Цитату, винесену в заголовок, узято з синхрону народного депутата від Партії регіонів Ярослава Сухого для програми «Подробиці. Неформат» («Інтер»). Наскільки вдалося зрозуміти вашому оглядачеві, адресувався він журналістам, які поцікавилися думкою депутата щодо закону про вільний доступ до зброї дорослих громадян України. Проте в контексті сюжету, в якому, зокрема, йшлося про те, що купити зброю можна буде лише з довідкою від психіатра, можна було сприйняти цей синхрон і на адресу самих депутатів. Адже наприкінці сюжету прозвучала думка, що найбільше психіатр потрібен саме у Верховній Раді. Вийшло таке собі витончене знущання з партії влади зокрема й усього депутатського корпусу взагалі.

Минулого тижня доля згаданого закону, ухваленого в першому читанні, для багатьох новинно-аналітичних програма стала однією з топових тем. Надто ж після того, як у вівторок, 2 жовтня, 349 народних обранців відкликали Закон про кримінальну відповідальність за наклеп. Проте інформаційний тиждень розпочався 1 жовтня з розповіді більшості каналів про протест медійників під стінами комітетів ВР. Загалом сюжети були коректні з точки зору дотримання журналістських стандартів. Лише на Першому національному підібрали та змонтували синхрони учасників протестів та народних депутатів таким чином, що глядач мав би дійти висновку, мовляв, провладна більшість, яка насправді ініціювала появу законопроекту й майже одностайно проголосувала за нього в першому читанні, 1 жовтня вже стала мало не найголовнішим його противником (див. текст сюжету Першого каналу наприкінці колонки. - ТК). На СТБ сюжет про акцію журналістів пустили першим у випуску. Тут стисло розповіли про історію протистояння журналістів і депутатів, а також подали репортаж із місця події з синхронами її учасників. Приміром, Наталя Лигачова, шеф-редактор «Детектор медіа», висловила впевненість, що штрафи, прописані в Кодексі про адміністративні правопорушення, - цілком достатнє покарання за наклеп. А Єгор Соболєв, коментуючи слова спікера Володимира Литвина про закон - «Взяти й скасувати!» - застеріг колег від надмірної довірливості: «Не можна йняти віри словам спікера, бо цей закон ухвалять, як завжди».

У ТСН («1+1») цілком очікувано сюжет про медійний протест запхали в середину програми, після кримінальної новини про неадекватне покарання за крадіжку морозива. Зате вийшов він більш розлогим, ніж у колег. Тут докладно розповіли про те, що змусило журналістів вийти під стіни ВР, і констатували факт, що до Києва приїхали навіть цілі редакції провінційних видань. Автори цього сюжету коректно зібрали та змонтували думки всіх сторін протистояння. А проте хітом вечірнього випуску ТСН у понеділок став, звісно ж, пошук таємничого стрільця з «Каравану». До нього дуже вдало підверстали інформацію про те, що з 18 жовтня в країні набуває чинності Закон про охорону, проілюструвавши його положення інфографікою, а далі цілком логічно й плавно перейшли до законопроекту про вільний продаж зброї. Автори сюжету сумлінно поспілкувалися з усіма зацікавленими сторонами. Приміром, один із авторів закону в своєму синхроні заявив, що після трагедії в гіпермаркеті «Караван» у його дітища буде більше прихильників серед народних депутатів, а психолог Вадим Васютинський, навпаки, вважає, що в українських реаліях контроль за зброєю неможливий. Цілком компетентно фахівець із психології мас стверджує: якщо в нас приблизно 10% неврівноважених громадян, то є всі підстави непокоїтися, що ці люди хапатимуться за зброю навіть тоді, коли їхні сусіди занадто гучно вмикатимуть музику, щоб тих порушників спокою пристрелити. Як ілюстрацію до цієї тези в ТСН поставили сюжет про загадкову стрілянину в Кременчуці. Там троє міліціонерів у вільний від служби час зчепилися з двома підприємцями. Стріляли всі, але міліція на момент знімання сюжету ще не встановила того, хто ту криваву бучу здійняв. На щастя, всі потерпілі відбулися травмами й ніхто не загинув.

Варто віддати належне ТСН: саме вона проклала, сказати б, тренд тижня, першою запустивши в масову свідомість можливі наслідки й небезпеки ухвалення Закону про вільний продаж зброї. Наступного дня, тобто 2 жовтня, цей тренд підхопили на ICTV. Найбільш повно висвітлили тему в «Надзвичайних новинах» із Костянтином Стогнієм.

«Закон про легалізацію травматичної зброї» (саме так він називається), точніше, можливі наслідки його остаточного ухвалення, всебічно прокоментував Георгій Учайкін, голова ВГО «Українська асоціація власників зброї». Він стверджує, що травматичною зброєю можна вбити людину, але ідентифікувати гумову кулю неможливо, а отже й розкрити злочин. Тоді навіщо така зброя, запитав сам себе професійний зброяр. Так само ставиться до можливої легалізації травматики й речник МВС Володимир Поліщук, про що він і сказав журналістам «Надзвичайних новин». Тим часом автори законопроекту озброєних співгромадян анітрохи не бояться, про що й кажуть на камеру.

Далі за тему взялися вже згадувані «Подробиці. Неформат» - у середу, 3 жовтня. Скандальний синхрон Ярослава Сухого завершив дещо фривольний сюжет про новий закон. До коментарів журналісти «Інтера» запросили того ж таки Георгія Учайкіна. Цього разу він свою позицію щодо закону про зброю позначив ще більш жорстко, заявивши, що легалізація травматики спричинить сплеск невмотивованої злочинності.

А взагалі законотворці не давали знудитися журналістам упродовж усього тижня. 2 жовтня о 10-й ранку вони ухвалили рішення відкликати результати голосування за Закон про наклеп. Того ж вечора ця новина стала центральною для більшості каналів. «Торжество журналістів - скасування голосування Закону про наклеп» - під такою шапкою подали повідомлення на Першому національному. Проте самих журналістів, які стояли під Верховною Радою, не показали. Натомість дали синхрон Віталія Журавського, автора скандального законопроекту, який подякував колегам за розуміння і підтримку його постанови про відкликання закону. Вийшло, що журналістські протести жодного впливу на рішення ВР не справили, що, власне, було продовженням акценту, яким канал позначився у висвітленні теми 1 жовтня. Також на Першому національному та «Інтері» не було подано думки представників опозиції про те, що після виборів регіонали можуть повернутися до цього законопроекту.

Центральним сюжетом стало скасування голосування за сумнозвісний закон і у вечірніх «Фактах» ICTV та «Репортері» на Новому каналі. Останній, як баланс до вже розтиражованої подяки Журавського депутатам, дав ще й думки про подію кримської журналістки та опозиціонера Миколи Томенка. Віце-спікер застеріг посполитих, що розслаблятися рано, адже закон може спокійно проголосувати Верховна Рада наступного скликання. А в «Надзвичайних новинах» на ICTV того дня докладно розповіли про історію ухвалення Закону про наклеп у першому читанні, проілюструвавши її кадрами голосування, показали мітинг журналістів проти закону і навіть дали слово журналістці «1+1» Тетяні Коваленко. Вона, щоправда, цього разу виступала в іпостасі поетеси Келі Лукеренко, прочитавши віршика на тему закону.

В усьому іншому канали з холдингу Віктора Пінчука минулого тижня одностайно та за одним шаблоном демонстрували передвиборний чорний піар на користь кандидата-мажоритарника Якова Безбаха, якого пов'язують із власником «заводов, газет, пароходов». Спочатку «Факти», «Репортер» та «Вікна» розповіли про те, що кандидат-мажоритарник Анатолій Крупський, віце-мер міста, якому на окрузі й протистоїть Яків Безбах, дозволив собі використати інтерв'ю з дніпропетровським митрополитом Іринеєм для власного агітаційного ролика. Далі - більше. У знову-таки майже ідентичних (!) сюжетах на СТБ, ICTV та Новому каналу йшлося вже про чергове начебто порушення виборчого законодавства дніпропетровським віце-мером - вербування ним технічних кандидатів. Всі новинні ресурси цих каналів охоче транслювали сюжет про те, як звичайний роботяга звичайного заводу групи «Інтерпайп» (!) відмовився від почесної пропозиції «ворога демократії» Анатолія Крупського стати технічним кандидатом на окрузі Якова Безбаха. Ігор Пархоменко, той самий герой, виявляється, завбачливо озброївся диктофоном і записав «непристойну пропозицію» високопосадовця. Причому чоловік продемонстрував не лише похвально високі моральні якості, але й готовність розповісти про те, що з ним сталося, на камеру.

При цьому було незрозуміло, чому тему канали Пінчука стали розкручувати тільки тепер, адже події, про які йшлося в цих сюжетах, відбувалися набагато раніше, реєстрація кандидатів завершилася майже за півтора місяця до того.

Ну, а в четвер градус любові до власника на каналах StarLightMedia сягнув небачених досі висот. Якщо вимірювати її за шкалою Цельсія, то це вже була якась невідома науці страшна гарячка. Саме в четвер, 4 жовтня, у рідному місті Віктора Пінчука він сам на пару з президентом країни Віктором Януковичем відкривав новий завод «Інтерпайп Сталь». Олена Фроляк у «Фактах», коментуючи 10-хвилинний (!) сюжет про знаменну подію, не шкодувала епітетів на адресу як заводу, так і його власника. Для новинних ресурсів холдингу це була, безперечно, подія дня. Про те, що в четвер Ринат Ахметов, теж, до речі, разом із президентом, відкрив вітроелектростанцію в Запорізькій області, «пінчуки» змовчали. Зате тут пройшов сюжет про ще одне відкриття ще одного заводу, цього разу - заводу ядерного палива на Кіровоградщині, і відкривав його Микола Янович Азаров. А щодо того, чому підприємство «Інтерпайп Сталь», яке, кажуть, працює вже чотири місяці, вирішили відкрити саме 4 жовтня, то деякі журналісти в інеті твердять: зроблено це було саме тому, що на той день призначив відкриття своєї вітроелектростанції Ринат Ахметов.

Іще один штрих до любовного портрета медіамагната і його тонкого відчуття прекрасного. На відкриття свого «свечного заводика» пан Пінчук запросив всесвітньовідомих пітерського диригента й московського піаніста Валерія Гергієва та Дениса Мацуєва відповідно. На жаль, репортери, які знімали цей сюжет, не повідомили, що Віктор Янукович одразу по завершенню своєї високої місії полетів на Запоріжжя. Тож слухаючи віртуозне виконання «Болеро» Мориса Равеля, деякі глядачі даремно тішилися з такого витонченого знущання з музичних смаків президента... Ех, такий заряд пропав!

На відвертий ігнор відкриття ахметовського дітища каналами Віктора Пінчука телевізійний ресурс Рината Ахметова дав симетричну відповідь у неділю, в тижневику «Події тижня» («Україна»). Тут видали на-гора не менш розлогий, ніж на «пінчуках» про сталеливарний завод, сюжет про те, як Віктор Федорович з Ринатом Леонідовичем вітряки запускали. До честі ведучого та авторів цього сюжету, мед і миро на адресу власника телеканалу «Україна» з їхніх вуст не точилися. Незважаючи на досить великий обсяг, журналістам удалося все-таки зробити свій ролик не компліментарним, а переважно інформативним, насиченим різноплановими синхронами фахівців з питань альтернативної енергетики.

Повертаючись до законодавчих ініціатив депутатів ВР, не можна обійти увагою ще один скандальний законопроект. Цього разу - про заборону пропаганди гомосексуалізму. Інформаційним приводом для телевізійників стала прес-конференція, що її провели в середу правозахисники. У ТСН до кадрів прес-конференції підверстали синхрон народного депутата Євгена Царькова, який з піною біля рота доводив, що цей закон має захищати дітей від шкідливого впливу тієї самої пропаганди. Натомість сексопатолог у своєму коментарі потребу в захисті дітей на рівні спеціального закону геть відкинув. Фахівець вважає, що діти - істоти настільки інтуїтивно мудрі, що самі відчувають, що їм треба, а що - ні. Синхрони правозахисників одностайно переконували, що подібний закон суперечить європейським нормам, зокрема Конвенції про права людини, до якої Україна приєдналася.

Найповніше про наслідки можливого ухвалення законопроекту про заборону пропаганди гомосексуалізму розповіли в суботу в програмі «Максимум в Україні» на ICTV. Олександр Ільїних закликав у свідки таких відомих чи просто цікавих людей, як продюсер Ігор Ліхута, травесті-діва Ірен та музикант і продюсер Володимир Бебешко. Ігор Ліхута, коментуючи показані перед цим кадри з кліпу його дружини, де Таїсія Повалій обіймається з якоюсь напівголою дівчиною, сказав, що цей 10-річної давнини кліп - звичайна мистецька провокація, а сам він вважає: гомосексуалізм має право на життя лише в спальні. І в жодному разі не можна нав'язувати сексуальну орієнтацію, чужу для національної культурної традиції. Травесті Ірен, яка заробляє на хліб, копіюючи відомих співачок у клубах, посумувала, що після ухвалення такого закону вона втратить роботу. А Володимир Бебешко, з очевидним задоволенням споглядаючи кліп Миколи Баскова в образі бісексуального імператора Калігули, резюмував: якщо закон ухвалять, цей надзвичайно красивий кліп просто заборонять. Автори сюжету підкреслили, що після того як закон про заборону пропаганди гомосексуалізму ухвалять, доведеться вилучати з обігу не лише якісь там музичні кліпи, але й справжні шедеври світового кінематографу!

Після п'ятничної заяви міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка про встановлення особи вбивці з «Каравану», яким начебто виявився такий собі уродженець Львівщини Ярослав Мазурок, телевізійники хортами кинулися полювати за рідними, знайомими й сусідами здогадного злочинця. Якщо відверто, то вашого автора не полишало враження: убивцю просто «призначили». Як можна було з півсотні дзвінків на 102, які полилися на цей номер після оприлюднення суми винагороди за інформацію про вбивцю охоронців, вибрати єдиний «правильний» - загадка.

6 жовтня, в суботу, максимально обережно до твердження міністра підійшли в ТСН. Тут зробили наголос на тому, що київські сусіди Ярослава на фото з відео не впізнають, а також повідомили про обшук у квартирі родича дружини підозрюваного, де міліціонери все перевернули догори дриґом та ще й побили людину, яка перенесла операцію з видалення пухлини на мозку.

«Подробиці» («Інтер») того дня моральними аспектами пошуків убивці не заморочувалися. Тож кореспонденти поїхали до Кам'янки Бузької, райцентру на Львівщині, звідки родом Ярослав Мазурок, і поспілкувалися з класним керівником підозрюваного, його сусідами та мамою. Показали також щільне оточення, поставлене на всіх дорогах, що ведуть до міста, а ще поспілкувалися з айтішниками на предмет того, чи можна визначити айпі-адресу, з якої Мазурок нібито виходив на свою сторінку в соцмережі. Як і варто було очікувати, вирахувати точну адресу важко, якщо вона проходить через велику кількість проксі-серверів.

У неділю ця тема стала топовою для тижневиків «Події тижня» та «ТСН. Тиждень». Перші зібрали в одному сюжеті всю історію - від фатальних пострілів у «Каравані» до інформації правоохоронців про те, що матір Ярослава не могли опитати чотири доби, бо вона пиячила після звістки про те, що її син виявився вбивцею. Останні пішли іншим шляхом. Журналісти «ТСН. Тижня» поїхали на квартиру родича дружини підозрюваного, зробивши репортаж про те, як правоохоронці напали на онкохвору людину. Цього чоловіка довелося на машині швидкої допомоги везти до нейрохірургічного відділення. Тут-таки експертом виступив речник столичної міліції Ігор Михалок, який заявив, що під час пошуків небезпечного злочинця «Беркут» має право застосовувати силу. Тож у квартирі, куди вдерлися правоохоронці, цілком можливим був описаний журналістами інцидент. Пасаж каналу «Україна» про те, що мама Ярослава Мазурка чотири доби пиячила, в «ТСН. Тижні» розвинули синхроном правоохоронця, який стверджував: те, що її привезли до відділка, врятувало жінці життя. Ну, подумаєш, провела ніч у «мавп'ятнику»! Але ж, каже правоохоронець, якби не це, вона могла б і самогубство скоїти. Цікава логіка. На цьому в «ТСН. Тижні» не зупинилася. Тут полюванню за «караванським» стрільцем присвятили ще один сюжет, зловивши інформацію з УП про те, що міліція нібито вирахувала місцезнаходження підозрюваного й поїхала його затримувати. Ольга Кашпор самовіддано чергувала під МВС, але, як виявилося, дарма. Тим часом журналісти зуміли зв'язатися з близькою подругою Ярослава через скайп. Оксана Галінська категорично твердила, що людина на фото з камери спостереження - аж ніяк не її друг...

Що й казати, строкатий вийшов тиждень. Якщо спробувати підсумувати враження від телеперегляду, їх можна висловити однією фразою: ніхто з нас не застрахований від того, що «людина з рушницею», купленою цілком офіційно, пристрелить когось, а твої сусіди, спокусившись винагородою, скажуть, що стріляв ти - гомосексуаліст і взагалі «ворог демократії»!

«Працівники медіа пікетували Верховну Раду», Перший національний, 21:00, 01.10.2012

«Студія: У студії - Любов Добровольська. Парламент уже завтра спробує скасувати законопроект про наклеп, який кілька тижнів тому депутати ухвалили в першому читанні. Документ викликав неабиякий резонанс у суспільстві, зокрема серед журналістів. Медійники сьогодні організували акцію протесту біля стін Верховної Ради. Якщо депутати не дослухаються до вимог, журналісти обіцяють влаштувати загальнонаціональний страйк.

Репортаж: Автор: Наталя Малишко. Білий і порожній аркуш - символ журналістського протесту. Із такими транспарантами, де нічого не написано, біля будівлі парламенту зібралося кілька сотень медійників та громадських активістів. Вони вимагають від депутатів скасувати законопроект про наклеп. Якщо документ буде ухвалено в цілому, у в'язницю за критику може сісти будь-хто.

Синхрон: Наталія Соколенко, учасниця мітингу: "Ми, журналісти, дуже вдячні, що суспільство підтримує, за те, що ви прийшли. В принципі, ви і себе захищаєте. Оскільки навіть якщо слідувати цим нормам законопроекту, вже й на кухні ви нічого не зможете проголошувати - тільки про себе".

Репортаж: Журналісти обурені, бо законопроект не дає чіткого визначення, що таке "наклеп" і де межа між особистою позицією і власне критикою. Парламентські юристи, проаналізувавши закон, дійшли висновку: документ дублює статті Цивільного кодексу. Там за поширення неправдивої інформації відповідальність вже передбачено. Крім того, поняття "наклеп" чи "образа" мають суб'єктивний характер і, якщо справа дійде до суду, з винного стягнуть штраф чи вимагатимуть публічного спростування. Проти запровадження кримінальної відповідальності висловилося чимало міжнародних організацій, українські урядовці та й сам Президент. Поставити крапку в законі про наклеп уже завтра обіцяє голова парламенту.

Синхрон: Володимир Литвин, голова Верховної Ради України: "Щоб покласти край усім цим розмовам, я завтра внесу, зразу як тільки розпочнемо роботу, пропозицію про зняття з розгляду цього законопроекту. Щоб поставити на цьому велику жирну крапку".

Репортаж: Навіть за наявності політичної волі, завтра парламент може поставити лише три крапки у законі про наклеп, - заявляють в опозиції. Бо зняти з розгляду документ регламент не дозволяє.

Синхрон: Андрій Кожем'якін, голова фракції "БЮТ-Батьківщина": "Єдиним шляхом, яким може бути, скасування цього законопроекту і відправлення його взагалі в небуття - це почати його, як вони запланували розглядати, не проголосувати, поховати і вибачитись публічно перед журналістами".

Репортаж: Вирішувати проблеми суспільства за рахунок свободи слова та професійної діяльності журналістів - неприйнятно, - заявляє голова фракції Партії регіонів. Тож завтра у парламентській більшості обіцяють відкликати скандальний законопроект свого колеги.

Синхрон: Олександр Єфремов, голова фракції Партії регіонів: "Фракция приняла решение голосовать за это постановление и отозвать данный законопроект. Я думаю, всем понятно, что решить проблемы, которые есть в нашем обществе, ограничивая действия журналистов, практически невозможно".

Репортаж: Якщо Верховна Рада обіцянки не дотримає і закон із розгляду не зніме, медійна спільнота обіцяє влаштувати загальнонаціональний журналістський страйк».

Фото - ukrainian.voanews.com, www.volynpost.com