Виснажлива більш ніж піврічна виборча кампанія нарешті завершилася — в Україні пройшли вибори. Половина тижневиків вирішила не чекати оголошення їх результатів і вже відпочиває: 26 липня не вийшли в ефір «Подробиці тижня» на «Інтері», 27 липня — «Перші про головне. Деталі» на ZIKу, 28 липня — «ТСН. Тиждень» на «1+1». Інші тижневики готуються до відпочинку та підбивають підсумки сезону.

Зелений ураган і депутатська в'язниця

Про першість «Слуги народу» за результатами виборів розповіли по-різному.

«Факти тижня» були підкреслено нейтральними. Олександр Мельников одразу назвав характеристики нового парламенту, який буде «без нацистів, Гриценка та Ляшка». Мовляв, стара політична еліта опинилася за бортом. На думку політкоментатора Тараса Загороднього, голосування було результатом розчарування у політиці. Вибори встановили кілька рекордів — явка була найнижчою, партія «Слуга народу» на першому місці в більшості регіонів, крім Донеччини і Луганщини (тут перше місце взяла «Опозиційна платформа — За життя» ) та Львівщини («Голос»). За словами журналіста, успіх «Слуги народу» на мажоритарці виявився сюрпризом для багатьох її партійців, які очікували перемогу на восьми десятках округів, а виграли на 130. Публіцист Віталій Портников назвав голосування третім туром президентських виборів, бо голосували, на його думку, саме за особу Зеленського.

Відзначили, що очікуваного масштабного реваншу проросійських сил не сталося — ОПЗЖ хоч і посіла друге місце, але кількість мандатів у її майбутній фракції не йде в порівняння із переможцем гонки. Результати «Голосу» також називають несподіваними, мовляв, амбіцій було більше, ніж на 6% — на думку Портникова, партія мала відібрати електорат у «Слуги народу». Згадали і те, що партії Ляшка забракло 1% — його зніс «зелений ураган». Про «Самопоміч» сказали, що партія провалила вибори. За словами Портникова, «ніхто з них не захотів боротися з Зеленським. Вони всі боролися з Порошенком, який вже давно не президент, який має досить обмежену частину свого електорату. І вони боролися не за майбутнє, а з минулим». Натомість сюрпризом назвали 3,5% партії проросійского блогера Анатолія Шарія, програми якого не знають навіть ті, хто був в списку. Політкоментатор Сергій Гайдай каже: це наслідок того, що вперше голосувала справжня інтернет-спільнота, яка досі взагалі вибори ігнорувала.

Говорячи про можливу коаліцію, кореспондент повідомив, що в партії «Слуга народу» зробили пропозицію Вакарчуку, але той відмовився давати відповідь до того часу, поки не буде остаточних результатів виборів. Втім «чим ближче до 100 % підрахунку голосів ЦВК, тим мови про коаліцію все менше. Вперше в історії української політики може бути сформована монобільшість. Власне депутатів "Слуги народу" достатньо для прийняття законів. Є навіть запас у 28 голосів». Від Тараса Загороднього лунає припущення, що «з політичної точки зору “Слузі народу” було би цікаво створити коаліцію, щоб, наприклад, призначити когось там в якості цапа-відбувайла». На думку інших експертів, коаліція буде потрібна і для ухвалення змін до Конституції. Експерти також сумніваються у тому, що фракція зможе голосувати злагоджено.

Ведуча говорить про якісь парламенту: «"зелені" буквально змели нинішню політичну еліту. Ляшко, Третьяков, Кононенко, Добкін, Береза, Тягнибок — усіх їх не буде у новій Верховній Раді. Нинішній парламент оновився більш, ніж на 80 %, причому 34 — це абсолютні новачки у політиці, і які: конферансьє, ресторатори, продюсери, футурологи, зірки спорту та "95 кварталу». Вона наводить сукупний портрет нового парламентаря: «це чоловік, хоча жінок в парламенті стало більше, тепер аж 20 %, в середньому нардепу 41 рік, бо кількість молодих обранців віком до 45 збільшилася на чверть, мешкає наш нардеп у Києві і в середньому має вищу освіту. Хоча тут теж є сенсації. Якщо в попередній Раді було усього троє депутатів без вищої освіти, то тепер дев'ять мають середню спеціальну, а ще четверо взагалі тільки шкільну. Як вони будуть працювати з законопроектами — поки запитання без відповіді». А Захід, мовляв, спостерігає за українським експериментом.

Сюжет Володимира Соколова — спроба познайомитися з новими депутатами. Один з героїв — Роман Грищук із гумористичного шоу «Мамахохотала», який переміг нардепа Дмитра Андрієвського з майже удвічі кращим реультатом. З іронією журналіст перераховує надбання нового парламенту: «У Черкасах переміг відомий шоумен, ведучий корпоративів і пародист Олександр Скічко. А у Кривому Розі — один з найвідоміших коміків "95 кварталу" Юрій Корявченков на прізвисько "Юзік". За статурою його вже порівнюють із депутатом Звягільським. А ще у парламенті з'явиться свій футуролог Олексій Жмеренецький, свій тамада, учасник "Ліги сміху" Ігор Кривошеєв, ресторатор Микола Тищенко і ось ця жіночка — Тетяна Грищенко, що володіє професією, якої не навчають у вишах.

Тетяна Грищенко, няня: Я — няня.

Але сенсацією перегонів став весільний фотограф, 29-річний Сергій Штепа. Хлопець відправив на політичну пенсію самого гендиректора "Мотор Січі", нардепа чотирьох скликань Богуслаєва. Як пишуть місцеві ЗМІ, за годину своєї фотороботи він брав 1300 гривень. Цікаво, яким тепер буде в нього тариф?»

Пройшли до ВР і зіркові спортсмени — чемпіони світу Жан Беленюк та Ольга Саладуха, майстер спорту з паверліфтингу Артем Дмитрук. Чисельною буде і «армія журналістів»: Сергій Рахманін, Олександр Ткаченко, Олександр Дубинський, Сергій Швець та Дмитро Костюк. Перераховує автор і «збитих льотчиків» — старожилів парламенту, які не потрапили до нового складу; втім деякі важковаговики таки до Ради «проскочили» — загалом туди потрапило 40 чинних нардепів.

У тижневику «України» говорять про монобільшість у ВР як про ознаку її унікальності: «будь-якому законопроєкту VI президента забезпечено "зелену вулицю».  За словами Олега Панюти, перспективи у нової влади райдужні: «з таким комплектом "Слуга народу" без зайвих торгів матиме своїх прем'єра, Кабмін і президент без проблем призначатиме керівників СБУ, ГПУ, Міноборони, МЗС та Антимонопольного комітету. Компроміси й домовленості знадобляться лише для змін у Конституції: на це потрібно мінімум 300 голосів. Непоганий інструмент влади — слухняний парламент». Ситуацію в сюжеті проаналізувала Наталя Кравченко — новий парламент «увійшов в історію», мовляв, «такої кількості депутатів від однієї політсили, що лише кілька місяців, як намагається стати партією, не знала жодна Рада». Те, що відбулося журналістка називає фіаском змішаної системи голосування, оскільки виборці обирали депутата-мажоритарника майже виключно за партійною приналежністю: «у новій Раді відтепер буде одна велика влада й багато опозицій, але маленьких». Втім вона прогнозує, що «Слуга народу» може піти на коаліцію з «Голосом», щоби зменшити власну відповідальність: «схоже, у Вакарчука це розуміють — можливо, тому вже тиждень після виборів розмови про коаліцію далі розмов так і не пішли». Основою роботи фракції називають жорстку дисципліну — за словами політкоментатора Вадима Карасьова, «це буде депутатська тюрма для багатьох. Тому що вони ніхто — так, розумієте? Вони невідомі й вони прийшли тільки тому, що є бренд Володимира Олександровича Зеленського» (експерт практично дослівно повторив слова Микити Потураєва). Інший експерт, Євген Магда, припустив, що новообрані депутати вже отримують пропозиції від людей, «які хочуть їх навчити, як правильно любити Батьківщину з невеликою вигодою для себе».

А от ведуча 5 каналу Анна Мірошниченко одразу сказала, що «зробили нас з вами» — «бренд переміг всіх», а команда Зеленського отримала таку більшість, про яку мріяв кожен його попередник. Ведуча озвучила цифри і дала їм оцінку: «Люди не схотіли більше бачити у владі депутатів з політичним минулим, подекуди сумнівним. Але разом з тим зелена хвиля знесла і тих, хто в цілому працював на совість у попередніх скликаннях. Влада нині повністю перейшла в руки зелених. Тепер їм керувати країною і доводити на що вони здатні». Ці кілька фраз ілюструють ставлення до результатів виборів як до особистої поразки. Чи це позиція самої Анни Мірошниченко, чи редакційна політика медіа, яке вона представляє? В сюжеті Сергій Барбу проаналізував перебіг кампанії і результати виборів: «рада позеленіла». Журналіст відзначив, що перемога «Слуги народу» на мажоритарці здивувала, правда, кого саме і чому — не пояснив.

Тезу про те, що реваншу проросійських сил не відбулося, супроводжує коментар Володимира Паніотто, гендиректора Київського міжнародного інституту соціології: «Ті, хто підтримує проросійський електорат, ставили суттєво менше. І частина з них каже про незалежний шлях розвитку, на неприєднання до жодного з союзів. Ми не знаємо яка частина електорату "Слуги народу" також є проросійськими». Несподіванкою виборів назвали те, що Радикальній партії Ляшка забракло 1%, щоби пройти до парламенту — мовляв, соціологія прогнозувала менше. Окремо згадали про понад 2% голосів партії «блогера-українофоба Анатолія Шарія» — за словами журналіста, це означає, що «наступні 5 років політична сила отримуватиме державне фінансування на десятки мільйонів». Ольга Айвазовська назвала підтримку віртуальної партії вибором громадян та акцентувала на тому, що відповідальність має бути за дії, а не лише сам факт існування цієї політичної сили.

Тут також згадали про державне фінансування партій, які набрали понад 2%, і про те, що ЦВК має оголосити результати не пізніше 5 серпня. Поки що процес підрахунку гальмують судові позови, але перерахунок результатів не змінив: фальсифікацій не виявили. Причиною низької явки назвали те, що вибори проводилися влітку.

5 канал розповів, що «Слуга народу» запросив «Голос» до коаліції — там іще не відповіли, але пояснили, що не єднатимуться зі «старими політиками, проросійськими силами». «Батьківщина» та «Європейська солідарність» офіційно не оголосили себе опозицією, натомість «монополію на опозиційність» проголосили в ОПЗЖ. Хто саме буде опозицією, важливо, бо ця партія матиме посаду віцеспікера. «Чи будуть це представники проросійських сил, залежатиме лише від позиції "Слуги народу"», — йдеться в матеріаллі. Наприкінці повідомили: опоненти називають те, що офіс президента, парламентську більшість та майбутній уряд формують представники однієї політсили, кроком до узурпації. У владі говорять, що так буде легше просувати реформи, а в офісі Зеленського наполягають на дострокових місцевих виборах.

Після сюжету ведуча знову аналізує результати виборів і подає їх як дещо неоднозначне: «З одного боку, політичні динозаври вимерли — й це добре. Пролетіли Кононенки, Ківалови, Добкіни, а разом з ними й ціла епоха політичних договорняків, але навіть ті молоді політики, які зайшли під купол 5 років тому, нині вже вважають себе старожилами відносно тих, хто прийшов до влади тепер». Петро Троць у сюжеті аналізує новий склад парламенту, показує, «кого ми провели в останню парламентську путь, а для кого, навпаки, двері парламентські відчинили».

Журналіст акцентує, що «Слузі народу» прогнозували максимум 50 мандатів по мажоритарці, тому результат у партії сприймають як несподіваний успіх. На думку соціолога Олексія Антиповича, часто вибір, за кого голосувати на мажоритарці, робився автоматично. Успіх нових облич став катастрофою для політиків, що не потрапили до парламенту: «Не піддалися загальній перемозі "Слуги народу" Львівщина, як і на президентських виборах, та прихильні до ексрегіоналів — ОПЗЖ та Опоблоку Донеччина й Луганщина. Решта країни з готовністю голосувала за часто невідомі обличчя з президентської партії». Лунає визначення «електоральний майдан». На думку Антиповича, об'єдналися настільки різні електорати, що вони можуть не знайти згоди щодо багатьох питань. У деяких регіонах виборці підтримали старі обличчя з сумнівною репутацією — окремо згадують Антона Яценка з Черкащини.

Йдеться про якісний склад ВР і в іншому сюжеті. Після статистики про наймолодшого та найстаршого нардепа, 17 депутатів у віці до 30 років, 121 — до 45 років, відзначають, що Іван Заєць, якого називають «законотворцем, який більше 15 років пропрацював у Верховній Раді», від такого перевтілення парламенту не в захваті.

Перебіг виборів

Про сам перебіг виборчого процесу говорили мало — вочевидь, за тиждень тема встигла охолонути. «Факти тижня» розповіли про вильоти спецназу на Донеччину і Житомирщину і про те, що на багатьох округах був зафіксований мінімальний розрив, що викликало напругу. «Деякі комісії по кілька разів перераховували голоси і тільки на ранок п'ятниці ЦВК повідомила, що опрацювала 100% бюлетенів», — повідомила Оксана Соколова.

5 канал запропонував своїм глядачам ексклюзивне інтерв'ю голови ЦВК Тетяни Сліпачук. Вона сказала, що суспільство і політичне середовище не було готовим до кампанії, розповіла про інформаційний тиск на організацію та чорний піар, спроби зв'язати з попередньою чи чинною владою. Згадали і про дострокові місцеві вибори — за словами Сліпачук, якщо буде політична воля і відповідне рішення, вибори відбудуться, але як громадянка вона має питання щодо цього, в тому числі пов'язані з децентралізацією.

