12 серпня у Івано-Франківську розпочався фінальний етап національної ініціативи з підтримки української культури «Тисячовесна». З 12 по 16 серпня триватимуть пітчинги, де учасники презентуватимуть свої проєкти. 16 серпня заплановане оголошення переможців. Їх кількість залежатиме від рішення експертів. Ті вноситимуть результати свого голосування в автоматичну систему. І далі розраховуватиметься бюджет на ті проєкти, які отримали найбільше підтримки.

«Але далі вони мають право переглянути рішення і сказати своє фінальне слово в кінці. Кожен з експертів має взяти на себе відповідальність за рішення, яке буде прийняте», — сказала віцепремʼєр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

У інтерв’ю «Детектор медіа» пані Тетяна розказала про продовження програми, стратегію повернення коштів державі й економічні показники, які свідчитимуть про успіх реалізації «Тисячовесни».

— Пані Тетяно, які ваші головні очікування від запуску проєкту «Тисячовесна» та майбутньої співпраці з авторами проєктів?

— Створиться багато нових партнерств, нових ідей. Попри все, звісно, ми маємо досягти цілі, яку перед собою поставили: відібрати ті культурні продукти, які дійсно мають величезну цінність для розвитку української культури та всієї галузі, а також для того, щоб українська культура стала помітнішою за кордоном. Тому очікування таке, що сьогодні й протягом наступних п’яти днів ми відберемо дійсно якісні, гідні проєкти, які будуть реалізовані та побачені публікою.

• Читайте також: Больові точки «Тисячовесни»

— Які економічні показники визначають успіх проєкту? Як ви будете створювати план вимірювання результатів і впливу?

— У нас є три індикатори, за якими ми оцінюватимемо проєкт після його запуску. Перший (звісно, найбільш практичний, його можна легко порахувати) — це кількість людей, кількість споживачів в Україні, які побачать цей культурний продукт: кількість прослуховувань музики, яку ми відберемо, або бокс-офіс (касові збори) у фільмах. Також враховуватиметься, які саме майданчики будуть залучені для розповсюдження цього контенту. У цей же пункт входить і те, яка кількість міжнародного співфінансування буде залучена для створення цих проєктів.

Другий KPI для нас — це розвиток індустрії. Ми розуміємо, що 4 мільярди гривень, які зараз будуть залучені на ринок, — це та сума, яка дозволить створити велику кількість робочих місць і посприяє тому, що буде сплачено ще більше податків. Тобто це потужний буст для індустрії.

І третій, основний, на мою думку, показник. Звісно, ми можемо врахувати кількість переглядів, кількість створених продуктів чи обсяг співфінансування, але найголовніше — це вплив, який цей створений культурний продукт матиме на українців. Тут ми відштовхуємося від того, що перед запуском ініціативи проводили дослідження споживання продукту. Відповідно до цього дослідження, 71% українців споживає російський контент. Тому ми зробимо повторні заміри наступного року, щоб порівняти з поточними показниками й подивитися, чи змінилася ця цифра.

Ми розуміємо, що не тільки проєкт «Тисячовесна» впливатиме на цей показник, але вона точно матиме на нього дуже великий вплив. І, звісно, ми подивимося, чи дійсно на ринку стало більше якісного українського культурного продукту, який дозволить українцям ефективно протидіяти інформаційним загрозам, плекати власну ідентичність і мислити українськими сенсами.

• Читайте також: «Тисячовесна» у розпалі: 2634 заявки, 40 днів на оцінку, 10 хвилин на пітчинг

— А чи може рік бути достатнім періодом для того, щоб цей показник проявився?

— Звісно, державна інвестиція в культуру — це дуже довгостроковий проєкт. Ми ж погоджуємося, що є такі українські фільми (скажімо, «Тіні забутих предків»), які були зняті десятки років тому, але, тим не менше, коли людина їх дивиться сьогодні, вона відчуває ті самі речі, про які я говорила: українські сенси, українську ідентичність і ще глибше розуміє, хто ми такі, українці. Тому ми однозначно хочемо, щоб у процесі реалізації «Тисячовесни» створювалися такі фільми, серіали та виставки, які будуть актуальними для нас у наступні кілька років, але водночас не втратять своєї цінності для наших дітей і майбутніх поколінь. Саме таку спроможність і має якісний культурний продукт.

Тут важливо зазначити, що зараз ми створюємо культурний продукт за кількома напрямками. Відповідно до правил проєкту, автори не можуть створити абсолютно всі продукти миттєво. Якщо говорити про напрям аудіовізуальні шоу і відео для соцмереж - це напрямки, де ми отримали дуже багато заявок, то там ми побачимо готові продукти вже до кінця цього року. Такі правила нашого проєкту. Тому я думаю, що в цей самий час наступного року ми вже зможемо зробити перші заміри. Зрозуміло, що дуже багато всього ще перебуватиме в роботі. Певні продукти будуть створені аж у 2028 році. Проте менше з тим, я думаю, що рівно через рік ми зможемо заміряти перший відчутний результат.

Тому я думаю, що ініціатива має бути циклічною та системною. Зараз ми маємо фінал проєкту «Тисячовесна-2026». Щойно ми підпишемо всі договори й почнемо фінансування, ми з командою одразу почнемо робити все для того, щоб запустити «Тисячовесну-2027». Як говорив наш президент, «Тисячовесна» у 2027 році обов’язково буде, там також будуть представлені книги й онлайн-ігри. Зараз ми працюємо над тим, щоб перший сезон пройшов настільки вдало, аби фінансування на наступний рік для ініціативи стало ще більшим. Сподіваюся, нам усе вдасться. Відповідно, якщо такими нашаруваннями проєкт діятиме в наступні роки, я думаю, що результат буде дуже помітним.

— Чи розробляєте ви механізми повернення вартості проєктів у бюджет? Тобто чи плануються механізми, коли кошти повертаються державі для їхньої подальшої реінвестиції в новий етап проєкту?

— Так, ми повідомили про це нашим учасникам, вони всі чудово розуміють умови, які на них чекають. Держава безпосередньо зацікавлена в тому, щоб культурний продукт був успішним і заробляв. Тому частина доходу, який зароблять переможці, буде повертатися до державного бюджету. Це дійсно важливо, адже саме це створить передумови для фінансування ініціативи у майбутньому. Тобто сьогоднішній успішний продукт інвестує в те, щоб хтось створив успішний продукт у наступні роки.

— А є якийсь конкретний відсоток повернення коштів, який ви очікуєте отримати за рік?

— Ми чітко усвідомлюємо ризик, що далеко не весь культурний продукт буде комерційно успішним. Але відповідно до правил проєкту, учасник укладатиме договір про сплату прибутків, яким визначатимуться механізм і умови сплати прибутків (частини прибутків) від комерційного використання фільмів, серіалів, інших проєктів і творів до повного повернення отриманих із державного бюджету коштів. Мова про повернення 50 % від прибутку, до моменту повернення державного фінансування. Це стосується комерційних проєктів. Водночас є продукти, які, ми заздалегідь розуміємо, будуть некомерційними. І тут ми не хочемо вимагати повернення коштів у якихось жорстких цифрах. У разі відчуження майнових прав інтелектуальної власності на фільми, серіали, інші проєкти та твори третім особам обов’язок щодо сплати на користь держави відповідних прибутків (частини прибутків) переходить до набувача прав, із яким укладається відповідний договір.

— Чи можна очікувати повернення умовно 50%?

— Повернення не є метою, нам головне дотримуватися першочергових цілей ініціативи «Тисячовесни». Хотілося б, щоб перша «Тисячовесна-2026» показала результат. Важко прогнозувати у відсотках, можливо, це буде й 50% успішних випадків, адже всі заявки у нас просто фантастичні й дуже класні. Але ми розуміємо, що в країні триває війна, і на процеси можуть впливати різні форс-мажори. Тому зараз цей показник важко зафіксувати. Але, звісно, хотілося б, щоб фінансування “Тисячовесни” на наступний рік було більшим, ніж нинішні 4 мільярди гривень.

• Читайте також: На низькому старті перед фіналом

— Які головні ризики ви бачите в реалізації проєктів?

— Почну з того, що правила проєкту та його структуру ми прописували таким чином, щоб профінансувати лише ті продукти, які мають реальний потенціал бути створеними. Тобто всі неспроможні команди ми відсіяли ще на другому етапі конкурсу. Але, тим не менше, ми розуміємо загальну ситуацію в державі, яка може безпосередньо вплинути на виготовлення культурного продукту. У наших учасників можуть трапитися різноманітні форс-мажори. Проте, повторюся, правила проєкту створені так, щоб мінімізувати ці ризики ще під час відбору.

Що ще дуже важливо: ми орієнтуємо проєкт “Тисячовесна” на те, щоб вона не була замкненою винятково всередині держави. Нам критично важливо зробити так, щоб створений культурний продукт побачили за кордоном. Для цього у нас є особливі майданчики. Ми зараз активно готуємося до проведення культурних сезонів Україна — Німеччина та Ірландія. Уже зараз, дивлячись на проєкти «Тисячовесни», ми думаємо про те, які саме культурні продукти з майбутнього пулу ми зможемо представити на цих міжнародних платформах. Ми готуємо авторів до того, щоб вони дуже щільно працювали з нами на міжнародних майданчиках для демонстрації свого продукту за кордоном.

Ми прагнемо, щоб це був експортно орієнтований продукт, а не лише замкнений для українців у межах України чи для української діаспори й тимчасових мігрантів за кордоном. Фактично, ті сенси, які ми можемо донести через наші культурні продукти іноземцям, — це також частина нашої стійкості, нашої майбутньої перемоги та тих глобальних результатів, яких ми хочемо досягти.

— Чи є якась конкретна стратегія промоції на міжнародних платформах, міжнародних каналах і провідних іноземних медіамайданчиках?

— У нас є чітка стратегія, і її невіддільною частиною є те, що до третього етапу «Тисячовесни» залучені міжнародні експерти. Це люди, які представляють різноманітні авторитетні інституції за кордоном (наприклад, аналоги Держкіно з інших країн). Вони чудово знають європейський і світовий ринки: який саме фільм чи театральний продукт, так би мовити, «зайде» аудиторії в їхніх державах. Вони мали прокоментувати це під час відбору та допомогти українським експертам виявити дійсно перспективні проєкти з експортним потенціалом.

Далі наша стратегія полягає в тому, що Україна бере системну участь у низці ключових культурних і політичних подій за кордоном. Як ви знаєте, ми постійно представлені на Венеційській бієнале, на великих книжкових і престижних кінофестивалях, які відбуваються щороку (як великих, рівня Венеції чи Торонто, так і менших, локальних). Ми працюємо над тим, щоб продукти, створені в межах «Тисячовесни», обов’язково потрапили на ці майданчики.

Інша важлива частина нашої міжнародної присутності - глобальні політичні події великого масштабу: Світовий економічний форум у Давосі, Конференція з питань відновлення України (URC), Мюнхенська безпекова конференція тощо. Дуже часто це потрібно для того, щоб політичні розмови в питаннях безпеки, оборони чи економіки супроводжувалися видимою і достатньо ясною культурною складовою.

Тому що, коли ми, наприклад, були на URC в Гданську, ми організували виставку картин і фотографій про те, як Україна переживала блекаути й енергетичну кризу. Іноземці раніше не знали в деталях, що саме доводиться переживати звичайним людям і як це бачать наші митці. Вони дивилися цю виставку і відкривали для себе щось зовсім нове про нас.

Наприклад, кожні п’ять років також відбувається Всесвітня виставка Експо (World Expo). Торік вона проходила в Японії, в Осаці, й ми створили там фантастичний павільйон, присвячений українським цінностям, які не продаються. Цей павільйон відвідало кілька мільйонів людей з усього світу. Відгуки від японців вражали. Вони казали: «Тепер ми розуміємо, хто ви такі — українці. Ми знаємо ваші цінності. Ми розуміємо, що вам можна довіряти, з вами можна будувати довгострокову співпрацю, у вас можна інвестувати й підписувати серйозні угоди». І все це вони говорили, просто побачивши наш павільйон, який насправді став масштабним та успішним культурним продуктом. Оце і є ті реальні результати нашої стратегії міжнародного представництва, яку ми плануємо реалізовувати й надалі.

І тепер у межах «Тисячовесни» ми шукаємо культурні продукти у сфері візуального мистецтва, які зможемо представити на подібних майданчиках, або короткі фільми, які зможуть розказати світові про Україну.

— Чи допоможе це у перспективі залучити фінансові донорські кошти для подальшого фінансування ініціативи «Тисячовесна»?

— Уся міжнародна фінансова допомога спочатку безпосередньо надходить до загального державного бюджету, а вже потім у рамках загальнодержавних процесів розподіляється на різні цільові бюджетні програми — на безпеку, соціалку чи культуру. Звісно, у цьому загальному казані технічно неможливо ідентифікувати кожну окрему донорську гривню чи євро за походженням і напрямком. Але ми можемо стовідсотково стверджувати, що значна частина коштів міжнародних партнерів, які офіційно зайшли в країну як матеріальна або фінансова допомога, у підсумку потрапила і до фінансування «Тисячовесни». Тому ми вже маємо повне право про це відкрито говорити — міжнародні донори вже зараз опосередковано фінансують цей проєкт.

Створення певного окремого, автономного фонду винятково на потреби культури — завдання бюрократично складне, але цілком реальне, і ми рухаємося цим шляхом. Ви знаєте, що в нас діє Фонд української культурної спадщини. Коли ми закладали його первинну структуру, ми окремо зазначили, що частина бюджету цього фонду також може бути офіційно розподілена на підтримку та розвиток саме творчих індустрій. І, звісно, ми нашим західним партнерам прямо наголошуємо на зустрічах: якщо ви бажаєте інвестувати в українські креативні індустрії та бачити прозорий результат, у майбутньому реалізуйте це фінансування безпосередньо через наші профільні фонди.

— Для того, щоб аудиторія була більшою, щоб проєкти побачила якомога більша кількість людей, потрібна якісна дистрибуція та промоція. Чи передбачені стимули для приватного бізнесу? Можливо, якесь квотування чи пільги в кінотеатрах тощо?

— Скажу прагматично: ми закладали це в бюджетування. Тобто команди можуть закладати у свої проєкти можливості й інструменти дистрибуції. Ті бюджети, які вони отримують як підтримку від держави, можуть бути використані на те, щоб краще просувати свій культурний продукт і в Україні, й за кордоном. З боку держави ми пропонуємо, наприклад, можливість доступу до українських посольств за кордоном, можливість легшого контакту з промоутерськими командами. Це ми все будемо надавати пакетом для наших переможців, так само як і участь разом із державою у важливих міжнародних подіях. Тобто тут ми допомагатимемо і даватимемо від держави свої можливості. Але, звісно, дуже багато залежить від самих учасників, які отримають від держави ресурс на промоцію.

Щодо стимулів для бізнесу, який безпосередньо виробляє чи розповсюджує продукт — якісь особливі механізми ми не розробляли. Я ставлюся з великою повагою до «невидимої руки ринку» та до ринкової економіки. Ті найкращі проєкти, на які, власне, й налаштовані всі параметри нашої ініціативи, мають величезний потенціал для того, щоб бути успішно представленими в кінотеатрах самостійно. Якихось особливих преференцій чи квот ми не створюємо.

Скажу про єдине: для нас критично важливо, щоб запущені культурні продукти були гарантовано створені та доведені до фіналу. Саме тому, коли ми в Міністерстві культури оновлювали та затверджували галузеві критерії визначення підприємств критично важливими для економіки в особливий період, ми внесли туди окремий спеціальний пункт. Тепер підприємства, установи чи організації, які безпосередньо задіяні у створенні проєктів у межах президентської ініціативи «Тисячовесна» (за договорами вартістю від 100 тисяч гривень), отримують офіційне право на визнання своєї критичності та, відповідно, на подальше бронювання працівників. Це надзвичайно вагома річ і серйозний практичний інструмент підтримки, який дозволяє вберегти ключові творчі команди й дати їм можливість спокійно працювати в умовах воєнного стану.

— Чи передбачено механізм оскарження для тих учасників, які не виграють і не отримують перемоги на пітчингу?

— Спеціальної процедури оскарження результатів конкурсу як такої у нас немає. Звісно, тут діють загальні юридичні правила. Рішення про визначення переможців конкурсів приймається Мінкультом шляхом видання відповідних наказів.

— А якщо компанії перемагають, але потім виявляються неспроможними виробити продукт, відмовляються від перемоги або не підписують договори? Ці кошти передадуть іншим учасникам конкурсу чи вони просто збережуться до наступного року?

— До моменту укладення договору на виробництво переможець конкурсу може відмовитися від реалізації проєкту. Після отримання попередньої оплати, якщо переможець конкурсу не надає щокварталу акт приймання-передачі частково виконаних робіт (наданих послуг) і проміжного звіту про використання коштів згідно з кошторисом, сума попередньої оплати підлягає поверненню.

У разі виникнення невикористаного залишку бюджетних коштів, зокрема й у випадку відмови переможця конкурсу від укладення договору або настання інших обставин, що унеможливлюють реалізацію проєкту переможцем, конкурсні комісії зможуть повторно розглянути на окремому засіданні проєкти інших учасників конкурсу.

У разі виникнення зазначених обставин Міністерство культури України ініціюватиме проведення засідання відповідної конкурсної комісії для розгляду питання про надання додаткових пропозицій конкурсної комісії щодо визначення переможців конкурсу в межах обсягу невикористаних бюджетних коштів.

— Зараз ви готуєтеся до «Тисячовесни-2»? Що зміниться наступного року з огляду на цьогорічний досвід?

— Справді, зараз уся команда на всіх рівнях — починаючи від міністерства й завершуючи фахівцями, які займаються супроводом та модерацією пітчингів — веде детальний конспект побажань. Нам надзвичайно важливо, щоб усі конструктивні пропозиції (передусім від самої культурної спільноти) були враховані в майбутньому. Власне, це і є наш головний орієнтир. У поточному сезоні ми зіштовхнулися з ситуацією, коли до третього етапу пройшла фактично половина всіх, хто взагалі подав заявки. Через це навантаження на експертів було колосальним. Тому в майбутньому ми плануємо уточнити критерії, щоб безпосередньо до етапу пітчингу (третього етапу) доходили лише найбільш гідні та сильні проєкти.

Окрім того, що у наступному сезоні почне фінансуватися новий вид культурного продукту — книговидання, ми також плануємо переглянути критерії потрапляння проєктів до другого етапу.

Як тільки повністю завершиться перший сезон, ми дістанемо всі наші блокноти з нотатками й матимемо кілька місяців наприкінці року для того, щоб якісно переналаштувати правила проєкту «Тисячовесна-2027».

— На ваш погляд, у майбутньому може збільшитися сума фінансування? Чотири мільярди гривень — це не остаточна межа для наступних років?

— Ми дуже сподіваємося, що Президент, Премʼєр-міністр, Уряд і всі українці наочно побачать, як ефективно спрацював перший сезон «Тисячовесни». І наступного року у державному бюджеті буде закладено більшу суму. Це дозволить нам покрити нові напрямки й суттєво масштабувати ті, що вже є.

— Яку саме суму ви хотіли б бачити закладеною в бюджеті для реалізації цієї мети?

— Я б хотіла, щоб бюджет на культуру був більшим і відповідав тому значенню, яке культура має для держави. Якщо ми говоримо про стратегічну стійкість України, то видатки на культуру мають бути співмірними з викликами, які перед нами стоять, і не можуть бути меншими за ті ресурси, які на ці цілі спрямовує Росія.

Держава-агресорка Фото:давно використовує культуру як інструмент державної політики, пропаганди та впливу. Тому Україна не може дозволити собі інвестувати в культуру за залишковим принципом. Нам потрібно створювати конкурентний український культурний продукт, підтримувати митців, розвивати інфраструктуру та системно просувати українську культуру у світі.

Сьогодні ми маємо стартові 4 мільярди гривень, але я переконана, що в перспективі ця сума має бути суттєво більшою. І орієнтир тут для мене дуже простий: Україна має вкладати в культуру щонайменше не менше, ніж країна-агресорка вкладає у відповідний напрям. Це питання не лише культури — це питання нашої національної безпеки, ідентичності та здатності протистояти російському впливу.

Знаєте, я б дуже хотіла, щоб бюджет Міністерства культури у перспективі дорівнював бюджету Міністерства освіти чи Міністерства охорони здоров’я. Я щиро вважаю, що культура є настільки ж важливою та стратегічною сферою для держави, як освіта чи медицина. Зараз ми маємо стартові 4 мільярди гривень, але на майбутнє закладаємо значно більше. Не буду казати у скільки саме разів більшу, щоб, як кажуть у нас в Івано-Франківську, заздалегідь не наврочити.

 Фото: Антон Ткаченко, Мінкульт