Аналізований тиждень виявився не дуже насиченим на події, тому тижневики крім актуальних новин звертали увагу й на розвиток давніших історій, наприклад, навколо протистояння антикорупційних органів. Або ж зверталися до оригінальних тем, на які нарешті знайшовся час в ефірі. Втім, не обійшлося без інформації про вибори, що наближаються, й певних маніпуляцій, зокрема й навколо рейтингів.

Розбірки тривають

«Перші про головне. Деталі» (ZIK) не додали нічого посутнього до конфлікту антикорупційних органів, що розгорнувся минулого тижня. Хіба кілька свіжих мазків — інформацію про те, що згоду на прослуховування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надав генпрокурор, мовляв, це справа принципу. Або повідомлення від очільника Національного антикорупційного бюро Назара Холодницького, що прослуховували не його, а одну з керівниць відділів САП, Ольгу Ярову, яка займалася справами «Роттердам+». Утім, важливо було почути тезу про те, що навіть наявність аудиторів не може вплинути на ситуацію. За словами одного з них, Павла Жебрівського, діяльність НАБУ вони перевірити не можуть — потрібні зміни до законодавства. А поки можливості провести аудит немає, експерти стверджують, що найкращим мірилом роботи антикорупційних органів могли би стати гучні вироки.

«Факти тижня» (ICTV) зосередили увагу на Державному бюро розслідувань (ДБР). Сюжет Юлії Самсонової було присвячено намаганню зрозуміти, хто і як гальмує роботу «українського ФБР». Якщо глядачам не було зрозуміло, що ж це за утворення таке, їм укотре пояснили: «ДБР повинна розслідувати некорупційні злочини найвищих посадових осіб». Попри те, що з моменту ухвалення рішення про створення Бюро минуло три роки, орган так і не запрацював. Ба більше, до багатьох кандидатів до ДБР активісти й експерти мали питання, зокрема, щодо доброчесності. Розповіли глядачам і про конфлікт комісії, що призначає членів ДБР, і його керівника Романа Труби. Зокрема навколо знищених чи вцілілих результатів перевірки кандидатів до Бюро на поліграфі.

Нагадали про стан справ навколо Антикорупційного суду, на конкурс до якого подаються різні кандидати. Деякі з них доволі одіозні й не можуть пояснити своїх статків. Але є й такі, що не мають майнових шлейфів, натомість мають проблеми із системою. Наприклад, полтавська суддя Лариса Гольник розповіла, що отримала догану, що «потрібна лише для того, щоб не допустити її до участі у конкурсі». Оптимізму й у суддів, і в авторів сюжету не дуже багато: «Найголовніше те, що фінальні рішення по усіх справах двох інстанцій Антикорупційного суду будуть прийматися у новому Верховному суді, майже третину складу якого громадські активісти визнали недоброчесними».

Про відбір до антикорупційного суду розповіли й «Подробности недели» («Інтер»). Мовляв, конкурс на фініші, цікаво, хто ж хоче стати суддею. Журналістка Інна Томіна зустрілася з кількома претендентами на посаду в суді. Зокрема, адвокатом Андрієм Куксюком, науковцем Олексієм Кравчуком і згадуваною вже суддею Ларисою Гольник. Кандидатам обіцяють шалений тиск і зарплату на рівні 50–70 тисяч гривень, про яку вони, виявляється, й не питають.

Тему суду обговорювали з юристом Володимиром Пилипенком, який був на зв'язку зі студією. Експерт прогнозує перші призначення перед першим туром президентських виборів, адже призначення суддів — повноваження Президента.

Завершити тему багатозначним повідомленням про те, що Холодницького позбавили премії. Достойний фінальний акорд.

Полювання на активістів

«Подробности недели» найгострішою темою тижня визначили «полювання на активістів». Мовляв, десятки нападів і жодного розслідування, доведеного до кінця. У сюжеті Ірини Баглай акцент — напад на одеського активіста Олега Михайлика. «55 избитых и убитых активистов за один год. Активная гражданская позиция сейчас становится опасной», — стверджує журналістка. В сюжеті — позиція активістів, а також генпрокурора і Президента. Після завершення матеріалу ведучий Олексій Ліхман повідомив, що занепокоєність нападами на активістів висловили і в американському посольстві.

Те, що робити з хвилею нападів, обговорювали із завсідницею телевізійних програм різних форматів на різних каналах криміналісткою Анною Маляр. На думку експертки, на місцях може відбуватися саботаж правоохоронних органів, гальмування розслідувань, оскільки активісти там можуть багато кому заважати. На її думку, те, що відбувається тепер, — двобій влади і криміналітету. На думку Маляр, активісти наразі діють абсолютно правильно, бо лише через медійний розголос можна впливати на ситуацію. І єдине, що вони можуть робити, — об'єднуватися й шукати підтримки в суспільства.

Ведуча «Перших про головне. Деталей» каже про 40 нападів на активістів останнім часом. Вона коментує відеозвернення херсонської активістки Катерини Гандзюк, записане в лікарні, а також розповідає про акцію «Ніч на Банковій», що відбулася в ніч із 28 на 29 вересня. Втім, у сюжеті журналіст Олексій Братущак розповідає переважно про Одесу, де, за словами аналітика Анатолія Бойка, законсервувалися порядки часів Януковича. «Їх б'ють, ріжуть, розстрілюють. Це все не про бандитські 90-ті, а про Одесу останніх років», — наголосив журналіст. Певний відсоток подібних справ показово розкривають на догоду київському начальству, вішаючи злочини на перших-ліпших (наприклад, винних у нападі на Михайлика вже знайшли: трьох громадян Грузії). У матеріалі звучать історії активістів Олега Михайлика, Світлани Підпалої, Аліни Радченко, Михайла Кузаконя. Акцентується, що ті, на кого нападають, переважно виступають проти забудов, зловживань міської влади тощо. У сюжеті є й коментарі представників влади, зокрема заступників мера міста Геннадія Труханова. Один із них, Павло Вугельман, із подивом каже, що не чув про активістів, які критикували би очільника міста, і взагалі, вони інвестиціями займаються, а не боротьбою з якимись активістами.

Про Одесу говорять у контексті нападів на активістів і в матеріалі «Час. Підсумки тижня» (5 канал). У підводці Віталій Гайдукевич озвучив версію прокуратури, мовляв, те, що відбувається, має на меті дестабілізацію в області: «Версія є небезпечною, бо якщо вона має ґрунт, то мова не просто про опір місцевої системи активістам. Мова тоді про те, що боротьбу зі старою чиновницько-політичною гідрою взяла собі в розробку Москва. Тобто, що Кремль уже почав маніпулювати болючими українськими питаннями й через них впливати на майбутні вибори. Але, висуваючи тезу “це заради дестабілізації в регіоні”, правоохоронна система має цю тему довести й не заради реноме правоохоронців, це вже йдеться про національну безпеку».

У центрі сюжету Мирослава Солонаря також історія Олега Михайлика. Цікаво, що в цьому матеріалі, на відміну від сюжету ZIK, згадується політична орієнтація активіста: «Лідер міського осередку "Сила людей". Часто критикував владу і мітингував за колишнього голову ОДА Саакашвілі». Доволі детально розповідають і про громадян Грузії, яких звинувачують у нападі на Михайлика; озвучено сумнів щодо їхньої причетності. Також звучить теза про те, що напади на активістів пов'язані із критикою чинного мера. Зокрема, блогерка Зоя Казанжи наголошує, що «з 55 зафіксованих нападів 19 сталися в Одесі. Вони всі дуже дивним чином пов'язані із нинішнім мером Одеси Трухановим. Чи вигідно це Труханову? Сумніваюсь. Вони не такі дурні, що просто замовляють на своїх опонентів замахи. Я думаю, що це одна із реваншистських методик і технологій, проросійських, пропутінських, прокремлівських ідеологів, яким важливо, щоб ми тут між собою гризлися, перекусали один одного».

Свято наближається

«Перші про головне. Деталі» традиційно не оминають результатів соціологічних досліджень. Так, у випуску 29 вересня глядачам розповіли про чергове опитування від КМІСу. На відміну від інших ЗМІ, тижневик ZIKу намагається згадати кандидатів по максимуму. Певно, щоб була нагода звернутися до львівського контексту і згадати про Андрія Садового, який традиційно замикає першу десятку потенційних кандидатів. Згідно з опитуванням, першу трійку становлять Тимошенко (19,3 %), Порошенко (11,9 %) і Зеленський (11,8 %). Ведуча інформацію не коментує, лише називає цифри.

А от у «ТСН. Тижні» («1+1») від розставляння власних акцентів не втрималися. Згідно з опитуванням «Рейтингу», Тимошенко посідає перше місце (13,2 %), за нею — Зеленський (7,8 %) і Порошенко (6,8 %). Власне, цей розклад і відображено на картинці, де політиків представлено як бігунів.

Тижневик «1+1» також згадав про опитування КМІСу. Цифри дещо інші, ніж на ZIKу, оскільки брали не показники тих, хто визначився, а загальні. І от там Тимошенко також лідирує (10,6 %), а Порошенко й Зеленський мають однаковий показник (6,5 %), тож, відповідно, ділять друге і третє місця. Але у візуальному матеріалі акцент усе ж таки зроблений на Володимира Зеленського. Причому суто візуально він суттєво випереджає чинного Президента, що є перебільшенням і видаванням бажаного за дійсне.

Особливу увагу цього тижня «1+1» звернув на так звані проросійські сили. У ґрунтовному матеріалі Сергія Швеця про фактичний старт перегонів у них побачили основну і приховану загрози. Шанси проросійських політиків на виборах Президента оцінюють невисоко, але в цілому говорять про те, що їхня мета — повернутися в політику. «Вибори Президента лише трамплін для виборів парламентських. Вони заплановані буквально за кілька місяців після президентських перегонів — на останні вихідні жовтня наступного року. Цю думку підтверджує й один із небагатьох публічних опозиціонерів, давній соратник Медведчука Нестор Шуфрич. За його словами, спільними зусиллями партія “За життя” та “Опозиційний блок” мають шанс на реванш — завести до наступної Ради велику фракцію та спробувати зайняти два інших найвищих крісла в Україні», — каже Швець. І веде далі: «Якщо злиття опозиції відбудеться, то ця сила отримає великі можливості — від фінансових до медійних. [...] Об'єднання Ахметова, Колеснікова, Фірташа, Льовочкіна, Новинського та Медведчука в одній силі максимально готовий підтримати Кремль. Для нього це ледь не ідеальна військова операція, для якої не шкода ані грошей, ані часу. Підконтрольні Медведчуку телеканали “112” та інші дають Кремлю ще й вплив на медіа. Чи витримає Україна таку атаку і хто відверто стане під ці російські прапори, побачимо вже незабаром. Справи серйозні».

Не забули і про інших кандидатів — окремо згадали Юлію Тимошенко і Сергія Таруту, що «їхніми бігбордами без перебільшення уквітчана вже вся країна. Тимошенко невтомно продукує передвиборчі обіцянки, переважно у рідній їй газовій галузі. І цього тижня відзначилася новою — в разі обрання зберегти транзитну трубу та ліквідувати компанію “Нафтогаз України”. [...] Позицію великого бізнесу найвідкритіше сьогодні формулює Сергій Тарута». І всі, мовляв, критикують Порошенка. Не забули і претендентів із шоубізу: «Найцікавіші в цьому списку не політики, а артисти — Вакарчук та Зеленський. Їх немає на реальному політичному полі, але вони вже міцно засіли в головах виборців». Цікаво, хто ж допоміг їм там засісти? :)

На могилку до сенатора

В ефірі «Подробностей недели» («Інтер») розповіли, як подружжя Порошенків під час перебування у США знайшли хвильку і прийшли на могилу до сенатора Маккейна. Все б нічого, але чи це привід для того, щоби зайвий раз засвітитися в новинах?

Юрій Бойко, лідер «Опозиційного блоку», традиційно використав «Інтер» як майданчик для критики влади. «Нельзя так издеваться над людьми», — категорично заявив він. З’явилася в ефірі й іще одна героїня майбутніх виборчих перегонів: в окремому матеріалі Юлія Тимошенко пообіцяла, що ліквідує «Нафтогаз», щойно стане Президенткою. Ані Бойкові, ані Тимошенко влада не опонувала — балансу не було.

Учасники президентських перегонів використовують будь-які приводи, щоб буди згаданими, а от власник каналу за допомогою власного медіаресурсу просуває свою ідею. У «Подробностях недели» з'явився матеріал про ситуацію на газовому ринку. Минулого тижня стало відомо, що компанія «Нафтогаз» заснувала ще три компанії, через які збирається продавати газ користувачам і підприємствам. У власника телеканалу «Інтер» Дмитра Фірташа, який також є власником більшості облгазів, у цій сфері є власний інтерес. Якщо схема «Нафтогазу» запрацює, облгази втратять дохід. Критика ідеї «Нафтогазу» була центральною темою сюжету; глядачам запропонували синхрони двох експертів, обидва висловилися вкрай негативно (Тарас Загородний і Валентин Землянський). Ще й налякали, мовляв, платити доведеться більше за рахунок штрафів. Схема і справді може мати вади, проте в сюжеті альтернативної думки немає.

Власник каналу «Україна» Рінат Ахметов цього тижня рятував Донбас під приводом Дня літньої людини. Цікаво, що сюжет у «Сьогодні» супроводжувався титром «Рінат Ахметов — найвідоміший благодійник України». Якщо мається на увазі канал «Україна», то це точно.

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, цього разу також вирушив на схід і піарився на «Україні» на тому, що відкривав житло для переселенців у Маріуполі.

А от «Перші про головне. Деталі» розмістили кілька сюжетів із відверто комерційним наповненням уже після того, як ведуча Катерина Романюк попрощалася із глядачами. Під рубрикою «Головне+» спочатку показали матеріал про матч футбольної команди «Карпати», за допомогою якого було зібрано кошти для придбання спортінвентарю й подарунків для дітей. Команда, нагадаємо, належить власникові каналу Петрові Димінському. А завершили сюжетом про те, як «Київспецтранс» збирається реконструювати полігон твердих відходів. Якщо ці матеріали рекламні, вони мають бути відокремлені від випуску не лише прощанням ведучої, а й заставкою зі словом «реклама».

Родзинки й перчинки

Цього тижня кожен тижневик запропонував сюжети, що викликали емоції й бажання їх обговорювати із друзями й колегами, ба навіть перепощувати в соціальних мережах. «Перші про головне. Деталі» звернулися до теми історичної спадщини й порушили питання про оборонні укріплення часів Другої світової війни, які в Європі могли би стати успішними туристичними об'єктами, а в Україні — занепадають.

А от «Подробности недели» порушили тему українського споживчого кошика — мовляв, неактуальний і застарілий. Але щоб зайвий раз не вдаватися до банальностей, вирішили зробити оригінальний хід — запропонували на український мінімум прожити британцеві, а самі подивилися, що ж міститься у споживчому кошику пересічного мешканця Лондона. Сюжет показав: європейцям іще нескоро вдасться зрозуміти українців.

Розуміння потребують і люди, які мають проблеми зі слухом. «ТСН. Тиждень» озвучив важливу тему: як почуваються в суспільстві глухонімі люди, в якому інформаційному вакуумі вони перебувають. «Уявіть, що вас проігнорували всі. Ви ходите по вулиці, вас ніхто не бачить. Ви звертаєтеся із запитанням, вас не розуміють і не відповідають. Ось так почуває себе в нашому світі, повному звуку і слів, люди з порушенням слуху», — змушує замислитися Алла Мазур. Сюжет Наталі Ярмоли — експеримент. «В Україні не заведено знати хоч якісь елементи жестової мови. Ми спробуємо показати, як цим людям потрібні бодай звичайні ваші “вибачте” і “дякую”. Ми підготували цій жінці несподіванку. Сьогодні випадкові перехожі, які, чесно кажучи, не такі вже й випадкові, будуть говорити з нею жестовою мовою», — зворушливий і життєствердний матеріал про те, що для підтримки таких людей потрібно дуже небагато.

Цікавим був і матеріал про фото дітей у білизні, що стало скандальним. Підводка Алли Мазур одразу розставляє всі крапки над «і» й демонструє позицію авторів сюжету, і то дещо маніпулятивно: «Дивіться — це ось фото минулого століття. Так звані жриці кохання в одному із борделів царської Росії. Ну а ось фото сучасне для модного тижня в Одесі. 10-11–річні дівчатка рекламують колекцію спідньої білизни в образі куртизанок. Хоча авторка колекції анонсує її так: тепер юні леді можуть дозволити собі витончену елегантну білизну. Правда, у юних леді, в дослівному перекладі — юних жінок, на цих фото розтріпані дорослі зачіски, прикраси на тонких шийках, ніби заплакані очі із розтертою тушшю. І все це у більшості дорослих викликало відчуття одне — дітей буквально пропонують сексуально стурбованим чоловікам. Але все не так просто, бо тут же знайшлися захисники цього нібито високого мистецтва. І ви знаєте, як важко сперечатися з тими, хто заявляє: ви надто приземлені і не бачите в калюжі зірок». І хоча в матеріалі Ірини Курило є позиція й авторки фото та її захисників, і противників подібного фотомистецтва, одразу зрозуміле ставлення до фото. «Густий макіяж, диванні пози, вечірні зачіски, інтимне освітлення, куртуазні негліже і корсети середньовічних дам. І все це на дитячих ручках, ніжках і щічках», — мрія педофіла, правда? А саме до цього в сюжеті дійшло. Статистика вражає: «Майже у 2,5 рази тільки з початку цього року збільшилася кількість злочинів проти сексуальної свободи неповнолітніх: це і зґвалтування, і виготовлення порно, і розповсюдження цього в мережі». Втім, чи можна зі 100 %-ю впевненістю говорити, що фотографії є злочином щодо дітей? Відповіді Нацполіції поки немає, хоча перевірку фото розпочали.

До порозуміння закликав глядачів «Часу. Підсумків тижня» патріарх Філарет, предстоятель УПЦ Київського патріархату, ексклюзивне інтерв’ю з яким запропонував глядачам Віталій Гайдукевич. З огляду на актуальність теми томосу й ролі в цьому Української православної церкви Київського патріархату, контент дуже важливий. Глядачам іще раз пояснили, хто і як підписує документ, яка в тому роль Москви й Константинополя.

Уже другий тиждень стереотипи про марихуану ламає тижневик «Сьогодні» в серії матеріалів Дмитра Волкова про використання канабіноїдів у медичній сфері. Сміливі висновки: «На сьогодні немає остаточної відповіді, наскільки шкідлива марихуана, немає також відповіді, наскільки вона може бути корисна в медицині, але сотням тисяч людей в світі вона вже допомогла впоратися з низкою хвороб або перенести тяжкі болі: анорексія, розсіяний склероз, нудота, ураження хіміотерапією, психози, дерматози, багато іншого лікують коноплі, яким дав перепустку в сучасну медицину професор Рафаель Мешулам. Від передозування марихуаною майже неможливо вмерти, принаймні на сьогодні не зафіксовано жодного випадку».

А от «Факти тижня» знайшли причину багатьох нещасть українців — магнітні бурі, що «впливають не лише на людей з хворим серцем, а й на техніку, і навіть на погоду». Тему довго обговорюють із астрологами (так, так, знову в ефірі Влад Росс), фізиками, лікарями. Як же боротися зі згубним впливом електромагнітних хвиль? Вихід є. Спеціаліст із соціоніки радить: «Самый простой практический совет — сделать шапочку из пищевой фольги и надеть на голову. Частично ослабляет электромагнитный фон». І усміхається. Напевно, йому вже допомогло.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».