Відкладати не можна інавгурувати

Великодні канікули розслабили тижневики — в ефір вийшли лише три з них. Однією з тем, яку розглядали тижневики, стало оголошення Центральною виборчою комісією остаточних результатів виборів. Програма «Сьогодні з Олегом Панютою» (Україна) розглядала перипетії навколо призначення дати інавгурації новообраного президента та розповідала про його зустрічі й заочні перепалки, в тому числі і з президентом Росії Володимиром Путіним. Мовляв, «на полеміку з новообраним українським Президентом господар Кремля наразився коли видав указ про спрощену процедуру надання російського громадянства українцям на окупованій частині Донбасу». Правда, відповідати в Путіна виходило гірше, ніж у «колишнього капітана КВК».

Що ж до дати інавгурації, то обговорювали різні варіанти: сам Зеленський хотів би провести її 19 травня, але, як зазначили журналісти, ВР може проголосувати за іншу дату. Сказали, що проти 19 травня виступають історики, оскільки це день пам'яті жертв політичних репресій.

Обговорили можливість дострокового розпуску парламенту: «Якщо Володимир Зеленський офіційно стане Президентом України до 27 травня, в нього буде можливість розпустити Верховну Раду. Депутати не проти дочасних перевиборів, але за умови зміни виборчого законодавства». Як представник депутатського корпусу цю тезу коментує Вадим Новинський. Дату визначить Верховна Рада, а от про місце в законодавстві конкретно нічого не сказано, отже, можливо, «провести захід можна не лише під куполом на Грушевського, 5. Є ще той самий НСК “Олімпійський”, Маріїнський палац. Серед варіантів навіть Ботанічний сад».

У програмі «ТСН. Тиждень» («1+1») зазначили, що «незгодних з результатами виборів немає» і Володимира Зеленського обрано президентом без оскаржень. Ведуча Юлія Бориско, яка цієї неділі замінила Аллу Мазур, наголосила, що державний апарат дотримується всіх легітимних процедур. «Щоб закінчити формальності, йому залишилося присягнути на вірність українському народові та набути повноважень. Це все називається інавгурацією», — підсумувала вона. Про суперечки навколо дати інавгурації розповів Сергій Швець, який ще раз наголосив, що легітимність Зеленського вже не можна ставити під сумнів. «Різниця в один день, тобто до 27 травня чи після, може дати підстави Президенту Зеленському розпустити Верховну Раду. Не повірите, це чи не єдине, що хвилює багатьох політиків. Головний мотив новообраного президента — “давайте вже почнемо працювати, змінювати країну на краще”», — каже журналіст. Виглядає, що новообраний президент готовий міняти країну вже, але йому свідомо перешкоджають. Розповідаючи про зустріч Зеленського із главами парламентських фракцій, журналіст вживає означення «політичні кити та акули Верховної Ради». Зустріч «не стала битвою, як розраховували суперники Зеленського, а радше знайомством». Але ніякої конкретики — нехай глядач сам здогадується, що там відбулося. В сюжеті цитують самого Зеленського, який вважає, що парламентарі насторожено ставляться до ідеї розпуску парламенту. Швець наголошує: «За нашою інформацією, більшість усе ж схиляється до співпраці з Зеленським, тому не буде провалювати найпершу ініціативу новообраного президента». Як доказ звучить цитата керівника фракції «Самопоміч» Олега Березюка, але це лише одна фраза, а в тезі журналіста — некоректне узагальнення про більшість.

Про день, «коли Зеленському дадуть булаву», говорили й «Перші про головне. Деталі» (ZIK). Вони теж розповіли про зустріч із фракціями, щоправда, без притаманного «1+1» пафосу. Катерина Романюк відзначила показовість того, що Блок Петра Порошенка та «Народний фронт» делегували на зустріч лише заступників фракцій, а представників Радикальної партії Ляшка не було взагалі. За словами ведучої, домовитися не вийшло — Зеленський пропонував 19 травня, більшість наполягала на 28 травня. Крім синхронів Зеленського й Березюка, ZIK процитував ще й Віктора Бондаря, співголову депутатської групи «Відродження», який зазначив, що більшість підводила Зеленського до того, що 28 травня — це дата, зручна для всіх, щоби депутати спокійно голосували.

За словами ведучої, тепер дату інавгурації можна буде дізнатися лише 14 травня, коли парламент збереться на засідання  зможе ухвалити рішення. Найпізніша дата, коли інавгурація може відбутися, — 2 червня. Катерина Романюк також сказала, що формат церемонії може стати сюрпризом.

У тижневику ретроспективно нагадали про інавгурації президентів України — від Леоніда Кравчука до Петра Порошенка. У сюжеті Ірини Коваленко йдеться про найдорожчі церемонії минулого, плани команди Зеленського та досвід інших країн. Ветеран ЦВК Андрій Магера відзначає цікавий факт — якщо немає єдності щодо дати між парламентом і президентом, це питання вирішує голова ВР одноосібно. Журналістка каже, що від дати інавгурації залежить доля народних депутатів, тому вони зацікавлені у зволіканні, щоб допрацювати до кінця осені.

Розповіли на ZIKу і про різні досвіди інавгурації українських президентів та висловили припущення, що захід пройде, як і дебати, на стадіоні. Але чи захочуть депутати голосувати за іншу локацію? Театральний режисер Сергій Проскурня, який режисував інавгурацію Віктора Ющенка 2005 року, розмірковував про образ Зеленського й запитував, хто вийде на трибуну ВР — Зеленський чи Голобородько? Він також вважає, що на церемонії можуть «змішати жанри». Ведуча зазначила, що інавгурація Порошенка була найскромнішою з усіх попередників, основні витрати були транспортними, гостей було більше, аніж зазвичай, а банкет проводився його власним коштом. Різниця підходів до висвітлення цієї теми вочевидь свідчить про симпатії телеканалів — «Плюси» непокояться та вболівають за новообраного президента, ZIK символічно «дякує» Порошенкові.

Телепристрасті

У програмі «ТСН. Тиждень» («1+1») звернули увагу на прощальне призначення Порошенка — «блискавичну і дочасну» зміну керівництва Нацради. «В останні дні на посаді Петро Порошенко здійснив кадрову спецоперацію у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення. Йдеться про відставку державного наглядача за телерадіопростором Юрія Артеменка. Формально той власноруч написав заяву про звільнення. Мовляв, так втомився, що йде з посади за два місяці до закінчення каденції. Щоправда, тут же вказав, що отримав пропозицію іншої роботи», — пояснила ведуча. Втім, за її словами, це пояснення «для годиться», що підтвердило миттєве призначення до складу Нацради Володимира Горковенка, чиновника Адміністрації Президента. «ТСН. Тиждень» цитує обурення голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка: мовляв, Горковенко вислужувався в Адміністрації Порошенка і його призначили без обговорень. Далі цікавіше — за словами Юлії Бориско, таким призначенням Порошенко фактично використав президентську квоту Зеленського на призначення, оскільки «у Порошенка загалом є четверо своїх представників плюс ще два можуть з'явитися після ротації за квотою Верховної Ради. Таким чином шістьма голосами він повністю контролює Нацраду. Новопризначеного голову Зеленський теоретично зможе замінити, але тільки через рік після визнання роботи незадовільної». У тижневику «1+1» звучить висновок: Порошенко програв вибори, але зберіг контроль за телевізійним простором і може «реально ускладнити життя одним телеканалам і дозволити порушення іншим». Цю думку підтверджує шеф Юлії Бориско Олександр Ткаченко: за його словами, варто було перевірити новопризначеного через правоохоронні органи, а ті здатні виявити чимало проблем (яких саме, керівник «1+1» не каже). У цілому ж у «ТСН. Тижні» переконані, що Порошенко провів перестановки в Нацраді не просто так, а на зло Зеленському. «Петро Порошенко обіцяв спокійно передати владу наступнику. Я впевнена, це він і зробить, але до того ще встигне серйозно ускладнити роботу новопризначеному», — каже Юлія Бориско.

Цікаво, що інші тижневики взагалі не звернули уваги на цю подію. У щоденних новинах ця тема висвітлювалась, але не так безапеляційно, як у тижневику «1+1». Згадуються слова Ігоря Коломойського про використання телеканалу як «батога» для політиків.

Не політикою одною

«Україна» майже весь тижневик заповнила соціальною тематикою. Зокрема тут вийшов сюжет Максима Урлапова про нові тарифи на комірне та матеріал Євгенії Коваленко про овочеву лихоманку й безпрецедентно високі ціни на цибулю, а також розповідь про те, що відбувається зі власниками автомобілів на європейських номерах.

На «1+1» розповідали про ситуацію на Приазов'ї, зокрема активізацію російської агентури. Також згадали історію принципового власника готелю в Чехії, який вимагає від своїх гостей визнавати, що Крим — це Україна. Пластикові квіти на цвинтарях, співпраця з ЖЕКами, карколомні судові історії та історії монарших родин — «ТСН. Тиждень» також переорієнтувався на теми, віддалені від політики й виборів.

ZIK теж звернувся до комунальних питань, зокрема новий закон про ЖЕКи, діяльність «чорних лісорубів», які вирубують лісосмуги, та річницю трагедії в Одесі, де 5 років тому під час пожежі в Будинку профспілок загинули люди. Політичного піару, яким повнилися теленовини й підсумкові програми ще кілька тижнів тому, в аналізованих тижневиках не було.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.