Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного за 28-29 травня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного за 28-29 травня 2024 року

5 Червня 2024
2413

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного за 28-29 травня 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2413
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ради», ICTV з СТБ, «1+1», «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного за 28-29 травня 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного за 28-29 травня 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і відправився у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 28 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: по два 10-хвилинні випуски новин щогодини, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

про акцію у Кропивницькому рідних і близьких полонених захисників Маріуполя,

про життя прифронтового Нікополя,

про ситуацію на різних ділянках фронту,

про заготівлю людьми дров на зиму в Чернівецькій області,

про приїзд Макрона до Німеччини,

про мікрохірургічні операції поранених бійців у Інституті Шалімова,

про ціни на овочі на базарі в Миколаєві,

про санкції ЄС проти Росії через смерть Навального,

про вирощування полуниці на Нікопольщині,

про плани санкцій американського Мінфіну проти європейських банків, які працюють із Росією,

про алею троянд зі збором донатів на ЗСУ у Вінниці,

про поїздку президента Зеленського до Іспанії,

про допомогу рятувальникам Херсонщини американським обладнанням,

про соціальну реабілітацію ветеранів.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Миколаївської області,

про ворожі обстріли Харкова й області,

про ворожі обстріли на Дніпропетровщині,

два ввімкнення про візит Зеленського до Бельгії,

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини.

Гостями ефіру були:

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про перебіг рятувально-пошукових робіт на руїнах «Епіцентру», про настрої харків’ян після теракту росіян в «Епіцентрі».

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про поточну ситуацію в енергосистемі, про майбутнє підвищення тарифів на електрику, про відновлення зруйнованих ворогом об’єктів, про розподілену малу генерацію.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Дмитро Плетенчук, речник Сил оборони Півдня, про збиті вночі ворожі дрони, про активізацію ворожих штурмів у Кринках і на Оріхівському напрямку, про активність російської розвідувальної безпілотної авіації, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про дії ворога на Кінбурнській косі, про гуманітарну ситуацію на окупованих землях півдня.

Юрій Повх, речник ОТУС «Харків», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію у Вовчанську та під Липцями.

Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, про ціни на овочі та фрукти, про підвищення тарифів на електрику, про збільшення акцизів на пальне, про подальший обмінний курс валюти.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію з формуванням ворожого угруповання на прикордонні Харківщини й Сумщини, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ситуацію з накопиченням українських резервів, про майбутнє використання ШІ у війнах, про дискусії на Заході щодо дозволу Україні бити по території Росії західною зброєю, про західних військових на території України.

Костянтин Криволап, авіаційний експерт та аналітик, про ураження українським дроном радіолокаційної станції в російському Орську, про зростання дальності українських дронів і про стан російської ППО.

Ігор Петренко, політолог, про підписання безпекових угод України з Іспанією та Бельгією, про перспективи Саміту миру у Швейцарії.

Сергій Бескрестнов, консультант у галузі радіотехнологій, про перспективи запровадження в Україні 5G, про мобільний зв’язок в умовах відімкнень електрики.

Андрій Кучер, ветеран, голова Спілки поранених «Міцні 300», про реабілітацію поранених, про спортивну реабілітацію ветеранів.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського і прем’єр-міністра Бельгії Александера де Кроо.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 73 рази (це більш як по 18 порушень на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку в 11 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ та Держприкордонслужби, сторінками Нацполіції та ДСНС Миколаївської області в соцмережах. Було «посилання» «жителі Кривого Рогу в соцмережах пишуть».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 30. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Оперативне командування «Північ», Офіс президента, Міноборони, МВС, Нацполіцію, Офіс генпрокурора, Міненерго, Мінцифри, Мінфін, Мінветеранів, Запорізьку ОВА, Федерацію роботодавців і міністерство збройних сил Франції. Решта псевдопосилань були ще більш розмиті: «ЗМІ повідомляли», «пишуть іспанські ЗМІ», «українські правоохоронці та військові підтвердили», «повідомили про це надзвичайники», «монітори повідомляли», «за даними слідства».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «стало відомо», «напередодні стало відомо», «пізніше стало відомо», «знаємо», «попередньо», «за різними оцінками», «просять» (невідомо хто). У 9 випадках подавали факти без будь-яких посилань на джерела.

Крім того, було 14 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «наводять у Міністерстві у справах ветеранів», «фахівці зазначають», «висловлюють деякі експерти», «багато експертів кажуть», «американські фінансисти, дипломати, до думок яких у коридорах влади дослухаються, переконують», «місцеві жителі зізнаються», «зізнаються господині», «лікарі казали», «військові просять», «лісівники радять» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 порушень на годину). У 15 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно «ілюстрували» також 3 прямі ввімкнення і 5 розмов із гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 160 разів (це по 40 порушень на годину ефіру в середньому). Майже все це (155) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «найгарячішим напрямком», «ворог гатив з міномета», «вгатили артилерією», «під шаленою щільністю ударів», «нещадні російські обстріли», «рознесли його на шмаття», «на жаль, одна жінка загинула», «одна, на щастя, не розірвалася», «обурення, жах і різка критика», «розлючені діями Будапешта», «не опускає руки», «результати оперативного втручання просто дивують» тощо.

Просто різні оцінки з будь-яких приводів: «успішно атакували», «активно застосовують авіацію», «залишається найбільш напруженим», «обстановка в наших областях напружена», «більше десятка з них відправилися до Кобзона», «працюють у надважких умовах», «за лічені години», «невпинно чекають», «упертість Угорщини», «особливий гість з особливим візитом», «дала дуже прозорий сигнал», «звучать більш ніж прозорі натяки», «тут цікава статистика», «зробили це дорогою ціною», «суттєво допомагають», «поки більш-менш обстановка спокійна», «завершилося успішно», «активно запасаються дровами», «унікальну операцію», «судини мізерної товщини», «результати копіткої роботи не забарилися», «вирішили дві проблеми», «проблема тут у тому», «невеличке крафтове виробництво», «процес кропіткий і відповідальний», «відповідальна робота», «підходять з особливою відповідальністю», «інтенсивно рубають і пиляють», «чимала плантація», «відносно невелику плантацію», «врожаї були гарні», «суттєве подорожчання» тощо.

Траплялися «експертні» міркування: «Де взяти гроші, аби відбудувати все, що зруйнували росіяни. Один з варіантів — це російські заморожені активи» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці). «Промова у Дрездені була по суті зверненням до Європи» (сюжет Тетяни Логунової). «Б’ють переважно високоточними авіабомбами УМПБ Д-30 СН, що в принципі виключає помилкове влучання, тобто росіяни це роблять абсолютно цілеспрямовано» (пряме ввімкнення Станіслава Кухарчука). «Поки що це чергова “червона лінія”, але її з часом можуть перейти, як вже не раз було за ці два роки війни» (сюжет Дмитра Анопченка).

Траплялися і маркери привернення уваги: «варто сказати», «до речі», «ба більше».

Ведучі гостьових студій тричі не авторизували власних міркувань. Ще було два безпідставних узагальнення: «світова спільнота засудила удар Ізраїлю по табору біженців у Рафаху», «українці звикли готуватися до найгіршого».

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту.

Не досить було представляти Костянтина Криволапа лише як «авіаційного експерта та аналітика», а Ігоря Петренка лише як «політолога».

Ще в 4 випадках не титрували датами бекґраундове архівне відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення — незагальновживані слова: «все ближче дедлайн», «перелік рестрикцій», «крафтове виробництво».

Стандарт оперативності

Було одне порушення. У прямому ввімкненні кореспондентка повідомляла, що «учора зранку 27 травня російська армія атакувала Антонівку». Це вже була інформація про подію добової давнини, що неоперативно.

Інші зауваження

У сюжеті про ціни на овочі на базарі в Миколаєві кореспондентка сама закуповувала овочі та м’ясо. В новинах журналіст є спостерігачем за подіями, а не їхнім учасником. Крім того, в сюжеті було постановче відео під музичку. Ігрові елементи — це з розважального жанру, а не з інформаційного.

Знов забували про фемінітиви, які нині вже є мовною нормою: «відео РФ, країни-агресора» (титри на всьому ворожому відео на каналі), «Світлана Гринчук, заступник міністра…» (титр на гості), «заявила міністр закордонних справ країни Аджа Лябіб», «заявила міністр закордонних справ країни Аналена Бербок» (ведуча Лілія Налягака).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети та 7 прямих ввімкнень. У гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти порушували 268 разів. Це по 67 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 160 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 73 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 24 рази порушували стандарт точності, більшість — некоректним поєднанням картинки й тексту в сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того, 6 разів порушували стандарт повноти інформації, 4 рази — стандарт доступності подачі інформації та один раз — стандарт оперативності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 28 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Чомусь в одному з блоків раптом був на 47-й хвилині години якийсь «короткий огляд новин», який під музичку начитували самі ведучі гостьової студії. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії вели спочатку Ганна Гомонай і Вадим Колодійчук, згодом — Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про поїздку президента Зеленського до Іспанії,

про колцентр у лікарні на Миколаївщині,

про порятовані медиками руки пораненого бійця,

про навчання в підземній школі Харкова,

про відновлений спортзал убитого окупантами боксера з Ірпеня.

Були прямі ввімкнення:

про роботу укриттів у Харкові,

про «пункти незламності» у Львові.

Гостями ефіру були:

Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, про підтримку цивільних, які постраждали від дій ворога, про ситуацію з отриманням статусу учасника бойових дій, про питання дефіциту робочої сили.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР із питань організації держвлади тощо, про безпекові угоди України з Іспанією та з Бельгією, про використання F-16 «на території України», про Саміт миру і протидію Путіна.

Олександр Мережко, голова Комітету ВР із питань зовнішньої політики, про безпекові угоди з Іспанією і Бельгією, про заборони використовувати західну зброю по території Росії.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про роботу застосунку «Резерв+», про нові можливості додатка, про його захищеність.

Сергій Коваленко, гендиректор компанії Yasno, про стан енергосистеми та ситуацію з виробництвом електроенергії, про використання кондиціонерів.

Мацудо Кунінорі, посол Японії в Україні, про перспективу безпекового договору між Україною і Японією, про участь Японії у «Формулі миру», про участь Японії у Саміті миру у Швейцарії, про зміни відносин Японії і Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, про японську допомогу Україні в енергетиці та в розмінуванні територій, про допомогу Японії у виході України на нові азійські ринки (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Дмитро Лантушенко, пресофіцер 117-ї бригади тероборони, про ситуацію на прикордонні Сумщини, про ворожі обстріли та використання ними дронів проти цивільного населення, про будівництво фортифікацій.

Юрій Повх, речник Оперативно-тактичного угруповання військ «Харків», про ситуацію на фронті на півночі Харківської області, про ситуацію у Вовчанську.

Вадим Мисник, речник Оперативно-тактичного угруповання військ «Сіверськ», про ймовірність російського наступу на Сумщину, про готовність ОТУВ «Сіверськ» до такого наступу.

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію на Донеччині та Луганщині.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про використання F-16 на території України, про логіку західних політиків із цими обмеженнями.

Олександр Музика, доброволець-військовослужбовець, суддя з Маріуполя, про свою особисту історію на війні, про самозабезпечення підрозділу важкою технікою за допомогою західних донорів, про плани на відновлення знищеного Маріуполя, про роботу суддів (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Василь Байдак, волонтер, комік, про збори для платформи United 24, про збільшення потреб і про те, як ідуть збори, про вплив подій на збори, про гумор воєнного часу (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Крім того, в ефірі були:

Бюлетень «Парламентський день».

Фільм проєкту «4.5.0» Назара Довгого про нову бронетехніку українського виробництва.

Щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 60 разів (по 15 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж брали відео й інформацію 5 разів. Скористалися сторінками ДСНС Миколаївщини та Харківщини. Було «посилання» «у соцмережах харків’яни постійно жаліються».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 26. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Міноборони, Мінагрополітики, ДСНС, «Укренерго», Миколаївську ОВА та якусь харківську військову адміністрацію, Львівську міськраду, на уряд Нідерландів. Були й більш розмиті: «повідомляє місцева преса» (чеська), «за повідомленням влади Ізраїлю».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «на тепер відомо», «щойно стало відомо нам», «була інформація», «повідомляють», «попередньо повідомляють», «бачив напередодні відео», «ідеться», «радять» (невідомо хто). 5 разів давали факти без посилань на джерела.

15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «багато країн закликали», «вважають парламентарі», «міська влада закликає», «маріупольці кажуть», «енергетики наголошують», «визнали військові», «волонтери казали», «кажуть лікарі», «вчителі кажуть», «люди кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 43 порушення стандарту (майже по 11 на годину ефіру в середньому). Майже всі вони (40) були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Інколи ці невідповідності були критичними. Наприклад, повідомлення про обстріл Харкова 28 травня «перекривали» архівом влучання по «Епіцентру» 25 травня. Або повідомлення про статистику Міноборони щодо додатка «Резерв+» навіщось «перекривали» відео сесійної зали парламенту.

Невідповідно «ілюстрували» розмову з Оленою Шуляк. Ганяли по колу відео зустрічі Зеленського з прем’єром Іспанії, попри те, що йшлося в розмові про зміст безпекової угоди, а згодом — і про безпекову угоду з Бельгією, а продовжували ганяти картинку з Іспанії.

У сюжеті стверджувалося про Patriot, що «система справляється з керованими авіабомбами». Що неправильно. Система може «справлятися» з літаками, які запускають ці авіабомби.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 129 порушень стандарту. Це більш як по 32 порушення на годину ефіру в середньому. 112 із них були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні: «про трагічну подію», «невтішну інформацію», «просто у жахливому стані», «у доволі агресивній формі».

Просто оцінки з будь-яких приводів: «жорстоко засудила», «багато країн закликали», «велика медійна втрата», «одного з найбільш авторитетних», «важливий момент», «не мали сумнівів», «мрія усього життя», «питання цивільних укриттів стоїть надзвичайно гостро», «знану на всю країну», «активно донатити», «потреб стало більше», «нині реалізується простіше і якісніше», «показали ефективність», «чимало пацієнтів», «тривале лікування», «поставилися відповідально», «є гарні приклади», «оптимістичні прогнози», «не втрачає оптимізму», «продовжує вирувати життя» тощо. Традиційно для каналу дуже багато було дієслів урочистого стилю.

І траплялися зайві в новинах маркери авторизації: «хочу наголосити», «хочу сказати».

Натомість ведучі гостьових студій 16 разів не авторизували власних міркувань. Часом самовпевненість ведучих у власній «експертності» вражає, як от, наприклад: «Якщо говорити стратегічно, то на Харківському напрямку ворог напевно збирався організувати собі плацдарм в Липцях, Вовчанську, захопивши ці населені пункти, щоби звідти бити по Харкову, звідти сунути туди своїми сухопутними військами. Не вийшло натепер це зробити йому» (ведуча Ольга Нємцева).

Було одне узагальнення: «українці продовжують активно донатити на потреби війська».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 42 рази (по 10,5 порушення на годину ефіру).

У повідомленні про підписання безпекової угоди з Іспанією ведуча геть не згадувала, що це сталося напередодні. А відповідь на запитання «коли сталася подія?» є обов’язковою. Було «посилання» «за даними військової адміністрації», але незрозуміло якої, навіть із контексту.

Гостя заступниця міністра оборони Черногоренко говорила про «DDoS-атаки», «бета-тести» тощо, що потребувало пояснення, ведучі цього не робили.

Ведучий представляв Михайла Цимбалюка як «першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики», забувши сказати, що це парламентський комітет. І так само про це не йшлося в титрі на гості. І ніхто не згадав, що Цимбалюк є народним депутатом. Щонайменше дивна «забудькуватість» для саме парламентського телеканалу (ну принаймні так канал себе позиціює).

У двох випадках не титрували датою бекґраундове відео влучання авіабомб у харківський «Епіцентр». А на БЗ про смерть Олександра Мартиненка показували його архівне відео, то хоч би титр «архів» повісили чи що.

У 34 матеріалах на відео не було інтершуму. Це вже стало поганою традицією на каналі — ігнорувати інтершум як явище. Запозичено ж цю традицію було у «першопрохідців» з «Ми — України».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень. Традиційно непіднімною для сприйняття залишається на каналі інфографіка ворожих втрат. І, як завжди, ведучий називав за кадром дані не в тому порядку, в якому вони є на цій інфографіці.

А оце навіщо було показувати? Ще й у всіх чотирьох випусках новин. Це що, хтось зможе прочитати?

Ще ведучі використовували «гаджети» і «кейси». І вже згадані «DDoS-атаки», «бета-тести» без бекґраунду.

Стандарт оперативності

Було 3 порушення. Двічі давали репортаж про поїздку президента Зеленського до Іспанії, що відбувалася за добу до ефіру. І про неї ж повідомляли як про новину у гостьовій студії.

Інші зауваження

Була наочна ілюстрація неефективної роботи редакції з неподієвими, себто неновинними прямими ввімкненнями. Робили навіщось пряме ввімкнення зі Львова про роботу «пунктів незламності». В умовах, коли відімкнення електрики в місті незначні. Саме ввімкнення кореспондент починав чесним визнанням, що «попитом “пункти незламності” не користуються», продовжував опитуваннями людей, які всі казали, що «пунктами незламності» не користуються. Питання до тих, хто планує роботу редакції: а навіщо взагалі робити такі прямі ввімкнення? Просто щоб «ефір чимось заповнити»?

У бюлетені «Парламентський день» найперше повідомляли про слова президента Зеленського щодо участі президента Байдена на Саміті миру у Швейцарії. Знайдіть у цій новині бодай щось дотичне до парламенту. Було і ще декілька новин не про парламент. І дуже багато «ілюстративного» відео з президентом Зеленським. Тобто «Парламентський день / тиждень» стає дедалі менше парламентським, дедалі більше президентським. Може вже пора перейменувати на «Президентський день/тиждень».

Тричі забули про фемінітиви: «нині вона на посаді оператора» (сюжет Наталії Якобсон-Белібової), «Соня Григорчук, кореспондент» (титр на стендапі), «Олена Зубицька, керівник управління освіти…» (титр у сюжеті Катерини Кусмарової).

Елементи політичного піару

Дивним був вибір народної депутатки Олени Шуляк для обговорення теми безпекових угод з Іспанією і Бельгією, особливо ж у питанні застосування «бельгійських» F-16 винятково на території України, бо ж парламентська «спеціалізація» пані Шуляк є дуже далекою від зовнішньої політики, а тим більше від безпекових і воєнних питань (вона ж бо голова Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування). А загалом гостя зі згоди ведучих і з «навідними» запитаннями переважно виславляла президента Володимира Зеленського, усіляко підкреслюючи його непересічну роль у всіх зовнішньополітичних здобутках. Я чесно збився з ліку кількості позитивних згадок Зеленського у відповідях пані Шуляк.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Натомість в ефірі були представлені всі четверо токсичних ведучих каналу: Максим Зборовський, Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова і Назар Довгий, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була надзвичайно слабкою в репортажному плані — лише один репортажний сюжет, а обидва прямі ввімкнення були неподієвими. У гостьовій студії побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 286 разів. Це по 71,5 порушення на годину ефіру в середньому, більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 129 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, утім було й чимало неавторизованих міркувань ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 60 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Із 43 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Із 42 порушень стандарту повноти переважна більшість була повною відсутністю інтершуму на відео. Крім того, 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 3 рази — стандарт оперативності.

Був один прояв політичного піару — гостя ефіру народна депутатка Олена Шуляк зі згоди ведучих надміру вихваляла президента Володимира Зеленського.

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було, в ефірі були всі 4 токсичні ведучі каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 28 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 10-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська й Олег Панюта, гостьові студії — Вікторія Малосвітна та Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про пошукову операцію на руїнах харківського «Епіцентру»,

про прикордонні села Харківщини,

про бої під Часовим Яром,

про генеральну репетицію вистави «Інтермеццо» в Театрі Франка,

про мобілізацію засуджених,

про візит Макрона до Німеччини,

про дозвіл Україні бити західною зброєю по території Росії,

про російський «супутник-убивцю»,

про брак водіїв маршруток у Запоріжжі та Дніпрі через мобілізацію,

про дрони для вивезення поранених із поля бою,

про нові російські керовані авіабомби УМПБ Д-30,

про старшого сержанта «Плюсика».

Були прямі ввімкнення:

про пошукові роботи на місці зруйнованого ворогом «Епіцентру» в Харкові,

про візит президента Зеленського до Португалії,

про зустріч лідерів країн-партнерів України у Празі,

Гостями ефіру були:

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки влучання КАБів по місту, про пошукові роботи на місці влучання авіабомб по гіпермаркету «Епіцентр», про настрої харків’ян від останніх терактів ворога в місті, про прийом переселенців із прифронтових міст області.

Ольга Герасим’юк, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення, про питання виключення Росії зі складу ЮНЕСКО через атаки по культурних об’єктах в Україні, про знищення Росією українського книговидавництва в Україні.

Олександр Порхун, в.о. міністра у справах ветеранів, про реабілітацію українських ветеранів, про перезапуск проєкту «Помічник ветерана».

Олег Коріков, голова Держатомрегулювання, про наміри Росії запустити Запорізьку АЕС і під’єднати її до своєї енергосистеми, про безпекову ситуацію на станції, про здатності атомної генерації компенсувати дефіцити виробництва електроенергії через знищення та пошкодження теплових і гідроелектростанцій, про будівництво нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС.

Олексій Леонов, член Комітету ВР із питань фінансів і митної політики, про створену парламентом тимчасову слідчу комісію щодо використання бюджетних грошей на будівництво фортифікацій і виробництво БПЛА.

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію під Часовим Яром.

Вадим Мисник, речник ОТУВ «Сіверськ», про активність окупантів на кордоні Сумської області, збільшення обстрілів прикордонних населених пунктів, про активність ДРГ на Сумщині, про укріплення ліній оборони.

Владислав Власюк, радник керівника Офісу президента, про новий пакет санкцій ЄС проти російських чиновників, про санкції проти Медведчука, про прогнози щодо 14-го пакету санкцій ЄС проти Росії.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник запасу, про майбутню присутність французьких інструкторів в Україні, про перспективу дозволу Україні бити західною зброєю по території Росії.

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, про російський терор проти Харкова як підготовку Росії переговорів на своїх умовах, про способи протидії України.

Сергій Безкрестнов, експерт із радіотехнологій, про роботу російського РЕБ проти старлінків і протидію цьому, про протидію росіян високоточній західній зброї засобами РЕБ, про розвиток українських засобів РЕБ.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського і прем’єр-міністра Португалії Луїса Монтенегро.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 59 разів (майже по 15 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео й інформацію в 11 випадках. Користувалися телеграм-каналами ДБР, «Київ інфо», брали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів Mash та інших. Брали відео зі сторінок Нацполіції, Харківської облпрокуратури та поліції Чернігівщини в соцмережах.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 18. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, ДБР, Мінветеранів, Харківську й Донецьку ОВА й Пентагон. Інші були ще більш розмиті: «Брюссель наполягає», «Росія заявляє», «за інформацією європейських дипломатів», «повідомила місцева влада» (якась сумська), «повідомила міська влада» (якась харківська), «у міському департаменті кажуть» (невідомо якому десь у Дніпрі).

Абстрактних псевдопосилань було 12: «уже відомо», «стало відомо», «наразі відомо», «сьогодні стало відомо», «попередньо», «я знаю», «я теж знаю», «зараз читаю новину», «зазначається» (невідомо ким), «кажуть» (невідомо хто). Тричі наводили факти без посилань на джерела.

15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у США не сумніваються», «у США назвали», «в Альянсі наполягають», «уточнюють фахівці», «люди скаржаться», «перевізники кажуть», «припускають спеціалісти», «пасажири кажуть», «водії скаржаться», «всі, хто лишився, зізнаються», «в самому театрі пояснюють», «експерти розцінюють», «кажуть військові експерти», «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 23 рази (це менш ніж по 6 порушень на годину). 16 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, невідповідно «перекривали» повідомлення про заклик Латвії дозволити Україні бити по території Росії, чеський прем’єр «виглядав» як Столтенберг тощо. Або про заклик до ЮНЕСКО виключити Росію за атаки по культурних об’єктах України чомусь «перекривали» архівним відео Зеленського в Харкові. Дві абсолютно різних історії.

Невідповідно «ілюстрували» також прямі ввімкнення з Харкова та з Праги. Невідповідно «ілюстрували» одну з розмов з гостями.

Ведучі новин у двох випусках казали, що «окупанти намагалися штурмувати у районі Авдіївки та Кліщіївки». Насправді йшлося про Андріївку. Ведучий помилково називав головкома Олександра Сирського «міністром».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 181 раз (більш як по 45 порушень на годину ефіру в середньому). Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Чимало було суто емоційних оцінок: «одна з найгарячіших точок фронту», «найспекотніше зараз на Покровському напрямку», «страшний час Часового Яру», «попри оце пекло», «репортаж із фронтового пекла», «смертоносні атаки», «гатив з мінометів», «окупанти вгатили», «спалена дотла», «не залишилося живого місця», «після трагедії», «біля місця трагедії», «скандальний законопроєкт», «новий супутник-убивцю», «біль втрат і несправедливості», «найстрашніші рішення», «боляче було дивитися», «і вже зовсім пекучий цей біль тепер», «тепер у лютих спогадах», «на жаль», «дивом вдалося вижити», «пощастило» тощо.

Ще більше було оцінок із будь-яких приводів: «потужні вибухи», «штурмує безперервно», «зараз це точно одне з найбільш небезпечних місць на фронті», «особливо активний противник», «активні бойові дії», «почали нещадно обстрілювати», «рівень загрози зараз безпрецедентний», «у фокусі уваги — звісно, Україна», «але є одне "але"», «і головне — безпечніше», «провокації космічного масштабу», «потужну електронну зброю», «попри тісну співпрацю», «це розуміють дедалі більше країн», «проведемо ревізію міжнародної рішучості», «одіозного Євгена Борисова», «категорично проти», «вкрай мало», «лічені хвилини», «такий ажіотаж пояснюють просто», «зі щільною забудовою», «з високою імовірністю», «досить рідкісне явище», «і головне тут — результат», «помітили цікавий факт», «чимало подібних роботів», «завалів тут дуже багато», «дуже багато приходить людей», «в Україні вибухнув театральний бум», «оце і є головною метою візиту», «примарна надія», «зробив такий приємний сюрприз» і подібних.

Траплялися й «експертні» міркування і «корисні поради» журналістів: «Результати були б ще кращі, якби Україна могла бити по легітимних воєнних цілях на території Росії не лише своїми дронами, але і західною зброєю». «Тому бажано обмежити перебування на повітрі та зачиняти в оселях вікна». «Як хочете кудись доїхати, одразу ставайте у чергу» (ведуча Людмила Добровольська). «Такі обстріли означають, що найгірше попереду» (сюжет Марини Асмолової). «Утім, усі ці активності — радше медійне тло» (сюжет Лесі Головіної). «Маршрутки — найзатребуваніший громадський транспорт» (сюжет Олени Каптюх). «Технології у сьогоднішній війні відіграють вкрай важливу роль» (сюжет Владислава Паливоди). «Аби частково закрити небо над Харковом, нам потрібні системи Patriot, щонайменше дві. А щоб у росіян було ще менше можливостей тероризувати наші прифронтові міста, нам потрібні літаки F-16» (сюжет Влади Цимбаленко).

І багато було цього разу маркерів зайвої для новин авторизації та маркерів посилення уваги: «я знаю», «я теж знаю», «я намагалася зрозуміти», «відповіді… я не отримала», «я важу 120 кілограмів», «ця платформа легко мене перевозить», «слухай, була днями в опері», «вже просто втомилася навіть полювати», «тому чекатиму, поки спаде ажіотаж», «також хотілося б розповісти», «можна сказати», «не лякайтеся».

Ведучі гостьових студій у 4 випадках не авторизували власних міркувань. Ще було одне узагальнення: «вони (ув’язнені) всі як один кажуть: військо — це для них соціалізація»

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 27 разів (майже по 7 порушень на годину).

У сюжеті було псевдопосилання «у міському департаменті кажуть» — невідомо якому та невідомо чого.

Не досить було представляти гостя Петра Черника лише як «військового експерта». Не досить було в сюжеті представляти Олександра Коваленка лише як «військового експерта». А в сюжеті про брак водіїв маршруток один з «експертних» синхронів не був титрований.

Тричі не титрували датою бекґраундове відео про візит Зеленського до Іспанії, та навіть і просто як архівне. Не титрували датою бекґраундове відео рятувальних робіт у харківській друкарні «Віват». Бекграундове відео Навального не титрували як архівне.

У 18 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення.

Не було сенсу показувати на екрані скриншот із телеграм-каналу ДБР. По-перше, занадто дрібний текст, який не кожен глядач з екрана прочитає, по-друге, ведуча в цей момент говорить власний текст, тож глядач, який таки пробуватиме читати текст на екрані, обов’язково заплутається.

У сюжеті про старшого сержанта «Плюсика» задовгий титр на синхроні волонтерки був на екрані менше секунди, прочитати його можна було повністю хіба на стопкадрі. У телеглядача такої можливості нема.

У сюжеті було: «цей меседж».

Інші зауваження

Музика на сюжетах у новинах, тим більше на синхронах — це однозначно зайве. Заважає сприймати інформацію і забиває інтершум.

Одного разу ведуча Вікторія Малосвітна забула про фемінітив: «держава-терорист».

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» БЗ про приїзд в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва на згарище друкарні «Віват» у Харкові. У синхроні чиновник казав суто абстрактно про «підтримку держави, починаючи від доручень президента і закінчуючи увагою місцевої влади». Дуже глибока думка. Прям «новина».

Було «паркетне» БЗ про поїздку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Чехії. Власне так була сформульована «новина». При цьому ведуча навіть не обмовилася, що насправді в Празі зібралися 15 лідерів країн-партнерів України з ЄС і НАТО, власне Шмигаль представляв на цій зустрічі Україну.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети та 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортажі Ірини Антонюк про прикордонні села Харківщини (оператор Олексій Жучков) і Марини Асмолової про бої під Часовим Яром (оператори Костянтин Царенок, Ігор Приходько).

Стандарти журналісти порушували 294 рази. Це по 73,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 181 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 59 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 27 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму. З 23 порушень стандарту точності більшість були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності подачі інформації.

Було 2 прояви політичного піару — класичні «паркетні» повідомлення про приїзд в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва до Харкова і про поїздку прем’єра Дениса Шмигаля до Праги.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 29 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: зранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початку години та 5–10-хвилинні «посередині»), решту часу займали гостьові студії або ж рубрика «Оперативний черговий». З 10-ї ранку години починалися новинами (15- і 30-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Марічка Падалко і Руслан Шаріпов, рубрику «Оперативний черговий» вів Руслан Ярмолюк.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу артилеристів 92-ї ОШБ на півночі Харківщини,

про пікетування українцями виступу Познера й Урганта в Амстердамі,

про прем’єру мюзиклу «Чикаго» в Києві,

про бої за Вовчанськ,

про бої під Часовим Яром,

про збільшення кількості хворих на розсіяний склероз,

про стан енергосистеми,

про роботизовані платформи для вивезення поранених з поля бою,

про імовірні плани ворога на Сумщині та Харківщині,

про сезонну алергію.

Були прямі ввімкнення:

про бої за Вовчанськ,

про ситуацію на Бахмутському напрямку.

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів області, про будівництво фортифікацій в області, про ситуацію на окупованих територіях області, про відбір окупантами житла в українців, про наміри росіян запустити Запорізьку АЕС, про будівництво росіянами залізниці до Криму.

Інна Совсун, народна депутатка, про ухвалений парламентом закон щодо оновлення предмета захисту країни у школах, про те, як організовуватимуть викладання початкової військової підготовки.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про умови постачання літаків F-16 Бельгією, про умови згоди західних країн на використання їхньої зброї по території Росії, про значення знищення Україною російських РЛС дальньої дії для подолання страху Заходу перед ядерним шантажем Росії, про прогнози щодо Саміту миру.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про можливі плани ворога в подальших наступальних діях на півночі Харківщини та бої за Вовчанськ, про накопичення військ ворога на кордоні з Сумщиною, про ситуацію під Часовим Яром, про ситуацію на фронті біля Роботиного.

Сергій Плохій, директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті, про збір на захист неба України, про нову книгу «Російсько-українська війна. Повернення історії», про історичні витоки російсько-української війни, про імперські міфи Росії, про історичну логіку розпаду імперій, про історичну логіку підтримки України союзниками, про прогнози щодо остаточного розпаду російської імперії, про роль московської церкви (записане інтерв’ю Руслана Шаріпова).

Валерій Хмельницький, голова комунікацій демократичної школи «Майбутні», про ухвалений парламентом закон щодо оновлення предмета захисту країни у школах, про те, як організовуватимуть викладання початкової військової підготовки, про ідеологічну складову предмета.

Сергій Михайлюк, військовослужбовець 119-ї бригади ТРО, про ситуацію на фронті на Донецькому напрямку, про збір на РЕБ і РЕР для бригади.

«Юрист», офіцер підрозділу НГУ «Омега», про ситуацію на фронті під Роботиним.

Дарина Оверченко, голова відділу комунікацій кінофестивалю «Docudays UA», про плани міжнародного фестивалю документальних фільмів, присвячений правам людини «Docudays UA» в Києві.

Крім того, в ефірі була рубрика «Оперативний черговий».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 87 разів. Це майже по 22 порушення на годину ефіру в середньому. З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію у 26 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, сторінками в соцмережах Нацполіції, ДСНС Харківщини, Харківської облпрокуратури, ДСНС Херсонщини.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 12. Так «посилалися» на Генштаб, Харківську ОВА, холдинг «ДТЕК», «Укргідроенерго», а також на Єврокомісію і Держдеп США. Було також «посилання» на окупаційну «владу» Донецької та Луганської областей.

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «наразі відомо», «попередньо відомо» і навіть «офіційно відомо» (як переконливо звучить!), а ще «називають» (невідомо хто). 22 рази наводили факти без посилань взагалі.

І було 23 узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у профільному міністерстві кажуть» (в Міненерго), «кажуть воїни 92-ї штурмової бригади», «наші військові кажуть», «твердять “сірківці”», «лікарі радять», «нагадують медики», «організатори кажуть», «пікетувальники сподіваються», «за оцінками фахівців», «на думку експертів», «експерти сходяться на тому», «експерти вже говорять», «всі енергоексперти сходяться в одному» (от просто всі!).

Стандарт точності інформації

Було 47 порушень стандарту (майже по 12 на годину). 43 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як завжди, не відповідала змістовно картинка тексту в повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів. Як і завжди не до ладу «перекривали» архівами купу повідомлень. Наприклад, поруйнованими енергооб’єктами з архіву «перекривали» повідомлення про ймовірне підвищення тарифів на електроенергію. Говорили про авіацію — показували мобільні групи. В повідомленні про дозволи Україні бити західною зброєю по території Росії ведуча називала дуже багатьох політиків, щоразу, як навмисне, на екрані були інші. Причому в такому вигляді показували це тричі. А ще випадковим набором відео бойових дій «перекривали» зведення з фронту. Оскільки технологія виробництва БЗ є хибною, то й спроби ведучої прив’язатися до картинки словами були невдалими: «ось кадри із Луганщини. Це знищення ворожої колони техніки…», то на цих словах були два зовсім різних по картинці епізоди, на яких ніяких колон видно і близько не було. Щось схоже на колони майнуло мікропланом (менше секунди) лише згодом. І так у чотирьох випусках новин. Про допис Стефанчука «перекривали» геть абсурдно, бо говорила ведуча про спікера ВР, а показували Путіна. У БЗ про Грузію йшлося про заяву Єврокомісії, а показували чомусь речника Держдепартаменту США Метью Міллера. Тощо і тощо.

Невідповідно «ілюстрували» одне з прямих ввімкнень.

Фактичні неточності цього дня були суто «математичні». Ведучий гостьової студії казав: «Збирали на РЕБ. Ціль хлопців була 320 тисяч. Наші глядачі закрили весь збір». Ведуча: «Перевищили…». Ведучий: «І перевищили його — 260 тисяч за 7 хвилин назбирали». 260 усе ж менше за 320, а не більше. Ведуча новин казала: «Уряд щойно оголосив про виділення одного і трьох мільярдів доларів». 1+3 — це 4. А йшлося про 1,3. Ну і звісно називала числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 293 рази. Це більш як по 73 порушення на годину ефіру в середньому або ж більше порушення щохвилини. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «у найгарячішу ніч», «вгатили з артилерії», «авіація робить смертоносні пуски», «про те пекло», «скандальний закон», «пора цвітіння і страждань», «час страждань», «5,5 кілограмів щастя», «але навіть вони були здивовані», «на щастя, не смертельних», «є трохи й позитивних новин» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «одна з найскладніших ділянок фронту», «важкі бої тривають», «найбільш напружена ситуація», «ситуація зараз достатньо серйозна», «ситуація там теж дуже критична», «потужний вибух», «досвідченого бійця», «десантники легендарної бригади», «добряче лупить московитів», «активно депортувати», «миттєво спалахнула пожежа», «спалахнула масштабна пожежа», «опинилися у вогняній пастці», «ця позиція кардинально відрізняється», «катастрофічної нестачі», «раптом вирішив», «яка чітко говорить», «вкотре закликають», «з нетиповою вагою», «неприємні симптоми», «велелюдні протести», «суттєво обмежує», «вкрай ускладнені», «стійке дежавю», «у довгу чергу», «так би мовити, модна тенденція», «лікування дороге і майже недоступне», «велетенське озеро», «колись квітуче і зелене місто», «легендарний мюзикл», «найвідоміша пісня» і подібні. Або ще ось таке: «глава окупантів у Луганській області зазначив» (чесно кажучи, якось аж занадто, — по-перше, що це за «глава», якщо в кращому разі ватажок. Та ще й «зазначає» воно!).

«Експертні міркування» і «корисні поради» журналістів: «Успішної операції з оточення або захоплення міста Харкова чи Сум у ворога не буде, однак навіть такі обмежені наступальні операції в цих районах все ж створять тиск на українські Сили оборони». «Чи вдасться російським військам створити тактичні плацдарми для підтримки подальших операцій або на північний захід від Харкова, або в напрямку міста Суми, залежить від того, наскільки підрозділи Сил оборони України готові до цих сценаріїв розвитку бойових дій і яку тактику застосовуватимуть натомість» (сюжет Маріам Оганесян). «Лікування алергії може затягнутися на кілька років. Але робити це потрібно виключно під наглядом фахівців. Призначати препарати самостійно або взагалі ігнорувати симптоми точно не варто, бо наслідки можуть бути плачевними» (сюжет Олени Лоскун).

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних міркувань. І було два безпідставних узагальнення: «глядачі — в захваті», «директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті Сергій Плохій, до якого дослухаютьсся в усьому світі».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень.

У деяких сюжетах на синхронах не було титрів. Тричі не титрували ні датою, ні навіть як архівне бекґраундове відео бомбового удару по харківському «Епіцентру».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень.

От усім прекрасна рубрика «Оперативний черговий», але продовжує залишатися системна проблема показу мап бойових дій, які обговорюють ведучі з гостями-експертами, як, наприклад:

 

Зрозуміти, що тут показують, можуть лише люди, достатньо глибоко занурені в інформацію про ці події. Переважна більшість аудиторії телемарафону такими не є. Розв’язанням цієї проблеми була би менша деталізація мап (зокрема, щоб на них не було рельєфу місцевості), крупні назви ключових населених пунктів (причому щоби таких написів був мінімум). Але навіть у цих умовах при подібному ракурсі показу мапи виходять догори дриґом: ворог, який мав би бути на півночі, тобто «зверху», опиняється навпаки знизу «на півдні». Далеко не в кожного глядача настільки розвинена просторова фантазія, щоб це «перевернути у себе в голові». Цю проблему можна було б розв’язати лише іншим ракурсом — камера має «підглядати» за мапою з-за спин ведучого і гостя.

Не було жодного сенсу двічі показувати на екрані скриншот із фейсбук-сторінки спікера Стефанчука. Великий «сліпий» текст дрібним кеглем — що це дає?

У представленні гостя ведучим і в титрі на гості було «офіцер ЦСП НГУ Омега». Суто теоретично можна припустити, що частина аудиторії сяк-так здогадається, що таке «НГУ», але вже на «ЦСП» точно фантазії у людей не вистачить. Принаймні я розшифрувати цю абревіатуру не зміг.

Ведучі та гості у розмові про оновлення початкової військової підготовки в школах часто згадували про якесь (чи якусь?) «ДПЮ». Що воно за таке я, наприклад, взагалі не знаю. Гадаю, я не один такий серед глядачів телемарафону.

Інші зауваження

У сюжеті про сезонну алергію кореспондентка сама проходила медичний тест, що є непридатним для новинного сюжету. Журналіст новин має бути спостерігачем, а не ставати учасником подій, про які розповідає. Тобто замість того, щоб самій ставати пацієнткою, слід було показувати, як проходить тест стороння людина. Цей же сюжет — типовий приклад неформатного для новин жанру «корисні поради». Що точно не є справою журналістів новин.

Одного разу ведуча забула про фемінітив: «пані Інно, до вас як до законотворця».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення. В гостях побувало 2 ньюзмейкерів. Цього дня було чимало високоякісних матеріалів. Це репортажні сюжети Олександра Моторного про бойову роботу артилеристів 92-ї ОШБ на півночі Харківщини (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) і Юлії Кирієнко про бойову роботу операторів безпілотників 95-ї бригади у Серебрянському лісництві (оператори Олександр Ребенчук, Олег Мостовий), пряме ввімкнення Олександра Моторного про бої за Вовчанськ. Як і часто раніше, якісною була рубрика «Оперативний черговий» із Русланом Ярмолюком. Дуже глибоке і якісне інтерв’ю взяв Руслан Шаріпов у історика Сергія Плохія.

Стандарти журналісти порушували 439 разів. Це майже по 110 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 293 рази. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 87 разів. Найбільше було використано фото і відео з телеграм-каналів і соцмереж. З 47 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації та 5 разів стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі телеканалу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 29 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була стандартною: 15-хвилинні випуски чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, фільмами або фрагментами тижневика «Факти тижня». Новини вів спочатку Андрій Ковальський, згодом — Юлія Сеник, розмовні студії вів Вадим Карп’як, фрагменти тижневика вів Сергій Кудімов.

В ефірі були такі сюжети:

про презентацію каталогу техніки для громад,

про прибуття до Львова десяти машин швидкої допомоги від Канади,

про форум бойових медиків у Києві,

про російських військовополонених,

про природне озеленення дна Каховського водосховища,

про аукціони з продажу арештованих сільгоспземель «Прозоро продажі»,

про центр реабілітації «Recovery» у Хмельницькому,

про дискусію щодо дозволу Україні бити по території Росії західною зброєю,

про влучання 1,5-тонною бомбою в житлові будинки Олексієво-Дружківки на Донеччині,

про європейське турне президента Зеленського,

про ймовірний вплив на політику Ірану загибелі президента Раїсі,

про жителів зруйнованого російською ракетою 29 грудня 2023 року житлового будинку в Одесі,

про виробника точних набоїв для снайперів, який отримав за це підозру від поліції,

про повернення до поруйнованих домівок жителів села Первомайського на Миколаївщині,

про системні удари України по військових об’єктах у Криму,

про Олександра Мартиненка,

про рекрутинговий центр Нацгвардії в Ужгороді,

про подружжя переселенців із Маріуполя, які відкрили мережу пекарень на Тернопільщині,

про 14-річного кондитера-переселенця з Лисичанська,

про роботу рекрутингового центру в Миколаєві,

про хлопчика, який втратив ногу від раку і вчиться ходити на протезі.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Єгор Чернєв, голова постійної парламентської делегації України в ПА НАТО, про рекомендацію ПА НАТО дозволити Україні бити по території Росії західною зброєю, чого бояться окремі партнери, зокрема США.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про питання старту переговорів України з країнами ЄС про приєднання до Євросоюзу, про нібито прохання до України не педалювати питання запрошення до НАТО на Вашингтонському саміті організації, про питання про закриття неба України ППО.

Денис Малюська, міністр юстиції, про викриту ДБР систему катування в українських колоніях, про дію закону щодо мобілізації ув’язнених.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про активізацію західної збройової допомоги, про дозволи бити по території Росії західною зброєю, про позицію США в цьому питанні, про повільне просування ворога на Харківщині.

Юрій Федоренко, командир батальйону ударних БПЛА «Ахіллес» 92-ї ОШБ, про бої на півночі Харківщини, про обмеження у використанні західної зброї по території Росії, про потреби підрозділу в безпілотниках і РЕБах.

Крім того, в ефірі були:

Фрагменти тижневика «Факти тижня».

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду про буцімто вже програну Україною війну.

Фільм проєкту «Антизомбі» про ставлення до українських колаборантів у російській пропаганді.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 75 разів, це майже по 19 порушень на годину ефіру в середньому. У 15 випадках використовували фото та відео з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема з телеграм-каналів Держприкордонслужби та «Сталевий кордон», телеграм-каналів різних підрозділів ЗСУ, з телеграм-каналу «Хочу жить», «Кримський вітер» і з ворожих анонімних телеграм-каналів «Shot», «Supernova plus» та інших. Користувалися сторінками ДБР, Держприкордонслужби, Одеської облпрокуратури, ДСНС Донеччини. Цитували допис з фейсбук-сторінки прессекретарки Кучми Дарки Оліфер.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 35. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міноборони, СБУ, Держприкордонслужбу, ДБР, Донецьку, Херсонську і Дніпропетровську ОВА, Харківську і Сумську облпрокуратури, «Укренерго», Координаційний штаб з питань поводження з полоненими, Асоціацію міст України, а також на Білий Дім, Держдеп, Міноборони Польщі. Були й ще більш розмиті: «у Фінляндії заявили», «за повідомленнями західної преси», «за інформацією слідства», «за інформацією місцевої влади» (невідомо якої), «як повідомляє місцева влада» (якась херсонська), «повідомили в поліції» тощо.

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «за приблизними даними», «щойно стало відомо», «перед цим стало відомо», «вчора стало відомо». 6 разів наводили факти без будь-яких посилань.

14 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «заявили у Держдепі», «в Одеській міськраді вказують», «в «Укренерго» зазначили», «фахівці «Recovery» називають», «обласна адміністрація вкотре закликає», «переконані творці каталогу української техніки для громад», «військові експерти називають», «американські журналісти називають», «наші аналітики відповідають», «військові кажуть», «вважають захисники», «у поліції кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 34 рази (8,5 порушення на годину). Майже все це (31 порушення) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Все традиційно: випадковим відео бойових дій — повідомлення про ситуацію на фронті, невідповідно про обстріли населених пунктів, недоладне «перекривання» архівами будь-яких повідомлень тощо.

Були також 3 фактичні неточності. Ведуча новин казала: «президент Зеленський раніше заявляв, що відсутність США на форумі диктатор Путін аплодуватиме стоячи» (так кострубато було сказано). І це невірно, бо Зеленський насправді казав про відсутність на форумі президента Байдена. Ще в новинах було: «Швеція в рамках нового пакета військової допомоги на понад один і два мільярди гривень». По-перше, 1+2=3, а йшлося насправді про 1,2. По-друге, не гривень, а доларів.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 287 разів. Це майже по 72 порушення на годину ефіру в середньому і це більш як по порушенню щохвилини.

252 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «вгатили з важкої артилерії», «нещадно гатили по будинках», «розгатив будинок», «понівечених квартир», «дивом не вибухнула», «бідкаються», «нищівний удар», «з дня трагедії», «і досі оговтується від страшних російських обстрілів», «на жаль, є і загиблі», «звістка про раптову смерть з’явилась ніби грім серед ясного неба», «зачаїли злість», «сім’я дивом вижила», «скандалом Фаріон відсторонили», «але трапилося неймовірне», «дивовижну історію», «дивовижним чином», «запах просто неймовірний», «потішили науковців», «викликає щире захоплення» тощо.

Оцінки з різних приводів: «найнапруженіша ситуація», «надскладною є ситуація». «активно застосовує для атак авіацію», «завдають окупантам значних втрат», «успішно зупиняють наступ», «дуже важливий літак», «перетворилися в величезне згарище», «позиція Варшави чітка», «Сполучені Штати непохитні», «зазнала чималих руйнувань», «цинічно підірвала», «світить» довічне позбавлення волі», «найважливіші заяви», «стає дедалі важче», «хлопцеві було важко», «ділки встигли підшукати», «почалися проблеми з технікою», «щодня ставало гірше», «це пожвавило ринок», «це вигідно і малоризиковано», «переконливі аргументи», «один з найпотужніших у державі», «авторитетного професіонала», «безумовний авторитет», «один із найвідоміших», «можна швидко дізнатися», «тут уважно прислуховуються до побажань людини», «резонансне інтерв’ю», «проблема не нова», «річ дефіцитна», «допомога життєво важлива», «так само затято», «наполегливо працюють», «блискавично опановує», «надскладні торти», «за якісь лічені хвилини», «потужний центр реабілітації», «надсучасні кабінети», «найкращі європейські тренажери», «багато уваги приділяють», «зосереджена особлива увага», «все максимально зручно і швидко», «а ось і довгоочікувана мить», «власним прикладом доводить, що немає нічого неможливого» і багато подібних. А ще дуже-дуже багато всіх оцих «зазначив»-«наголосив».

Траплялися й різні «експертні» міркування: «Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону». «Точні набої — це вищі шанси поцілити у ворога та більші шанси снайперу витримати значну відповідь, відпрацювати й вижити» (ведуча Юлія Сеник). «Якщо рішення буде на нашу користь, ефективність від американської зброї виросте відчутно, особливо це стосується балістики». «Та якщо ЗСУ почнуть атакувати американською зброєю військові об’єкти Росії без дозволу, це негативно вплине на темпи й кількість постачання зброї» (сюжет Наталії Луценко). «Інакше це скидається на переслідування тих, хто нас сьогодні захищає» (сюжет Оксани Михайлової).

У сюжеті про юного кулінара було: «я спостерігала за кадром», «але от відмовитися і не скуштувати вже готові мафіни від Кирила я не можу».

Зусиллями ведучого й авторів тижневика «Факти тижня», два фрагменти якого показували замість гостьових студій, було 33 порушення стандарту. Журналісти тижневика часом узагалі мало не повністю будують тексти своїх сюжетів на власних «експертних» висновках, припущеннях і оцінках. При цьому геть не привчені власний «потік свідомості» авторизувати. Відтак видають за «істину в останній інстанції» наприклад такі міркування: «Тобто Китай і Бразилія цією декларацією просто підіграли Кремлю, який зі шкіри пнеться, намагаючись применшити значення Саміту миру» (ведучий Сергій Кудімов). «На додачу внутрішнє протистояння і спроби перехопити владу, за таких умов верховний лідер очевидно зробить своїм наступником власного сина, але чи буде таким самим відданим як і Раїсі президент». «Відтак тепер “вісь зла” може добряче похитнутися, якщо головна суперниця Ірану Саудівська Аравія утримає протекторат і низку преференцій від Сполучених Штатів, позиції Ірану дуже ослабляться» (сюжет Алли Чиж). «Крім того, максимальне скорочення кількості установок ППО дозволить майже безперешкодно діяти “атакамсам”, далекобійним дронам та, коли прийде час, літакам F-16. І ще не факт, що операція зі звільнення Криму розпочнеться з Херсонщини та взагалі по землі». «Десант з моря — ризикова операція, може вийти як у 1961-му невдала американська операція висадки на Кубі» (сюжет Костянтина Павлова). Куди вже тим справжнім експертам!

Ще було безпідставне узагальнення: «мешканцічекають предметного діалогу з міською владою і повернення у своє житло, хоча розуміють…».

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту (майже по 3 порушення на годину).

В одній із підводок було: «працює три мультидисциплінарні команди медреабілітації». Термін «мультидисциплінарні команди» потребував бекґраунду.

Журналіст Денис Попович із «військового оглядача» у «Фактах тижня» вже перетворився на «воєнного експерта». Такий собі опис компетентності. Тим більше, що в іншому сюжеті тижневика його представляли вже як «військового оглядача». Не досить було також Олександра Коваленка представляти лише як «воєнного експерта», Михайла Якубовича лише як «сходознавця», а Максима Ялі як «експерта-міжнародника». У сюжеті про рекрутинговий центр в Ужгороді не був титрований один із синхронів.

Не титрували датою бекґраундове відео Блінкена в Києві та бекґраундове відео останнього обміну полоненими в лютому.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 12 разів (по 3 порушення на годину).

Навіщо було показувати такий дрібний текст, та ще й виділяти на ньому щось маркером, та ще й при цьому за кадром говорити щось зовсім інше?

 

І в чому був сенс показувати на екрані текст з американської газети?

У сюжеті тижневика було: «може позначитися на проксі-війні з Ізраїлем», «нацьковування проксі-армій». Там же було: «чистий мезальянс». Багато глядачів такими термінами не оперує. У тому ж сюжеті було: «Саудівська Аравія утримає протекторат і низку преференцій». Не всі глядачі знають значення слова «протекторат» і геть незрозуміло, про які преференції йдеться.

У сюжеті новин був титр на синхроні: «СЕО Прозорро.Продажі». Не знають чимало глядачів, що таке оце «СЕО». Чому ж би не писати українською «головний виконавчий директор».

Крім того, були: «власний бренд», «топтема», «топпосадовці», «новинну частину нашого слоту» і уже згадані «мультидисциплінарні команди» без бекґраунду.

Стандарт оперативності

Оця манера холдингу показувати в середу фрагменти підсумкового тижневика за попередню неділю призводить часом до повної втрати оперативності. Зокрема, 29 травня вже не мало жодного сенсу показувати в марафоні «аналітичний» сюжет про ймовірний вплив на політику Ірану загибелі президента Раїсі. Бо загинув він ще 20 травня, і в марафоні хіба ледачий уже на цю тему не робив «аналітичних» сюжетів і не обговорив її неодноразово з різними експертами та політиками в студії.

Інші зауваження

У нарисі про підлітка-кондитера геть зайвим було журналістці самій їсти в кадрі мафін. У новинах журналіст не повинен зі спостерігача перетворюватися на учасника події.

Загалом об’єднана редакція двох каналів ставиться відповідально до грамотності мови, але цього дня чомусь у кількох випадках забували про нормативні нині фемінітиви: «перша віцепрем’єрка — міністр економіки Юлія Свириденко» (сюжет Василя Саф’янюка, цікаво, що тут через раз — то фемінітив, то його відсутність) «перший віцепрем’єр-міністрміністр економіки» (титр на її синхроні в сюжеті), «Оксана Винницька-Юсипович, почесний консул Канади в Україні» (титр у сюжеті Мирослави Соколовської), «в пособництві державі-агресору» (ведуча Юлія Сеник).

Елементи політичного піару

Двічі в ефірі був традиційний для ефіру медіагрупи черговий сюжет про реабілітаційний центр «Recovery», «заснований Віктором та Оленою Пінчуками», власниками медіахолдингу. Ну і звісно ж епітети: «один з найпотужніших у державі», «потужний центр реабілітації», «в надсучасному комплексі», «один з найсучасніших у державі» тощо.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була слабкою: лише 3 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було, в гостях побувало лише 3 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 420 разів. Це по 105 порушень на годину ефіру в середньому і це майже по два порушення щохвилини. Після тимчасового зменшення кількості порушень стандартів у квітні медіагрупа знову повертається до «звичного» рівня. Цього дня найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 287 разів. Переважно це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, але у двох повторених фрагментах тижневика була дуже велика кількість неавторизованих міркувань журналістів. Стандарт достовірності порушували 75 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 34 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 11 разів — стандарт повноти інформації. І порушили стандарт оперативності.

Двічі показували піарівський сюжет про заснований Віктором і Оленою Пінчуками реабілітаційний центр «Recovery».

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 29 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин (хронометражами по 15 і по 30 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Крім того, о 17:15 був 15-хвилинний випуск спортивних новин. Новини вели спочатку Тетяна Шевченко, згодом — Роман Сухан, спортивні новини вела Юлія Пазенко, гостьові студії вели Юлія Девда і Микита Чибар.

В ефірі були такі сюжети:

про гасіння лісової пожежі в заповіднику під Святогірськом на Донеччині,

про наслідки обстрілу Краматорська,

про евакуацію з прикордоння Сумщини,

про курси бойової медицини від «Госпітальєрів»,

про бійця «Мата», який боронив Маріуполь і пройшов російський полон,

про вдову командира «Сталевої сотні»,

про спортсменку-паралімпійку Надію Дьолог,

про переселенців із прикордоння Сумщини,

про навчання школярів під час війни,

про те, як на Рівненщині готують вареники з чорницею,

про Черкаський зоопарк.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про оперативну ситуацію на правобережжі Херсонщини, про наслідки ворожих обстрілів за добу, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів, про роботу мобільних бригад медиків у прифронтових населених пунктах.

Володимир Біцак, заступник голови Сумської райради, про ситуацію з обстрілами по Сумській області, про перебіг евакуації з прикордонних громад області.

Павло Дяченко, т.в.о. начальника відділу комунікації ГУ Нацполіції в Донецькій області, про безпекову ситуацію на Донеччині, про наслідки бомбардування Олексієво-Дружківки, про використання ворогом КАБів проти цивільних об’єктів по області.

Надія Замрига, речниця 14-ї окремої мехбригади, про бої бригади на Куп’янському напрямку.

Денис Колесник, політичний оглядач із Франції, про підсумки зустрічі Макрона та Шольца, про співробітництво між Францією і Німеччиною у виробництві зброї та в допомозі Україні, про майбутні вибори до Європарламенту.

Іраклі Хвадагіані, політичний оглядач, історик із Грузії, про протести в Грузії проти закону про іноагентів, про можливість проведення референдуму, що пропонує президентка країни.

Володимир Фесенко, політолог, про ситуацію в Грузії після подолання парламентом президентського вето на закон про іноагентів, про євроінтеграційну перспективу Грузії, про можливість проведення референдуму в країні, про ефективність впливу на грузинську владу з боку США та ЄС.

Віктор Ягун, заступник голови СБУ у 2014-2015 роках, про вербування росіянами африканських і латиноамериканських найманців на війну в Україні, про впливи Росії на африканські країни, про організацію Росією такого рекрутингу, про різне ставлення різних країн до цього найманства.

Сергій Миткалик, голова ГО «Антикорупційний штаб», заступник голови Громадської ради при НАЗК, про корупційні схеми на митниці, про розслідування журналістів «Схем».

Крім того, в ефірі був документальний фільм проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) про незаконні статки в Дубаї високопосадовців Митної служби.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 41 раз. Це більш як по 10 порушень на годину ефіру в середньому.

22 рази брали інформацію та картинку в телеграм-каналах і соцмережах. Зокрема в телеграм-каналах очільників облвійськадміністрацій Дніпропетровської Сергія Лисака, Харківської Олега Синєгубова, Херсонської Олександра Прокудіна, Донецької Вадима Філашкіна, народного депутата Олексія Гончаренка, телеграм-каналів Офісу генпрокурора, Сумської ОВА, Окремої президентської бригади, 3-ї окремої штурмової бригади й анонімного телеграм-каналу «Bulavа». Скористалися також фейсбук-сторінкою очільника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

16 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання, зокрема так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, Сумську ОВА, Донецьку облпрокуратуру, Мінмолодьспорту, Міносвіти й Міноборони Швеції. Ще було геть розмите «за повідомленням влади».

3 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за словами гравців», «наші футболісти переконані», «самі хлопці… називають».

Стандарт точності інформації

Було 18 порушень стандарту (по 4,5 на годину в середньому). 14 із них були невідповідностями картинки й тексту в БЗ. Ще в 4 випадках не до ладу «ілюстрували» або «перекривали» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 32 рази (по 8 порушень на годину ефіру в середньому). Все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах: «спричинило суспільний резонанс», «у цьому скандалі», «понівечили з десяток будівель», «понівечені багатоквартирні будинки», «найгарячіше на Куп’янському та Покровському напрямках», «активні бойові дії», «найактивніше евакуюють», «в досить неоднозначному сезоні», «найтитулованіша команда», «взяв впевнений реванш», «підходять надмотивованими», «чекають непрості поєдинки», «говорять досить стримано», «хлопці мають досить амбітні плани» тощо. Характерно, що майже половина з цих порушень припала на випуск спортивних новин.

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення.

У сюжеті про обстріл Краматорська аудіосинхрон якоїсь жінки (імовірно правоохоронниці) не було титровано. Не досить було представляти гостя Володимира Фесенка лише як «політолога».

У сюжеті про навчання школярів під час війни на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Що мене безмежно здивувало — у всіх чотирьох випусках новин повторювали повідомлення про рішення суду щодо поновлення Ірини Фаріон на посаді, де вона у синхроні звинувачувала міністра освіти Оксена Лісового в тиску на ректора Львівської політехніки. Слово у відповідь Лісовому так і не надали. За чотири години вже цілком можна було хоча би зателефонувати міністру.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень.

Ця інфографіка з видання Forbes не дуже-то годиться для телеекрана. Або ж як мінімум її слід було пояснювати за кадром, а не «перекривати» нею гостя.

 

Ще були: «опублікувала скриншот» і «топгравця».

Інші зауваження

В одному з сюжетів геть забули про фемінітиви: «класний керівник дівчинки Ніна Панченко», «класний керівник хлопця Єлизавета Глотова» «шкільний психолог Марина Дзюба» (у тексті і в титрах у сюжеті Ірини Віноградової).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою — лише 3 репортажні сюжети та 2 гості-ньюзмейкера.

Стандарти журналісти каналу порушували 103 рази (це менш як по 26 порушень на годину). Найбільше було порушень стандарту достовірності — 41, більш як половина з цих порушень були інформацією або картинками, взятими з телеграм-каналів чи соцмереж. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 32 рази, все це були оцінки журналістів у новинах. З 18 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності картинки й тексту в БЗ, решта — недоладні «ілюстрації» в розмовах із гостями. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 4 рази — стандарт балансу думок і 3 рази — стандарт повноти інформації.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в спільному телемарафоні

28 травня

Від російських обстрілів загинув чоловік на Херсонщині.

Окупанти скинули авіабомби на житлові будинки у Торецьку, двоє загиблих.

На 29 травня відключень електрики «Укренерго» не планує.

«Схеми» знайшли у Дубаї майно ексзаступника голови митниці на 25 млн доларів.

Ексзаступнику керівника Офісу президента Андрію Смирнову обрали як запобіжний захід 10 млн грн застави.

Повістки надсилатимуть 17-річним юнакам, які не стали на військовий облік.

Міноборони поки не планує розсилати повістки через додаток «Резерв+».

Росіяни випереджають графік виробництва «шахедів», — WSJ.

Головного редактора «Економічної правди» співробітники тримали без зв’язку більш як добу.

Іран поставив Росії нові керовані авіабомби Qaem-5.

29 травня

На саміті НАТО обговорять перспективи членства України, але до запрошення не дійде, — посолка США в НАТО.

Уряд планує підвищити тариф на електроенергію для населення майже вдвічі.

Санкції проти Росії не мають жодного впливу за межами країн Заходу, — Financial Times.

Трамп каже, що розбомбив би Москву і Пекін, якби Росія вдерлася б в Україну або Китай на Тайвань за його президентства.

Окупанти вбили мирного жителя на Чернігівщині.

Офіс президента намагається контролювати контент інформагенції «Укрінформ», — стаття «Української правди».

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: по два 10-хвилинні випуски новин щогодини, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для денного слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Чомусь в одному з блоків раптом був на 47-й хвилині години якийсь «короткий огляд новин», який під музичку начитували самі ведучі гостьової студії.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 10-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для ранкового слота: зранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початку години та 5–10-хвилинні «посередині»), решту часу займали гостьові студії або ж рубрикою «Оперативний черговий». З 10-ї ранку години починалися новинами (15- і 30-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була стандартною: 15-хвилинні випуски чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, фільмами або фрагментами тижневика «Факти тижня».

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: ефірні години починалися випусками новин (хронометражами по 15 і по 30 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Крім того, о 17:15 був 15-хвилинний випуск спортивних новин.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажні сюжети та 7 прямих ввімкнень. У гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була надзвичайно слабкою в репортажному плані — лише один репортажний сюжет, а обидва прямі ввімкнення були неподієвими. У гостьовій студії побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 4 репортажні сюжети та 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 3 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення. В гостях побувало 2 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була слабкою: лише 3 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було, в гостях побувало лише 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була слабкою — лише 3 репортажні сюжети та 2 гості-ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях телеканалу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 2 ньюзмейкери, 3 речники, 5 експертів і один учасник подій.

У гостях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 людей: 6 ньюзмейкерів, 4 речники, один експерт і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» побувало 11 гостей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, один радник і 3 експерти.

У гостях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 людей: 2 ньюзмейкери, один речник, 4 експерти та 3 учасники подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ за чотири години ефіру побувало лише 5 гостей: 3 ньюзмейкери, один експерт і один учасник подій. Загалом в ефірах каналу стає дедалі менше розмовних студій, замість того йдуть неформатні пропагандистські фільми та повторюються фрагменти тижневика (часом уже явно застарілі).

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 2 речники та 5 експертів.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях спільного марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: 5 представників «Слуги народу» (Олена Шуляк і Олександр Мережко на «Раді», Олексій Леонов і Арсеній Пушкаренко — на «Ми — Україна» і Єгор Чернєв на ICTV та СТБ). Був один представник фракції «Батьківщина» (Михайло Цимбалюк на «Раді») і одна представниця фракції «Голос» (Інна Совсун на «1+1»). Представників інших фракцій і груп не було. В ефірі каналу «Інтер» нардепів цього дня не було. В ефірі каналу «Рада» цього дня був бюлетень «Парламентський день», у ньому було 6 синхронів представників «Слуги народу» і по одному синхрону представників фракції «Батьківщина» і депгрупи «Довіра». До речі, в бюлетені тепер уже почали підписувати в титрах фракції, тож виглядає ще більш наочно тотальна перевага «слуг».

У денному блоці Першого каналу Суспільного народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 268 разів. Це по 67 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 160 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 73 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 24 рази порушували стандарт точності, більшість — некоректним поєднанням картинки й тексту в сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того, 6 разів порушували стандарт повноти інформації, 4 рази — стандарт доступності подачі інформації та один раз — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 286 разів. Це по 71,5 порушення на годину ефіру в середньому, більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 129 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, утім було й чимало неавторизованих міркувань ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 60 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 43 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту в БЗ та сюжетах. З 42 порушень стандарту повноти переважна більшість була повна відсутність інтершуму на відео. Крім того, 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 3 рази — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 294 рази. Це по 73,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 181 раз, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 59 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 27 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму. З 23 порушень стандарту точності більшість були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 439 разів. Це майже по 110 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 293 рази. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 87 разів. Найбільше було використано фото і відео з телеграм-каналів і соцмереж. З 47 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації та 5 разів стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 420 разів. Це по 105 порушень на годину ефіру в середньому і це майже по два порушення щохвилини. Після тимчасового зменшення кількості порушень стандартів у квітні медіагрупа знову повертається до «звичного» рівня. Цього дня найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 287 разів. Переважно це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, але у двох повторених фрагментах тижневика була дуже велика кількість неавторизованих міркувань журналістів. Стандарт достовірності порушували 75 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 34 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 11 разів — стандарт повноти інформації. І порушили стандарт оперативності.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 103 рази (це менш як по 26 порушень на годину). Найбільше було порушень стандарту достовірності — 41, більше половини з цих порушень були інформацією або картинками, взятими з телеграм-каналів чи соцмереж. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 32 рази, все це були оцінки журналістів у новинах. З 18 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності картинки й тексту в БЗ, решта — недоладні «ілюстрації» в розмовах із гостями. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 4 рази — стандарт балансу думок і 3 рази — стандарт повноти інформації.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» був один прояв політичного піару — гостя ефіру народна депутатка Олена Шуляк зі згоди ведучих надміру вихваляла президента Володимира Зеленського.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 2 прояви політичного піару — класичні «паркетні» повідомлення про приїзд в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва до Харкова і про поїздку прем’єра Дениса Шмигаля до Праги.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ двічі показували піарівський сюжет про заснований Віктором і Оленою Пінчуками реабілітаційний центр «Recovery».

У проаналізованих ефірах каналів «Інтер» і «1+1» проявів політичного піару не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, в ефірі були всі 4 токсичні ведучі каналу.

У проаналізованих ефірах інших учасників спільного телемарафону російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Так само їх не було й у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного.

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2413
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Kokoko
198 дн. тому
Якщо подивитись на кількість всіляких "порушень", то можна сказати, що всі ср&лини на стандарти.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду