Телеканалу «Рада» в листопаді 2013-го виповнюється 15 років. Канал виріс із невеличкого відділу, в якому працювало троє осіб. Виробляли спочатку дві програми, які транслювалися на Першому національному, оскільки своєї мережі не було. Потім додалися трансляції засідань ВР. Нині на каналі, який офіційно називається «Дирекція телерадіопрограм Верховної Ради», працює 80 працівників, а потенційна глядацька аудиторія в регіонах покриття мережею мовлення, за інформацією з сайту парламенту, становить 18 089,4 тис. осіб. Канал зараз узяв курс на власне виробництво й цілодобове мовлення, звісно, не припиняючи виконувати основну функцію - висвітлювати діяльність Верховної Ради.

Народні депутати зізнаються у відеовітаннях, що сприймають «Раду» як свій «сімейний канал». Утім, іноді вони бувають і невдоволені тим, що не можуть потрапити в ефір, коли забажають, та все одно не надто критикують «Раду», бо так чи так в ефірі парламентського каналу вони будуть, тимчасом як на комерційне ТБ далеко не всім щастить пробитися.

Ігор Толстих каже, що з наступного року «Рада» буде вимірюватися й транслюватиме комерційну рекламу. Як і його попередник Василь Климчук, нинішній директор почувається найщасливішим телеменеджером і запевняє: попри те, що він із Донецької області й має «певний окрас», цензури не вводив.

- Ігорю, ваш попередник Василь Климчук в інтерв'ю «Детектор медіа» сказав, що він найщасливіший телеменеджер. Чи почуваєтеся ви найщасливішим телеменеджером на посаді директора телеканалу «Рада»?

- Почуваюся. Ми маємо можливість працювати без темників, можемо напряму спілкуватися з народними депутатами, самі можемо обирати теми, які нас цікавлять. Ніякого тиску ми не відчуваємо. Взагалі, коли я прийшов на «Раду», дехто висловлював невтішні прогнози, мовляв, маю донецьке коріння і нібито «певний окрас», то обов'язково введу цензуру. Я дев'ять років пропрацював на Першому національному, займаючись висвітленням політичних питань, тому навчився дотримуватися балансу думок. Такого балансу ми дотримуємося й на каналі «Рада».

- Що змінилося з вашим приходом на канал? Чи залишається він «Головним політичним»? Які нові проекти стартували цього року? Це власний телепродукт?

- Ні, не залишається. Мені здається, що гасло про «головний політичний» звужує тематику, бо тоді цілодобово має бути одна політика. В нас політика - це всі програми з висвітлення діяльності Верховної Ради, а в позасесійні дні ми розширили тематику. Взагалі, ми зараз позиціонуємо наш канал як інформаційно-пізнавальний, максимально даючи інформацію про діяльність парламенту, історію парламентаризму в Україні та світі. Приміром, ми нещодавно запустили дитячу програму «Рада очима молоді», яку ведуть діти. Вони розповідають, як можна стати народним депутатом, як вони працюють, коли діти стануть виборцями, що таке взагалі парламент, як він працює. Також повідомляють цікаві факти про архітектуру будівлі, картини, які в ній. Тобто ми намагаємося мовою дітей розказати дітям про парламент.

Загалом із березня зроблено чимало. Ми переформатували «Уроки парламентаризму», з вересня - це ток-шоу «Сучасність і парламентаризм». Раніше програма виглядала як урок із учителем у студії. А зараз у нас ведуча Наталка Андрощук і четверо професорів із кафедри парламентаризму Академії управління при президенті. Вони теоретично знають, у якому вигляді повинен існувати класичний парламентаризм, а Наталія як журналіст ставить питання, чому наш парламент на практиці не відповідає теорії. Остання тема, яку ми записали, була пов'язана з обговоренням формування національної еліти. Перед цим був випуск на тему: «Виборча система», з якого я сам дізнався багато нового. Наприклад, в Австрії виборця, який не ходить на вибори, штрафують.

Також працює наш «Молодіжний парламент», який ми запустили у вересні. У цій програмі молодь обговорює актуальні законопроекти, наприклад, про гендерну політику, ГМО, утилізацію сміття тощо.

У прямому ефірі в нас ідуть трансляції, брифінги з presspoint. Раніше в нас на картинці з брифінгу був тільки спікер, який виступав, а зараз ми розвернули камеру й глядачі бачать обличчя журналістів, які ставлять запитання.

Крім того, у нас є обов'язкові програми, записані в постанові про висвітлення діяльності Верховної Ради: «Парламентський день», щотижнева прямоефірна програма «Парламент».

Запустили новий проект «Парламентська приймальня», який веде Олена Бабич - випускниця «Інтершколи». В цій програмі ми роз'яснюємо виборцям їхні права, розповідаємо про роботу парламентських комітетів.

Взагалі, ми взяли до себе на роботу трьох випускників «Інтершколи». Окрім Олени ще Олександра Десятнікова, який веде «Прес-огляд», та Юлію Тараканову - ведучу «Мистецького тижня».

- Чи скорочували цього року штат працівників, чи й надалі працює 80 осіб? Скільки у вас журналістів?

- Ні, не скорочували. До мене було менше власного виробництва, тому були вакансії, зараз їх немає. Журналістів стало більше, майже 30.

- А які проекти закрили?

- Закрили «Відеопробки» та різну джинсу.

- Які нові обличчя з'явилися на «Раді»? Когось плануєте запрошувати ще?

- Нові ведучі: з «Інтершколи», Юлія Кулінич на спорті, Наталія Андрощук і політолог Михайло Газізов («Молодіжний парламент»).

- Скільки годин інформаційного мовлення на каналі?

- При моєму попередникові новини були по 10 хвилин. Зараз ми, включаючи спорт, робимо 25 хвилин о 15.00, 19.00 та 21.00. Окремо ми започаткували новий проект «Час спорту». Дуже цікава програма. Ми запрошували перед боєм Кличка експертів із прогнозами, днями на програмі був директор стадіону «Олімпійський», який пояснював, куди поділися квитки на матч «Україна - Франція». Ще є зранку невеличкий випуск новин. Після нього йде повтор програми «Парламентський день» за попередній день, де ми даємо хроніку того, що відбулося в парламенті. Тут теж залізне правило: щоб були представлені думки всіх фракцій.

- Цього року всі телеканали, які фінансуються з держбюджету скаржилися на недофінансування. Яка ситуація у вас? Які обсяги фінансування цього року?

- У нас стабільне фінансування, таке ж як торік, нам його не збільшили. Але все фінансування заплановано на кінець року. Зараз наша картотека складає півмільйона гривень.

- Чи виділяються кошти на вимірювання? Хто ваша аудиторія? Чи змінилася вона за 15 років?

- Ні. Ми плануємо це зробити з 2014 року. Думаємо над тим, щоб зайнятися рекламою з нового року. Для цього ми повинні зайти в панель. Рекламодавець повинен знати наш рейтинг, аудиторію. Але оскільки ми парламентський канал, то реклами алкоголю в нас не буде. Гроші на вимірювання ми будемо заробляти на рекламі. Скоріше за все працюватимемо через якийсь сейлз-хаус.

Наші глядачі - це переважно люди середнього й старшого віку, молодь нас не дивиться, бо в нас немає розважальних програм.

Ми робимо історичні програми про ювілеї, постанови про відзначення яких приймає Верховна Рада. Ставимо їх, коли зриваються засідання. Обмінюємося власними програмами з ОДТРК.

- Чи запустили вже свій сайт, де можна дивитися прямі трансляції?

- У нас немає окремого сайту, в нас є сторінка на сайті Верховної Ради.

- Чи є канал «Рада» в соціальних мережах?

- Є в Facebook.

- Ви вже змирилися з тим, що вас не буде у цифрі? Скільки у вас глядачів?

- Щоб заходити в цифру, треба окреме фінансування, Верховна Рада наразі його не має. Ми мовимо в супутнику і в кабелі. Поки що працюємо в цифровому форматі, всі програми оцифровуємо і запускаємо на супутник.

Точних цифр щодо глядачів я не знаю, але ми охоплюємо всю країну. У нас є 1335 угод із кабельними операторами по Україні, плюс індивідуальний прийом на супутникові антени.

- Політики не сприймають вас як обслугу? Чи є такі, хто виступає за скорочення фінансування Раді?

- Ні. Справа в тім, що ми велика допомога в їхній діяльності. Була гучна заява під час відкриття сесія Верховної Ради у вересні цього року. На сайтах з'явилося повідомлення, що телеканал «Рада» займається цензуруванням, бо жодного разу не показав депутатів від фракції «Батьківщина», які прийшли на засідання в білих футболках. Я передивився це ранкове засідання і нарахував шість фрагментів, де ми показуємо всі фракції. У нас у сесійній залі стоять камери, які беруть певний ракурс і всіх не можемо показати крупним планом. УДАР сидить ближче, тому ми можемо показати його крупніше, а «Батьківщина» розміщується далі, і ця ж камера показує їх не так крупно. Але ж показує!

Інколи деякі депутати висловлюють невдоволення тим, що ми не даємо їм ефіру. Але народні депутати повинні зрозуміти: вони хоча й мають право, згідно з законом «Про статус народного депутата України», щомісяця на 20 хвилин для звіту, але їх майже 450, й ефіру відразу на всіх не вистачає. А деякі вимагають щомісяця. Ми в дискусію не вступаємо, якщо вони хочуть і є можливість, ми надаємо ефір. Єдине - не виходить щомісяця, бо всі намагаються виступати під час сесійного тижня, а тоді ефір зайнятий трансляцією сесії. А в позасесійний тиждень депутати роз'їжджаються в округи і важко знайти кандидата на ефір.

Були претензії з боку окремих депутатів «Свободи». Вони кажуть, що дуже дисципліновані й повинні щомісяця виступати зі звітом. Вони всі як один подали листи, в яких зазначають, що хочуть звітувати в ефірі. Але як я казав вище, ми не в змозі дати ефір усім депутатам протягом одного місяця. Ми намагаємося дотримувати балансу, щоб були представлені всі фракції.

- Але ж вони можуть виступати й на інших каналах?

- Так, на державних каналах.

- «Рада» є монопольними власником прав на відео засідань із сесійної зали. Ви й надалі його просто даєте, а не продаєте іншим мовникам? Наскільки воно є запитаним?

- Ми не продаємо, тому що ми взагалі не займаємося комерційною діяльністю. Одним із найбільш запитуваних останнім часом було відео про візит до парламенту молодшого Кличка. Він стояв у ложі на третьому поверсі й журналістам із ложі преси було незручно його знімати. Ми із задоволенням надали це відео колегам.

- Чи є на каналі реклама? Яка?

- На сьогоднішній день у нас тільки соціальна реклама, а саме про контрактну армію, набір у правоохоронні органи, від служби порятунку тощо.

- Чи затвердила Верховна Рада ваш статут? Чи й далі працюєте за тимчасовим положенням?

- Наш статут затверджено керівником апарату Верховної Ради. Оскільки Дирекція телепрограм Верховної Ради була створена розпорядженням голови парламенту (Олександра Ткаченка), то нинішній голова видав розпорядження, яким доручив апарату створити новий статут. Тепер у нас створено редакційну раду (4 особи від менеджменту й 4 від колективу), яка затвердила редакційний статут.

- Канал цього місяця святкує 15-річчя. Чи кардинально він змінився за цей час?

- За 15 років канал був створений як Дирекція і не мав своєї мережі розповсюдження. Спочатку вироблялися дві програми, які йшли на Першому національному. Коли з'явилася мережа, йшли тільки трансляції. Оскільки власного продукту не було, то не в сесійний тиждень була заставка «Технічна перерва». Тобто канал займався суто висвітленням пленарних засідань. Потім, із приходом Василя Климчука, розпочалося наповнення власним продуктом і програмами обласних компаній. Ми ж узяли курс на власний контент. Зараз у нас до 80% власного виробництва, згідно з ліцензією.

Є в нас мрія. Довіра до нас дипломатичного корпусу наштовхнула на думку зробити добротну міжнародну програму із залученням фахівців. Парламент проводить величезну міжнародну діяльність, власне з нього починається міжнародна співпраця, бо саме депутати розробляють законодавчу базу для цієї співпраці. Це дуже актуальна тема, ми вже проводимо консультації з фахівцями, колишніми дипломатами й плануємо таку програму на наступний рік. У нас є програми «Парламенти світу», «Світовий рівень». Та все ж зараз важко отримати якусь системну інформацію про міжнародні події.

- Скільки було людей на початку?

- Все розпочиналося з трьох осіб.

- Як ви думаєте, чому євроінтеграційні законопроекти про роздержавлення друкованої преси та про створення суспільного мовлення кілька разів вносилися в порядок денний, але так і не розглядалися? Микола Томенко каже, що це робиться свідомо, бо влада насправді не має наміру створювати СМ і роздержавлювати пресу, щоби скористатися державними ЗМІ на наступних виборах. Чи реально взагалі створити СМ в Україні?

- Я 9 років пропрацював на Першому національному телеканалі, брав участь у дискусіях на цю тему. Тому як колишній працівник НТКУ я вам хочу сказати, що СМ можна створити за умови, якщо виділити якесь приміщення, дати сучасне обладнання й робити його з нуля, а не на базі Першого національного. В мене є яскравий приклад. Коли я працював на НТКУ, там була 1601 людина. На «Раді» 80, і ми за рахунок новітніх технологій плануємо цим складом перейти на 24-годинне мовлення. На НТКУ технології ХХ століття, а тут сучасні технології ХХІ століття. Наприклад, я можу відразу на комп'ютері переглянути будь-який матеріал, а на Першому національному треба брати касету і йти в якусь апаратну. А тут у нас повністю комп'ютерні технології. У нас зараз ще завдання оновити повністю знімальний парк, щоб не було вже ніяких касет, а тільки диски чи чіпи.

СМ - це має бути невеличка структура, ті ж 80 або 100 людей, якщо в штаті ще будуть власкори.

Більшість людей на Першому національному обслуговують територію і 24-поверхову будівлю. Творчого колективу зовсім мало. Якщо ми хочемо робити СМ, а це новий крок у вітчизняному ТБ, то воно повинно бути новим: нові технології, нове приміщення, нові люди. А на базі Першого національного це буде мертвонароджене дитя. Така моя думка.

Крім того, в законодавстві повна невизначеність із наглядовою радою. Якщо зараз на Перший національний мають вплив дві-три державних установи, то в цьому випадку матимуть вплив 17 членів наглядової ради, які, враховуючи наш менталітет, в першу чергу приведуть сюди свої продакшн-студії, своїх дружин, дітей. Були випадки на Першому, коли існувала наглядова рада на громадських засадах і члени наглядової ради використовували своє становище.

Щоб якось зекономити гроші, хочуть створити на базі Першого національного. В Молдові, приміром, ще в 90-х роках уряд зобов'язав енергетичну компанію відраховувати гроші за те, що люди ввечері дивляться телевізор. Я думаю, тут треба знайти якесь недержавне джерело. Ми втратили цей шанс, тому зараз так складно.

Біографічна довідка:

Ігор Толстих народився 1956 року в м. Маріуполь.

Працював кореспондентом маріупольської міської газети «Приазовский рабочий», заступником редактора ділової газети «Контакт» (м. Донецьк), деканом факультету журналістики Донецького інституту соціальної освіти, протягом 1997-1998 рр. керував прес-службою Донецької облдержадміністрації, з липня 1998 року був генеральним директором Донецької ОДТРК.

З 2004 року працював віце-президентом, заступником генерального директора НТКУ. У березні 2013-го очолив Дирекцію телерадіопрограм Верховної Ради (супутниковий телеканал «Рада»). Член НСЖУ.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»

Фото Максим Лісовий