Реальних втрат небагато, але вони значущі. Савік Шустер і його команда, які йдуть у власний продакшн і вироблятимуть програму для ТРК «Україна». Ведуча «Подробностей» Ганна Гомонай, яка разом із чоловіком Андрієм Шевченком виїжджає за кордон (за офіційною версією, їй обіцяють притримати місце на «Інтері», проте ходять чутки, що Ганна потрапила в немилість у керівництва після занадто сміливих коментарів під час скандалу навколо «Великих українців»). Програмний директор Сергій Дем’янчук, якому «Інтер» має бути вдячний за низку влучних рішень протягом останнього сезону і який, за неофіційною інформацією, планує повернутися на «1+1». Директор продакшн-компанії Inter Media Production і продюсер інтерівських спецпроектів Єгор Бенкендорф, якого запросили на посаду генпродюсера ТРК «Київ» (утім, він ще не прийняв остаточного рішення і, за інформацією «ТК», може відкласти його до Нового року). Про гостру кадрову проблему свідчить і те, що «Інтер» не просто оголосив кастинги ведучих, але й планує провести їх у великих містах України, а не лише у столиці.

 

Навесні 2007 року генпродюсер «Інтера» Ганна Безлюдна продемонструвала всьому телеринкові, що незамінних людей не буває, виставивши надвір десятки журналістів і менеджерів. Довести це вдруге може виявитися не так просто, адже часу до початку нового сезону обмаль, а прогалини утворилися на основних життєво важливих напрямках діяльності каналу.

 

Коливання показників «Інтера» в останньому сезоні свідчать про пряму залежність загального рейтингу від вдало обраного топ-серіалу. Після завершення суперхітів сезону – «Тетяниного дня» та «Зачарованого кохання» – показники каналу миттєво падали, і намагання втримати їх за допомогою коротких серіалів та тіві-муві були здебільшого марними. Неправильний вибір праймового серіалу може стати помилкою сапера. За інформацією «ТК», жодна з великих українських продакшн-компаній зараз не знімає довгих теленовел для «Інтера», а отже, швидше за все, серіали для нового сезону шукають у Росії. Між тим ще нещодавно в інтерв’ю «ТК» Сергій Дем’янчук говорив про наміри каналу запустити три лінійки серіалів українського виробництва. Очевидно, що достатньої кількості контенту в Україні для реалізації цих намірів поки що немає. Ба більше: в неофіційній бесіді з представником одного з найбільших продакшнів «ТК» почула, мовляв, зараз ситуація на «Інтері» нестабільна, і з ним страшно зв’язуватися…

 

«Подробности» поки що утримують лідерство за часткою і рейтингом серед інформаційних програм, проте «ТСН» уже подекуди дихає їм у потилицю. Зважаючи ж на озвучені керівником департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення «1+1» Наталією Катеринчук наміри розширити інформаційне мовлення, зокрема збільшити хронометраж основного випуску «ТСН», який залізатиме на «канонічну територію» «Подробностей», загроза стає очевидною. Ставка на інфотейнмент, яку робить нове керівництво «ТСН», та обіцяні компанією Central European Media Enterprises багатомільйонні інвестиції у власне виробництво (зокрема й новинне), не дають «Інтеру» надії на швидку симетричну відповідь. Зрештою, «Подробности» протягом 13 місяців свого «нового життя» практично не розвивалися, і новий «одяг» для ефіру, нова напарниця для Руслана Сенічкіна Ірина Юсупова та новий ведучий «Подробиць тижня» Андрій Данілевич проблеми не вирішать. Хоча можна лише похвалити канал за те, що він, замість перекуповувати топ-ведучих у конкурентів, шукає зірок серед власних співробітників і вже не вперше їх знаходить.

 

Штатних ведучих, здатних потягти повноцінне політичне ток-шоу, канал не має. Навіть у разі, якщо «Інтер» (як свого часу ICTV) просто знайде нового ведучого для програми під назвою «Свобода», або ж залишить п’ятничне суспільно-політичне ток-шоу в перебрендованому вигляді, конкурувати цій програмі доведеться не аби з ким, а з самим Савіком Шустером. У цій ситуації єдиним deus ex machina, що зможе врятувати «Інтер», є запрошення на роль ведучого якої-небудь зірки політичної тележурналістики з Росії. Але поки що скидається на те, що «Інтеру» протягом сезону доведеться відмовитися від політичного ток-шоу взагалі. Втім, таке ймовірне рішення вкладатиметься у загальний новий тренд українських телеканалів щодо відмови від політичних прямоефірних ток-шоу – на який, за словами деяких джерел «ТК», активно підштовхують основних телегравців у Секретаріаті Президента перед майбутньою президентською виборчою кампанією

 

Студія «Квартал 95» готує проекти для «Інтера», але телеканал ICTV уже анонсує приєднання топ-шоумена «кварталівців» Володимира Зеленського до своєї команди. Поки що невідомо, чи означає це розірвання ексклюзивної угоди між «Кварталом» та «Інтером», чи виходитиме (і як довго) в ефірі каналу далі «Вечірній квартал», чи вестиме Володимир Зеленський «Бійцівський клуб». На КВН, за інформацією джерел «ТК», «Інтерові» більше не варто розраховувати – російська компанія «АМіК» начебто налаштована більше не мати справи з пані Безлюдною. Навіть у Росії гумористичного продукту, який підходив би для «Інтера», не так багато.

 

Перехід (якщо він відбудеться) Єгора Бенкендорфа з групи «Інтер» на практично позаринковий канал «Київ» не завдасть великої шкоди теперішнім Єгоровим роботодавцям із тієї простої причини, що компанія Inter Media Production так і не стала потужною продакшн-базою для «Інтера». На противагу вдало вибудованому виробництву документальних фільмів у студії Іларіона Павлюка «07 Продакшн», IMP за рік роботи дала каналу лише шість проектів, більшість яких замовила стороннім продакшнам (зокрема «Файно компані», що належить династії Бенкендорфів). Таким чином, на сьогодні ІМР – радше посередницька, ніж виробнича структура, а кінопродакшном «Інтер» всерйоз займатися поки що й не починав. А тим часом про свої наміри знімати самостійно або замовляти у продакшнів телекіно та серіали заявляють «1+1», «Україна», Новий, ICTV…

 

Перелік невдач каналу вінчає зрив домовленостей щодо субліцензії на трансляцію Олімпійських ігор, у якому НТКУ та «Інтер» взаємно звинувачують одне одного. Видається, що власники «Інтера» зарано спочили на лаврах позірної успішності каналу та переключились із розвитку флагмана групи на посилення малих каналів та купівлю нетелевізійного бізнесу (журнал «Чистая прибыль», агентство «Українські новини» і т. п.).

Рік тому Савік Шустер, – попри гучний скандал, що вихлюпнувся за межі медіаринку, – був головною надією «Інтера». Тепер він же став найбільшою і, що головне, доволі несподіваною втратою. В те, що найпопулярніший політичний ведучий України наважиться покинути «головний канал», інтерівське керівництво, видається, не вірило до останнього. Сьогодні це доконаний факт: Савік і його команда звільнилися з продакшн-компанії «Пірат Продакшн», що входить до групи «Інтер», щоб незабаром возз’єднатись у новоствореній «Савік Шустер Студіос». Гіпотетична можливість того, що «СШС» вироблятиме «Свободу Савіка Шустера» для телеканалу «Інтер», культивувалась прес-службою каналу до останнього, але ТРК «Україна» вже поставила на цих сподіваннях хрест своєю офіційною заявою. Таким чином, «Інтер» втратив і одне з головних облич, і найрейтинговіше суспільно-політичне ток-шоу, знайти заміну якому практично неможливо: всі бачили, що сталося зі «Свободою слова» без Савіка Шустера на ICTV…

 

Що ж так допекло Савікові на «Інтері», що спонукнуло його на свідоме пониження свого статусу (на «Україні» на нього чекає нижча частка і менша кількість глядачів)? Сам він стверджує, що давно мріяв про незалежність; це природно і підтверджується свідченням близьких знайомих ведучого. До того ж, уже рік тому, за твердженням режисера «Свободи слова» Віри Кричевської, Савік Шустер пропонував Віктору Пінчуку варіант співпраці, за якого він стає топ-менеджером ICTV та отримує частку власності каналу. Зрештою, телевиробництво у формі продакшн-компаній, безпосередньо не пов’язаних із телеканалами, в Україні бурхливо розвивається, приносить доходи й обіцяє перспективи. Компаньйони пана Шустера – президент компанії «Поверхность ТВ» Віктор Самойленко та пакистанський бізнесмен Мохаммад Захур, який донедавна володів в Україні металургійним бізнесом, – інвестуючи у «СШС», отримують як гарантію ліквідності проекту розкручене і запитане на ринку обличчя. Разом із тим, невтручання керівництва «України» у редакційну політику «СШС» - радше утопія, адже потужне політичне лобі, яке «показало зуби», витиснувши з каналу «Новини» щойно призначеного Єгора Соболєва, не потерпить в ефірі незручної для Партії регіонів програми.

 

За наявною в «ТК» інформацією, не лише амбіції стали причиною розриву між Шустером та «Інтером»: є цілий комплекс причин, частина яких лежать у площині нерозважливої поведінки топ-менеджменту, частина, можливо, – недостатньої спроможності ведучого. Зокрема, варто пригадати прожекти, якими ділився пан Шустер із «Детектор медіаю» в інтерв’ю одразу після переходу на «Інтер». З усього переліку ідей, які він сподівався реалізувати на каналі, протягом першого сезону співпраці були втілені лише дві: «Свобода» і «Великі українці». Для щоденної програми, а також спортивних проектів (що для Савіка, який вважає спорт ще однією, крім політики, своєю спеціалізацією, дуже важливо) місця не знайшлося. Після провальної, на думку багатьох критиків, спроби коментувати футбольний матч «Динамо» – «Шахтар» до спорту на «Інтері» його більше не допускали (натомість, можливість поговорити в ефірі про футбол йому надала «Поверхность» під час чемпіонату Європи – 2008). І навіть під час останніх переговорів, ще сподіваючись зберегти партнерство хоча б із продакшном Шустера, Ганна Безлюдна не погоджувалася купувати інші, крім «Свободи», проекти.

 

Джерела стверджують, що хрест на можливості подальшої співпраці поставила Безлюдна разом із колишнім членом правління, а тепер, подейкують, куратором «Інтера» від Секретаріату Президента та радником Віктора Балоги Володимиром Грановським. Їхньою умовою виходу «незалежної» «Свободи» на «Інтері» начебто став вплив топ-менеджменту каналу на редакційну політику програми, що є неприйнятним для Шустера. Утім, усе це неперевірена інформація, як і те, що остання «Свобода Савіка Шустера» (текст, відео), присвячена отруєнню Віктора Ющенка, спричинила гострий конфлікт між ведучим і Безлюдною. Доказів того, що за участь у «Свободі» хтось комусь платив гроші, що хтось «фільтрував» гостей і теми, немає, і навряд чи вони можуть бути. Але такі моменти, як «газова» «Свобода» 7 лютого або неодноразові дивні появи непроханого Леоніда Черновецького під час обговорення абсолютно «не київських» тем, скасування програми перед виборами в Києві тощо, – це той дим, якого без вогню не буває.

 

Не слід недооцінювати й негативних наслідків провалу – якщо не фінансового і рейтингового, то, принаймні, концептуального – проекту «Великі українці». Савік Шустер неодноразово повторював, що втілення формату 100 Greatest Britons є його мрією, і можна не сумніватися, що у своїх мріях він малював щось відмінне від того, що вийшло. Звинувачення в маніпуляціях, хоч і не стосувалися його безпосередньо, не могли не кинути тінь на обличчя проекту. Коментуючи події навколо «Великих», Савік був вимушений лукавити, але його намагання дистанціюватися від скандалу, як і під час переходу з ICTV на «Інтер», були непереконливі. За інформацією достовірних джерел, ведучого не тримали в курсі фокусів із голосуванням, тож перемога Ярослава Мудрого завдяки масованому голосуванню з кількох десятків телефонних номерів стала для нього прикрою несподіванкою. Проект не виправдав ані рейтингових, ані іміджевих сподівань каналу, а для Шустера став першою очевидною невдачею в його невпинному кар’єрному зростанні на українському ринку.

 

Утім, проблема, яку створив Ганні Безлюдній Савік Шустер, вирішивши відокремитись у власний продакшн та відмовитися від співпраці з «Інтером», полягає не лише у загрозі для рейтингів та іміджу каналу. Втративши «Свободу», «Інтер» втрачає й величезний – найпотужніший серед медійних – засіб політичного впливу. Цей засіб або опиниться в інших руках, або ж надасть політичної ваги самому Савіку.

 

Exodus Савіка Шустера – не єдина широко обговорювана тема зі знаком «мінус», пов’язана з «головним каналом країни». Те, що навколо каналу «Інтер», зокрема питання власності (де-юре і де-факто), завжди клубочилися хмари версій, здогадок, «зливів» та провокацій – не новина. Серед журналістів, які цікавляться питаннями медіа, власності і медіавласності, охочих знайти відповідь на запитання «Хорошковський чи Фірташ?» не бракує. Ваш автор далекий від конспірологічних висновків на кшталт «якщо щось десь опубліковане, значить, це комусь вигідно (хтось за це заплатив)». І все ж поява протягом останніх кількох тижнів трьох гучних медіасенсацій із політичним присмаком, пов’язаних із каналом «Інтер», змушує замислитися. Про дві з них «Детектор медіа» вже повідомляла: це скандал навколо останньої програми Савіка Шустера за участю Давида Жванії та скандал навколо начебто зловмисно перемонтованого інтерв’ю Юлії Тимошенко «Подробицям тижня». Остання хвиля – публікування «Українською правдою» розслідування Мустафи Найєма та Сергія Лещенка у двох частинах: «Олігархічні війни. Як продавали канал “Інтер”» та «Олігархічні війни. Хорошковський як маска Фірташа?».

 

Якщо перша частина цього масштабного розслідування, за всієї поваги до його авторів, становить цінність переважно для істориків українського медіаринку, то вже друга, в якій ідеться про недавнє минуле, дає відповідь на головне запитання: «Скоріше Фірташ, аніж Хорошковський».

 

Чому матеріал з’явився саме зараз? Очевидно, Мустафа Найєм, який працював редактором-кореспондентом «Свободи Савіка Шустера», із міркувань професійної етики не давав ходу цьому матеріалу до моменту розірвання своїх відносин із групою «Інтер». Зрештою, посилення протистояння по лінії «Хорошковський/Тимошенко vs Фірташ/Янукович/Балога», про яке пишуть самі автори розслідування, могло спричинити серію свіжих «зливів». Є підстави підозрювати, що витік інформації стався не без згоди Дмитра Фірташа, адже Мустафа Найєм уже не вперше публікує аж занадто ексклюзивні документи, що стосуються нашого найзагадковішого олігарха. Про те, що все це «не просто так», натякають і високопоставлені джерела «ТК» на каналах – конкурентах «Інтера». Втім, ми повертаємося до конспірології…

 

Хоч хто стоїть за «Інтером» насправді, але протягом останнього року цей «хтось» вибудовує порівняно прозору і відкриту холдингову структуру – U.A. Inter Media Group – яка нарощує та поступово диверсифікує свій медійний бізнес. Незважаючи на те, що для українських ФПГ медіа залишаються передусім знаряддям політичного впливу, «Інтер»-група дедалі менше нагадує м’яч, яким олігархи можуть перекидатись у проміжках між виборами. Крім того, за рік до чергової вирішальної битви за президентське крісло «Інтер» як медіазброя набуває такої ваги, що продати його конкурентам за будь-які гроші було б вельми нерозважливо.

 

Цікаво інше: чи не є раптова анемія «Інтера» наслідком ситуації «перетягування каналу», коли з одного боку в нього вчепилися регіонали і Банкова, а з іншого – Хорошковський і Тимошенко? Якщо прийняти цю гіпотезу, стає зрозуміло, що до з’ясування питання, хто замовлятиме музику на «Інтері» та супутніх каналах під час наступної виборчої кампанії (або кампаній), жодна зі сторін не інвестуватиме великих грошей у продукт для нового сезону, не маючи гарантії, що вкладені гроші не стануть інвестицією в піар політичних опонентів. Якщо ця гіпотеза слушна, то в імовірній патовій ситуації акціонерам залишається «знешкодити» канал, тимчасово мінімізувавши суспільно-політичну складову його мовлення, і залишитись у стані озброєного нейтралітету. Це пояснює ту легкість, із якою власники «Інтера» відпустили Савіка Шустера з його програмою. Адже раніше питання працевлаштування Савіка в Україні завжди вирішували власники, а не топ-менеджери; тепер, якщо вірити втаємниченим джерелам «ТК», найвищою інстанцією, з якою ведучий вів переговори щодо можливого продовження співпраці з «Інтером», були Сергій Созановський і Ганна Безлюдна. Які начебто й запропонували Шустерові завідомо неприйнятні умови. Затопити флот, щоб він не дістався ворогу – таке в історії теж бувало.

 

Передбачаючи слушні зауваження щодо особливостей літнього сезону, облишмо липневі рейтингові таблиці, де «1+1» у деякі дні виграє в «Інтера» за часткою з рахунком ~ 20:18 за аудиторією 18+, а за 14-49 «Інтер» взагалі тримається на третьому місці після «1+1» і Нового каналу. Погляньмо краще на показники «Інтера» за аудиторією 18+ у містах із населенням понад 50 тисяч протягом більш тривалого періоду:

 

 

За новою загальнонаціональною панеллю рейтинг «Інтера» у першому півріччі становив 3,54%, частка – 22,93%: за рахунок великого покриття канал виграє у конкурентів, які мають менш розвинену мережу.

 

Отже, за період роботи команди Безлюдної-Созановського на «Інтері» середні показники зросли: рейтинг – на 0,3 пункти, частка – приблизно на 2 пункти. У першій половині сезону 2007/2008 показники невпинно зростали, у другій у порівнянні з першою відбулося зниження частки. Проте в цілому ці зміни можна вважати незначними.

 

А ось як мінялось співвідношення показників «Інтера» з показниками інших каналів топ-десятки:

 

 

 

Власне, рейтингам «Інтера» вже практично немає куди рости: на ринку йде жорстка конкуренція, й інвестиції деяких каналів другого і третього ешелонів у кожен додатковий пункт рейтингу значно перевищують суму, начебто вкладену торік у розвиток «Інтера» – 20 мільйонів доларів. Невпинне зниження загального показника телеперегляду унеможливлює суттєве зростання рейтингу, а кожен новий нішевий мовник, що виходить на ринок, «відгризає» кавалок від частки універсальних каналів. Зважаючи на це, посилення групи «Інтер» новими каналами (зокрема придбання НТН), їх розумне розведення у ніші, перетворення К1 на всеукраїнський канал унаслідок «рокіровки» з «Мегаспортом» – слушні і далекоглядні кроки, які потребують не менш виваженого продовження з метою розведення каналів по відповідних нішах. І які якраз і свідчать про розуміння того, що можливості для зростання «Інтер» вичерпав. Ідея зробити з К1 «Інтер-2», на якому секонд-хенд каналу-флагмана крутитиметься по другому-третьому разу, в кінцевому підсумку також може бумерангом ударити по «Інтеру», позбавляючи його «ефекту ексклюзивності».

 

Словом, навряд чи в новому сезоні керівництво «Інтера» зможе ставити навіть головним своїм проектам рейтингові планки 30-35%. Принаймні, точно не варто робити це прилюдно.

 

Без сумніву, всіх необхідних антикризових заходів буде вжито, й ефір «Інтера» в новому сезоні не залишиться по-літньому «порожнім». Усю конкретику щодо нових проектів прес-служба каналу поки що тримає у секреті, пропонуючи з початку серпня придивлятися до зовнішньої реклами. А поки поява інтерівських новинок на білбордах чомусь затримується, можемо перелічити ті проекти, про які вже відомо.

 

 

Сайт «Дуся» вже повідомляв про те, що у вересні на «Інтері» стартує «Службовий романс» - адаптація формату The Singing Office («Співочі офіси»), про придбання якого заявив голова правління каналу Сергій Созановський ще у лютому. Програму начебто вестиме Руслана Писанка, хоча підтвердження цієї інформації поки що немає.

 

Із власних джерел «ТК» стало відомо про підготовку до реалізації судового шоу «Народний суд». Як відразу влучно прокоментував цю новину хтось із читачів «ТК», це робиться неначе для того, щоб недешева система голосування «Свободи Савіка Шустера» не простоювала. Поки що офіційної інформації про програму немає. 

 

Ще навесні «Інтер» анонсував запуск на початку сезону 2008/2009 адаптації формату компанії Distraction «The Next Great Leader». Це квазіполітичне реаліті-шоу, в якому зімітовано вибори. У разі крайньої потреби воно може стати у слот «Свободи Савіка Шустера», хоча навряд чи принесе потрібні «Інтеру» рейтинги, адже головними дійовими особами програми є пересічні громадяни.

 

Відкритим залишається питання щодо формату продовження виходу програми Артема Шевченка «Агенти впливу». За інформацією «ТК», пан Шевченко отримав вигідну пропозицію від телеканалу Миколи Княжицького ТВі; зі свого боку, начебто, Ганна Безлюдна запропонувала Артемові розширити проект, зробивши його щоденним. У результаті Шевченко таки залишився на «Інтері», а вакантне місце на ТВі посів його «природний конкурент» Богдан Кутєпов, раніше звільнений із СТБ. Однак майбутнє проекту «Агенти впливу» – під питанням. Якісний щоденний проект журналістських розслідувань – задоволення дуже дороге навіть для такого багатого каналу, як «Інтер», до того ж, воно потребує величезних людських ресурсів, які в умовах дефіциту фахових кадрів дуже важко залучити. Крім того, «Агенти», яким не вдалося «задавити» програму «За вікнами» СТБ у понеділок, зовсім не схожі на «чарівну паличку», здатну вирішити проблеми незаповненого щоденного прайму.

 

Ймовірно, залишаться в ефірі каналу шоу «Модний вирок», «Знак якості», «Ключовий момент», «Картата потата», «Все для тебе», деякі інші проекти власного виробництва та покупні російські, які йшли у минулому сезоні.

 

Можна з відносною певністю визначити російські теленовели, які можуть з’явитися у вересні в інтерівському праймі: зазвичай на «Інтері» у праймових серіальних лінійках опиняється те ж саме, що трохи раніше на головних каналах Росії – «России» і «Первом». Принаймні, про це свідчить перелік серіалів, продемонстрованих «Інтером» у минулому сезоні, із зазначенням каналу, на якому відбулась прем’єра:

 

 

Отже, зважаючи на те, що центральні російські канали відмовилися від «сезонного» принципу побудови сітки мовлення, можна вже зараз почати вгадувати, що з сьогоднішнього їхнього меню купить «Інтер». Але слід врахувати, що «ласий шматочок» - серіал «Монтекристо» виробництва «Амедіа», який зараз іде на «Первом канале» - вже купили «Плюси»… «Інтер» має плани й на серіали, які знімають певні українські продакшни, проте до вересня цей продукт навряд чи буде готовий до показу.

Все буде добре? Певно, що так. Ганна Безлюдна – спец із кризового менеджменту, і неодмінно знайде якщо не повноцінний, то хоча б тимчасовий вихід із ситуації, що склалася. Проте проблеми «Інтера» сьогодні є симптоматичними для великих, неповоротких універсальних телеканалів. Зациклюватися виключно на «мегапроектах», сподіватися на декілька мегапопулярних і суперкомерційних облич, на кілька сторонніх продакшнів – небезпечно. Тримати аудиторію на «голці» якісних довгих теленовел, не подбавши про виробництво або придбання наступних – нерозважливо. Як і мати на весь величезний канал лише одну людину, здатну вести політичне ток-шоу, по 0,66 нормального ведучого на кожну інформаційну програму, а зі сторонніми виробниками поводитися за принципом «на ображених балкони падають». Якщо ваше гасло «після нас – хоч потоп», не забувайте, що потоп може розпочатися ще за вас.