Політичний слід справи Катерини Гандзюк, «челендж» від Наливайченка й мітинги за маніяків. Як і про що розповідали інформаційно-аналітичні підсумкові програми «Інтера», ZIK, 5-го каналу, ICTV, «України» та «1+1». Оперативний аналіз висвітлення виборів у ЗМІ протягом тижня читайте в «Детекторі виборів».

Справа Гандзюк

В ефірі «Подробиці тижня» каналу «Інтер» цю тему обговорювали з гостем студії — головою тимчасової слідчої комісії, створеної у Верховній Раді, народним депутатом Бориславом Березою. Той не зміг сказати нічого конкретного ані про висновки, яких дійшли в роботі комісії, ані про прогнози розвитку справи. Зазначив, що не вірить у версію Владислава Мангера: «Я не вірю, тому що знаю про відносини Каті й Данила Доценка. Так сталося, що ці люди співпрацювали над питаннями держбезпеки для України. Я це знаю 100 %. Більше того, вони товаришували. Саме знаючи про ці відносини, я розумію, що це була брехня, яку вкинули для того, щоб відвести від себе всі підозри. І після того довіра до позиції Мангера в мене дуже похитнулася». 26 лютого Береза звітуватиме про діяльність ТСК в парламенті й тоді буде прийнято рішення, продовжувати її роботу чи ні. Втім, це під питанням: «Зараз я вже чую заяви й бачу жах в очах своїх колег, які не хочуть». А в сюжеті Інни Томіної зазначено, що «її (ТСК. — Авт.) повноваження вже спливли і продовжувати роботу ТСК депутати не рвуться». Про реакцію Тимошенко не згадують.

Більше політичних акцентів розставили у програмі «Перші про головне. Деталі» на каналі ZIK. У підводці ведуча Катерина Романюк повідомила про висунення підозри Мангеру й наголосила на реакції лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко. «Кандидатка вже назвала справу провокацією», — зазначила вона. І додала: є натяки на те, що справа Гандзюк у виборчому контексті стає не лише кримінальною, а й політичною. У сюжеті Олексія Братущака також згадується реакція Тимошенко. За словами журналіста, Мангер був ключовою особою «Батьківщини» в Херсонській області. Активісти довго вимагали від партії виключити його з лав партії, й це сталося за кілька днів до оголошення підозри. «Згодом Юлія Тимошенко почала говорити про політичну провокацію. Юлія Тимошенко (допис у Фейсбуку): Вони пішли “по беспределу”. Генеральна прокуратура звинуватила Владислава Мангера в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк. Мангера і нікого більше. Очевидно, що це політична провокація, очевидно, що це брудна боротьба Порошенка за владу».

Ведучий програми «Час. Підсумки тижня» (5 канал) Віталій Гайдукевич акцентував на тому, що Мангер із «Батьківщини», але це йому не допомогло: «Юлія Тимошенко одразу заявляє, що все це політичний тиск, але Мангера з партії виключають». Ведучий озвучив імена попередніх підопічних адвокатів підозрюваного: Надія Савченко, Олександр Онищенко, Борислав Розенблат, Неля Штепа. Висновок категоричний: «П'ятеро адвокатів, троє з яких захищають терористів, сепаратистів і корупціонерів» (хоча те, що адвокат захищає корупціонера, зовсім не свідчить про те, що інші його підзахисні корупціонери, та й перелічених людей суд винними поки що не визнав). Гайдукевич переконаний: адвокати будуть затягувати справу. І справа не лише в їхніх якостях, а в тому, що процес починається в розпал виборчої кампанії.

Олександр Візгін у матеріалі для «Фактів тижня» на ICTV зазначив, що справа вже обросла скандальними подробицями. Громадські активісти й депутати застерегли, що з'явився політичний підтекст з огляду на прийдешні вибори. Втім, Генпрокурор політичний вплив на розгляд справи категорично, мовляв, відкинув.

У підводці до сюжету ведуча Оксана Соколова наголосила, що капітан поліції, який вигукнув скандальну репліку «Ложись, Бандера!» і добивав ногами затриманого, був заарештований судом, але звільнений завдяки двом кандидатам у президенти — Іллі Киві та Олександру Вілкулу.

Детально про Мангера розповіли і в «ТСН. Тижні» на «1+1». Втім, ані у «Фактах», ані тут про реакцію лідерки «Батьківщини» не згадували.

Знову Супрун

Тема протистояння навколо Уляни Супрун цього тижня звучала не так гучно, як у тижневиках 8–10 лютого, але достатньо помітно. Та говорили про це спокійніше: далася взнаки бодай якась визначеність — суддя, що прийняв суперечливе рішення про відсторонення Супрун, узяв самовідвід, а роботу міністерства було розблоковано.

«Підсумки тижня» подали інформацію як про рішення суду, так і про мітинги, що супроводжували процес. Глядачів проінформували, що відбулися мітинги як проти Супрун, так і на її підтримку. Втім, не обійшлося й без шпильок у бік виконувачки обов'язків міністра. «Міністр і не міністр одночасно. Уляна Супрун потрапила в лещата українського правосуддя і вже другий тиждень змушена доводити, що в неї є право очолювати МОЗ», — так розпочав тему Олексій Ліхман. У сюжеті «Інтера» Супрун називають «урядник із префіксом в. о.» і згадують про громадянство: «На головне питання — чи має подвійне громадянство, відповідає коротко і ухильно. Уляна Супрун: Я — громадянка України!». Рішення про самоусунення судді подається як щось не надто значне, адже «в цьому рішенні вже не було жодного сенсу, адже уряд повернув Супрун право підпису (але не повноваження урядовця), тим самим розблокувавши роботу міністерства».

«Перші про головне. Деталі» у підводці подали вичерпну інформацію про те, що відбулося: «нардеп радикал Ігор Мосійчук минулого тижня подав на неї до суду і той заборонив очільниці МОЗ виконувати міністерські обов'язки. А у четвер у тому самому суді той самий суддя скасував своє рішення, повернувши повноваження. Далі більше, представник Феміди взагалі самовідвівся, відмовившись розглядати позов нардепа проти Міністра надалі, адже справу ще не завершено, судові ще доведеться з'ясовувати, чи є у Супрун українське громадянство і що з американським». Сам матеріал — про реформу, зміни в галузі й те, як їх сприймають пацієнти та лікарі.

Ведучий програми «Час. Підсумки тижня» нетерпимий до представників Радикальної партії, які й заварили цю кашу, й до суду. «Радикали Ляшка, цей факт зафіксований на відео, намагалися давати Супрун хабара квартирою, а отримали відкоша від неї. Папери, які подавав радикал Мосейчук, писалися на комп'ютері депутата від групи Ахметова. Значить, колишні регіонали, товариство Бахтеєвої — Богомолець, усі ті, хто є частиною старої медичної реальності, затято воюють із зародками медичної реформи, а роялем в кущах виступає суд. Суд, який відновлював на посаді Амосову, Насірова. Суд, який давно не витримує критики і взагалі мав би померти, але вижив. Навіщо такий суд вижив? Для того, щоб захищати своїх і торпедувати тих, хто є чимось новим?» — каже Віталій Гайдукевич.

Слухання й суд обговорюють Сергій Кудімов та Оксана Соколова у «Фактах тижня»: «Оксана Соколова: А головні баталії тижня знов точилися навколо пані Супрун. Судова битва за те, щоби повернути їй крісла очільниці Міністерства охорони здоров'я.

Сергій Кудімов: Ну так все? Питання закрито? Супрун знову на чолі відомства.

Оксана Соколова: Та почекай. Це ще тільки початок. Справа в тому, що у четвер суд повернув їй деякі повноваження міністра, але в п'ятницю почав слухати позов Мосійчука проти Уляни Супрун.

Сергій Кудімов: Щось я заплутався, Оксано. Ще один суд?

Оксана Соколова: Та ні. Мосійчук подав позов проти Супрун, тому що вважає, що чиновниця має подвійне громадянство. Слухання це займе час, але нардеп хотів, аби повноважень міністра Супрун позбавили одразу, не чекаючи, і суд це задовольнив минулого тижня.

Сергій Кудімов: Але лишив її першим заступником міністра.

Оксана Соколова: Але перший заступник міністра має набагато менше повноважень — не може підписувати якісь документи. І ось Супрун заявила, що через це на складах застряли мільйони доз вакцини.

Сергій Кудімов: Так кабмін вже все розблокував. Прийняв спеціальне розпорядження, що Супрун може виконувати деякі функції міністра.

Оксана Соколова: Так. Тепер вже він розблокував і після того суд погодився і, фактично, передумав, відмінив своє рішення, Супрун знову виконувач обов'язків міністра, ну а позов Мосійчука починає слухатись.

Сергій Кудімов: Я одного не розумію, Оксано. Чому Верховна Рада не призначить її повноцінним міністром? От ніби усі почали шукати голоси під це.

Оксана Соколова: Та ти що. Перед виборами? Так критикувати — це ж набагато вигідніша справа і це прекрасна перевірена технологія. Тим більше, що до виборів президента залишилось якихось півтора місяці».

На персоні судді зупинилась і Алла Мазур («ТСН. Тиждень»). «Не витримав тиску», — зазначила вона. «Причиною самовідводу в суді називають тиск на нього. Чи мають на увазі присутність під будівлею суду численних активістів, які прийшли підтримати Супрун? Чи тиск з боку уряду? А може поведінку самої відстороненої виконувачки обов'язків міністра екобезпеки МОЗ, яка назвала рішення окружного суду перевищенням повноважень? Так чи інакше після трьох днів у нарадчій кімнаті суддя Каракашьян формально скасував власну ухвалу і таки повернув Уляні Супрун міністерські повноваження. Одна із найкритичніших — підписувати укази про розподіл по лікарнях безкоштовних ліків. Утім, справу про подвійне громадянство виконувачки обов'язків голови МОЗ не припинили, але розглядатиме її уже інший суддя», — сказала ведуча. Сюжет Станіслава Ясінського — про те, як реально працює медреформа на периферії. І попри те, що в ньому є приклади позитивного розвитку справи, журналіст попереджає: «Щодо незворотності цих змін, доктор Ігор трохи поспішає. Суд же в Києві не просто так».

Балашов проти

Результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології, що проводилося з 31 січня по 10 лютого, зацікавили не всі тижневики. В суботу про них розповіли на ZIKу, а в неділю на «1+1». У матеріалі «Перші про головне. Деталі» ведуча озвучила цифри, акцентувавши, що шоумена Володимира Зеленського готові підтримати майже 30 % українців, що братимуть участь у виборах. Утім, згідно з даними інституту, результат Зеленського становить 26,9 %. Округлення на три відсоткові пункти навряд чи можна вважати коректним.

«На першому місці Володимир Зеленський, далі чинний президент Петро Порошенко, у якого 18 % голосів, на сходинку нижче Юлія Тимошенко із 16 %, далі Юрій Бойко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, за ним Євген Мураєв, Ігор Смешко та Андрій Садовий і замикає першу десятку Олександр Шевченко», — повідомила Романюк.

Вона також розповіла про результати моделювання другого туру: «У парі Порошенко — Тимошенко чинний президент набирає 19 %, Тимошенко — 27 %. Тож Юлія Володимирівна виграє у Петра Олексійовича. Програє гарант і Зеленському у другому турі. У парі Порошенко — Бойко перший з них здобуває підтримку 23 % респондентів, другий — 20 %. Водночас лідерка “Батьківщини” програє у другому турі Зеленському, а от очільника партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка вона перемагає. Така є картина і в парі Тимошенко — Бойко. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3 %».

Емоційніше про це опитування розповіла Алла Мазур, ведуча «ТСН. Тижня». Вона також акцентувала на цифрах, отриманих при опитуванні тих, хто вже визначився, бо «саме ці показники вважають найточнішими при соціологічних вимірюваннях». Ведуча повідомила про похибку — від 1,4 % до 3,3 % і наголосила, що попри те, що сформована трійка лідерів, ця похибка не дає можливості прогнозувати, хто вийде до другого туру. «У Петра Олексійовича та Юлії Володимирівни менше двох відсотків розриву, якраз у межах можливого коливання».

Інші тижневики зосередилися або на проблемних питаннях, або на піарі й висвітленні діяльності кандидатів.

Про махінації на виборах розповів «Інтер». «Що ближче вибори, то більше махінацій», — сказав ведучий Олексій Ліхман і анонсував «справжнє соціологічне дослідження» та експеримент від журналістки Ферузи Бегматової. Втім, соціології в сюжеті не було, а експеримент обмежився тим, що журналістка запропонувала людям з одного проплаченого мітингу перейти на інший. Люди нібито погоджувалися, але чи справді переходили? Чи може соціологічним дослідженням називають обдзвін людей із запитаннями, чи вони гіпотетично готові продати власний голос? Анонімно й без камери третина «проявили свою громадянську позицію і одразу вказали, куди нам іти. Ще третина була обурена лише ціною за голос. Решта заробити грошей за галочку в бюлетені погодилися».

«Ми вирішили влаштувати мітинг, але не просто скликати всіх нероб столиці, а запропонувати свідомим прихильникам одного політичного табору відстояти інтереси іншого. Дев'ята година ранку. Активісти вже мітингують. Саме їм ми і пропонуємо перейти на інший бік за помірну плату. Ми сподівалися на обурення, але натомість усіх хвилювало лише одне. Професійні мітингувальники перевіряють свій щільний робочий графік. Вони усе ж знаходять вікно між акціями і для підтримки своїх опонентів. Виявилося, що і сюди активісти прийшли не заради голої ідеї. Для когось вибори — це змагання, для когось політичне шоу, а для них — годівниця», — акцентувала журналістка. В матеріалі — коментарі представниці «Опори» Ольги Айвазовської. Втім, сюжет не надто конкретний. Показують мітинги, на яких немає жодного партійного прапора, тільки жовто-блакитні. Тож неясно, за кого чи проти кого вони організовані.

Після сюжету Ліхман згадав про ще два фейкові мітинги: «У топах новин цього тижня були і кілька справді незабутніх проплачених мітингів. У Харкові акцію організували місцеві журналісти. Фактично лише для того, аби показати, наскільки невибагливі наші люди, які готові імітувати громадянську активність. Ціна питання — 1000 гривень за три години. І люди вийшли на підтримку кандидата в президенти Анатолія Онуфрієнка. Навіть скандували за нього. Нікого не зупинило ані те, що такого кандидата немає, ані те, що Онуфрієнко — це найкривавіший український маніяк, серійний вбивця.

Не менш показовий фейковий мітинг відбувся і в Києві. В столиці люди пікетували міністерство культури тому, що були не згодні з вибором художнього проекту від України на Венеційську бієнале. Учасники акцій взагалі не розуміли, чого саме вони вимагають, не могли відповісти на прості питання. Але відстояли, скільки було потрібно. Ось це — приклади того, що реальних перешкод для передвиборчих маніпуляцій у нашій країні дуже небагато». Слід зауважити, що «Інтер» у минулому не раз видавав сумнівні мітинги за справжні — наприклад, ті, що були організовані теперішніми кандидатами Сергієм Капліним або Олегом Ляшком, якщо головний посил мітингу був вигідним власникам каналу і їхнім політичним союзникам.

Принагідно глядачам розповіли про організацію, що збирається протистояти махінаціям на виборах: «Колишній посол США в Україні Джон Хертц анонсував створення цільової групи для спостереження за виборами. Це формат, в якому працюватимуть і західні, і українські організації. Для суспільного контролю діятиме ініціатива “Стоп політичній корупції”». Про цю ініціативу йшлося кілька тижнів тому в коментарі колишнього журналіста «Інтера» Романа Бочкали. Його організація «Стоп корупції» не раз фігурувала в сюжетах про конфлікти, стороною яких є бізнес, близький до співвласника «Інтера» Дмитра Фірташа.

Сюжет журналіста «Фактів тижня» Володимира Соколова також стосувався використання різноманітних технологій на виборах. Попри згадки про кількох кандидатів (Тимошенко, яку назвали однією з лідерів перегонів; Зеленського, якого згадали в контексті відміни концерту у Вінниці; Гриценка, якого показали просто так), в основному йшлося про зловживання й маніпуляції. Зокрема, про те, що чимало депутатів не пішли у відпустку й використовують парламентську трибуну для агітації (Сергій Каплін, Дмитро Добродомов, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець, Олег Ляшко та інші).

Акцентують і на тому, що половина кандидатів — технічні, а отже «працюватимуть на цілком реальних кандидатів. Зокрема, щоби збільшити їх представництво в дільничних комісіях». На думку Володимира Соколова, можна очікувати появи компромату, але на українців, за словами соціологині Ірини Бекешкіної, компромат не діє. Згадують і інші технології, зокрема атаки ботів та фейкові мітинги: «Про більшість із кандидатського списку виборці й ні слухом, й ні духом. Хто вони? Звідки взялися? Цим скористалася пранкери і скликали одеситів і киян на мітинг неіснуючого кандидата в президенти. Такого собі Сергія Філатова. Обіцяли 1000 гривень. Прийшли сотні людей. У те, що кандидат липовий, а грошей не буде, виборці не повірили навіть тоді, коли організатори заявили, що їхній претендент у президенти впав у каналізаційний люк і розбився насмерть. А у Харкові, щоб довести ситуацію до абсурду, пранкери організували фейковий мітинг на підтримку маніяка Анатолія Онопрієнка. І виборці прийшли. Так як не повестися, коли за голос дають щонайменше 500 гривень. Правоохоронці ледь не щодня отримують про це сигнали і навіть вже порушили кілька кримінальних справ. Хоча і стверджують: виборців підкуповують переважно від імені опонентів».

Ведучий тижневика «України» Олег Панюта розпочав програму з того, що проінформував: 14 із 44 кандидатів ще не заплатили заставу в бюджет. Прізвищ не назвав, тож інформація ніби й цікава, але не корисна. Він же зазначив, що агітація йде повним ходом: гасла, обіцянки й жодної відповідальності.

А от рубрика «Україна контролює президента» була більш інформативною. Спочатку повідомили про «челендж» від не кандидата у президенти Святослава Вакарчука — взяти участь у дебатах, виконати обіцянки й розкрити імена тих, кого призначать на ключові посади — міністром оборони, закордонних справ, начальником генштабу, генпрокурором, керівником служби зовнішньої розвідки, головою СБУ тощо. Після того ведучий оголосив, що «дехто взяв зустрічний план і вигадав власний челендж — розслідуй аферу з “Приватбанком”, поверни державі кошти». Йдеться про кандидата у президенти Валентина Наливайченка, який часто фігурує в піар-дайджестах новин «України». Схвально відгукнулися про цю ідею Ігор Шевченко та Ілля Кива. А от Геннадій Балашов висловився проти, мовляв, не президентська це справа. В окремому сюжеті Максим Урлапов охарактеризував «Приватбанк» як фінансову піраміду й зазначив, що кожен українець виклав 3500 гривень за цю аферу, а загальні збитки держави становили 150 мільярдів гривень. Перед цим тема двічі зринала в новинах «України» протягом тижня — з аналогічними меседжами.

Соціологія із секретом

Чимало згадок про кандидатів пролунало в контексті Мюнхенської безпекової конференції. На «Інтері» та «1+1» коротко згадали про участь в українському сніданку Юлії Тимошенко й Анатолія Гриценка. ICTV дав їхні коментарі, а також коментар організатора заходу, власника каналу Віктора Пінчука. Висвітлили в цих програмах і заходи за участі нинішнього Президента України Петра Порошенка.

Крім того, на «Інтері» повідомили про те, як Порошенко і Гройсман висловилися з приводу тридцятої річниці виведення радянських військ з Афганістану.

Олег Ляшко заявив про те, що Україні варто розвивати вуглевидобувну галузь. На «Інтері» наголосили на тому, що видобуток власного вугілля вирішить безліч проблем, зокрема нагодує шахтарів і знизить ціни на житлово-комунальні послуги. А на «Україні» лідер Радикальної партії акцентував на потребі споживати не імпортне, а українське вугілля: цей заклик вигідний власнику каналу та значної частини вуглевидобувної галузі України Рінату Ахметову.

Юрій Бойко традиційно піарився в тижневику «Інтера». Цього разу — з особливим соціологічним опитуванням, яке показує його перевагу. Щоправда, лише в маленькій частині країни. Ведучий «Підсумків тижня» повідомив: «На південному сході України, у Донецькій та Луганській областях, виборці симпатизують найбільше Юрію Бойку. Такі дані наводить соціологічна компанія Seetarget. Якби вибори відбулись найближчої неділі, представника “Опозиційної платформи — За життя” підтримали би більше третини виборців Донецької області серед тих, хто визначився, і буде голосувати. На другому місці — Володимир Зеленський — 28 %. Третє місце посів би чинний президент Петро Порошенко — 15 % опитаних. На четвертому місці — Юлія Тимошенко— 6 %. П'ятий — Анатолій Гриценко — 4,5 % виборців.

Дещо інші результати у місті Маріуполі. Лідер також Юрій Бойко. Перше місце йому віддали майже 33 % опитаних. Другий в рейтингу — Володимир Зеленський — 16 %. Третє місце в Олега Ляшка — 9 %. Четвертою йде Юлія Тимошенко. Її результат 7 %. Останній у топ-5 кандидатів в Маріуполі, згідно з даними Seetarget, — Анатолій Гриценко — 6 %.

А ось які результати показало й опитування у Луганській області. Перше місце — Юрій Бойко. Майже половина з тих, хто визначився і піде на вибори, підтримала б його кандидатуру. Другий — Володимир Зеленський — майже 26 %. Третя — Юлія Тимошенко. У неї підтримка 7 % опитаних. Далі — чинний президент Петро Порошенко. Його результат — 5 %. А от на п'ятому місці в опитуванні — Олег Ляшко. За нього в Луганській області теж майже 5 % опитаних».

Як зазначили в «Детекторі виборів», дані досліджень цієї компанії з'явилися в новинах після досить тривалої перерви. Раніше медіа Фірташа — Льовочкіна вже поширювали результати досліджень, також вигідні власникам. Звісно, інформація про електоральні симпатії мешканців Донеччини й Луганщини може бути цікавою телеглядачам, проте це більше схоже на маніпуляцію з розрахунком на те, що люди почують про першість Бойка, але недочують про територію, де проводилося дослідження.

Окремо Бойко говорив про проблеми та пенсії учасників радянської військової операції в Афганістані. Глядачі «Інтера» побачили, як лідер ОПЗЖ десь поклав квіти до меморіалу воїнам-афганцям; де саме це сталося, не повідомили.

У програмі «Сьогодні з Олегом Панютою» на «Україні» Олександр Вілкул розповідав про реєстрацію закону про зняття блокади окупованої частини Донбасу, а Юлія Тимошенко — про потребу нових переговорів із Міжнародним валютним фондом, щоб знизити ціни на газ.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.