Піар і прогнози

Тижневик «Інтера», який виходить по п'ятницях, став єдиним на аналізованому тижні, де ще було трохи агітації і звучали прогнози, оскільки «Перші про головне. Деталі» телеканалу ZIK у суботу в ефір не виходили, а інші припали якраз на день виборів, коли актуальними були не передбачення, а вісті з полів. У «Подробицях тижня» ведучий та експерти намагалися спрогнозувати, яким буде новий парламент. Олексій Ліхман озвучив сподівання деяких політиків, що «новий склад парламенту буде ефективнішим». Правда, хто саме так вважає, не повідомив. У сюжеті Олени Зоріної прогнози щодо діяльності «парламенту новачків», адже, «як все влаштовано під куполом, більшість депутатів вивчатимуть, як першачки за шкільними партами». Головне запитання — коли почнуть працювати: одразу після оголошення офіційних результатів чи, як школярі, у вересні? За словами журналістки, в Офісі президента розраховують зібрати депутатів ближче до дня Незалежності, для присяги, а згодом і для роботи. Але ймовірно, що ці плани можуть розладнати результати волевиявлення й початок роботи затягнеться аж до середини вересня.

Політкоментатор Володимир Фесенко прогнозує, що всі питання вирішать у серпні до офіційного початку роботи ВР: «Ніякої “коліціади”, ніякої “спікеріади” у нас не буде. Вони швидко, можливо в перший день, можливо в другий день, проголосують всі організаційні питання». На його думку, майбутню коаліцію може розсварити бюджет — можуть виявитися протиріччя між позиціями лобістів.

Обговорювали майбутній парламент і гості програми — народний депутат від «Свободи» Андрій Іллєнко у студії й політична коментаторка Олександра Решмеділова на прямому включенні. Основна теза обох гостей — і в парламенту, і в уряду буде річний імунітет. Обговорювали і перспективи створення коаліції, що потім формуватиме уряд — Решмеділова припускає, що вона не буде моно: «Скоріш за все це буде “Слуга народу” плюс “Батьківщина”, або, якщо потрапляє “Голос”, скоріш за все, це буде конфігурація “Слуга народу”, “Батьківщина” і “Голос”. Але, я не виключаю перемовин між “Слугою народу” і “ОПЗЖ”, тому що ці сили поки що лідирують за опитуваннями». Говорять про можливість дочасних місцевих виборів — якщо вони будуть, це не виключає, що за рік знову доведеться обирати. Втім, Іллєнко за те, щоби дати оцінку роботі київської влади і в цілому не проти виборів.

Дещиця прогнозів прозвучала у «Фактах тижня» на ICTV. Андрій Борис проаналізував бійцівські перспективи нової ради — за словами експерта Комітету виборців України Олексія Кошеля, в новому парламенті кількість бійок може збільшитися. А Олександр Візгін спробував передбачити, як новій Раді працюватиметься. В матеріалі політолог Володимир Фесенко припускає, що критичним для нового парламенту може стати проект бюджету, який треба розглянути до 15 вересня. Прогнозують і те, що можуть заново почати працювати над Виборчим кодексом, який був прийнятий Радою, але так і не підписаний Зеленським, адже в ньому не враховані пропозиції президента.

Ведучий тижневика «України» Олег Панюта («Сьогодні. Підсумки») повідомив, що «кожний другий Парламент у незалежній Україні не досиджував до кінця своїх повноважень. Із 8-ми скликань Верховна Рада розпускалася чотири рази. Один раз так вирішили самі свідомі депутати, бо реформи і рух країни вперед зупинилися. І тричі обранців розганяв невдоволений Президент». Історичний екскурс Наталії Кравченко завершується риторичним запитанням, кого раніше допече нова Рада — президента чи громадян? «В Україні вже потроху звикли до чергових позачергових», — натякає журналістка на те, що доля ще не обраного парламенту дуже непроста.

У спецвипуску «Сьогодні. Підсумки» мали час на підбиття підсумків. Марія Петрик проаналізувала політичні ноу-хау кампанії — виборців розважали, пропонували «велосипеди, окуляри, віники та навіть руку і серце», позаяк гречка вже не діє. «Передвиборна кампанія стала рекордною за кількістю подарунків для садочків, шкіл та вишів. Там міняли вікна і двері, влаштовували спортивні змагання, пригощали солодощами. У першій п'ятірці технологій також так званий метод червоної стрічки. Кандидати відкривали бювети, медзаклади, голосно звітували про утеплені фасади житлових будинків», — розповіла журналістка. Політтехнолог Денис Богуш зазначив, що чимало людей повірили в соцмережі й інтернет, тому політики перемістилися туди, щоби стати ближчими до виборця. Але, мовляв, потрібно відрізняти людей, що ставлять політику «лайк», і тих, що готові піти і проголосувати. Ще одна фішка кандидатів — ділитися рецептами в газетах і журналах.

А от Алла Чиж пригадала, чим запам'яталося попереднє скликання парламенту, що працювало чотири з половиною роки. Журналістка аналізує склад ВР («У цій каденції було найбільше жінок — 49 проти 46 у попередньому парламенті та лише 11 у першому скликанні. Вперше в історії сучасної України жінки навіть стали віцеспікерками») та антикорупційну діяльність, яка, вочевидь, мала ввести цю Раду в історію. Згадала про декомунізацію, медичну, судову, освітню реформи. Визначила і найбезглуздіші ініціативи: «Читати молитву “отче наш” після відкриття пленарних засідань, заборонити публічні прояви сексуальної орієнтації, перейменувати копійку на рубль і зрештою під завісу восьмої ради “дематюкація”».

Піару окремих партій дуже небагато. В паркетному матеріалі згадали про Володимира Гройсмана, який пообіцяв продовження реформ та економічного зростання.

Вряди-годи на «Інтері» згадали про лідера перегонів — партію «Слуга народу». Гість студії, Ігор Попов із Радикальної партії, зауважував, що зустрічі президента Зеленського з людьми в регіонах — це політичний піар, оскільки рейтинг його політичної сили падає: «А рейтинги висуванців “Слуги народу” в мажоритарних округах обвалюються». Щоправда, такі твердження в цілому йшли в розріз із даними соціологічних опитувань. На думку політика, показові звільнення і критика чиновників президентом — це «гра в справедливість». У «Подробицях вибору» критикують президентську партію і представники «Опозиційної платформи — За життя!»: мовляв, мажоритарників від «Слуги народу» повитягали бозна-звідки, а вони не мають практичного досвіду й навіть не знають цін на газ і сало.

Традиційно багато ефірного часу тижневик «Інтера» присвятив піару «Опозиційної платформи — За життя!», яка ніде більше не з'являється. Юрій Бойко коментував питання нового уряду — має змінитися якнайшвидше. Далі йшов традиційних набір тез — війна, економіка, переговори. Про досягнення миру на Донбасі говорив Віктор Медведчук у Європарламенті. За словами голови політради партії, вести переговори щодо цього варто у форматі Київ — Донецьк — Луганськ — Москва. А співголова партії Вадим Рабінович пов'язав реалізацію мирних ініціатив із виборами, що відбудуться в неділю: «Пока я вижу последние соцопросы и там четыре партии проходят или пять, и кроме нашей, все партии войны. Вот что страшно. Страна, в которой 75 % по всем опросам хочет мира, голосуют за войну. Тут надо подумать, тут надо поставить клепки на место». Розповіли глядачам і про зустріч у Санкт-Петербурзі, на якій також обговорювали українсько-російські відносини.

Тріумф «ОПЗЖ» був і в шоу «Подробиці вибору». Перша частина стала ареною для бенефісу Вадима Рабиновича. Зазвичай до студії запрошують бодай кількох політиків, цього разу достатньо було одного Рабиновича. Він озвучив основні тези:

• «Если мира в нашей стране не будет — у нас не будет ничего: ни лада, ни детей. Все будет рушится, как и рушилось. По этому, мир — это приоритет, самодостаточная ценность»;
• «План принят всеми, он понят всеми. Он доходит до любого, кроме власти Украины. Когда был Порошенко, лично с ним разговаривал, я положил ему план, он прочитал — "я не согласен". Я говорю: "Почему? Какой пункт этого плана идет вопреки интересам Украины?". Ответа нет. Просто им нужна война, наживаться на крови, наживаться на наших страданиях, дальше грабить всех»;
• «Зеленский говорил, что он за мир, ради мира готов на все, сегодня не говорит ничего. Он ведет нас в НАТО или куда там мы еще идем. Но самое важное, что у него есть советники, которые объясняют нам линию, у него есть один из лидеров главных советников Потураев, который идет в списке партий. Он сказал три вещи, которыми, я считаю, маски сброшены. Первое: нам не о чем разговаривать, Москву надо звать Московией, переименовать украинский язык в русский, рубать головы на Донбассе, а сегодня они призвали еще разбираться с нами за то, что мы искали мир»;
• «Молодого, амбициозного и креативного президента, для того, чтобы установить мир и было, что в доме кушать, надо уравновесить прагматичной, серьезной, взвешенной командой, которая может в парламенте не только креативить, но и что-то делать»;
• «Я хотел повалить Порошенко и благодарен Зеленскому, который помог его свалить»;
• «Если мы не сбалансируем креативную идею нормальной работающей командой, то будет как в сказке. Знаете, пела-пела, а потом надо что-то кушать»;
• «Разумков сказал: “Давайте с "Голосом" делайте коалицию”. “Голос” сказал три вещи: легализация гей-браков, Вакарчук — премьер-министр и 20% наценки русскоязычным, если они разговаривают в ресторанах»;
• «Помогать партии “Голос” устанавливать гей-браки и продавать нашу землю, мы не будем;
• «Когда я завтра вместо промышленности и вместе нормальных торговых отношений, за гей-браки, чтобы гордиться этим, то это плохая гордость»;
• про МВФ: «Дорогие друзья, если у вас у кого-то не дай бог насморк, и доктор, который к вам приходит, 25 лет лечит. Что вы сделаете с этим доктором? Продолжите на 26 или отправите его куда-то? Конечно вы не будете больше им пользоваться»;
• «МВФ должен либо принять наши условия, либо мы должны с ним попрощаться»;
• «Если ты выберешь партию войны, ты получишь войну. А мы выбираем партию войны и ждем, когда придет мир. Если ты выбираешь партию, которая поет, танцует и не знает, как провести экономические реформы и купить дешевый газ, ты выбираешь холодную зиму для себя и для своей семьи. Мы выбираем жизнь, свою судьбу и судьбу своих детей и мир в своем доме. По этому, я за мир».

Він поширює маніпулятивні тези, вдається до мови ворожнечі й неправди і не дістає жодного зауваження від ведучого.

У другій частині також були представники партії — Микола Скорик, Віталій Саутенков та Олександр Попов. Вони зосередилися на технологіях, що були застосовані проти представників їхньої політсили в Одесі. За словами Саутенкова, це і «смс-рассылка, обвинения, сфабрикованные видео, пытались налетать на мой штаб, люди с криминальными корнями».

Час виборів

«Факти тижня» (ICTV) та «Сьогодні. Підсумки» (Україна) вийшли в день виборів. Оперативна інформація про порушення та перебіг голосування стала основою цих тижневиків, особливо програми Олега Панюти.

Анонсуючи матеріал про перебіг голосування, Оксана Соколова відзначила особливості кампанії — вона була безпрецедентно швидка, на момент старту в деяких партій була тільки назва, ЦВК не мала уявлення, як усе організувати в такі терміни, загалом витратили 2 млрд гривень. Олександр Мельников розповів про голосування в різних країнах, зокрема Австралії, Польщі, Індії (там члени комісії зіпсували всі бюлетені). Прогнозують, що явка буде меншою, ніж на президентських виборах — виною цьому літо й відпустки. Інформують і про різні порушення: про зброю на дільниці на Житомирщині, зіпсовані бюлетені у Дніпрі, погрози замінування дільниці на Донеччині, молодиків в автобусі в Ізюмі, «сітку» в Харкові, жінку у Львові, яка з'їла бюлетень, оголеного виборця на Миколаївщині тощо. Загалом же, мовляв, поліція зафіксувала 838 порушень, за десятьма фактами відкрито кримінальні провадження.

Про перебіг голосування розповіли й журналісти «України». Зокрема, глядачі побачили прямі включення Наталії Заморської з ЦВК та Артема Джепка з МВС, який повідомив, що в поліції зафіксували близько 2 тисяч звернень. Порушенням також присвятили окремий сюжет — Анна Грішина зібрала інформацію про пошкоджені бюлетені, голосування неповнолітніх, погрози замінувань, масові підвезення виборців на дільниці, партійну символіку та незаконну агітацію в день виборів тощо. Про підкуп виборців у включенні розповідає кореспондентка із Дніпра. Голосування за кордоном не залишилося поза увагою тижневика — зі США включився спецкор Юрій Вула, із Бельгії — Зоряна Степаненко та інші.

Також Олег Панюта повідомив, що кампанія 2019 року стала найдорожчою за витратами за всю історію волевиявлення в Україні: «ЦВК затвердила на підготовку та проведення позачергових виборів майже 2 мільярди гривень. Це трошки менше, ніж нещодавні президентські. Виготовлення бюлетенів — це найбільша стаття видатків, понад 281 мільйон гривень. Півмільйона витрачено на виготовлення та доставку одноразових пломб для виборчих скриньок. Ще 362 тисяч на пакети зі спеціальною системою захисту для транспортування протоколів. Ну і у п'ять разів порівняно із минулим роком збільшили витрати на державний реєстр виборців». Окремо проінформували виборців і про те, скільки ж отримуватимуть народні депутати — мовляв, середня ставка 19 тисяч гривень, однак перерахували всі доплати й  компенсації, що їх отримують народні обранці.

Традиційно медіа цікавить, як голосували основні політичні гравці. Володимир Соколов із «Фактів тижня» ICTV розповів про те, як голосували лідери партій — Володимир Зеленський (вперше голосував у статусі глави держави, але бюлетень не показував — мовляв, вистачить із нього штрафів), Дмитро Разумков, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук, якого в сюжеті досі називають музикантом, Володимир Гройсман, Андрій Парубій, Олег Ляшко, Серій Притула, якого називають майбутнім спікером ради (але це сумнівно — бо він навряд чи пройде, втім, чи це журналістів цікавить?) та Андрій Богдан. Не забули показати, як голосував Леонід Кучма, який очікує від Ради встановлення миру, розвитку економіки та верховенства права і переконаний, що треба наводити порядок.

Про голосування віп-політиків розповіла й «Україна» — мовляв, «сумлінна поява на виборчий дільниці, як виборця, політичною рекламою не вважається». Першим у сюжеті показують Леоніда Кучму, який висловив надію на стратегічне бачення президента. У сюжеті — голосування Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Володимира Гройсмана, Андрія Парубія, Олега Ляшка, Ігоря Смешка та Геннадія Кернеса. Поява останнього не дивує, адже канал активно піарив політсилу, яку представляє мер Харкова.

В окремому сюжеті ICTV показали, як голосували на фронті й у прифронтовій зоні. Про голосування на передовій розповів і тижневик «України».

Тижневики в парламентських виборах

Для інформаційно-аналітичних програм парламентські вибори були менш цікавими, аніж вибори президента. Дійшло до того, що кілька останніх випусків у тижневиках навіть не з'являлися піар-дайджести від різних партій. Майже не звертали уваги й на мажоритарників — поодинокі згадки траплялися в тижневику ZIK у піарній рубриці «Деталі+». Натомість кожен канал робив внесок у піар певних політичних сил: «Інтер» став основним полем для піару «Опозиційної платформи — За життя!», «Україна» — «Опозиційного блоку» та партії Олега Ляшка, «1+1» більше за інших говорили про «Слугу народу» тощо.

Вдавалися тижневики й до певних маніпуляцій та негативного зображення певних учасників виборів. Так, на «Інтері» та «Україні» поширювали взаємокритику «ОПЗЖ» та «Опозиційного блоку», що так і не об'єдналися, тому на вибори йшли окремо. Позаяк ці партії працювали на одному електоральному полі, важливо було показати, хто опозиційніший — тому на «Інтері» критикували ініціативи та ведення кампанії «Опозиційного блоку», а на «Україні» траплявся негатив на адресу «ОПЗЖ». Радикально критикували «Опозиційну платформу» і в «ТСН. Тижні», де їх назвали «фракцією маленьких путіних». У тижневику «1+1» чи не в кожній програмі шукали винного й ним зазвичай ставав експрезидент Петро Порошенко, лідер «Європейської солідарності». Порошенка звинувачували в саботуванні реформ, зокрема судової, потуранні реваншу, співпраці з Віктором Медведчуком тощо. Цікаво, що тижневик 5 каналу був у цій кампанії доволі стриманим і не вдавався до маніпуляцій на користь партії, очолюваної власником. А в середині червня її ведучий Віталій Гайдукевич оголосив, що йде із проекту — він увійшов до політради «Європейської солідарності», проте в парламент не збирався. «Факти тижня» на ICTV не демонстрували особливої прихильності до котроїсь із партій — у студії Оксани Соколової були й Петро Порошенко, і Дмитро Разумков, і Юлія Тимошенко, і Святослав Вакарчук, і Володимир Гройсман. Останній, щоправда, двічі — його запрошували ще і як прем'єр-міністра.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.