«Подробиці тижня», «Інтер», 15 березня. «У нас есть план!»

Глядачі «Інтера» могли би бути здивовані — тижневик віддав більшу частину свого ефіру під ток-шоу «Подробиці вибору». Втім не були, адже в цьому форматі знову побачили Юрія Бойка і його товаришів. Крім тем, безпосередньо пов'язаних із виборами, глядачам «Подробиць тижня» запропонували продовження історії з «Укроборонпромом» і чергові випади в бік «Нафтогазу».

«Укроборонпром». За словами ведучого Олексія Ліхмана, батько й син Гладковські змінили інформаційну картину: «Тепер кожна чесна розмова про українську політику або починається, або закінчується темою корупції в оборонці. Та хоча суспільна увага до цієї теми велика, конкретики у справі поки не так вже й багато. Навіть затриманих ще немає». Але ці слова не підтверджує сюжет.

У матеріалі Інни Томіної багато конкретики — імена, суми, коментарі дійових осіб, представників правоохоронних органів тощо. Є пояснення, чому правоохоронці досі не дали хід справ, і виправдання Артема Ситника, у відомстві якого «загубилися» 100 сторінок листування корупціонерів. Журналістка каже, що проведено обшуки, відсторонено двох працівників НАБУ, Рогозу затримано. «Щоправда, не за схеми в оборонці, кажуть в ГПУ», — пояснює вона. Це не дуже схоже на анонсовану Ліхманом «відсутність конкретики».

До речі, допис Рогози з Фейсбуку, який цитують у сюжеті, викликає сумніви. Як ми зазначали в останньому «Детекторі виборів», автентичність допису (його опублікував користувач із іменем Миша Кириленко, але його сторінка називається RRogozaAndrei) не підтверджена й не схоже, що «Інтер» її перевіряв. У сюжеті на допис посилаються як на авторитетне джерело: «затриманий, але нескорений Рогоза, дає величезну відповідь у Фейсбук. Він визнає, що возив контрабанду, але з великого патріотизму. Андрій Рогоза, учасник оборудок: “Я ж для держави і армії нашої старався! Я ж для армії робив те, що ніхто не може зробити! Де людяність?”».

Верховна Рада. За словами Ліхмана, «Верховна Рада фактично заблокована. Виглядає, що ніби працює, але насправді депутати навіть не ходять на засідання, бо все одно нічого зробити не зможуть». У сюжеті Катерини Лисенко ця теза підкреслюється — розглядають лише мовний законопроект. Як повідомила авторка сюжету, єдиною можливістю поговорити про щось інше, крім мови, була «вільна трибуна» на початку тижня. Її використали для обговорення питання «Укроборонпрому» — зокрема, голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак наполягав на публічному засіданні слідчої комісії (воно відбулося наступного дня після виступу, про що згадали одним словом).

Уже другий тиждень незлим тихим словом згадують «Нафтогаз». Як зазначив ведучий, триває «тиждень дивних новин про “Нафтогаз”». Новина перша — Коболєв погодився зменшити собі зарплату, скасувати регулярні премії та вписати в контракт чіткі зобов'язання щодо збільшення видобутку газу в Україні. «Чого тільки не зробиш, аби зберегти місце. Проблема лише одна, Кабмін уже вирішив, що новим головою компанії стане переможець відкритого конкурсу. Коболєв на конкурс іти не хоче, тому і з'явився компроміс щодо його зарплати і премій», — прокоментував Ліхман. Новина друга — Коболєв запропонував скасувати адміністративні обмеження ціни газу для населення. «Мовляв, вартість в Європі скоро стане нижчою, ніж встановлена рішенням уряду. Тому доцільності в обмеженнях ніби і немає. Проте, чи можна застрахуватися від того, що ціна не зросте знову? Зрозуміло, що ні. Цей факт Коболєв чомусь не враховує. До того ж негайна лібералізація цього газового ринку явно суперечить пріоритетам уряду», — веде далі ведучий.

«Тарифно-газову тему прокоментувала сьогодні і лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко. Стверджує: ціна на газ повинна бути менше. І навіть суд створив вже для цього підстави», — веде далі Ліхман. Глядачі почули кілька коментарів Тимошенко про газ і корумповану владу.

Значна частина програми присвячена виборам. І тут теж згадали Тимошенко. За словами Ліхмана, «напевно, перші за цю кампанію новини про паралельний підрахунок голосів на виборах президента з'явилися сьогодні. У штабі “Батьківщини” обіцяють оприлюднити результати голосування раніше, ніж це зможе зробити Центр виборчкому, а саме вже за добу. Інформацію з усіх дільниць спочатку телефоном, а потім і у вигляді документів зберуть у штабі. Отже, це дозволить швидко оголосити підсумки першого туру».

Подали й маніпулятивні «регіональні» результати опитування: «Соціологи продовжують досліджувати регіональні уподобання виборців. Цього тижня оприлюднили опитування по Луганській області. За даними “Сітаргет”, до трійки лідерів у регіоні увійшли Бойко — у нього 43 %, Зеленський — 25 % та Тимошенко — 8 %.». Як бачимо, тепер Юрій Бойко — президент Луганщини. Нагадаємо, президента України обирають усі мешканці країни, й відсоток охочих проголосувати за кандидата на певній території ніяк не свідчить про його шанси.

Крім Тимошенко й Бойка, трохи попіарили президента: повідомили, що він був присутнім на відкритті авіарейсу з Ужгорода до Києва.

Значно глибше тему виборів розкрили в новому проекті «Подробиці вибору», який буде виходити у виборчий період. Схема дуже проста: один ведучий, три «експерти» і три політики обговорюють певну тему. В першому випуску «експертами» Олексій Ліхман запросив Тараса Завгороднього, Олександру Решмедилову й Вадима Карасьова, постійних інтерівських коментаторів, які зазвичай кажуть речі, суголосні позиції власників каналу. Дві трійки гостей були складені наступним чином: у першій триголовий змій «Опозиціної платформи — За життя!» у складі Юрія Бойка, Наталії Королевської та Юрія Павленка. Друга трійка була розмаїтіша — Ігор Попов (Радикальна партія), Альона Шкрум («Батьківщина»), Олексій Гончаренко (Блок Петра Порошенка). Усі також завсідники «Інтера». Із першою трійкою обговорювали дві теми — «Шлях до миру» і «Кому війна?», із другою — лише питання війни. Мир залишили представникам ОПЗЖ.

Як завжди, Бойко закликав до прямих переговорів та компромісу, Королевська пропонувала поставити на чільне місце в мирному плані людну, а Павленко нагадав, що влада насправді миру не хоче й жодних планів не пропонує. А от у Бойка план є, про що він прямо й безапеляційно заявив. Ба більше, тільки Бойко може відновити Донбас. «Ну не поедут же туда нынешние прооранжевые политики?! Поедут люди, поедем мы», — сказала Королевська.

Політкоментатори відтіняють і доповнюють сказане політиками — так само хвалять Мінські домовленості (Карасьов), наголошують на потребі домовлятися, бо в охоплену війною країну ніхто не буде вкладати кошти (Загородній). Також підтримують антинатовську риторику Бойка, який переконаний, що навіть згадки про НАТО заважатимуть переговорам. «Нам нужна малая Украина в НАТО или большая Украина?» — задається питанням Карасьов.

У другій частині ведучий поставив запитання так: «Чи можуть зупинити війну влада, яка на ній заробляє?» І гості, й експерти в один голос критикують нинішню владу. Бойко прогнозує, що далі буде: «Это не последний скандал — я сам видел перевозку техники, новая техника ничем не отличается от старой, это кормушка».

Трійцю з ОПЗЖ змінили на інших гостей, але риторика від того не змінилася, хіба з'явився голос Гончаренка, який намагався захищати Порошенка. «Президент не може собою підмінити сторожа і стояти на кожному складі, на кожному оборонному заводі», — сказав депутат від БПП. І пояснив, що корупція — проблема системна, але важливо, що президент на неї реагує. Мовляв, немає людини, яка зацікавлена розібратися в ситуації більше, ніж Порошенко. Інші гості й експерти натомість критикували президента, тож дисбаланс у студії був очевидним.

«Перші про головне. Деталі», ZIK, 16 березня. У пошуках конфлікту

Ведуча Катерина Романюк знов не з'являється в кадрі. Без підводок тижневик виглядає ще калейдоскопічнішим, ніж раніше.

Тема корупції в «Укроборонпромі» знов була представлена сюжетом Романа Недзельського. «За даними журналістів, про корупційні схеми в оборонці знали не лише прокуратура та податківці, свою людину фігуранти скандалу нібито мали і в СБУ. Розслідувачі розповіли: з можливими махінаторами спілкувався слідчий Київського управління Дмитро Москаленко, платили тому, як йдеться в матеріалі через водія. У Службі безпеки одразу заявили, справа вже у суді», — йдеться в матеріалі. Тут є коментар голови СБУ Грицака про те, що цей співробітник притягується до кримінальної відповідальності. «Ситник запевнив, уже розпочали службове розслідування та відсторонили від виконання обов'язків двох працівників, згаданих журналістами», — також додає автор. Лунають коментарі керівників антикорупційних органів: Артема Ситника, Юрія Луценка, Назара Холодницького й Романа Труби. У сюжеті є конкретні імена працівників спецслужб, задіяних у справі. «Загалом за підсумками чотирьох серій розслідування “Наших грошей” порушено вже кілька кримінальних справ», — розповіли на ZIKу й додали, що проведено перші обшуки у ймовірних фігурантів справи.

Тему продовжив Сергій Костеж матеріалом про те, що народні депутати заговорили про ліквідацію «Укроборонпрому» і про перспективи реформ в оборонній галузі.

