Плюс 32

11 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням включила додатково до пакету програм універсальної програмної послуги (УПП) всі телеканали, які здійснюють мовлення в стандарті DVB-T2 відповідно до ліцензій у мультиплексах МХ-1, 2, 3, 5. Таким чином, усі 28 загальнонаціональних плюс чотири регіональних/ місцевих цифрових телеканалів стали обов'язковими для ретрансляції в мережах провайдерів.

Представники Нацради в областях зобов'язані поінформувати провайдерів програмної послуги про розширення УПП і в місячний термін поінформувати саму Нацраду про виконання цього рішення. «Рішення вступає в силу з моменту опублікування. У місячний термін провайдери повинні включити канали, які ведуть ефірне цифрове телемовлення. Вони повинні їх внести в УПП при переоформленні або отриманні ліцензії. Є ще, наскільки пам'ятаю, чотири загальнонаціональні цифрові канали і кілька регіональних, які ще не вийшли (в ефір). То їх - після початку мовлення», - пояснив на брифінгу голова Нацради Володимир Манжосов.

Ось перелік телекомпаній, які володіють ліцензіями в цифрових мультиплексах і які відтепер входять до УПП:

МХ-1: «Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, НТКУ, ICTV, Enter Film;

МХ-2: «Кіноточка», СТБ, ТЕТ, М1, К2, Новий канал, 5 канал, «MTV Україна»;

МХ-3: «Мега», Enter Music («Піксель»), НЛО-ТБ, Real Estate TV («2+2»), «Хокей», Star TV, «Погода ТБ», Gоldberry;

МХ-5: «Банк-TV», ТОНІС, «Вінтаж-ТВ», «Ескулап-ТВ», ОДТРК, плюс три місцеві/ регіональні телекомпанії (в низці населених пунктів ще не всі місцеві частоти розподілено).

Вперше до УПП на загальнонаціональному рівні потрапляють 15 телекомпаній, що раніше мали статус супутникових каналів, регіональних ефірних або взагалі не мали ліцензій: Enter Film, «Кіноточка», К2, «MTV Україна», «Мега», «Піксель», НЛО-ТБ, «2+2», «Хокей», Star TV, «Погода ТБ», Gоldberry, «Банк-TV», «Вінтаж-ТВ», «Ескулап-ТВ». І рішення Національної ради, звісно, вигідне саме їм (не дивно, що самі мовники, як повідомили в Нацраді, клопотали в регулятора про розширення УПП). Адже компанії подавалися на цифровий конкурс не в останню чергу задля обов'язкового входження в УПП, яка знімає для каналів необхідність платити кабельним операторам за включення в їхні пакети програм. Ціна входження в кабельні мережі, каже представник одного з українських телеканалів на правах анонімності, різна - від вартості обладнання для включення каналу до щомісячної плати 50 тис. гривень.

У телеканалів - новачків УПП автоматично розшириться покриття, але не аудиторія. Мовникам іще потрібно буде вкласти кошти в маркетинг у тих населених пунктах, де вони не були представлені. «Якщо ми з'явимося в мережі на місці якогось відомого каналу й одразу засвітимося - це одне. Але якщо глядачеві для прийому нашого каналу потрібно буде перепрограмувати тюнер - це інше. Кінцевий споживач іще має дізнатися про нашу появу і почати нас дивитися. Це як у магазині: з'явився якийсь новий цукор, але це не означає, що всі почнуть його одразу купувати. Потрібне промо», - наголошує гендиректор каналу «Мега», керівник нішевих каналів медіагрупи «Інтер» Костянтин Стрюков. Тому йому поки складно визначити, наскільки приросте кількість глядачів у нішевих каналів, які стають загальнонаціональними.

Провайдери не готові

Фактично за рішенням Нацради УПП розширилася до більш ніж 32 каналів, адже крім цифрових ліцензіатів у ній залишаються телекомпанії, які мають ефірні аналогові ліцензії, але не мають цифрових. Скажімо, в Донецьку УПП повинна містити 37 каналів, в Одесі - 36 (плюс один додасться після конкурсу на залишки регіональних частот), у Києві - 34 (плюс один після конкурсу).

На провайдерів, які давно впровадили цифрові пакети, це рішення особливо не вплине. «Звісно, будуть додаткові фінансові витрати, технічні зміни, нові маркетингові рішення, але глобально на пропозицію для абонентів це рішення не вплине. Наприклад, у "Волі-кабель" у пакетах не те що вся УПП присутня (крім деяких екзотичних нових телеканалів, як Goldberry, "Вінтаж-ТВ" або "Ескулап-ТВ"), а практично всі українські супутникові канали», - зазначає директор асоціації «Телекомунікаційна палата України» Костянтин Грицак.

Але компаній, які надають цифрове кабельне телебачення, в Україні - меншість. «Сьогодні цифрова послуга не затребувана населенням. Тому що весь телевізійний парк старий, у телевізорах немає входу для цифрових каналів, а глядач не хоче нести додаткові витрати на купівлю телеприставок. І тільки 10-15% людей, які можуть купити собі плазму, можуть дозволити собі цифрове кабельне телебачення», - каже Павло Яковлєв, директор ТРК «Візит» із Феодосії, президент Асоціації працівників телекомунікаційних мереж Криму. Його слова підтверджують дані GfK Ukraine: тільки 600 тис. українських кабельних домогосподарств (із близько 5 млн) є цифровими.

Тож більшість із понад 700 проліцензованих у Нацраді провайдерів виявилися неготовими до розширення УПП. Це компанії з районних центрів і менших міст, які використовують аналогові технології і мають невеликий ресурс мережі. Наприклад, за даними держреєстру ТРО, у Криму з 52 проліцензованих провайдерів програмної послуги у 36 ресурс мережі - менше 70 каналів, при цьому у 18 компаній - менше 40 каналів. І така ситуація по всіх регіонах. Зобов'язання транслювати 32 канали в соціальному пакеті за мінімальну ціну позбавляє провайдерів і, відповідно, їхніх абонентів, можливості вибору програм.

У цьому є ознаки втручання в господарську діяльність кабельників, каже віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна: «Наприклад, ресурс мережі становить 60 каналів - на кожен канал укладено угоду, яка має свій строк дії. А якщо в пакети включено платні зарубіжні канали? Щоб виконати рішення Нацради, провайдеру доведеться розривати угоди достроково й нести штрафні санкції від правовласників».

Щоби включити нові канали в УПП, провайдерам у будь-якому разі доведеться вкладати кошти в розширення ресурсу мереж. «У містах у нас ресурс 60-70 каналів, у селах - наполовину менше (ТРК «Візит» має кілька ліцензій на низку населених пунктів Криму. - ТК). Наприклад, у Коктебелі за ліцензією 36 каналів. Якщо я змушений буду 32 канали віддати УПП, в мене залишається чотири. Отже, щоб розширити ресурс, я змушений буду знову займатися ліцензуванням, яке віднімає мінімум чотири поїздки до Києва, платити за ліцензію (шість ліцензій по як мінімум 5 тис. грн - 30 тис. грн)», - пояснює Павло Яковлєв.

Крім того для прийому каналів з цифрового ефіру провайдеру потрібно буде закупити додаткове обладнання. «Зараз ми всі українські канали беремо із супутника. А тепер змушені будемо брати з цифри. Бо якщо при перевірках Нацради виявиться, що ми транслюємо не з цифрового ефіру, а із супутника, то формально це буде порушенням. Тобто ми маємо викинути те обладнання, що в нас працює три, п'ять, десять років, і закупити нові тюнери, вклавши в них щонайменше 1,5 тис. доларів», - підрахував пан Яковлєв.

За законом для розповсюдження УПП провайдер не зобов'язаний укладати угоди з телерадіоорганізаціями, але керівник ТРК «Візит» остерігається, що його змусять укласти договір із провайдером-оператором цифрових мультиплексів, компанією «Зеонбуд», і почати платити їй за отримання сигналу телеканалів. «"Зеонбуд" заклав у свої приймачі кодування. Чи буде він брати гроші з абонентів? На мою думку, з часом - буде. Але першими під цю "роздачу" попадуть, напевно, кабельні оператори», - припускає пан Яковлєв.

Врахувавши всі економічні наслідки рішення Нацради, провайдерам, на думку Костянтина Грицака, доречно поставити перед державою питання про компенсацію з державного бюджету додаткових витрат, які вони понесуть у зв'язку з упровадження нової УПП, яка є соціальною послугою.

Як виконувати рішення?

Своїм рішення Національна рада нічого нового не придумала - вона виконала норму чинного закону, що діє з 2006 року, вважає Костянтин Грицак: «Навіть якби Нацрада не приймала цього рішення, норма закону діяла би, незважаючи на підзаконні акти».

Іншої думки дотримується керівний партнер юридичної фірми Jurimex Юрій Крайняк. Він нагадує, що за законом до УПП входять телеканали, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення, а цифрові мовники, натомість, мають ліцензії на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу. І сама Нацрада у своєму звіті за 2011 рік (сторінки 55-56) зазначила, що ефірне та цифрове мовлення є принципово різними видами телевізійного мовлення. І цифрова ліцензія не дає права на місце в УПП. Детальніше про це читайте в статті Юрія Крайняка.

В Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК) звертають увагу на ще один аспект: рішення Нацради про розширення УПП не пройшло необхідної процедури реєстрації, адже воно є не документом індивідуальної дії, а регуляторним актом. «Рішення Національної ради має регуляторний характер, адже зачіпає інтереси і господарські відносини всього ринку провайдерів програмної послуги. Тому перед тим, як приймати такі документи, мало відбутися громадське обговорення. Рішення мало пройти реєстрацію в Міністерстві юстиції і тільки після офіційної публікації набути чинності», - каже Наталія Клітна.

Юристи індустріальних об'єднань поки ще формують свою позицію з приводу рішення Нацради. Водночас і мовники, і провайдери звертають увагу на те, що Нацрада хоч і дала 30 днів на виконання рішення, але механізму його виконання не прописала. Тобто документ викликає більше запитань, аніж відповідей, зауважує Костянтин Стрюков.

З якого моменту необхідно додавати канали? Як визначити перелік УПП для кожної території (голова Нацради на брифінгу заявив: ще не всі мовлять, але точну кількість і назви компаній не назвав)? Як чинити, якщо програми поширюються в аналоговому ефірі, але їх не додано в мультиплекси? Зміни до ліцензій вносяться тільки на підставі заяв ліцензіатів, а чи самі провайдери будуть добровільно переліцензовуватися? «Що означає пункт "поінформувати провайдерів", якщо в ліцензіатів на руках є чинні ліцензії (з печаткою й підписом голови Нацради), видані на 10 років, у яких склад УПП відрізняється від того, який нині сформувала Національна рада - 10, 12, 18, 4 канали», - каже Наталія Клітна.

У цій ситуації Нацрада, на думку Костянтина Грицака, стала заручником своїх вимог, коли вона прописує в додатках до ліцензії повний перелік програм. «Формально в ліцензії зараз потрібно внести зміни, а внести їх можна лише на підставі заяви провайдера. Як поводитись, якщо провайдер не виявляє такої ініціативи - я поки не знаю. Можливо, Нацраді тепер необхідно переглянути чинну норму і не прописувати в додатках до ліцензії переліку програм. Можливо, це буде здійснено в зміненій новій редакції Положення про порядок ліцензування провайдерів, роботу над якою заплановано на вересень 2012 року», - припускає пан Грицак.

Індустріальні об'єднання хотіли б від Нацради, перед тим, як ухвалювати подібні рішення, більш активної дискусії про зміну УПП. Самі вони вже неодноразово пропонували включати до УПП лише канали суспільного й державного мовлення. «Якби йшлося тільки про два державні канали, я б і оком не повів - держава є держава, я маю її підтримувати. Але чому я маю підтримувати комерційні структури, які з моєю допомогою заробляють?» - риторично запитує Павло Яковлєв.

Утім, оскаржувати рішення Нацради в суді кабельники, швидше за все, не будуть. Компанії не готові до судового протистояння з регулятором - собі дорожче, кажуть вони. Вихід - активніше лобіювати свої інтереси при підготовці нової редакції закону «Про телебачення і радіомовлення».

Фото - 7days.kiev.ua