Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади. Повний опис усіх порушень — тут. 

Примітка: ефірні блоки телеканалу «Рада» і Суспільного виходили поза межами цієї доби. 

Телеканал «Ми — Україна» (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку була звичною: починався блок опівночі 30-хвилинним випуском новин, далі були 15-хвилинні випуски новин о 2-й і 4-й ночі. Решту ефірного часу займали гостьові студії. Випуски новин вели Віра Свердлик із Костянтином Лінчевським, гостьові студії — Олена Цинтила з Микитою Міхальовим і Марія Скиба з Максимом Сікорою.

У блоці каналу були такі сюжети:

• про те, як готувати їжу в умовах відсутності електрики та газу,
• про очікування від чергової зустрічі у форматі «Рамштайн»,
• про саміт «Великої двадцятки»,
• про світовий досвід репарацій і перспективи отримання Україною репарацій від Росії,
• про модернізоване бомбосховище, яке облаштували самотужки жителі вінницької багатоповерхівки,
• про евакуацію переселенців з інвалідністю з Костянтинівки,
• про підтримку ветеранських бізнесів державою,
• про перехід на дрова в селах на Полтавщині,
• про дівчину полоненого українського військового.

Було лише одне пряме ввімкнення з Балі про підготовку до саміту «Великої двадцятки».

Гостями ефірного блоку були:

• Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, про перспективи позбавлення Росії членства у «Великій двадцятці», про позиції різних країн щодо російської агресії проти України, про фактичну політичну ізоляцію Росії;
• Ігор Петренко, політкоментатор і власник каналу «Ми — Україна», про відновлення звільнених територій Херсонщини, про вплив втрати Херсона на ситуацію в російській владі, про можливості компромісів щодо Криму, про неготовність Кремля до справжніх переговорів, про ядерні погрози Росії;
• Роман Світан, полковник запасу української армії, про ситуацію на фронтах, про можливі плани окупантів і побудову ними ліній оборони в бік Криму, про ймовірні подальші напрями наступу, про можливості нашої армії вражати цілі в глибині оборони ворога в Криму, про передумови передачі Україні партнерами далекобійних ракет і авіації, про ситуацію на Луганщині, про розмінування звільнених територій;
• Ярослав Гришин, адвокат і правозахисник, про приховані воєнні злочини росіян в Україні, про проблеми з розслідуванням подібних злочинів на окупованих територіях, про підслідність різних злочинів росіян;
• Владислав Селезньов, воєнний експерт, про реалістичність прогнозу генерала Бена Годжеса щодо швидкого наступу на Крим, про перекидання російських С-300 із Білорусі на східний фронт, про використання ворогом гіперзвукових ракет «Кинджал», про прогноз щодо подальшого перебігу дій з огляду на наближення зими;
• Григорій Кукурудза, економіст Ukraine Economic Outlook, про перспективи підтримки України Міжнародним валютним фондом, про роль МВФ у загальній фінансовій підтримці України західними країнами, про можливі механізми отримання Україною російських репарацій, про перспективи відновлення української економіки, про реформу податкової системи, про стан державного боргу України;
• Максим Джигун, політолог, про варіанти переговорів між Україною та Росією на українських умовах, про прогнози відносно саміту «Великої двадцятки»;
• Євген Добряк, експерт-міжнародник, народний депутат України 6-го скликання, про постачання Іраном дронів і ракет Росії, про способи протидії Ірану, про майбутній саміт «Великої двадцятки» і майбутніх переговорів Байдена і Цзиньпіня;
• Вадим Можейко, аналітик білоруського Інституту стратегічних досліджень, про реакції білоруської влади на будівництво Україною стіни на кордоні, про переповнення білоруських лікарень російськими солдатами;
• Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про ймовірності посилення наступу росіян на Донеччині після здачі Херсона, про стан російського війська, про активності ворога з боку Білорусі, про загрози від іранських ракет;
• Олександр Мацука, український дипломат і колишній керівник Секретаріату Ради Безпеки ООН, про прогнози щодо саміту «Великої двадцятки», про сенс надання слова президенту України на саміті, про ймовірність зміни позиції Китаю, про ймовірності змін у політиці країн «Двадцятки», про ймовірний бойкот Росії на саміті;
• Руслан Осипенко, експерт-міжнародник, про перспективи подальшої дії «зернової угоди», про прогнози щодо саміту «Великої двадцятки»;
• Каріна Орлова, російська журналістка з Вашингтона, про очікування від зустрічі Байдена з Сі Цзиньпіном, про перспективи вигнання Росії з «Великої двадцятки», про підсумки проміжних виборів у США і про прогнози щодо наступної допомоги США Україні, про відступ російських військ із Херсона для подальшої долі Путіна;
• Лідія Григорьєва, головна редакторка херсонського інформаційного видання «Український південь», про ситуацію у визволеному Херсоні, про ситуацію з ворожим мінуванням міста та області, про те, що робили окупанти.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності загалом порушили 42 рази. Найбільше (19 випадків) було інформації, взятої / поданої з посиланнями на сторінки і телеграм-канали: президента, заступника керівника Офісу президента і радника керівника ОП, керівника СБУ, міністра цифрової трансформації, голови Херсонської ОВА тощо. Було кілька розмитих узагальнених посилань («місцеві ЗМІ також писали», «кажуть у Держприкордонслужбі»,«місцеві ЗМІ припускають», «повідомляють в Офісі генпрокурора», «показали в Офісі президента України»).

Було кілька абстрактних псевдопосилань («за прогнозами», «є ще інформація», «маємо інформацію», «також відомо»). Без посилань на джерело інформації гостьова ведуча Олена Цинтила говорила, що «вже наступного тижня на Херсонщині відновлять виплату пенсій». Занадто відповідальна заява, щоб не сказати аудиторії, хто саме таке пообіцяв.

І було чимало узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки («розповідали місцеві жителі», «сказали наші і іноземні експерти», «побутує така думка», «експерти прогнозують», «стверджують міжнародні експерти» і навіть так: «втім, експерти налаштовані скептично, кажуть...»).

Стандарт точності цього разу порушували відносно небагато — 8 разів. Переважно некоректною роботою з картинкою. Наприклад, коли ведучий розповідав про розкол у Кремлі і прогнози з цього приводу Інституту вивчення війни, показували якогось дядька на мотоциклі з українськими прапорами, а потім якісь зруйновані сільські будинки, а потім якісь, — мабуть трофейні, — міни тощо. Або ж повідомлення про підрив на мінах двох цивільних автівок на звільненій Херсонщині чомусь «перекривали» відео зустрічі звільненими херсонцями воїнів нашої армії в центрі Херсона. Так само коли експерт розповідав про дії ворога на окупованому лівому березі Дніпра, «ілюстрували» це кадрами звільненого Херсона.

Була одна фактична неточність. Ведучий Костянтин Лінчевський казав: «Після другого туру виборів в штаті Джорджія інтрига теж зберігається». Другий тур виборів до Сенату США у штаті Джорджія ще попереду, він відбудеться 6 грудня.

Стандарт відокремлення фактів від думок журналісти каналу порушували цієї доби 37 разів, найбільше (26) було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Інколи ці оцінки були, як на мене, занадто драматичні. Наприклад, ведуча Віра Свердлик казала: «Моторошне відео виклав радник міського голови Петро Андрющенко». На самому цьому «моторошному», за словами ведучої, відео — просто люди стоять у черзі. Ведучий Костянтин Лінчевський казав у підводці до сюжету: «Найпростіші рецепти, які в спеціалістів зібрала Вікторія Дмитренко, точно для багатьох стануть відкриттям». Ніяких особливих «відкриттів» у самому сюжеті я не помітив. Крім того, там не було і жодного з обіцяних ведучим «спеціалістів», були пересічні люди. І міркування авторки на кшталт: «Фрукти відмінно компенсують соки та нестачу рідкої їжі, ще й за ціною зараз найдешевший варіант». Цікаво було чути таку оцінку після безлічі сюжетів у телемарафоні про дороговизну фруктів.

Ще в трьох сюжетах журналісти вирішили стати «екпертами» в різних складних темах. Наприклад, у сюжеті Владислав Паливода робив такі висновки: «Наблизити нашу скору перемогу можуть і далекобійні ракети ATACMS, які ми вже давно просимо у західних партнерів. А на тлі звільнення Херсона вони потрібні нам ще більше». Або ж Ганна Бикова в сюжеті про репарації від Росії: «Опція, що Росія сама визнає себе винною при капітуляції, принаймні поки не розглядається. Тож шлях компенсацій, скоріш за все, має бути примусовим. На цей момент більш оптимальним є конфіскація вже заморожених активів російського центробанку та путінських олігархів, які вже фігурують у санкційних списках». «Розгляд резолюції призначено вже на понеділок і цілком імовірно, що саме тоді розпочнеться справедливий, але водночас дуже тривалий шлях відплати». Або ж Олена Чернякова висловлювала власне «експертне» припущення з оцінками: «Тому цілком імовірно, що жодної декларації на саміті не ухвалять, але принаймні спільне так зване сімейне фото відбудеться вже без Путіна. І це вже є плюс».

Ведучі гостьових студій переважно власні думки авторизували, крім семи випадків. Хочу звернути увагу на те, що ведуча Олена Цинтила часто вдається до іронічних висловів, наприклад: «Уже знаємо, що нерукостискний Лавров приїде на G-20, і американці й британці вже сказали, що ми будемо бойкотувати цього “прекрасногo” чоловіка із його “прекрасними” маніпулятивними промовами». Але ж слід враховувати, по-перше, що лапки не чутно. А по-друге, у різних телеглядачів дуже різне почуття гумору, тож якась частина аудиторії подібні речі сприйматиме не як іронію, а в прямому значенні.

Стандарт повноти було критично порушено три рази, всі три — в недостатньому поясненні компетентності експертів «політолога» Ігоря Петренка, «військового (в сенсі, звісно ж, воєнного) експерта» Владислава Селезньова і «експерта-міжнародника» Руслана Осипенка.

Інші зауваження. Мені здалося доволі дивним, що титрованому «політологом» Ігорю Петренку ведучий Микита Міхальов запропонував коментувати відновлення інфраструктури у звільненому Херсоні і питання пошуку російських військових, розмінування тощо. По-моєму, все це точно не є компетенцією політологів. Петренко говорив загальні й очевидні, банальні речі. Так само, мені здається, зовсім не за адресою було запитання Петренку і від ведучої Олени Цинтили: «Уже наступного тижня на Херсонщині відновлять виплату пенсій. Чи зрозуміла уже система, як будуть виплачувати її насправді, виплачуватимуть за весь час, що не були проплачені одним траншем чи поступово?» Знову-таки про це мало би сенс запитувати лише у відповідальних урядовців. Петренко просто висловлював свої особисті припущення з цього приводу, цінність яких сумнівна. Зважаючи на те, що Петренко офіційно є бенефіціарним власником «Ми — Україна», можна здогадатися, чому він з’являється в ефірі; однак усе одно логічно було би ставити йому запитання в межах його компетенції.

Тричі журналісти забували про фемінітиви: «Вона ж — професійний фотограф» (у сюжеті Ельвіни Сеітбулаєвої). «Анастасія Швайко, фотограф» (титр у синхроні).

Елементи політичного піару. Було повідомлення про черговий допис радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка у твітері, що «Росія ще не дозріла до справжніх переговорів». Жодної справжньої новини в цьому не було.

Резюме. Новинної складової як такої майже не було. Жодного репортажного сюжету (ніби нічого й не відбувалося вночі чи принаймні напередодні), лише одне пряме ввімкнення з Балі, та й те робив кореспондент телеканалу «Інтер». І в гостьових студіях побував лише один ньюзмейкер. Решта гостей були переважно експертами.

Порушень стандартів цього разу було менше, ніж попереднього, але все одно багато — загалом 90. Найбільше було порушень стандарту достовірності (42 порушення), причому майже в половині випадків стандарт порушувався подачею інформації зі сторінок у соцмережах і телеграм-каналах без перевірки. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 37 разів, найчастіше це були власні міркування журналістів у новинах. Стандарт точності цього разу порушували відносно небагато — 8 разів.

У блоці каналу був один прояв політичного піару — цитування чергового допису радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка у твітері. Запрошення в ролі експерта власника каналу також можна розцінювати як своєрідну форму піару. Російських наративів чи токсичних медіаперсонажів в ефірі каналу цієї доби не було.

Телеканали ICTV та СТБ (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку медіагрупи була такою ж, як і раніше. Ефір був поділений на півгодинні частини, кожна з яких складалася з 15-хвилинного випуск уновин (не було такого випуску лише о 6:30) і 15-хвилинної гостьової студії, або часом замість гостьової були сюжети тижневика «Факти тижня», одного разу був фільм. Випуски новин вели по черзі Юлія Сеник та Орест Дрималовський, гостьові студії — Яна Брензей, «Факти тижня» —Оксана Соколова. У блоці були такі сюжети:

• про ворожі обстріли села Юрківка під Оріховим,
• про наслідки ворожих обстрілів Нікополя,
• про наслідки ворожих обстрілів у селі Лимани на Миколаївщині,
• про бої в Донецькій області,
• про звільнений Херсон,
• про поліцейських і волонтерів, які везуть гуманітарку в Оріхів і вивозять мешканців,
• про причини й наслідки втрати ворогом Херсона,
• про викрадення окупантами тварин із Херсонського зоопарку,
• про залучення безробітних до суспільно корисних робіт у Рівному,
• про податкові надходження до бюджету,
• про політичні підсумки проміжних виборів у США,
• про роботу проєкту ЮНІСЕФ із реабілітації дітей-переселенців у Черкасах,
• про переселенку-дизайнерку, яка робить келихи й вази з відстріляних гільз, а гроші за них збирає на відновлення музею Сковороди,
• про жінок-волонтерок із Вінницької області, які готують їжу для бійців на фронті,
• про родину із селища Сухомлинове на Одещині, яка прихистила дві родини переселенців,
• про безпілотники «Лелека-100» українського виробництва,
• про мовний клуб «Говори українською» в Ужгороді для вимушених переселенців, які хочуть вчити українську,
• про черкаського волонтера, який виробляє для фронту легкі баггі,
• про безкоштовні сеанси іпотерапії для дітей переселенців на Вінниччині,
• про військові весілля та вінчання,
• про жителя Івано-Франківська, який у своїй квартирі зробив автономну електромережу від сонячної батареї,
• про те, як в Ужгороді плетуть маскувальні сітки для фронту,
• про створений підрозділ патрульної поліції в Рівненській області з поліціянтів, які евакуювалися з нині окупованих територій сходу.

Прямих ввімкнень в ефірному блоці медіагрупи не було. Гостями ефірного блоку були:

• Оксана Кошалко, керівниця відділу епіднагляду Центру громадського здоров’я, про прогнози щодо епідемії грипу, про сезонні вакцини від грипу;
• Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, про створення українського флоту морських дронів;
• Олександр Перцовський, керівник пасажирського напрямку «Укрзалізниці», про ініціативу «Квиток до перемоги», про відновлення залізничного сполучення зі звільненими містами України, зокрема з Херсоном;
• Сергій Шкарлет, міністр освіти та науки, про стан освітніх закладів у звільненому Херсоні, про відновлення роботи шкіл та інших освітніх закладів, про те, як учителі й діти бойкотували навчання під окупантами, про звільненння вчителів-колаборантів, про зарплати вчителям на звільнених територіях;
• Владислав Дмитрів, начальник Баштанської РВА, про ситуацію у звільненій Снігурівці Миколаївської області, про відновлення інфраструктури, про руйнування й мінування, про катівні й загиблих, про плани з виплат пенсій та соцдопомог людям;
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор компанії «ДТЕК», про стан енергосистеми Херсонщини, про відновлювальні роботи, про загальний стан енергосистеми і відключення електрики;
• Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики, про шляхи повернення вкрадених росіянами на Херсонщині музейних колекцій;
• Тетяна Лактіонова, заступниця голови Національної соціальної сервісної служби, про перевірки тих внутрішніх переселенців, які отримують державну допомогу;
• Наталія Гуменюк, керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня, про реальні втрати ворога при звільненні Херсона, про сенс стабілізаційних заходів, про трофейну техніку, про дії ворога на лівому березі Дніпра;
• Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про те, що окупанти, які втекли з Херсона, масово заселяються в Маріуполі, про ситуацію в місцевих мешканців;
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про стабілізаційні заходи на звільнених землях Миколаївщини і Херсонщини, про справи проти колаборантів;
• Володимир Фесенко, політкоментатор, про прогнози щодо саміту «Великої двадцятки», про можливі очікування від зустрічі Байдена і Цзіньпіня;
• Ганна Янковець, переселенка до Коломиї, яка готує для фронту сухі борщі, про те, як створювала волонтерський проєкт, як роблять різні сухі страви для бійців на фронті;
• Аліна Доценко, директорка Херсонського обласного художнього музею, про те, що окупанти викрали з музею, і про повернення експонатів у майбутньому;
• Сергій Цехоцький, офіцер окремої мотопіхотної 59-ї бригади, яка звільняла Херсонщину, про відхід із боями на початку повномасштабного вторгнення, про звільнення Херсона;
• Андрій Ткачук, офіцер української армії, який несе службу на північному напрямку, про загрози наступів з боку Білорусі, про підготовку українських військ до можливих наступів із Білорусі.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• пропагандистський фільм проєкту «Антізомбі» про зміну риторики російських пропагандистів.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти порушували 46 разів. Цього разу інформації й відео, поданих без перевірки із соцмереж чи телеграм-каналів було менше, ніж у попередні рази, але теж чимало — 8 випадків. Багато (14 разів) було неконкретних розмитих посилань на структури («повідомляють в ОВА», «у Службі безпеки запевнили», «як зазначають у Страткомі»), або на невизначені групи людей («за словами місцевих»,  «чиновники стверджують»), посилання на абстрактні медіа («західні ЗМІ звертають увагу»). Двічі «посилалися» взагалі абстрактно («стало відомо», «утім попередні результати вже називають для демократів кращими, ніж очікувалося»). Чотири рази без жодних посилань повідомляли фактичну інформацію. Але найбільше (18 разів) робили узагальнені псевдопосилання на авторство думки («кажуть чиновники», «експерти пояснюють», «кажуть правоохоронці», «фахівці радять» тощо).

Стандарт точності. Із 23 грубих порушень загалом 21 було невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, інформацію про підрив двох цивільних автівок на звільненій Херсонщині у трьох випусках новин «перекривали» якимось відео обстріляних вулиць. Повідомлення, що росіяни обстріляли з мінометів Горностаївку на окупованій території, було «перекрите» відео обстріляних хат, де працювали явно українські поліцейські.

У сюжеті Павла Васильєва синхрон експерта частково навіщось було «перекрито» по-справжньому хаотичним набором архівних планів із різних років (наприклад, у сусідніх планах Путін — то старіший, то молодший). Але головне — все це відео мало віддалений стосунок до того, що в цей момент у сюжеті казав експерт. Не розумію, навіщо взагалі таке робити.

І було дві фактичних помилки. Ведуча Юлія Сеник казала про майбутню зустріч Байдена і Цзіньпіна, що «це буде перша особиста зустріч лідерів». Насправді, Байден із Цзіньпіном уже зустрічалися за 5 років до того у Давосі, просто Байден тоді не був президентом США. У сюжеті Назара Бурхана була термінологічна помилка: вимушених переселенців до Одещини автор сюжету називав біженцями.

Стандарт відокремлення фактів від думок традиційно порушували найбільше — загалом було 118 грубих порушень. 71 з них — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Як суто емоційні оцінки (всі оці «на щастя, обійшлося без жертв», або «дивом минулося без загиблих та поранених», «ціла низка трагічних випадків» тощо). І багато таких собі «експертних», які насправді могли б давати справжні експерти або ж учасники подій, наприклад військові, коли даються оцінки на кшталт «накривають село рясним вогнем», «результативно нищать ворога», «незмінно найгарячіші напрямки зараз — Бахмутський, Авдіївський та Новопавлівський» тощо. Або ведучий Орест Дрималовський у п’яти випусках новин закликав: «Водночас у понеділок традиційно багато використовують електроенергії, тож аби не було аварійних позапланових вимкнень, варто бути ощадними, особливо в години ранкового та вечірнього пікового споживання». Ці заклики ведучий казав від себе, хоча насправді, певно, вони належали «Укренерго». Інколи в хід іде доволі сумнівна образність, як-от у сюжеті Аліни Матвійчук: «Окупанти прямують у вольєр для єнотів, та ті зустрічають їх приблизно так само, як і херсонці під час захоплення міста у березні. Та й з єнотами загарбники себе поводять так само, як з українцями».

У 38 випадках це були ніяк не авторизовані суб’єктивні думки журналістів в авторських елементах. Найбільший «вненсок» тут, знову-таки традиційно, робили журналісти тижневика «Факти тижня» — ведуча Оксана Соколова й автори сюжетів Павло Васильєв і Артем Куля. Але це просто хвороба «Фактів тижня», попри слово «факти» в назві програми — давати переважно не факти, а власні міркування. Ще й майже ніколи не авторизовані. Натомість гостьова ведуча Яна Брензей цей стандарт порушує рідко; цього разу був один випадок: «Зазвичай це гарний майданчик для того, щоб звірити годинники і все найцікавіше там відбувається за лаштунками, утім добре, що принаймні від Росії буде хіба що Лавров, з яким навіть ніхто не хоче фотографуватися». Але справедливості заради скажу, що тут ведуча змушена була «тягти час», бо перервався зв’язок із гостем і його довго не могли налагодити.

І ще багато було безпідставних узагальнень — 9 випадків. Наприклад: «Кілька місяців люди практично жили у підвалах та погребах, але не втрачають віри у перемогу і вже планують як відбудовуватимуть свої домівки, а разом із ними і звичне життя» (ведуча Юлія Сеник). «Як і всі мешканці Лиманів, пан Петро каже: розтрощений будинок відбудує» (у сюжеті Луїзи Єрьоміної). «Вимушені переселенці зізнаються: в україномовному середовищі їм соромно не знати українську» (ведучий Орест Дрималовський). «Українці, які втекли сюди від війни, усвідомили: їм соромно не знати рідної мови» (у сюжеті Світлани Ковбиці).

Інші стандарти цього разу грубо не порушувалися.

Інші зауваження. «Факти тижня» в ефірі рекламують свій ютуб-канал. Причому рекламують те, чого не побачать глядачі в телемарафоні. По-моєму, це не зовсім правильно.

І хронічна «хвороба». В ефірі медіагрупи так досі й не навчилися представляти ведучих «Фактів тижня». Ні ведучі новин їх не представляють, ні самі вони не представляються, ні титрами їх не називають. Виходить, для глядача, який їх не знає, люди без імені-прізвища висловлюють купу власних міркувань із будь-якого приводу.

Елементи політичного піару. Була не виправдана контекстом згадка фракційної приналежності народної депутатки Ніни Южаніної в сюжеті Данила Самсонова. Йшлося про бюджетні податкові надходження, тож для контексту було важливо лише те, що Южаніна є членкинею Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Вказувати, що вона з «Європейської солідарності», було взагалі ні до чого. І це було у двох випусках новин.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку медіагрупи була такою: 6 репортажних сюжетів, жодного прямого ввімкнення. В гостях побувало 8 ньюзмейкерів (із 16 гостей загалом). Із сюжетів я б виділив як найкращі репортажі Андрія Почтєва про ворожі обстріли села Юрківка під Оріховим, Христини Венгеляускайте про наслідки ворожих обстрілів Нікополя, Луїзи Єрьоміної про наслідки ворожих обстрілів у селі Лимани на Миколаївщині й Костянтина Мельникова про бої в Донецькій області.

Порушень стандартів загалом було 187. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (188 порушень). Це були і власні суб’єктивні думки журналістів у новинах, і не авторизовані думки ведучих і журналістів програми «Факти тижня». Було 46 грубих порушень у різні способи стандарту достовірності і 23 порушення стандарту точності, переважно невідповідності картинки й тексту. Інші стандарти грубо не порушували.

Був один, повторений двічі в ефірі, прояв політичного піару — невиправдана контекстом згадка про приналежність до фракції «Європейської солідарності» депутатки Южаніної. Ворожих наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірі медіагрупи не було. 

Телеканал «Інтер» (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу була звичною, новинною. Кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Просяник і Олексій Фадєєв.

У блоці каналу були такі сюжети:

• два репортажі про останні приготування до саміту «Великої двадцятки» на Балі,
• про першу поїздку волонтерів до звільненого Херсона,
• про села Старосалтівської громади Харківщини, до яких можна дістатися лише човном,
• про фронтове місто Сіверськ,
• про автопробіг і святкування звільнення Херсона херсонцями у Кропивницькому,
• про прем’єрний показ у швейцарському Берні українського фільму «Мати Апостолів»,
• про розслідування теракту в Стамбулі,
• про українських біженців у Німеччині,
• про 59-ту окрему мотопіхотну бригаду,
• про те, що відбувається у звільненому Херсоні,
• про події на східному фронті,
• про засідання міністрів закордонних справ ЄС,
• про отримання мікрогрантів від держави представниками малого та середнього бізнесу,
• про те, як правильно робити «тривожні» запаси їжі,
• про те, як комунальники відновлюють зруйноване ворожими обстрілами у Нікополі,
• про організований діаспорою центр військової підготовки добровольців у Лондоні,
• про пораненого військового, який на милицях пішки пройшов з Кіцмані до Чернівців, збираючи гроші на автівку побратимам,
• про зведений загін поліцейських зі східних міст України на Рівненщині,
• про кабінет ортопедичної реабілітації бійців на передовій,
• про те, як львів’яни рятуються від відімкнень електрики генераторами,
• про херсонського популяризатора мальовничих місць краю, який продає фотосвітлини для допомоги армії.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення з Балі про прибуття делегацій «Великої двадцятки» і двосторонні переговори,
• з Сум про наслідки ворожих обстрілів області,
• з Харкова про наслідки ворожих обстрілів області,
• з Брюсселя про зустріч міністрів закордонних справ ЄС,
• з Дніпра про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини,
• з Запоріжжя про ситуацію в Мелітополі,
• з Івано-Франківська про ювілей Херсонського держуніверситету в евакуації,
• з Миколаєва про святкування визволення і про загальну ситуацію в Херсоні.

Гостями ефірного блоку були:

• Олександр Шевченко, керівник з пасажирських комунікацій «Укрзалізниці», про акцію «Квитки до перемоги», про відновлення рейсів на звільнений Херсон;
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про ситуацію в Харкові та області, про наслідки ворожих обстрілів, про ситуацію в області з електрикою та теплом, про розмінування звільнених земель;
• Андрій Герус, голова Комітету ВР з питань енергеттики і житлово-комунальних послуг, про стан енергосистеми України, про відміну мита і ПДВ на електрогенератори, про ефект від економії електрики населенням;
• Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про механізми виплати пенсій і соціальних виплат на звільнених землях Херсонщини, про штатну роботу Пенсійного фонду і своєчасність всіх виплат пенсій;
• Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питаньфінансів, податкової та митної політики, про оподаткування інтернет-гігантів в Україні, про надходження до державного бюджету,
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про бойову роботу з контрнаступу, про стабілізаційні заходи і розмінування щойно звільнених територій, про загрози обстрілів звільнених територій Херсонщини, про втрати ворога і про залишки ворогів на правобережжі;
• Владислав Селезньов, воєнний експерт, полковник запасу, про воєнне значення звільнення Херсона і Миколаївщини, про ситуацію на Запорізькому напрямку, про ймовірне перегрупування сил ворога з півдня на Донбас, про відсутність ознак небезпеки нападу з Білорусі;
• Марія Голуб, експертка з євроінтеграції мережі «АНТС», про шлях України до членства в Євросоюзі;
• Антон Кучухідзе, політичний експерт, про вплив звільнення Херсона на процеси у владі Росії, про саміт «Великої двадцятки»;
• Аlyona-Аlyona, співачка, про війну і музику, про волонтерство тощо (інтерв’ю Дмитра Чистякова у рубриці «Обличчя»);
• Іван, координатор руху «Жовта стрічка» в окупованому Херсоні, про рух спротиву в окупованому Херсоні і про плани подальшого руху на ще окупованих територіях;
• Андрій Сагач, автор нової марки «Укрпошти» «Херсон — це Україна!», про малюнок для марки «Укрпошти», про подальші плани;
• Кирило Сазонов, політкоментатор і доброволець спецпідрозділу «Хорт», про те, як нині на звільнених територіях Херсонщини відловлюють російських військових, про перекидання російських військ на інші напрямки, про ситуацію на Кінбурнській косі, про перспективу звільнення Криму, про зменшення кількості навчених «вагнерівців» на фронті.

Крім того, в ефірі був документальний фільм Валерії Мікульської про Вінниччину з серії «Україна, за яку ми боремося».

Порушення стандартів.

Стандарт достовірності журналісти каналу порушили цієї доби 31 раз. Цього разу було небагато посилань на соцмережі та телеграм-канали (лише три). Більшість порушень становили узагальнені розмиті посилання на джерела в певних структурах («повідомляє обласна військова адміністрація», «в «Укренерго» нагадали», «повідомляють у Страткомі ЗСУ» тощо) або й ще більш розмиті («повідомила обласна влада», «за даними медиків,). Таких порушень було 14. Двічі «посилалися» цілком абстрактно («є вже повідомлення» і «за останніми даними»). У 7 випадках посилань на джерела фактичної інформації не було взагалі.

Чимало було узагальнених псевдопосиланнь на авторство суб’єктивної думки («переконують продавчині на місцевому ринку», «медики кажуть», «експерти радять»). Було таке: «Ті, хто залишився жити під обстрілами, зізнаються: тримає їх віра у наших захисників». Підставою для такого узагальнення був аж один синхрон. Крім того, невизначене анонімне посилання було у ввімкненні Дмитра Анопченка: «Те, що я чую тут у кулуарах, що може бути заява підписана, наприклад, 18 країнами». Тут, як мінімум, не було уточнено хоча би характер неназваних джерел кореспондента (ньюзмейкери, речники/радники/помічники, журналісти — хто саме це каже, який їхній рівень компетентності?).

Стандарт точності порушували 9 разів. У кількох випадках традиційно некоректно «перекривали» картинкою текст. Наприклад, повідомлення про позбавлення акредитацій журналістів через те, що потрапили у звільнений Херсон без буцімто належних дозволів, «перекривали» планами, як херсонці зустрічають українських військових. Зовсім «не про те». У сюжеті про саміт «Великої двадцятки» на Балі було інтерв’ю з цього приводу з українським послом в Індонезії, а «перекривали» це інтерв’ю чомусь картинками Михайлівської площі в Києві з понівеченою російською воєнною технікою. Як на мене, дуже віддалений «символізм». Так само в репортажі про зустріч міністрів закордонних справ ЄС текст авторки був «перекритий» відео звільненого Херсона, якоїсь воєнної техніки тощо. Тобто так дуже умовно — типу «те, про що там говорили». Ну і адмінбудівлі ЄС у Брюсселі, куди ж без них.

Пряме ввімкнення кореспондентки з Дніпра, яка розповідала про обстріли в Марганці, «ілюстрували» фото розбитої автівки, якою раніше «ілюстрували» повідомлення про підриви на мінах у Херсонській області.

Було дві фактичних помилки. Ведучий Олександр Просяник у питанні до голови Комітету ВР з питань енергетики і ЖКП говорив про «львівський досвід купівлі генераторів за пільговою ціною». Але насправді там йшлося, що міська влада взялася частково відшкодовувати ОСББ витрату на купівлю генераторів. Тобто ні про яку «пільгову ціну» насправді не йшлося. А у сюжеті Марини Михайловської показували мальовничі місця Херсонщини, а геотитр при цьому був «Миколаїв».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Традиційно цей стандарт порушували дуже багато — 67 разів. 42 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Наприклад, ведуча Анастасія Даугуле казала: «Активні бойові дії тривають вздовж усієї лінії зіткнення». Спробую пояснити. Одна справа, коли про «найгарячіший напрямок» або ж «активні бойові дії» кажуть військові (речники або командири, і навіть просто бійці, які там воюють). Вони мають право це оцінювати або як експерти, або як учасники цих подій. Коли це кажуть журналісти від себе, без посилань на експертів, учасників подій чи на офіційні джерела — це просто оцінки, які не варті нічого.

Або такий приклад оцінки, у сюжеті Тетяни Логунової: Геральд Кнаус, авторитетний соціолог та експерт з питань міграції...». Тут було показово, що авторка сюжету могла б і не використовувати власну оцінку «авторитетний», досить було того, що вона згодом сказала про експерта, що він «розробив свого часу для Ангели Меркель міграційну угоду з Туреччиною».

Огляд Євгена Онопрієнка, Сергія Вендіна та Євгена Соломіна майже повністю складався з суб’єктивних думок — оцінок, припущень, міркувань (тобто всього того, чого в справжніх новинах бути не повинно взагалі): «Бахмут щодня зазнає нищівних ударів ворога». «Вуличний пейзаж усе більше нагадує апокаліпсис». «Орки знищили міський центр дозвілля юнацтва». Або в сюжеті Марини Михайловської: «Орки постійно обстрілювали Олександрівку». Образність, яка є підміною понять.

Не авторизованих суб’єктивнтх думок у авторських матеріалах було порівняно небагато (11 випадків). Більше було безпідставних узагальнень. Мені здається, що журналісти занадто довільно використовують цей абсолютно неновинний прийом, коли починають стверджувати ось таке, наприклад: «Усе частіше вибухи від прильотів чують жителі Сєвєродонецька. Людям не звикати, бо загарбники давно перетворили місто на руїни» (у сюжеті Євгена Онопрієнка, Сергія Вендіна та Євгена Соломіна). Або ж «Жителі Сіверська, здається, вже звикли до жахіть війни» (у сюжеті Станіслава Кухарчука). Подібні думки в марафоні від імені журналістів лунають часто, але гарантовано значна частина людей, про яких журналісти так «узагальнюють», навряд чи з ними б погодилася.

Або теж доволі часто журналісти узагальнюють так: «А ще у всіх поліцейських одне спільне бажання — перемога України...». (у сюжеті Сніжани Сидорук). Або в сюжеті Олени Бринзи: «Найбільша ж мрія переселенців у Кропивницькому — якнайшвидше зустрітися зі своїми рідними та близькими, які лишилися в Херсоні». «Не стримують своєї радості українці з усіх куточків країни». Звичайно, подібні узагальнення можуть навіть, умовно кажучи, наближатися до реальності, але все це настільки банальні міркування, що сенсу витрачати на них ефірний час нема.

Ще в сюжеті Олени Абрамович нечітко було позначено межі цитування: «Важливо і продовжувати надавати Україні військову і фінансову допомогу, наголосив Жозеп Боррель. На питання деяких журналістів, чи не час говорити про перемир’я, відповів: це має вирішувати лише Україна. Справа Брюсселя — підтримувати Київ у всьому, зокрема і фінансово. Тож міністри також обговорять запропоновану Єврокомісією програму макрофінансової допомоги». Тут речення зі слів «справа Брюсселя» вже звучало як початок нової думки, і це сприймалося як думка авторки сюжету, а не слова Борреля, особливо ж із тим, що наступне речення було наче продовженням цієї думки.

Стандарт повноти порушували чотири рази. Представлення «експертка з євроінтеграції мережі "АНТС"», на мій погляд, потребувало хоч двох слів пояснення, що воно за «мережа» така. Бо точно майже вся аудиторія телемарафону, як і я, почула цю абревіатуру вперше в житті. У прямому ввімкненні Олени Абрамович був показаний синхрон міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, який не був ніяк представлений ні словами, ні титром. Не досить було представляти Антона Кучухідзе лише як «політичного експерта». А в повідомленні про оцінку Інститутом вивчення війни використання нашою армією ракет GMLRS бекґраундове відео пошкодженого цими ракетами Антонівського мосту в Херсоні не було титровано конкретною датою, та й узагалі не було позначене як архівне.

Інші зауваження. Дуже часто журналісти каналу забували цього дня про фемінітиви: «Про це заявила міністр фінансів США Джанет Еллен» (ведуча Анастасія Даугуле). «На президентських виборах перемогла кандидат від ліберальних сил Наташа Пірц-Мусар», «за фахом вона юрист», «як адвокат Пірц-Мусар займалася», «у політиці новообрана президент обіцяє» (ведуча Анастасія Даугуле). «Наташа Пірц-Мусар, президент Словенії» (титр у синхроні). «З Наталією Гуменюк... капітаном першого рангу» (ведучий Олексій Фадєєв і в титрі). «Дженет Єллен, міністр фінансів» (у прямому ввімкненні Дмитра Анопченка). «Кіра Рудик, народний депутат України» (титр у сюжеті Дмитра Анопченка). «Євгенія Гордієнко, кореспондент Військового телебачення» (титр у сюжеті). «Німецька міністр закордонних справ наголосила» (у сюжеті Олени Абрамович). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції...» (титр).

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі. Проросійських наративів в ефірі каналу цієї доби не було. Новини вела токсична ведуча Анастасія Даугуле.

Резюме. Новинна складова була такою: 7 репортажних сюжетів, 9 прямих ввімкнень. Крім того, в студії каналу побувало 5 ньюзмейкерів. Із сюжетів як найкращі я би відзначив спецрепортаж Станіслава Кухарчука про життя фронтове міста Сіверськ (попри численні оцінки), сюжет Руслана Смещука про те, як правильно робити «тривожні» запаси їжі (в авторській рубриці «Маєш знати, як вижити») і сюжет Світлани Чернецької про організований діаспорою центр військової підготовки українських добровольців у Лондоні.

Порушень стандартів було хоч і менше, ніж в останніх трьох аналізованих днях, але все одно багато — загалом 111. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (67 разів), і найбільше це були оцінки і висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували в різні способи 31 раз, із них половина порушень була узагальненими розмитими посиланнями на джерела. Стандарт точності порушували 9 разів, повноти — 4 рази.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу не було. Не було й наративів російської пропаганди. Новини вела токсична ведуча Анастасія Даугуле.

Телеканал «1+1» (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку була нерівномірною. Спочатку 45-хвилинний випуск новин, документальний фільм і годинна гостьова студія. Потім був годинний підсумковий випуск новин. Наступну годину були «Байрактар-ньюз», документальні фільми і проєкт Осадчої. Далі було 30 хвилин гостьової студії, 30 хвилин новин і годинна гостьова. Новини вели по черзі Соломія Вітвіцька і Алла Мазур, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко. В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про звільнений Херсон,
• про навчання американського флоту,
• про візит генсека НАТО Столтенберга до Нідерландів,
• про церковну службу за Росію в Києво-Печерській Лаврі,
• про здорожчання яєць,
• про графіті художника Бенксі в Бородянці,
• про підсумки збору грошей для армії проєктом «Голос країни»,
• про полоненого агента КДБ Білорусі, який був засланий до російського війська,
• про приїзд делегацій і двосторонні зустрічі на Балі,
• про розбомблені ворогом електропідстанції,
• про «лагідну» українізацію,
• про гуманітарну ситуацію в Херсоні,
• про твердопаливну котельну в Дрогобичі,
• про те, як українці зберігають подружні стосунки на відстані.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення з Балі про приїзд делегацій саміту «Великої двадцятки» і двосторонні переговори,
• з Херсона про ситуацію у звільненому місті,
• з Нью-Йорка про засідання Генасамблеї ООН, яке розглядає резолюцію щодо відшкодування Росією збитків Україні,
• з потяга про перший залізничний рейс з Києва до Миколаєва.

Гостями ефірного блоку були:

• Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони, про воєнну і безпекову ситуацію в Херсоні, про ситуацію з інфраструктурою міста, про гуманітарну ситуацію в місті, про нібито плани щодо компромісних переговорів з РФ, про те, як окупанти тікали з правобережжя Херсонщини, про українські очікування від саміту «Великої двадцятки», про будівництво стіни на кордоні з Білоруссю, про прогнози подальшого розвитку внутрішньої ситуації в Росії;
• Сергій Рудик, полковник української армії і народний депутат, про безпекову ситуацію у звільненому Херсоні, про колаборантів серед депутатів міськради, про ситуацію в області, про російських диверсантів у місті;
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про знищений склад боєприпасів окупантів, про те, що окупанти створюють лінії оборони і примушують робити це місцевих жителів, про знищення інфраструктури області, про долю колаборантів, про вивезених українських дітей;
• Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про кліматичну конференцію в ООН, про збитки, заподіяні війною екології Україні;
• Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про звільнені 12 сіл на Луганщині, про обстріли звільнених сіл окупантами;
• Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про ситуацію на фронті на Донеччині, про гуманітарну ситуацію в Маріуполі й можливості евакуації людей, про укріплення ворога під Маріуполем;
• Сергій Кузан, військовий експерт, голова Українського центру безпеки та співпраці, про загрози наступів з боку Білорусі, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про ситуацію на лівобережжі Херсонщини, про армію морських дронів;
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи, про стабілізаційні заходи на звільнених територіях;
• Пьотр Кульпа, директор програм школи міністрів Київської школи державного управління, колишній заступник міністра економіки і міністр праці Польщі, про те, з чого починати повоєнне відновлення України, про новий суспільний договір, про необхідність реформування конституційної системи тощо;
• Михайло Винницький, доктор філософії, викладач Києво-Могилянської академії, про те, з чого починати повоєнне відновлення України, про новий суспільний договір, про необхідність реформування конституційної системи тощо;
• Ірма Вітовська, акторка, про українсько-італійський кінофільм «Коза ностра. Мама їде».

Крім того, в ефірі були:

• документальний фільм із серії «Герої» Юлії Кирієнко про визволення Ізюма;
• документальний фільм з серії «Відбудуємо!» про те, як іванківці рятували картини Марії Приймаченко та про плани відбудови Краєзнавчого музею в Іванкові;
• документальний фільм із серії «Відбудуємо!» про Лисичанську гімназію;
• документальний фільм з серії «Непереможні» Івана Петричака про музиканта з інвалідністю, який в найгірші часи підтримував харків’ян музикою на руїнах;
• «Байрактар-ньюз»;
• проєкт Катерини Осадчої «Знайти своїх».

Порушення стандартів. Стандарт достовірності грубо порушували в різні способи 41 раз. 10 із них — посилання на соцмережі й телеграм-канали тощо. Зокрема й численні абстракції типу «мережу обурило відео» або ж «у мережі навіть ходила інформація». Повідомлення про обстріли Голої Пристані і повідомлення про обстріли Харківщини ілюстрували відео з анонімних телеграм-каналів.

Пряме ввімкнення кореспондента «Радіо Свобода» з Балі, де відбувався саміт «Великої двадцятки», частково «перекривалося» якимось відео (не до ладу, як це зазвичай у таких випадках буває, але поза тим). Якісь плани цього відео були позначені титром ворожого пропагандистського ресурсу «РИА Новости». Переконаний, що жодна інформація й жодне відео з російських ресурсів не може вважатися достовірним. «Марафонцям» слід би було це вже давно, ще з 24 лютого, зрозуміти.

Було 11 узагальнених розмитих псевдопосилань («СБУ пообіцяла», «У Лаврі офіційно відмовляються щось коментувати. Неофіційно натякають», «повідомлення ... останнім часом почали з’являтися у закордонній пресі», «кажуть посадовці», «місто непокоїть» тощо). Гостьові ведучі давали абстрактні псевдопосилання, наприклад Максим Сухенко казав: «З’явилася непідтверджена інформація про те, що звільнили Олешки». Звідки воно все «з’являється»? Наталія Мосейчук посилалася так: «и знаємо», «Я вже чую, наприклад, такі аналітичні доповіді від деяких військових експертів». Або ще й так: «Крім того, ходять чутки про начебто план, який начебто запланував пан Салліван під час його останнього візиту до Києва». По-моєму, це показовий приклад, коли з великого екрана розганяється «зрада», причому з найгіршим з можливих «посилань» («ходять чутки»). Як на мене, це геть непрофесійно. Якщо вже десь у всесвіті «ходять якісь чутки», то справа журналістів перевірити їх у компетентних джерелах, перш ніж розганяти ці чутки на багатомільйонну аудиторію. Навіть у вигляді припущень.

Частину інформацій подавали без будь-яких посилань. І було багато (11) узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Наприклад, ведуча Наталія Мосейчук казала таке: «І от, зокрема, я вже чую, наприклад, такі аналітичні доповіді від деяких військових експертів, які виставляють рахунок Головному управлінню розвідки Міністерства оборони і зокрема пану Буданову, щодо того, що, мовляв, от зі Снігурівки вивели колону, 25 кілометрів і як це так, що ГУР не повідомив і значить не дав армії цю колону відпрацювати». Взагалі-то, до відома ведучої, це є найгрубішим з усіх можливих порушень стандарту достовірності — наводити будь-які серйозні звинувачення від анонімів. Звинувачення можуть бути лише конкретно авторизованими, а не висловленими «деякими експертами». Ну і решта — це були звичні вже міфологічні істоти: «важають аналітики», «кажуть психологи», «кажуть і чиновники, і психологи»,«економісти пояснюють», «кажуть експерти». Аж до взагалі абстрактних «люди кажуть».

Стандарт точності порушували відносно небагато — 13 разів. Це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про переговори директора Центрального розвідувального управління Америки Бернса з Наришкіним в Анкарі чомусь «перекривали» архівними планами Кремля. Ну де ж логіка?!! Заява віцеспікерки польського Сейму «перекривалася» краєвидами Варшави і якимись зруйнованими будинками (певно, Грузії, бо віцеспікерка говорила про негативний приклад «замирення» Росії під час війни проти Грузії 2008 року). Текст про те, що західні посадовці можуть примушувати Україну до миру, був перекритий просто краєвидами Києва.

Невідповідними картинками «перекривали» і прямі ввімкнення кореспондентів. Наприклад, «ілюстрування» прямого ввімкнення кореспондента з Херсона виглядало так: кореспондент говорив уже темної пори доби, а «перекривали» це денними планами святкування на центральній площі. При цьому на відео стояв титр «наживо», що було брехнею. Така сама історія з цим титром «наживо» була і в прямому ввімкненні з Балі. Кореспондент у прямому ввімкненні розповідав про розмінування ділянки залізниці від Миколаєва до Херсона і про підрив там залізничників на міні, а «перекривали» це чомусь планами Київського вокзалу. Як зважди недолуго намагалися «ілюструвати» розмови з гостями.

І була серйозна фактична неточність. У підсумковому випуску новин ведуча Алла Мазур стверджувала, що наші військові «форсували Дніпро і відбили місто Олешки». Не жаль, цього не було. От що означає подавати неперевірену інформацію з фейсбуків. І так воно було у двох випусках новин. По-моєму, це була дуже серйозна лажа редакції.

Стандарт відокремлення фактів від думок уже традиційно журналісти каналу порушували найбільше (112 порушень на 6 годин ефіру!). Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Дуже багато було емоційних оцінок. Були і «експертні» висновки. Наприклад, ведуча Соломія Вітвіцька вважала: «Тема війни в Україні лишається однією з ключових на зустрічі G-20». Ведуча Алла Мазур озвучила таке сміливе припущення: «Імовірно наші військові взяли під свій контроль і Кінбурнську косу. На це натякають очільник Офісу президента України Андрій Єрмак та голова Миколаївської ОДА Віталій Кім». У сюжеті Яни Слісарчук текст складався з суцільних оцінок і висновки журналістки. Так само — майже все пряме ввімкнення Ольги Кошеленко. І знов росіян називали «орками».

Не авторизованих суб’єктивних думок в авторських матеріалах цього разу було небагато. Натомість чимало було безпідставних узагальнень. Ведуча Наталія Мосейчук казала: «Будемо говорити з експертами, яких ви вже добре знаєте, любите, це Пьотр Кульпа і пан Винницький». Дуже показовий приклад збитковості будь-яких узагальнень. От я, наприклад, геть не можу сказати, що я «люблю» якихось панів Кульпу та Винницького. Вже хоча би тому, що я їх не те, що «добре», а взагалі не знаю, навіть попри те, що змушений постійно, хоч і вибірково, дивитися цей телемарафон по роботі. Крім того, журналісти розписувалися за багатьох людей («силу херсонці брали із своєї віри», «тепер про його приїзд говорять усі», «це графіті, як і попередні, наробило галасу на увесь світ», «перейти на українську всюди — це свідоме бажання кожного» тощо).

Стандарт повноти порушували тричі. У сюжеті Юлії Кирієнко один з експертів (Борис Тізенгаузен) не був представлений ні словами, ні титрами, хоч у сюжеті в синхронах з’являвся двічі. Не досить було представляти Сергія Кузана просто як «військового (в сенсі — воєнного) експерта». В одному випадку в сюжеті Юлії Кирієнко бекґраундове відео масових заворушень у Білорусі і відео затримання в Білорусі «вагнерівців» не були позначені ні датами, ні навіть просто як архівні.

Стандарт доступності подачі інформації. Цього дня був бенефіс двох англійських слів. Ведуча Соломія Вітвіцька казала: «Такий перший важливий меседж з’явився сьогодні в Індонезії». Згодом так само казала Алла Мазур: «Такий перший важливий меседж донісся сьогодні із Індонезії». Або ще: «Про меседжі, з якими представники нашої держави поїхали до Шарм-ель-Шейха». І в сюжеті Олександри Мітіної: «У відповідь генсек НАТО кілька разів повторює той самий меседж». І в прямому ввімкненні Юлії Ярмоленко: «Це дуже важливий меседж, з яким американська делегація їде на саміт». Ведуча ж Наталія Мосейчук цього дня вподобала інше англійське слово: «Будемо вважати цю розмову спойлером». А згодом: «Спочатку ми зробимо спойлер». Питання до журналістів каналу: навіщо раптом переходити на англійську, якої більша частина вашої аудиторії не знає, коли є купа відповідників цих понять рідною мовою?

Інші зауваження.  Є такий «хронічний вивих» журналістів усіх без винятку каналів, тож я не порахував це як порушення стандарту (хоча насправді стандарт точності передбачає у тім числі й точність формулювань). Числа журналісти вперто називають «цифрами». Так, цього дня ведуча Соломія Вітвіцька казала: «У планах — підготувати близько 15 тисяч армійців з України. Але ця цифра може сягати 500-та тисяч». Ну, вибачайте, жодна з десяти цифр (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 — оце вони всі, цифри) не може сягати не те що 500 тисяч, а навіть десяти. Бо все, що більше дев’яти — це вже не «цифри», а «числа».

І ще одного разу забути-таки про фемінітив: «Світлана Литвин, експерт ринку» (титр у сюжеті Маріам Оганесян).

Елементи політичного піару. Була ніяк не виправдана контекстом розмови згадка належності гостя — нардепа Сергія Рудика — до депутатської групи «За майбутнє». Говорили про безпекову й гуманітарну ситуацію в Херсоні, про події на херсонському напрямку бойових дій і подібне. От до чого тут «За майбутнє»? Лише до того, що її спонсором є власник каналу «1+1».

Резюме. Новинна складова була такою: три репортажні сюжети (із 14 сюжетів загалом) і 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів (з 11 гостей загалом). Із сюжетів я б відмітив репортаж Антона Коцуконя про звільнений Херсон (попри навіть численні оцінки) і огляд Ірини Прокоф’євої про розбомблені ворогом електропідстанції.

Порушень стандартів було дуже багато — 177. Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок (112 грубих порушень), найбільше це робили журналісти в новинах. Стандарт достовірності порушували 41 раз у різні способи. Інші стандарти порушували менше.

В ефірному блоці каналу був один прояв політичного піару — недоречна згадка належності нардепа до депутатської групи «За майбутнє». Наративів російської пропаганди і токсичних медіаперсонажів в ефірному блоці каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні ДАТА

• «Укренерго» спростувало поширення фейка, що нібито вони заявляли про припинення відімкнень електрики вже за тиждень.
• Залужний: Українські військові не приймуть жодних переговорів чи компромісів.
• Знеструмлена майже вся окупована частина Запорізької області, — мер Мелітополя.
• США запровадили санкції проти 42 людей і компаній, які допомагають Росії купувати зброю.
• В окупованому Маріуполі вмирає близько 150 людей щотижня, — міська рада.
• Байден: не буде переговорів про мир без участі України.
• Омбудсман Лубінець звернувся до міністра оборони Резнікова через скасовані акредитації журналістам.
• Україна отримала від Литви ще 12 бронетранспортерів М113.
• Китай заважав включенню формулювання із засудженням агресії Росії в комюніке G20, – FT
• Медіарух, Інститут масової інформації, «Детектор медіа», воєнкори та інші медійники та медійні ГО закликали владу повернути акредитації, відібрані в журналістів за репортажі з Херсона.
• Росіяни вранці обстріляли узбережжя поблизу Очакова.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків. Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною: починався блок опівночі з 30-хвилинного випуску новин, далі були 15-хвилинні випуски новин о 2-й і 4-й ночі. Решту ефірного часу займали гостьові студії.

Структура блоку телеканалів ICTV та СТБ була такою ж, як і раніше. Ефір був поділений на півгодинні частини, кожна з яких складалася з 15-хвилинного випуск уновин (не було такого випуску лише о 6:30) і 15-хвилинної гостьової студії, або часом замість гостьової були сюжети тижневика «Факти тижня», одного разу був фільм.

Структура блоку каналу «Інтер» була звичною, новинною. Кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура блоку каналу «1+1», як завжди, була нерівномірною. Спочатку 45-хвилинний випуск новин, документальний фільм і годинна гостьова студія. Потім був годинний підсумковий випуск новин. Наступну годину були «Байрактар-ньюз», документальні фільми і проєкт Осадчої. Далі було 30 хвилин гостьової студії, 30 хвилин новин і годинна гостьова.

Новинна складова. У блоці телеканалу «Ми — Україна» новинної складової майже не було. Не було жодного репортажного сюжету, було лише одне пряме ввімкнення, яке робив кореспондент телеканалу «Інтер», у гостьових студіях побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова блоку каналів ICTV та СТБ була такою: 6 репортажних сюжетів, жодного прямого ввімкнення, 8 ньюзмейкерів у студії каналу.

Новинна складова блоку «Інтера» була такою: 7 репортажних сюжетів, 9 прямих ввімкнень. Крім того, в студії каналу побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова блоку «1+1» була такою: 3 репортажних сюжети (із 14 сюжетів загалом) і 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Гостьові студії. Загалом у гостьовій студії каналу «Ми — Україна» цієї ночі побувало 14 гостей. Переважно студії були «експертними» (11 експертів), ньюзмейкер був лише один і ще дві гості були журналістками.

У гостях у каналів ICTV та СТБ цієї доби побувало загалом 16 людей. Половина з них були ньюзмейкерами, по одному речнику і експерту, два радники і решта — учасники подій.

У гостьових студіях телеканалу «Інтер» цього дня побувало загалом 13 гостей. З них 6 були ньюзмейкерами, один речник, три експерти, решта — учасники різних подій.

У гостьових студіях телеканалу «1+1» цієї доби побувало загалом 11 гостей. З них 6 були ньюзмейкерами, 4 експерта й одна учасниця подій.

Порушення стандартів. Порушень стандартів в ефірному блоці каналу «Ми — Україна» цього разу було менше, ніж попереднього. Але багато — загалом 90. Найбільше було порушень стандарту достовірності (42 порушення), причому майже в половині випадків стандарт порушувався подачею інформації зі сторінок у соцмережах і телеграм-каналах без перевірки. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 37 разів, найчастіше це були власні міркування журналістів у новинах. Стандарт точності цього разу порушували відносно небагато — 8 разів.

В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ порушень стандартів загалом було 187. Найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок (188 порушень). Це були і власні суб’єктивні думки журналістів у новинах, і не авторизовані думки ведучих і журналістів тижневика «Факти тижня». Було 46 грубих порушень стандарту достовірності, в різні способи. І 23 порушення стандарту точності, переважно невідповідностей картинки і тексту. Інші стандарти грубо не порушувалися.

У блоці телеканалу «Інтер» порушень стандартів було хоч і менше, ніж в останніх трьох оцінених моніторингом днях, але все одно багато, загалом 111. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (67 разів), і найбільше це були оцінки і висновки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували в різні способи 31 раз, з них половина порушень була узагальненими розмитими посиланнями на джерела. Стандарт точності порушували 9 разів, повноти — 4 рази.

Порушень стандартів у блоці «1+1» було дуже багато — 177. Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок (112 грубих порушень), найбільше це робили журналісти в новинах. Стандарт достовірності порушували 41 раз в різні способи. Інші стандарти порушували менше.

Прояви політичного піару. У блоці каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — цитування чергового допису радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка. Також в якості експерта тричі в ефірі каналу був його власник Ігор Петров.

У блоці телеканалів ICTV та СТБ був один, повторений двічі в ефірі, прояв політичного піару — невиправдана контекстом згадка про приналежність до фракції «Європейської солідарності» депутатки Южаніної.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу «Інтер» не було.

У блоці каналу «1+1» був один прояв політичного піару — недоречна згадка належності нардепа до депутатської групи «За майбутнє».

Російських наративів чи токсичних медіаперсонажів у блоках каналів «Ми — Україна», каналів ICTV та СТБ і каналу «1+1» цієї доби не було.

У блоці «Інтера» цього дня не було наративів російської пропаганди. Натомість новини вела токсична ведуча Анастасія Даугуле.