«Перші про головне. Деталі» стали чи не єдиним тижневиком, що розповів про активну діяльність «Нацкорпусу» і «Нацдружин», спрямовану проти Порошенка. У сюжеті Дмитра Будкевича ретроспектива подій минулої суботи, коли «Нацкорпус» їздив услід за Порошенком у Черкаси, та розповідь про подальші мітинги. «Свої акції під час зустрічі Порошенка з виборцями “Нацкорпус” продовжував протягом всього тижня. У Житомирі, Чернігові, на Волині і Закарпатті мітингувальники виходили з такими плакатами. Жодних сутичок більше не виникало. Мітингувальники лише скаржилися. Їхні гасла від Порошенка закривають прапорами, а на одному з мітингів невідомі навіть вирвали плакат. Постійні акції на мітингах за три тижні до виборів почали влаштовувати, щоби дратувати президента. Таку гіпотезу висуває політолог Олексій Якубін», — йдеться в матеріалі. Андрію Білецькому, лідеру «Нацкорпусу», дали змогу відповісти, мовляв, так, відбувається тиск на владу для того, щоби вона виконувала обіцянки.

«Окремі політологи наголошують: за протестами “Нацкорпусу” може стояти міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, адже конфлікт між ним та командою президента вже видно неозброєним оком. БПП підозрює, що очільник МВС симпатизує на виборах іншим кандидатам», — повідомляє журналіст. Ситуацію коментує єдиний представник «окремих політологів» Олексій Якубін. «Чутки, які давно ширяться політикумом, що Білецький нібито працює на Авакова, і в МВС і в “Нацкорпусі” рішуче спростовують», — це підтверджують коментарями і представник МВС Артем Шевченко, й Андрій Білецький.

Насамкінець кажуть, що на мітингу 16 березня сутичок удалось уникнути. «Частина мітингувальників заявила: відразу рушає в Полтаву. Там цього дня з візитом був і Петро Порошенко. Ще перед виступом президента, місцеві активісти теж кидали у порожню сцену іграшкових свиней. Після цього спецпризначенці відразу затримали десятьох мітингувальників», — розповів журналіст. На відео затриманих в'яжуть і кладуть на землю під супровід життєрадісної музики з радянської комедії.

Далі розповіли про Сергія Таруту, який оголосив про підтримку Юлії Тимошенко. «Об'єднався, але не знявся», — так охарактеризували ситуацію. Про Тимошенко йшлося й далі, коли вона прокоментувала ситуацію у Верховній Раді, коли керівник фракції БПП Артур Герасимов із трибуни включив запис нібито її розмови з Ігорем Коломойським. ZIK — один із двох каналів (інший — Прямий), що висвітлив цю ситуацію.

Повідомили і про опитування, зокрема дослідження «Рейтингу», проведене 1–7 березня: «У свіжих рейтингах кандидатів Тимошенко посідає другу позицію. лідером перегонів на цей час залишається Зеленський, його підтримує майже 25 % тих, хто визначився і піде на вибори. За Тимошенко готові віддати голоси 18 %. Трійку замикає чинний президент, у якого майже 17 % голосів. Далі йде Гриценко (10 %), Бойко, Ляшко, менше від 4 % мають Смешко, Вілкул, Мураєв, Кошулинський». Цифри не коментують.

У матеріалі про підвищення пенсій, окрім фактів — кому, коли й на скільки підвищать, — лише один коментар від економічного експерта Бориса Кушнірука, який зазначив, що все, що б не робилося із грудня-січня, можна трактувати як події під вибори.

«Час. Підсумки тижня», 5 канал, 17 березня. У всьому винен Бігус

Не відпускає тема «Укроборонпрому» й тижневик 5-го каналу. Віталій Гайдукевич розповів про те, що до претензій до ГПУ і СБУ додалися звинувачення на адресу НАБУ. Втім, він досі має сумнів, чи варто брати результати розслідування до уваги. Мовляв, реакція влади є, призначено аудит, питання в тому, чи встигне парламент прийняти закони, що зроблять оборонний сектор прозорим. «Не факт», — дає відповідь Гайдукевич і пророкує: «Саме цей місяць Раду труситиме виборча лихоманка. З важливих нюансів, на які, здається, широкий загал не надто звернув уваги, а дарма. Дві тези, що були сказані в різний час генпрокурором. Теза перша — аналіз інформації на носії, власне, де були матеріали слідства, і те, що було показано журналістами, не зовсім співпадає. Наприклад, переписки між Жуковим і Букіним, зі слів Луценка, в їхніх телефонах немає. Чому немає? Розмова, в принципі, була. Теза друга — після скандалу ФСБ Росії перекрила усі канали поставки запчастин до радянської техніки. Потреба не зникла, ці запчастини нам потрібні. Будувати заводи чи виробничі лінії під деталь, яка родом із 70-х років, це нонсенс. Відмовитися від старої техніки ми, поки що, не можемо. А хто тоді відповідатиме за нову проблему з поставками?». Ведучий каналу, що належить Петрові Порошенку, звинувачує журналістів-розслідувачів у зриві поставок… контрабанди для армії.

Сюжет Сергія Барбу збалансованіший — тут є коментарі очільників усіх відомств. Називають прізвища співробітників НАБУ, начебто причетних до справи: «Серед фігурантів цієї переписки так званий спецагент Євген Шевченко. Директор НАБУ переконує: він не в штаті його відомства, а лише співпрацював з ним в окремих справах і на добровільних засадах. У журналістському матеріалі, також, згадується детектив, Дмитро Литвиненко. Його відсторонили від обов'язків. НАБУ розпочало внутрішнє розслідування».

Після сюжету про російську пропаганду Віталій Гайдукевич виголосив післямову. «В якості післямови. Для успішної реалізації російських інформаційних диверсій потрібен грунт. Його в Україні вдосталь. Причому, в багатьох випадках Кремлеві треба просто почекати, поки ми самі себе втопимо. За відсутності критичного мислення серед простих людей достатньо невеличкого поштовху і сиди собі, спостерігай за хвилями праведного гніву. У передвиборчий час — ідеально! Історія, наприклад, про соцопитування, де нібито виявилося, що ставлення українців до росіян на п'ятому році війни стрімко стало кращим. Опитування проводили спільно український КМІС і російський “Левада-центр”. Навіщо робити дослідження спільно з організаціями країни-окупанта, до яких має бути недовіра апріорі? Як ставилися питання? Чи не були вони маніпулятивними? Яка вибірка? Чому результати опитування з'являються за тижні до виборів і масово розкручуються в українських ЗМІ? Щоб що? В цьому випадку інформаційною диверсією може бути і сам факт проведення опитування на провокативну тему і саме такі результати опитувань, які миттєво будуть взяті різноманітними Кисельовами на озброєння. Запуск меседжу — бачте, українці вже хочуть дружити, обирайте дружнього президента і все буде як раніше». Тут щонайменше пасувало би дати слово організації, яку звинувачено у виконанні кремлівського замовлення. Особливо зважаючи на те, що це одна з дуже небагатьох соціологічних компаній України, що має заслужену добру репутацію.

«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою», «Україна», 17 березня. Спитайте в першокласників

У тижневику «України» глядачам запропонували розмову з головою ЦВК Тетяною Сліпачук. Основні тези: ЦВК не має дієвого карального інструментарію; найбільша загроза виборів — фізичне протистояння: «Не дай нам Бог, щоби були якісь дійсно агресивні військові операції. На жаль, рівень навіть передвиборчої кампанії має окрас агресивної кампанії, коли і кандидати між собою воюють і, на жаль, і громадські організації дозволяють собі робити заяви, які ніякою мірою не можуть бути сумісні з їх статусом спостерігачів. Я маю на увазі саме ті заяви, що зробили національні дружини стосовно можливості застосування і в тому числі силового варіанту реагування на правопорушення, що є недопустимим», — сказала чиновниця. Наголосила вона й на правах офіційних спостерігачів і рівновіддаленій від представників усіх політичних сил позиції ЦВК.

Як і ZIK, «Україна» повідомила про опитування «Рейтингу», щоправда, в особливий спосіб. «За даними “Рейтингу”, електорат вагається переважно на заході України. У кожного кандидата солідна база обіцянок , зокрема і невиконаних. Але про них воліють не згадувати». Водночас сам рівень підтримки кандидатів Олега Панюту не зацікавив.

Вже не вперше у тижневику «України» хвалять Арсенія Яценюка. Цього разу для глядачів підготували нарізку з виступу екс-прем'єр-міністра на програмі «Головна тема. Вибір». Мовляв, він сам не захотів іти у президенти, бо «віряни добре знають що таке обітниця і чому її не можна порушувати. У світському житті обіцяти — ще не одружитись. А в політиці обіцянка — це гарний рейтинг і шанс вскочити у найвище державне крісло». «Колись опозиціонер Яценюк переконував, як і нинішні кандидати, що зменшити ціну на газ можна за рахунок власного видобутку. А тепер зізнався — помилявся», — розповідають журналісти. Це все перемежоване коментарями самого Яценюка, який чимало говорить про прорахунки того часу, коли він був при владі. На його думку, «вибори Президента України не мають ні другого, ні третього, ні десятого місця. Вибори Президента України мають тільки перше місце. В силу складної політичної боротьби і жорсткої боротьби за владу і дезінформації, брехні особисто про мене, немає достатньої висоти, щоби виграти ці президентські вибори. Я технічним кандидатом не буду, не буду розмивати ідеологічний електорат, тих людей, які голосують за ЄС, за НАТО, за продовження реформ, за сильну і успішну країну. Я прийняв рішення балотуватись на парламентських виборах, які будуть всього навсього через декілька місяців». Фразу про розмивання електорату можна трактувати як свідчення підтримки кандидатури Порошенка, але про це журналісти в Яценюка не перепитали.

Після минулотижневої появи у студії «Фактів тижня» Порошенко з'явився в ефірі програми Олега Панюти. З огляду на п’яту річницю окупації Криму, розмову почали саме з цієї теми. «Україна ніколи не піде і Крим буде повернутий Україні. Ми зробимо все можливе для того, щоб це було зроблено якнайшвидше — одразу же після президентських виборів. Ви чули неодноразові заяви Путіна, щодо президентських виборів цього робитись не буде. Бо він дуже сподівається, що буде обраний будь-хто, крім Порошенка. Для того, щоби нова українська влада приповзла на колінах і подарували йому Крим. От моя позиція, я вам обіцяю, як кримчанину – не дочекається. Ми звільнимо Крим», — пообіцяв Порошенко.

Єдине «незручне» запитання Панюти про «приємні сюрпризи від влади, схожі на підкуп виборців» Порошенко прийняв із готовністю, ствердивши, що «опозиція зареєструвала проект постанови Верховної Ради, вимагає, щоб негайно були припинені виплати пенсіонерам, компенсацій, субсидії… Не дочекаються» Яка саме опозиція мається на увазі, президент не уточнив, а ведучий не перепитав. Про справу «Укроборонпрому» Олег Панюта вирішив Петра Порошенка не питати.

Крім того, в ефірі були ще згадки про Порошенка. Ведучий зазначив, що правоохоронці готуються до псевдомінувань на дільницях: «Схему зриву волевиявлень не відкидають і в МВС. Не допустити цього силовиків сьогодні на багатотисячному мітингу закликав президент. У зверненні до виборців Петро Порошенко наголосив: Україна має продовжити шлях до Європейського Союзу та НАТО як гарантії власної незалежності та безпеки».

Олег Ляшко теж з’явився в тижневику «України» з думкою, що ціни на ліки мають бути знижені, бо те, що є зараз, — «це просто грабіж серед білого дня, те що відбувається з ліками». Він навів власний приклад: «Я захворів кашлем, я вже витратив чотири з половиною тисячі гривень на усі ці лікування. Так це ж не важка хвороба, простудна. А якщо важка хвороба? Немає в державі пріоритету захисту життя і здоров'я громадян. Ми пропонуємо цей пріоритет, тому що життя і здоров'я — це безцінне. У кого немає можливості купити упаковку таблеток від тиску за триста гривень, дайте за рахунок бюджету, щоби людина збила собі тиск».

А Рінат Ахметов продовжує рятувати Донбас.

«Факти тижня», ICTV, 17 березня. Все буде добре

Тижневик ICTV почався з матеріалу про справу Клименка. На екрані — гігантські стоси томів справи. Зауваження: справа тривала всього 9 місяців. Таке враження, що почали з цього саме для того, щоби показати, що правоохоронні органи мають і історії успіху. Втім ведуча скептична: «Ключове питання, чи перетворяться оці красномовні томи у реальні вироки? Що скаже суд? Чи вистачить йому доказів? Бо з обвинуваченнями у нас все ок, а от з доказами і покаранням, проблема».

А от розповідаючи про справу «Укроборонпрому», Оксана Соколова зазначила, що замазаними в корупції виявилися всі: «Резонанс спричинений сюжетом змусив зібратися на позапланове засідання оборонний та антикорупційні комітети Верховної Ради разом з керівниками силових відомств країни». Сюжет Максима Крапівного й Олександра Візгіна зосереджується на перебігу засідання ТСК.

«Такої кількості глав силових відомств у кінозалі ради давно не було. На засідання тимчасової слідчої комісії прибули депутати двох профільних комітетів, керівники ГПУ, НАБУ, САП, СБУ, ДБР, Укроборонпрому. Запросили і авторів журналістського розслідування», — повідомили в сюжеті. В матеріалі звучать синхрони головних дійових осіб. Названо і представників правоохоронних органів, які, можливо, замішані в історії, зокрема прозвучало ім'я першого заступника НАБУ Гізо Углави. У сюжеті показано перепалку між представниками Генпрокуратури и НАБУ:

«Артем Ситник, директор НАБУ: Про цю переписку ми не знали. І мені не зрозуміло, навіщо зараз це озвучувалося?

Юрій Луценко, генпрокурор України: Дуже втомився відповідати за чужі гріхи. Кожен має нести свого хреста.

Ситник: Ми із задоволенням візьмемо оригінали цих записів, розглянемо цю експертизу, яку ви провели і на предмет нашої компетенції: наявності, відсутності розкрадання, ми проведемо розслідування.

Луценко: Артем Сергійович, давайте кожен буде робити свою роботу. Допитувані директорів заводу про які йдеться у Фабулі чи ні? Допитані власне Рогоза, Жуков і Сидорчук? Із 2017 року у вас оця папка».

Як зазначили автори сюжету, відповідальність за скандал «перекидали, як гарячу картоплину. Наразі за справу взялося Державне бюро розслідувань. ДБР має з'ясувати чи брали чини силових відомств та НАБУ хабарі за гальмування справи про розкрадання оборонки».

Як і «Інтер», ICTV торкається питання «Нафтогазу». Оксана Соколова розповідає, що «Нафтогаз» пропонує відпустити ціни, мовляв, що європейський газ подешевшав і в квітні українські трейдери продаватимуть його дешевше. «Тобто люди будуть фактично переплачувати. В зв'язку з цим Коболєв пропонує уряду скасувати регулювання ціни. І дати можливість людям самим обирати собі постачальника газу. Прем'єру Володимиру Гройсману ідея зниження ціни сподобалася, але відміняти регулювання він не поспішає. Каже, що у пропозиції “Нафтогазу” може бути капкан. Мовляв, сьогодні уряд скасує граничну ціну у 8,5 гривень за куб, а завтра постачальники газу скажуть, що паливо стрімко подорожчало і ціна вже 11. А от чи буде підвищення ціни на газ з 1 травня, прем'єр не уточнив. Хоча ми пам'ятаємо, що на вимогу МВФ, Україна повинна підвищити ціну блакитного палива на 40 % протягом року», — повідомила ведуча. Коментарів ані від представників «Нафтогазу», ані від експертів немає.

І про «Укроборонпром», і про тарифи на газ у студії висловилася кандидатка у президенти Юлія Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» критикує нинішнього президента і вважає, що він брав участь у розкраданні оборонного бюджету: «На чолі цієї піраміди стає Головнокомандувач країни. Його права рука, його бізнес-партнер заступник секретаря РНБО, керівник “Укроборонпрому” Свинарчук-Гладковський, його діти і через “Ленінську кузню”, це власність якраз... завод діючого президента, вся ця промивка іде», «“Ленінську кузню”... фейково продали її, щоби зараз прізвище президента-головнокомандувача якось відсторонити від цього скандалу. Но реально в той час, коли робилися всі ці оборудки, це ще все належало діючому президентові». Основний меседж — це все система, яку поламає новий президент. Гостя маніпулює, адже Гладковський не був керівником «Укроборонпрому».

Далі йдеться про тарифи. Ведуча робить спробу поставити логічне запитання: мовляв, ви обіцяєте зниження, але МВФ вимагає підняття цін. Що з цим робити? Тимошенко викручується: «Я переконана, що ми будемо працювати нормально, гармонійно і на благо України. Тому, це мене не зупиняє. Я зможу з ними нову програму підписати, яка не передбачає якихось речей пов'язаних з нелогічною встановлені ціни на тарифи. Но є ще один фактор важливий, я виграла суд у влади стосовно тарифів і суд визнав, що тарифи встановлені неправильно, незаконно, несправедливо, що вони завищені. У мене є рішення суду і МВФ не зможе іти проти рішення суду».

Поговорили і «по-жіночому». «Оксана Соколова: І якщо ви таки виграєте вибори, жінка-президент зайде в кабінет президента. Кому ви зробите перший дзвінок?

Тимошенко: Перші дзвінки будуть зроблені президентам і прем'єрам країн, які підписали Будапештський меморандум. На порядку денному питання номер один, це мир, і він буде ввстановлений. А далі у нас розписана буквально кожне рішення по дням. Ми не втратимо жодної хвилини, жодного дня, жодного місяця. І люди це будуть відчувати зразу. Я хочу трохи передати віри в впевненості, не читайте ніякі рейтинги. Це абсолютний обман. Вірте в те, що ми на цей раз закінчимо епоху руїни і розпочнемо епоху відродження. Все буде добре».

Традиційною для тижневика є рубрика «Передвиборні факти»:

Порошенко у День добровольця побував на передовій біля Світлодарської дуги, подякував бійцям за єдність і наголосив, що цінує кожного, хто просто з Майдану пішов захищати країну.

Зеленський заявив, що до врегулювання ситуації на Донбасі слід залучати лідерів країн, що підписали Будапештський меморандум, а саме США та Велику Британію. Прокоментував кандидат і законопроект «Про мову», який розглядають у парламенті: сказав, що підтримує українську як єдину державну.

Тарута вирішив підтримати Тимошенко, бо вона одна може зупинити війну.

Вілкул підписав меморандум про співпрацю із Федерацією роботодавців України й обіцяє побудувати сильну економіку.

Гриценко повідомив, що генпрокурором зробить Давида Сакварелідзе.

Аваков каже, що силовики продовжують фіксувати порушення, приділяючи особливу увагу протестам націоналістів. Наголошує, що ніхто не має права втручатися у виборчий процес: «Мы провели профилактику этой ситуации. И есть у нас некоторые убеждения, что никто из тех, кто красиво заявляет, не пойдет на прямой конфликт с властью».

«ТСН. Тиждень», «1+1», 17 березня. Друг Петра Порошенка

Нову серію розслідування «Наших грошей» тижневик «1+1» змальовує в найемоційніших фарбах. «Що ж робити? Як жити далі? Кому вірити? Такою була реакція частини моїх знайомих на те, що почули цього тижня від журналістів Bihus.Info. Як доводять наші колеги, про мільйонні розкрадання в оборонній сфері знали всі — ГПУ, СБУ, фіскали і навіть НАБУ», — каже Алла Мазур. За її словами, ще 2016року не раз починали слідчі дії, але швидко заморожували чи закривали їх за хабар: «Закривали очі на фактичне мародерство під час війни, заробляння грошей на крові наших бійців людьми з оточення президента».

Мазур сумнівається, що можна далі вірити правоохоронцям, які замість того, щоби очищатися, топлять одне одного. В сюжеті Стаса Ясінського про «мафіозну систему» є коментарі Холодницького, Ситника й Луценка. Журналіста найбільше здивувало те, що у схемі були задіяні ті, кого раніше вважали взірцем: «Вперше серед підозрюваних — співробітники НАБУ, яких інші силовики люто ненавидять через якусь умовну елітарність». Засідання ТСК він характеризує як закидання НАБУ камінням. У сюжеті є ексклюзивні коментарі Артема Ситника, який називає розслідування справою честі. Втім, журналіст зазначає, що «замість того, щоб дистанціюватися від усіх можливо причетних, а їх на кінець тижня вже четверо, директор НАБУ захищає своїх. Відсторонено лише двох детективів, та й те, коли скандал вже набрав сили урагану». Він питає керівника НАБУ, чи той думає про відставку, а той відповідає, що думає постійно, але відчуває, що особисто завинив аж так, щоби позбутися посади.

Після сюжету Алла Мазур додала: «Прес-служба НАБУ сьогодні пояснила: у тих 87 сторінках листування, які ГПУ передала до НАБУ іще навесні 2017-го, йдеться зовсім не про оборонку, а, як стверджують наші антикорупціонери, про розкрадання газу і грошей “Укрзалізниці”».

Як і тижневик каналу ZIK, «1+1» торкнувся теми протестів «Нацкорпусу». Ведуча наголосила на тому, що суботній захід анонсували як мирний, і він справді був таким. Натомість у Полтаві, де активісти перейшли межу, реакція поліції була жорсткою: «Кілька тисяч людей під дощем прийшли з Майдану Незалежності до Адміністрації Президента. Там закидали кордони поліцейських м'якими свинками. І пообіцяли говорити по-іншому вже наступної суботи. А от в Полтаві, куди поїхав в суботу президент Порошенко, усе відбувалося далеко не так мирно. Представники “Нацкорпусу” теж намагалися закидати правоохоронців іграшковими свинями на Театральній площі, але реакція поліції була жорсткою. Близько десяти представників “Національного корпусу” повалили на землю, скрутили руки і кинули в автозаки. Попередня кваліфікація їхніх дій — дрібне хуліганство, повідомили в поліції».

Розкритикували й ініціативи влади, зокрема збільшення пенсій і монетизацію субсидій. Ведуча застерігає: «Є тільки один нюанс. Усе це у березні, напередодні виборів. То що це? Бій із бідністю, яку оголосив президент Порошенко, чи підкуп виборців, які за два тижні підуть на дільниці?». Ірина Прокоф’єва в сюжеті пояснює, «чому не варто тішитися несподіваній щедрості влади і чому ця різка боротьба з бідністю може вдарити по найменш захищених іще більше». Мовляв, людям важко контролювати свої витрати і є ризик зростання інфляції. І ключове звинувачення — в цих виплатах легко запідозрити підкуп.

Про підкуп говорять і далі. Алла Мазур іронічно зауважила: «Кандидатів багато — мережа підкупу одна», перефразовуючи гасло Порошенка. За її словами, журналісти, активісти й політики стверджують, що в Україні побудовано розгалужену систему підкупів виборців, що працює не перший рік. І ось розслідування про цю мережу з’явилося «в інтернеті».

«Ця жіночка в синьому пальті — так званий волонтер президента. Вона і її колеги ходять по квартирах, розмовляють з людьми, вислуховують скарги та збирають інформацію», — йдеться в сюжеті. Повідомляють, що учасники схеми збирають дані людей, які потребують матеріальної допомоги (в сюжеті їх назвали «слабкі, бідні, зубожілі верстви населення»). Звучать імена організаторів мережі — Сергія Березенка й самого Порошенка. Акцент зроблено на тому, що в Києві мережу будувати не треба: працює стара, побудована ще Черновецьким — «вся система дивним чином збіглася з організацією, яка працювала на Черновецького, потім на Януковича, а тепер і на Порошенка». У сюжеті наведено результати розслідування активістів кампанії «Карусель» про те, що лише в Києві в мережі задіяно 35 штабів: «Кожен із них веде свій куратор: Поділ — Максим Саврасов, на Святошині — Володимир Арієв, Оболонь — Вадим Столар». Хто стоїть за «Каруселлю», не зрозуміло, та й не схоже, що журналісти намагалися це з’ясувати. Оприлюднені матеріали, зняті на мобільний телефон, подаються як документальні, хоча всі відтворені події неважко було б інсценувати. Крім того, упередження і є в тому, що цей перелік коментує ведучий програми «Гроші» Олександр Дубінський. Позиції названих політиків і бізнесменів у матеріалі немає.

У чому ж підкуп і технології? Пояснення не забарилося: «Психологи і політтехнологи пояснюють — штаб Порошенка розраховує на юридичну неграмотність українців. Тут сподіваються, що поставивши підпис у анкеті за гроші чи за інші принади вони так само проголосують і під час виборів. Найгірше в цьому делигітимізація самого сенсу виборів. Виборона за допомогою мережі підкупу перемога це глухий кут для країни, яка саме проти такої неправди і вибухала. І ніби відчувши, що країна повертається у минуле, вертатися в Україну зібрався і Леонід Черновецький». Які психологи і політтехнологи? Звідки так добре відомо на що розраховує штаб Порошенка?

У «ТСН. Тижні» повідомили результати кількох опитувань, зокрема компанії «Рейтинг»: Бойко 9,9 %, Гриценко — 10,3 %, Порошенко — 16,8 %, Тимошенко — 18,3 %, Зеленський — 24,7 %. «Всі заговорили про зростання показників Юлії Тимошенко і зміцнення позицій Анатолія Гриценка», — акцентувала Мазур. Крім того, вона розповіла про методику опитування: «Щоб вирахувати показники, соціологи групи “Рейтинг” опитали аж 5 тисяч респондентів, це досить масштабно, бо щоб отримати відповіді хоча б 2 тисяч респондентів, — а це мінімальна кількість, щоб дослідження було репрезентативним, — треба постукати аж у 10 тисяч дверей. Бо 8 тисяч людей, як правило вам або не відчинять, або просто не погодяться витрачати час на довгу анкету, пояснили нам знавці». Зазвичай подібні важливі деталі на телебаченні глядачам не повідомляють.

Також подали й результати «Социса», попередньо нагадавши, що компанію «пов'язують із політтехнологом Петра Порошенка». Картина дещо інша: «Гриценко — 8,2 %, Бойко — 9,6 %. Так само інакше, як бачите, поділилися і друге, третє місця. Юлія Тимошенко в цьому рейтингу поступається Петру Порошенко, цікаво, чи не так? Чому так різняться результати досліджень, ми запитали у політтехнологів. І нам пояснили, соціологія наука точна, але значення має і замовник, і як поставлене запитання, і навіть з якою інтонацією. А ще кажуть про велику суспільну турбулентність, коли будь-яка почута новина, чи розмова з сусідом легко можуть змінити настрій буквально зранку до вечора. Люди зараз просто нікому не вірять, кажуть соціологи. Хоча гра з цифрами зараз теж відбувається і тут ключовими є так звані межі похибки, це цифри дрібним шрифтом, які не всі читають, але вони здатні навіть поміняти місцями кандидатів, особливо коли розрив між ними не надто великий». Щоправда, які політтехнологи це пояснили — не вказується. За словами Алли Мазур, Зеленський закріпив лідерство, «відрив настільки значний, що його важко перекрити за рахунок соціологічних похибок». Натякають, що далі буде, бо «на 2-3-му місці з цифрами, схоже, можна буде погратися, принаймні саме так це виглядає. Як же вплине на рейтинги вчорашня заява кандидата у президента Сергія Тарути, про підтримку на виборах Юлії Тимошенко побачимо пізніше. До речі, прізвище Тарути у бюлетенях залишиться». Цікаво, що раніше програма «Гроші» на «1+1» розповіла про зв’язок із Гринівим і поставила під сумнів адекватність цифр «Социса».

Знайшли привід покритикувати Порошенка й у матеріалі про вибори в Молдові. «Сьогодні всім цим оркестром диригує Демократична партія — панівна політична сила називає себе проєвропейською. Але насправді в неї майже авторитарно керує всього одна людина — знайомий для України багатій Влад Плахотнюк. Бізнесмен, олігарх Влад Плахотнюк — тертий калач. Він пережив багатьох ворогів та конкурентів. І для багатьох став другом та партнером, зокрема, для Петра Порошенка. Коли 1,5 роки тому молдовські спецслужби розкусили підготовку убивства Плахотнюка, саме українські правоохоронці затримали організаторів замаху. Порошенко тоді підтримав свого політичного і бізнесового партнера. Тепер з цим буде важче — у самого вибори»; «Чинна влада експлуатувала європейські гасла, але народ часто звинувачує її в корупції. Розчаровані люди масово проігнорували вибори. Проголосувати прийшло менше половини виборців. Тут вважають, що Молдова стала показовим експериментом, а українцям варто вчитися на чужих помилках».

 Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.