аналізує зняття недоторканності («то не стіни з куполом перебудувати, а наче фундамент перекласти»), повідомляє про ініціативу зменшити кількість депутатів. Про уряд повідомили в короткій довідці, акцентувавши на тому, що український Кабмін — наймолодший в Європі. Суперечливу, за словами ведучого, ініціативу зі звільнення голови КМДА Віталія Кличка прокоментував лише сам Кличко, який назвав те, що відбулося, боротьбою за владу. Парламентську тему закрив спікер Дмитро Разумков — в окремому коментарі він назвав темп, в якому працює парламент, «робочим».

Окремо згадали і про депутатів, що залишилися за бортом парламенту: коротенько розповіли, як живуть і чим займаються Борислав Береза, Володимир Парасюк, Світлана Заліщук, Олег Ляшко та інші. Перспективи старих політиків повернутися до влади обговорили з політкоментатором Тарасом Загороднім, який вважає, що вони можуть повернутися, наприклад, після дострокових парламентських виборів, бо новообрані депутати не розуміють, що вони роблять. «У нашій політиці, як показує практика, від любові до ненависті може бути навіть півкроку», — натякнув експерт на те, що скоро рейтинг президента і його політсили може знизитися.

«Цей день таки настав», — так ведуча ZIK Катерина Романюк прокоментувала рішення нардепів про обмеження недоторканності. За її словами, з січня наступного року депутатів можна буде притягати до кримінальної відповідальності без згоди ВР. Про це та інші рішення парламенту розповіли в окремому сюжеті. І знову рішення коментує Віктор Медведчук: мовляв, регламент було порушено й виникають питання до конституційності рішення. Протягом сюжету постійно показують крило, де сидить «ОПЗЖ», тож Рабинович і компанія постійно виринають у кадрі.

Одним із перших гучних рішень Кабміну назвали звільнення з посади голови КМДА Віталія Кличка. Згадали й про закриті від преси засідання. Також Катерина Романюк розповіла про декларації урядовців — за її словами, найбагатшим виявився Володимир Бородянський: на рахунках його родини — $8 млн. Немає заощаджень у Ганни Новосад, а в родини Олексія Гончарука виявили борги за комуналку. В окремому сюжеті знову проговорили зміни в уряді, трансформації міністерств та персони керівників. Окремо ведуча відзначила, що одне з перших завдань уряду — відкриття ринку землі. Цій темі присвятили окремий сюжет.

Розповів ZIK і про «корупційний скандал у Нацраді», не назвавши прізвищ підозрюваних. Ситуацію прокоментував Нестор Шуфрич, який пообіцяв, що стежитиме за тим, щоб на Нацраду не було тиску. А Катерина Романюк повідомила, що цього тижня регулятор знову вирішував долю телеканалу NewsOne, який звинувачують у розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Ведуча переповіла позицію каналу, не давши слова представникам Нацради.

У тижневику «України» також звернули увагу на безпрецедентну кількість законопроєктів, внесених на розгляд ВР. У сюжеті розбирали законопроєкт про обмеження недоторканності депутатів і його наслідки. «Обмежили, але повністю не зняли. Депутати не відповідатимуть за свої результати голосування, заяви на мітингах і в пресі чи бійки у парламенті, за винятком образи і наклепу», — констатувала авторка, додавши, що розширилося поле для зловживань у політичних чи бізнесових інтересах. Обмеження недоторканності заважатиме народним депутатам у позапарламентських методах боротьби, зокрема в організації акцій протесту. Втім, є вірогідність, що закон спробують повернути в Конституційний Суд — «ОПЗЖ» заявила про порушення регламенту. Журналістка також анонсувала, що ВР візьметься за законопроєкт про імпічмент президента.

Тижневик ICTV звернув увагу на роботу Кабміну: ведуча розповіла, що відтепер журналістів на засідання уряду не будуть пускати, бо, мовляв, це не шоу.

Розповіли й про те, що Віталія Кличка звільняють із посади голови КМДА: «Кабмін нокаутував ексчемпіона». Мовляв, уряд Гройсмана відмовлявся це робити, а от новий погодив на першому ж засіданні. Максим Крапівний робить дотепне порівняння: «Якщо перекласти на боксерський сленг, раніше у Кличка було два пояси: мера і очільника КМДА. Але після бою з Офісом Президента, другий він програв, проте лишився чемпіоном за версією “міський голова Києва”». У сюжеті йдеться про роботу та позиціювання уряду: «молоді міністри — це виклик усім консерваторам. Українці поки що не відчули роботи нового Кабміну, але вже зацінили його фішечки». Згадали Уляну Супрун, яка «по-термінаторськи» прокоментувала рішення про своє звільнення: «I'll be back!» Розповіли в сюжеті і про перші рішення уряду, зокрема ліквідацію економічної поліції, на замін якої парламент має створити нову установу. «Також урядовці провели операцію-оптимізацію: об'єднали кілька міністерств, чотири перейменували і створили два нові. Енергетика та екологія тепер зосереджені в одному відомстві. Торгівлю і аграрну політику об'єднали за тим же сценарієм. А от, приміром, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ просто змінило назву. Тепер це Міністерство розвитку, громад і територій», — ідеться в матеріалі. «Він яскраво в'їхав у українську політику на електросамокаті та з бойовим настроєм. Чи зможе уряд Гончарука так само яскраво займатись реформами? Дізнаємось вже незабаром», — каже автор.

Ведучий програми Сергій Кудімов розповів про те, що депутати позбавили себе недоторканності, по яку часто в парламент і йшли. «Зробити це вони обіцяли нам 28 років, але процедура чомусь нагадувала секс по телефону: далі приємної розмови “я повільно знімаю з себе недоторканність” справа не йшла», — пожартував ведучий. Більше про це у сюжеті Володимира Соколова: «щоб її скасувати, а для цього потрібно було дві сесії ради, “Слугам народу” довелося трохи покреативити. Тобто, ухваливши закон у першому читанні, закрити сесію і відкрити нову. Знайшли вихід у більшості і з дотриманням іншої Конституційної умови. Річ у тім, що перед голосуванням закон мав пройти експертизу в Конституційному Суді.

Федір Веніславський, представник президента України в Конституційному Суді: Ми вирішили підтримати той законопроєкт, який було внесено попередньою владою.

А саме законопроєкт Петра Порошенка, який раніше вже отримав висновок суду. Та опозиція все одно знайшла в ньому купу порушень і зажадала від влади гарантій політичної недоторканності».

Звернув журналіст увагу й на стосунки парламенту з президентом. За словами Володимира Фесенка, є побоювання, що депутати можуть вийти з-під контролю: «підставою для відкликання будуть прогули та кнопкодавство. Зокрема, якщо на одній сесії нардеп пропустить третину пленарних та комітетських засідань — прощавай мандат.

Федір Веніславський: Втратить депутатський мандат і той, хто дав свою карточку для голосування, і той хто проголосував чужою карточкою.

Щоправда, цю ініціативу, яка має пройти ще експертизу Конституційного суду навіть не всі “Слуги народу” підтримали. 14 із 254 депутатів утрималися. А потрібно, то і взагалі буде 300.

Володимир Фесенко: Такої тріумфальної ходи, як було в перший день роботи Верховної Ради, у Зеленського не буде. Чим далі, тим більше буде певного спротиву».

Топтема й найрейтинговіша обіцянка двох останніх десятиліть за версією «1+1» — скасування депутатської недоторканності. Як сказала Алла Мазур, «депутатська недоторканність — усе. Її нахвалявся скасувати чи не кожен президент і чи не кожна рада. Утім ухвалити це мегапопулярне серед народу рішення спромоглися лише зараз. І подивіться як це відбувалося. Під грім оплесків і вітання президента Зеленського». Ведуча розповіла, в чому суть ухваленого закону, окремо зауваживши, що «ОПЗЖ» не дала за нього жодного голосу.

Окрема ведуча відзначила активну роботу президента, мовляв, «Зеленський вперше зібрав усіх урядовців, депутатів і силовиків в новому складі й буквально роздав завдання кожному. В разі невиконання пригрозив звільненням». Сюжет Ірини Прокоф’євої розповідає про плани влади: «Пріоритети визначені: державі — зручність і смартфон, корупції — бій, економіці — диво. Все в кращих традиціях проєктного менеджменту… «чи не вперше в історії ми почули не просто популістичні гасла, а конкретні плани, підкріплені датами і виконавцями”, “якщо терміни провалять, ми точно будемо знати, хто саме не впорався. В бізнесі це давно має назву "ключові показники ефективності". До речі, про той самий KPI. Його теж провадять і для чиновників. Саме для цього в уряді тепер є спеціальна людина Дмитро Дубілет». Знов наголосили на унікальності ситуації: «Зеленський в легальний спосіб отримав контроль над законодавчою та виконавчою гілками влади. Не використати цей шанс для реалізації реформ — це просто марнотратство». За словами журналістки, «старожили парламенту» пішли на відверту конфронтацію з новою владою.

ZIK, ICTV та «1+1» розповіли про те, що запрацював Вищий антикорупційний суд.

Ураганна політика

«Інтер» детально розбирав американські та британські справи, не забувши додати до них українського контексту. У матеріалі американського кореспондента Дмитра Анопченка йдеться про можливу зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Вона мала відбутися 1 вересня в Польщі, та американський президент скасував свій візит і, відповідно, саму зустріч через ураган «Доріан», що розгулявся в США. Про можливу зустріч журналіст говорить, посилаючись то на «неофіційну інформацію», то на загадкових «дипломатів», то на «кілька джерел у дипломатичних колах», то на «людей, знайомих із ситуацією». За інформацією Анопченка, така зустріч можлива на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 23–25 вересня. На ZIKу теж згадали про ймовірну зустріч Зеленського з Трампом, щоправда, конкретних дат не назвали. Натомість розповіли про те, як український президент зустрівся з віцепрезидентом США Майклом Пенсом. ICTV розповів про ураган і те, що Трамп через нього скасував візит до Польщі, а про зустріч не говорив.

Свої і чужі

Про масову появу представників «ОПЗЖ» на «Інтері» та ZIKу ми вже згадували. «Україна» також має свого героя — традиційно розповідає про добрі справи Ріната Ахметова. Цього разу глядачам повідомили, що 200 швидких уже роз'їхалися всією Україною, і в цьому заслуга Ахметова, який відгукнувся на ініціативу президента. А також розповіли про корупційну схему збагачення через теплоелектростанції: мовляв, є компанії, що заробляють на дефіциті вугілля та на державних підприємствах. Як приклад звучать назви «Центренерго» та «Нафтафорс». Про останню компанію розповідають, що вона має всього 1000 гривень статутного капіталу, з'явилася в 2018 році і входить до групи «Приват». Політкоментатор Петро Олещук зауважує: є інформація про те, що відбулася переорієнтація з українського виробника вугілля на російського, який пов'язаний із Коломойським. Позиції Коломойського, звісно, нема. Цікаво, що ані Олега Ляшка, ані Арсенія Яценюка (політиків, які традиційно присутні в ефірі) у випуску 8 вересня не згадували.

На «1+1» триває епопея з Віталієм Кличком. Цього тижня знову показали результати тестування на поліграфі журналіста Сергія Гальченка. Глядачам вчергове розповіли про оборудки, до яких нібито причетний мер Києва: «масштабна столична афера», «злочинна схема» тощо. Журналіст сказав: «поки тривало викрадення майна киян, ми листом запросили Віталія Кличка на поліграф, аби перевірити, хто ж все ж такі бреше. Віталій міг привезти свого поліграфолога, якому довіряє. Проте в п'ятницю він не з'явився, написавши у Facebook, що все це цирк. Натомість поліграф пройшов я особисто». Глядачам показують відповіді на питання, що мають довести, що розслідування не замовне й неупереджене: «Скажіть, саме за цей сюжет ви були додатково матеріально мотивовані?

Ні.

Скажіть, ви стверджуєте, що сюжет про готель “11 дзеркал” не зроблений за вказівкою вашого керівництва?

Так.

Скажіть, ви стверджуєте, що не придумували неіснуючі факти про готель “11 дзеркал”?

Так».

Висновок експерта втішний для журналіста «1+1»: керівництво не ініціювало розслідування, а журналіст не використовував завідомо неправдивих фактів. «Цей сюжет був не замовний, це був звичайний сюжет, як і будь-які інші сюжети», — запевнив експерт. Наприкінці сюжету Сергій Гальченко озвучив із десяток гострих питань до мера й закликав його таки пройти перевірку детектором брехні.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.