Вікторія Романова: «Слова “олімпіада” ніхто не забороняв»

Вікторія Романова: «Слова “олімпіада” ніхто не забороняв»

11 Лютого 2014
7899
11 Лютого 2014
11:33

Вікторія Романова: «Слова “олімпіада” ніхто не забороняв»

7899
Заступник генерального директора НТКУ з питань розвитку міжнародної співпраці – про плани Першого національного на міжнародній арені, участь України в «Євробаченні», трансляцію Олімпіади та об’єктивність новин каналу
Вікторія Романова: «Слова “олімпіада” ніхто не забороняв»
Вікторія Романова: «Слова “олімпіада” ніхто не забороняв»

Заступник гендиректора НТКУ Вікторія Романова зізнається, що розвивати міжнародну співпрацю в умовах недофінансування важко. Тож у керівництва каналу вся надія на цінні кадри, які навіть у таких умовах продовжують запускати нові проекти. «Немає нічого неможливого, коли є бажання, коли є жага і прагнення рухатися вперед», - каже вона.

 

За словами пані Романової, пріоритетними напрямами розвитку каналу на 2014 рік визначено зимові Олімпійські ігри в Сочі та 200-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка. Окрім співпраці з такими міжнародними організаціями, як Європейська мовна спілка (EBU) та URTI, і такими міжнародними проектами, як Euronews, Перший активно розвиває двосторонню співпрацю. Зокрема, 2013 року було підписано міжнародні угоди з Центральним телебаченням Китаю ССTV і корейським каналом Arirang, триває тісна співпраця з франко-німецьким каналом ARTE, німецькими мовниками ARD та MDR, налагоджується співпраця із сербським суспільним мовником.

 

Заступниця гендиректора відкидає звинувачення в тому, що НТКУ заборонила вживати слово «олімпіада». За її словами, лист Національної телекомпанії, в якому йшлося про цю заборону, неправильно тлумачать. «Формулювання визначено ліцензійним договором між НТКУ та компанією SportFive, і воно висловлює вимоги цієї компанії як представника МОК. Якщо уважно читати лист НТКУ, то там було сказано про заборону на використання олімпійських позначок - олімпійського символу і слів. Самих слів "олімпіада", "олімпійський" і т. д. використовувати ніхто не забороняв», - запевняє вона.

 

Вікторія Романова переконана, що новини Першого національного є об'єктивними, не погоджується з тим, що канал у вечірньому праймі часто транслює низькоякісні концерти, і вважає, що Україні не варто відмовлятися від участі в «Євробаченні», як це зробили торік кілька європейських країн, бо воно сприяє популяризації України в Європі. Про все це - в інтерв'ю пані Романової «Детектор медіа».

 

 

 

«Бренд "Євробачення" є надзвичайно популярним у нашій країні»

 

- Вікторіє, ви є заступником генерального директора НТКУ з питань розвитку міжнародної співпраці та музичного напряму (посаду зазначено на сайті Першого станом на 5 лютого. - Ред.). Почнімо з розвитку НТКУ. В якому напрямі розвивається телекомпанія? Чи можливо розвиватися в режимі постійного недофінансування державою?

- Акценти цього року - це масштабні проекти інформаційного мовлення, потужні міжнародні проекти та велика кількість прямих трансляцій.

 

Можливо, ситуація непроста й неоднозначна, але разом із тим ми маємо найцінніше - кадри, які своїм досвідом і своїм бажанням працювати роблять усе можливе для того, щоб в ефірі були соціальні, освітні, аналітичні та інші програми. Ми запускаємо нові програми, відновлюємо деякі старі. Ми всі однією командою працюємо задля розвитку телекомпанії та для якісного ефіру.

 

- А ви визначили, в якому напрямі рухається НТКУ? В напрямі національно-патріотичного мовлення чи якогось іншого?

- У нас кожен заступник гендиректора подає свої плани щодо розвитку, які розглядаються тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора, який ухвалює остаточне рішення щодо запуску тих чи інших програм. Разом із тим щороку є пріоритетні проекти. Цього року велика увага до спортивного напряму, тому що 2014 року відбудуться зимові Олімпійські ігри, Параолімпіада і чемпіонат світу з футболу. Національна телекомпанія України є власником прав на трансляцію всіх цих трьох спортивних подій (НТКУ та «Медіа Група Україна» ділять ліцензію на ЧС із футболу). Тому левова частка нашої роботи буде присвячена саме висвітленню цих змагань в ефірі Першого національного.

 

Крім того, цього року ми відзначаємо 200-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка, тому багато контенту буде присвячено саме цій визначній даті. Ми не тільки працюємо над створенням спеціальних програм, присвячених цій даті, а й над популяризацією цієї події за кордоном. Зокрема, управління закордонного співробітництва НТКУ співпрацює із МЗС і з посольствами України за кордоном щодо передачі програм і фільмів, створених НТКУ про Тараса Шевченка, для того щоб їх було показано в ефірі закордонних мовників. Ми вже досягли домовленостей із низкою телекомпаній, які транслюватимуть наш документальний фільм «Ген свободи» (автор сценарію: Андрій Данильченко, режисер: Олександр Ковш, фільм 2013 р.).

 

Крім того, для нас завжди є пріоритетом найбільші культурні, музичні події світового масштабу, як-от «Євробачення» і «Дитяче Євробачення», а також інші події.

 

Питання фінансування, на щастя або на жаль, не належать до моєї компетенції, тому я не можу їх коментувати.

 

 

- Але як вам розвиватися в таких умовах?

- Немає нічого неможливого, коли є бажання, коли є жага і прагнення рухатися вперед. Іноді можна мати необхідні кошти, обладнання, інфраструктуру, але стояти на місці. А можна не мати цього повною мірою, але все одно продовжувати рухатися вперед.

 

- Ви сказали, що т. в. о. гендиректора остаточно затверджує напрями, а у вас є на каналі Наглядова рада. Вона допомагає вам визначати пріоритетні напрями?

- Дійсно, наглядова рада є, і як орган вона була створена ще у 2002 році Постановою Кабміну. Також можу зазначити, що оскільки Перший національний є загальнодержавним національним мовником, ми намагаємося враховувати думку кожного громадянина через зворотний зв'язок, через листи, форуми на сайті. Тому намагаємося оперативно реагувати на запити суспільства.

 

- З якими мовниками в НТКУ налагоджено міжнародну співпрацю? З якими міжнародними організаціями? Що було зроблено в цьому напрямі 2013 року? Що планується 2014-го?

- На сьогодні НТКУ є активним членом Європейської мовної спілки та міжнародного Інституту телебачення і радіомовлення URTI, а також є акціонером телеканалу Euronews. Це пріоритетний напрям нашої міжнародної діяльності, багатостороння співпраця, якій ми приділяємо дуже багато уваги. Цей напрям диверсифікований, дає можливість брати участь у фестивалях, обмінюватися програмами, організовувати тренінги, відвідувати майстер-класи за кордоном.

 

Крім того, ми дуже активно розвиваємо співпрацю на двосторонньому рівні. На сьогодні для мене як для заступника гендиректора з питань міжнародної співпраці дуже важливо, щоби з усіх підписаних угод була користь. Тому відразу після їх укладення ми виступаємо з конкретними пропозиціями. Наприклад, 2013 року були підписані міжнародні угоди з Центральним телебаченням Китаю ССTV і корейським каналом Arirang. Ми відразу почали обмін програмами. У нас створений каталог - база програм, фільмів виробництва НТКУ, які ми даємо на вибір нашим партнерам. Водночас вони дають нам свої каталоги, з яких ми вибираємо щось для свого ефіру.

 

Зокрема, корейському телеканалу було надано наш цикл програм «Як це», цього року вони звернулися по новий пакет цих програм. Ми зі свого боку обрали низку документальних фільмів корейського й китайського мовників і торік провели тематичні тижні китайського й корейського телебачення. Вони адаптують наш продукт, роблять дубляж. А ми робимо озвучення українською мовою.

 

Крім того, ми тісно співпрацюємо з франко-німецьким каналом ARTE. У нас велика історія співпраці. Ми отримуємо щороку близько 50 годин контенту культурно-мистецького спрямування і документальних фільмів. Ми їх адаптуємо до ефіру і транслюємо. Також маємо дуже добрі стосунки з німецькими мовниками: із суспільним мовником ARD, у якого є низка субмовників на німецьких землях, із німецькою компанією MDR, з якою ми проводили дні німецького телебачення на Першому національному.

 

Зараз ведеться робота з налагодження співпраці із сербським суспільним мовником, від них ми отримуємо контент і надаємо їм свій.

 

 

- Чи не збирається Україна відмовитися від участі в конкурсах «Євробачення», як це зробили інші країни?

- Це справді вибір кожного мовника. У кожної країни є свої обставини і причини таких рішень. У кожного різні фінансові можливості, ступінь популярності конкурсу і зацікавленості в ньому. Думаю, ви погодитеся, що бренд «Євробачення» є надзвичайно популярним у нашій країні. Ми це можемо відстежити як за телевізійними рейтингами, так і за кількістю новин, обговорень, коментарів, коли триває конкурс. В Україні конкурс популярний як серед глядачів, так і серед артистів, велика кількість яких подають свої заявки для участі. Погодьтеся, цим конкурсом ми ще популяризуємо Україну в Європі. Показуємо, які ми голосисті й талановиті, які шоу ми можемо створювати. Це дуже важливо. Тому поки питання відмови не стоїть.

 

- За яким принципом формуються делегації на «Євробачення»?

- Склад делегації формується з двох частин: команди Національної телекомпанії (голова делегації, знімальна група, що забезпечує висвітлення, коментатори) і команда артиста. Я є головою делегації вже багато років, і коли ми обираємо нового учасника, то готуємо його команді пакет документів. Склад команди формується не одноособово. Ми маємо досвід і можемо порадити артисту та його команді, хто стовідсотково має бути в команді.

 

- Делегація НТКУ їде бюджетним коштом, а команда артиста - своїм власним, правильно я розумію?

- Бувають випадки, коли делегація артиста сплачує кошти за відрядження команди НТКУ.

 

- Чи достатньо виділили в держбюджеті-2014 коштів на доросле і дитяче «Євробачення»? Хто співфінансуватиме участь у конкурсі, якщо коштів бракуватиме?

- Ми ще чекаємо на бюджет. Завжди є можливість спонсорського фінансування. Думаю, що популярність бренду дасть можливість нам відшукати меценатів. І якщо артист, який їде на доросле «Євробачення», готовий до того, що він нестиме витрати, то щодо дитячого конкурсу все складніше. Тому ми й звертаємося до меценатів.

 

 

«Є легальний спосіб, коли інші мовники

можуть транслювати у своїх новинах контент Олімпіади»

 

- НТКУ отримала права на трансляцію на території України XXII зимової Олімпіади в Сочі, яка відкрилася 7 лютого. За кілька днів до відкриття змагань телекомпанія закликала не здійснювати несанкціонованих трансляцій змагань будь-якими третіми особами та не вчиняти неправомірних дій, пов'язаних із трансляцією. Чи можуть інші ТРК санкціоновано транслювати Олімпіаду?

- Я відповідаю за міжнародний супровід. Кожна міжнародна спортивна подія починається з діяльності міжнародної редакції, тому що все розпочинається з моменту переговорів про купівлю прав на трансляцію.

 

Є легальний спосіб, коли інші мовники можуть транслювати у своїх новинах контент Олімпіади. Є такий термін: доступ до новин. ТРК можуть звернутися до компанії SportFive - правовласника, який придбав права в Міжнародного олімпійського комітету. Разом із тим НТКУ є офіційним мовником на території України.

 

- Тобто інші мовники не мають права з вами укладати угоди?

- Вони мають право укладати угоди, ми можемо передавати право субліцензії.

 

 

- Хто звернувся до вас по субліцензію?

- Телеканал «Інтер». Він паралельно з нами транслюватиме церемонію відкриття, і ми будемо надавати відеоматеріали щоденників (хайлайти).

 

- Чи зверталися інші канали до вас по субліцензію?

- Мені про це невідомо.

 

- Чому іншим мовникам заборонено вживати слово «олімпійський»? Микола Томенко на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації 5 лютого був обурений цим фактом.

- Я не впевнена, що наш лист правильно тлумачать. Формулювання визначено ліцензійним договором між НТКУ та компанією SportFive, і воно висловлює вимоги цієї компанії як представника МОК. Якщо уважно читати лист НТКУ, то там було сказано про заборону на використання олімпійських позначок - олімпійського символу і слів. Самі слова «олімпіада», «олімпійський» і т. д. використовувати ніхто не забороняв.

 

- Хто проводитиме моніторинг ефірів телевізійних каналів щодо дотримання виключних прав НТКУ на телевізійну трансляцію або показ Олімпійських ігор? Які дії вчинятимете щодо порушників?

- Ми маємо повідомити Міжнародний олімпійський комітет та правовласника - компанію SportFive про виявлені нами порушення. І моніторинг здійснюватиметься не лише Національною телекомпанією України, а також і цими двома організаціями.

 

- Хто входить до делегації НТКУ, яка поїхала на Олімпіаду?

- Від НТКУ в Сочі вже зараз перебувають дві наші знімальні групи, які робитимуть матеріали для наших олімпійських студій. Ми не обмежуємося прямими трансляціями із Сочі, а щодня робитимемо прямоефірні студії. А після основного випуску новин, о 21.30 матимемо півторагодинні студії з гостями і спеціальними репортажами з олімпійського Сочі. Наші кореспонденти відвідуватимуть спортивні події, робитимуть репортажі, писатимуть інтерв'ю з українськими спортсменами, тренерами, і надсилатимуть нам для трансляції в ефірі олімпійських студій. Тому що нашого глядача цікавлять не лише українські спортсмени та їхні здобутки, а і як їм вдалося (чи не вдалося) перемогти.

 

Ми показуватимемо прямі трансляції і трансляції в запису, отримувані від компанії OBS - офіційного партнера, який здійснює й надає трансляцію всім мовникам.

 

- Чи є вже кошти на трансляцію Олімпіади? Це будуть тільки бюджетні кошти, чи й спонсорські? Ви вже розрахувалися із SportFive за трансляцію?

- Наші оплати, згідно з контрактом, є траншевими. Ті транші, які ми мали зробити, на сьогодні зроблені. Бюджет на цей рік хоча й ухвалений, але до нас його показники ще не дійшли. Цього року ще не платили, ще не настав крайній строк оплати. Думаю, нам має вистачити бюджетних коштів.

 

- Які домовленості щодо трансляції реклами під час Олімпіади? На яких умовах вона буде транслюватися? Це буде тільки реклама через SportFive, чи й наша також?

- Згідно з угодою, є такий термін «право перших переговорів», коли мовники мають надати право перших переговорів офіційним топ-спонсорам Міжнародного олімпійського комітету. У разі їхньої відмови ми маємо право далі звертатися на нашій території до нашого ринку і пропонувати рекламні чи спонсорські можливості. Телекомпанія матиме низку вітчизняних спонсорів для трансляції Олімпіади.

 

 

 

«Я не думаю, що люди, які працюють тут,

вважають, що вони працюють на владу»

 

- Оскільки ви до недавнього часу відповідали за музичний напрям розвитку телекомпанії, скажіть, чому на Першому транслюються у вечірньому праймі такі, м'яко кажучи, низькоякісні й застарілі концерти? Це ж національний канал, чому у вас немає концертів сучасних українських гуртів і співаків?

- Чесно кажучи, тут я з вами не можу погодитися, тому що Національна телекомпанія знімає всі топові музичні події, концерти українських артистів. Я зараз уже за це не відповідаю, але готуються зйомки концертів Віктора Павліка, Гаріка Кричевського, Іво Бобула й родини Білоножків. Народні артисти завжди є в нашому ефірі.

 

- Але чому немає концертів сучасних популярних українських гуртів?

- Ми знімаємо кількаденні фестивалі у Коблево, Каховці. А потім монтуються годинні програми, які будуть в ефірі Першого національного. Там будуть і молоді артисти.

 

- Це правда, що Михайло Поплавський сам платить за трансляцію своїх концертів?

- Це питання не до мене. Це не власне виробництво телеканалу.

 

- Чи куруєте ви роботу української служби Euronews? Як саме?

- Це важливий іміджевий проект входження України до європейського інформаційного простору. У Ліоні створено українську редакцію, якою керує Фідель Павленко. НТКУ також транслює новини Euronews у своєму ефірі з понеділка по п'ятницю по 12-15 хвилин після випуску новин о 15:00. Сподіваюся, що фінансування Euronews на цей рік не буде скорочено. Euronews важливий не тільки для нас, а й для тієї української громади, яка проживає за кордоном і може бачити світові новини своєю рідною мовою.

 

- 1 грудня знімальна група Euronews постраждала на Банковій. Чи була якась заява від каналу щодо цього?

- Ні, заяви не було. Звісно, дуже прикро, що так сталося. Будемо сподіватися, що це не повториться.

 

 

- Як ви ставитеся до того, що ваш телеканал звинувачують у необ'єктивності, в тому, що він працює на благо влади, а не для суспільства?

- Я не відповідаю за новинний сектор, але я впевнена і переконана, що новини є об'єктивними і завжди показують дві сторони. Завжди будуть ті, хто лаятиме і кому щось не буде подобатися. Я не думаю, що люди, які працюють тут, вважають, що вони працюють на владу. Я насправді не чую таких заяв і таких висловів, я роблю свою справу і пишаюся тим, де я працюю.

 

- Чи обговорюється можливість трансформації Першого національного на суспільного мовника? У разі якщо буде ухвалено закон про створення суспільного мовлення на базі НТКУ і НРКУ, вам доведеться це робити в обов'язковому порядку.

- Ми чекаємо на ухвалення цього закону. НТКУ вже рухається в цьому напрямі, і ми вже традиційно розвиваємо соціальні, просвітницькі, духовні, культурні проекти. Такі проекти - ознаки суспільного мовника.

 

Крім того, нам готова допомагати своїми порадами Європейська мовна спілка. Тому що багато європейських мовників пройшли цей шлях.

 

- Чи буде суспільний мовник у цьому ж приміщенні? Що буде з колективом, із майном?

- Те, що ця будівля громіздка й затратна - це відомий факт. І переїзд до меншої та зручнішої будівлі, яка б потребувала менше часу і коштів на утримання, був би раціональним кроком. Колектив уже не лякається. Я впевнена, що ті, хто хоче працювати і прагне рухатися й розвиватися, будуть адаптуватися до тієї ситуації, в якій ми опинимося, коли буде ухвалено закон. Але ж суспільне мовлення не створюється за один день - це тривалий кількарічний процес.

 

Фото Максима Лісового

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7899
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду