Кінознавець Андрій Алферов у жовтні очолив кіноредакцію «1+1». Він займається закупкою фільмів для всієї групи «1+1 медіа», але опікується лише тим, що відбувається на каналі «1+1».

Завдання, поставлене перед ним керівництвом групи, пан Алферов описує так: «Привернути увагу людей до кіно, з одного боку, а з іншого - за допомогою кіно як інструменту підняти людям настрій».

Робити це керівник кіноредакції збирається, впроваджуючи слоти тематичного і прем'єрного кіно. Перший великий кіноспецпроект, над яким нині працює пан Алферов, - ретроспектива фільмів Андрія Кончаловського, що стартує в листопаді. А на весну 2013 року «1+1» готує велику телевізійну прем'єру серіалу «Попіл» режисера Вадима Перельмана, де головні ролі виконують Володимир Машков і Євген Миронов.

Шануючи класичне і фестивальне кіно, Андрій Алферов нарікає на глядачів, які не дають такому продукту високих рейтингів. «Це велика розкіш - показувати таке кіно, цю розкіш дозволяють собі дорогі платні американські канали, де глядач платить, щоб подивитися таку стрічку», - каже він. І додає, що нині спостерігається загальне падіння інтересу до кіно як на широких екранах, так і на ТБ.

Та майбутнє кінематографу пан Алферов бачить якраз на телебаченні. «У майбутньому всі великі прем'єри фільмів перемістяться на ТБ, яке стане платним, і прем'єру можна буде замовляти за гроші на свій власний екран», - прогнозує він.

Про погляд Андрія Алферова в майбутнє телевізійного кіно читайте далі в повній версії чату, що відбувся на «Детектор медіа» 23 жовтня.

- Доброго всім дня! Розпочинаємо!

- Пане Андрію, чи плануєте ви показати «12 розгніваних чоловіків»? Як мінімум уже чотири роки чекаю на повторний показ.name="23.10.2012:12.59.00">

- Мені би дуже хотілося, я думаю над тим, як тепер показувати класичне американське кіно, але це потребує детальної підготовки. Бо загальна українська аудиторія відвертається від чорно-білої картинки, і глядачу треба дати звикнути, що історії, зроблені більш як півсторіччя тому, можуть бути цікавими й захопливими не менше за сучасне кіно. Запасіться терпінням, я робитиму все можливе, щоби стрічка, про яку ви запитуєте, знайшла своє місце в телевізійному ефірі.

- Чи планує «1+1» дублювати фільми? Саме фільми, бо за останні півроку «1+1» не показав жодного дубльованого українською мовою фільму (тільки закадрове озвучення), виключно серіали.

- Як на мене, це не принципово. Я надаю перевагу саме озвучці, бо є можливість почути оригінальну мову. Адже американські, англійські чи французькі актори докладають багато зусиль не тільки для того, щоби рухатися, а й говорити автентично на екрані. Тож мені здається, що в цьому немає нічого поганого, коли фільм саме озвучений, а не дубльований. Хоча розумію, що більшість глядачів хочуть бачити саме дубльовані стрічки. І ми, звісно, будемо надавати перевагу саме такому шляху, тобто дублюватимемо фільми.

- +1 до «12 розгніваних чоловіків» (1957) і, звісно ж, з українським озвученням, а також стрічки «Лоуренс Аравійський», «Сім самураїв» (Shichinin no samurai) (1954), «Психо» (Psycho, 1960), «Таксист» (Taxi Driver, 1976), «Касабланка» (Casablanca, 1942), THX 1138 (1971), «Рибка-боєць» (Rumble Fish, 1983), «Печать зла» (Touch of Evil, 1958) і багато інших шедеврів світового кіно, кортить побачити на «1+1» з українським озвученням. Дякую.

- Безперечно, всі ці стрічки знакові і важливі. Але, на жаль, телебачення не може собі дозволити показувати все, що хотілося б, адже ми залежимо від рейтингів, тобто від нашої аудиторії. А вона, на жаль, не надає перевагу класичним американським або французьким стрічкам. Тобто навіть фільми, зроблені в середині 90-х, дають дуже низькі глядацькі показники. Це велика розкіш - показувати таке кіно, цю розкіш дозволяють собі дорогі платні американські канали, де глядач платить, щоб подивитися таку стрічку. Я мушу зазначити, що нині спостерігається падіння інтересу до кіно на ТБ, як і на широких екранах. Кіно зникає з телеекранів. Але ті стрічки, які виживають і збирають максимальну аудиторію, - це золоте кіно. Я впевнений, що глядача потрібно виховувати, не нав'язуючи йому власних смаків. У цьому сенсі для мене приклад Франція, де на кіно великий попит як у кінотеатрах, так і на телебаченні. Тамтешній глядач узагалі надає перевагу навіть не озвученим стрічкам, а титрованим. Мені би хотілося, щоб за якийсь час ситуація з кіно покращилась. Я буду докладати для цього всіх можливих зусиль.

- Можете ли предсказать, что будет смотрибельным в следующем сезоне? Через год?

- Такие прогнозы в Украине делать очень сложно. Вряд ли за год ситуация слишком изменится, вряд ли люди будут отдавать предпочтение жанровому кино, а не телевизионному. Сегодня самые большие рейтинги делают украинские и российские сериалы, и новый русский мейнстрим.

- Вырисовывается ли перспектива на ближайшее время по программе? Что в приоритете?

- Перспективы, разумеется, вырисовываются. В приоритете, конечно же, аудитория. Хочется быть не только ей понятным, но и понятым. Одни получат задорные комедии, способные оторвать их от «суровой» действительности :) А другие получат нескучное и умное кино.

- Как вам новая должность? Какие ощущения от первого месяца? Что хотелось бы изменить/ оставить прежним?

- Ощущение от первого месяца - усталость и недосып. В остальном мне всё нравится. Я словно бы въехал в новую квартиру, и нужно пообжиться.

- Можете ли приоткрыть секреты - что сейчас в разработке? С кем ведутся переговоры?

- Да. Мы практически уже договорились с Андреем Сергеевичем Кончаловским, и в ноябре запускаем ретроспективу в честь его 75-летия. Без сомнения, он фигура очень масштабная, чей вклад в мировое кино невозможно преувеличить. И я уверен, что это будет интересно даже тем, кто его фильмов не видел, а воспринимают его как публичную личность, современного философа, который постоянно появляется в прессе. Я слышал, что есть такие, кто воспринимает его исключительно как мужа Юлии Высоцкой :)

Мы надеемся, что фильмы, отобранные для ретроспективы, придутся по душе и тем и другим. Ретроспектива охватит все периоды его творчества: советский, американский и российский.

- На кого ориентируетесь в работе? Кто целевая аудитория?

- Если говорить очень сухим социологическим языком, то аудитория канала «1+1» - 18-54+. Но я думаю больше про живых людей, чем про цифры. Поэтому предполагаю, что возраст людей, сидящих у экранов, гораздо шире этих показателей, а потребности глубже тех, на которые намекают цифры телевизионных рейтингов.

- Какие тренды прослеживаются уже сейчас?

- Мне всегда сложно отвечать на вопросы, которые практически не стоят на земле, а летают в облаках. Телевизионные тренды настолько эфемерны, а жизнь сама по себе настолько изменчива, что её практически невозможно уловить. Я абсолютно уверен, что вне всяких трендов и моды будут стопроцентно смотреть «Иронию судьбы» и «Служебный роман» или комедию «Один дома».

- З чим, на вашу думку, пов'язане загальне падіння інтересу до вітчизняних телефільмів серед українців?

- Звідки у вас такі дані про падіння інтересу? Я, приміром, знаю, що в телевізійному ефірі на такий культовий серіал, як «Секс і місто», був значно менший попит, ніж на те, що виробляють в Україні й Росії. Й тут я хотів би запитати у вас як у глядача: що б ви хотіли побачити на екранах телевізорів?

- Андрію, ви опікуєтеся кіно тільки на каналі «1+1» чи на всіх каналах групи?

- Я займаюся закупкою фільмів для всієї групи, але опікуюся лише тим, що відбувається на каналі «1+1».

- Ви щойно повернулися з Москви. Розкажіть, із ким проводили переговори, яких домовленостей досягли, яке кіно ми побачимо найближчим часом в ефірі каналів?

- Повторюся: я вчергове зустрічався з Андрієм Кончаловським. Це те, про що я можу говорити відкрито. Як людина трохи забобонна, не хочу заздалегідь говорити про інші проекти. Але можу сказати, що ми готуємо велику телевізійну прем'єру серіалу «Попіл» доволі відомого режисера Вадима Перельмана, де головні ролі виконують Володимир Машков і Євген Миронов. Я думаю, ні в кого не виникне сумнівів, що це буде справді якісне кіно, бо люди, які його роблять, мають хорошу репутацію в світі кіно. Ця прем'єра очікується навесні наступного року.

- Андрію, чому серіали українського й російського виробництва виглядають так жалюгідно і примітивно? :) Де наші «Доктори Хауси» й «Теорії великого вибуху»? :)

- А чому наше життя виглядає так примітивно й жалюгідно порівняно з тим, як живуть люди у Франції чи США? :(

- У російських серіалах, особливо молодіжних, типу «Інтернів» або «Солдатів», головні герої в курилках і з сигаретами в зубах проводять по півсерії. Просто непристойно й неприродно багато :) Поділіться секретом, думаю, ви маєте знати, тютюнові компанії платять за це? І цікаво, у скільки така пропаганда куріння на екранах може їм обходитися. Назвете приблизні цифри? Принаймні теоретично, на вашу думку :)

- Озирніться на вулицях, там люди багато курять. Недивно, що в серіалах, які намагаються показувати «життя», герої теж багато курять. Але не раджу вам забивати голову питанням, хто це фінансує і в якій кількості. Адже мова не про «Бондіану». Вам же не спадає на думку, що якщо у стрічці «Кам'яний хрест» герой бере в руки сигарету, то Львівська тютюнова фабрика заплатила за це гроші?

- Яке ваше ставлення до програми «Аргумент кіно» і до слоту, в якому вона виходить? Чи плануєте ви продовжувати співпрацю з Володимиром Войтенком, чи будете змінювати слот програми?

- Я дуже поважаю цю програму, дивлюся її відтоді, як вона виходить в ефірі «1+1», так само як я поважаю Володимира Войтенка за його відданість справі. Планів щодо зміни слоту, принаймні зараз, у нас немає. Є лише бажання звернути увагу глядача на цю програму й на те кіно, що в ній показується.
 

- Які плани має кіноредакція «1+1» на поточний телесезон?

- Я вже трохи сказав про наші плани, решти не можу оголошувати. Але обіцяю, як тільки ми визначимося з більшістю цих планів, вони почнуть матеріалізуватися і ми про них повідомимо.
 

- Андрію, чи запускатиме «1+1» окремі слоти тематичного чи прем'єрного кіно? І чи бачите ви потенціал у кіно стати брендовим продуктом для каналу «1+1», як це було раніше?

- Так, у нас є таке в планах. І мені дуже хотілося б, щоб кіно, навіть якщо воно не стане брендом «1+1», було би преміум-продуктом.

- Чи з'являться на каналі окремі проекти про кіно? І чи не плануєте ви вести подібний проект?

- Можливо, вони й з'являться. Але все залежить не тільки від каналу, а й від глядача. Якщо глядачу це нецікаво, то телебаченню невигідно робити щось, що не потрібно по той бік телеекрану.
 

- Андрію, чи буде місце на каналі для «неформатного» чи фестивального кіно? Чи зацікавлені ви у придбанні подібного продукту в українських виробників?

- Ми постійно купуємо такий продукт, але в мене є запитання до глядача: коли вітчизняний глядач почне дивитися таке кіно?

- Для яких слотів «1+1» ви шукаєте кінопроекти?

- Поки що не можу відповісти на це запитання.
 

- Які завдання вам поставило керівництво групи «1+1»?

- Привернути увагу людей до кіно, з одного боку, а з іншого - за допомогою кіно як інструменту підняти людям настрій.

- А фільми Зеленського «1+1» покаже?

- Поки що не знаю.

- Чи проводила група «1+1» дослідження аудиторії щодо зацікавленості кіно? І якого кіно, на вашу думку, потребує глядач «Плюсів»?

- Глядач «Плюсів» потребує комедій або мелодрам, відірваних від реальності. Людям потрібні історії, які закінчуються поцілунками. «Тьмы низких истин нам дороже нас возвышающий обман» :)

- А серіали ви теж для каналу відбиратимете? І як ви оцінюєте запуск турецької «Роксолани» у передпраймі? Чи цей серіал гідна альтернатива для російських довготривалих серіалів?

- Ми дуже задоволені показом «Роксолани» і вважаємо її сильним гравцем на серіальному полі.

- В чому секрет високих рейтингів усіх цих примітивних російських серіалів? На що купується глядач? Назвіть кілька основних критеріїв, ходів, які роблять такі серіали популярними :)

- Не секрет, що в нас дуже важке життя. А фізично втомленій людині важко сприймати складні жанрові конструкції.

- Назвіть: 1) свого улюбленого режисера, 2) улюблену стрічку, 3) фільм, який переглянули востаннє, 4) фільм, який востаннє вас розчарував або дуже не сподобався.

- 1. Режисерів принаймні 50. Серед тих, кого я надзвичайно люблю, - Роман Поланскі, Анрі-Жорж Клузо, Мартін Скорсезе, Олексій Герман, Жан-П'єр Мельвіль, Джон Х'юстон. 2. «Червоне коло». 3. «Касабланка». 4. Погані враження з мене так швидко вивітрюються, що я їх не тримаю в голові.

- Каковы перспективы отношений кино и телевидения. Станет последнее могильщиком или спасителем кинематографа?

- Это будет очень плотный альянс, зачатки которого видны по тому, как работает современное американское телевидение. Туда сейчас перешли очень видные режиссёры: Скорсезе, Спилберг... С падением посещаемости кинотеатров, которое наблюдается по всему миру, телевидение стало очень важным местом для кинематографа. В будущем все крупные премьеры больших фильмов переместятся на ТВ, которое станет платным, и премьеру можно будет заказывать за деньги на свой собственный экран. Мы живём в век больших скоростей, дедлайнов и цейтнотов. Неудивительно, что до кинотеатров многие себя просто не доносят. Этого немного жаль, потому что исчезает некая соборность. Люди всё меньше приходят получать общий опыт в кинотеатры, так напоминающие храмы. Но нужно считаться со временем и тем, что вокруг нас происходит. Например, в той же Франции телевидение активно участвует в кинопроизводстве: каналы вкладывают свои собственные деньги в съёмку фильмов, выступая их продюсерами. Если коснуться опыта «1+1», то у нас есть прогремевший на многих фестивалях «Дом с башенкой», который целиком финансировался телеканалом. И это наша культурная инвестиция в отечественное кино.

- Всім дякую, до побачення!

Біографічна довідка:

Андрій Алферов очолив кіноредакцію каналу «1+1» у жовтні 2012 року. Андрій - кінознавець, кінокритик, телеведучий, має великий досвід роботи в різних медіа. Протягом 10 років він працював ведучим станції «Просто радіо», пише у виданнях «Корреспондент», «Фокус», «Коммерсантъ», Playboy, Marie Claire, Max, Znaki.fm, кінооглядач онлайн-таблоїда «Медіаняня», веде постійний блог із найбільших кінофорумів світу. Співзасновник і куратор кіноклубу NoName Club на київській кіностудії Film.ua. член Міжнародної асоціації кінопреси (FIPRESCI).

Фото Павла Довганя