Про те, як упорались українські теленовинарі з висвітленням переговорів між Україною, Росією, Францією та Німеччиною в Парижі, «Детектор медіа» писав учора. 10 грудня результати переговорів були головною темою для теленовин. Деякі (як-от ICTV) зривались у хвалебний тон, коментуючи досягнення Володимира Зеленського, інші (як-от 5 канал) шукали мінуси та загрози. Наскрізних маніпуляцій у діях телевізійників не простежувалось — і якраз за таких обставин стає очевидним, скільки незначних, але помітних і прикрих порушень стандартів є в їхній повсякденній роботі. Особливо це стосується новин, що виходять в ефір уранці та протягом дня. Телеканали зовсім не дбають про їх наповнення якісним продуктом, використовуючи безглузді шматки контенту на зразок прямих включень журналістів, які переказують невідомо яку «європейську пресу» чи узагальнюють невідомо чиї думки. Журналістика, себто пошук інформації, її перевірка, осмислення та пакування для глядача, з’явилася тільки у праймових випусків — і то не на всіх каналах.

Коли українці засинали, про результати переговорів не було відомо нічого. У розпорядженні авторів ранкових випусків новин на центральних телеканалах було вже набагато більше змістовного матеріалу: брифінг, спільна заява, а також увесь масив ексклюзивних (і не дуже) коментарів, які журналістам удалося зібрати по завершенні саміту.

О сьомій ранку оперативний сюжет своєї кореспондентки Олени Абрамович показав «Інтер». Після короткого переказу вчорашніх подій вона в паркетному стилі розповіла про те, як виступали перед пресою четверо лідерів. Характерно, що шматочки промов Емманюеля Макрона, Ангели Меркель та Володимира Зеленського в сюжеті подані прямою мовою, а Путіна — у стислому переказі авторки: «… У своїй промові сфокусувався на необхідності безумовного виконання Мінських домовленостей. Це і вибори, до відновлення контролю на Донбасі, і зміни в українську конституцію». Суперечності між позиціями Путіна та Зеленського в сюжеті продемонстровані, але не проаналізовані й не проговорені окремо.

Трохи більше про ці суперечності в повідомленні «UA: Першого» о сьомій ранку. Тут не побоялися, по-перше, оминути виступи Макрона і Меркель (які в принципі не мали аж такої значущості, окрім протокольної), по-друге, процитувати Путіна поруч із Зеленським.

Якщо глядачі суспільного телебачення, ввімкнувши новини о сьомій ранку, почули про неспроможність Росії та України узгодити ключові питання щодо війни, то глядачі «України» — повідомлення про перемогу. «Повне припинення вогню, подальше розведення військ та обмін усіма полоненими», — так розпочав підводку ведучий. Пізніше в сюжеті Анни Гришиної важливе уточнення: «повне» припинення вогню — до кінця року (можна було б іще уточнити, що бойовики, які стріляють, нічого не обіцяли, і поцікавитися, чи це припинення буде одностороннім). «Україна» парою речень згадала про непевні результати газових переговорів у загальному сюжеті, а суспільний канал — в окремому повідомленні, де результат розмови Путіна й Зеленського тет-а-тет схарактеризований зі слів Путіна. Канал «1+1» у короткому сюжеті о сьомій ранку повідомив, що зустріч двох президентів була закритою, а «чия це була ініціатива — закрити подію від преси — президенти не розкривають». А мали би?

У викладі «1+1» результат переговорів виглядає суперечливішим: «Припинення вогню до кінця року, новий обмін полоненими, які мають шанс повернутися додому до новорічних свят, додаткові пункти пропуску для людей на лінії зіткнення, розведення сил ще на трьох ділянках фронту до кінця березня. На цьому домовленості вичерпані. Сторони уперлися у те, коли повертати Україні її східний кордон. Зеленський вимагає вже і тоді готовий провести на непідконтрольному Донбасі вибори. Путін чіпляється за те, що в Мінських угодах записано навпаки». Матеріал «Плюсів» відрізняється від світанкових новин інших каналів тим, що тут використаний шматочок зустрічі Зеленського з журналістами (про розмову з Путіним, не надто інформативний), а не лише синхрони з протокольної заяви після переговорів.

«112» у першому матеріалі Яни Танчак зробив наголос на «розблокуванні» газового питання, подавши його як чи не найбільшу перемогу. Зокрема авторка єдина на цей час процитувала слова Зеленського про те, що Україна «готова взяти газом» російський борг, який має бути виплачений за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Словом, на ранок утомлені днем чекання та не розбалувані доступом до джерел журналісти переважно спромоглися на скупі паркетні сюжети без відповідей на низку важливих запитань. Зокрема про яких «усіх» полонених, яких мають обміняти, йдеться — й чи входять до цієї множини українські військові, незаконно утримувані бойовиками на окупованій частині Донецької та Луганської областей. У жодному з цих матеріалів не було інформації, отриманої з власних джерел, яка могла б розширити усім відомий (і досить скупий) перелік фактів про результати саміту.

ICTV в новинах о 8.45 усе ніяк не заспокоїться щодо великої кількості журналістів і складності доступу до інформації. «Зустріч у Парижі — одна з найбільш загадкових і непередбачуваних. На подію акредитувалися кількасот медійників, які ледь пробилися всередину. Витягти бодай частку інформації від представників делегації вкрай важко». Втім у сюжеті Ольги Чайко з’являється кілька синхронів Зеленського, які пояснюють його бачення результатів переговорів. Окремий матеріал у ранковому випуску ICTV присвятив дискусії у студії «Свободи слова», учасники якої говорили про гіпотетичні результати зустрічі ще до оприлюднення її результатів.

Про реакцію учасників нічної акції на Банковій, які вимагали від Зеленського не поступатися Кремлю, вдосвіта повідомив «UA: Перший», а 24 канал о 9-й годині коротко розповів, що протест згортають, розпочавши зі слів «здачі інтересів не було». Чия це оцінка, не уточнили. На 5 каналі о 12-й годині вийшов повноцінний репортаж Лесі Головатої з багатьма синхронами і рядових учасників, і організаторів акції.

Канал «112» о 9-й ранку провів пряме включення з кореспондентом у Парижі, який запропонував стислий огляд невідомо яких «європейських ЗМІ» на тему результатів саміту. У XXI столітті читати європейські ЗМІ можна і в Києві — не обов’язково вмикати кореспондента з Парижа, тим більше, якщо він має лише пару хвилин. Аж о 19-й годині канал запропонував адекватніший огляд іноземних ЗМІ з посиланням на джерела.

Ввімкнули свою кореспонденту Наталію Фібріґ і «Плюси»: з газетами в руках вона мала відповісти на запитання, як сприйняли результати саміту «європейські дипломати». «”Ми подолали період застою”, — саме так, сказала Ангела Меркель про вчорашню зустріч у Парижі і саме так це бачить більшість європейських дипломатів. Тут дуже тішаться, що після трьох років тиші українські та російські президенти знову зустрілися за столом переговорів», — узагальнила кореспондентка думки та почуття неозначеної множини («більшості») дипломатів. Далі перейшовши без запрошення до іншого узагальнення — «німецької преси», яка в процесі розповіді перетворюється на «одне з німецьких видань». «Інші німецькі видання зазначають, що чимало серйозних питань ще дійсно потрібно вирішити для цього конфлікту, і передусім йдеться про проведення місцевих виборів і про контроль України над кордоном. Тому в Європі не чекають швидких рішень, однак сподіваються і вітають навіть мінімальні кроки зближення Москви та Києва», — продовжила вона, а з відведення ведучого Святослава Гринчука з’ясувалося, що щойно глядачі слухали про «реакцію Європи». Без сумніву, годі чекати від кореспондентки, яка до глибокої ночі чекала на новини із саміту, якісного огляду преси (навіщо він взагалі?) чи опитування дипломатів уже о дев’ятій ранку. Гуманніше було не робити ввімкнення, а тим часом готувати повноцінний сюжет.

Інше ввімкнення в цьому випуску — з Романом Цимбалюком із УНІАН. На запитання про те, що обговорюють «у кремлівських колах» після саміту, журналіст відповідає, що «в Росії хвалять Путіна». Далі журналіст переказує різні судження («говорять», «кажуть»), однак жодного разу не дає зрозуміти, кого саме він має на увазі. Із його розповіді навіть неможливо здогадатися, чи узагальнює він думку медіа, чи політиків, чи пересічних громадян, не кажучи вже про те, звідки він про цю думку дізнався. Найдивовижніше, що включення Цимбалюка повторюється о 12-й годині — і знов ведучий питає його про те, «що говорять у кремлівських колах». І знов, уже іншими словами, журналіст розповідає про те, що «кажуть і говорять» у Москві. Щоправда, тут уже є бодай одне точне посилання — на пресслужбу президента Росії.

Близько 16-ї години на «1+1» знов включили Наталію Фібріґ і попросили розповісти, «як сприйняли європейські дипломати нормандський саміт». У відповідь кореспондентка похвалилася, що «зранку вже погортала і німецьку, і французьку пресу». Далі лунає вже знайомий читачам текст про німецькі газети й узагальнена думка «більшості дипломатів», а потім щось нове: «Цікаво, що я тут погортала газети, і французька газета "Ле Фігаро" використовує те саме слово "відлига". Ну, і не оминули європейські журналісти порівняти таких різних президентів України і Росії, порівнюють також їхні автомобілі, на яких вони приїхали до Єлисейського палацу». У відведенні ведучий, як і кілька годин тому, повторив, що щойно глядачі почули «реакцію Європи». Окремо в новинах «1+1» протягом дня показували незбалансовані синхрони Зеленського із брифінгу та з виступу після зустрічі.

5 канал у ранкових новинах про результати саміту дотримувався відстороненого паркетного формату — сухі факти, синхрони Меркель, Макрона, Путіна й Зеленського в рівному обсязі. О 12-й годині канал показав розлогий і досить змістовний сюжет Михайла Прудника, який відображає зміст домовленостей та перелічує питання, щодо яких згоди немає.

Канал СТБ о 17.30 показав сюжет Бориса Сачалка, який зосередився на коментарях Зеленського. Зокрема згадав і про те, що президент запросив російських пропагандистів навідати зону бойових дій, зауваживши, що багатьом медійникам із кремлівських ЗМІ в’їзд в Україну заборонений. Цей епізод не зауважували інші канали, й можна було розкрутити його, з’ясувавши, що мав на увазі Зеленський під своїм запрошенням.

До початку прайм-тайму в теленовинах центральних каналів, що виходили протягом дня, не з’явилося жодних коментарів, отриманих в Україні — від урядовців, опозиції, експертів-міжнародників абощо. Жодних інсайдерських новин від учасників делегації про ту частину перемовин, яка не була переказана вночі. Так-сяк з’ясували, що під обміном полоненими мається на увазі повернення військових, захоплених на окупованих частинах Донеччини й Луганщини, але нікому не спало на думку поцікавитися, що про такий обмін думають лідери бойовиків. За межами «червоних ліній», накреслених публічними комунікаціями Офісу президента, для українських теленовинарів цілковита сліпа зона.

У випуску «Фактів» ICTV ведуча анонсувала репортаж Ольги Чайко, натомість показали сюжет, підписаний Анною Боль. «Без проривів, але точно без зради» — дає авторка оцінку підсумкам зустрічі в Парижі. Серед нових акцентів у сюжеті — те, що Путін не заперечував проти тези Зеленського «Крим — це Україна». У цьому ж випуску з’являється перший коментар від українського політика: прем’єр Олексій Гончарук називає результати саміту «дипломатичною перемогою президента». Дали також коментар міністра оборони Андрія Загороднюка, який ствердив, що розведення сил на Донбасі відбуватиметься «не за кремлівським сценарієм».

Ну, і як без узагальнених і недостовірних «оглядів преси»? Ведуча Інна Шевченко розповіла про те, що «зазначили журналісти європейських медіа», потім окремо «німецькі журналісти» і «британська преса». Мистецтво узагальнення оцінок та аналізу десятків і сотень різновекторних медіа різних країн в одному реченні — просто неперевершене.

Доповнений сюжет у випуску о 19.00 показав і «112». Окрім уже знайомих синхронів і фактів, тут є коментар міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, а також телефонний коментар «політолога» Дмитра Фіщенка — людини, яку можна знайти в базі псевдосоціологів видання «Тексти». З усього потенційного розмаїття експертної думки канал «112» обрав ось таке глибоке міркування: «Першу зустріч не провалили, нічого крамольного не підписали, нічого зайвого не пообіцяли, були дуже обережні в обіцянках і дуже вони показували дійсно червоні лінії: "от тут я не буду, от цього не буде і все". І Путін теж відскакував потихеньку». Інших експертів у «112» для нас нема.

У випуску новин «України» о 19.00 Зеленського похвалив завсідник піар-матеріалів каналу Арсеній Яценюк, який коротко ствердив, що президент поводився гідно. Окремий матеріал на додачу до сюжету про підсумки переговорів тут присвятили газовим переговорам — із коментарями Валентина Землянського («кажуть українські експерти») та менеджера «Нафтогазу» Андрія Фаворова. Із матеріалу випливає, що знижка на газ, обіцяна Росією, — політична гра, а не реальна економічна перспектива.

Великий сюжет підготував до випуску о 19.00 5 канал. Окрім того, що вже розповідав про підсумки саміту Михайло Прудник, тут дають слово Олексію Гончаруку, ексміністрові закордонних справ Павлові Клімкіну, народній депутатці з «Європейської солідарності» Ірині Геращенко, журналісту Віталію Портникову та чомусь волонтерові центру «Миротворець» Ярославу Бондаренку. Всі, крім Гончарука, в той чи інший спосіб кажуть, що тішитися зарано, довіряти Путіну не варто, словом — применшують цінність «перемоги» Зеленського в Парижі. «Після таких зустрічей ми завжди входимо в період гострої внутрішньополітичної дестабілізації або ескалації ситуації на фронті», — наприклад, напророчив Портников.

«1+1» у праймовому випуску присвятив матеріал перспективам звільнення заручників, яких тримають на окупованій частині Донеччини й Луганщини. Мар’яна Бухан розповідає історію родини Сергія Іванчука, якого луганські бойовики полонили майже три роки тому. Журналістка згадує про заручника-журналіста Станіслава Асєєва та з’ясовує різні цифри щодо того, скільки загалом заручників може бути в сепаратистів, і додає важливу деталь: не всі, кого видадуть бойовики, можуть виявитися військовими — серед них можуть знайтися і кримінальні злочинці. Проте і в цьому матеріалі немає нічого про позицію лідерів бойовиків та їхню готовність до обміну, від якого вони дотепер категорично відмовлялися. Також нічого не кажуть про те, кого Києву доведеться віддавати взамін, і якщо віддавати, то кому — бойовикам чи росіянам.

Окремий матеріал — добірка політичних деталей і коментарів щодо підсумків переговорів. «1+1» нарешті пропонує дещицю ексклюзиву, щоправда, з досить дивного джерела: «Путін був сумним та поводився м'яко, Зеленський під'юджував російського міністра Лаврова, а у політичного куратора бойовиків на Донбасі Суркова на переговорах здали нерви. Про те, що відбувалося за лаштунками зустрічі у Парижі, журналісту Дмитру Гордону розповів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, безпосередній учасник переговорів. Каже, Зеленський добре підготувався та твердо стояв на своєму, а Сурков нагримав на помічника Зеленського Ярмака».  Окрім цитат Авакова, в матеріалі є коментар колишнього представника в мінській контактній групі Романа Безсмертного, який нарікає на «підміну статусу Путіна» (те, що влада не досить активно наголошує на ворожості Росії), а також непряма мова юриста Олексія Резникова, який задоволений результатами. Далі цікаве: «Трохи заспокоїлись і учасники варти на Банковій. Акцію пов'язують із Петром Порошенком. Проте кажуть, загроза від Москви не минула, тож вони будуть на сторожі». Це не просто недостовірне узагальнення та оцінка — «1+1» не пояснює, хто саме пов’язує цю акцію з Порошенком, і не перевіряють цієї інформації. Із побудови речення можна зробити висновок, що акцію пов’язують із Порошенком самі її учасники, один із яких говорить у сюжеті.  Ще двоє людей, чиї оцінки Марія Васильєва переказує в цьому матеріалі непрямою мовою — Юлія Тимошенко і Олег Сенцов. А також знеособлені «Сполучені Штати Америки», які назвали зустріч успішною. Загалом умовний баланс стурбованості та задоволення витриманий, хоча і за змістовністю, і за обґрунтованістю переважили ті, хто бачать у результатах позитив.

У тематичному нормандському меню, запропонованому глядачам «Плюсами» у праймовому випуску, є також просто репортаж про перебіг вечора і ночі в Парижі, а також таблоїдний матеріал, де зустріч коментують улюблені «експерти» каналу. Цього разу це хоча б не хіроманти або нумерологи, а психолог і фізіогноміст, які прокоментували поведінку політиків, побачену на відео. 

«Інтер» для праймового випуску підготував розлогий огляд ЗМІ чотирьох країн — Німеччини, Франції, Британії та США — від своїх міжнародників. Загалом цей огляд уникнув помилок, яких припустилися ранкові карикатурні «огляди» «1+1»: джерела тут називають, коментарі журналістів переказують без власних оцінок. У матеріалі є один синхрон — Ангели Меркель, а ось про Америку кореспондент Дмитро Анопченко стверджує, що «через різницю в часі, а день лише починається, поки що немає офіційної реакції на нормандську зустріч». Насправді заява американського посольства в Україні з’явилась уже о 16-й годині, і це цілком офіційна реакція.

Також у випуску є розлогий коментар Юрія Бойка — співголови «Опозиційної платформи — За життя». «Він переконаний, що діалог між президентами України та Росії необхідно продовжувати, адже вся країна чекає на мир та економічний розвиток держави», — йдеться в підводці ведучої. Бойко очікувано робить наголос на газовому аспекті переговорів: «Несмотря на спопротивление тех же руководителей "Нефтегаза", здвинулся с места вопрос о заключении нового газового контракта по тразиту газа нашей территорией в Европу. Это очень важно для нашей страны, для наших людей, потому что это дорога к снижению стоимости газа, поступлению денежных стредств в бюджет, сохранению рабочих мест». Професійно з боку «Інтера» було б дати бекґраунд щодо спротиву керівників «Нафтогазу», про який говорить Бойко, а також слово самим керівникам. Однак, оскільки мета цього коментаря — піар, ніякої додаткової інформації до звинувачення не додали.

«UA: Перший» у праймовому випуску дав стриманий сюжет, акцентуючи переважно на заявах Зеленського. Є в матеріалі також синхрони Макрона, Меркель і Путіна. А ось експертної оцінки немає. Позиції українських політичних сил, які формулювали вимоги до Зеленського, позбирали в окремому матеріалі: тут дали слово «Батьківщині», «Європейській солідарності», «Голосу» та «Опозиційній платформі — За життя», а також голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефатові Чубарову. Така добірка була доречною, і це те, чого дарма не зробили інші канали.

5 канал у новинах о 21.00 повідомив про те, що Давид Арахамія та Олександр Корнієнко зі «Слуги народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт про внесення змін до закону про особливий статус окупованих територій Донеччини і Луганщини. Зазначають, що текст законопроєкту на сайті ВР відсутній, та дають бекґраунд про вимоги Путіна щодо особливого статусу.

Огляд преси у пізніх новинах показав і СТБ: тут переповіли матеріали Le Monde, The New York Times і… «России 24». Що ж, справді може бути цікавим, що розповідає про нормандські переговори російська пропаганда («Детектор медіа» незабаром опублікує оглядовий матеріал про це), однак розповідати про це варто було б не на рівні «головним підсумком паризької зустрічі в Росії називають досягнення взаємопорозуміння в окремих питаннях». Автор огляду також стверджує, що російські ЗМІ «майже втрималися від агресії та глуму над Україною». Цікавіше й корисніше було б відстежити маніпуляції кремлівської пропаганди, які згодом глядачі зможуть ідентифікувати в українському дискурсі.

ICTV оглянув Le Monde та Le Figaro, Die Welt та Frankfurter Allgemeine Zeitung, а також Daily Telegraph. А на додачу до огляду преси ведуча Інна Шевченка дала власну оцінку результатам зустрічі: «Багато хто в Україні хвилювався, що Зеленський новачок у політиці порівняно з Путіним, і тому може піти на поступки Росії. Переговори в понеділок, протягом яких президенти України і Росії протягом півтори години спілкувалися тет-а-тет, показали, що пан Зеленський залишився відданий так званим червоним лініям у врегулюванні конфлікту, які його закликали в Україні не перетинати». Цей пасаж кричуще порушує стандарти та залишає глядачам купу відкритих питань. Зауважмо, що тим людям, які закликали не перетинати червоні лінії, ICTV слова не дає — те, що Зеленський «залишився відданий лініям», ми знаємо зі слів ведучої.

Також ICTV зробив пряме включення кореспондентки «Голосу Америки» Юлії Ярмоленко, яка розгорнуто розповіла про позицію США щодо результатів саміту (найсвіжіші дані) та процитувала двох американських експертів, а також стисло оглянула медіа.

Словом, більшість служб новин запропонували своїм глядачам спрощену картину «не зради, хоч і не цілком перемоги», яку сформували або на власний розсуд, або спираючись на розповіді самого Зеленського. Пошуками додаткових джерел інформації, які могли б доповнити офіційну картину та допомогти зорієнтуватись у можливих наслідках, вони здебільшого себе не обтяжували. Зате ICTV зацікавив такий епізод: «…Найбільше обговорюють момент походу російського президента Путіна до туалету. Журналіст BBC на своїй сторінці у твітері розмістив відео, як охоронці супроводжують главу Кремля до вбиральні. Ще кілька чекають біля входу. Користувачі соцмереж вирішили, що шість охоронців — це шість майбутніх губернаторів Росії». Навіть якщо це справді те, що обговорюють найбільше, це точно не найважливіша інформація для мільйонів мешканців країни, в якої путінська Росія шість років тому загарбала велику частину території.

Фото: nv.ua