Як повідомили ТК, Наталю Ульянкіну, екс-редактора журналу  «Наталі» та «Женского журнала», а нині -  одного із засновників сайту Happy Woman, відсторонено від керівництва ресурсом. Джерела ТК, що побажали лишитися неназваними, розповіли, що з офісу редакції вивезли все обладнання, а працівникам запропонували написати заяви про звільнення за власним бажанням. Ситуацію пов'язують із конфліктом Ульянкіної з бізнес-партнером – телеведучою Тетяною Рамус (Вороновою).

За словами Сергія Сорокіна, директора з розвитку сайту Happy Woman, техніку вивіз директор із маркетингу Happy Woman Юрій Пільчевський.

«Вчера господин Пильчевский забрал у директора сайта печать, хотя никаких учредительских прав для этого действия не имеет, и вывез  часть техники в неизвестном направлении», – сказав він.

Роботу сайту пан Сорокін схарактеризував як дещо пасивну, що пов'язано з проблемами технічного доступу та зникненням головного редактора Наталі Ульянкіної.

«Полноценная работа сайта на данный момент не сбалансирована по причине отсутствия Натальи Андреевны, которая владеет полной информацией», – зауважив Сергій Сорокін.

ТК зв'язалася з Тетяною Рамус, яка спростувала будь-які звинувачення на свою адресу й наголосила, що ніхто Наталю Ульянкіну з посади не усував – вона просто зникла:

- Я є інвестором проекту, безпосередньо вклала гроші в бізнес. Хочу наголосити, що я не подарувала їх, не спонсорувала, я проінвестувала гроші в медіабізнес, а саме в сайт Happy Woman.

У сайту є другий співзасновник, який так само фінансує його, – це Наталя Андріївна Ульянкіна, яка несе абсолютно всю відповідальність за фінансову і творчу спрямованість сайту, за прийом людей на роботу тощо. Я, як інвестор, у цьому випадку розумію, що за присутності топ-менеджера я просто здійснюю фінансування і не втручаюся в роботу сайту. Але природно, я усвідомлюю, що, як будь-який бізнес, портал може процвітати або занепасти.

Наталя Ульянкіна – людина, яка запропонувала робити цей проект. Я інвестор на визначені проценти сайту Happy Woman. Наталя Андріївна є таким самим співзасновником, і різниці між нами в плані інвестування і підтримки цього проекту майже немає.

Сьогодні портал продовжує працювати, всі ті люди, яких набирала Наталя Андріївна, так само, напевно, виконують свої обов'язки. Керівництво ж здійснює директор сайту, якого призначала Наталя Ульянкіна і який несе відповідальність за призначення та звільнення з роботи. Особисто я жодної людини на цьому сайті не бачила і не знаю. Все, що мене цікавить, – це фінансовий і творчий результат. Тож я запропонувала Наталі Андріївні підготувати мені фінансовий звіт за весь час роботи сайту, також ми погодили з нею кандидатуру фахівця – Сергія Сорокіна, який повинен зробити аналіз роботи сайту. Ми домовилися з Наталією Андріївною про підготовку для аудиту всієї фінансової документації з її боку та звіт по всіх необхідних документах - на тій підставі, що вона - керівник. На моє запитання про фінансовий звіт Наталя Андріївна відповіла: «Я подумаю».

Але ситуація склалася така, що фінансового звіту я не отримала, більше того, я не побачила Наталі Андріївни. Тобто тільки-но виникли запитання, вона поїхала, де вона зараз перебуває і як її шукати, я не знаю. Вона просто зникла. Наталя Ульянкіна була і є керівником сайту, і всі журналісти - це її відповідальність. А її, на жаль, немає. Тому я навіть не знаю, з ким мені безпосередньо спілкуватися щодо фінансового звіту на цьому сайті, крім Наталі Андріївни, яка поїхала. Я залишила свою дитину в мами для того, щоб приїхати й отримати фінансовий звіт за рік. А на сьогодні ситуація така, що людина зникла, залишила свої керівні обов'язки, покинула людей, і виходить, що сайт повинен померти? Але я не дозволю, щоб це відбулось!

Директор порталу, розуміючи, що прийшов останній місяць оренди того приміщення, яке займала редакція, займається його переїздом в інше приміщення для того, щоб проект не помер, а я фінансую цей переїзд в очікування звітів Наталі Ульянкіної. Мені б хотілося, щоб вона несла відповідальність за людей разом із директором, кандидатуру якого запропонувала саме  вона.

Я виявилася не більше ніж грошовим мішком, з якого витягували гроші, в роботу сайту я не втручалася. І як тільки стало питання про звіт за рік, щодо подальшого фінансування і його обсягів, людина зникла, перестала відповідати на запитання і просто покинула свій колектив.

За словами фахівців та юристів, які сьогодні працюють над звітом, директор, будучи свідком такої ситуації, просто благає, щоб його звільнили і щоб він не брав у цьому участі.

Я простежую тенденцію на нашому медіаринку: якщо є власник медіаресурсу і топ-менеджер, який теж відповідає за фінанси, то тільки-но топ-менеджер відчуває, що не впорався, то перекладає відповідальність суто на інвесторів. У даному разі - на мене.

По суті ви прийшли до мене, тому що Наталя Ульянкіна, як деякі називають її медіавеличиною, просто спакувала валізи і поїхала, відмовилася від будь-яких відповідей і будь-яких запитань. Залишила мене з тим, щоб я щось робила з проектом. І я продовжую вливати життя в нього, щоб він існував і працював. Інакше мої гроші і гроші Наталі Ульянкіної повинні що – зникнути?

Я не той солодкий бізнесмен, з якого можна взяти гроші, дочекатися, поки підприємство загине, і потім розвести руками, мовляв, нічого не вийшло. Я теж займаюся цим бізнесом, в мене є свій сайт, теле- та радіопрограми, журнал, і я розумію порядок роботи, порядок цифр і порядок звіту.

Я буду йти до кінця, по-перше, для того, щоб виявити правду, по-друге, я готова і буду захищати тих людей, яких просто покинули. Але я не можу ні з чим розібратися, доки Наталя Ульянкіна не приїде.

Для мене не має значення, хто буде керівником, головне, щоб сайт розвивався, підвищував рейтинги і приносив фінансову віддачу. Війни не буде, буде цілком логічне і поетапне розуміння, як цей бізнес може існувати. Тобто я чекаю на переговори за круглим столом.

Наталя Ульянкіна зателефонувала в редакцію через годину після публікації статті. За її словами, зараз вона терміново повертається до Києва: з 6 липня вона перебувала в офіційній відпустці, про яку Тетяна Рамус була поінформована заздалегідь. Як зазначила пані Ульянкіна, учора вона спілкувалася телефоном з Тетяною Рамус і домовилася з нею про зустріч на завтра, п'ятницю, 24 липня.  Детальніше вона має намір прокоментувати ситуацію у виданні після зустрічі з бізнес-партнером.

Тимчасом ситуацію у Нарру Woman коментують працівники сайту.

Евгения Бобрик, главный редактор Happy Woman:

- Ситуация такова: пару месяцев назад, когда нужна была очередная плановая инвестиция, то партнер Ульянкиной сказала, что в редакцию придет «технический человек». Таким техническим человеком оказался Сергей Сорокин. Он пришел в редакцию пьяным, в темных очках и с бутылкой бонаквы. Первое, что он сказал, не сразу сняв очки: «Меня зовут Сергей, я от вашего инвестора...». Когда его попросили назвать свою фамилию, он отказался. Мне он показался неадекватным, его вопросы - тоже.

Под угрозой невыплаты зарплаты коллективу, Наталью Ульянкину заставили подписать протокол о том, что Сергея Сорокина берут на работу в качестве директора по развитию. А дальше начались очень странные вещи. Каждый раз, когда Ульянкина говорила о том, что я уже выполнила ваши условия, так где же зарплата, ей отвечали, что нужен еще какой-то отчет. Вплоть до того, что в какой-то момент нас заставили распечатать абсолютно все материалы сайта с указанием, кто их автор и какова оплата его труда!

Зарплату люди не получают два месяца, никто не получил отпускных.

Кстати, одним из очередных условий выплаты зарплаты было предоставить пароли доступа к управлению сайтом. В итоге когда в понедельник мы пришли на работу, выяснилось, что пароли все изменены, в админку мы попасть не можем.  Когда связались с Сергеем Сорокиным, то он сказал, что у них есть другая команда, которая будет обновлять сайт. На вопрос, что же делать журналистам, он ответил, что не знает и посоветовал «обращаться к своему руководству». В понедельник же он позвонил секретарю и сказал, что приедет за техникой. Приехал, забрал какую-то часть оборудования и радостно уехал.

Таня Рамус, которая пишет о бедных брошенных журналистах меня возмущает. В ее словах правдивы только предлоги! Никто не потрудился людей хотя бы уволить! В понедельник, 20 июля, мы написали заявления об увольнении по собственному желанию, потому что побоялись, что пропадут трудовые книжки - Сергею Сорокину ведь они не нужны...

И еще интересный момент: Татьяна Рамус утверждает, что никого из коллектива в глаза не видела, но мы с ней лично очень хорошо знакомы больше 10 лет.

И главное: Ульянкина никуда не пропадала. Мы все с ней общаемся. У меня разрывается сейчас телефон! Наши авторы, которые прочитали статью в ТК, спрашивают, чем они могут нам помочь.

Если говорить о ситуации в целом, то я ее воспринимаю, как рейдерскую атаку с целью отобрать бизнес. Другое дело, что все мы знаем высокий уровень профессионализма Татьяны Рамус. Так что непонятно, зачем он ей нужен, этот сайт?

Людмила Грабенко, журналист Happy Woman:

-  Стартовали мы в октябре прошлого года. Вскоре началось что-то непонятное, Игорь Воронов сообщил, что передает нас госпоже Рамус... Несколько раз шла речь о том, что нас закрывают-выгоняют. Потом вообще появился неадекватный молодой человек (имени не помню), которого представили как технического руководителя, но который все время пытался научить журналистов, как нужно работать. Мол, зачем вы заказывали календарь астрологу, если можно купить книгу на Петровке, и вообще - зачем нам уникальный контент. 

Нам уже  два месяца не платят деньги. Я знаю, что для того, чтобы расплатиться с журналистами за июнь, Наталья Андреевна продавала чуть ли не личные вещи. Меня очень удивило заявление Татьяны Рамус о том, что она будет бороться за журналистов. Я ее не видела в редакции ни разу! Мне удивительно, как все можно было перевернуть с ног на голову. С Натальей Андреевной мы все время держим связь и в курсе всех событий. Нам фактически не давали нормально работать постоянными заявлениями, что сайт закроют.

Да, я тоже написала заявление на увольнение, потому что боялась потерять свою трудовую книжку.

Юрий Пильчевский, директор по маркетингу Happy Woman: 

- К сожалению, ни одного слова правды в отношении меня господин Сорокин не сказал. Любой человек, который находился в редакции, подтвердит, что в неизвестном направлении технику и мебель вывозил именно Сорокин, а не ваш покорный слуга. Что касается печати, которую я якобы забрал у директора предприятия, как утверждает «директор по развитию», который в разговоре со мной интересовался, чем отличается главный редактор от выпускающего:), то это вообще банальная ложь. Во-первых, я ее никогда даже в глаза не видел, а во-вторых, она как находилась, так и находится там, где ей и положено быть - у  руководителя  проекта.