Едуард Прутнік: «Я топ-менеджер, а не топ-імператор»
Голова Держкомтелерадіо поспілкувався з читачами «Детектор медіа». Повний текст чату.
– Едуарде Анатолійовичу, чи подали ви вже документи на реєстрацію народним депутатом?
– Пакет документів, необхідний для реєстрації, поданий до юрвідділу Партії регіонів, яка буде подавати документи до ЦВК.
– Как известно, с обретением «Укрвидавполіграфія» ваш комитет получил и печальное наследство в виде судебных исков. Как решается эта проблема? То же касается устаревшего оборудования.
– Проведена Госкомтелерадио по упорядочиванию уставных документов и организации эффективного управления. Проведены общие сборы акционеров, избраны члены наблюдательных советов. Кроме того, удалось выиграть несколько судебных дел по поводу незаконного отчуждения имущества «Укрвидавполиграфии». Некоторые договора купли-продажи были признаны недействительными и суд обязал вернуть имущество предприятиям. Например, издательство «Надднепрянская правда» и Харьковская книжная фабрика. Что касается новой техники, впервые за последние годы предприятия получили возможность технического обновления. В 2007 году предприятия компании за собственные и кредитные средства приобрели новое оборудование на сумму 13 млн грн.
– Как вы себе представляли дальнейшее развитие отрасли, в случае, если бы коалиция «бело-голубых» оставалась у власти и у вас была бы возможность занимать эту должность еще несколько лет? Какие бы были ваши приоритеты?
– Ця галузь не має кольору, тому пріоритети не пов’язані з коаліційними перемовинами. Інформаційна сфера повинна бути деполітизована. Тому основні пріоритети: інформаційна безпека та самодостатність держави, відкритість та інтегрованість в світове інформаційне суспільство. Як кроки, то це суспільне мовлення, роздержавлення друкованих ЗМІ, впровадження цифрових стандартів у телерадіомовлення, законодавча підтримка поліграфічної галузі, кіновиробництва тощо.
– Сегодня полиграфическая отрасль не считается достаточно престижной и хорошо оплачиваемой. Как вы решаете вопрос?
– На сегодняшний день картина, действительно, не самая лучшая. Я возьму за аналог государственные предприятия, на которых работает 3 345 человек. Средняя зарплата 1443 грн. Это на 18% больше, чем в прошлом году. Погашена многолетняя задолженность в размере 230 тысяч грн. Уплачено налогов и сборов в бюджеты всех уровней на сумму 21 млн грн. Поэтому тенденция в целом положительная, и с развитием рынка, который будет давать заказы этой отрасли, она будет обновляться и развиваться. Роль государства в этом значительна.
– Как формируется список изданий программы «Украинская книга»? Какая динамика бюджетного финансирования этой программы? Включены ли в программу издания для нацменьшинств? Можете ли вы назвать несколько?
– Бюджетом утверждено 20 млн грн. В этом году впервые количество заявок достигло 1300, а если это перевести в деньги, то общая сумма составила бы 146 млн. грн. Но имеем 20 млн. Поэтому впервые формирование списка прошло по новым правилам: окрыто названо всех претендентов, список был размещен на официальном сайте комитета, впервые научно-экспертный совет провел рейтинговое голосование по формированию списка. В состав совета ввошли представители общественности, телевидения, радио, творческих специальностей. В программу включены книги языками нацменшинств. Всего 26 книг, общим тиражом 51 600.
– Едуарде Анатолійовичу, відомо, що ви – новий член Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Якими ви бачите свої завдання у складі цього органу і чи все вас влаштовує у його попередніх рішеннях?
– Як батька трьох дітей мене, звичайно, не все влаштовує з рівнем моралі в суспільстві. Тому я братиму активну участь в роботі комісії. Сприятиму активізації діяльності та створення в майбутньому системного підходу в позиціюванні цієї комісії в державі.
– Пане Едуарде, які останні вісті з «фронтів» війни з «Укртелефільмом»?
– Нами приймаються дії для повернення підприємства в сферу управління держави. На сьогодні колишні керівники намагаються вивести підприємство з-під державної власності, змінити власність шляхом передачі цілісного майнового комплексу студії в оренду ТОВ "Орендне підприємство «Укртелефільм». Сьогодні завдання Держтелерадіо - шляхом реорганізації студії зберегти державне майно і направити зусилля на розвиток «Укртелефільму».
– Шановний пане Едуарде, що , на Вашу думку, слід зробити, щоб увести рекламу на телебаченні у цивілізоване русло?
– Єдиним шляхом є законодавче поле, тому працювати над законодавчими актами та їх виконанням.
– Проводите ли вы анализ издания книг частными издательствами. Какой механизм подсчета? Чем мы можем гордиться участием во Франкфуртской книжной выставке-ярмарке? и последний вопрос: сколько книг издается на русском, а сколько на украинском языке?
– За это отвечает Книжная палата Украины, куда присылается экземпляр с каждого издательства независимо от формы собственности. Основным достижением является то, что у нас идут плодотворные переговоры, и мы ожидаем, официального подтверждения того, что Украина будет почетным гостем в 2012 году на Франкфуртской выставке. Там же во Франкфурте нам официально подтвердили, что Украина будет почетным гостем на 21-й Московской выставе-ярмарке. По программе "Украинская книга" язык украинский, а в целом по статистике 65% издается на украинском.
– Пане Едуарде, як розв’язалася історія зі звільненням Зураба Аласанії?
– Він не звільнений.
– Пане Едуарде, як член Нацкомісії з питань моралі, чи ви вважаєте моральною рекламу алкоголю та тютюну взагалі?
– Носії мають бути обмежені, реклама не повинна переростати у пропаганду. Головне в рамках законодавства.
– Пане Едуарде, наші журналісти протягом місяця не мали можливості отримати матеріали від каналу «Культура», засновником якого є ваш комітет, оскільки на цьому каналі... немає Інтернету. Чи вважаєте ви нормальною ситуацію, коли канал «Культура» відрізаний від світового інформаційного (не кажучи вже про культурний) контексту?
– Безумовно, це неприпустимо, тому там зараз нове керівництво.
– Шановний Анатоліє Едуардовичу! Сьогодні актуально стоїть питання переходу Національної телекомпанії на рейки суспільного мовлення. Але чи не складається враження, що її готують під приватизацію. Адже суспільне – це фактично те ж державне мовлення, і на першому етапі скоріш за все буде підтримуватися за рахунок бюджетного фінансування. Втім, зміна назви передбачає зміну управління. Зокрема, пропонується Кабінет Міністрів від Першого Національного відсторонити, утворивши замість цього громадську раду. Але це вже буде неконкретна структура, яка поки базується на неконкретних балачках про суспільне мовлення, які дозволяють собі деякі політики. Ніхто не знає, до чого це призведе врешті-решт. Але можна передбачити остаточне знищення державних позицій в інформаційному просторі України. Чи не бачить у зв’язку із цим Держкомтелерадіо небезпеку присвоєння Національної телекомпанії олігархічними структурами? Як це сталося з частотним ресурсом, який сьогодні непрозоро розподіляється НКРЗ. Аналогічний процес відбувається з непрозорим розподілом ліцензій на телебаченні в особі Національної ради України з телебачення і радіомовлення. Чи не дійшла тепер черга до державних ЗМІ під прикриттям гасел про суспільне мовлення?
– Навколо суспільного мовлення багато балачок. Я впевнений, що створення суспільного – це єдиний шлях, яким ми повинні пройти. Підписано Декларацію про співпрацю між Комітетом ВР з питань свободи слова та інформації, Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, Держкомтелерадіо та Національно радою з питань телебачення та радіомовлення з метою запровадження в Україні суспільного мовлення. На її виконання створено робочу групу для розробки Концепції суспільного мовлення. Тому, безумовно, базою суспільного мовлення буде державний ресурс як технічний, так і частотний. Як пілотний проект – це робота Першого громадського на базі ОДТРК. Наше завдання проаналізувати технічні можливості, творчо-виробничий потенціал, конкурентоспроможність некомерційних мовників на телерадіоринку, відпрацювати схему фінансування (скоріше за все на першому етапі фінансування проводитиметься з держбюджету). Друге – система управління – наглядові ради. Вони необхідні, але вони не повинні бути заполітизованими. Є досвід європейських країн, де представники політичних сил в наглядовій раді не перевищують 30%. Наглядова рада суспільного телебачення та радіо - це не парламент. Стосовно Першого національного – всі закиди безпідставні.
– Здравствуйте, Эдуард. Немалое количество людей (включая ваших политических оппонентов), так или иначе связанных с масс-медиа, считают Вас достаточно профессиональным менеджером, который находится на своём месте. Однако, при условии создания демократической коалиции, скорее всего, Вы лишитесь своей должности. Как Вы можете оценить ситуацию и перспективы развития страны, когда та или иная занимаемая должность зависит не от профессиональных и интеллектуальных способностей человека, а от его приближённости к определённой политической партии, финансовой группе или просто величины его «денежного чемоданчика»?
– Политика есть политика, у нее свои правила. Я уверен, что за годы независимости была возможность убедиться насколько тонкая материя информационное пространство и к чему приводит его заполитизированность.
– Чи цікавилися вашою думку з приводу наступника? Чи є така людина, якій би ви особисто могли довірити своє господарство (державне ТБ і радіо) й не переживати за долю реформ, які ви розпочали?
– Це не моє, а державне господарство, яким я зараз керую. Я топ-менеджер, а не топ-імператор (це з приводу наступника).
– Пане Едуарде, наша місцева державна телерадіокомпанія видає останнім часом найякісніший продукт в місцевому телепросторі, але мені особисто і моїм друзям і знайомим не зрозуміло, чому вони виходять на одному каналі з приватною телекомпанією ТВА, яка крім новин ні на що не здатна (суцільна муть – реклама якихось псевдознахарів, ворожок і т.д.). Невже не можна надати державній телекомпанії окремий канал, чи «попросити» приватних «діячів» піти?
– Ми працюємо над цими питаннями, Чернівці не єдині, хто ділить ефірний час із комерційними каналами. Був певний період, коли ніхто не бачив потенціал ОДТРК. На сьогодні перспектива суспільного мовлення і робота «Першого громадського» піднімають значимість цих структур. А в рамках закону – де можемо, там сприяємо поверненню повного ефірного часу. Так сталося в Дніпропетровську з 51-им каналом.
– Які були причини катастрофічного провалу України в Варшаві (програма «Україна – почесний гість Варшавського книжкового ярмарку», травень, 2007 року), про який написала вся варшавська преса, і хто винен у тому, що постраждало реноме України?
– З приводу книжкової виставкової діяльності можу сказати, що я не погоджуюсь з думкою про повний провал у Варшаві. Це життя і жива робота, всім не догодиш. Але всім, хто займається цією справою, вдячний за допомогу і рекомендації, поради, в час підготовки, а не по завершшенню виставки. Хочу всіх запевнити, що Деркомтелерадіо працює для того, щоб популяризувати українську книгу, а не для того конкурувати з іншими приватними компаніями, які займаються виставковою діяльністю. Оскільки мета - це рпозвиток української книги, то ми не конкуренти, а партнери. Ціль одна -- повернути суспільство до книги.,
– Едуарде Анатолійовичу, про вашу роботу в Держтелерадіо дуже позитивно відгукуються «помаранчеві» з Нацради, парламентського комітету тощо. Вам вдалося знайти з ними порозуміння, незважаючи на різницю у політичних поглядах. Водночас найжорсткіше критикує вас Олена Бондаренко, член ПР. Можливо, вам варто просто змінити політичну заради продовження вашої успішної роботи? «Париж вартий меси»?
– Можливо, Париж і вартий меси, але я дуже задоволений, що у політиків в цілому є спільні цілі. Я не вважаю, що Олена Бондаренко погано відгукується про мою діяльність. Дискусія – це добре.
– Госкомтелерадио получило в свое управление целый ряд проблемных предприятий. Среди них и концерн РРТ. Накануне передачи концерна как раз всплыли коррупционные схемы руководства, был назначен новый президент Анатолий Антоненко. Удалось ли Комитету справиться с финансовыми проблемами концерна?
– У нас завтра как раз коллегия комитета по этому вопросу. Мы действительно получили в наследство много нерешенных вопросов, и сейчас усиленно занимаемся их решением.
– Ви дуже багато робите для переоснащення ОДТРК – і це, вважаю, добре. А що буде із старим списаним обладнанням? Чи не маєте наміру відкрити музей телебачення?
– Він уже відкритий на базі НТКУ. Мені приємно, що школярі приходять туди на екскурсії. При заміні обладнання, все, що цікаве для музею, ми їм передаємо. Такий самий музей ми готуємо на базі КПІ, тільки вже по поліграфічній галузі.
– Эдуард Анатольевич, правда ли, что компания Капиталинвест, к которой вы некогда имели отношение, в обмен на 60% канала НТН получила некоторое количество акций УНТК («Интер»)? Сколько именно процентов?
– Армия, в которой я служил, перешла с портянок на носки. У этой компании своя жизнь, к которой я не имею отношения.
– Почему политики, по-вашему мнению, так боятся общественного ТВ? И почему руководство УТ-1 так боится запрета на коммерческую рекламу
– В случае отсутствия контракта на комерческую рекламу, ему будет недостаточно денег для производства собственного продукта. Я не думаю, что политики боятся, просто многие не глубоко владеют вопросом, а тема на слуху.
– По каким критериям будет определять победителей детских и юношеских периодических изданий? Можете ли вы обеспечить прозрачность и объективность результатов?
– Я приложу все силы для того, чтобы это было максимально прозрачно.
– Здравствуйте, Эдуард! Не так давно, Нацрада отказала в открытии лицензии каналу «Дизайн-ТВ». Одна из причин - представленная программная концепция канала. Как человека, имеющего непосредственное отношение к дизайну, мне хочется видеть качественный и грамотный продукт на экране. Надеюсь, Вы сможете ответить на этот вопрос. Меня интересует, каким образом, где, у кого и вообще возможно ли ознакомиться с этой концепцией и получить информацию о людях, которые изъявили желание открыть «Дизайн-ТВ» в Украине??!
– Я понимаю ваш интерес, но вопрос немного не по адресу. Нужно обратиться в Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания.
– Коли в ефірі державного телебачення можна буде бачити якусь програму, де б висвітлювалися проблеми з підготовки до ЄВРО-2012?
– Уже сьогодні НТКУ започаткувала у програмах «Світ спорту», «Спорт та ми», «Наш футбол», нову рубрику «На шляху до Євро-2012». Всі ОДТРК та НРКУ також працюють по висвітленню цієї теми.
– Минулого тижня в дуже стислі терміни постановою Уряду було введено ще одну посаду заступника Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення на додаток до чотирьох вже існуючих. Поясніть, будь ласка, які додаткові повноваження надані Комітету, що зумовило потребу у ще одному заступнику? На цю посаду (теж дуже оперативно) призначений «відомий фахівець» в інформаційній сфері пан Марочкін. Чим конкретно буде займатись новопризначений заступник і чи відповідає досвід його попередньої роботи покладеним на нього обов'язкам?
– З передачею до Комітету «Укрвидавполіграфії» та концерну РРТ була введена ще одна посада заступника.
– Еще летом этого года появилась информация о создании «Мегаканала»,о том, что это будет общественное ТВ. Вместо этого телезритель получил всего лишь программу новостей «Перший громадський». Почему прекратился разговор о том, что создается канал общественного ТВ? Выдохлись?
– Сейчас идет отработка технологий. Этот телевизионный блок рассматривается как начало формирования полноценного общественного телевидения в Украине. «Перший громадський» нацелен на социальное развитие общества. Он работает по социальной модели, то есть не ставит своей целью получения прибыли. Этот телевизионный блок рассматривается как начало формирования полноценного общественного телевидения в Украине. Мы будем расширять время вещания и контент.
Незабаром Едуард Прутнік відповість на всі інші запитання, які були поставлені й залишились без відповіді під час он лайн-спілкування.
Фото Сергія Старостенка
Чат-конференції проводяться у рамках проекту співробітництва та обміну досвідом з регіональними медіа за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. «ТК» запрошує журналістів із регіонів ставити свої запитання герою та присилати їх заздалегідь у разі, якщо вони не матимуть можливості взяти участь у чаті в режимі реального часу. Після завершення бесіди вони матимуть нагоду використати відповіді героя чату у своїх матеріалах за умови посилання на «ТК». Чати з цікавими особистостями зі світу медіа (і не тільки) проходитимуть на «ТК» раз на два тижні.
Повна версія чату...
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
3
otar
6252 дн. тому
2 Об'єктивно - ви б хоч почитали, перш ніж заводити свою улюблену волинку "замовне!" :) Це ЧАТ, а не інтерв'ю. Запитання ставили читачі Телекритики.
Об'єктивно
6252 дн. тому
Держтелерадіо виділяє державні кошти переважно на підпорядковані йому видавництва. Ось чому на його сайті відсутня інформація про те, яке видавництво і скільки грошей отримало. Інтерв'ю з Прутником явно замовне.
Сруль
6254 дн. тому
Не, ну вы видели этого Чабана? Мишигаз!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