Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 13 лютого перенесла слухання заяв про видачу ліцензій на супутникове мовлення двом великим телевізійним компаніям – «Україні» та 5-му каналу. Мотивація – виховна: мовляв, нехай компанії спочатку виправлять «ознаки порушень», а вже потім претендують на нові ліцензії. Питання про видачу ліцензії на супутниковий канал «Новини» телеканалу «Україна» та ліцензії на супутникове мовлення компанії «Експрес-інформ» (5 канал) зокрема призупинилося через очікування результатів планових перевірок цих телекомпаній, які Нацрада проводила від 15 січня 2008 року.

 

Щодо телеканалу «Новини» (ТРК «Україна»), то члени Нацради визнали презентацію дуже якісною. Відтак на попередньому засіданні 30 січня Нацради проект рішення про видачу супутникової ліцензії було прийнято за основу. Однак остаточне рішення й на засіданні 13 лютого прийнято не було – натомість компанії було сказано: спочатку результати перевірки – потім голосування.  

 

Обговорення тривало так:

 

Віталій Шевченко, голова Нацради:

 

Тетяна Лебедєва, член Нацради:

– Моя позиція така: ми не можемо переносити претензії до компанії «Україна» на іншу структуру, такою, яким є канал «Новини». Це нова команда, яка ще навіть не почала працювати. Є презумпція невинності. Мені здається, ми маємо дати їм шанс, тобто видати ліцензію, а якщо вже цей новий мовник порушуватиме законодавство – то карати саме його і за конкретні речі.

 

Юрій Плаксюк, заступник голови Нацради:

– Від партійного пленуму 1936 року діти за батьків не відповідають...

 

Шевченко:

– Але ми говоримо саме про цю компанію, яка за результатами перевірки демонструє в ефірі дуже багато ознак порушень. Про нову команду говорити зарано... Але представляють цей новий канал саме ті люди, які на засіданні обіцяли, що все буде гаразд, а варто нам було увімкнути телевізор – як бачимо ту саму картину...

Тетяна Мокріді, член Нацради:

– Моя позиція така: гарна презентація, чудовий канал, але зараз ми чекаємо матеріалів перевірки.

Віктор Понеділко, член Нацради:

– Я за те, щоби перенести, але скажіть: ну от отримаємо результати перевірки, винесемо ми ТРК «Україна» попередження, навіть подамо на анулювання ефірної ліцензії, але які в нас навіть тоді будуть підстави не видавати ліцензію на супутникове мовлення? Ні-я-ких!

 

Володимир Манжосов, заступник генерального директора ТРК «Україна»:

– Шановні члени Національної ради! Ми просимо вирішити наше питання саме сьогодні. Чому? Дійсно, є моніторинг Національної ради за 13, 20 і 21 січня. Але 13 січня – це святковий день. Ми ж перекладаємо усі програми, крім музичних і гумористичних, які становили основу сітки мовлення в цей день. А дані моніторингу за 20, 21 січня...

 

Понеділко:

– Володимире Анатолійовичу, я вас правильно зрозумів, треба поставити на порядок денний питання про дотримання телеканалом «Україна» законодавства України?

Манжосов:

– Я думаю, ви неодмінно поставите це питання, але після того, як закінчиться перевірка...

Понеділко:

– А може, одразу зараз?..

Манжосов:

– У будь-якому разі це стосується мовлення телеканалу «Україна». Що стосується телеканалу «Новини» і телеканалу «Футбол», то вони почнуть мовлення з Києва. Нарешті два тижні тому ми уклали договір оренди на велике приміщення, якого нам вистачить, щоби розмістити ці два канали. Ми набираємо на ці два канали тільки україномовних журналістів. І я не бачу такого тісного зв’язку між ТРК «Україна» і нашими новими проектами...

Шевченко:

 

На цьому Нацрада проголосувала за перенесення слухань з цього питання.

 

Аналогічне обговорення тривало і довкола видачі ліцензії на супутникове мовлення компанії «Експрес-інформ». Однак тут варто зазначити, що йшлося не про створення нового каналу, як у випадку з «Новинами», а про супутникове мовлення каналу, який, за словами Івана Адамчука, генерального директора 5-го, «є в ефірі». При цьому ліцензію на супутникове мовлення вже має компанія НБМ, яка й транспортує на супутник сигнал 5-го.

 

Вочевидь, друга супутникова ліцензія потрібна для майбутнього «розселення» компаній, які до цього мовили на одному каналі. Нагадаємо, про «розселення» «Експрес-інформу» та НБМ почали говорити тоді, коли Нацрада своїм рішенням від 5 грудня розподілила канали між телекомпаніями у загальнонаціональній багатоканальній цифровій телемережі – «MX-4». Згідно з цим розподілом, 5 канал отримав одразу аж два місця в цифровому мультиплексі – одне в стандарті MPEG 2 (так званий канал М1, на якому компанія «Експрес-інформ» мовитиме в цифрі разом із Першим національним, «1+1», «Інтером» та ICTV) та в MPEG 4 (канал М4, на якому отримали «прописку» НБМ та «Ера», а на решту 8 позицій оголошено конкурс, що обіцяє бути напруженим).

 

Ігор Курус, перший заступник голови Нацради, на брифінгу 5 грудня пояснював такий крок Нацради тим, що до цього дві компанії були вимушені мовити на одному каналі через дефіцит частот, тепер же «цифра» дасть їм можливість мовити кожній на окремому каналі. Іван Адамчук підтвердив кореспонденту «ТК», що найближчим часом компанія (щоправда, допоки невідомо, яка з двох) презентує концепцію «нового 5-го» каналу, але, вочевидь, у грудні відсутність в «Експрес-інформу» та НБМ програмної концепції під цей майбутній канал не зупиняла Нацраду перед тим, щоби видати 5-му два місця в суворо лімітованому цифровому мультиплексі. Нині ж, коли зайшла мова про необмежений ресурс супутникового мовлення, питання стало руба.

 

Додатковим фактором для відкладення голосування по «Експрес-інформу» стало й те, що Івану Адамчуку нагадали про незакрите питання із двома частотами в Сімферополі: там у 5-го каналу одна частота розірвана, проте вона привабливіша – сильніший передавач, друга ж частота – на повні 24 год/добу, проте передавач слабкий, зона покриття невелика. Відмовлятися від жодної з цих частот телеканалові невигідно, а видавати один сигнал на дві різні частоти канал не має права за законом. Звісно, супутникова ліцензія, не міняючи ситуації по суті, дала би змогу телеканалові «закрити» питання юридично. У будь-якому разі, якщо розселення каналів є неминучим, то наявність «паралельних 5-х каналів» видається тимчасовою. Однак обговорення тривало жорстко, і починалося воно теж із… мовного питання:

 

Віктор Понеділко (доповідач):

Іван Адамчук:

– А про що мова?

Понеділко:

– На 5-му каналі, як я знаю, є кілька випусків російською мовою. Так що, вони на супутнику будуть дублюватися чи перекладатися?

Адамчук:

– У нас є два випуски російською мовою по 10 хвилин. У нас пройшла перевірка, яка визначила, що в нас є порушення в частині мови. 95% українською мовою канал мовить, а 5% – це є суто російськомовні новини. Але ми це мовимо на запит глядачів, можна сказати… Ми будемо просити Нацраду піти нам назустріч, а якщо Нацрада не піде нам назустріч, то ми будемо змушені змінювати сітку мовлення і скорочувати редакцію.

Віталій Шевченко:

– Скільки ви маєте зараз випусків?

Адамчук:

– Два випуски. О 19-й та 22-й...

Плаксюк:

– А ще ж уночі йде...

Адамчук:

– Повтор.

Шевченко:

– Це теж ефірний час! Скільки з урахуванням усіх повторів?

Адамчук:

– Три!

Шевченко:

– Маєте якісь презентаційні документи щодо нового каналу?

Адамчук:

– Канал в ефірі!

Владислав Лясовський, відповідальний секретар Нацради:

– Нащо вам супутник?

Адамчук:

– Тут два варіанти. Перше – доведення сигналу від офісу до передавачів. І друге – розповсюдження. Щоб українці і в Україні, і в Європі могли дивитися перший інформаційний канал.

Ігор Курус, перший заступник голови Нацради:

– Іване Дмитровичу, а скільки нас буде переконувати на 5-му каналі жінка з «Ретоною», що вона не може дивитися на світ без окулярів? Я вже скоро і сам не зможу дивитися на ваш канал без окулярів – там все таке біле, «Ретоною» випране...

Адамчук:

– Ігоре Федоровичу, я би рекомендував вам включити інший канал, подивитися... Але я не хочу цього робити, бо ви мені скажете, нащо ви мене туди відсилаєте, правда?

Шевченко:

– Уявляєте, людина настільки вражена, що вона поклала брудне – а дістала чисте...

 

Адамчук:

– Але ж це не є проблема 5-го каналу! Це питання до рекламодавців! Та й не тільки ми даємо цю рекламу! В даному випадку я відповідаю тільки за наш канал! Люди прагнуть ходити чистими!

Лясовський:

– Я маю запитання до керівника. У вас є болюче питання по частоті в Сімферополі, де 5 канал виходить одразу на двох частотах. Чи не для того ви хочете проліцензувати супутникове мовлення, щоби мати два різні сигнали?

 

Адамчук:

– Стосовно цього запитання я можу вам відповісти коротко: коли це станеться, я поки не можу вам відповісти, але ми плануємо розвести два канали, це будуть дві юридичні одиниці.

Шевченко:

– В порядку обговорення: Нацрада зобов’язала вас запропонувати вирішення цього питання до 1 січня 2008 року. Зараз уже 13 лютого... Ви вже порушуєте рішення Нацради.

Адамчук:

– Давайте і про це говорити, якщо це тема сьогоднішнього засідання...

Шевченко:

– І це теж, оскільки йдеться про ту саму програму, яку буде виведено на супутник. Може, варто було б нам дочекатися матеріалів перевірки, а тоді вже... Щоб ми були абсолютно спокійні...

Понеділко:

– Дозвольте мені, як доповідачеві: тоді, виходить, ми не довіряємо програмній концепції, яку схвалили самі... А щодо Сімферополя, то це НБМ порушила. А завтра НБМ прийде і скаже, що все робить правильно. А «Експрес-інформ» все робить правильно, і я за те, щоби й ця програма російськомовна зберігалася – вона збагачує канал, і хоч чимось не дратує людей...

Лебедєва:

– А я за те, щоби ще англійську мову додати!

Адамчук:

– Так у нас же були англійські випуски, але ми їх зняли, передбачаючи цей момент виконання ліцензії.

Шевченко:

– Я вважаю, що якщо є матеріали перевірки, то треба заслухати це питання через тиждень.

Лебедєва:

– На мою думку, в данім разі не йдеться про створення нового супутникового каналу, а про використання супутника як технічного транспорту і розширення аудиторії впливового українського інформаційного каналу. І я би могла голосувати за це питання сьогодні, мені здається, що це ніяким чином не пов’язано з перевірками... Але якщо ми сьогодні вже прийняли одне рішення про перенесення…

Шевченко:

– В данім випадку це ще більш логічно! Адже ідеться про ту саму програму і про розширені можливості її донесення. І ця компанія перевірялася, тож логічним є дочекатися матеріалів перевірки.

Курус:

– Наскільки я розумію, дві компанії «розводяться», оскільки вони отримали два місця у цифровому мультиплексі. НБМ має супутникову ліцензію. Ідеться ж не про те, що ці компанії будуть двічі піднімати на супутник один і той самий сигнал – це даремно витрачені кошти. Який сигнал підніматиме «Експрес-інформ»?

 

– Пан Адамчук сказав, що ідеться про той канал, що ми його бачимо в ефірі....

Курус:

– Який канал буде іншим?

Адамчук:

– НБМ.

Курус:

– Але тоді НБМ доведеться внести зміни до супутникової ліцензії...

 

Шевченко: – Я бачу, що це ситуація із Сімферополем у квадраті...

Адамчук:

– Давайте не будемо перебільшувати ситуацію, бо зараз можемо створити прецедент абсолютно незрозумілий. Ми подали заявку – будь ласка, ваше право її розглянути і або видати ліцензію, або ні.

Шевченко:

– Хто створює прецеденти? Це буде Сімферополь у кубі. Всі прецеденти були створені двома компаніями, а ви їх не можете розрубати... А зараз те саме буде в супутнику.

Адамчук:

– Віталію Федоровичу, підніміть ліцензійні документи, ви все там побачите. Ви ж ліцензували ці компанії. Ліцензували програмні сітки, обґрунтування програмних концепцій. Абсолютно жодна компанія не порушує ліцензійних зобов’язань.

Шевченко:

– Вибачте, тоді я попрошу вас підняти наше рішення із зобов’язанням до 1 січня і ваші листи нам, і запитати себе, чи дали ви нам відповіді.

Адамчук:

– Дав. Жодна компанія не порушує ліцензійних зобов’язань.

Шевченко:

– Це не відповідь. У такому ключі Нацрада вже прийняла рішення, що ви повинні цю ситуацію розрубати.

Адамчук:

– У цьому випадку буде рішення суду – тому що буде судове засідання – і я хочу, щоби суд роз’яснив, якщо не може роз’яснити Нацрада, яка дала право мовити обом компаніям...

Шевченко:

– Так, може, вам простіше і в суді ліцензію на супутникове мовлення одержати?

Адамчук:

– Суд ліцензії не видає.

Плаксюк (до Шевченка):

– Віталію Федоровичу, ви ведете діалог із ним уже 5 хвилин, давайте й ми обговоримо.

Мокріді:

– Можна я. Я не розумію тону вашої розмови. В мене особисто немає навіть бажання слухати, що ви зараз говорите. Починаючи з того, що я вже не розумію, який канал за якою концепцією – перше, і завершуючи тим, що нам розказують про суди. Ви сюди для чого прийшли – отримати ліцензію?

Адамчук:

– Так.

Мокріді:

– Нарешті я зрозуміла.

Плаксюк:

 

Однак голосування відбулося лише процедурне – за перенесення розгляду до отримання результатів перевірки. Попередньо Нацрада також обговорила пропозицію Владислава Лясовського щодо того, щоби апарат зібрав усю інформацію по Україні щодо «паралельного» мовлення телекомпаній у тих чи інших населених пунктах, оскільки і в цій проблемі 5 канал не самотній, а отже, як було сказано, це питання треба вирішити комплексно.

 

Марно заперечувати ефективність комплексного підходу. І бажання Нацради «навести порядок» у телерадіопросторі більш ніж природне й заслуговує на повагу, тому хід (та й рівень) дискусії мені видавалося вартим передати в данім разі якнайдетальніше з мінімальними редакторськими втручаннями, а не обмежуватися констатацією факту самого рішення, як ми це робимо зазвичай. Заявити окремі позиції окремих членів колегіального органу. Адже, як видно з ходу дискусії, не тільки мовники чи спостерігачі, а й дехто в самій Нацраді сприймає бажання в момент видачі ліцензії пригадати телеканалам усі погрішності як репресивну педагогіку, що має досить опосередковане відношення до регуляторної діяльності.

 

Та й сама дискусія наштовхує на думку, що відповідальність за той хаос, який накопичувався у телепросторі протягом 15 років, регуляторний орган хоче покласти на самі телекомпанії – і лише на них. Хоча накопичувався цей хаос спільно – і телекомпаніями, і Нацрадою, причому за активної і безпосередньої участі останньої, нехай і з іншими членами. Тож якщо існує відповідальність «дочірніх» каналів за діяння «великих» мовників, то чому не існує відповідальності Нацради за дії колег попередніх каденцій – адже для мовників усі вони представляли одне – державу?

 

І другий алергічний момент – мовне питання, яке дедалі більше стає інструментом репресій. Якщо два російськомовні випуски новин за стовідсоткової мовній квоті (а саме до такого процентного співвідношення мов Нацрада мовників дуже активно й досить жорстко спонукає), можуть стати загрозою до втрати ліцензії, а англійська редакція новин закривається саме з цієї причини, про що зазначив Іван Адамчук, то чи така українізація нам потрібна? Утім, про це буде привід поговорити детальніше після наступного засідання, на якому мають бути представлені саме ті результати перевірки, які й дадуть змогу вирішити питання із видачею супутникових ліцензій комплексно.