Як і під час першого туру, половина тижневиків не вийшла в ефір. «Перші про головне. Деталі» в суботу, «Час. Підсумки тижня» і «ТСН. Тиждень» скасувалися, бо їхні канали працювали в режимі марафонів. «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» вийшли у зміненому форматі — глядачам запропонували півторигодинний випуск «Україна обирає президента». Лише «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» та «Факти тижня» вийшли у звичному форматі. Втім, і вони переважно говорили про вибори — тижневик «Інтера» про те, як вибори могли би пройти, тижневик ICTV — про те, як вони пройшли.

Подробиці тижня, «Інтер», 19 квітня. Дебати й загрози

Тижневик «Інтера» виходить в ефір у п'ятницю і 19 квітня збігся із проведенням дебатів кандидатів у президенти, тож не дивно, що вагома частина програми була присвячена саме цій темі. Дебатами «Подробиці тижня» розпочали, дебатами й завершили. Крім того, глядачам запропонували включення з різних локацій, сюжет про підготовку, обговорення з гостями студії. «Головна новина цього дня те про що так довго говорили і сперечалися і в що ми не всі вірили, нарешті вони все ж таки зустрілися», — сказав Олексій Ліхман. Журналіст Олексій Пшемиський кілька разів включався з місця проведення зустрічі — стадіону «Олімпійський». За його оцінкою, на головну політичну подію країни прийшло понад десять тисяч осіб, «хоча ми бачимо, що організатори дебатів говорили, що очікують понад 60 тисяч». Він повідомив, що мало бути дві сцени, але Петро Порошенко на початку дебатів перейшов на сцену Володимира Зеленського. «Обидва кандидати робили промови, могли задавати один одному дуже багато гострих питань, але самі дебати пройшли суворо по регламенту тривали з годину. У багатьох були побоювання щодо можливих провокацій і ексцесів, але усе пройшло спокійно. Єдине — що фанати обох претендентів час від часу переривали виступи опонентів гучними вигуками або ж ганьба або ж навпаки вигуками підтримки. Безпрецедентна кількість правоохоронців охороняє НСК “Олімпійський” — понад 20 тисяч» — так коротко розповів він про подію. Ще раз включився в середині програми, повідомив, що все спокійно, і повторив число 10 тисяч глядачів.

Його колега Даниїл Снісар включався зі студії Суспільного, де також мали відбутися дебати. За словами журналіста, Порошенко підтвердив участь, журналісти його чекають, а «головна інтрига вечора — чи з'явиться тут Володимир Зеленський». Хоча штаб кандидата заздалегідь попередив, що Зеленський дебатувати на Суспільному не планує. Журналіст включається ще раз наприкінці програми, щоби повідомити, що Зеленський таки не прийшов до студії і весь час належав Порошенку. Розповів журналіст і про те, що «теледебати розпочалися із заяви модератора про те, що начебто у студії перебуває людина, яка хоче скоїти терористичний акт, начебто про це було повідомлено на лінію 102, а також ще одне повідомлення було від невідомої особи про те, що будівля суспільного замінована. Про це модератор розповіла на початку теледебатів, але ніхто із учасників, глядачів будинок не залишають і продовжують спостерігати».

За словами ведучого тижневика, «дебати перевели Київ фактично в режим надзвичайного стану: перекриті вулиці та станції метро, безліч правоохоронців. Такого столиця давно не бачила». Окремий сюжет Ольги Теребинської був присвячений підготовці до дебатів. Журналістка розповідає, що «громадські активісти на марш “Захисти Україну”. Зараз тут візуально людей двісті. Вони будуть рухатися до Майдану. До них ще там доєднаються громадські активісти. А вже потім вони підуть до НСК “Олімпійського”, аби слідкувати за дебатами. Тут представники “Самооборони Майдану”, “Молодіжного національного конгресу”, “Вільних людей”, пластуни. Вони розгорнули банери із написом “Захисти Україну” та державні прапори». При цьому учасники акції, за словами журналістки, не кажуть, якого кандидата підтримують.

Далі глядачам показали фрагмент заходу на Майдані, де перебували тисячі людей, на сцені виступав Порошенко. Сказали про те, що Зеленський перед дебатами людей не збирав і на Майдан не виходив. Звучать коментарі людей, яких організовано привезли з Рівного, Івано-Франківської та Львівської області: вони висловлюються на підтримку Порошенка.

Обговорювали дебати й гості студії: народний депутат Андрій Іллєнко та політексперт Богдан Бондаренко. Зійшлися на тому, що нокауту не було, більшість прихильників кожного кандидата залишилися на своїх позиціях. На думку Андрія Іллєнка, Зеленському вдалося втягнути президента на своє поле, а Порошенку треба було лишатися на своєму. Депутат назвав те, що відбулося, гладіаторським боєм, чимось середнім між реп-батлом і клубом веселих та кмітливих. Далі глядачам показали сюжет про дебати у США, а також запропонували переглянути сюжет із найяскравішими цитатами з дебатів Порошенка та Зеленського.

Крім дебатів, обговорювали й можливі зміни у владі, зокрема команду Зеленського. За словами Олексія Ліхмана, її нарешті представили людям: «Це близько 20 людей. Серед них є і дуже відомі персони, такі як колишній міністр фінансів Олександр Данилюк, лікар Євген Комаровський, або експерт з енергетичних питань Андрій Герус, а є і ті, які до цих виборів були не відомі широкому загалу. Приміром, юрист Руслан Стефанчук, котрий відповідає за ідеологію в команді Зеленського, або Михайло Федорів, його напрямок — інтернет-стратегія та електронне урядування, Іван Баканов відповідатиме за зв'язки з ВР, Дмитро Розумков — за внутрішню політику, Руслан Рябошапка — за антикорупційну політику, за сектор оборони — Іван Апаршин, його, до речі, рекомендував Зеленському Анатолій Гриценко. Проте і досі не відомо, хто в разі перемоги Зеленського очолить ключові відомства — це СБУ, Генпрокуратуру, МЗС тощо. А це відповідальність, винятково, нагадаю, глави держави».

Про команду Зеленського теж говорили з гостями студії. На думку Бондаренка, це сильні люди, хороші юристи, вони вміють говорити, «але сфера відповідальності, наприклад, судова реформа, не зовсім відповідає тому, чим ця людина займалася протягом того часу, тому що вона займалась цивільним правом. Я маю сумніви стосовно можливості їх швидко включитися в цей процес. Це стандартна проблема. Якщо ти хочеш нових облич, абсолютно нових, які не замарані, це означає, що вони в цій сфері скоріш за все вони не мають ніякого досвіду. І це виделка, на яку ти в принципі цілеспрямовано йдеш». Експерт каже, що новопризначені не встигнуть нічого зробити, бо будуть перевибори парламенту й новий Кабмін.

Андрій Іллєнко звично критикує Порошенка, мовляв, «треба агітувати не словами, а діями». А от про Зеленського каже, що команди не побачив.

Повідомили на «Інтері» і про можливий зрив голосування. За словами Олексія Ліхмана, «весь тиждень вистачало новин про те, що сама організація виборів під загрозою, бо в багатьох областях України — кадрові проблеми. Банально не вистачає людей для формування комісій на дільницях.» Окремо цю загрозу прокоментував лідер «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко. На його думку, влада робить спробу фальсифікувати вибори: «Попытки такие есть, когда идёт некомплектация окружных и участковых комиссий со стороны действующего пока еще президента и это вот тревожный сигнал о том, что может быть сорваны выборы на этих участках, в этих округах».

Обговорили й останні дні діяльності Порошенка на посаді президента, мовляв, «вибори принесли вже дуже багато сюрпризів. Президент звільнив деяких соратників, тих, до кого було багато питань у суспільства. І пообіцяв, що далі можливі ще звільнення. Але все-таки одним із найбільших сюрпризів цього міжтур'я стала свобода для Надії Савченко». Нові гості студії — народний депутат від партії Ляшка Ігор Попов і політкоментатор Тарас Загородній, — обговорюють те, «як далеко може зайти хвиля звільнень, якщо на виборах усе таки переможе Порошенко? Та як далеко може зайти на волі Надія Савченко?»

На думку Попова, влада, що відходить таким чином, закладає міни під своїх наступників: «Савченко буде незручним спаринг-партнером для будь-якої влади. Вона буде системно критикувати, опонувати, створювати якісь рухи опору, проводити вуличні акції. І з нею буде важко боротися новій владі». Загородній називає це прицілом на парламентську кампанію.

Далі звернулися до теми судового рішення про незаконність націоналізації «Приватбанку». Журналісти назвали суд, який виніс таке рішення, «одним із учасників передвиборчих суперечок». У сюжеті Лариси Зубенко є коментар Порошенка, який скликав засідання РНБО з цієї нагоди. Натомість коментарів Зеленського немає, лише реакція його команди: «У штабі Зеленського на рішення суду відреагували із сарказмом. Написали, що все це результат судової реформи Порошенка. На Банковій парирують. Мовляв, рішення приймали нереформовані та заангажовані судді». Тему продовжують обговорювати з гостями у студії. На думку Тараса Загороднього, панікувати не слід, але треба розуміти, що те, що відбулося, «буде використовуватися в політичній боротьбі, в першу чергу, проти вже Зеленського».

Факти тижня, ICTV (21 квітня). Винник голосує, Кучма заздрить

«Факти тижня» вийшли в ефір уже в день голосування, ба більше: мали нагоду озвучити результати екзит-полів. Згадали і про дебати 19 квітня. На думку ведучої Оксани Соколової, «зустріч українських кандидатів на стадіоні тепер теж увійде до підручників політтехнології».

Глядачам запропонували кілька матеріалів, зокрема сюжет Андрія Бориса про український та світовий досвід дебатів. Розповіли про зустріч у 1994 році кандидатів у президенти України Леонідом Кравчуком та Леонідом Кучмою, дебати 1960 року в США між Кеннеді та Ніксоном, зустріч Гілларі Клінтон із Дональдом Трампом, німецький та польський досвід. Особливу увагу присвятили дебатам в Україні 2004 року між Віктором Ющенком та Віктором Януковичем. Їх коментують члени тодішніх команд кандидатів у президенти — Микола Томенко і Тарас Чорновіл. Втім журналіст резюмує — «попри емоційність, дебати, як оцінюють експерти, вирішального впливу на результат виборів не мали».

Обговорюють дебати і ведучі, причому як завжди звертають увагу на російську реакцію.

«Сергій Кудімов: До речі, ти звернула увагу, що наші українські дебати транслювали одразу сім російських телеканалів у прямому ефірі і навіть “Росія 24”.

Оксана Соколова: А перший канал Росії присвятив нашим дебатам ціле власне шоу.

Сергій Кудімов: Щоб вони робили без критики України?

Оксана Соколова: Це одна з технологій нинішньої кремлівської влади».

Сюжет Володимира Соколова про повноваження президента — історичний екскурс, коментарі експертів (Романа Безсмертного, Володимира Фесенка, Ігоря Коліушка), які по поличках розклали, що може, а чого не може президент в Україні: «Баланс, зокрема, полягає в тому, що саме президент підписує документи, які ухвалив парламент. І лише після цього вони набувають чинності. Якщо ж не погоджується з нардепами, то може ветувати закони. Та і загалом, має право розпуску Ради та призначення дочасних виборів, якщо на те будуть юридичні підстави. А ще фахівці радять не забувати про неформальні важелі впливу гаранта. Принаймні, донині у високих кабінетах зберігся захищений канал спецзв'язку, так звана двухсотка».

Розповіли глядачам і про перебіг виборчої кампанії, зокрема передвиборні технології. Максим Крапівний аналізує головні тенденції цієї кампанії: «Прийоми виборчих перегонів між всесвітньою мережею і телевізором. Війна у соцмережах, технічні кандидати, тролінг і хайп». «поступово стає ще й шоу з елементами маркетингу та застосуванням новітніх технологій. Від реальних зустрічей з виборцями до паралельної реальності. Нинішня компанія кардинально відрізнялася від попередніх». Обговорюють тему з політтехнологами — ті говорять, що без меседжу активність у мережі нічого не гарантує, мовляв, «високобюджетні, але складні і малозрозумілі компанії не приносили очікуваного результату». На думку Дениса Богуша, у багатьох кандидатів були якісні сторінки в мережі, але це не дало результату: «В айфоні можна було зареєструватися в партію. Там такі технології, там 200 тисяч доларів коштує це програмне забезпечення. А ці кандидати отримали 0,3 %». Згадують також про ботів і тролів та інші технології, наприклад, пошуки Ігорем Шевченком дружини, реєстрацію Юрія Тимошенка, тролінг Сергія Капліна програмою Гітлера.

За 15 хвилин до оголошення результатів опитувань обговорюють сам принцип екзит-полів. У сюжеті Веніаміна Трубачова питання, пов’язані з екзит-полами, коментують Ірина Бекешкіна, Віталій Сич та Ольга Айвазовська. За словами автора сюжету, «така методологія показала свою дієвість. Результати екзит-полу після першого туру виборів, який відбувся 31 березня, практично повністю співпали з офіційними даними ЦВК. Зазвичай дані екзит-полів оголошують рівно о 20:00, коли закриваються дільниці, тоді коли ЦВК лише починає підрахунок голосів».

«Віталій Сич, головний редактор журналу та сайту “Новое время”: Вот как тест на беременность, вы знаете, две полосочки показывает там положительный результат, так и экзит-полы можно считать "тестом на беременность" — тест на фальсификации. Если экзит-пол показывает большие различия с официальными результатами, можно подозревать с высокой долей вероятности фальсификации. Если в районе подсчет голосов либо экзит-пол заказывает и проводит политик, то конечно я бы ему не доверял. Естественно, он заинтересован подтасовать свои результаты, показать более высокую цифру и создать прецедент, повод для судебных разбирательств».

На думку Трубачова, не можна сліпо покладатися на екзит-поли, адже «в українській історії були і масштабні фальсифікації, і намальована явка виборців, і проплачені екзит-поли, щоб усе це прикрити. Яскравий приклад — 2004 рік».

Кілька сюжетів «Фактів тижня» розповідають про перебіг голосування й вибори на передовій. У матеріалі Катерини Павловської йдеться про те, як голосували політики та знаменитості: Олег Ляшко, Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Леонід Кучма, Володимир Гройсман, Андрій Парубій і Арсеній Яценюк. Багато уваги приділили тестю власника каналу — Леоніду Кучмі:

«Другий Президент України Леонід Кучма традиційно голосував разом з дружиною Людмилою.

Леонід Кучма: Щось сьогодні всі в церкві, напевно, зранку. Да?

Сказав, шо не заздрить обраному Президенту оскільки йому доведеться відповідати на чисельні виклики, які стоять перед Україною. І побажав бути чесним перед людьми.

Леонід Кучма: Мені його трошки даже жаль. Ну, ви розумієте. Війна, не видно кінця. Економіка на грані дефолта.

Менше обіцяти — більше робити. Бути чесним і порядним перед своїм народом».

Вишенька на торті — Олег Винник. «Співак Олег Винник дійшов до дільниці аж у столиці Німеччини, Берліні». Чого українські ЗМІ точно навчилися під час цих виборів, то це не легковажити шоуменами.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.