Очевидно, що телевізійні тижневики до повноцінного осіннього входження в сезон спробували «розігріти м’язи». Головний привід – День Незалежності, плюс дещиця тем, які починалися до відпустки та реанімувалися після.

28 серпня з літньої відпустки повернулися до ефіру три інформаційно-політичних тижневика. Верстки цих тижневиків (за «Контекст-Медіа») мали такий вигляд:

«1+1», «ТСН. Тиждень» (19:30)

Нью-Йорк евакують.

Тиждень під знаком 20-річя Незалежності.

Нове у цьогорічному святкуванні – парад 20-літніх у центрі столиці.

У світові хроніки українці увійшли бойовим відзначенням свята.

«Держава у державі».

У громадянській війні в Лівії цей тиждень був переломним.

Наші співвітчизники і не поспішають покидати розбурхану Лівію.

Огляд знакових подій тижня.

Нічний жах водія – опинитися віч-на-віч із новою авторозвёязкою.

Проект «Голос країни».

«Інтер», «Подробиці тижня» (20:00)

США протистоять надзвичайно потужному урагану.

Україна відзначила День Незалежності.

Президент визначив головні цілі влади країни.

Справа Юлії Тимошенко.

Гість студії – Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України.

Пенсійна реформа в Естонії.

В Україні завершилася вступна кампанія.

Українські діти – найбільш питущі у світі.

Під Запоріжжям повертають до життя старі літаки.

Учора Раневській виповнилося б 115 років.

Перший національний, «Підсумки тижня» (21:00)

Україна відсвяткувала 20-річчя Незалежності.

Відмінності українців народжених у СРСР і незалежній Україні.

Сьогодні в Україні відзначають вже інше свято – День шахтаря.

Вступ

Темою №1 для телеканалів «1+1» та «Інтер» став ураган Айрін у США. Є кілька моментів суто інформаційного викладу теми, про які варто згадати.

Насамперед верстка. Чи годиться ця тема для першого місця, можна було б перевірити простим запитанням: якби в Україні був буревій без жертв чи щось подібне, чи починалися б телетижневики у США з цієї теми? Адже йшлося винятково про США, телеканали не згадували ходу урагану іншими країнами континенту (див. посилання вище).

Ведучий «Подробиць тижня» Олег Панюта, анонсуючи тему, несподівано заявив: «Айрин на вашу голову! На восточном побережье Америки свирепствует ураган...» Чиї голови мав на увазі ведучий, він не уточнив.

Власкор «Інтера» у США Максим Драбок, висвітлюючи тему, постав у кадрі в блайзері «U.S. border patrol» («Прикордонний патруль США»). Чи то кореспондент сплутав свою професію з іншою, чи щось іще, але смислове навантаження на цей головний убір залишилося незрозумілим.

День Незалежності

Друга тема тижня. На «ТСН. Тиждень» («1+1») скомпонували її з кількох складових: а) усно+ВМЗ+синхрон Януковича; б) сюжету, базованого на соцопитуванні 20-річних громадян, здійсненого редакцією програми, і в) картинки протистояння опозиції та міліції в Києві.

Сюжет кореспондента Григорія Жигалова мав розповісти про те, як «на замовлення “ТСН. Тижня” соціологи опитали юних жителів великих українських міст…», «…чи стала вона для них справді рідним домом, у якому хочеться жити і яким хочеться пишатися…» (Алла Мазур). На жаль, як і підводка, цей текст не містив озвученої базової інформації про те, хто проводив соцдослідження, який метод опитування, яка похибка.

Автор матеріалу ілюструє дослідження синхронами молодих людей, перемежовуючи озвученням конкретних питань: чи в правильному напрямку рухається країна; ставлення до політики; відсоток охочих емігрувати; мрії про роботу та уявлення про своє місце в житті тощо.

Ближче до середини сюжету глядач, нарешті, міг би зрозуміти, хто ж робив опитування для «ТСН. Тиждень». Під начитку Григорія Жигалова: «Опитування “ТСН. Тиждень” показує – більшість 20-річних українців поки що з Людою не згодні. Лише 12% хочуть поїхати. Але от результати іншого дослідження – молодь дорослішає, знімає рожеві окуляри і пакує валізи», з’являється така графіка:

З перевантаженої текстом картинки видно, що «ТСН. Тиждень» здійснив «онлайн-опитування серед чоловіків та жінок 20 років у період 20–22 серпня 2011 року в містах із населенням понад 100 тисяч мешканців. Розмір вибірки – 280 респондентів». Проте глядач навряд чи це побачив, адже текст, що на картинці, показували аж… 15 секунд. І вже точно глядач не дізнався, хто конкретно проводив опитування та яка його географія. Сама кількість опитуваних викликає резонне запитання – наскільки такі дослідження корелюються з дійсністю? Крім того, в одну картинку було поміщено два різних опитування, тимчасом як друге «випадає» із заявленої теми («опитування 20-річних») і має неавторитетне походження (Superjob).

Згадане вище речення потребує окремого додаткового аналізу: «…поки що з Людою не згодні. Лише 12% хочуть поїхати. Але от результати іншого дослідження – молодь дорослішає, знімає рожеві окуляри і пакує валізи». Тут «поки що» – маніпуляція, бо дослідження не включало питань про прогноз своєї поведінки в майбутньому. «Молодь дорослішає» і «пакує валізи» теж маніпуляція, бо досліджується інша вікова група (й інші люди), а такий висновок можна було б зробити тільки якщо порівняти дослідження 10-річної давнини, де опитували 20-річних, і сьогоднішнє опитування 30-річних людей. Тоді можна говорити про зміни думок однієї групи громадян у часі.

Розвіяти сумніви в достовірності даних могли б авторитетні коментарі соціологів щодо наведених досліджень. Проте їх не було. Втім, це не завадило Григорію Жигалову багатозначно згадувати соціологічну науку всує: «Що не так – відповідь знає соціологія. Хоч як це прикро, на 20-ту річницю Незалежності України лише 20% молодих українців обрали нашу анкету українською мовою, решта на запитання відповідала російською. На ще одне ключове питання “Чи вважаєте ви українську незалежність цінністю?”, лише 25% дали ствердну відповідь».

Підсумок – сюжет про соціологію не відповідає стандартним правилам подачі цієї соціології. Сумнівні дані взято за аксіому. Немає і спроби дати глядачу можливість порівняти це дослідження з іншими подібними соцдослідженнями, здійсненими раніше. Таке висвітлення теми може сприяти викривленню громадської думки.

Завершує незалежницьку трилогію випуску «ТСН. Тиждень» усно+ВМЗ сюжет про протистояння міліції та опозиції на київській вулиці Володимирській 24 серпня. «Ще перед початком мітингу біля пам'ятнику Шевченкові судові виконавці попередили: ходити і мітингувати в інших місцях центру столиці заборонено. Велелюдна колона з політичними вимогами рушила вулицею, якої у судовій забороні не було. І раптом вперлися у щити “Беркута”. Гарячі голови у колоні опозиції прийняли перепону як підставу для атаки. Спробу прорватися ледь зупинили самі ж лідери опозиції. Однак у процесі протестувальники встигли побити і покусати, як заявила міліція, кількох спецназівців. А ті пустили у хід газовий балончик. Що то був за газ, міліція досі не каже. Лише стверджує, що спецзасіб використали законно. Чому так сталося, тепер має з'ясувати суд, до якого звернулися обидві сторони».

І жодного слова про розслідування колег із «Української правди» про газові балончики «Беркута» (хоча деякі фотографії, використані УП, в кадрі ТСН присутні). Так само немає й жодного прямого згадування про кримінальні справи проти опозиціонерів.

«Подробиці тижня» («Інтер») День незалежності відзначили розгорнутим сюжетом про сутичку опозиції з міліцією на вул. Володимирській. Кореспондент Дмитро Грузинський першу частину, в якій ішлося про активну фазу сутичок, показав очима міліціонерів – оперативним відео МВС. А героєм сюжету (три синхрони) став Анатолій Лазарєв, начальник Головного штабу МВС України.

Кажучи про «постраждалих» правоохоронців, кореспондент просто збирає синхрони сторін – «постраждалі є / постраждалих нема». Хоча чому він сам не перевірив цієї інформації (наприклад, не поїхав у лікарню до «поранених») – не відомо.

Натяки критичного сприйняття того, що відбувалося в столиці, беззастережно «гасяться» точкою зору міліції: «Этот День Независимости как достаточно своеобразный – запомнит и часть киевлян. Вот они объезжают километровые пробки. Вот с колясками и детьми приходится обходить кордоны. Вот велосипед “едет” на владельце. Все потому, – объясняют в милиции, что в день двадцатой годовщины украинской независимости в центре Киева собралось рекордное количество людей, с разными целями – больше ста тысяч человек. Как подсчитали в милиции, в минувшую среду в столице прошли два с половиной десятка различных мероприятий. И четыре тысячи бойцов правопорядка – как раз хватило для охраны общественного спокойствия».

Домінування позиції МВС та показ очима МВС того, що відбувалося на Володимирській, нагадують висвітлення «України без Кучми» 2001 року тодішнім УТ-1. Також змонтоване в телестудії МВС відео, такі ж визначені міліцейські речники.

«Підсумки тижня» Першого національного відійшли від протистоянь 24 серпня і спробували, головним чином, порівняти радянське і сучасне покоління. Тетяна Мельниченко обрала безконфліктну тему, яка включає широкі поняття і дозволяє широкі маневри. В тому числі дає можливість несподівано говорити правду (часом занадто категорично): «Тепер залізна завіса змінилася шенгеном. Радянський дефіцит – засиллям неякісних товарів та дорожнечею. Монопартійність – вибором без вибору. Смак справжньої незалежності нове покоління двадцятирічних так і не відчуло».

Інші теми

«1+1»

Надмірно гіперболізуючи тему екологічних поселень в Україні, «ТСН. Тиждень» охрестив її просто – «Держава в державі».

В підводці до сюжету кореспондентки «ТСН. Тижня» Марини Макущенко про екологічні поселення стверджується, що «…непозначений на карті рух ідеологічних комун шириться світом і уже непомітно для офіційної влади прижився і в Україні». Втім, натяк на масштабність руху було би логічно підкріпити хоча б коментарем самої влади, але цього зроблено не було – балансу думок немає, тим більше що масштабність підкріплюється статистичними даними (але їх, на жаль, теж не було).

Натомість Марина Макущенко на початковому стендапі і далі продовжує гіперболізувати. На словах: «Сірі плями на мапі держави. Ви не знайдете цього у реєстрах. Поки воно невідоме, зручно робити вигляд, що цього явища не існує…» кореспондентка демонструє дитячий пазл – карту України з вирваними шматками.

Сам стендап записано на тлі Адміністрації президента, що, либонь, мало би символізувати бездіяльність влади. Втім, упродовж сюжету глядач не дізнався, які ж масштаби «нетрадиційних» поселень в Україні.

Але головна вада сюжету, про що у підводці обмовилася Алла Мазур, – підміна понять. Адже «рух ідеологічних комун» та «втікачі від екологічної кризи» – це далеко не тотожні речі. Якщо перші, за класифікацією правоохоронців, часто підпадають під визначення «секти», то другі прагнуть винятково єднання з природою.

Сюжет Сергія Швеця про реалії українських доріг з точки зору іноземного автотуриста досить повно перераховує проблемні питання. Втім, є суттєве «але» – рівень присутності українських посадовців у якості коментаторів не відповідає масштабу порушених питань. Так, під час оповіді про дорожні знаки, розмітку вулиць, інформаційні табло і світлофори речником виступає представник ДАІ. В темі відсутні паркінгів у столиці речником, зокрема, виступає… президент Транспортної академії України. І лише наприкінці сюжету Сергій Швець наголошує, що «“Укравтодор” проігнорував запит “ТСН. Тижня”». Хоча про таке ігнорування варто було попередити глядача одразу (зрештою, якщо «Укравтодор» такий непоштивий, можна було нагадати й двічі).

«Інтер»

Підводячи до ексклюзивного інтерв’ю із Сергієм Тігіпком, ведучий «Подробиць тижня» Олег Панюта несподівано заявив: «Пенсионная реформа, которую власть обещала начать 1 сентября, застряла в Верховной Раде…». Цікаво, що до того, як ВРУ пішла на канікули, звинувачень на її адресу не було. Очевидно, аби не ображати поважного гостя ефіру, відповідальність переклали на інший орган влади.

Сюжет Світлани Чернецької про «підсумки вступної кампанії» проводив лінію, дуже схожу з позицією Міністерства освіти та особисто його керівника Дмитра Табачника. Пільги для вступників, зменшення вступників до приватних вишів, догана ректорам за недобір першокурсників на держзамовлення і, як апогей, пророкування нелегкого майбутнього приватним вишам. А головне – жодної критики позиції міністерства, жодного опонування, жодної згадки про події та протести у Могилянці. Такий сюжет міністру освіти не гріх повісити в рамочці в робочому кабінеті як зразок «журналістської» лояльності.

Чого не побачив глядач?

В контексті Дня Незалежності глядач не побачив інших подій: дивне затримання, звільнення «Васильківських терористів», знову затримання... Адже це мало б бодай викликати запитання, чому спецслужби так «граються» з терористами.

Не побачив низки заборон щодо масових акцій не лише в столиці, а й в Одесі, Харкові, Дніпропетровську…

Не побачили та не почули телеглядачі притомної оцінки, за що ж до Дня Незалежності високі військові звання отримали голова СБУ Валерій Хорошковський та міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.

Не подали телеканали інформації про мовне соцдослідження Центру Разумкова, за яким більшість громадян спілкуються українською (щоправда, мовне питання лунало у власних «соцдослідженнях» «ТСН. Тижня», за яким «на 20-ту річницю Незалежності України лише 20% молодих українців обрали нашу анкету українською мовою, решта на запитання відповідала російською»).

Жодним словом телеканали не згадали новини про наміри української сторони скоротити постачання газу з Росії.

Розвиток теми Романа Ландіка, який побив дівчину в Луганську, телеканали вже не зацікавив, хоча активну фазу інциденту подавали ледь не всі.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах із навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.