Костянтин Стогній: «Бюджетів у понад $100 тисяч ми ще не освоювали – йдемо до цього»

22 Квітня 2009
22233
22 Квітня 2009
15:21

Костянтин Стогній: «Бюджетів у понад $100 тисяч ми ще не освоювали – йдемо до цього»

22233
Костянтин Стогній: «Бюджетів у понад $100 тисяч ми ще не освоювали – йдемо до цього»

Як повідомляла «Детектор медіа», на міжнародному фестивалі Detective FEST, який завершився у Москві 20 квітня, Костянтин Стогній та його студія журналістських розслідувань «Жара» здобули три нагороди. Працюючи з січня 2008 року на телеканалі ICTV, Костянтин Стогній зняв для телеканалу низку документальних фільмів, для більшості з яких йому та його команді доводилось вирушати у далекі та небезпечні подорожі. ТК вирішила привітати Костянтина із нагородами та розпитати про фестиваль, тенденції у виробництві документалістики та творчі плани студії «Жара»

 

- Костянтине, вітаємо! Це ваша перша перемога  на Detective FEST?

- Колись ми мали другі, треті місця за окремі соціальні сюжети та стрічку «Цунамі», але перших нагород такого рівня в такій кількості ми не отримували.  

 

- На вашу думку, завдяки чому ви здобули  аж три нагороди?

- Я сам дивувався, чому наші фільми викликали такий інтерес, коли протягом тижня давав інтерв'ю та коментарі провідним російським телеканалам. Уже 11 років ми беремо участь у цьому фестивалі, але такої уваги до України ніколи не було.

 

Думаю, ми беремо правдою життя. Матеріал із гарячої точки завжди користується великим попитом. Звичайно, ми намагаємось робити якісний продукт, проте вирішальним було те, що, приміром, у фільмі про «Фаїну» ми мали ексклюзивні зйомки з Сомалі, де в полоні піратів перебувало наше судно, інтерв'ю з представниками клану дарод, із якого походять пірати, тощо. Такого матеріалу не мав більше ніхто! Друга нагорода - за фільм «Шторм 333», приурочений до 30-річчя введення військ до Афганістану. У грудні 2008 року ми були на місці подій і намагались подивитись на ситуацію сучасними очима: відвідали палац Аміна, розмовляли з афганцями - учасниками тих подій. Тож думаю, що наша перемога на цьому фестивалі - перш за все заслуга журналістів, які побували в цих місцях. Якісних робіт було дуже багато, а ось ексклюзивів із місця екстремальних подій - не дуже.

 

- Що з інших робіт, представлених на фестивалі, вам найбільше запам'яталось?

- Там було дуже багато цікавого; я не встиг побачити всіх найкращих матеріалів, адже фестиваль тривав тиждень. Із того, що бачив, дуже запам'яталась киргизька стрічка. В ній ідеться про те, як жінка-слідча вела справу, в якій був затриманий за розповсюдження наркотиків; згодом виявилось, що саме ця людина «присадила» на наркотики дочку слідчої. Колись у дитинстві я бачив фільм «Помста і закон», у якому була приблизно така сама проблема. У фільмі все було дуже драматизовано й не залишало байдужих серед глядачів.

 

Також мене здивувала іранська стрічка: раніше я вважав, що в них слабка документалістика. Це був фільм про роботу тамтешніх поліцейських, які стежили за високопосадовцями. Навіть у цій державі, де можновладці вважаються недоторканними, для них існує закон і правосуддя. Саме правовий аспект вразив мене в цій стрічці найбільше. Та більш за все сподобався новий фільм із Джорджем Клуні в головній ролі - за кілька місяців він з'явиться в Україні.

 

- Чи були на фестивалі представлені інші українські компанії?

- Були добрі стрічки «Стар медіа». Коли нам вручали третю нагороду, в залі почали кричати «Чого це Україна забирає всі основні призи?!», команда Влада Ряшина встала й почала аплодувати, підтримуючи нас. Також студія «07 продакшн» (група «Інтер») представляла свої роботи. Вони, на жаль,  не перемогли, але отримали спеціальний приз.

 

- Які тенденції, на ваш погляд, панують сьогодні у виробництві документального кіно?

- За останні роки документалістика стає дедалі більш популярною. Якщо на «Інтері», коли за часів Влада Ряшина створювалась студія документальних фільмів, нам було важко доводити, що глядач хоче дивитись не лише серіали, але й фільми про реальних людей та події, то зараз очевидно: увага до якісної документалістики зростає. Люди хочуть бачити живе життя. Сьогодні популярні історичні фільми, побудовані на реконструкції подій, а відтак досить дорогі - з бюджетами в сотні тисяч доларів. Що ж до дешевших стрічок, то популярними є лайфові фільми зі зйомками з місця подій та аналізом ситуації.

 

- А які бюджети ваших фільмів?

- Різні :) Наприклад, зараз ми знімаємо фільм про Чорнобиль: живемо серед самоселів, дивимось на людей, які приїхали сюди, як вони вважають, не вмирати, а жити нормальним повноцінним життям. Бюджет цього проекту досить маленький - 10 тисяч доларів. В цю суму входить відрядження, проживання, монтаж тощо. Але є дорожчі проекти. Наприклад, фільм про пошуки Гітлера Центральним розвідувальним управлінням США. Або коли ми жили на Південному полюсі на станції «Академік Вернадський»: інша півкуля, туди тільки добратися коштує кілька десятків тисяч доларів. А ось бюджетів у понад 100 тисяч доларів ще не освоювали. Йдемо до цього.

 

- Наскільки дорогі були фільми «Фаїна. Війна спецслужб» та «Шторм 333»?

- Досить дорогі. Їх доводилось знімати у країнах із досить складними умовами: там поширена корупція, за кожен крок треба платити гроші, дуже важко дістатись до місця подій. У випадку «Фаїни» це Кенія і Сомалі: доводилось замовляти літаки, які спостерігали за курсом корабля, що підходив до порту Момбаса, і яхти та швидкохідні катери, які давали змогу знайти піратів. Афганістан також вимагає чималих витрат: там іде війна, і деякі на цьому заробляють. Тож лише на відрядження до цих країн пішло по кілька десятків тисяч доларів.

 

- Чи вдасться компенсувати частину цих витрат, продавши фільми за кордон?

- Це комерційний процес, який відбувається не так швидко. У нас є домовленість із двома російськими каналами щодо купівлі «Фаїни». Проте один із каналів має намір переробити стрічку на свій розсуд, тож ми, скоріш за все, відмовимось від цієї угоди. Боюся, там може з'явитись якийсь політичний підтекст.

 

Та в будь-якому випадку ми не працюємо собі у збиток. Те, що ми отримуємо, не вимірюється грошима. Наприклад, це входження у міжнародні політичні клуби. Нас ніхто не спонсорує, ми не освоюємо нічиї ґранти, отже очевидно, що студія не є збитковою, раз вона продовжує працювати.

 

- Чи часто трапляється, що канал хоче переробити куплений продукт?

- Взагалі, телемовники в усьому світі прагнуть переорієнтувати чужий продукт під свій формат. Часто українські канали переробляють іноземний продукт відповідно до умов нашого ринку. Я вважаю цю практику не зовсім нормальною, адже зникає бачення автора. Але зараз це питання грошей. Що ж до випадків, коли телеканали купують роботу журналіста і потім, переробляючи продукт, привласнюють його, то я збираюсь колись провести на цю тему журналістське розслідування. З іншого боку, це дає змогу маленьким студіям виживати.

 

- Але ви відмовляєтесь від таких пропозицій?

- Поки що я можу дозволити собі розкіш від них відмовлятись. Хоча зізнаюся, що інколи ми продавали телеканалам чорновий матеріал, який ті потім видавали за власний продукт. Але в мене є табу: якщо у справі замішана політика, і це можуть використати проти моєї країни, я відмовляюся. Коли ж ідеться про економіку чи бізнес, і підтасовка неможлива, можу погодитись. Проте справа з «Фаїною» була заполітизована, тому пропозицію продати чорнове відео ми не прийняли.

 

- Які ваші найближчі творчо-виробничі плани? Чи правда, що ви маєте намір співпрацювати, крім ICTV, і з іншими українськими телеканалами?

- З іншими телеканалами холдингу Віктора Пінчука. Інтерес до нашого продукту виявляє СТБ, маємо замовлення на один проект для Нового каналу. Більше ми просто не зможемо - не вистачить людей, аби виробляти фільми ще для когось. Тому орієнтуємось поки що на ці три канали.

 

На найближчий час є кілька запланованих проектів. Наприклад, українські журналісти пропустили соту річницю падіння тунгуського метеориту. Українські вчені досліджували це явище, а весь світ обговорив цю тему ще минулого року. Це серйозна загадка природи планетарного масштабу, яку намагаються розгадати вже сто років. Думаю, влітку ми виправимо цю ситуацію і знімемо фільм. Російські вчені планують експедицію на місце падіння, мають досить несподівані гіпотези щодо причини падіння.

 

Також плануємо поїхати в Магадан, де мешкає чимала українська діаспора. Це люди, які колись отримували 20-25 років ув'язнення, а тепер не знають Україну і не хочуть її знати. Хочемо поспілкуватися з ними.

 

Маємо також запрошення до Магелланової протоки, де підніматимуть старовинні кораблі XVII століття, що намагались підкорити Південний полюс. Участь у тих експедиціях також брали українці, а  в нас цього ніхто не знає.

 

- Це все замовлення ICTV?

- За нашою домовленістю з ICTV я, як обличчя цього каналу, в першу чергу пропоную продукт нашої студії саме їм. Якщо ж керівництво не наполягає на тому, щоб перший ефір був на ICTV, я можу пропонувати продукт іншим каналам.

 

- А що за проекти готуєте для Нового каналу та СТБ?

- Поки що не можу про це говорити. Це поки що лише ідея: якщо видам її, залишуся сам без роботи. Для Нового - це буде ігрове детективне шоу. Оригінальний формат - я не користуюся купованими чужими ідеями, мені вистачає власних. Для СТБ, можливо, буде документалістика.

 

- Де ви берете ідеї для своїх нових проектів?

- Дивлюсь на те, що підказує мені моє сумління, і те, що мені цікаво. Я вже у статусі і стані, коли можу дозволити собі гарну роботу, таке собі високооплачуване хобі. Тому все, що я виробляю, перш за все має бути цікавим мені. Коли бачу інтерес свого оточення, рідних, друзів, також беру це у виробництво.

 

Я вважаю, що зараз Україна переживає дуже  складні часи через те, що нас позбавили власних героїв: розвінчали тих, що були, і не поставили інших. Тому для мене пріоритетною є тема справжніх людей. Для нас також завжди важливо, якщо українці потребують допомоги: туристи, які зникли в Таїланді, наші громадяни під обстрілом в Іраку, Афганістані, в полоні сомалійських піратів. Пріоритетом для нас є привертати увагу суспільства до цих проблем будь-якими засобами.

 

Тому зараз мене дуже непокоїть прагнення держави заборонити «негативні» новини. Вважаю це абсурдом: одна з функцій журналістики - функція громадського контролю. Держава майже півроку не могла допомогти своїм громадянам, що перебували в піратському полоні, а після того, як наша група поїхала туди, зустрілась із спецслужбами різних країн, які виявили неабияку стурбованість ситуацією, справа пішла, і за тиждень українців звільнили. Думаю, наша робота дуже дієва, і ми робитимемо все, щоб допомогти нашим громадянам, що перебувають у біді, і розповісти глядачам про їхні проблеми.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
22233
Читайте також
31.03.2010 08:19
Матвей Никитин
, для «Детектор медіа»
16 178
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
telepuz
5723 дн. тому
СТБшники и НОВОканальцы! кто что слышал про такие идеи? Что у вас планируется?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду