10:30
П'ятниця, 7 Лютого 2020

Російський реванш, паркур в ДБР та прем’єр проти вірусу. Моніторинг теленовин 27 січня — 2 лютого 2020 року

Топдесятка маніпулятивних тем у новинах «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», «112» та 5 каналу. Інфографіка.
Російський реванш, паркур в ДБР та прем’єр проти вірусу. Моніторинг теленовин 27 січня — 2 лютого 2020 року
Російський реванш, паркур в ДБР та прем’єр проти вірусу. Моніторинг теленовин 27 січня — 2 лютого 2020 року

Астрологи про законопроєкти, діалог із Росією з однієї сторони та боротьба з «російським світом» з іншої, чатування на коронавірус та навіть забуті парламентські вибори — ці теми найбільше вражали свідомим чи неумисними порушенням журналістських стандартів: від кумедних метафор до грубих політичних маніпуляцій. Тому цей матеріал оформлений у вигляді «хіт-параду» від найсерйозніших до більш безневинних з них.

«Детектор медіа» продовжує аналізувати праймові випуски теленовин за розширеною методологією та підбивати щотижневі підсумки тематичного наповнення, географії новин, порушення стандартів, згадок про політичні сили й наявності матеріалів з ознаками замовності. 

1. Повернення Росії до ПАРЄ

На цей тиждень випала нова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Для українського глядача вона мала би бути цікавою з кількох причин: українська делегація повернулася до роботи в оновленому складі, а російська активно боролася за поновлення своїх повноважень і навіть висувала ультиматум. Ця тема для України важлива, бо є одним із маркерів єдності з європейськими партнерами в засудженні російської агресії. Про це говорили далеко не всі випуски праймових новин — п’ять із восьми каналів. Жодного матеріалу про сесію ПАРЄ не було у вечірніх випусках на «1+1», СТБ та ICTV.

У несесійний тиждень в українському парламенті значна частина згадок про політиків у новинах стосувалася, зокрема, висвітлення роботи української делегації в ПАРЄ. Вже закономірно, що в загальних цифрах активність політиків із «Опозиційної платформи — За життя» виходить майже на рівних із активністю монобільшості. Різниця в тому, що про «Слуг народу» говорять майже рівномірно усі, а про «ОПЗЖ» — переважно лояльні «Інтер» та «112».

Народна депутатка від «ОПЗЖ» Юлія Льовочкіна була найбільш цитованою представницею своєї політсили на «Інтері»та «112». Вона єдина підтримала голосування за повернення повноважень російській делегації, хоча 11 із 12 членів української групи проголосували проти. І єдиний канал, який чітко вказав на це, був «UA: Перший». На «Інтері» ж передавали тільки тези про прагнення до миру та діалогу, прямо не називаючи дії Львочкіної підтримкою росіян. Замовчування також є маніпулятивною практикою, оскільки не дає повної картини подій. 

2. Дві реальності

27 січня в Харкові відбувся мітинг за російську мову освіти. Як абсолютно позитивну подію його показали на «Інтері». Там мітингарі були «силами добра», які прийшли за право дітей навчатися російською мовою, а їхніх опонентів називали «націонал-радикалами». Передував цьому повідомленню на «Інтері» сюжет про обговорення закону про освіту. Народний депутат від «ОПЗЖ» Юрій Бойко називав закон таким, що принижує українців та розколює суспільство. Про сильні сторони реформи освіти в сюжеті змовчали.

Більш неупереджено висвітлювали мітинг на «UA: Першому» та СТБ. На відміну від «Інтера», ці канали давали висловитися обом сторонам конфлікту. Також вони зазначили, що через сутички між мітингарями та їхніми опонентами постраждала знімальна група СТБ.

Із Харківщиною «ОПЗЖ» цього тижня пов’язало й заступництво в інтересах колишньої очільниці обласної адміністрації Юлії Світличної: «На Харківщині різко упали обсяги промислового виробництва. Про це свідчать дані Держкомстату. У грудні 2019 року проти 2018 року падіння становило 15%. Такі зміни спричинені непрофесійними кадровими рішеннями у регіоні, а саме заміною губернатора Юлії Світличної на Олексія Кучера. Так вважає Юрій Бойко». Таке повідомлення поширили на «Інтері» 27 січня.

Вперше за тривалий час кількість матеріалів з ознаками замовності на «Інтері» більш ніж удвічі перевищила відповідну кількість на «Україні». Найбільше сприяли цій статистиці матеріали в інтересах «ОПЗЖ». На «Інтері» та «112» розповідали про «мирні ініціативи» представників цієї політсили, сприяння у вирішенні проблем місцевих громад — вирубки лісів, скорочення лікарень, борги перед шахтарями тощо.

Попри те, що у сюжеті на захист російської мови в Харкові опонентами «ОПЗЖ» показали націоналістів, 29 січня на каналі піарили лідера «Нацкорпусу» Андрія Білецького. У випуску дали три повідомлення з різних міст України про вшанування Героїв Крут: з Києва не показали жодного коментаря політиків, у Львові дали коментар представниці історичного товариства, а в Харкові дали слово лише Білецькому, не сказавши, представники яких іще організацій брали участь у пам’ятних заходах. При цьому його коментар містив загальні фрази про важливість історичної пам’яті, тобто нічого справді цінного для новини політик не додав.

3. По різні полюси від Росії

Канали, що просували тези «мирної політики» у версії проросійської «ОПЗЖ», замовчували теми, які можна умовно назвати боротьбою з «російським світом». 28 січня новини активно обговорювали інцидент із висадкою активісток після зауваження водієві щодо трансляції російського серіалу. Не торкнулися цієї теми лише «Інтер», «112», а також канал «Україна».

Найбільш критичними до проросійських сил були випуски 5 каналу. За тиждень у новинах цього каналу вийшло сім повідомлень про спротив поширенню російської культури та проросійських тез в Україні, тоді як на інших каналах таких матеріалів було від одного до трьох за тиждень. Винятками стали вже названі «Інтер», «112» та «Україна», які не мали жодного сюжету на цю тему.

Показовим щодо добору тем на 5 каналі є випуск за 30 січня. Перший сюжет — про появу в Києві бордів із портретом бізнесмена Олега Катющенка та гаслами: «Росія — наш головний стратегічний партнер». Схоже, що ці борди використовували для дискредитації бізнесмена. Наступне повідомлення випуску — продовження історії про російський серіал у маршрутці, й далі — новина про те, що американська телеведуча помилково назвала ансамбль імені Вірського російським. «На помилку американки відреагували і в посольстві України в США та наголосили, що є шанувальниками The Ellen Show, втім відео з інстаграма — це відомий український танець гопак. В амбасаді принагідно зазначили, що росіяни не зможуть так танцювати», — повідомила ведуча. Також у випуску 5-го каналу говорили про протести патріотичних дніпрян проти фестивалю російського православного кіно. Продовження історії показали й наступного дня також.

4. Згадати вибори

Сюжет «Інтера» за 28 січня розповідав про порушення на парламентських виборах. Так, саме тих виборів, які завершилися в липні вже минулого року. У ньому не дотриманий практично жоден з базових стандартів журналістики. Весь матеріал базується на архівних кадрах і навіть синхронах. «На Луганщині слідчі прокуратури провели обшуки в рамках розслідування підкупу виборців», — повідомила ведуча у підводці. Але коли і де саме ці обшуки провели, у сюжеті знову ж не йдеться. Найбільше критики припало на Сергія Шахова, який на 114 окрузі на Луганщині обійшов кандидата від «Слуги народу» та «ОПЗЖ». Зокрема, Шахова в підкупах звинувачував Олександр Овчаренко. Його титрували як адвоката, але за весь сюжет жодного разу не сказали, чиї інтереси він представляє. Хоча сюжет показує виборчі баталії на Луганщини, до нього без зрозумілих пояснень включили коментар представника поліції Дніпра про факти підкупу «пиріжками і печенням» в одному з тамтешніх районів. Судячи з контексту, цей синхрон також із липневого архіву. Далі знову переключилися на Луганщину й завершили коментарем із прокуратури про проведення слідчих дій. Але й цей коментар позичений із новин Суспільного ще за 21 січня. Тож сюжет виглядає як компіляція інформації з різних часу і простору, якій просто надали потрібної форми. 

5. Шокін, Байден, Порошенко

Віктор Шокін був генеральним прокурором України у 2015-2016 роках. На «1+1» про нього вийшла серія з двох матеріалів. Спершу у випуску за 30 січня раптом коротко повідомили, що адвокат Трампа Рудольф Джуліані «розповів про замах на колишнього генпрокурора України Віктора Шокіна». За яких обставин і де він це заявив, не уточнюється, відеоряд до повідомлення складається з архівних кадрів. Але ведуча озвучила: «Адвокат Трампа називає Шокіна ключовим свідком у справі про подвійне хабарництво Байдена-Порошенка. Нагадаю, саме розслідування проти політичного конкурента Трампа Джо Байдена і його родини спричинило скандал, коли американського президента запідозрили в тиску на Україну, аби Київ поновив справу проти Байдена».

Цікаво, що інтерв’ю Шокіна із Джуліані опублікували на каналі Джуліані 31 січня. А ще до того на «1+1» вийшло своє інтерв’ю з Шокіним, який показав довідки й підтвердив, що його намагалися отруїти. Квінтесенція розмови криється в «обережних припущеннях», як це назвала кореспондентка Олександра Амброз, щодо замовників: «Більш за все, звичайно, я думаю, що це, можливо, був причетний пан Байден», — сказав Шокін у синхроні.

Взагалі протягом тижня зменшилася частка новин світу з 30% до 22% і знову збільшилася частка внутрішніх українських новин з 68% до 77%. Порівняно з попереднім тижнем значно поменшало повідомлень із передової у Донецькій та Луганській областях.

6. Маніпуляції з рейтингами про енергетику

29 cічня на «Україні» використали опитування групи «Рейтинг». Велике опитування починалося запитанням про ставлення до комунальних тарифів, а завершувалося питанням енергетичної безпеки. «Україна» з усього масиву питань висвітлила тільки останній блок — щодо ставлення до закупівлі електроенергії в Росії. «Купувати електроенергію в Росії значить ризикувати безпекою. Така думка більшості українців», — озвучили в підводці. Але в цьому ж повідомленні сказано, що «четверо з десяти вважають це взагалі загрозою для країни». Тож виникають сумніви в точності інтерпретації даних: більшість чи четверо з десяти? На каналі енергетичного магната Ріната Ахметова вже не перший місяць скаржаться на зміни на ринку енергетики через закупівлю електроенергії з Росії. Попри наявність позитивних та негативних наслідків цих змін, на «Україні» штучно фокусуються виключно на негативних.

7. Закон про медіа

Дискусії довкола законопроєкту з різних сторін висвітлили тільки на «UA: Першому». На «1+1» лише повідомили, що такий законопроєкт підготували й обговорюють, назвали лише сильні його сторони, не озвучили аргументів критиків законопроєкту, а лише дали фрагмент виступу одного з його ініціаторів, колишнього гендиректора «1+1 медіа»  Олександра Ткаченка: «Цей закон дає рівні можливості. Тому що ми називаємо медіа, яке існує в різних своїх проявах на сьогодні, і буде сприяти розвитку цієї індустрії». Хоча згодом Ткаченко також називав слабкі сторони цього законопроєкту.

8. Паркур у ДБР

Cкандал у Держбюро розслідувань показали лише половина каналів: 5-й, «1+1», «UA: Перший» та СТБ. Про брифінг, на якому перший заступник директорки ДБР  Олександр Бабіков запевняв, що не був адвокатом Януковича, говорили з різними акцентами. На 5 каналі, що належить лідеру партії «Європейська солідарність» Петру Порошенку, сюжет завершили коментарем народної депутатки від «Євросолідарності» Марії Іонової: «Знаєте, такий повзучий реванш. дійсно, мені страшно, що вже на керівних посадах знаходяться такі люди». Хоча на початку сюжету давали позицію Бабікова, який заперечував свою причетність до захисту Януковича.

На «1+1» навпаки тези Бабікова підсилювалися закадровими репліками кореспондента Дмитра Фурдака: «Справді, головними публічними захисниками Януковича були інші адвокати. Бабіков же запевняє — як співробітник тієї ж самої юридичної фірми брав участь у деяких засіданнях щодо Януковича. Утім, мовляв, радше формально». Матеріал побудували на двох сюжетних лініях: заперечення від Бабікова та загадкова поява екснардепки Тетяни Чорновол на цьому брифінгу. Між кореспондентом і Чорновол відбувся такий діалог:

«Кореспондент: Як вам вдалося зайти на територію?

Тетяна Чорновол, колишня народна депутатка: Вертольотом.

Охоронець: Курточку накинула, да, сетку. И — пролезла туда».

Далі в сюжеті обіцяли «відеодоказ акробатичних здібностей колишньої нардепки» від ДБР. І наступного дня таки дали в ефір це відео, яке ведуча супроводжувала дотепами: «Напередодні вона вдался до паркуру, щоб потрапити до будівлі державного бюро розслідувань. Відео це з камер спостереження із накладеною музикою опублікувало ДБР на офіційній своїй сторінці. На ньому видно, як жінка підходить до паркану заднього двору відомства, спритно видряпується на нього, щоби не травмуватися об колючий дріт, накидає рядно. Зуміла перебратися через огорожу і зістрибнула з висоти понад два метри. Саме так Тетяна Чорновол потрапила на брифінг нового першого заступника директора ДБР, колишньго адвоката Януковича Олександра Бабікова. Вочевидь, щоби висловити своє обурення і протест проти такого призначення». При цьому версії самої Чорновол щодо мотивів її появи на брифінгу не дали, що є порушенням стандарту балансу. Також Бабікова, попри його заперечення, продовжили називати адвокатом Януковича.

Найпоширенішими в новинах лишаються порушення стандарту відокремлення оцінок від фактів. Порівняно з попереднім тижнем цей показник зріс на «Інтері», вочевидь, через збільшення кількості сюжетів з ознаками замовності.

9. Прем’єр проти коронавірусу

«Прем'єр Олексій Гончарук взяв на себе протидію коронавірусу в Україні», — так почали на ICTV повідомлення про заходи, які планує уряд для захисту від поширення вірусу. Те, як прем’єр особисто боротиметься з вірусом, можна уявити хіба що в коміксах. Але такий прийом є радше усталеною для медіа традицією головні здобутки чи позитивні рішення приписувати першим особам, а не органам, які вони представляють.

Про коронавірус у новинах говорили не менш активно, ніж попереднього тижня, й епітетів про його загрозливість не шкодували. Але зосередилися на тому, як українцям в Україні вберегтися від хвороби. У великої кількості матеріалів про огляд поширення хвороби у світі бракувало посилання на чітке джерело інформації: чи ці дані брали «з інтернету» чи з офіційних повідомлень компетентних органів влади.

Журналісти «1+1» пішли питати порад у продавчинь на ринку: «На столичному ринку про коронавірус вже чули і вже знають, як від нього вберегтись». Тут радили «їсти всякі вітаміни і медок» і навіть довіритися долі: «Якщо вже нападе, то вже нападе. Але, що, знаєте, якщо сальце, м'ясце попробував, то не гріх умерти, аби не голодному». Іронічно, що сюжет був присвячений шахрайствам із продажу ліків нібито проти коронавірусу.

Як і минулого тижня, соціальні теми в новинах були найпоширенішими. Трохи більше політики, ніж соціальних тем, було на «Інтері». Мінімум новин про політику зібрали випуски «112» та СТБ. Майже вдвічі менше, ніж попереднього тижня, в новинах говорили про війну на Донбасі. Жодного повідомлення не було присвячено темі Криму.

10. Астропсихолог про законопроєкт

Цілком адекватний сюжет про ініціативу народних депутатів дозволити українцям змінювати по батькові перетворили на битву екстрасенсів. Астролог Яніна Массіні розповідала, що зміни в імені можуть бути небезпечними: «Что может произойти? Навлечь беду на своих потомков. Плюс, хуже всего, человек может укоротить себе годы жизни. Отрекаешся от отчества, он обрезает связующую нить со своим родом, со своим предком. Убирается покровительство и соответственно, человек остаётся беззащитным».

Астрологи з’являлися в сюжетах «України» та «1+1», присвячених «парній даті» чи «параду двійок» 2 лютого. Поява псевдонауковців у новинах підриває й так не надто сильні здібності аудиторії відрізняти правду від вигадки.

Моніторинг здійснюється завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
737
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду