Дмитро Добродомов: «Я не ставлю за мету: ліцензія або смерть»

Дмитро Добродомов: «Я не ставлю за мету: ліцензія або смерть»

1 Вересня 2014
8152
1 Вересня 2014
14:15

Дмитро Добродомов: «Я не ставлю за мету: ліцензія або смерть»

8152
Генеральний директор медіахолдингу ZIK – про перетворення ZIK на загальнонаціональний суспільно-інформаційний телеканал, припинення співпраці із Сергієм Дорофеєвим, капіталізацію ZIK та інші зміни і плани
Дмитро Добродомов: «Я не ставлю за мету: ліцензія або смерть»
Дмитро Добродомов: «Я не ставлю за мету: ліцензія або смерть»

Сьогодні, 1 вересня, телеканалу ZIK виповнюється чотири роки. За цей час він виріс із локального львівського мовника в регіонального західноукраїнського та нині має намір стати загальнонаціональним. Вже із цієї осені частина проектів ZIK переїжджає до київської студії, у який поки знімалися тільки дві програми - «Наші гроші» та «Гра в класику» із Сергієм Рахманіним. Тим часом у столиці триває будівництво другої студії, ньюзруму та центральної апаратної, і на початку лютого ZIK має вийти в ефір з Києва з повністю новим наповненням, спрямованим на аудиторію «Вся Україна».

 

Керівник медіахолдингу ZIK Дмитро Добродомов розраховує на виконання Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення обіцянок переглянути конкурси на частоти, проведені попередниками, та впевнений, що ZIK заслуговує на місце в цифровому мультиплексі. Але відсутність ліцензії, за словами пана Добродомова, не зупинить розвитку каналу, адже є й інші способи дійти до глядача зі своїм контентом.

 

У програмному наповненні ZIK орієнтуватиметься на пізнавальний, соціальний, інформаційний, історичний продукт, документалістику, намагатиметься нести «майданівську місію» та давати глядачеві відповіді на запитання щодо змін країни на краще.

 

Разом з тим у новий осінній сезон ZIK входить без креативного продюсера Сергія Дорофеєва, з яким тільки нещодавно почалася співпраця. «Сергій отримав дуже цікаву пропозицію з-за кордону», - пояснює Дмитро Добродомов. Терміново шукати людину на його місце канал наразі не планує, зате веде цілеспрямовані переговори з претендентом на посаду шеф-редактора новин.

 

Які інші кадрові зміни відбулися на каналі, що буде в ефірі ZIK восени, а що планується на лютий, які плани в інвестора медіахолдингу Петра Димінського - про це та багато іншого в інтерв'ю «Детектор медіа» розповів Дмитро Добродомов.

 

 

«Попри контрактні зобов'язання,

компанія вирішила не тримати Сергія Дорофеєва»

 

- У травні цього року креативним продюсером каналу став Сергій Дорофеєв. Чим було зумовлено це призначення? І чим зараз займається на своїй посаді пан Дорофеєв?

- Річ у тім, що ми плануємо розвиватися далі і виходити на рівень національного каналу, а не львівського, як ми починали у 2010-му, а потім західноукраїнського, чого ми досягли у 2012-2013 роках, відкривши корпункти і забезпечивши через кабельні мережі певне покриття. У нас є бажання рухатися вперед і стати загальнонаціональним каналом.

 

Ми відкрили студію в Києві і змінюємо структуру управління. У нас є київський і львівський продакшни. Зараз у київській студії виходять «Наші гроші», «Гра в класику» із Сергієм Рахманіним, студія залучається до прямих включень у проектах «Люстрація», «Народний контроль» та «Погляд». Плануються ще кілька проектів. Ми приводимо до кращих стандартів ті продукти, які є, вибудовуємо нову сітку, програмуємо її по-новому, міняємо своє ставлення до закупного програмного продукту і до програм власного виробництва.

 

Весь розвиток іде за певним планом. Перший етап - це оновлення всіх існуючих проектів, таких як «Народний контроль» (автором і ведучим якого є Дмитро Добродомов, - ТК), «Люстрація» чи «Прямим текстом» з Остапом Дроздовим. Вони переїжджають у Київ і будуть зніматися в київській студії. І в планах розробка ще кількох телевізійних проектів, які ми будемо знімати в Києві.

 

Сергій Дорофеєв залучив до роботи на каналі команду потужних фахівців, розробив план переходу каналу на мовлення у загальнонаціональному форматі, здійснив перепрограмування сітки, запровадив нові стандарти у виробництві, налагодив систему роботи між службами. На жаль, з 1 вересня ми припинили співпрацю - Сергій отримав дуже цікаву пропозицію з-за кордону.

 

- Тобто Сергій Дорофеєв більше не працює на телеканалі?

- Так. Попри контрактні зобов'язання, компанія вирішила не тримати Сергія, бо від таких пропозицій, яку він отримав, - направду не відмовляються. Ми щиро переговорили, і я побажав йому успіхів. Принагідно хотів ще раз подякувати Дорофеєву за пророблену роботу - він зумів підняти нам планку, нижче якої (дуже сподіваюся) ми вже не опустимося. Тим паче, що Сергій обіцяє допомагати нам і надалі - в якості дружнього консультанта щодо стратегічних напрямків у творчому розвитку.

 

- Чи шукаєте ви когось на його місце зараз?

- Я розглядаю таку можливість, але скажу відверто: фахівців такого рівня, тим паче, що в нас повністю співпала із Сергієм світоглядна позиція щодо цілей та завдань телеканалу, знайти надзвичайно важко. Тут справа не у вакантній посаді, а в людині, котра б сповідувала ідеї створення зовсім нового типу ЗМІ - достатньо відмінного від усталених правил. Скажімо так - намір знайти такого фахівця є, але найближчим часом ми вирішуватимемо його завдання самостійно.

 

- Яким чином ви забезпечуєте єдність роботи двох офісів - у Києві та Львові? Через скайп проводите планірки?

- У нас є чітко розбудована і затверджена структура управління, кожен займається своєю справою, і не виникає жодних проблем. Наради проводяться в електронному форматі, двічі на місяць ми зустрічаємося у Львові і в Києві.

 

- А ви не плануєте до Києва переїжджати і працювати в київському офісі?

- Я щотижня в Києві. Я до середи, як правило, працюю у Львові, бо в середу прямий ефір моєї програми («Народний контроль». - ТК). А з четверга по суботу я в Києві. І так уже, напевно, місяці чотири.

 

- Наскільки нам відомо, після приходу Сергія Дорофеєва у вас відбулася низка кадрових змін. Чи правда, що до вас перейшли люди з «Інтера»?

- Так, з інтерівських проектів до нас прийшли Володимир Ніколаєц, який став головним режисером, Дмитро Чепурних, який став головним редактором, і Сергій Лук'янець, який став головним оператором. Крім того піар-директором ZIK стала журналіст Надія Тисячна, звукорежисером - Максим Нікітенко. Директором з виробництва була призначена Зоя Приходько, яка тривалий час працювала на «1+1».

 

У нас є певна кількість незаповнених вакансій: ми шукаємо журналістів, монтажерів, режисерів, операторів. У Києві ми плануємо відкрити ньюзрум - це щонайменше 20-25 людей, починаючи від шеф-редактора новин.

 

- А вакансія шеф-редактора вже заповнена?

- Ще ні. Ми ведемо перемовини, не буду приховувати. Найближчим тижнем, я сподіваюся, ми успішно їх завершимо, і тоді вже шеф-редактор буде підбирати собі команду. Запуск повноцінних, загальноукраїнських новин вже з київської студії планується на початок лютого наступного року.

 

- Ця людина зараз працює на якомусь каналі?

- Так.

 

- Тобто ви переманюєте фахівця?

- Ну, я зрозумів, що наш рівень піднявся, коли почали масово переманювати від мене людей. У нас дуже багато молоді, журналістів, яких ми виховували з нуля, здебільшого зі студентської лави. Зараз ринок достатньо широкий на професіоналів, навіть перегрітий, а від мене переманюють людей. Значить, вони вже доросли до того рівня, що з ними можна робити загальнонаціональний канал. Однак ми не втратили цих людей, бо вони не лише працюють у нас. Вони мають можливість виконати певну місію - створити зовсім інший телеканал, якого нині потребує українське суспільство і якому довірятиме глядач. Саме довіра є головним показником, на який ми орієнтуємося.

 

- Чи продовжує працювати на каналі Омелян Ощудляк?

- Звичайно, він генпродюсер.

 

- Він залишається у львівському офісі?

- Наразі на осінній період - так. Далі будемо дивитися. Але його посада є ключовою щодо творчого наповнення каналу програмами власного виробництва.

 

- Тобто він бере участь у розробці концепції оновленого мовлення?

- Він не просто бере участь - він очолює цей процес.

 

 

 

«До кінця листопада ми плануємо створити в Києві центральний ньюзрум»

 

- ZIK заявляв, і ви це в розмові підтвердили, що переходить на загальнонаціональний формат. Що ви вкладаєте в це поняття?

- По-перше, ми коригуємо свій контент під загальнонаціональний формат, а не лише західноукраїнський. Тобто будемо орієнтуватися на аудиторію «Вся Україна».

 

Другий важливий фактор - до кінця листопада ми плануємо створити в Києві центральний ньюзрум. Цей процес означає, що в кожному обласному центрі України в нас буде корпункт (на сьогоднішній день ми повністю покриваємо своїми корпунктами Західну Україну). Буде розширено кількість новинних випусків, плюс ми робимо систему брейк-ньюзів, бо активно розвиваємо відділ стрімінгу. Тобто в кожному обласному центрі корпункт складатиметься із журналістської групи, яка працюватиме в першу чергу на новини, а також допомагатиме нашим проектам. Плюс буде своя окрема стрім-група.

 

- Стрімери будуть залучатися до новинного мовлення чи буде якийсь окремий проект із ними?

- Це, по суті, наскрізний проект усього телеканалу, тому що ми будемо робити ефект брейк-ньюзів. Стріми будуть включатися в ефір у будь-який момент за принципом висвітлення події «вже і тут», незважаючи на те, чи йде якийсь художній фільм, чи програма. За певною технологією, правильною і зрозумілою для глядача, буде переривання сітки, щоб ми виходили на стрім-трансляцію. Головне - охопити всю Україну і дати глядачеві розуміння того, що на нашому каналі він побачить події в режимі онлайн найпершим.

 

- Наскільки далекоглядні ці плани? Коли будуть створені корпункти, коли буде змінено інформаційне мовлення?

- У лютому ми плануємо повністю переформатувати канал під ті завдання, про які я зараз говорю: працювати з усіма корпунктами, з чотирма-п'ятьма випусками новин на день і з брейк-ньюзами.

 

- Яким ви бачите формат каналу після запровадження всіх змін?

- Суспільно-інформаційним. Я, власне, акцент роблю на слові «суспільний». Узагалі, ідея, яку ми зараз вкладаємо у творення будь-якого нового продукту - це спробувати ті суспільні настрої, що зародилися на Майдані, і вимоги щодо оновлення країни, перенести на екран. Нас цікавить здебільшого запуск авторських проектів, які об'єднують країну, захищають і розвивають її.

 

- Ви говорили, що змінюєте ставлення до закупного продукту. Що ви маєте на увазі? Якими будуть пріоритети в закупівлях?

- Як це не дивно, але нас цікавить насамперед той продукт, який центральні канали зазвичай називають не форматним. Це пізнавальний продукт, історичний. Наприклад, у ці дні відзначається сторіччя початку Першої світової війни. Україна була одним із основних театрів цих подій, які дали поштовх до всієї історії століття. На жаль, телепроектів про це взагалі майже немає. І це дивує. А ми знайшли прекрасний програмний продукт виробництва кінця минулого року - початку цього року. Дуже цікавий проект іноземних документалістів, професійно зроблений. От, наприклад, такий продукт ми готові показувати і знаємо, що ніхто крім нас його не покаже.

 

- Тематика, що вас цікавить, чимось мені нагадує екс-ТВі, який свого часу купував і виробляв пізнавальні, історичні проекти. Ви орієнтувалися на досвід ТВі?

- Орієнтувалися і випробували кілька продуктів. Наприклад, у нас виходить «Історична правда» з Вахтангом Кіпіані. На сьогодні це єдина українська програма про українську історію. Проект пізнання нашої історії, яка теж є чималим чинником тих подій, що зараз відбуваються на сході країни. Як свідчать показники, він має свого нішевого глядача, і ці показники нас цілком влаштовують. Для розумної публіки це дуже важливий проект.

 

- Ваша основна виробнича база з лютого буде зосереджена в Києві?

- І в Києві, і у Львові. У нас фактично будуть два продакшни.

 

- А звідки буде вестися мовлення?

- Поки що ми ведемо його зі Львова. До лютого ми збудуємо ще одну студію в Києві, зробимо центральну апаратну і будемо виводити канал в ефір з Києва.

 

При цьому львівська студія залишиться продакшном і одним з наших головних корпунктів. Тому що певний присмак Західної України в наших продуктах і далі буде присутній. Зокрема це стосується розважальних проектів - вони нестимуть ту культурну колористику, яка є на Західній Україні.

 

- Які потужності київської студії?

- На сьогоднішній день та невелика студія, яка є (а буде ще одна), виробляє до чотирьох годин продукту на тиждень.

 

- Нова студія будується в тому ж київському офісі?

- Так.

 

- І якими будуть потужності після її введення в експлуатацію?

- Там будуть зосереджені основні топ-програми каналу, зокрема всі прямоефірні проекти. Планується і велике ток-шоу, і новини (там буде новинна студія). У наших планах створення системи віртуальних студій.

 

- Які проекти переїдуть до Києва, а які залишаться у Львові?

- Моя програма («Народний контроль») наразі залишається у Львові, а з лютого вона буде виходити в Києві. Програма «Прямим текстом» з Остапом Дроздовим восени розділиться на дві. Одна частина під назвою «Прямим текстом» буде робитися у Львові, а по четвергах у нас буде хард-ток із назвою Drozdov, який Остап Дроздов вестиме з Києва. Тож журналісту доведеться певний час пожити на два міста. «Люстрація» в осінньому сезоні буде виходити вже з Києва.

 

Київська студія

 

 

«Були конкретні пропозиції щодо купівлі каналу»

 

- Скільки коштів уже вкладено в оснащення київського офісу і скільки загалом планується?

- Давайте поки обмежимося словом «багато». Достатньо для того рівня, на який ми хочемо вийти. Ми ніколи не були транжирами. Як доводить практика, іноді програма, яка не є надто обтяжливою у фінансовому плані, має набагато кращі показники, ніж програми, у які вкладаються великі гроші. Це свідчить про те, що насамперед ідея, професійне її виконання є визначальним. Це ми неодноразово доводили своїми проектами в західному регіоні країни, коли вони за показниками перевершували рейтинги програм центральних телеканалів.

 

- Який обсяг коштів власник ZIK Петро Димінський готовий інвестувати в медіахолдинг, і за який строк він розраховує на повернення інвестицій?

- Першим етапом у нас було п'ятиріччя. Інвестиції були розраховані на цей період, і ми навіть випередили той план, за яким ми рухалися. Ще рік тому, якби ми не продовжували свій розвиток, то можна було б констатувати, що ми вийшли на нульову рентабельність у межах західноукраїнського регіонального каналу. Але, зважаючи і на рейтинг довіри, і на рейтинг каналу, який зумів стати каналом № 1 у Західній Україні, збільшилася його капіталізація. Це не просто наші видумки - були конкретні пропозиції щодо купівлі каналу.

 

- Від кого? Від людей, наближених до колишньої влади?

- Колишня влада, якщо ви пригадуєте, намагалася нас в усілякий спосіб знищити, насамперед руками тодішнього складу Нацради. Вони особливо не пропонували купівлю - вони виставляли неприйнятні умови щодо ведення редакційної політики. І при кожній моїй відмові гальмували всі процеси розвитку та пробували руйнувати канал: відбирали ліцензії, залишили нас без цифрової ліцензії, намагалися через суди скасувати орендні договори, просто тиснули на нас через губернаторів та правоохоронців. Однак ми вистояли, щоправда тепер стикнулися з подібними діями з боку нової влади. Мені вже чітко пояснили, що новій владі не подобається наша незалежна редакційна політика. Вони активно цікавляться нашими новими проектами, вже висловлюють претензії щодо тих чи інших журналістських розслідувань, котрі розкривають зловживання вищих посадових осіб держави.

 

- Коли ви отримували пропозиції про купівлю каналу? Цього року чи в попередні роки?

- Та й цього року було. Зацікавленість каналом з'явилася через місяців п'ять-шість після його старту. Час від часу на ринку виникають ідеї нас купити, тому що, як виявилося, ми пішли правильним шляхом і довели, що регіональні медіа мають величезні плюси, якими просто треба правильно скористатися. При глобалізації інформації, при величезній кількості центральних каналів, регіональні медіа мають свої привабливі ніші, які дозволяють мати певну кількість глядачів або читачів. Як це доводить, наприклад, львівська газета «Експрес» (Дмитро Добродомов працював у цьому виданні 11 років, - ТК), яка за тиражами має півмільйона примірників, що перевищує наклад будь-якої центральної газети. Так само і наш канал доводить, що ми можемо мати на своїй території (Західна Україна) показники деяких проектів, що перевищують показники центральних телеканалів.

 

Тобто каналом цікавляться, але в планах інвестора немає на сьогоднішній день його продавати. Є розуміння, що ми обрали правильний шлях.

 

- Перехід на загальнонаціональний формат був запланований у першу п'ятирічку? Чи плани коригувалися?

- Ні, цього не було заплановано. Ми планували за п'ять років стати каналом № 1 на Західній Україні. Але події в державі кардинально змінили настрої тепер не лише на заході країни, але й у цілому, тож треба рухатися вперед. На моє переконання, більшість каналів не встигають перебудовуватися під потреби суспільства. Є відчуття, що глядач потребує набагато глибших, серйозніших речей, він хоче бачити відповіді на запитання щодо головного свого бажання - зміни країни на краще.

 

Ми хочемо орієнтуватися на суспільне телебачення. Ми завжди відкриті до експериментів у цьому плані - підтвердженням є наш проект «Люстрація», редакційну політику якого визначає місцевий Люстраційний комітет. Це не можна назвати суспільним телебаченням у класичному розумінні, але ми намагаємося робити проекти, максимально близькі до глядача.

 

Я взагалі вважаю, що сьогодні журналістика має нести бажання до позитивних змін, має нести певну місію. Ми для себе цю місію чітко окреслили. Ми хочемо популяризувати основні ідеї, які були оголошені на Майдані, підтримувати активних людей, показувати успішних людей, які готові ділитися своїм досвідом для реалізації реформ. Важливо популяризувати об'єднання і спілкування всередині країни, насамперед між сходом і заходом, між півднем і центром. І в нас у планах є проекти телемостів із застосуванням віртуальних студій.

 

- А ви продовжите співпрацю з каналом «Донбас»?

- Так. Через події на Донбасі у нас не вийшов прямий міст із Донецьком, але в серпні в нас був прямий міст із Дніпропетровськом (спільний з каналом «Донбас»), а в неділю, 24 серпня, у нас був прямий міст Львів-Слов'янськ. Ми будемо продовжувати це спілкування, бо ми мусимо чути один одного. Ми про це говорили і рік тому, коли робили такі мости і наше «Покажи їм! Львів-Донбас шоу». Вже тоді відчувалося, що придумане і нав'язане політиками протистояння між заходом і сходом набуває критичних ознак, і ви бачите, у що воно вилилося. І дуже шкода, що медіа не були активними в цих питаннях.

 

Зараз будь-яке мас-медіа має доносити державницьку політику, а не ту політику в чистому вигляді, як це було зазвичай.

 

- Залежно від того, хто що вкладає в поняття «державницька політика».

- Ми і створювалися свого часу з таким настроєм. Чому в нас було багато програм журналістських розслідувань? Бо ми переконані, що корупція - це головний ступор розвитку нашої країни. І, зрештою, все це вилилося в драматичні події на Майдані. Зараз яскраво проявився зовнішній ворог України, тому ми маємо дбати про такі речі, як захист нашої держави, її об'єднання, боротьба із корупцією.

 

Дмитро Добродомов у київській студії з Денисом Бігусом, ведучим програми «Наші гроші»

 

 

«Не було ніякої кампанії "Стоп мобілізація!"»

 

- Чи будуть у новому сезоні ZIK програми, присвячені війні та захисту України?

- Так, ми зараз готуємо концепцію програми власного виробництва під робочою назвою «По живому» про героїв АТО. Це будуть і документальні фільми з дуже гарною ідеєю, й обговорення в студії.

 

- Чи ви співпрацюєте зі сторонніми продакшнами в новому сезоні?

- Ні. Ми все виробляємо самі. До нового сезону ми залишаємо ту лінійку, яка в нас є, деякі програми розширюємо.

 

Наприклад, лінійка «Наших грошей» буде розширена до трьох програм: двох тижневих і однієї місячної. Перша програма - «Наші гроші», яку веде Денис Бігус, - буде й далі розслідувати зловживання тендерами і бюджетними коштами. Друга програма - її назва ще не затверджена - буде зосереджена на розкритті корупційних зв'язків із застосуванням схемотехніки. Тому що зараз, як і за попередньої влади, дуже багато дивних призначень. І глядачам цікаво, чому та чи інша людина опиняється на тій чи іншій посаді. Третя програма - під умовною назвою «Наш капітал». У ній ми хочемо розібрати, кому і яким чином дісталися різні галузі нашої економіки, кому вони належать, чи були виконані цими власниками всі інвестиційні зобов'язання. Хочемо, щоб люди були в курсі, хто володіє країною насправді. Це буде місячна програма по галузях - нафтогазовій, лісовій, машинобудівній тощо. Ці три програми під маркою «Наші гроші» готує київський департамент журналістських розслідувань.

 

- Велике ток-шоу ви плануєте вже на весну?

- Так, і не тільки ток-шоу. Ще ми плануємо ранковий блок з дуже оригінальною та несподіваною ідеєю. Деталі розповідати поки не буду.

 

- Ви думаєте, що ранкове мовлення себе виправдає?

- Якщо його зробити таким, як ми запланували, то виправдає. Цей блок буде в контексті нашого світогляду, це не буде класичне ранкове шоу. Як він виглядатиме - буде певним сюрпризом.

 

- Який проект осіннього сезону ви вважаєте ключовим?

- Ключовим проектом вважаю «Люстрацію», яка буде виходити з київської студії. Ми відтепер будемо розбирати не львівських чи івано-франківських чиновників, правоохоронців і суддів, а високопосадовців національного рівня.

 

- Львівську «Люстрацію» ви проводили з львівським Люстраційним комітетом. А з ким будете проводити столичну?

- Ми якраз розпочинаємо процес формування редакційної ради загальноукраїнського рівня для програми «Люстрація». Запрошуємо авторитетних громадських діячів, авторитетних журналістів (не лише представників нашого каналу, а й інших медіа) і представників усіх основних політичних сил. Таким чином, редакційна рада буде складатися з трьох рівних частин, щоб у «Люстрації» все було чесно і рівноправно.

 

- Який проект плануєте запускати до виборів?

- Ми хочемо відновити на передвиборний період програму «Фільтруй Раду». У проекті представники всіх політичних партій зможуть відповісти на запитання: для чого вони йдуть у парламент, чому вони знову йдуть, за яким принципом вони формуватимуть списки. Ми проаналізуємо їхні попередні обіцянки та почуємо нові. У 2012-му році ми робили цей проект спільно з громадським рухом «Чесно».

 

- А зараз?

- Ще не знаю. Думаю, ми будемо їх залучати. Так само, як і програму «Народний контроль» ми робимо із залученням громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

 

- А ви самі плануєте брати участь у виборчій кампанії?

- Поки думаю. Я хочу зрозуміти для себе конфігурацію, яка буде. Чи дійсно зможемо оновити склад парламенту, бо тільки в такому випадку можна говорити про зміни. Якщо в Якщо я братиму участь у кампанії, то про роботу на каналі в тій іпостасі, у якій я є зараз, не може бути й мови. Я однозначно піду у відпустку.

 

- На ZIK є ще один журналіст з яскраво вираженою громадянською позицією - Остап Дроздов з кампанією «Стоп мобілізація!». Якою є позиція каналу щодо неї?

- Не було ніякої кампанії «Стоп мобілізація!». Остап Дроздов дуже професійний журналіст з певними індивідуальними якостями і харизмою. Просто через ті теми, які він піднімає, деякі політики дуже давно чекали слушного моменту, щоби вкусити, бо їм дуже не подобається те, що ми робимо. Причому, без різниці, яким саме політикам - чи з Партії регіонів, чи зі «Свободи». Тому щодо Остапа все було достатньо перекручено. Є його заява з цього приводу, є заява каналу.

 

- Канал не думав дистанціюватися від журналіста з його особистою точкою зору щодо мобілізації?

- У кожної людини є приватне життя на його приватній сторінці у Facebook.

 

- Але коли це публічна людина, то в неї зовсім інші межі приватного життя. Тим паче, у лідерів думок, якими є журналісти.

- По-перше, його позиція була проти несправедливої мобілізації, а не проти мобілізації взагалі. Питання було в несправедливій, навіть корупційній мобілізації, коли люди відкуповуються від армії, коли добре підготовлені міліціонери й далі ходять по базарах і з бабусь по 20 гривень беруть, а пацанів 18-річних посилають у зону АТО. Про це було в Остапа, а не про стоп мобілізацію. Тема достатньо дражлива, емоційна, і саме тому вона підняла такий резонанс.

 

Якби ми подивилися, як це було в його програмі, то про це говорили його гості. А це топ-політики нашої держави, яких точно не можна звинуватити у відсутності патріотизму.

 

Коли журналіст бачить несправедливість, він як лідер громадської думки, вказує на ці огріхи, і про них мовчати не можна. Інше питання, що, можливо, не настільки емоційно їх треба подавати - тут я згоден.

 

- А що чути про вашого журналіста Юрія Лелявського, який зник у зоні АТО?

- Він наш позаштатний журналіст. Дуже багато зусиль було докладено, щоб він вирвався з першого полону зі Слов'янська. І коли він прийшов і сказав: «Я хочу ще раз їхати. Дайте мені скерування, я буду для вас щось робити», я його відмовляв. Він не послухав, поїхав туди і знову зник. Але в тій ситуації, яка є сьогодні, ми втратили останні нитки. Якщо перший раз ми мали постійний зв'язок з тими, хто його бачив, з переговорниками, то зараз, на жаль, ми ніякої інформації про його долю не маємо. Через день розмовляю з його батьками, але і в нас, і в них повний інформаційний вакуум.

 

 

 

«Була ідея купити "Голдбері" - вони виставилися на продаж»

 

- За законом ZIK не є загальнонаціональним каналом, тому що не має ефірних частот у більш ніж половині областей. Ви плануєте здобувати ефірне покриття? І якщо так, то в який спосіб - ви розраховуєте на перегляд рішень Нацради по конкурсах?

- Ми не просто розраховуємо. Якщо ви знаєте, то ще з часів Януковича і злочинного попереднього складу Нацради я продовжую наполягати на тому, що потрібно ретельно переглянути всі конкурси Нацради і провести нові прозорі конкурси. Звичайно, що ми будемо брати в них участь. Ми єдина компанія, яка за чотири роки майже вдесятеро збільшила свій штат і стрімко розвивається, але не отримала ліцензії на цифрове мовлення навіть у Львіський області.

 

- А ви не розглядали можливість купити компанії, які мають ліцензії?

- Розглядали. Ми вже один раз спробували купити. Ця історія була пов'язана з радіо, де одна з компаній Хорошковського, яка займалася готельно-ресторанним бізнесом, виграла частоту в конкурсі, у якому ми брали участь, і за рік так і не спромоглася вийти в ефір. У Хорошковського почалися свої проблеми з попередньою владою, і вони все розпродавали. Ми спробували взяти радіокомпанію в управління для початку. Ми за два дні вийшли в ефір, але через тиждень попередній склад Нацради анулював цю ліцензію (через відсутність мовлення протягом року з дня отримання ліцензії. - ТК), попри те, що є десятки прикладів, коли телевізійні організації, радіоорганізації досі не вийшли в ефір, і до них санкцій не вводили. Ми були в жорсткому протистоянні з Нацрадою. Вважаю, що їх вина у нинішніх подіях на сході - чимала. Це вони майже знищили розвиток державницької інформаційної політики в Україні, віддавши на поталу тодішній владі та олігархам інформаційний простір держави. І не пручалися розвитку російських (читай, ворожих) телеканалів.

 

На сьогоднішній день новий склад Нацради декларує, що вони готові йти на перегляд конкурсів. Зрозуміло, що зараз їм потрібно вирішувати питання інформаційної безпеки, заборони російських каналів, але війна рано чи пізно закінчиться, - нашою перемогою, бо нам конче потрібно розбудовувати наш державницький інформаційний простір.

 

Я дуже сподіваюся, що буде цей перегляд, що буде справедливий конкурс. Ми готові конкурувати, ми не просимо нікого нам допомагати, ми просимо лише нам не заважати.

 

- Які компанії з телевізійними частотами ви думали купувати?

- Була ідея купити «Голдбері» - вони виставилися на продаж. Я чув (але ми не проводили ніяких перемовин), що «112» має ідеї продажу. Але ми не будемо їх купувати, тому що всі ці компанії злочинним шляхом отримали свої ліцензії.

 

Майже половину країни ми вже покриваємо через кабельні мережі. Мине ще трохи часу, і наявність цифрових чи аналогових ліцензій не буде визначальною - визначальним буде контент. Тому я не ставлю за мету: ліцензія або смерть. Так, ліцензія полегшить нам справу, але відсутність ліцензії не зупинить наш розвиток.

 

- Які ваші плани в інтернеті стосовно інформаційної агенції ZIK?

- Інтернет-портал на сьогоднішній день нижче 15-го місця в рейтингу Bigmir не опускається. Протягом двох-трьох місяців ми завершимо об'єднання конвергентної інформаційної інтернет-сторінки ZIK.ua. Весь контент, який у нас виробляється (чи той, що пишеться, чи той, що знімається), буде в зручній формі перебувати на одній інформаційній платформі в інтернеті.

 

- Ви говорили в одному зі своїх інтерв'ю, що Нацрада може переглянути рішення про 58 радіочастот, і ви розраховуєте на них.

- Так, вони про це сказали на зустрічі з Незалежною асоціацією телерадіомовників.

 

- Маються на увазі частоти Super Radio?

- Можливо. Назви вони не називали. Річ у тім, що з ними за день до НАМ зустрічалися радійники, а ми більше про регіональне телебачення говорили. Але мимохідь вони сказали і про ці радіочастоти.

 

- Ви хочете відкривати львівську радіостанцію чи розвивати національну мережу?

- Раніше ми хотіли львівську, зараз хочемо мінімум західноукраїнську, максимум - загальнонаціональну. Але ми плануємо на початку наступного року почати активно розвивати інтернет-радіо (на базі ZIK.ua). У нас є прекрасна концепція, яка стане несподіванкою і певним новаторством в українській радійній справі. І я готовий вкотре довести всім, що головне - це ідеї та контент.

 

Правила ринку зараз змінилися: глядач може отримувати контент в інтернеті, на супутнику, через smart-TV. Каналів доступу до інформації стає дедалі більше, а кількість людей, які мають можливість це дивитися, зростає в геометричній прогресії.

 

У мене є такий вислів: якщо завтра український споживач інформації надасть перевагу об'явам на стовпах, значить завтра будемо клеїти ці об'яви на стовпах. Питання не в тому, де бути, що дивитися і читати... Питання в тому, що на перше місце заступають такі поняття, як довіра. Якщо тобі довіряє глядач, він буде тільки множитися. Він сам тебе знайде в інформпросторі. Ми обрали шлях на довіру, бачимо свою нішу в певній майданівській місії. Як показали події на Майдані, є багато активних, розумних, дієвих людей, які готові щось змінювати. І ми готові показувати їх.

 

Фото надані піар-службою медіахолдингу ZIK

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8152
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
andriy
3642 дн. тому
Люди Януковича купили ЗІК, ще пів року тому, тепер Добродомов працює на недобитків Партії Регіонів, які перейменували себе в Опозиційний Блок!
Тая Богаченко
3645 дн. тому
Олена Добродомова жінка дімки добродомова ніфіга не патріотка, бо виховувалась дідом, а той був у НКВД і розстрілював людей!
Тая Богаченко
3646 дн. тому
Всі знають Добродомова, як кримінальника, який зав’язаний із темним минулим. Від нього несе криміналом за кілометр.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду