«Євробачення-2009»: 2-й півфінал. BOGATO
Продовжуємо висвітлення міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2009» у Москві. Про відкриття читайте тут, перший півфінал - тут.
Уважний і, я б сказав, прискіпливий перегляд другого конкурсного дня пісенного змагання залишив неоднозначні враження. Перше - страшенно красиво. Друге - до фіналу потрапляють не зовсім зрозумілі виконавці.
Точніше, не зовсім зрозуміло, як вони туди потрапляють. Ні, систему голосування пояснили заздалегідь - із 19 виконавців і колективів 9 обирає «європейський народ» телефонним і СМС-голосуванням, а ще одного додає журі. Але все одно - як?
Скажу відразу - Україна у фіналі буде. Головне завдання, яке має виконати представник вітчизняного шоу-бізу, - двічі виступити для велетенської телевізійної аудиторії, - реалізовано. На додачу - ще близько 35 тисяч глядачів у залі. Для нашого шоу-бізнесу й держави в цілому важливіше виступати не один раз у фіналі, як переможець, а двічі (півфінал+фінал).
Але це я так вважаю, що українським учасникам не потрібно перемагати. Цього вечора найцікавішим став той факт, що ані мені, ані Європі коректно не показали, як саме все це було реалізовано пані Лободою та її командою на сцені. Перше враження абсолютно однозначне: а навіщо «те все» на сцені? Захаращеність простору сцени хто знає чим і хто знає як дозволило отримати очікуваний телевізійний ефект: виступ пані Лободи був єдиним, де телевізійники «налажали»! Здається, вони просто не знали, що показувати з цієї какофонії залізяк, приладів і метушні тіл. Подібне «вміння» телевізійна команда демонструє вже вкотре. Так само вже вкотре своє «вміння» не розгортати пісенний номер для телепоказу демонструють і українські учасники. А отже - жодного акценту (виграшного крупного плану в потрібний момент, не говорячи вже про деталі) на вистражданих акробатичних елементах.
Не поміченим телевізійним оком залишився й ефектний винос-виліт тіла співачки на руках танцівників із центрального сценічного елементу. Ні, щось там похапцем на невиразному «середнячку» таки пронесли. Я вже не кажу про те, що абсолютна родзинка номера - енергійне й потужне лупцювання солістки по масиву барабанів і тарілок - не було «підтримане» ефектним проходом-вальсом стадікаму навколо ударних. Таке враження, що оператор побоявся зашпортатися в українських прапорах, вкручених у подіум для ударних. Подіум, до слова, вільно пересувався по сцені руками танцюристів. А про не підхоплене з верхньої точки «викидання барабанних паличок» вгору в дим я вже й не кажу.
Знаєте, чому про це пишу? А тому що практично на кожному іншому номері всі перераховані операторські прийоми було використано. Але це коли спокійненько, біля стійки. А от коли енергетично й вибухово - відразу виникають проблеми. Виникають і можуть завалити пісню. Отже, вкотре маю наголосити: пісню потрібно робити для телебачення, а не для першого ряду. Чи буде кому дати таку пораду перед фіналом, не знаю - в команді пані Лободи справжнього й сучасного українського телережисера немає.
Братимемо іншим: ведучий-чоловік на російському телеканалі, який транслює на Україну «Євробачення», аж скиглив про... ні не вгадали - про потужність звуку «антикризової гьорл»: «Песня раскачала "Олимпийский"!». Жіноча половина російського закадрового ведення була змушена весь час його стримувати. Але інші ведучі того ж російського каналу в ефірі програми, яка передує європісенному вечору, зовсім себе не стримують. Нагадаю: я те все дивлюся в своїй квартирі на київському Сирці в Україні. Отож: «Вмыкай» - це один ведучий пропонує іншому переглянути відеокліп української представниці на «Євробаченні». «Значит, я щас вмыкну, а потом - геть отсюда жидаря!» - кумедно тішиться інший. Це така, вочевидь, «шутка юмора». І після цього довго й на всі лади вбивають людям у голову словосполучення «адская машина» (про декорацію пані Лободи). Ну, так агітують голосувати, напевне, православну аудиторію, яка розуміє російську. Й одразу після цього - 5 хвилин прямих інструкцій про те, за яку пісню ну просто треба всім, хто розуміє російську, голосувати. І навіть хором її горлають. А після цього, під трансляції на Україну вже конкурсних виступів другого півфіналу - відеоагітка про «їхній голос» і «їхню пісню» на «Євробаченні».
Далі - ще кумедніше: комерційна реклама на цьому ж закордонному каналі - українською мовою! Посеред телепродукту, купленого для виключного показу на територію України Національною телекомпанією України (деталі - в додатку наприкінці матеріалу). Наскільки я розумію, куплено той продукт за наші бюджетні кошти і дуже тяжко-важко. Пропоную черговому тимчасовому керівництву НТКУ терміново припинити займатися активним показом «себе коханого» і зайнятися справами серйознішими - виконанням прямих посадових обов'язків, тобто активним і жорстким відстоюванням інтересів Першого національного. Нагадаю, що в такий ганебний спосіб із найпотужнішим телеканалом країни «бавляться» за часів нинішнього керівництва вже вдруге!
Від бридоти - до європейського пісенного конкурсу. Сценаристи й режисерська група шоу вирішили цього вечора з дитинчами попід самою стелею не бавитися - другий півфінал розпочався попуррі з пісень «Євробачення», виконаного на російських народних інструментах колективом «Терем-квартет». Нарешті з'явився ще один обов'язковий елемент російської екзотики - ведмеді. Щоправда, не живі й навіть не на роликах чи мотоциклах (як у дитинстві). То були незграбні актори, виряджені в синтетичні шуби (бурі й білі). Найбільш цікавим елементом відкриття стали матрьошки, вибудовані зі світлодіодних панельок. Вони посміхалися, змінювали колір, одним словом - «жили». Ну і звісно ж - хоровод у міні і нашорошених кокошниках...
«Розкадрування» конкурсу
Хорвати (matryochka - нагадаю, що так російські телевізійники закінчують візитки кожного виконавця) розпочали з традиційної балканської фольк-поп-балади. Телевізійники «не помічають», як солістка змінює чорний одяг на білосніжний...
Ірландські дівчата (balalayka) намагалися достукатися з екранів стандартним жіночим гітарним євро-поп-роком. Проліт. Уже вкотре...
Латвієць Інар Бусуліс чи не вперше за історію участі цієї прибалтійської країни в конкурсі проспівав прибалтійською російською. Вочевидь, готував майбутнє поле для корпоративчиків. У Магадані, можливо, й пройде. Латвійська сценографічна команда продемонструвала найцікавішу візуальну знахідку. Дві дівчини бек-вокалістки розгорнули білі одежі і по них ударив проектор - на іпровізованому екрані телеглядачі побачили розкриту і по-справжньому спраглу... людську долоню. Просто, зі смаком і вкрай виразно. Перед показом переможця «Новой волны» було зафіксовано факт цинічної й системної крадіжки: росіяни привласнили рідне нам слово «борщ» (borch). Якщо не напишуть на фіналі комусь «chi» - суцільні й рішучі геть, ганьба і все інше...
Серби (schastie) намагалися продемонструвати пародію на Бреговіча та Кустуріцу. Не пройшло.
Перше й серйозне непорозуміння - до фіналу не потрапила представниця Польщі (vecherinka) Лідія Копанія. Телевізійники фактично «злизали» початок цього виступу з відпрацьованого напередодні на шведці: детальний показ обличчя виконавиці-білявки з сіро-блакитними очима. Виразна статика і відповідний виріз на платті. Якісна, доволі емоційна євро-поп-балада. Потужний голос, коректний спів. Можливо, відсікали потенційних конкурентів англійці на фіналі.
Норвежці (babuchka) цього року відрядили на конкурс вихідця з Білорусі. Журналісти вважають його одним із фаворитів. Олександр Рибак вправно тримається в кадрі й «бачить» камери. Доволі цікава, рвана композиція, побудована на мішанині стилів. Аж п'ять «піропуків». Спрацювало.
Кіпріотка (druzsba) Крістіна Метакса використовувала заздалегідь виготовлені сценічні елементи. Такі собі прозорі куби, що світяться внутрішнім світлом. На них можна сидіти, стояти, а ще їх можна поставити в кінці композиції один на одного і з них пустити в кран, що заздалегідь «приїхав» зі стелі, світлячка. Востаннє на конкурсі.
Знову (через 12 років) на конкурсі Словаччина (medved). Білий рояль, контрабас і дуже голосний дует Каміла й Нели. Але про кохання потрібно не тільки потужно кричати (вийшло!), а ще й тихо співати (на жаль, зовсім не вийшло!). Хоча дует уперше сміливо вийшов на авансцену якнайближче до глядачів у залі.
Датчани (ded moroz) продемонстрували абсолютно стандартний поп-рок. І... все. На першому півфіналі були значно цікавіші й майстровитіші виконавці сучасної рок-музики. Ще одне непорозуміння, відверте.
Цікаве вирішення запропонували словенці (vmeste). З прозорих напівкабінок-ширм спочатку грали тіні. Композиція була суцільно інструментальна, але на «Євробаченні» треба співати. І колектив «Квартіссімо» змушений був шукати вокалістку. Знайшли Мартіну. Хорошу, досвідчену - вона вже виходила на сцену «Євробачення» як бек-вокалістка. Але композиція явно не зажила життям пісні.
Угорщину (mir) відверто жаль. Країна шикарного «Сегету» і грандіозних традицій живої музики не може знайти себе на мапі музичної Європи. Спостерігаємо серйозну культурологічну й музичну кризу. От і маємо, за влучним висловом ведучого Тимура Мірошніченка, «мужчинку в блакитнуватих штанях». На всю Угорщину. Більше зауважити немає чого.
Один із найкращих кадрів вечора - початок показу композиції учасників із Азербайджану Айсель та Араш (valenki): середній план рук, що поєднуються в гнучкому русі, з виходом на укрупнення долонь, що переплітаються. Музика - стандартне вирішення східних мотивів із активним використанням бубно-барабанів та специфічних струнних. Спів не дуже вдалий, але є потенціал.
Найцікавіший і досить компактний сценічний елемент цього вечора - рухома конструкція-прямокутник грека Сакіса Руваса (oy, progavyv!). Конструкція може рухатися на сцені й може возити самого співака - грек гордо проїхав перед першим рядом метри 3-4 в позі робочого (без колгоспниці). В кінці конструкція, як паща крокодила, ще й розкривається, показуючи телекамері схований усередині грецький прапор. Пісня й тілорухи, як завжди, придатні для використання у змішаних (підстаркуватий дядько і бізнес-вумен із целюлітами) фітнес-групах.
Далі виступив Саша Сон з Литви (kosmos - тут почув регіт молодих сусідів по будинку знизу і згори!).Хлопець явно засинає в навушниках, слухаючи Фредді Меркюрі. В кінці співу в руці юнака запалав вогник. Справжній, доволі яскравий. Телевізійники якимось дивом не тицьнули загальний план зали.
Після цього принесла потужне задоволення «всьому молдавському ЦК Компартії й особисто» Неллі Чобану (chudo). Це можна назвати «традиційна молдавська естрада». Щоправда, доволі динамічна. Сподіваюся, на батьківщині виконавицю чекає звання народної артистки. Європа тихесенько ностальгувала і зі сльозами тиснула на кнопки буржуазних мобільників.
Привабила албанка Кейсі Тола. Точніше, її мужні двійнятка-танцюристи. Раз по раз співачка на величезній шпильці видиралася по спинах (!) на імпровізований живий трон, який вінчав собою ексклюзивний албанський «спайдермен» блакитного кольору.
Далі був кризовинищувальний shick від представників вітчизняного шоу-бізу!
Мій «респект і уважуха» виступу естонців (gagarin). Після невдалих спроб євроденсувати країна повернулася до джерел. Причому справжніх! Глибинна фолькова мелодійна основа. Стильно. Строго. Вишукано. Найцікавіша композиція «Євробачення»! Вперше за 2 дні шоу екрани, розташовані по колу над сценою, рухалися під час співу. Невідомо, навіщо телережисер «втулив» верхню точку з крану під час показу темної електронної графіки на екранах, розташованих під прозорою підлогою. Ну, так у нього за планом було написано. Дівчатка теж були в темному і... просто кудись зникли.
Закінчували нідерландці (zima). Маю тепер найулюбленіший бек-вокал на конкурсі. Товстенні в сріблясто-білосніжному міні та суперголосисті афроамстердамки просто поховали під собою слабенькі голосочки активістів проведення гей-параду в Москві.
Наостанок під час підрахунку голосів Росія вивела на велетенську сцену ансамбль народного танцю Ігоря Моєсєєва. Для повного виконання «стандартної» програми типу «русо-турісто-обліко-морале» залишилося в останній день грохнути танком маленьких лебедів та пригостити переможця конкурсу штофом біленької. Почекаємо 16 травня - дня фіналу. До сьогоднішньої десятки обраних (Азербайджан, Хорватія, Україна, Литва, Албанія, Молдова, Данія, Естонія, Норвегія, Греція) додадуться представники «великої телечетвірки» (Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Франція) та співачка, яка представлятиме Росію (Анастасія Приходько).
Олександр Зирін, український незалежний телевізійний оглядач
Додаток.
До уваги керівника пресової служби НТКУ пані Савостіної!
Журналістський запит.
Прошу повідомити для подальшого оприлюднення наступну інформацію:
1. В який законний спосіб врегулювано питання комерційного розповсюдженння на територію України телекартинки з трансляцією 2 напівфіналів та фіналів європейського пісенного конкурсу «Євробачення-2009»? В численних анонсах у ЗМІ показ конкурсу на територію України заявлено на телеканалі «Первый канал» (Росія) - що це означає?
2. Прошу назвати персональний склад офіційної делегації України на європейському пісенному конкурсі в Москві. Хто фінансує поїздку цих людей?
3. Прошу поінформувати про схему висвітлення подій конкурсу на ТК «Перший національний» (щоденники, включення тощо).
Автор більше ніж 50 матеріалів в українських та закордонних ЗМІ про «Євробачення», автор книги «Бачення Євро. Хроніки українського Євробачення» (Олександр Зирін)
Відповідь,що надійшла з державної української телекомпанії наводжу повністю:
Добрый день.
Отвечаем на ваши вопросы.
С официальной делегацией от Украины на Евровидение-2009 поехала только Виктория Романова (объединение НТКУ по вопросам международных отношений), при этом командировку ей оплачивает Светлана Лобода.
Никаких других проявлений, кроме прямой трансляции двух полуфиналов и финала конкурса, на НТКУ не будет в связи с недофинансированием.
Комментарий относительно трансляции - в аттаче.
С уважением, Юлия Савостина
Начальник управления НТКУ по связям с общественностью и СМИ
--- Вложенное сообщение ---
Національна телекомпанія України, є активним членом Європейської Мовної Спілки.
Відповідно до підпункту b) пункту 1.2.) розділу 7 Правил пісенного конкурсу Євробачення-2009, який проходить 12 та 16 травня 2007 року у Москві (надалі - Конкурс) Національній телекомпанії України, як Мовнику-учаснику надано виключне право на трансляцію Конкурсу на своїй території.
Таким чином, Національна телекомпанія України має виключні права на трансляцію Конкурсу на територію України.
Чинним законодавством передбачено, що «виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом» (Закону України «Про авторське право та суміжні права»).