Врятувати колекціонера Порошенка. Моніторинг теленовин 25–31 травня 2020 року

Врятувати колекціонера Порошенка. Моніторинг теленовин 25–31 травня 2020 року

5 Червня 2020
2524

Врятувати колекціонера Порошенка. Моніторинг теленовин 25–31 травня 2020 року

2524
5 канал вступився за свого власника в конфлікті з ДБР. Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», «112» та 5 каналу. Інфографіка.
Врятувати колекціонера Порошенка. Моніторинг теленовин 25–31 травня 2020 року
Врятувати колекціонера Порошенка. Моніторинг теленовин 25–31 травня 2020 року

Найгучніші новини тижня стосувалися злочинів на Київщині, тому у випусках побільшало кримінальних новин — із 7 % до 13 % порівняно з попереднім тижнем. Найпопулярнішим регіоном новин стала Київщина, де, власне, й відбулися два найрезонансніші злочини тижня: зґвалтування в Кагарлицькому відділку поліції та стрілянина у Броварах.

Щодня у випусках повідомляють статистику захворюваності, час від часу забуваючи посилатися на офіційні джерела. Свіжими темами стали відкриття торгових центрів та останні дзвоники у школах, які вимушено проводили онлайн. На політичному полі найбільш помітним було протистояння Петра Порошенка з Державним бюро розслідувань. Найчастіше згадуваною в новинах політсилою стала «Опозиційна платформа — За життя». А про акцію протесту проти міністра охорони здоров’я більшість аналізованих каналів промовчала.

Кагарлицький інцидент

Про порушення професійної етики під час висвітлення злочину поліцейських у Кагарлику вже вийшла колонка Отара Довженка, реакція ініціативи «Медіачек», висновок Комісії з журналістської етики та заява Моніторингової місії ООН в Україні. З найбільш кричущих порушень: оприлюднення деталей, що дозволяють ідентифікувати жертву зґвалтування та її будинок, опитування її односельців та складання портрету потерпілої, що не становить суспільного інтересу, поширення особистої інформації про жертву, що не стосується суті злочину.

 

Такі порушення були у випусках новин «1+1», ICTV та каналу «Україна». 25 травня в новинах розповіли про злочин у відділку поліції, де основним джерелом інформації були слідчі Державного бюро розслідувань та власне поліцейські. Наступного дня репортери стисло повідомляли про арешт підозрюваних. Здебільшого у випусках називали їх підозрюваними чи затриманими, наголошуючи, що наразі йдеться про версію слідства. Але на ICTV знехтували презумпцією невинуватості: «Поліцейські-ґвалтівники з Кагарлика арештовані на два місяці без права на заставу [...] Це 29-річний Сергій Сулима, він був оперуповноваженим сектору кримінальної поліції, й 35-річний Микола Кузів, ексначальник сектору кримінальної поліції Кагарлицького відділення». Хоча однозначно говорити про винуватість людини можна тільки після рішення суду.

26 травня у випуску новин каналу «1+1» почали розповідати особисті подробиці про потерпілу: назвали її ім’я, хоч і без прізвища, вік, частково показали обличчя матері, на відео можна впізнати будинок, у якому живе родина. Особисті подробиці розповідали з посиланням на розмову з неповнолітньою сестрою жертви. На ICTV також розповіли про діагноз доньки жертви: «Також з'ясувалося, що потерпіла виховує п'ятирічну доньку, хвору на ДЦП». А на каналі «Україна» крім діагнозу назвали й вік дитини, чим дали ще більше можливостей для ідентифікації жертви.

27 травня в «ТСН» розповіли «моторошні деталі» зґвалтування. Історію насильства намагалися максимально препарувати, переважно фокусуючись на емоційних моментах, подробицях злочину, які самі по собі не становлять суспільного інтересу. Також у цьому відео, не приховуючи номерів, показали автівку сусіда, який привіз дівчину до відділку, де її зґвалтували.

 

27 травня на каналі «Україна» також досить детально розповідали про особистість жертви. Хоча прізвища її не називали, але назвали її ім’я, а також протитрували її батька ім’ям та прізвищем, із чого можна зрозуміти прізвище жертви. Також опитали сусідів, із яких одні характеризують жінку позитивно, а інші називали неблагополучною в дусі «сама винна». У сюжеті журналісти «Сьогодні» намагалися поспілкуватися з паном Михайлом, який привіз дівчину до відділку і якого називають важливим свідком у справі. Спілкуватися з репортерами чоловік відмовився. З відеосюжету можна зрозуміти, що свідка заманювали поговорити «не на камеру», хоча в цей час продовжували знімати. Тобто важливого свідка репортери вирішили знімати приховано, хоча суспільний інтерес від його розповіді був непевний.

 

Увага до кагарлицького злочину збільшила частку новин із Київщини. Найбільш активно про нього розповідали «1+1», щоразу додаючи нові особисті подробиці про жертву, які, за висновками медіаекспертів, не мали би привертати стільки уваги репортерів. Крім того, наприкінці тижня всі новинарі повідомляли про стрілянину у Броварах. А поки Київська область отримала найбільше уваги, з новин знову пропали повідомлення з Криму і про Крим.

Картини Порошенка й декларація Зеленського

Політичним скандалом тижня стала операція Державного бюро розслідування в Музеї Гончара, де Петро й Марина Порошенки представляли колекцію картин. На каналі «Україна» розповіли коротко про події, дали коментар Петра Порошенка, а потім у студії говорили з генпрокуроркою Іриною Венедиктовою про зміст претензій до попереднього президента. Як про звинувачення, так і про стиль роботи Держбюро розслідування вона говорила розмито і без конкретики: «Мені здається, що, може, з точки зору політичного іміджу це цікаво, але з точки зору процесуально-правової площини це не зовсім правильно. Тому, коли слідчі органи досудового розслідування зможуть дійсно зібрати більшість своїх доказів, тоді мені можна говорити певні висновки. Але я хочу сказати, що, якщо і попередній генеральний прокурор відкривав провадження, а провадження, що стосується цих картин, було відкрито попереднім генеральним прокурором, я вважаю, що перспективи можуть бути».

У випуску «ТСН» акцентували на тому, що Порошенко не прийшов на допит у ДБР, тому слідчі намагалися застати його на публічній події. Загалом у цьому сюжеті перебіг подій описували збалансовано. А у випуску 5 каналу навпаки — змальовували дії правоохоронців як варварство: «Чотири заяви до поліції, постраждалий журналіст та виламані двері, штовханина між силовиками та народними депутатами, і зрештою - чи то вилучені, чи то викрадені митні декларації на картини». У випусках 28 та 29 травня на 5-му критикували дії ДБР, не надаючи слідчим слово, і розповідали про події тільки зі слів Порошенка та його захисту.

 

У піар-сюжетах знов фігурувала перша леді Олена Зеленська. ICTV, «Україна» та «1+1» незбалансовано й неповно розповіли про її ініціативу протидії домашньому насиллю. У цих повідомленнях пані Зеленська суто констатує проблему й анонсує створення служб, які зможуть комплексно її вирішувати. Схоже, що редакції не ставили за мету розповісти про саму проблему, інакше би поспілкувалися з представниками ініціатив, які роками допомагають жертвам насилля і можуть пояснити, що заважає захищати їхні права ефективніше.

30 травня президент оприлюднив свою декларацію про доходи за рік. Сухо про її зміст розповіли на «1+1», «UA: Першому» та «112». На «1+1» почали з того, що доходи президента скоротилися: «Мільйон доларів за рік. Доходи президента Володимира Зеленського та його родини торік становили 28 мільйонів 600 тисяч гривень». А на 5 каналі звернули увагу на скандальний пункт: «І разом із тим, в оприлюдненій Володимиром Зеленським річній декларації жодної згадки про його поїздку до Оману. Водночас на сайті глави держави зазначається, що цю поїздку президента оплатила дружина Олена Зеленська». На це також звернули увагу в повідомленні Суспільного. «112» та «1+1» про витрати на Оман промовчали.

Найчастіше згадуваною політичною силою стала «Опозиційна платформа — За життя». Це переважно сюжети з ознаками замовності, які просували політичні ініціативи та розповідали про благодійність представників партії. Наталія Королевська закликала підвищити соціальні стандарти, відвідала вихованців інтернату на Донбасі в День захисту дітей, закликала захистити статус мешканців прифронтових територій. Юрій Бойко вручав благодійну допомогу лікарні на Луганщині. Віктор Медведчук закликав виводити Україну з економічної кризи. Ці меседжі кочують із випуску у випуск і не мають ніякої новинної складової.

В аналізованих випусках новин бракувало висвітлення політичних протестів. Про акцію на підтримку підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета 25 травня розповіли менше половини каналів, що входять до вибірки «Детектора медіа»: 5 канал, «1+1» та «UA: Перший». А коли 29 травня біля офісу президента вимагали відставки міністра охорони здоров’я Максима Степанова через сумнівні закупівлі, про цю акцію розповіли лише у випусках 5 каналу та «UA: Першого».

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2524
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду