Авторові цього моніторингу часто ставлять два запитання: «Чи впливають ваші публікації на редакційну політику тижневиків?» і «Чи впливають тижневики на громадську думку?». Достеменних відповідей на ці запитання я, звісно, не знаю. Щодо першого – хочеться вірити, що впливають, і «відлиги» – показове зменшення кількості маніпуляцій, дезінформації та ймовірно замовних матеріалів, – пов’язані з бодай тимчасовим загостренням професійних почуттів і/або сумління в творців підсумкових інформаційно-аналітичних програм. Цього тижня була одна з таких «відлиг», хоч і не тотальна. Що ж до другого запитання, то в їхній поведінці, наповненні, редакційній політиці дедалі меншає ознак того, що вони самі цього прагнуть. І ця відсутність відчуття аудиторії була дуже помітна 14 жовтня, коли тижневики зосередилися на описові події, в якій не було нічого цікавого.

Ситуація, коли подія – прогнозована чи надзвичайна – що трапляється в день ефіру, вривається до порядку денного тижневиків, є досить звичною. Однак події 14 жовтня 2012 року не виправдали сподівань журналістів: уперше за кілька років марш націоналістів та контрманіфестація комуністів із нагоди свята Покрови та 70-річчя створення Української повстанської армії пройшов без крові та арештів. Кожна партія займалася своїми справами – палила прапори Партії регіонів чи вішала вуду-ляльку Шухевича. Дехто, – зокрема, «Події тижня» каналу «Україна» та «Час: Підсумки тижня» 5 каналу, – вочевидь за інерцією поставили цю подію на чільне місце, таким чином спантеличивши глядача: що ж тут сенсаційного? Довелося виколупати маленьку родзинку з самої середини подієвого тіста – згадати про малопомітну бійку в середовищі нечисельного комуністичного мітингу та якусь мінімальну піротехніку в лавах націоналістів. Таких сенсацій можна надивитися, наприклад, на футбольному матчі в райцентрі. І вже геть притягнутим за вуха після констатації факту відсутності зіткнень є запитання ведучої Тетяни Даниленко до кореспондентки Ірини Герасимової, яка неясно для чого робила пряме включення:

«На Покрову Київ накрило націоналізмом. 70-річчя УПА у центрі столиці відсвяткували багатотисячною ходою від пам'ятника Тарасу Шевченку до Михайлівської площі. Ходою наймасштабнішою за всю історію цих заходів. Попри дощ та холод, участь у націоналістичному марші взяло від 5 до 30 тисяч людей. Контрзахід провели і українські ліві. Біля пам'ятника комуністичному вождю Володимиру Леніну вони влаштували ритуальне повішання вождів УПА. Комуністам, щоправда, вдалося підтвердити теорію Дарвіна про те, що найзапекліша боротьба – внутрішньовидова. На Бессарабці ліві побились між собою. А от зіткнень правих із лівими вдалося уникнути. Протягом дня за святом УПА спостерігала Ірина Герасимова. Вона зараз на Михайлівській площі, де святкування продовжились до пізнього вечора. Ірино, цього року наймасштабніший марш УПА в Києві. Чому так? Столиця радикалізується чи це звезені люди для передвиборної телекартинки?».

У відповідь Ірина розписується відразу за кілька категорій людей, не маючи при цьому жодних явних підстав для узагальнення їхньої думки:

«Тетяно, очевидно, саме над цим питанням мізкуватимуть впродовж наступних кількох тижнів українські політологи та українські соціологи. Самі ж учасники акції впевнені: саме дух націоналізму і патріотизму може сьогодні вивести людей на вулиці задля мирної соціальної боротьби». Пізніше, переповівши події, Ірина робить іще одне недостовірне посилання – на «істориків»: «І вже самі історики стверджують, що сьогодні бійок ідеологічних в Україні немає. Це є факт, оскільки нинішня акція закінчилась без масових бійок, лише святковим концертом. Зараз на Михайлівській площі демонтують сцену, на якій ще годину тому співали стрілецькі пісні». Мало того, що журналістка узагальнює думку невідомо яких істориків, – на позір вельми сумнівну, – та ще й авторитетно підтверджує її слушність словами «це є факт».

Так радикалізується суспільство чи немає ідеологічних бійок? Про що взагалі новина – про мирну ходу?

ICTV, починаючи з того, що 14 жовтня в центрі Києва зазвичай неспокійно, повідомляє, що все було спокійно: «На свято Покрови Пресвятої Богородиці у Києві зазвичай неспокійно. Цього дня 14 жовтня свободівці традиційно вшановують пам'ять героїв УПА, а прихильники комуністичної ідеї традиційно їм перешкоджають. Сьогодні біля пам’ятника Тарасові Шевченку на честь 70-ї річниці створення УПА Всеукраїнське об’єднання "Свобода" зібрало на віче декілька тисяч людей. Після того центральним вулицями столиці пройшов марш боротьби. Все відбулося досить спокійно, хоча не обійшлося без запалених димових шашок. Кілька десятків комуністів, які зібралися на бульварі Шевченка, були відгороджені кордонами міліції». Втім, програмі Оксани Соколової «Факти тижня» можна багато що вибачити за те, що у випуску 14 жовтня нарешті не було Якова Безбаха і його відомого на всю Європу протистояння з Анатолієм Крупським. Плюс іще один бонус – ґрунтовний сюжет Мирослава Ганущака про розслідування справи «караванського стрільця», в якому багато речей, перевернутих із ніг на голову колегами з інших каналів у попередні два тижні, було розставлено по своїх місцях.

Певний відтінок розчарування чуємо і в повідомлені «1+1»: «Перші найсвіжіші – кілька десятків тисяч людей зібрав сьогодні в центрі столиці марш "Свободи" так у день покрови пресвятої Богородиці в Києві відзначили 70-річчя заснування української повстанської армії. Багатотисячний натовп пройшовся від пам’ятника Шевченку до Михайлівської площі. Крім кинутих усередині файєрів агресії ні до учасників маршу свободи, а ні з боку самих мітингувальників не було. Комуністи які напередодні обіцяли зупинити марш на Хрещатику зібралися біля пам’ятника Леніну. Міліція готувалася до справжнього протистояння і перекрила усі шляхи до головної вулиці столиці. 10-тисячну колону пустили іншою дорогою. Утім під червоними прапорами зібралися лише близько 200 людей. Тож святкування ювілею УПА завершилося мирним рок-концертом». Зауважмо, що «ТСН. Тиждень» сприймає як факт задекларовану «Свободою» кількість учасників ходи (або, принаймні, порядок цифри).

Найбільш нейтральним повідомленням із цієї теми виявилося те, що вийшло на «Інтері»: «А в Украине сегодня вспоминали других воинов – Украинской Повстанческой Армии. День ее создания отмечают в праздник Покрова Пресвятой Богородицы. В этом году дата круглая – 70 лет. На митинг в столичном парке Шевченко собрались несколько тысяч человек, преимущественно сторонники всеукраинского объединения "Свобода". После митинга в сопровождении правоохранителей они прошли маршем по центру столицы. Традиционно митинг с осуждением деятельности УПА в этот день провели и коммунисты».

Просто порівняймо з підводкою ТВі: «Слава Україні! Героям слава! Так сьогодні мільйони українців вітали один одного з днем створення Української повстанської армії, який невипадково історично поєднаний з великим християнським і народним святом Покрови Пресвятої Богородиці та днем українського козацтва. Сьогодні відзначається 70 років УПА, селянській армії, яка з осені 42-го і по початок 50-х вела збройну боротьбу за створення української самостійної соборної держави. У вихорі Другої світової війни та після неї загинули мільйони українців як тих, які воювали за вільну державу від Сяну до Дону, так і тих для кого Батьківщиною була Україна радянська».

Якщо кілька місяців тому між тенденційністю каналів-антагоністів можна було ставити знак рівності, то тепер опозиційний залишив провладний далеко позаду у своєму рухові в напрямку геть від безсторонності та балансу. У сюжеті Сергія Андрушка про марш «Свободи» використано синхрони проукраїнського історика Володимира В’ятровича і лідера партії Олега Тягнибока, а закінчується він констатацією, що «досі вояків УПА не визнають на державному рівні і вони не отримують жодних пільг від держави». Й ви марно шукатимете в цьому матеріалі бодай натяку на те, що в суспільстві (а не лише в політикумі) є інший погляд на роль УПА в історії. А тему на ТВі продовжила розмова зі свободівцем Андрієм Іллєнком, узгодженим кандидатом від опозиції в одному з київських мажоритарних округів. Друга сторона? Її немає.

Ось, для порівняння, підводка Андрія Данилевича до першого матеріалу у випуску «Подій тижня». З неї відразу зрозуміло, що думки в суспільстві щодо УПА різні: «Сегодня одна из самых неоднозначных дат в истории Украины. 70-летие создания Украинской повстанческой армии. О ней в стране принято говорить или с зашкаливающим раздражением или с зашкаливающей гордостью. Это как раз одна из тех тем, которые делят страну пополам. Вот статистика – идею признаний ОУН-УПА участниками борьбы за независимость поддерживают 27 процентов украинцев. Причем большинство из них живет на западе страны. Против – 49 процентов – в основном жители юга и востока Украины. В этот день на улицы по традиции выходят и те, и другие. Самые многочисленные, а иногда и ожесточенные марши сторонников и противников УПА обычно проходят в Киеве. В этом году по поводу круглой даты на улицы вышли около 20 тысяч человек».

Втім, слабкою стороною того, що підготувала «Україна», є той-таки хибний розрахунок на конфлікт: «Покрова – это светлый православный праздник. По народным приданиям, в этот день зима встречается с осенью. И от того, какая погода будет, зависит холодная или теплая наступит зима. Сегодня прохладно. Но может сегодня быть еще и жарко – 14 октября это также день Украинской повстанческой армии. А сегодня 70 годовщина. Учитывая то, что до выборов осталось всего 2 недели одному Богу известно насколько спокойно пройдут празднования. Коммунисты уже пообещали, что будут препятствия праздничным мероприятиям. В парке Шевченко уже собираются люди».

В підсумку кореспондент Андрій Кузаков вимушений констатувати, що «уничтожению флагов оппонентов никто националистам не помешал. Колона дошла до Михайловской площади. Здесь вечером Всеукраинское объединение "Свобода" проведет свой съезд». Інакше кажучи, не відбулося нічого по-справжньому вартого уваги, і саме з цього розпочався випуск.

Чи можна було не показувати «маршу боротьби» та контртусовкі комуністів узагалі? Безперечно, адже подія була планова, фактично передвиборно-агітаційна, нічого не змінила в житті країни, словом – нудна. З поваги до багатолюдності свободівської ходи можна було, наприклад, згадати про неї парою фраз, та й по всьому.

Сховали, та не перестали

Заява шефа інформаційної служби «України» Ігоря Золотаревського, що, мовляв, його телеканал не ділить соціологів на справжніх і несправжніх, а жене в ефір усіх, які є, дивним чином дисонувала з попереднім випуском «Подій тижня». В ньому було представлено результати досліджень лише одного різновиду соціологів – тих, що дають партії Наталії Королевської «Україна – Вперед!» шанси на подолання п’ятивідсоткового бар’єру. Цього разу – в останньому випуску програми, коли ще можна озвучувати соціологічні цифри – дали таке:

«До выборов остается две недели – через три дня будет запрещено публиковать результаты предвыборных соцопросов. Но пока еще можно. На этой недели появились вот такие прогнозы. Институт исследований регионального развития Украины прогнозирует, что по состоянию на эту неделю в Верховную раду попадают пять партий. За Партию регионов – проголосовали бы 23,8 процента избирателей. 14,6 – за "Батькивщину". 15,5 – поддерживают УДАР Виталия Кличко. За коммунистов – 12,3%. Наталия Королевская и ее "Украина – Вперед!" могут собрать 6,7%. А вот результаты соцопроса Всеукраинской социологической службы при Национальной академии наук. Партия регионов – 20,7; "Батькивщина" – 16,9; УДАР – 14,4%; коммунисты – 10,1. Партия Наталии Королевской "Украина – Вперед!" – 5,3, и "Свобода" – 5,1 процента. И еще одно исследование от Киевского международного института социологии. Здесь результаты у всех партий существенно ниже. Партия регионов – 20,1; "Батькивщина" – 12,1; УДАР – 11,5; Компартия – 7,8% голосов. И все. После публикации этого исследование партия Наталии Королевской "Украина – Вперед!" подала в суд на социологов. Мол, данные соцопроса не соответствуют действительности».

Отже, перша організація, яку в «Україні», не оцінюючи авторитетності, визнали гідною прогнозувати результати виборів – Інститут досліджень регіонального розвитку України, приватна компанія (товариство з обмеженою відповідальності), зареєстрована в Київській області та позиціонована як консалтингова. Наголошую: це комерційна компанія. Й вона не просто не дозволила б собі розкоші проводити всеукраїнські дослідження власним коштом, але й відверто пропонує свої послуги політикам. Постає просте запитання: хто заплатив за дослідження, результати якого обіцяють Королевській 6,7%? Те саме запитання виникає щодо «Всеукраїнської соціологічної служби при НАН України», яка обіцяє «Україні – Вперед!» 5,3%. І останніми наводяться результати КМІС – єдиної з цих трьох установ, яка має поважну (хоч і не бездоганну) репутацію. Втім, про те, що йдеться про спільне опитування з «Демократичними ініціативами» – найбільш авторитетною на сьогодні соціологічною конторою в Україні, – творці «Подій тижня» забувають. Забувають, утім, і ще про дещо. У повідомленні є інформація про те, що Королевська позивається до КМІС, але немає предмету цього позову – тієї самої цифри (це 2,1%), яка всіх, безперечно, цікавить. Глядачі можуть здогадатися, що цифра була нижчою за прохідні 5%, але якою ж?

Цікаво, чи ситуативна забудькуватість Андрія Данилевича і його колег не пов’язана з певними інтересами власника телеканалу «Україна» Ріната Ахметова? Адже в іншій темі, висвітленій у цьому самому випуску, творці «Подій тижня» демонструють, що пам’ять у них непогана – навіть про події, що відбувалися сто днів тому.

Згадала баба, як дівкою була

Програма «Подій тижня» отримала в моніторингових публікацій протягом останніх півроку чимало авансових компліментів. Проте всі її чесноти – а це справді одна з найбільш елегантних, дотепних і стриманих підсумкових програм нашого телебачення, – кудись зникають у той момент, коли виникає потреба зробити якусь іміджеву приємність власникові телеканалу або наближеним до нього компаніям, політикам та партіям. Про те, як Андрій Данилевич догоджає Королевській, ми вже казали, одначе цим піар-послуги, які «Події тижня» надають наближеним до інвесторського тіла, не вичерпались. Якщо в попередньому випуску програми тема, що стосувалася бізнесу Ахметова – будівництво величезного комплексу вітроелектростанцій у степовій зоні – була справді важливою, то цього разу творці програми висмоктали з пальця інформаційний привід, щоб похвалити Бориса Колесникова:

«Юбилей недели – 100 дней после Евро-2012. Для страны Чемпионат Европы по футболу стал не событием года, скорее, событием десятилетия, как минимум. К чемпионату страна должна была готовиться 5 лет. По сути, подготовилась за 2 года. Все успели, но некоторые самые масштабные стройки продолжаются до сих пор. Новыми дорогами, аэропортами, вокзалами и гостиницами будем пользоваться еще минимум несколько десятилетий. Вице-премьер-министр инфраструктуры Борис Колесников в эксклюзивном интервью "Событиям недели" рассказал, что еще строится и когда будет Олимпиада в Карпатах».

Ще під час, ба навіть перед початком чемпіонату, який Партія регіонів називає на своїх агітаційних білбордах успішним і приписує цей успіх чомусь собі, Андрій Данилевич неначе повертався в часи роботи на «Інтері» щоразу, коли заходилося про Бориса Вікторовича, його «хюндаї», аеропорти і стадіони. Тепер ведучий дозволив міністрові вивалити на глядачів масу позитиву про досягнення влади та її грандіозні плани, не перебиваючи. Позитивчик припечатали хвалебним матеріалом Сергія Кудімова: «Наследство от футбольного праздника стране осталась современная инфраструктура: дороги, аэропорты, отели. Солидное приданное – на 10 миллиардов долларов. Главная футбольная звезда сборной Португалии со всей командой жили вот в этом львовском отеле. Его построили к Евро. После чемпионата многие номера пустовали, к осени клиент созрел. Чтобы привлечь постояльцев отели снижают цены и соревнуются в креативности»; «За Евро-2012 президент УЕФА Мишель Платини поставил Украине твердую "5". Эксперты ж говорят о цепной реакции. В новый аэропорт и по новым дорогам в нашу страну приедут туристы. Они поселятся в отелях евро-класса и потратят здесь деньги. А это полезно для экономики. Ведь в Украине есть на что посмотреть».

Побувавши нещодавно в порожніх холодних залах нікому не потрібного львівського (точніше, підльвівського) стадіону, автор цих рядків радісно підтанцьовує під солодку музику цих панегіриків «Україні», а насправді – Борисові Колесникову. Також слід зауважити, що й ця тема не обійшлася без «соціології» – цього разу без посилання на джерело: «Вот что сейчас думают украинцы о чемпионате. Две трети уверенны, что Евро-2012 ускорило развитие страны. Почти 80% не сомневаются, что мы показали себя с лучшей стороны. Но 75% считают, что чемпионат оказался дорогим удовольствием для Украины. Может быть, потому что ничего подобного страна прежде не устраивала». Отже, пропустивши в ефір єдиний промінчик сумніву в тому, що «Євро-2012» – це сонце нашого життя, Андрій Данилевич відразу заспокоїв глядачів: якщо хтось і думає, що витратити п’ять мільярдів доларів і заробити мільярд – це невигідно, то це лише від незвички.

І це ще не все. Вслід за цим блоком, який можна умовно віднести до «корпоративної джинси» (чи то пак матеріалів із ознаками порушень, які свідчать про ймовірно замовний характер), іде вже цілком відверта «корпоративна новина» – сюжет про рейтинг енергоефективності регіонів від компанії System Capital Management. Таким чином, новини «від Ахметова» займають половину випуску програми, яку ми, схоже, в черговий раз перехвалили в попередніх оглядах.

На ICTV, де також полюбляють роздмухати новину з сумнівного інформприводу, апетити власника виявилися значно скромнішими – повідомлення про приїзд в Україну нобелівського лауреата Дана Шехтмана, якого запросив Віктор Пінчук, займає лише кілька хвилин у «рейтингу подій тижня». Особливо зворушила згадка про те, як славетний хімік відвідав новий завод «Інтерпайп», який був героєм корпоративної джинси у «Фактах тижня» минулої неділі:

«Дан Шехтман також відвідав нещодавно відкритий завод нового покоління "Інтерпайп сталь" – № 1 у Європі за інноваційними технологіями.

Дан Шехтман, лауреат Нобелівської премії з хімії 2011 року: "Це не перше металургійне підприємство, на якому я був, але найсучасніше з тих, що я бачив. Я був в Ізраїлі і в Швеції на найбільшому меткомбінаті. Але цей завод найсучасніший з тих, що я бачив. Це екологічне підприємство, ефективне, і воно дуже гарно".

На згадку про приїзд до міста, де жили його пращурі, знаменитий ізраїльський вчений отримав годинника з першої сталі, вилитої на новітньому підприємстві».

Український прорив

«Інтер», який зазвичай волів не згадувати в «Подробицях тижня» того незручного для його власника і політичних патронів факту, що в Україні є опозиція, цього разу здивував. Після першого сюжету – кримінального хорору про вбивства у слідчих ізоляторах – у програмі вийшли відразу чотири короткі повідомлення про опозицію:

1) про те, що УДАР зняв із виборів своїх мажоритарників на користь кандидатів від ВО «Батьківщина»,

2) про те, що «Батьківщина» готується зробити аналогічний жест у відповідь,

3) отаке: «Арсению Яценюку запретили завтра проводить митинг на площади Свободы в Харькове. Городские власти обеспокоились возможным нарушением общественного порядка, прав и свобод других граждан, и даже жизни и безопасности местных жителей. И заручились поддержкой Харьковского окружного административного суда. Оппозиция готова обжаловать это решение»;

4) і таке: «Юлия Тимошенко продолжит лечение в больнице "Укрзалізниці" в Харькове. Об этом сообщили медики из немецкой клиники "Шарите", которые встретились сегодня с экс-премьером, а также украинскими коллегами.

Карл Макс Айнхойпль, глава немецкой клиники "Шарите": "Проблема, которая снова и снова отбрасывает наши успехи в терапии назад – это очень сильный стресс, переживаемый пациенткой. Ответить – может ли она участвовать в судебном заседании или нет – я не могу, поскольку это, скорее, правовой вопрос. А что касается нас, то здесь я как медик могу вам сказать, что наша единственная задача – вернуть госпожу Тимошенко к нормальному состоянию"».

Вслід за цією безпрецедентною, як на «Інтер» останніх місяців, кількістю згадок про опозицію із називанням імен її лідерів, – чого перед виборами воліють уникати навіть менш політично залежні ЗМІ, – в ефір вийшов сюжет про потребу у відкритті нових хоспісів. Натомість традиційного «паркету» за участю Януковича чи Азарова у випуску не було взагалі. Що це – реакція на численні повідомлення про переважання влади в ефірі каналу, на участь у проекті Меморандуму «Відкриті новини заради чесних виборів» чи добра воля творців програми (або, радше, власника телеканалуJ)?

Хоча, наприклад, лист Гілларі Клінтон до Януковича з вимогою звільнити Тимошенко «Інтер» у підсумковій програмі вже не зацікавив. А ось «1+1» про нього сповістив: «Звільнити Юлію Тимошенко негайно і беззастережно, про цю позицію Сполучених Штатів нагадала держсекретар Хілларі Клінтон. У листі до екс-Прем’єра в день річниці винесення їй вироку у газовій справі. США, пише Клінтон, продовжують підтримувати демократичні устремління українського народу і уважно спостерігають за ситуацією з наближенням парламентських виборів». Хоча цікаво було б іще знати, як відреагували на цей лист на Банковій, чи буде відповідь…

І про хороше

Сюжет 5-го каналу про «республіку Домодєдово» під бандерівським прапором – це, звісно, радше веселий хуліганський інфотейнмент, аніж новина. Але матеріали Азада Сафарова про вартість виборчої кампанії та Дар’ї Феденко про зловживання навколо вертолітного майданчика на печерських схилах, яким так і не скористався Янукович, вийшли добірні. Потішив видовищний ексклюзивний репортаж Романа Бочкали з Афганістану в «Подробицях тижня» на «Інтері». Як корисний і якісний хотілося б також виділити сюжет Сергія Швеця у «ТСН. Тижні» про проблему з голосуванням українських громадян за кордоном (шкода, що це питання ставиться так пізно, коли вже нічого не можна змінити). І ще одна приємна несподіванка – блок у програмі «Підсумки з Вахтангом Кіпіані», присвячений замовним матеріалам (джинсі) у ЗМІ. Справді, з усіх українських телеканалів тільки ТВі може дозволити собі відкрито говорити на цю тему, адже тільки він на джинсі не заробляє.

І невеличка похвала «Подіям тижня», щоб не ображалися. Тижневик «України» – фактично єдиний, що наважився не просто повідомити про заяву, але й навести пряму мову Миколи Азарова про те, що Україна може зовсім перестати купувати газ у Росії:

«Предупреждение недели, последнее, украинское – мы можем отказаться от российского газа раз и навсегда. Потому что цена высокая, и друзья по такой не продают. Николай Азаров в четверг в Кривом Роге.

Николай Азаров, Премьер-министр Украины: "И мы в своих переговорах с российскими партнерами говорим прямо: рано или поздно наступит момент, когда мы вообще у вас ничего покупать не будем по такой цене".

Для справки, с октября по декабрь мы будем платить по 432 доллара за 1000 кубометров российского газа. С другой стороны высокая цена на энергоресурсы сослужила Украине и хорошую службу. Кроме поиска других поставщиков газа, развитие альтернативной энергетики страна отказывается от устаревших технологий и учится экономить. Из-за устаревшего, а потому и энергоемкого производства и без того не богатая Украина ежегодно теряет почти 140 миллиардов гривен. Это больше трети бюджета. Для сравнения – их хватило, чтобы устраивать чемпионаты вроде Евро не раз в 20 лет, а каждый месяц».

Важко уявити, чому інші тижневики проігнорували цю резонансну і, зрештою, справді важливу заяву. Можливо, рефлекси взяли гору – Азаров є першим номером списку Партії регіонів, нема чого його безкоштовно «піарити», коли інші платять гроші. А тим часом змальована ситуація, якщо не враховувати реверансу в бік передовиків енергоощадності (серед яких найперший, як відомо, Ахметов), вносить певні корективи у сприйняття Партії регіонів – перш за все як політичної сили, за яку три роки тому голосували з розрахунком на те, що вона зможе домовитись із Росією.

Верстка підсумкових телетижневиків 14 жовтня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Сьогодні мільйони українців вітали один одного з днем створення Української повстанської армії

Події у Києві та Україні, та хід виборчої кампанії. Розмова з Андрієм Іллєнком

Підготовка виборів і боротьба з політично-вмотивованими переслідуваннями

Рівень джинси у виданнях

Моніторинг телеканалів. Розмова з Олександром Чекмишевим

Австралійський парашутист має намір подолати висоту у 36,5 км

Перший національний, «Підсумки тижня»

Огляд найважливіших подій тижня

Огляд міжнародних подій

В Швеції почали називати імена нобелівських лауреатів

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Сотні тисяч українців можуть отримати в сусіди атомний реактор

В Швеції назвали лауреатів Нобелівської премії

Українським вченим не вдається наблизитись до Нобелівської премії

Життя близьких родичів злочинців стає суцільним пеклом

«Собор» зняв з виборчих перегонів свій партійний список

«Тиждень за одну хвилину»

Депутат Антон Яценко заявив про замах на його життя         

Українці в Італії можуть лишитися можливості проголосувати

Озеро хімічної отрути під Калушем загрожує убити все живе у Дністрі

Експерти вважають пасткою прийняти закон про біометричний паспорт

Все більше батьків згодні експериментувати з освітою дитини

Найпомітніші кадри тижня

Австрієць готується здійснити стрибок з парашутом зі стратосфери

«Інтер», «Подробиці тижня»

В українських ізоляторах убивають і калічать ув’язнених

УДАР зняв на користь «Батьківщини» 26 кандидатів

«Батьківщина» готова зняти на користь УДАРу 26 кандидатів          

Яценюку заборонили мітингувати в Харкові

Тимошенко продовжує лікувати

Україна гостро потребує хоспісів

Українські миротворці в Афганістані знешкоджують міни

В Україні згадували воїнів УПА

Тирасполю не подобається, як Україна позначає кордон

Українських дітей труять у школах гнилими продуктами з барвниками

50 років тому світ був близький до самознищення

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Історія «караванського стрільця» набуває все нових подробиць

Кандидати в депутати виходять на фінішну пряму

Рейтинг подій тижня

СБУ розкрила діяльність «чорних трансплантологів»

До Києва завітав Микола Караченцов

У «Мистецькому арсеналі» відбувся Український тиждень моди

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

У столиці відсвяткували 70-річчя УПА

Округ Домодєдово прагне автономії від Російської Федерації

Янукович жодного разу не скористався вертолітним майданчиком у центрі Києва

Правоохоронці досі не можуть знайти вбивцю охоронців «Каравану»

Журналісти вирішили порахувати вартість виборчої кампанії

«Україна», «Події тижня»

Україна відзначає 70-річчя УПА

УДАР зніме 26 мажоритарників на користь Об’єднаної опозиції

Соціологи представили свіжі рейтинги партій

Інтерв’ю Бориса Колесникова, віце-прем’єр-міністра – міністра інфраструктури

Україна згадує Євро-2012

Україна може відмовитися від російського газу

Компанія SCM представила рейтинг енергоефективності регіонів

У Стокгольмі почали вручать Нобелівську премію

В Києві закінчується Український тиждень моди

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Читайте також:

Телеканали завзято допомагали Королевській компрометувати авторитетних соціологів