Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 26 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота. До 10-ї щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решта часу були гостьові студії. З 10-ї кожна година починалася з випуску новин (то 10-, то 15-хвилинного) і продовжувалася гостьовою студією. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Марія Скиба і Максим Сікора, згодом — Вікторія Малосвітна і Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про прихисток для вимушених переселенців у Дніпрі;

про підготовку бомбосховищ у лікарнях Херсона;

про прогнози щодо саміту лідерів ЄС у Брюсселі;

про закупівлю дров на зиму;

про відновлену школу в Гостомелі;

про плани з відбудови Тростянця на Сумщині;

про урядові пропозиції з реформування системи вищої освіти;

про останні ядерні погрози Кремля;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про основні параметри бюджету на 2024 рік;

про формування уряду в Польщі;

про важко пораненого бойового медика.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Олексій Устенко, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, про конгрес місцевих і регіональних влад на Полтавщині, про підготовку до опалювального сезону і можливих відімкнень електрики, про бюджет наступного року, про політику підтримки ветеранів на Полтавщині.

Євген Сова, депутат ізраїльського Кнесету, про необхідність наземної операції Ізраїлю в Секторі Газа, про загальну ситуацію в Ізраїлі та на Близькому Сході, про прогнози щодо подальшої війни, про недієздатність Радбезу ООН.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про підготовку міста до зимового сезону, про повернення харків’ян до міста.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про знищення окупантів партизанами в Бердянську, про посилення перевірок окупантами жителів окупованих міст, про примусову паспортизацію, про перевірки телефонів дітей, про ситуацію на ЗАЕС.

Олексій Леонов, народний депутат, про відкриття в Одесі інклюзивної автошколи, про створення безбар’єрності в державних установах, про перевірку інклюзивності одеських маршруток.

Юрій Бєлоусов, керівник департаменту воєнних злочинів Офісу генпрокурора, про воєнні злочини росіян проти цивільної інфраструктури України, про розслідування цих злочинів, про співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, про роботу слідчих у прифронтових зонах, про захист свідків і потерпілих воєнних злочинів.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про співпрацю України з Катаром у справі повернення викрадених Росією українських дітей, про механізми повернення викрадених дітей.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про рух до ЄС і виконання умов Євросоюзу, про прогнози щодо засідання в Брюсселі, про можливий склад дванадцятого пакета санкцій ЄС проти Росії.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про початок льотних навчань українців на F-16, про повітряні атаки ворога по Хмельниччині та 11 знищених «шахедів», про захист атомних електростанцій, про нові російські дрони-камікадзе.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Авдіївкою, на Запорізькому напрямку, під Вербовим, про обстріли й авіабомбардування населених пунктів, про загальні втрати ворога за добу.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних військ, про бої на Лимано-Куп’янському і Бахмутському напрямках.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про обшуки у в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломака, про підозру рівненському керівнику ТЦК.

Віктор Ягун, директор Агентства реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ, про нові російські ядерні погрози та про навчальний запуск Росією ядерного ракетоносія, про стратегію зимових атак Росії по українській інфраструктурі, про небезпеку провокацій проти атомних електростанцій, про висловлену Зеленським ідею про удари по російській інфраструктурі у відповідь, про можливі запаси ракети в Росії, про плани Росії щодо збільшення армії.

Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант, про прогнози щодо формування урядів у Польщі та в Словаччині й очікування для України, про перемоги популістів у Німеччині, про роботу з республіканцями в США, про відносини США і Китаю, про перспективи прийняття України до ЄС.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти порушували протягом чотирьох годин ефіру 53 рази (це більш як по 13 разів на годину в середньому). З інтернету подавали інформацію 7 разів. Зокрема користувалися телеграм-каналом ГУР і анонімним телеграм-каналом «Донбасс оперативный», було ще «посилання» «місцеві телеграм-канали повідомляють». Використовували інфографіку із фейсбук-сторінки Генштабу, цитували в.о. мера Чернігова Сергія Ломака з його сторінки у фейсбуці.

Найбільше — 23 рази — робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Зокрема, у такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ГУР, ДБР, Харківські ОВА і міськраду, Сумську облпрокуратуру, «Укрзалізницю», а також на МАГАТЕ, Пентагон і Міноборони Росії. І були геть розмиті: «обіцяють європейці», «місцеві ЗМІ повідомляють», «словацькі медіа вважають».

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «стали відомі нові подробиці», «українцям обіцяють» (невідомо хто), «я читала», «знаємо», «стало відомо», «йдеться». 10 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

6 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Мінсоці пояснюють», «кажуть експерти», «кажуть військові», «впевнені фахівці» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 28 разів (по 7 разів на годину в середньому). Майже все це (26 разів) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. На каналі, певно, працює правило, що будь-який текст належить абичим «перекрити». Так воно й виходить — абияк. Зрозуміло, що всі повідомлення та сюжети про події на фронті «перекривають» випадковим архівним відео бойових дій. Не лише про Україну, а й про Ізраїль. Або ж повідомлення про підвищення цін на житло в Києві «перекривали» просто відеорядом київських вулиць, а про держпрограму популяризації української «перекривали» чомусь відео Софійської дзвіниці. Цікаво «перекривали» повідомлення про телефонну розмову президента Зеленського з еміром Катару. Навіщось показували при цьому Блінкена.

У сюжеті Вікторія Дмитренко стверджувала, що «бюджет уже затвердили». А бюджет поки що проголосований лише в першому читанні, тож аж ніяк його ще не «затвердили». Ну і традиційно числа називали «цифрами».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найчастіше — 168 разів (по 42 рази на годину в середньому). Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах (154 порушення).

Емоційні оцінки журналістів: «криваву стрілянину», «шалену суму», «понівечив ще три хати», «на щастя, минулося», «трагедії у Драмтеатрі», «місто сколихнув гучний вибух», «справжнє пекло», «понівечену снарядами територію», «величезна діра», «цілий рік поневірялися», «після історичного епічного поранення», «гарячі бої тривають», «ніжно притуляє» тощо.

Просто оцінки з різних приводів: «серйозні руйнування», «влучно їх знищують», «швидко зростає кількість хворих», «стало значно дорожче купити або орендувати житло», «активно застосовує», «активно б’ють по тилах», «активно її ліквідують», «активна контрбатарейна боротьба триває», «найактивніші бойові дії», «безперервні обстріли», «втрачають її чималими темпами», «нищать важливу техніку», «левова частка грошей», «потужний генератор», «податися на соціальну допомогу просто», «і це важливо», «уважно слухають учительку» і подібні.

Траплялися й різного роду міркування, переважно псевдоекспертні: «Проти наших бійців під Бахмутом зараз здебільшого воюють не професіонали, а так звана “солянка”» (ведуча Ольга Грицик). «Адже такий грішок спостерігається за російськими відповідальними особами дуже часто» (сюжет Ганни Брикової). «Уперше від початку великої війни в Україні зростуть реальні зарплати» (сюжет Вікторії Дмитренко). «Він (Дональд Туск) добре знає всі тонкощі російсько-української війни, втім на деякі процеси може мати свої погляди, і нам до цього варто бути готовими». «Уже зрозуміло, що на посаді польського прем’єра Туск орієнтуватиметься на політику офіційного Брюсселя» (сюжет Людмили Гаврилюк).

І навпаки, ведучі гостьових студій цього дня 13 разів не авторизували власних міркувань, лише пара прикладів: «Кращої алюзії на десятиліття науково-технічного прогресу від того моменту, коли за допомогою українців Радянський Союз, спадкоємцем якого позиціонує себе Росія, запустив першу людину в космос, а сьогодні колишній голова “Роскосмосу” обговорює як би начинити ракету боєголовками і скинути на Київ, придумати, мабуть, просто неможливо» (Богдан Машай). «Але українці витримали, командування українське зробило висновки, тому цю осінь і зиму ми зустрічаємо більш підготовленими». «І це колосальний об’єм роботи, яку роблять наші правоохоронці» (Вікторія Малосвітна).

Ведучий Ігор Пупков цитував речника Нацгвардії Руслана Музичука без чіткого позначення меж цитати, відтак два останніх речення сприймалися як суб’єктивні думки самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Порушень цього стандарту було 33 (більш як по 8 разів на годину в середньому).

У сюжеті про підготовку бомбосховищ у лікарнях Херсона не був титрований один із синхронів. Для розмови про відкриття в Одесі інклюзивної автошколи з народним депутатом Олексієм Леоновим зовсім не грало ролі те, що він є членом Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики, як його представляли ведучі. В контексті розмови компетентність депутата саме в цьому питанні описувало б те, що він був обраний до парламенту в одному з виборчих округів в Одесі. У сюжеті про формування уряду Польщі недостатньо було представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політолога, політичного консультанта», а Олексія Буряченка лише як «політолога». Рейтеровича згодом у студії теж представляли лише як «політолога і політичного консультанта».

У 28 випадках у БЗ і сюжетах не було інтершуму. Це непрофесійно. Адже позбавляє глядачів важливої частини інформації та не дає відчути атмосферу місця зйомки. Особливо дивною є відсутність інтершуму на відео явно шумних подій. Відтак в ефірі каналу постійно «беззвучно» стріляють гармати й вибухають дрони-камікадзе.

Стандарт балансу думок

Стандарт було двічі грубо порушено. У сюжеті про урядовий законопроєкт щодо реформи системи вищої освіти, що є безумовно неоднозначним і дискусійним питанням, була представлена винятково урядова позиція (трьома синхронами віцепрем’єра Михайла Федорова і цитатою міністра освіти й науки Оксена Лісового). Думки опонентів представлено не було, як і необхідної в такій темі експертної оцінки.

У гостьовій студії каналу радниця ДБР Тетяна Сап’ян розповідала про звинувачення на адресу в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломака. Ведучі не подбали про дотримання стандарту балансу думок. Зокрема, не загострили увагу глядачів на відсутності такого балансу в межах ефіру і не пообіцяли Ломаку надати можливість виступити в наступних ефірах зі словом у відповідь.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 8 разів. У редакції вирішили «не заморочуватися» і не робити якісну інфографіку втрат ворога, а просто тричі давали інфографіку зі сторінки Генштабу в соцмережі. Зрозуміло, що її з екрана телевізора осягнути неможливо.

Ведучий Ігор Пупков казав у підводці: «у Дніпрі відкрився шелтер для ВПО», «а ще коворкінг». Слова, якими значна частина аудиторії не послуговується й не розуміє. Ведучий Богдан Машай казав про «алюзію». Боюся, значна частина аудиторії значення цього слова не розуміє.

Інші зауваження

На каналі продовжують на сюжетах підкладати недоречну для новин музику. Навіть на синхронах. Погана мода для новин.

На прощання ведучі не анонсували своїх наступних колег із Суспільного.

Одного разу таки забули про фемінітиви: «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (ведуча Вікторія Малосвітна і титр на гості).

Елементи політичного піару

Був незбалансований сюжет про урядовий законопроєкт щодо реформи системи вищої освіти. Про переваги урядового бачення реформи в сюжеті говорили віцепрем’єр Михайло Федоров (цілими трьома синхронами) і міністр освіти і науки Оксен Лісовий (цитатою). Ні думок опонентів, ні експертних оцінок у сюжеті не було. Вийшла натхненна реклама урядового законопроєкту.

У повідомленні про телефонну розмову президента Зеленського з еміром Катару новиною був власне сам факт такої розмови. Класичний «паркетний» матеріал.

Резюме

Новинна складова чотирьох аналізованих годин ефіру каналу була незадовільною: жодного репортажного сюжету й жодного прямого ввімкнення (це вже поступово стає поганою традицією каналу). В гостях побувало 7 ньюзмейкерів.

Журналісти каналу порушували стандарти 292 рази протягом чотирьох годин ефіру (це по 73 рази на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів, переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 53 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 28 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 33 рази порушували стандарт повноти інформації, в більшості випадків це була відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності та 2 рази — стандарт балансу думок.

Було 2 прояви політичного піару. Класичний «паркетний» матеріал про телефонну розмову президента Зеленського з еміром Катару. І по суті рекламний сюжет про урядовий законопроєкт реформи системи вищої освіти.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Суспільне (14:00–18:00 26 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: кожна ефірна година починалася 15- або 30-хвилинними випусками новин, продовжувалася гостьовими студіями. Новини вів спочатку Дмитро Грінченко, згодом — Роман Сухан, гостьові студії по черзі вели Інна Москвіна й Олеся Ніцевич.

В ефірі були такі сюжети:

про обшуки в Сумській міськраді;

про продовження справи проти загиблого військового;

про репресії окупантів проти кримських татар;

про те, як пенсіонерам на окупованих територіях отримувати пенсії;

про встановлення на Дніпропетровщині модульних укриттів;

про те, як у попередні роки українці писали радіодиктанти;

про вибухотехніків, які розміновують Харківщину на протезах;

про подружжя з Херсонщини, яке переховувало від окупантів трьох поранених бійців;

про 14-річного каратиста з Полтави, який продає свої нагороди для допомоги ЗСУ;

про спецзагін охорони «Титан»;

про роботу ресторану в Нікополі під ворожими обстрілами;

про тернополянку-артилеристку «Ластівку»;

про собаку, якого дружина загиблого військового забрала з фронту.

Були прямі ввімкнення:

про спалах гепатиту у Вінниці;

про саміт ЄС у Брюсселі;

про наслідки повітряної атаки на Хмельниччину.

Гостями ефіру були:

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про примусову евакуацію з прифронтових населених пунктів Куп’янського району, про активізацію бойових дій ворога на Куп’янському напрямку.

Євген Сова, віцеспікер Кнесету Ізраїлю, про рейд ЦАХАЛу в Секторі Газа, про підготовку Ізраїлем сухопутної операції.

Валерій Сушкевич, президент Національного паралімпійського комітету, про участь українських спортсменів у майбутній Паралімпіаді, про вимоги України щодо відсторонення від участі російських і білоруських спортсменів.

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про виплати пенсій жителям окупованих територій, про програму міністерства щодо підтримки психічного здоров’я українців.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про атаку дронами по Хмельниччині, про причини надвеликої кількості пошкоджень від уламків.

Олександр Бородін, пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів міста, про рейди ЗСУ на лівий берег Дніпра, про підготовку міста до зимового періоду, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про справжні режими роботи «морського коридору», про ситуацію в Чорному морі з Чорноморським флотом Росії, про обстріли південних населених пунктів.

Максим Джигун, політолог, співзасновник консалтингової компанії, про прогнози щодо подальшої військової та фінансової допомоги США Україні після обрання нового спікера Палати представників, про об’єднання допомоги України, Ізраїлю і Тайваню адміністрацією Байдена, про політику Орбана щодо російсько-української війни, про формування в Словаччині проросійського уряду.

Борис Пінкус, лідер Республіканської партії США по округу в Нью-Йорку, про прогнози щодо подальшої підтримки України США після обрання нового спікера Палати представників, про прогнози щодо ухвали держбюджету з допомогою Україні.

Максим Морозов, військовослужбовець підрозділу «Легіон свободи», про бої під Авдіївкою.

Тібор Томпа, голова угорської громади Києва, про засудження угорцями Києва політики Орбана та Сійярто щодо допомоги Україні.

Дмитро Шуров, музичний продюсер нацвідбору до «Євробачення», про підсумки приймання заявок на «Євробачення-2024».

Соломія Стасів, розслідувачка Фонду Клуні, про подачу Фондом заяв до прокуратури Німеччини щодо трьох воєнних злочинів росіян в Україні.

Сергій Коваленко, гендиректор компанії-провайдера електроенергії та газу, про прогнози щодо можливих відімкнень електроенергії, про відновлення пошкоджених раніше об’єктів енергетики, про підготовку енергетиків до швидких відновлень пошкоджень.

Сергій Дібров, офіцер 21-ї окремої механізованої бригади, про бої на Куп’янському напрямку.

Дмитро Хоркін, член правління Суспільного мовлення, про радіодиктант національної єдності у 2023 році.

Тетяна Бондаренко, заступниця директорки департаменту охорони здоров’я Вінницької ОВА, про спалах гепатиту у Вінниці.

Олександр Перцовський, керівник пасажирського напрямку «Укрзалізниці», про розширення кількості маршрутів з жіночими пасажирськими вагонами.

Крім того, в ефірі був документальний фільм проєкту «Герої» про організатора оборони Охтирки в лютому 2022 року Дениса Дикого.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цього разу порушень стандарту було менше, ніж зазвичай, 31 випадок (це менш ніж по 8 разів на годину в середньому). Майже в половині з цих випадків (15) подавали інформацію або картинку з інтернету. Користувалися телеграм-каналами президента Володимира Зеленського, командувача ОС Сергія Наєва, в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломака, гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського і телеграм-каналом ізраїльського ЦАХАЛу. Було ще ось таке «посилання» — «про це написала в телеграм консалтингова компанія “Барва-інвест” з посиланням на адміністрацію морпортів». Це було в повідомленні про нібито призупинення роботи «морського коридору» в Чорному морі. Ну й тут редакцію й ведучу очікував не дуже приємний сюрприз, бо речниця Наталія Гуменюк не лише дезавуювала цю «новину» (бо, як виявилося, ніхто не оголошує про закриття чи відкриття «коридору» в принципі), але й закликала всіх споживати лише інформацію з надійних офіційних джерел. Крім того, скористалися фейсбук-сторінками командування Об’єднаних сил ЗСУ і батальйону «Братство», сторінкою в соцмережі Х журналіста «Радіо Свобода» Рікарда Джозвяка. Показували фото зі сторінки ДБР у соцмережі.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 9. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, МАГАТЕ і департамент охорони здоров’я Вінницької ОВА. Решта псевдопосилань були ще більш розмитими: «за версією слідства», «західні ЗМІ називають», «з дипломатичних джерел нам стало відомо». Було одне абстрактне псевдопосилання: «називають».

І було 6 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «кажуть у громадському об’єднанні «Кримська солідарність», «запевняють бійці батальйону «Титан», «охоронці кажуть», «титани» кажуть», «діляться бійці», «сказав один із дипломатів».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 25 разів (більш як по 6 разів на годину в середньому). 16 із них були невідповідностями картинки й тексту в БЗ. Наприклад, повідомлення про спалах гепатиту у Вінниці «перекривали» якимось архівом лікарні. Цікаво, що там же були крупні й цілком упізнавані плани хворих. Маю великий сумнів, що саме ці люди саме в цей момент перебували в лікарні з гепатитом.

Двічі невідповідно «перекривали» чи «ілюстрували» прямі ввімкнення. І 6 разів не до ладу «ілюстрували» архівами розмови з гостями. Ще ведуча Інна Москвіна називала 61 мільярд «цифрою».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було лише 25 порушень стандарту («лише» — це порівняно з попередніми ефірами та порівняно з колегами по марафону). Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, переважно оцінки на кшталт: «найгарячіших точок фронту», «відомий актор», «традиційно звертається», «питання загалом багатошарове», «відносно спокійно», «безпека людей понад усе» тощо.

Траплялися маркери зайвої в новинах авторизації й посилення уваги: «зазначу», «до речі», «варто сказати», «я хочу нагадати». У прямому ввімкненні Наталії Паляниці була «експертна» думка: «Але разом з тим це дійсно серйозний такий дзвоник відносно того, якою є нестабільною ситуація щодо ядерної безпеки в Україні».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 5 разів, усе це була відсутність інтершуму на відео в різних БЗ.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. У сюжеті про радіодиктант національної єдності: «називають наймасштабнішим флешмобом».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру була такою: лише один репортажний сюжет, 3 прямих ввімкнення і 4 гості-ньюзмейкери.

Стандарти цього дня журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин 87 разів (це майже по 22 рази на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 31 раз, майже в половині з цих випадків давали інформацію чи картинку із соцмереж чи телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 25 разів — некоректним використанням картинки в БЗ, невідповідним «ілюструванням» у прямих ввімкненнях і в розмовах із гостями. 25 разів було порушено стандарт відокремлення фактів від думок, усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт повноти було порушено 5 разів, і одного разу порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–24:00 26 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була стандартною для вечірнього слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Короткі новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск — Олександр Васильченко, гостьові студії вели по черзі Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про бої в Серебрянському лісі на Луганщині;

про наслідки атаки «шахедів» по Хмельниччині;

про виставку українських книжок про російсько-українську війну;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про зйомки фільму «Меч єдиності»;

про нові правила оформлення гуманітарної допомоги з-за кордону;

про плани з використання Заходом заморожених російських активів на відбудову України;

про фейки російської пропаганди щодо ракетного удару по «Новій пошті»;

про посилення контролю України в Чорному морі;

про останні події в Ізраїлі та про реакції світу;

про українських футболістів, які втекли до Росії;

про побиття військового на Прикарпатті;

про відбудову Макарова на Київщині;

про роботи зі зміцнення північного кордону;

про відновлення на Рівненщині лісів, знищених видобутком бурштину;

про заготівлю дров на зиму на Чернігівщині;

про те, як розміновують Харківщину вибухотехніки на протезах.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини;

про примусову евакуацію на Харківщині;

два ввімкнення про саміт ЄС у Брюсселі;

про ворожі обстріли в Херсонській і Миколаївській областях;

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини;

про прогнози щодо продовження підтримки України США після обрання нового спікера Палати представників.

Гостями ефіру були:

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, про заплановану зустріч радників із питань нацбезпеки на Мальті, про просування української «Формули миру», про роботу української дипломатії.

Сергій Тюрін, перший заступник голови Хмельницької ОВА, про наслідки від падіння уламків збитих дронів на Хмельниччині.

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про роботу морського аграрного експорту, про ціну на страхування суден, про розширення суходільного експорту зерна, про можливості зі зберігання зерна.

Віталій Безгін, член Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, про закладену підтримку місцевих бюджетів у проєкті держбюджету-2024, про військовий ПДФО.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про зустрічі української парламентської делегації з конгресменами, про настрої у Конгресі щодо подальшої підтримки України, про «пакетне» голосування (інтерв’ю Дмитра Анопченка у прямому ввімкненні зі США).

Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України», про готовність енергосистеми до майбутньої зими, про достатність газу власного видобутку для потреб української енергетики, про незмінність тарифів для населення, про перспективу України стати потужним експортером газу в Європу (записане інтерв’ю Тетяни Логунової).

Андрій Канашевич, голова Куп’янської РВА, про примусову евакуацію дітей у районі, про умови для евакуйованих.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про готовність північних кордонів до можливих наступів ворога, про роботу ДРГ на кордоні в Сумській області.

Олексій Василюк, голова правління ГО «Українська природоохоронна група», про екологічні збитки, завдані Україні війною.

Надія Адаменко, заступниця директора департаменту цифрового розвитку та трансформації Міністерства ветеранів, про систему «єВетеран», про роботу єдиного держреєстру ветеранів війни, про проєкт «Помічник ветерана».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 78 разів (це по 19,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету інформацію подавали 4 рази. Скористалися телеграм-каналом президента Зеленського, показували фото і відео зі сторінок Харківської облпрокуратури та загону «Білі янголи» у соцмережах. «Посилалися» також на телеграм-канал ХАМАСу.

Узагальнені розмиті псевдопосилання журналісти робили 21 раз. У такий спосіб «посилалися» на Генеральний штаб, Оперативне командування «Південь», МЗС, Міністерство розвитку громад, Центр протидії дезінформації, ДБР, Харківську ОВА, Херсонські ОВА й облпрокуратуру. Було ось таке «посилання» в повідомленні про нібито призупинення дії «морського коридору»: «про таке повідомила консалтингова компанія “Барва-інвест”» (у попередньому ефірі Суспільного це твердження було спростоване речницею Сил оборони півдня Наталією Гуменюк). Крім того, узагальнено «посилалися» на ЦАХАЛ і «у Секторі (Газа) одразу заявили». Решта псевдопосилань були ще більш розмитими: «російські брехливі медіа ширять інформацію», «європейські ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела повідомляють», «у ЗМІ пишуть», «кажуть бійці», «правоохоронці кажуть».

Робили 7 абстрактних псевдопосилань: «відомо» і «стало відомо», «попередньо» і «ми знаємо». 15 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж — 31 раз — журналісти каналу робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. «Адресно» так «посилалися» на невідомо кого в командуванні Об’єднаних сил, в Мінсоцполітики та в Інституті національної пам’яті. Вся решта псевдопосилань були максимально розмитими: «заявляють в Ізраїлі», «наголошують і військові, і місцева влада», «лісівники пояснюють», «місцева влада заявляє», «військові кажуть», «зазначають наші бійці», «організатори виставки наголошують», «пояснюють львівські волонтери», «кажуть урядовці», «кажуть адвокати», «експерти наразі схиляються до думки», «в поліції пояснюють», «чиновники кажуть», «досвідчені західні військові та політичні оглядачі підтверджують», «кажуть аналітики», «розвідники запевняють» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів (майже по 7 разів на годину в середньому). 14 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як і завжди, некоректно «перекривали» всі повідомлення про бойові дії. Багато повідомлень некоректно «перекривали» абиякими архівами. Наприклад, про заяву словацького прем’єра Фіцо перед членами парламентського комітету з європейських справ «перекривали» архівним Фіцо ще з виборів. І навіть не підписали це як архів. Або ж абиякими архівами «перекривали» сюжет про плани з використання ЄС заморожених російських активів на відбудову України. Найбільше мені завжди подобається, коли слова журналістів про мільярдні суми допомоги «перекривають» відео друку готівкових доларів та євро або ж — ще «краще» — карбування євромонет.

Невідповідно «ілюстрували» майже всі (6 із 7) прямі ввімкнення. Наприклад, кореспондентка в Брюсселі говорила про учасників саміту, а показували поліцію на вулицях, вона згадувала конкретних політиків, а на екрані звісно ж були інші.

Ще в 4 випадках невідповідно «ілюстрували» абиякими архівними картинками розмови з гостями.

Були й 3 незначні фактичні неточності. Традиційно ведучі не вміють називати числа з десятковими дробами, та й числа (навіть коли йдеться про трильйони та сотні мільярдів) називають «цифрами».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт, як і завжди, порушували найбільше — загалом 256 разів (це по 64 в середньому на годину або ж більш як одне порушення на хвилину ефіру). 244 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій.

Як і завжди, було дуже багато суто емоційних оцінок: «у запеклих боях», «гарячими точками залишаються», «одна з найгарячіших точок фронту», «заробляти криваві гроші», «понівечені землі», «стерті з лиця землі міста і села», «не перестає жахатись», «перебування у суцільному пеклі», «свавілля “русского міра”», «під нещадним ворожим вогнем», «від смертоносної вибухівки», «назбирав цілий вибуховрожай», «який не по зубах ворогу», «нищівного удару», «вижити в цьому пеклі», «підраховують жахливу статистику», «тривожно пройшов день», «для кремлівських прихвоснів», «кремлівських блазнів», «бреше відверто і зухвало», «справді вражають», «остаточно зганьбив своє ім’я», «із болем дивиться», «Анастасія щаслива», «з усмішкою розповідала» і подібні.

Було чимало й просто оцінок з будь-якого приводу: «на відверту розмову», «жваво обговорюють», «зазнавати великих втрат», «міцно тримає щит», «робота ця нелегка і вкрай небезпечна», «розгорівся новий скандал», «сильно обстрілюють», «їм вірять неохоче і не всі», «цього насиченого дипломатичного дня», «активно вивозить людей», «справжні професіонали», «швидко надали допомогу», «працюють злагоджено та зосереджено», «вмотивовані та творчі», «перспективної кар’єри», «у центрі уваги», «кипить робота», «продовжують активну цифровізацію», «важливий інструмент», «явище вкрай рідкісне», «знадобляться величезні гроші», «у форматі гіпнотичного сеансу», «ціла низка унікальних операцій», «нові зухвалі операції», «гордо тримає» тощо.

Траплялися й різноманітні, переважно «експертні» міркування: «Про те, як рупор Кремля спотворює будь-яку інформацію, можна вже посібник написати» (ведучий Олександр Васильченко). «Задекларувати єдність Євросоюзу щодо війни в Україні важливо ще й з огляду на зміни, які відбуваються у деяких країнах Євросоюзу» (пряме ввімкнення Ірини Іванової). «Вибухотехнікам доведеться працювати з десяток років, перш ніж на цю землю зможуть повернутися комбайни» (сюжет Світлани Шекери). «Більшість книжок розраховані на широку аудиторію, аби й сучасні читачі, і наступні покоління знали, як Україна виборювала свою незалежність» (сюжет Єлизавети Яковлевої). «Якщо таке рішення буде ухвалене, воно може стати прецедентом для інших країн, а відтак російські гроші почнуть швидше працювати на користь Україні» (сюжет великої групи авторів). «Отже, продовження української кампанії зі звільнення чорноморського регіону справді виглядає дуже перспективно» (сюжет Ольги Жидецької). «Єдиною втіхою для яких залишаються хіба що російські гроші, зароблені на українській крові» (сюжет Михайла Манилюка).

І траплялися зайві в новинах маркери авторизації та маркери посилення уваги: «треба сказати», «хочу зауважити», «з нетерпінням чекаємо», «давайте розберемося», «до слова», «цікаво», «звісно».

Натомість в авторських елементах ефіру журналісти 10 разів не авторизували як слід власних міркувань. І було 2 безпідставних узагальнення: «чому волонтери не в захваті від нововведення», «мешканці сіл навколо Авдіївки розуміють, що треба виїжджати, та просять допомоги» (тут прикметно, що всі коментатори, наприклад той же голова Авдіївської МВА Барабаш, кажуть, що багатьох із цих жителів неможливо вмовити евакуюватися, тож узагальнювати на всіх щонайменше неправильно).

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення. У повідомленні про участь іранських військових у підготовці нападу ХАМАСу на Ізраїль бекґраундове відео не було позначене ні датою, ні навіть просто як архівне. Ще в одному БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

У прямому ввімкненні Дмитра Анопченка було: «це така топтема».

Інші зауваження

Продовжували на окремих сюжетах підкладати тривожну музику.

І забували про фемінітиви: «країна-агресор» (у сюжеті великої групи авторів), «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому ворожому відео в ефірі каналу), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (титр у сюжеті великої групи авторів), «вона була секретарем» (ведуча Анастасія Даугуле), «держава-агресор» (Тетяна Логунова в інтерв’ю), «Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат…» (титр у сюжеті Ольги Жидецької), «Оксана Патрун, лікар реабілітаційного відділення» (титр у сюжеті Жанни Дутчак).

Елементи політичного піару

Компліментарні згадки про президента Зеленського, про владу загалом, та й про свою роботу, були в промовах керівника ОП Єрмака в гостьовій студії. «І саме так працює команда президента Зеленського». Це з компліментарними запитаннями та репліками ведучого на кшталт: «пане Андрію, от ви правильні речі кажете» і «дякую за цю цікаву бесіду». І от що ще цікаво: Єрмак весь час казав, що все, що робить він особисто, президент Зеленський і «вся команда президента», все це — дуже конкретно, а при цьому жодної конкретики не сказав. Лише щедрі бравурні оцінки та «факти» на кшталт «організовані робочі групи», «йде активне обговорення» тощо. І головне — пан Єрмак (який насправді є просто керівником президентської канцелярії) з мовчазної згоди ведучого почав зрештою виступати в ефірі марафону в якості мало не керівника держави! І на це каналу «Інтер» не забракло майже 20 хвилин Єрмака в ефірі (при тому, що зазвичай «Інтер» на гостей не витрачає більш як 10 хвилин).

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше була ведучою традиційних концертів на «Інтері» до 9 травня.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень, у гостях побувало 7 ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про бої в Серебрянському лісі на Луганщині (оператори В’ячеслав Ромодан, Володимир Гуменюк).

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 364 рази (це по 91 порушенню на годину в середньому або ж по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 256 разів, головно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 78 разів, найбільше з них було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 27 разів було порушено стандарт точності, майже все це було некоректне використання картинки як у БЗ чи сюжетах, так і в «ілюстраціях» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт повноти інформації було порушено лише двічі, стандарт доступності — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — розмова з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, у якій він компліментарно висловлювався про президента Зеленського, всю «команду президента» та про свою особисту роботу, з цілковитої підтримки ведучого «зручними» запитаннями та компліментарними репліками.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 27 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була традиційною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вів спочатку Орест Дрималовський, згодом — Тетяна Висоцька, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Кліщіївкою;

про бої на Луганщині;

про український «Саміт дій» на Капітолійському пагорбі;

про розкриту правоохоронцями схему виїзду чоловіків за кордон;

про волонтерську гуманітарну допомогу українців із польського Жешува;

про захід Фонду Олени Пінчук;

про навчання українських медиків екстреної допомоги у Польщі;

про перехід українців до спілкування українською;

про презентацію серіалу «Перші дні» про початок повномасштабної війни;

про перероблення будівельного сміття від поруйнованих ворогом будинків;

про те, як живуть переселенці у прихистку на Закарпатті;

про українського ветерана, який на протезі бігтиме марафон морської піхоти у США;

про театральну виставу, яку грають люди з інвалідністю в Черкасах;

про волонтерську пекарню у Дніпрі;

про сина футболіста Шевченка, який у США волонтерить для України;

про студенток-фармацевток із Луцька, які з трав готують ліки для військових.

Було пряме ввімкнення про бої на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів прифронтових населених пунктів області, про будівництво мобільних укриттів у області, про перебіг обов’язкової евакуації в 5 населених пунктах, про підготовку області до опалювального сезону.

Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про гуманітарну ситуацію в прифронтових населених пунктах області, про ситуацію на окупованих територіях, про настрої людей на окупованих територіях області.

Ярослав Юрчишин, народний депутат, голова Тимчасової спеціальної комісії ВР по роботі з поневоленими народами в складі Росії, про російський батальйон «Сибір», який боронить Україну, про роботу з поневоленими народами Росії, про роботу з полоненими.

Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформполітики, про радіодиктант національної єдності.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, про радіодиктант національної єдності, про зростання популярності української мови.

Юлія Костюніна, заступниця голови Донецької ОВА, про радіодиктант національної єдності.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу, про ситуацію на окупованих територіях.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про ворожу атаку дронами по південних областях і знищення більшості дронів, про тактику ворожих повітряних атак, про перебіг підготовки українських пілотів F-16.

Дарина Зарівна, радниця керівника Офісу президента, про очікування від зустрічі радників з нацбезпеки на Мальті з обговорення української «Формули миру», про російські ІПСО щодо «альтернативних» планів миру, про неучасть Китаю.

Богдан Серебренніков, старший аналітик аналітичного центру «Dixi Group», про заходи для подолання ймовірних відімкнень електрики в зимовий період, про підготовленість енергосистеми країни до холодного сезону.

Оксана Мороз, засновниця ініціативи інформаційної гігієни «Як не стати овочем», про причини поширення фейку щодо смерті Путіна, про інформаційні операції російських спецслужб, про основні наративи, яких можна очікувати.

Оксана Королович, психологиня, співзасновниця ГО «Лагерта», про психологічну допомогу жінкам, які втратили на війні своїх чоловіків, про те, як спілкуватися з людьми, які втратили рідних.

Артур Пройдаков, учитель української мови та літератури, який увійшов до десятки найкращих педагогів світу Global Teacher Prize, про свою вчительську роботу, про новітні методи в освіті, про проблему молодого покоління з окупованих територій.

Оксана Кошалко, завідувачка відділу організації епіднагляду Центру громадського здоров’я, про спалах гепатиту у Вінниці та заходи з його локалізації, про новий штам ковіду.

Соломія Стасів, координаторка проєктів Фонду Клуні в Україні, про подання Фондом у Німеччині позову проти російських воєнних злочинців.

Моше Лобель, американський актор, виконавець головної ролі у фільмі «ШТТЛ», про фільм і його роль у фільмі, про історичні паралелі, про його враження від України.

Крім того, в ефірі був пропагандистський фільм проєкту «Антизомбі» про відбілювання пропагандою російських воєнних злочинців.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 47 разів (майже по 12 разів на годину в середньому). З інтернету подавали відео чи інформацію 5 разів. Для цього користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА й анонімними телеграм-каналами «Horevica» і «Крымский ветер».

Найбільше порушень — 25 — було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Кабмін, Офіс генпрокурора, СБУ, поліцію Донеччини, Хмельницьку й Херсонську ОВА, а ще на Білий Дім. Крім того, були й ще більш розмиті: «пишуть аналітики», «пишуть закордонні ЗМІ», «підрахували нацгвардійці», «кажуть організатори», «учасники саміту кажуть».

Було два абстрактних псевдопосилання: «я знаю» і «було повідомлення». 6 разів давали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

9 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть в уряді», «розповідають фахівчині екстреної медичної допомоги з Черкащини», «твердять соціологи», «кажуть фахівці», «учасники заходу певні», «автори переконані», «розповідають дівчата».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено у 22 випадках (це по 5,5 на годину в середньому). 21 із них були невідповідностями картинки й тексту в БЗ. Переважно це були абиякі архіви в повідомленнях про бойові дії, також невідповідно в деталях показували й фото чи відео в повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів різних областей. Невідповідно «перекривали» і пряме ввімкнення з Донеччини. Зокрема кореспондентка говорила про зменшення стрілецьких боїв через густий туман, а в цей момент показували сонячну картинку.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найчастіше — 269 разів (це більш як по 67 порушень на годину в середньому або ж більш як одне порушення на хвилину). 261 раз це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «найгарячіші ділянки фронту», «залізяччя пошкодило», «понівечених будівель», «на жаль, є влучання», «серед суцільних руїн», «тужить за сином», «наробила багато біди», «шалене навантаження», «знущались російські варвари», «шок перших днів» тощо.

Просто оцінки, частина з яких підміняє собою факти: «у безпрецедентному проєкті», «це складний регіон», «ключовою ж подією», «безпрецедентна подія», «правив чималу суму», «важливу та досі табуйовану тему», «є важливою складовою», «один з найпрестижніших вишів світу», «один із найочікуваніших у Європі», «популярний актор», «відомого українського футболіста», «із затишними кімнатами», «впевнено крокує», «з величезною знижкою», «актуальний нині діагноз», «і зразу став хітом ютубу», «зіштовхнулися з проблемою» і подібні.

І траплялися й різного виду міркування: «Та щоб навчання було ефективним, сексуальна освіта має запроваджуватися на державному рівні, приміром, викладати цей курс повинні, як і інші предмети, у школах» (сюжет Христини Величанської). «Та найголовніше: не варто гнатися за швидкими результатами, бо підкорення будь-якої мови — це мистецтво маленьких кроків» (сюжет Данила Самсонова і Людмили Цимбалюк). «А формат художнього серіалу допоможе глядачам за кордоном відчути біль українців і замислитися, що б вони робили на місці героїв» (сюжет Вероніки Бойко). «Якщо просто викидати уламки, нас чекає катастрофа» (сюжет Ольги Читайло).

Ведуча гостьових студій цього дня тричі не авторизувала власних міркувань (хоча зазвичай це робить). І тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «цю тему уникають на заняттях вчителі», «історій про перші дні російського вторгнення, по-своєму зрозумілих кожному українцю». А ще у розлогих цитатах віцеспікерки Олени Кондратюк обоє ведучих новин нечітко маркували їхні межі, тож частина цих цитат звучала як суб’єктивні думки самих ведучих.

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення. Експерта Серебреннікова представляли як «старшого аналітика аналітичного центру “Dixi Group”». Навряд чи хтось з аудиторії знає, що це за центр такий, на чому він спеціалізується, тож варто було це пояснити у представленні гостя. А в повідомленні про радіодиктант національної єдності бекґраундове архівне відео не титрували ні датою, ані титром «архів».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень. У сюжеті про захід Фонду Олени Пінчук було: «тож під час брейнштормінгу». А як бути глядачам, які не знають англійської? Ще у підводці до сюжету і в сюжеті використовували слово «шелтер». В інтерв’ю з американським кіноактором у запитанні ведучої було: «головний саспенс фільму». Боюся, далеко не всі глядачі знають значення цього терміна.

Інші зауваження

Якось дивно, як на мене, виглядає в телемарафоні, ще й у випуску новин промо позамарафонного проєкту медіагрупи «Таємниці ДНК». Не знаю, як це узгоджується з загальною редакційною політикою телемарафону, але це вже точно аж ніяк не про новини інформаційного каналу.

Елементи політичного піару

Двічі в новинах було класичне «паркетне» повідомлення про поїздку до Мексики віцеспікерки ВР Олени Кондратюк. Із двома розлогими синхронами та великими цитатами. З позитивними згадками й про президента Володимира Зеленського.

І двічі в ефірі був сюжет про захід Фонду Олени Пінчук з обговорення програми сексуальної освіти для підлітків у школах. У такому от стилі: «Фонду Олени Пінчук вдалося зібрати урядовців та експертів на відкритий діалог». Вдалося.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 3 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів. Із сюжетів кращими були фронтові репортажі Олега Корнієнка про бої під Кліщіївкою (оператори Євген Задоя, Захар Комах) і Марії Малевської про бої на Луганщині (оператори Олександр Бринза, Ігор Серебріян).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 345 разів (це більш як по 86 порушень на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 269 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 47 разів, більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Усі 22 порушення стандарту точності були некоректним використанням картинки в БЗ і в прямому ввімкненні. 5 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та 2 рази — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Було 4 прояви піару. Двічі показували «паркетний» матеріал про поїздку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк до Мексики та двічі — сюжет про захід Фонду Олени Пінчук.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 27 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: всі ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії вела Катерина Федотенко спочатку з Назаром Довгим, згодом — із Вадимом Колодійчуком.

В ефірі були такі сюжети:

про радіодиктант національної єдності;

про політику нового уряду Словаччини;

про волонтерський загін «Невтомні бабусі» у Полтаві;

про львівських зооволонтерів;

про одеського скульптора-волонтера;

про волонтерів, які возять їжу жителям прифронтових і звільнених сіл;

про художника, який загинув у боях за Бахмут.

Були прямі ввімкнення:

про фотовиставку втрачених експонатів Маріупольського краєзнавчого музею в Чернівцях;

про ситуацію на Запорізькій АЕС;

про акцію зі здачі донорської крові в Миколаєві.

Гостями ефіру були:

Андрій Вітренко, депутат Київської міської ради, заступник міністра освіти, про основні параметри проєкту міського бюджету на 2024 рік.

Андрій Шаповалов, в.о. керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, про систему пропагандистської роботи Кремля, про основні ворожі наративи, про основні кампанії російської пропаганди на Заході.

Тарас Батенко, секретар Тимчасової спеціальної комісії ВР для моніторингу отримання та використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, про переговори з американськими конгресменами з приводу подальшої підтримки України.

Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ, про новий сервіс з доставлення водійських посвідчень за кордон.

Давид Арахамія, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про результати переговорів українських парламентарів з американськими конгресменами, про організацію контролю за західною зброєю в Україні, про подальшу американську допомогу Україні, про те, як працюватиме закон про політично значущих осіб.

Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора, про можливості екстрадиції російських військових злочинців, затриманих у Фінляндії та Норвегії, про заяву Фонду Клуні до прокуратури Німеччини.

Катерина Чорногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про спрощення процедури списання втраченого в бойових діях військового майна.

Олександр Бородін, речник 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про бої під Авдіївкою.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про замінованість у Чорному морі, про функціонування «морського коридору».

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про ворожі обстріли прифронтових населених пунктів Херсонщини, про примусову евакуацію з прифронтових населених пунктів.

Володимир Фітьо, речник Сухопутних військ, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про спецоперацію з ліквідації чотирьох ФСБшників у Бердянську, про намальовані ворогом МІГи на аеродромі в Криму, про замах на Царьова, про вибух на російському кораблі, про чутки щодо смерті Путіна, про ліквідацію складу озброєнь росіян у Донецьку.

Олексій Рябикін, радник заступника керівника Офісу президента, про питання з перерозподілом військового ПДФО, про невиправдані в умовах війни витрати громад, про захищеність об’єктів енергетики.

Наталія Загорська, військовослужбовці окремої президентської бригади, Віктор Загорський, колишній військовослужбовець і волонтер, про історію свого подружжя і своєї участі у війні (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Крім того, в ефірі були:

бюлетень «Парламентський тиждень»;

опитування народних депутатів щодо грошей на соціальні виплати в проєкті держбюджету-2024;

фільм Назара Довгого з проєкту «4.5.0» про підготовку цивільних до національного спротиву;

щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності протягом чотирьох годин ефіру порушували 66 разів (це по 16,5 на годину в середньому). З інтернету подавали інформацію і картинки 17 разів. Користувалися телеграм-каналами Херсонської облпрокуратури, голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна і командувача Сухопутних Військ Олександра Сирського. Цитували президента Володимира Зеленського з його сторінки в мережі Х. Показували відео зі сторінки «Сталевого кордону» в соцмережі. І ще було «посилання» «з’явилось повідомлення в соцмережах».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 27. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Харківську, Дніпропетровську і Херсонську ОВА, ДБР, ДСНС, Мінкульт і Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «повідомляла низка засобів масової інформації», «повідомляла низка ЗМІ», «за інформацією ЗМІ», «за даними української сторони», «за даними слідства», «військовослужбовці повідомляли».

Було одне абстрактне псевдопосилання: «стало відомо». 21 раз робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок, усі вони були повністю розмитими: «політтехнологи кажуть», «жінки жартують», «волонтери кажуть», «працівники кажуть», «переселенці з Маріуполя кажуть», «на думку депутатів», «підтверджують як медики, так і волонтери», «лікарі закликають» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 28 порушень стандарту (по 7 на годину в середньому), з них 26 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. У більшості випадків різні повідомлення «перекривали» абиякими архівами, було навіть таке, що взагалі зимовим відео. Невідповідно «ілюстрували» відео пряме ввімкнення про акцію з донорства в Миколаєві, бо, наприклад, кореспондентка розповідала історію одного з донорів, а під це показували різних людей. Ще невідповідно «ілюстрували» розмову з речником Херсонської ОВА.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 124 рази протягом чотирьох годин ефіру (це по 31 разу на годину в середньому). Переважна більшість з цих порушень (116) були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Дуже велика кількість оцінних і урочистих дієслів. Була певна кількість емоційних оцінок: «пекельна Авдіївка», «самі у скрутному становищі», «потрощені», «понівечені», «з найгарячіших точок», «стає все більш небезпечно», «ситуація стає дедалі більш напруженою» тощо.

Найбільше було просто різних оцінок із будь-яких приводів: «не поспішав робити висновки», «потужні волонтерські пункти», «унікальні експонати», «активною пропагандистською кампанією», «ефективно знищили», «у видатному штурмі», «кожен працює із повною віддачею», «це справа життя», «активно оцифровували артефакти», «неабияк допомагають», «потужний генератор», «вони досить некомпетентні», «можуть бути великі проблеми», «дбайливо збирають», «список цей вельми великий» і подібні. Траплялися і маркери авторизації, і маркери привернення уваги: «зазначу» «до речі».

Ведучі гостьових студій загалом 7 разів не авторизували власних міркувань. У бюлетені «Парламентський тиждень» межі розлогої цитати віцеспікерки Олени Кондратюк не були як слід марковані, тож частина цитати звучала як думка анонімного автора бюлетеня.

Стандарт повноти інформації

Було 19 порушень стандарту (майже по 5 на годину в середньому). І все це була відсутність інтершуму на відео в БЗ і в сюжетах. У мене таке враження, що редакція вирішила ігнорувати інтершум як явище.

Інші зауваження

Традиційно забували про фемінітиви: «Зузана Чапутова, президент Словаччини» (титр у сюжеті Сергія Шепеля), «Наталія Загорська нині медик» (ведуча Тетяна Гончарова), «Євгенія Кравчук, заступник голови…», «Олександра Устінова, член Комітету…», «Маркета Пекарова Адамова, спікер…» (титри у бюлетені «Парламентський тиждень»), «Софія Вара, проектний менеджер…» (титр у сюжеті великої групи авторів), «Оксана Савчук, член Комітету…» (титр в опитуванні депутатів).

Елементи політичного піару

Двічі було типове «паркетне» повідомлення про вручення президентом Володимиром Зеленським нагород родичам загиблих героїв. Жодного слова про тих, хто ж саме посмертно отримав нагороду і про їхніх родичів.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів не було, були двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Тетяна Гончарова, які раніше працювали на каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише один сюжет і 3 прямих ввімкнення. У гостях на каналі побувало 7 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 237 разів протягом чотирьох годин ефіру, це більш як по 59 разів на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 124 рази, майже все це були суб’єктивні думки (переважно оцінки) журналістів у новинах. Стандарт достовірності подачі інформації порушували 66 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 28 разів порушували стандарт точності, все це були некоректні поєднання картинки з текстом або з розмовою. 19 разів порушували стандарт повноти інформації, все це був брак інтершуму на відео. Інші стандарти не порушували.

Двічі показували суто «паркетне» повідомлення про те, що президент Зеленський вручив нагороди родичам загиблих героїв. Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, в ефірі були двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Тетяна Гончарова.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 27 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: у першу годину були 30-хвилинні новини та 30-хвилинна гостьова студія, потім 15-хвилиний випуск новин і до кінця години гостьова, о 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Ірина Прокоф’єва і Максим Сухенко.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про бої протитанкістів на Бахмутському напрямку;

про бої на Токмацькому напрямку;

про радіодиктант української єдності;

про життя прифронтового Степногірська на Запоріжжі;

про колаборантку, яка відновилася на посаді директорки столичної школи;

про те, як працюватиме закон про фінмоніторинг політично значущих осіб;

про урядовий законопроєкт освітньої реформи;

про народжуваність в Україні під час війни;

про історію кохання пораненого українського військового і волонтерки у бельгійській лікарні.

Були прямі ввімкнення:

про підсумки саміту ЄС;

про початок опалювального сезону в Харкові;

про підготовку Дніпра до опалювального сезону;

про підготовку Запоріжжя до опалювального сезону;

про намір республіканців розділити допомогу Ізраїлю та Україні.

Гостями ефіру були:

Олексій Данілов, секретар РНБО, про чутки щодо смерті Путіна, про форум «Формули миру» на Мальті, про відсутність Китаю на форумі, про стан російського й українського ВПК, про ситуацію блокування Держаудитслужбою роботи підприємств «Укроборонпрому», про підготовку Росією фейкової атаки на міністра Умєрова, про позицію Словаччини й Угорщини в ЄС.

Лариса Герасько, посолка України в Ірландії, про зміну правил для українських біженців у цій країні.

Михайло Самусь, воєнний експерт, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, про версію накопичення ворогами ракет для атак на енергетичну інфраструктуру, про новий пакет допомоги від Німеччини, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворогом потенціалу, про постачання снарядів до Росії з Ірану і Північної Кореї та про відставання наших партнерів у постачанні снарядів ЗСУ.

Давид Шарп, воєнний оглядач з Ізраїлю, про останні дії ЦАХАЛу в Секторі Газа, про переговори задля звільнення ізраїльських заручників, про посилення оборонних спроможностей США на Близькому Сході, про обговорення в Ізраїлі можливої участі Росії в нападі ХАМАСу на Ізраїль.

Богдан Устименко, директор Українського інституту морського права та безпеки, про роботу «морського коридору», про вкидання фейків про його начебто перекриття, про нібито скидання росіянами морських мін у районі «морського коридору», про передислокацію Росією кораблів ЧФ до Новоросійська, про страхування суден у Чорному морі, про позицію Туреччини щодо «морського коридору».

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, радник керівника ОП, про обрання Джонсона спікером Палати представників США та впливи на підтримку України, про розділення допомоги Ізраїлю й Україні.

Володимир Фесенко, політичний експерт, про можливу мету російських вкидів щодо нібито смерті Путіна, про обрання Джонсона спікером Палати представників США і впливи на підтримку України, про розділення допомоги Ізраїлю й Україні.

Валентин Гладких, політичний експерт, про обрання Джонсона спікером Палати представників США і впливи на підтримку України, про розділення допомоги Ізраїлю й Україні.

Данило Гайдамаха, мовний активіст, блогер, вчитель української, про радіодиктант національної єдності, про мілітаризацію української мови, про розвиток мови, про нищення української мови Росією.

Крім того, в ефірі були:

Вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Черговий випуск «Байрактар-ньюз» «95-го кварталу».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 99 разів (майже по 25 разів на годину в середньому. З телеграм-каналів і соцмереж подавали інформацію і картинку 14 разів. Зокрема користувалися телеграм-каналами 72-ї окремої механізованої та 3-ї штурмової бригад ЗСУ і сторінками ДСНС, Нацполіції та Херсонської ОВА у соцмережах. Було ще й «посилання» «повідомили кремлівські пабліки».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 29. Таким чином «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, ГУР, Кабмін, Мін’юст, Міносвіти, Мінінфраструктури, Офіс генпрокурора, міськради Харкова і Дніпра та на Білий Дім. І були ще більш розмиті: «за даними слідства», «повідомляють російські ЗМІ», «кажуть російські пропагандисти», «одна з консалтингових компаній заявила», «посадовці кажуть» і навіть «як нам кажуть наші джерела».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо» і «вже відомо», «згідно з дослідженнями» (невідомо чиїми), «говорять» (невідомо хто), «з’явилася новина», «сьогодні була новина». 24 рази подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. Зокрема, чомусь на каналі так заведено подавати майже будь-яку інформацію про наслідки ворожих обстрілів у різних областях.

І 24 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Міністерстві освіти всіх заспокоюють», «в поліції просять», «вчителі в один голос кажуть», «в школі підозрюють», «визнають піхотинці», «відверто зізнаються військові», «дехто з експертів військових каже», «мешканці обурюються», «комунальники звітують», «кажуть психологи», «багато хто говорить» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 37 разів (більш як по 9 разів на годину в середньому). 23 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Доволі традиційно повідомлення про бойові дії довільно «перекривали» архівами, а в повідомленнях про наслідки обстрілів різних населених пунктів картинки не відповідали словам ведучого за кадром. Або ж, наприклад, у повідомленні про саміт ЄС говорили про Орбана і Фіцо, а показували фон дер Ляєн і Каллас тощо.

Невідповідними за змістом були й «ілюстрації» до всіх 5 прямих ввімкнень. Особливо ж це виглядало дивно у ввімкненнях із Харкова і Дніпра, коли показували архівне відео наслідків влучань ракет у конкретні будинки на початку жовтня, а то й у січні. Редакція продовжує у прямих ввімкненнях на раніше відзнятій, а то й на глибоко архівній картинці тримати титр «наживо», що є неправдою і дезорієнтує глядача. А ще ведучий новин і ведуча гостьової студії чомусь називали радіодиктант «флешмобом», хоча за значенням цим словом аж ніяк не виходить позначати будь-які заздалегідь заплановані публічні події.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Як і завжди, найбільше було порушень саме цього стандарту — 194 за чотири години ефіру (по 48,5 в середньому на годину). І як завжди найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах — 181.

Були суто емоційні оцінки: «запеклі суперечки щодо України», «вщент розтрощило», «та ще страшніші», «трощили Оріхів», «дуже понівечених, потрощених багатоповерхівок», «насувається холоднеча», «з острахом чекає», «неймовірну історію кохання» тощо.

Були різні оцінки з будь-яких приводів: «активні штурмові дії», «філігранно поцілили», «жваво обговорювали», «вибуховий флешмоб», «найскладніша ситуація», «нічого такого незвичайного», «традиційно спілкувався», «це компромісна позиція», «неабияке навантаження», «триває активне будівництво», «тож ремонт у розпалі», «найскладніше питання», «біля мальовничого мису», «гучних кримінальних розслідувань», «цей район малолюдний», «жити на широку ногу», «довгоочікуваних перемовин», «повторює цю абстрактну фразу» і подібні.

Траплялися й різні міркування: «У Віктора Орбана в Європейському Союзі з’явився однодумець — новий прем’єр Словаччини Роберт Фіцо» (ведучий Святослав Гринчук). «Та чи буде він ефективним в Україні, якщо і в самій Європі він не надто заважає смітити грошима корупційним тузам з усього світу». «Посилений фінмоніторинг ПЕПів — не панацея, і закон залишає купу дірок для винахідливих українських корупціонерів» (сюжет Марії Васильєвої). «Тому для нас спікер Джонсон — це кращий варіант» (пряме ввімкнення Ольги Кошеленко). «Національний радіодиктант — це також крок до перемоги» (сюжет Олени Мацюцької). «Але перш ніж лякатися негативної статистики, тут варто врахувати, що об’єктивно порахувати кількість народжених українців з початку повномасштабного вторгнення наразі неможливо» (сюжет Вікторії Ковцун).

Ведучі ж гостьових студій 10 разів не авторизували власних міркувань. Ще було два безпідставних узагальнення: «звичайно всі українці хочуть, щоб вони якомога швидше опинилися вдома максимально цілими», «студентам цей підхід “зайшов”». А в сюжеті про народжуваність в Україні не була чітко позначеною цитата героїні — ведучої «1+1» Наталії Островської, тож вона звучала як думка авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 6 разів. Не досить було представляти Володимира Фесенка і Валентина Гладких лише як «політичних експертів». Уже згадані бекґраундові відео наслідків влучання ворожої ракети по харківській 5-поверхівці на початку жовтня і влучання ворожої ракети по дніпровській багатоповерхівці в січні не були позначені як належить титрами дат цих подій. А в БЗ про вручення президентом Володимиром Зеленським нагород родичам загиблих героїв на картинці не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандартів. Усі вони були використанням журналістами жаргонізмів, не всій аудиторії зрозумілих: «починається аналітичний слот», «вибуховий флешмоб», «радше такий флешмоб єднання», «найбільш активніший юзер тіктоку», «топпосадовців», «інсайдерською інформацією».

Інші зауваження

Раз не було фемінітиву: «Лариса Герасько, надзвичайний і повноважний посол України в Ірландії» (ведучий Максим Сухенко).

Елементи політичного піару

Двічі показали типове «паркетне» повідомлення про вручення президентом Володимиром Зеленським нагород родичам загиблих героїв, де «головним героєм» повідомлення був пан президент.

У сюжеті про фінмоніторинг не виправдано контекстом була згадка належності народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк до фракції «Слуга народу».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети та 5 прямих ввімкнень, гостей-ньюзмейкерів було лише двоє. З сюжетів кращими були обидва фронтових репортажі: Маргарити Потапової про бої протитанкістів на Бахмутському напрямку (оператори Олександр Шиян, Віталій Овсянников) і Олександра Моторного про бої на Токмацькому напрямку (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило).

Стандарти журналісти каналу порушували 343 рази протягом чотирьох годин ефіру (майже по 86 разів на годину в середньому). Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 194 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 99 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, втім чимало також було подано фактів без посилань на джерела взагалі й чимало було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 37 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 6 разів — стандарт її повноти.

Було 3 прояви політичного піару. Двічі показували класичний «паркетний» матеріал про те, що президент Зеленський вручив нагороди родичам загиблих героїв. У одному з сюжетів невиправдано з точки зору контексту згадували фракційну приналежність до «Слуг народу» народної депутатки Василевської-Смаглюк.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

26 жовтня

Румунія встановила систему боротьби з безпілотниками на кордоні з Україною.

Данія передає Україні пакет військової допомоги на 520 млн доларів.

США оголосили новий пакет військової допомоги Україна на 150 млн доларів.

Україна в січні отримає ракети дальністю 300 км, — «Голос Америки».

Більше як 60% українців вважають, що вибори потрібні лише після закінчення війни, — IRI.

До Москви прибула делегація ХАМАС і представник Ірану.

Дві третини українців вважають, що влада погано справляється з реформами, — КМІС.

27 жовтня

Армія Росії обстріляла середмістя Херсона, поранені 7 людей.

Спікер парламенту Словаччини вважає, що продаж зброї Україні має продовжуватися.

Кабмін підвищив оплату праці в «Армії відновлення».

Терміни проходження ВЛК скоротили до 4 днів на медогляд.

У Києві знесли пам’ятник більшовицькому діячу Кирпоносу і погруддя Пушкіна.

По різних містах України відбулися акції на підтримку демобілізації.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для ранкового слота. До 10-ї щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решта часу були гостьові студії. З 10-ї кожна година починалася з випуску новин (то 10-, то 15-хвилинного) і продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру Суспільного була такою: кожна ефірна година починалася 15- або 30-хвилинними випусками новин, продовжувалася гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» була стандартною для вечірнього слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була традиційною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: всі ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: у першу годину були 30-хвилинні новини та 30-хвилинна гостьова студія, потім 15-хвилиний випуск новин і до кінця години гостьова, о 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була незадовільною: жодного репортажного сюжету і жодного прямого ввімкнення (це вже поступово стає поганою традицією каналу). В гостях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була слабкою: лише один репортажний сюжет, 3 прямих ввімкнення і 4 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень, у гостях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 3 репортажних сюжети і одне пряме ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була слабкою в репортажній частині — лише один сюжет і 3 прямих ввімкнення. У гостях на каналі побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети й 5 прямих ввімкнень, гостей-ньюзмейкерів було лише двоє.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» побувало 14 людей, з них 7 були ньюзмейкерами, 4 речники, одна радниця і 2 експерти.

У гостях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 19 людей: по 4 ньюзмейкери та речники, 2 експерти і 9 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей, із них 7 були ньюзмейкерами, речник, експерт і учасниця подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин побувало 16 людей: 6 ньюзмейкерів, 2 речники, одна радниця, 3 експерти й 4 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин побувало 15 людей, з них 7 були ньюзмейкерами, 5 — речниками, один радник і 2 учасники подій.

У гостях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 6 експертів і один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» побувало в ефірі 5 (Олексій Устенко й Олексій Леонов на «Ми — Україна», Віталій Безгін і Єгор Чернєв на «Інтері» і Давид Арахамія на «Раді»). З інших були ще один представник «Голосу» (Ярослав Юрчишин в ефірі ICTV та СТБ) і один представник депгрупи «Партія “За майбутнє”» (Тарас Батенко на «Раді»). В проаналізованих ефірах цього дня Суспільного й «1+1» народних депутатів не було. Зверну також увагу на те, що на каналі «Рада» перевага фракції «Слуги народу» завжди є впевненою також за синхронами у «Парламентському тижні» і в опитуваннях нардепів із різних питань. Крім того, в ефірі «Ради» цього дня знову ж таки був депутат Київради Андрій Вітренко від «Слуги народу» (цікаво, що з усіх депутатів Київради телеканал «Рада» особливо «полюбляє» саме пана Вітренка, хоч провладна фракція, прямо скажемо, є далеко не найвпливовішою в міськраді).

Порушення стандартів

Журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 292 рази протягом чотирьох годин ефіру (це по 73 рази на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів, переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 53 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 28 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. 33 рази порушували стандарт повноти інформації, у більшості випадків це була відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності та 2 рази — стандарт балансу думок.

Стандарти цього дня журналісти Суспільного порушували протягом чотирьох годин 87 разів (це майже по 22 рази на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 31 раз, майже в половині з цих випадків давали інформацію чи картинку з соцмереж чи телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 25 разів — некоректним використанням картинки в БЗ, невідповідним «ілюструванням» у прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. 25 разів було порушено стандарт відокремлення фактів від думок, все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт повноти було порушено 5 разів і одного разу порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу «Інтер» порушували стандарти 364 рази (це по 91 порушенню на годину в середньому або ж по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 256 разів, головно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 78 разів, найбільше це були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 27 разів було порушено стандарт точності, майже все це було некоректне використання картинки як у БЗ чи сюжетах, так і в «ілюстраціях» до прямих ввімкнень і розмов з гостями. Стандарт повноти інформації було порушено лише двічі, стандарт доступності — одного разу. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували протягом чотирьох годин ефіру 345 разів (це більш як по 86 порушень на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 269 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 47 разів, більше половини з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Усі 22 порушення стандарту точності були некоректним використанням картинки в БЗ і в прямому ввімкненні. 5 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації та 2 рази стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 237 разів протягом чотирьох годин ефіру, це більш як по 59 разів на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 124 рази, майже все це були суб’єктивні думки (переважно оцінки) журналістів у новинах. Стандарт достовірності подачі інформації порушували 66 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 28 разів порушували стандарт точності, все це були некоректні поєднання картинки з текстом або з розмовою. 19 разів порушували стандарт повноти інформації, все це був брак інтершуму на відео. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 343 рази протягом чотирьох годин ефіру (майже по 86 разів на годину в середньому). Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 194 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 99 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, втім чимало також було подано фактів без посилань на джерела взагалі й чимало було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 37 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 6 разів — стандарт її повноти.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 2 прояви політичного піару. Класичний «паркетний» матеріал про телефонну розмову президента Зеленського з еміром Катару. І по суті рекламний сюжет про урядовий законопроєкт реформи системи вищої освіти.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — розмова з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, в якій він компліментарно висловлювався про президента Зеленського, всю «команду президента» та про свою особисту роботу, з цілковитої підтримки ведучого «зручними» запитаннями й компліментарними репліками.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 4 прояви піару. Двічі показували «паркетний» матеріал про поїздку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк до Мексики та двічі — сюжет про захід Фонду Олени Пінчук.

В ефірі каналу «Рада» двічі показували суто «паркетне» повідомлення про те, що президент Зеленський вручив нагороди родичам загиблих героїв. Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, в ефірі були двоє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 3 прояви політичного піару. Двічі показували класичний «паркетний» матеріал про те, що президент Зеленський вручив нагороди родичам загиблих героїв. В одному із сюжетів невиправдано з точки зору контексту згадували фракційну приналежність до «Слуги народу» народної депутатки Василевської-Смаглюк.

У проаналізованому ефірі Суспільного проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» російських пропагандистських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти «Інтера» до 9 травня.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських наративів не було, працювали двоє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова й Назар Довгий, які раніше працювали на пропагандистських каналах Медведчука.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі всіх інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб