Регулятор закликав медіа не використовувати гендерні стереотипи в матеріалах про дітей та відповідально ставитись до чутливого контенту. Про це йшлось 4 березня під час презентації Рекомендацій щодо гендерно чутливого підходу в медіа для дитячої аудиторії, які були підготовлені Національною радою у співпраці з громадянським суспільством та представниками медіа.

«Ми маємо зробити медіаресурси безпечними», — сказала голова Нацради Ольга Герасим’юк і закликала обмежити читання анонімних телеграм-каналів для дитячої аудиторії.

Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики, звернула увагу, що до чутливих для дитячої аудиторії матеріалів належать нецензурна лексика, сцени насильства, сексуальні сцени, сексуальне насильство, булінг, приниження людської гідності. Вона додала, що медіа варто уникати гендерних стереотипів. Наприклад, про те, що хлопчики обирають синій колір, а дівчата рожевий; хлопці займаються спортом, а дівчата творчістю; хлопчики не повинні плакати; дівчатам подобаються принцеси, хлопчикам — космічні кораблі та машини.

Медіапсихологиня Любов Найдьонова вважає, що повністю здолати стереотипи неможливо, але при цьому варто долати наслідки посттоталітарного впливу, які проявляються в гендерних питаннях: «Бо історично українцям притаманна рівноправність чоловіків та жінок».

За її словами, зараз найбільше негативних  емоцій (і розпач, і гнів) у дітей та підлітків викликають теми корупції та несправедливості у ставленні до військових. Любов Найдьонова вважає, що діти, споглядаючи травматичну подію в медіа, можуть отримати стресові розлади, як від самої травматичної події.

«У 40% підлітків висвітлення війни формує більш песимістичне ставлення до майбутнього», — додала вона.

Також психологиня закликала в матеріалах щодо чутливих для дітей тем надавати телефони підтримки, куди вони могли б звернутися.

Текст рекомендацій незабаром буде оприлюднений на сайті медіарегулятора.

Нагадаємо, аспекти висвітлення інформації про насильство над дітьми викладені в актах, розроблених регулятором. Наприклад, перший із них, напрацьований у 2016 році, присвячений захисту дитини, яка зазнала сексуального насильства під час створення контенту. Цей акт підписав суспільний мовник і три медіагрупи. Згодом були напрацьовані й інші документи. Другий акт стосувався теми суїцидів. Останній із них — рекомендації щодо висвітлення теми дітей на війні. 

Із набуттям чинності закону «Про медіа» посилюється й відповідальність медіа за подання інформації, яка може завдати шкоди дітям. У законі є стаття 42, яка стосується захисту дітей.