А в тижневику «України» знайшлося місце для продовження протистояння «Опозиційного блоку» та ОПЗЖ. Як повідомив Олег Панюта, «Вікторія Гриб, переможниця від "Опозиційного блоку", тиждень у судах доводить своєму опонентові від ОПЗЖ, що результати волевиявлення на її боці». 

Вік живи — вік навчайся

В соцмережах гучно обговорювали тренінг, який для своїх майбутніх нардепів організувала партія-переможниця. Промайнула ця тема і в тижневиках.

На думку ведучої 5 каналу Анни Мирошниченко, «невідомо, чи зіграє на місцевих виборах той самий хайп, бо "Слуги" можуть бути просто не готові кадрово до такого виклику. Хоча завжди можна відправити на курси, як, приміром, парламентських переможців». Ведуча анонсує сюжет про те, хто готуватиме і виправлятиме помилки за майбутніми народними депутатами. Йдеться про те, що майбутні парламентарі мають бути готовими до викликів, зокрема дзеркально чистих фінансів, роботи до ночі, пильної уваги правоохоронців та медій. «Кнопкодавство, дивна поведінка, особисті переписки та комп'ютерні ігри під час пленарних засідань — усе це фільмують в ложі преси журналісти», — автор переповідає кілька історій про те, як журналісти фіксували особисту інформацію депутатів. Втім, про сам факт, що нардепи від «Слуги народу» поїдуть слухати лекції фахівців Київської школи економіки, повідомили стисло і нейтрально.

Побіжно згадали про навчання і в програмі «Сьогодні. Підсумки»: «поспіхом організовують тижневі курси з опанування парламентських хитросплетінь. Утім, схоже, головна навичка, яку мають опанувати неофіти, — не бавитися з кнопками системи "Рада"».

Несміливо обговорювали і питання нового очільника уряду. Тему підняли у «Фактах тижня» — присвятили питанню окремий сюжет. Фаворитами прем'єріади назвали в матеріалі назвали заступника виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислава Рашкована, директора з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка, голову правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва, ексміністра економрозвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічуса, заступника голови ОП Олексія Гончарука та виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка. Політтехнолог Віктор Бобиренко, який ще в 2015 році передбачив перемогу Зеленського, наголошує, що уряд має очолити людина з приземленими амбіцями, технократ. Політтехнолог Борис Тизенгаузен найбільш вірогідним очільником уряду називає Рашкована, який може стати посередником у спілкуванні з МВФ.

Тетяна Штан повідомила, що Зеленський зустрівся з претендентами, після чого двоє з тих, хто раніше працював в економічному блоці уряду за президентства Порошенка, начебто випали зі списку, а в лідери «прем'єрських перегонів» вирвався Олексій Гончарук.

Тим часом Дмитра Разумкова та Руслана Стефанчука називають претендентами на посаду спікера ВР. Інтригою залишається питання, хто від опозиції займе крісло віцеспікера — чи не сяде в нього Віктор Медведчук? Експерти, зокрема Вадим Карасьов, цього не виключають. Втім, інші мають сумнів, що партія-переможець піде на такий крок: скоріш за все віцеспікером стане альтернативна фігура, хтось із «Голосу». Називають і претендентів на інші посади — Руслан Рябошапка може стати генпрокурором, втім не виключають, що дорогу йому може перейти Андрій Богдан: «Михайло Басараб: Я чув, що Генеральним прокурором нібито хотів бути сам пан Богдан. І це не було б дивним, якби він хотів посісти цю посаду». Претендентом на пост міністра оборони називають Арсена Авакова.

Наталя Кравченко в сюжеті для «Сьогодні. Підсумки» також означила Руслана Рябошапку як претендента на посаду генпрокурора. Говорить вона і про претендентів на пост прем'єр-міністра: «якщо від початку нібито було чотири претенденти на посаду, то зараз їх уже 7». З уст політкоментатора Вадима Карасьова звучать прізвища Рашкована, Коболєва, Данилюка і Абромавічуса. Втім експерт говорить, що ніхто з них уряд не очолить, вірогідніше, що це буде хтось з трійки — Гончарук, Богдан чи Устенко. Цікаво, що прізвищ, які називали у передвиборних піар-сюжетах про «вибори прем’єра», тут нема.

Як же без Ляшка?

На завершення програми «Час. Підсумки тижня» ведуча повідомила про першу хресну ходу Православної церкви України, очолену Епіфанієм. У відео був помічений і Петро Порошенко, хоча про його участь прямо не згадали. А от «Сьогодні. Підсумки» в окремому сюжеті про хрещення Русі подали коментарі експрезидента, який був на хресній ході. Дали слово і Олегові Ляшку, який до парламенту не пройшов, але тепле місце на телеканалі «Україна» не втратив.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.