Збільшення податку на рекламу: перспективи чи ілюзії?

23 Квітня 2010
36037
23 Квітня 2010
17:14

Збільшення податку на рекламу: перспективи чи ілюзії?

36037
Збільшення податку на рекламу: перспективи чи ілюзії?

Протягом тижня індустрія обговорювала імовірне підвищення ставки податку на рекламу в 42 рази. Про таку ініціативу уряду для наповнення державного бюджету України стало відомо профільним асоціаціям - Індустріальному телевізійному комітету та Незалежній асоціації телерадіомовників. ТК вже повідомляла про реакцію цих організацій на проект змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про місцеві податки та збори».

 

23 квітня на нараді з питань формування державного бюджету України, організованій Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, речник Міністерства фінансів Андрій Боєчко заявив, що уряд не планує збільшувати податок на рекламу. Однак достеменно в цьому можна буде переконатися лише після оприлюднення проекту держбюджету на 2010 рік. Тож поки немає задокументованого підтвердження відмови уряду від своїх намірів, ТК публікує доповідь керівника Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольги Большакової, презентовану на нараді в парламенті, яка пояснює, чому індустрія проти.

 

Пропозиції проекту

1. Збільшення ставки податку на рекламу:

на телебаченні - з 0,5% до 21%;

у друкованих ЗМІ - з 0,5% до 15%;

зовнішня - з 0,5% до 9%;

на радіо - з 0,5% до 3%.

2. Введення аналогічних ставок податку на поширення інформації про спонсора.

 

Очікувані наслідки

 

Прогнозований обсяг реклами на 2010, млн. грн

Ставка податку, %

Надходження до бюджету, млн. грн

Телевізійна реклама

2490

21

552,9

Спонсорство телетрансляцій

320

21

67,2

Реклама в пресі

2254

15

338,1

Зовнішня реклама

715

9

64,35

Радіореклама

150

3

4,5

Разом

 

 

1027,05

 

Реальні наслідки: ЗМІ

1. Зменшення плюралізму ЗМІ внаслідок банкрутства регіональних та місцевих мовників.

2. Втрата мовниками фінансової стабільності та незалежності - фактичний обсяг податків для телеканалів перевищить 50% доходів.

3. Масові звільнення творчих працівників телекомпаній (на рівні кризового періоду).

4. Значне зниження якості програмного продукту.

 

Реальні наслідки: економіка

1. Рівень надходжень від податку з реклами не досягне очікуваного: обсяг рекламного ринку зменшиться.

2. Зменшиться обсяг надходжень від оподаткування доходів телерадіомовників (які на сьогодні є лідерами серед платників податків), від ПДВ, надходжень до цільових фондів тощо.

3. Збільшаться витрати на виплати по безробіттю, тощо.

4. У період економічної кризи:

- зменшиться стимулювання конкуренції, споживання якісних товарів;

- зменшиться стимулювання споживання,

- рекламні бюджети транснаціональних корпорацій будуть значною мірою переорієнтовано на інші країни.

 

Прогнози та результати: звідки розбіжності

1. Відсутність обгрунтованого підходу до регулювання економіки галузі:

- структура витрат телерадіомовників не дозволяє повністю реалізовувати ринкові механізми саморегулювання економіки галузі;

- державне регулювання протягом останніх 5 років було спрямовано виключно на збільшення витрат та зменшення доходів галузі: збільшення тарифів Концерну РРТ, розмірів ліцензійного збору, спроби запровадження штрафів, підвищення вимог до програмного продукту, заборона або обмеження окремих видів реклами.

2. Порушення вимог законодавства:

- Закону України "Про систему оподаткування"

- Закону України "Про основи регуляторної політики..."

 

Структура основних витрат телеканалів

Види витрат

Загальнонаціональне телебачення

Регіональне та місцеве телебачення

Послуги Концерну РРТ (поширення сигналу)

~10%

~30-50%

Заробітна плата

~50-60%*

~20-30%

Продакшн

~30%

~10-15%

Закупка програмного продукту

~15-30%

~10-15%

*Таким чином, можна прогнозувати, що загальнонаціональні телекомпанії матимуть можливість скоротити свої витрати в частині заробітної плати, шляхом скорочення штатів, тоді як основні витрати регіональних телеканалів (на послуги Концерну РРТ) скоротити не можливо, отже це призведе до банкрутства тих телеканалів, які не мають власного передавального обладнання.

 

Принципи побудови системи оподаткування

Стаття 3 Закону України «Про систему оподаткування»:

- рівнозначність і пропорційність - справляння податків ... здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- економічна обгрунтованість - встановлення податків ... на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.

 

Порядок підготовки регуляторних актів

Регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року. План діяльності та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих ЗМІ цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих ЗМІ, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет  не пізніш як у 10-денний строк після їх затвердження (стаття 7 та стаття 13).

 

Стосовно кожного проекту готується аналіз регуляторного впливу з метою одержання зауважень та пропозицій (стаття 8).

 

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє шляхом опублікування в друкованих ЗМІ  розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих ЗМІ, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет (стаття 9 та стаття 13).

 

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється не пізніше 5 робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта (стаття 9).

 

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, не може бути меншим ніж 1 місяць та більшим ніж 3 місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта (стаття 9).

 

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє (стаття 9).

 

Права громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів:

1) подавати пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також їх перегляду;

2) брати участь у розробці проектів регуляторних актів;

3) подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;

4) бути залученими до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;

5) самостійно готувати аналіз регуляторного впливу, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам;

6) одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

 

На урядовому сайті жодних проектів не розміщено.

 

Висновки

Податок з реклами має бути скасований як такий, що суперечить принципам побудови системи оподаткування та міжнародній практиці.

 

Регуляторні акти міжгалузевих органів (в т. ч. - Кабінету Міністрів України) мають готуватися із особливо суворим дотриманням процедур, передбачених Законом України «Про основи регуляторної політики...».

 

Ольга Большакова, керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ)

 

Ілюстрація - з конкурсу «Податки очима дітей»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ольга Большакова, НАМ, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
36037
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду