На 2025 рік група StarLightMedia запустила три нові фільмові канали для платного ринку й уклала угоди з понад сотнею провайдерів. На четвертий рік великої війни доходи від дистрибуції каналів ще не повернулися на довоєнний рівень, проти медіагрупа має зростання. Насамперед завдяки ОТТ-партнерам. На 2025 рік запуск нових мовників поки не в пріоритеті. Також група поки що не планує запускати FAST-канали. А от ідею запуску ОТТ-сервісу обговорює, хоча до завершення війни це малоймовірно. Про це, а також про наміри укласти угоди з провайдерами, які свого часу відмовилися від каналів медіагруп, можливість переговорів із «Ланетом», канали Viasat та андерепортинг (заниження провайдером кількості своїх абонентів) читайте в інтерв’ю з керівником та операційним директором підрозділу Pay TV медіагрупи Віталієм Сперкачем.

— Віталію, які зараз обсяги платного ринку? Якими є тенденції 2024 року? Чи далеко до виходу на довоєнний рівень?

— Зараз складно оцінювати ринок загалом. Ситуація у всіх різна: кожен правовласник має свої відносини з партнерами та провайдерами. Знижки можуть суттєво відрізнятися, тому сформувати загальну картину непросто. Я можу говорити лише про SLM. У нас спостерігається зростання доходів, але ще зарано говорити про повернення до довоєнних обсягів. Торік наші доходи становили 50% від прогнозованих до початку повномасштабного вторгнення. Зростання відбувається завдяки ОТТ-партнерам, у яких стабільна база користувачів і немає суттєвого просідання.

— Яка частка ОТТ та кабелю у структурі ваших доходів?

— Понад 60% займає ринок ОТТ.

— Чи зростатиме ще більше частка ОТТ у цьому році?

— Хочеться сподіватися, що ні. Звісно, кабельний ринок не демонструватиме значного зростання. Але якщо воєнні дії завершаться, ми зможемо відновити ринок на тимчасово окупованих територіях. Це, можливо, змінить баланс між сегментами.

— Чи ОТТ зростає коштом кабелю?

— Не можу стверджувати на 100%. Мені здається, що цього року глобального відтоку від кабельних провайдерів не було. Невелике падіння відбулося під час блекаутів, але загалом показники відповідають торішнім. Я не бачив відтоку більше ніж 7—8% за підсумками року. Все стабілізувалося після того, як завершився етап масової міграції населення через повномасштабне вторгнення. Варто зазначити, що на початку війни у багатьох західних регіонах черги на підключення до кабелю сягали 2—3 тижнів. Тож зростання ОТТ, на мою думку, більше відбувається не коштом кабелю, а завдяки переходу користувачів із супутникового телебачення або залученню молодшої аудиторії, яка раніше не мала звички дивитися ТБ.

— Чому ринок кабелю для вас такий важливий? Чому важливий баланс між різними технологіями?

— Будь-яка технологія для нас важлива. Ми — медіагрупа, яка не має власної ОТТ-платформи чи іншого сервісу, тому наша мета — виробляти контент, який буде цікавий усім технологіям. Ми не віддаємо перевагу ні кабелю, ні ОТТ. Але розвиток технологій неминучий, і пропозиція ОТТ є більш комплексною для абонентів, адже контент там значно різноманітніший. Кабельним провайдерам працювати складніше, і ми створюємо продукти (нові програми мовлення), щоб підтримати цей сегмент, який найбільше потерпає — зокрема через обстріли. Проте ми віримо у свій продукт і розвиток ринку і хочемо зробити цю послугу цікавішою для абонента.

У найближчі 4—5 років, на мою думку, аналоговий кабельний сегмент збережеться і почуватиметься непогано — за умови припинення війни.

— Чи не думає SLM про запуск власної платформи? Очевидно, що такі плани, якщо і є, стосуються періоду «після війни».

— Так, ми обговорювали цю ідею, і не лише в межах нашого дивізіону. Але на все свій час. Можливо, у майбутньому в нас з’явиться власна платформа, але зараз ще не час.

Моя особиста думка: навіть якщо ми запустимо дуже технологічну платформу, сформувати достатню абонентську базу буде непросто. Чим саме її наповнювати? Так, у нас є ексклюзивний контент, але його недостатньо для створення повноцінного сервісу. До того ж зараз майже всі наявні ОТТ-сервіси не мають справжніх ексклюзивів: більшість контенту дублюється на різних платформах. Megogo має спортивну нішу, але решта контенту є у всіх. А залучати користувачів низькими ціновими політиками — це не найкраща стратегія.

Але майбутнє за ОТТ, тому ніколи не кажи «ніколи». Проте до закінчення війни запуск власної платформи малоймовірний.

— Чим відрізняються ваші умови для кабелю й ОТТ? Чого провайдери очікують від вас?

— До початку великої війни ціна була приблизно однаковою. Провайдери платного телебачення прагнуть урізноманітнити свої послуги порівняно з цифровим ефіром.

Зараз партнери найбільше звертають увагу на вартість і очікують максимально лояльних умов і якісного продукту. Наприклад, канал «Твій серіал» більше посилив кабельну пропозицію, ніж ефір чи ОТТ.

ОТТ-платформи вже вийшли на довоєнний рівень, а в кабельному сегменті та IPTV ми досі надаємо знижки залежно від регіону. Проте поступове зростання — неминучий процес, і ми розраховуємо на розуміння наших партнерів.

— І вони могли обирати купувати додатковий пакет каналів чи ні?

— Звісно. У містах 50 тис.+ кабельних партнерів у нас 120—130, із них 112 у нас купили «Super +» і десь 107 партнерів купили фільмовий пакет («Твоє кіно Хіт», «Твоє кіно Action» і «Твоє кіно Relax»). Це результат, близький до ідеального. І мені хотілося б вірити, що це свідчить про правильний баланс. І з партнерами ми чуємо один одного.

— Була інформація, що частина провайдерів, які раніше відмовилися від медіагруп, нібито готові домовлятися на цей рік із SLM. Власник одеських провайдерів «Сана+» і «Чорного моря» це підтвердив. Що з іншими? Чи уклали ви угоду з «Основою» з Чернігова чи з «Еверестом» із Вінниці та Хмельницького?

— Це дуже радісні для мене події. І як для керівника дивізіону, і як для співробітника, який продає права на ці канали. З «Еверестом» ми досить швидко знайшли спільну мову й на початку року уклали договір. З «Основою» переговори тривали 8—9 місяців. З «Сана+» та «Чорним морем» ми не співпрацювали близько двох років. Але ми не припиняли діалог, зустрічались упродовж року і спілкувались. І, як бачимо, після двох тижнів без наших каналів, після восьми місяців без наших каналів і після двох років без наших каналів попит на них залишається. Те, що ми знаходимо спільну мову й укладаємо договори, свідчить про цінність наших взаємин і продукту.

— Чи намагалися ви домовитися з «Ланетом»?

— Ми готові співпрацювати з усіма, адже це на користь усьому ринку. Хотілося б, щоб усі провайдери, які пропонують послугу телебачення, транслювали наші канали.

— Чи можуть судові позови, зокрема щодо SLM, стати на заваді новим партнерським угодам?

— Для партнерства важлива довіра. Початок нової співпраці можливий лише за цієї умови. У ситуації, яка склалася з «Ланетом», не можна сказати, що хтось виграв. Гроші втратили й канали, і провайдер, а найголовніше, — втратив глядач. У складні часи варто шукати шляхи для відновлення співпраці, адже під час війни це було б лише на користь абонентам.

— Також торік від вас пішла компанія «Бест».

— Наскільки мені відомо, вони закрили послугу телебачення та не планують її відновлювати. Компанія обрала свій шлях.

— Віталію, які у вас плани на цей рік? Чи плануєте ви запускати нові канали? Можливо, це будуть FAST, або ті формати, з якими ви вже брали участь у конкурсах Нацради (наприклад «Твій Mult»)?

— Зараз достатньо і тої кількості продукту, що ми вже запустили. Це Super+ і три фільмові канали — «Твоє кіно Хіт», «Твоє кіно Action» і «Твоє кіно Relax». Запустити таку кількість каналів нелегко. До того ж це непрості переговори. Бо навіть для якісних каналів провайдери аналогового кабелю мають знайти місце.

— Чи будуть у вас FAST: наприклад, канал «Кави з кардамоном» чи канал «Холостяка»?

— Мені більш цікаві продукти для платного ринку. Зараз цікавіше робити те, що приносить гроші. Коли ми запускаємо нові телеканали, то прискіпливо рахуємо бюджети й хочемо працювати не в мінус ні собі, ні партнерам. FAST-и не приносять стільки, скільки канали для платного ринку. Але це новий сегмент, який зараз формується. Багато каналів їх запускає. На кожен із таких каналів слід дивитись окремо. Прорахувати, скільки він може принести грошей. І якщо на ютубі від «Кави з кардамоном» ми заробимо більше, то навіщо нам такий FAST-канал? Кожен намагається зайняти свою нішу й запустити свої FAST-канали. Але чи буде на ринку достатньо грошей для них усіх? Я поки що не впевнений. Чи вірять у цей напрямок платформи? Схоже, що вірять. Зараз прогнозувати важко, але впродовж року-двох буде зрозуміло, чи цей сегмент розвиватиметься, чи впаде у стагнацію.

— Чи цікавить вас запуск каналів для цифрових мультиплексів «Зеонбуду» чи МХ-7?

— Для нас конкурси не самоціль. Усе залежить від підрахунків.

— Я вже згадувала про канал «Твій Mult», із яким ви брали участь в одному з конкурсів. Чи цікавий вам цей формат і чи будете ви його реалізовувати?

— Брали участь у конкурсі, бо бачили в цьому певну перспективу. Це цікава ніша, і мені б хотілося з таким контентом працювати. Бо для мене ідеальна картинка в тому, щоб наші канали закривали всі потреби абонентів. Нашій групі не вистачає дитячого каналу. Але зараз ми поки не готові його реалізувати. Бо на ринку такі канали вже представлені, до того ж суми закупок контенту дуже значні. А працювати у мінус ми не хочемо.

— Ще ви реєстрували торгову марку «Твій гумор». Чи плануєте ви канал «Дизель шоу»?

— Усе можливо. Але повторю, що в цьому році ми не плануємо запускати нових каналів для платного сегмента. Якщо кардинально не зміниться ситуація. Хочеться сконцентруватися на тому, щоб ті продукти, які в нас уже є, за якістю ставали лише кращими. Ми будемо спостерігати за реакцією абонента на запуск і підсилювати контентну складову. Ми не хочемо з року в рік крутити одні й ті самі фільми. Для нас важлива якість нашого продукту та відповідність інтересам користувачів. Тому ми сконцентруємося саме на цьому.

— Чи плануєте ви розширювати дистрибуційне портфоліо?

— Для нас це теж не самоціль. Насамперед ми орієнтуємося на сильний продукт, який би міг підсилити наших партнерів-провайдерів. Це кейси рівня Setanta, яку ми свого часу дистрибутували. У багатьох невеликих каналів є бажання доєднатися до портфоліо медіагруп — це для них шанс виставити більші рахунки. Але якщо раптом провайдер відключить ці канали, то глядач навіть цього не помітить. І що, нам брати на дистрибуцію якісь канали, обіцяти їм утричі більші доходи, а далі приходити до провайдерів і виставляти вартість утричі більшу лише через те, що ми SLM? Це було б дивно. Бо для нас дистрибуція стороннього каналу — це передусім не додатковий дохід для медіагрупи, а покращена пропозиція для партнерів. Чогось цікавого для нас у плані дистрибуції ми не побачили. Тому й вирішили створювати пакет із власних нових каналів. Але я не відкидаю можливостей співпраці з різними гравцями.

— Те, що провайдери зараз відкрили свої бази й подали звітність у Нацраду, убезпечує від андерепортингу (заниження провайдером кількості своїх абонентів)?

— Відкриття баз не вплинуло на наші взаємовідносини з партнерами. Наша експертиза та роки співпраці достатньо тривалі — й це краще за відкриття будь-яких баз.

— Чи ще актуальна на ринку проблема андерепортингу?

— Так, але зараз вона менш виражена. Є партнери, з якими ми шукаємо компроміс у визначенні реальної бази абонентів. Ми припускаємо, є компанії, які все ще можуть занижувати свої показники вдвічі. Ми вкладаємо значні кошти у виробництво контенту, і якщо не отримуватимемо справедливу оплату, то не зможемо розвиватися.

— І серед ваших партнерів є ті, хто занижує бази?

— Є партнери, з котрими ми шукаємо точку перетину, у якій ми скажемо, що віримо, що у вас стільки абонентів. Але сама технологія кабелю дуже складна для підрахунку користувачів. Є й інші фактори. Наприклад, партнер отримує від нас 70% знижки від довоєнної ціни. А в нього відтік абонентської бази на рівні 20%. Хіба це справедлива ситуація?

— Але ж провайдер вас не обманює стосовно бази.

— У певних випадках я можу поставити під сумнів цей відтік у 20%. Бо скоріше це 7—10%. Андерепортинг ще лишається. Бо є компанії, які досі можуть удвічі занижувати свою базу. А ми вкладаємо гроші у свій контент, і якщо ми не будемо отримувати за нього гроші, то не зможемо його виробляти. А від цього точно програємо і ми, і наш партнер. Хочеться більшої відкритості один до одного. І така тенденція зараз є. Чим скрутніші часи, тим важливіше виживання.

— Ще запитаю вас про розміщення ваших каналів на певних кнопках. Як ви вирішуєте з провайдерами, під яким номером мають бути ваші канали? Чи вимагаєте ви від них перші кнопки та як відбуваються ці домовленості для нових каналів?

— Ніхто на 100% не може підтвердити, чи насправді працюють кнопки. До того ж, на мою думку, перегляд залежить від контенту, а не від розміщення. Але ми на нього також зважаємо. У нас є історія взаємин із партнерами. Вони взагалі проти перестановок кнопок, бо це стрес для абонентів, навантаження на кол-центр. Якщо наші канали в певній мережі багато років були на 7, 15 та 36-й кнопці й глядач до цього звик, то навіщо змінювати? У нас уже є багаторічні договори, в яких ми визначаємо домовленості за кнопками. Звісно, нам би хотілося, щоб наші канали йшли разом і між ними не було інших. Бо наші мовники сильні, вони підтримують один одного. І в абонента буде асоціація каналів SLM. Але є історія, яка склалася з групуванням каналів у кожного провайдера. Наприклад, «Тріолан» кілька років тому приводив свою мережу в єдину сітку — і тоді ми погодили розміщення. У договорах ми також прописуємо те, щоб наші канали займали ті ж позиції, що в минулому та позаминулому роках, і без нашої згоди ці місця провайдер не має права змінювати.

Звісно, ми б хотіли, щоб наші 11 каналів ішли поспіль. Але ж в реальності це неможливо. Бо ми поважаємо інших гравців. Але ми й не хочемо, щоб наші канали страждали через маніпуляції інших. Тому коли ми запустили фільмові канали, то просили провайдерів ставити їх поряд з іншими фільмовими каналами. У переговораз з ОТТ ми звертаємо увагу на рейтинги каналів і цим мотивуємо вигідні місця у списку. Я за розумний консенсус із гравцями. До того ж, крім каналів медіагруп, є ще й іноземні мовники. Наприклад, канали Viasat…

— Чи сильний для вас зараз конкурент канали Viasat?

— У них хороший контент. Але я не вважаю, що ми конкуренти. Навіть попри те, що ми запустили фільмові канали. Бо в нас зовсім інший концепт. Наші канали мають сильніше програмування і завдяки українській мові близькі до глядача. Це той контент, у який, я з упевненістю можу сказати, вклали душу наші директорки телеканалів. Тому у нас виходить топпродукт.