Карантин: інструкції до виживання. Моніторинг теленовин 23–29 березня 2020 року

Карантин: інструкції до виживання. Моніторинг теленовин 23–29 березня 2020 року

2 Квітня 2020
2602

Карантин: інструкції до виживання. Моніторинг теленовин 23–29 березня 2020 року

2602
До олігархів-благодійників у піар-новинах долучився Разумков. Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», «112» та 5 каналу. Інфографіка.
Карантин: інструкції до виживання. Моніторинг теленовин 23–29 березня 2020 року
Карантин: інструкції до виживання. Моніторинг теленовин 23–29 березня 2020 року

У випусках збільшилося різноманіття благодійників, які рятують світ від пандемії на камери. Ті, хто не роздає обладнання в лікарні чи соціальні гарантії своїм працівникам, дають поради, що має робити уряд та бізнес у цих умовах. У новинах змістилися акценти на соціальні теми: поради про життя в умовах карантину, ініціативи бізнесу з перелаштування на нові реалії, рейди вулицями, експерименти щодо дотримання вимог карантинного способу життя й навіть поради щодо інформаційної гігієни.

Коронавірусний піар

Порівняно з попереднім тижнем на чверть збільшилася кількість матеріалів з ознаками замовності. Більшість із них так чи інакше стосується добрих справ у часи пандемії. Вже не перший тиждень лідерами за кількістю таких матеріалів є представники «Опозиційної платформи — За життя». Обладнання та захисні комплекти для медиків роздавали народні депутати Віктор Медведчук та його дружина Оксана Марченко, Юрій Бойко, місцеві депутати в Одесі, Запоріжжі та на Закарпатті.

На «Інтері», співвласником якого є Дмитро Фірташ, розповідали, як його підприємства із Group DF дбають про безпеку своїх працівників під час пандемії. Схожі повідомлення про підприємства Ріната Ахметова ДТЕК та «Метінвест» були на його каналі «Україна». Із менш очевидного — на «Інтері» знову з’явився сюжет про власника стоматологічної клініки Саліма Караме, який уже фігурував у сумнівному матеріалі минулого тижня. Бізнесмен виступав з ініціативою створення дорожньої карти з безпеки для медиків. У сюжеті йшлося, що є така ініціатива представників середнього бізнесу. Проте жодного з них, крім пана Караме, в сюжеті не згадали й не показали.

Виринув із забуття народний депутат Вадим Новинський — також підключився до роздачі обладнання лікарням. На Херсонщині він коштом благодійного фонду подарував лікарням два апарати штучної вентиляції легень та захисні комплекти. Про це розповідали на ICTV та «Україні», але інформації про джерела наповнення цього благодійного фонду не називали. Згодом Новинський побував у Чернівцях разом із митрополитом церкви Московського патріархату Онуфрієм та в Маріуполі. І все це висвітлювали на каналі «Україна».

Тим самим займався і фонд Петра Порошенка. Сам Порошенко в сюжетах не з’являвся, але посланцями його доброї волі були його дружина Марина Порошенко в сюжеті на 5 каналі, а також народні депутати від «Європейської солідарності». Про їхнє волонтерство коштом фонду лідера партії йшлося в сюжеті Ірини Баглай на «Інтері».

Цікаво, що на каналі Порошенка в новинах про це не звітували. Але піарили свого патрона в інший спосіб. Його коментар додали до повідомлення про засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську. Новина була в тому, що засідання відбудеться в онлайн-форматі, тому жодних документів підписувати не будуть. Порошенко ж засудив спроби визнання лідерів бойовиків стороною переговорів, хоча його колеги вже обговорили це тижнем раніше. «Погодитися на створення так званої консультативної ради означає переступити і зайти надто далеко за червоні лінії, це значить діяти всупереч національним інтересам України, це значить легітимізувати ватажків окупованих Росією районів Донбасу, а країну агресора визнати посередницею і дати їй шанс позбутися санкцій…» — сказав Порошенко. В повідомленні не згадали, що подібну позицію мають також інші фракції парламенту.

Хворі депутати, Мінськ і банки

До підрахунків піару цього тижня потрапив і спікер парламенту Дмитро Разумков. За його участі вийшло три паркетні матеріали. Це повідомлення, в яких акценти зміщені з важливої інформації на офіційну особу, а буденні обов’язки подаються як ледь не героїчні досягнення. ICTV, «Україна» та «112» показали, як Разумков передає столичним лікарням 25 автомобілів із парламентського автопарку, щоб медики могли добиратися на роботу. Лише на ICTV про складнощі добирання розпитали медсестру, в решті випадків про добрий жест розповідав сам Разумков. На ICTV додали: «Крім того, голова Верховної Ради Дмитро Разумков власним коштом придбав для лікарень майже шість тисяч літрів пального».

Ще один піар без суттєвого інфоприводу — поява на чотирьох каналах звернення міського голови Дніпра Бориса Філатова. ICTV, СТБ, «Україна» та «Інтер» розповіли, що він закликав мерів об’єднувати зусилля місцевого самоврядування, а центральну владу — розширити повноваження на місцях. Висловлені ідеї самі по собі ще не є новиною, поки не мають втілення в реальних кроках чи подіях. У жодному з повідомлень навіть не йшлося, чи підтримав хтось із мерів це звернення, чи це так і лишилося приватною думкою.

У політичних матеріалах найчастіше цитованими лишаються політики зі «Слуги народу». Найрідше згадуються представники «Батьківщини». Найменше політичних новин було у випусках СТБ та ICTV. Найбільше політичне різноманіття відобразилося в новинах «України» та «UA: Першого». У парламенті протягом тижня говорили про стримування пандемії коронавірусу, скандал довкола віп-палат для посадовців та реагували на мінський процес. Також у новинах згадували випадки захворювання на коронавірус серед народних депутатів.

Розлогий сюжет про законопроєкт щодо «повернення банків колишнім власникам» видали на «1+1». Автор Олександр Романюк робить акцент на позитивних моментах, мовляв, це рішення є вимогою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Між рядків читається, що йдеться про можливість повернення «Приватбанку» його колишньому власнику і власнику «1+1» Ігорю Коломойському. Але ні ім’я олігарха, ні назва банку жодного разу за весь сюжет не лунала. Коментували цю тему з народних депутатів лише представники «Слуги народу», а наприкінці дуже коротко сказали, що в інших фракціях є ті, хто за, й ті, хто проти. На «проти» детальніше зупинилися в матеріалі 5 каналу: «Серед зауважень спроба протягнути в законопроєкті щодо відновлення співпраці з МВФ норму про компенсації колишнім власникам "Приватбанку"». Після цього закадрового дали коментар Петра Порошенка, який назвав цей законопроєкт «лобістськими штучками».

 

На «UA: Першому» двічі віддали перевагу представникам «Голосу» перед іншими політсилами. Тільки представники цієї фракції в новинах Суспільного говорили про критику запровадження надзвичайного стану та перерозподілу бюджету.

Небагато говорили про справу САП проти Гончарука. На ICTV навіть не було спроби з’ясувати позицію колишнього глави уряду. На «1+1» повідомили, що телефони експрем’єра не відповідають. Реакція Олексія Гончарука вийшла за 5 хвилин до випуску «ТСН» на його фейсбук-сторінці й потрапила в новини «Інтера», СТБ та «UA: Першого».

Більше про людей

У новинах на перший план виходять соціальні теми. Проєкт «Карантин» вийшов на «1+1» і складався з експериментів і порад про те, як запастися потрібними продуктами, тримати дистанцію в місті, уникати домашніх сварок у самоізоляції тощо. На каналі «Україна» також протягом тижня виходив цикл про людей, які працюють попри карантин, а також про те, як тримати себе у фізичній формі в домашніх умовах. На СТБ продовжила свою рубрику ексміністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька. Переважав акцент на надзвичайних повідомленнях перед соціальними у випусках 5-го та «112».

Головними темами стали виживання в період карантину, зміна звичок, способу життя та роботи бізнесу. На 5 каналі позитивно говорили про роботу магазину «Епіцентр», який не закривається на карантин і нібито сумлінно дотримується всіх норм безпеки. Хоча доцільність роботи «Епіцентру» є дискусійною, адже більшість його асортименту не є товарами першої необхідності. На «UA: Першому» спершу розбиралися, чому продовжує роботу «Буковель», а наступного ж дня поінформували, що курорт згортає свою роботу через карантин. Щоправда, говорили про це представники місцевої влади, а не адміністрація.

У регіональному розподілі переважали регіони, де найактивніше виявляли нові підтверджені випадки коронавірусу, — Тернопільська та Івано-Франківська області. Загалом матеріалів із-поза столиці побільшало. Лише в одному з повідомлень на «1+1» до статистики додали дані з окупованого Криму. Офіційних даних звідти Україна не має, але є повідомлення, які транслює окупаційна влада на півострові. Втім жоден інший канал взагалі не звертався до проблем Криму та ситуації там.

Порівняно з попереднім тижнем дещо погіршився показник дотримання балансу думок. Найчастіше його порушували на «Інтері» та «Україні» — це канали, що давали найбільше матеріалів з ознаками замовності. А загальний градус емоцій несуттєво, але знизився з 34 % до 31 %. Цього тижня найвищі показники порушення стандарту відокремлення фактів від оцінок мали новини «України» та «1+1». На каналі Ахметова це можна, зокрема, пояснити значною кількістю матеріалів з ознаками замовності. Але спільною помилкою багатьох новинарів були узагальнення замість конкретних цифр: замість «різкого збільшення захворюваності» варто було назвати цифри й попросити пояснень в епідеміологів.

На «Інтері» будували власні прогнози про те, що один із районів Тернопільщини ризикує лишитися без медиків: «Вони контактували із хворою на коронавірус і при цьому не використовували спеціальних засобів захисту», — розповіла ведуча. В сюжеті йдеться про захворювання шести медиків і тестування інших працівників, але не сказано, скільки людей загалом працює в лікарні чи лишається на самоізоляції через підозру інфікування.

Версії як факти подавали не лише в темі коронавірусу. Минулого тижня відбувся новий поворот у справі про вбивство Cергія Старицького, в якому підозрюють ексміністра закордонних справ Леоніда Кожару та його дружину. «Спочатку випивали, потім посварилися і врешті один застрелив іншого. Колишнього міністра закордонних справ України Леоніда Кожару затримали за підозрою в умисному вбивстві», — повідомили на «112» із порушенням презумпції невинуватості, не вказавши, що такою є версія слідства. Попри резонансність справи, цей процес висвітлювали не всі канали, а тільки «1+1», «112», «Інтер», СТБ та «UA: Перший». У багатьох повідомленнях бракувало повноти, посилаючись на слова адвокатів чи прокурорів, у матеріалах не вказували їхніх імен та не давали синхронів, не пояснюючи, чи було це зумовлено обмеженнями у процесі.

Не встигли глядачі оговтатися від сенсацій коронавірусу, як їм розповіли про нову загрозу:

  • «Не встигли подолати коронавірус, а вже повідомляють про смерть від іншого», —повідомили на «1+1» і без жодного посилання на конкретне джерело розповідали про нібито симптоми та способи передачі інфекції;
  • «Таємничий хантавірус лихоманить українські соцмережі — одразу в кількох поважних ЗМІ вийшла новина про те, що у Китаї зареєстрована перша смерть від загадкової напасті» (СТБ).

Якщо жах від почутого не затьмарить розум і якщо дослухати до кінця, то виявляється, що вірус цей зовсім не новий, не такий уже й загрозливий і взагалі сюжет СТБ присвячений тому, як дотримуватися інформаційної гігієни та не піддаватися маніпулятивним новинам.

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2602
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду