За президента Володимира Зеленського держава конфіскувала або наклала санкції на дев’ять мовників. Це канали зрадника й колишнього народного депутата Віктора Медведчука, які офіційно належали його соратнику Тарасу Козаку — 112, ZIK, NewsOne; канали депутата забороненої проросійської партії «ОПЗЖ» Нестора Шуфрича — Перший незалежний та UkrLive; канали екснардепа забороненої партії «Наші» Євгена Мураєва — «Наш» і «Максі ТВ»; 4-й канал колаборанта Олексія Ковальова та канал арештованого бізнесмена Віталія Кропачова Ukraine World News («Так TV»). Що сталося з майном цих активів, хто та як використовує техніку підсанкційних і конфіскованих каналів, з’ясовував «Детектор медіа».

Підсанкційні канали

Усі ці згадані канали умовно можна розділити на дві групи: компанії, на які накладені санкції, та ті, які були конфісковані внаслідок арешту та висунення підозри власнику. Щодо них існують різні процедури припинення роботи та відчуження майна.

«Є два основні механізми, за якими держава Україна може забрати активи, пов’язані з росіянами, що причетні до агресії. Перший — це розслідування кримінальних проваджень стосовно росіян і російських юридичних осіб, і, відповідно, подальша конфіскація за вироком суду в кримінальній справі. Інший механізм — застосування нового виду санкцій за рішенням суду: стягнення такого активу на користь держави», — пояснила членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан.

До повномасштабного вторгнення з лютого 2021 року по лютий 2022 року використовували механізм санкцій. Саме таким шляхом закрили сім проросійських каналів, які контролювали депутати від ОПЗЖ та партії «Наші».

Спершу 2 лютого 2021 року президент Володимир Зеленський створив прецедент, на який не наважувалися його попередники, — ввів у дію рішення РНБОУ «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Воно передбачало запровадження санкцій проти народного депутата України Тараса Козака та компаній, які володіли ліцензіями телеканалів «групи Медведчука» — «112 Україна», NewsOne і ZIK (ТОВ «ТБ Вибір», ТОВ «ТРК 112-ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новини 24 години», ТОВ «ТРК Нові комунікації»). Санкції запроваджено на п’ять років, тобто до лютого 2026 року. Вони передбачали блокування активів, призупинення ліцензій, припинення роботи, заборону користування радіочастотним ресурсом України, а також припинення надання послуг із ретрансляції, розповсюдження телепрограм, надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Майже через рік, 28 грудня 2021-го, цей же механізм був застосований до каналів UkrLive і Перший незалежний, які придбав Нестор Шуфрич (юридичні особи ТОВ «Медіахолдинг Новини», ТОВ «Тайм Медіа» та ТОВ «Телепростір»). Найдовше протрималися канали Євгена Мураєва «Наш» і «Максі ТВ», на які санкції наклали за кілька тижнів перед наступом Росії, 11 лютого 2022 року (юридичні особи  ТОВ «Наша Прага», ТОВ «Наш 24», ТОВ «Наш 365»).

За словами Олени Щербан, санкційний механізм використовують до громадян інших держав або до українських громадян, пов’язаних із тероризмом: «Навіть до колаборантів цей механізм застосовувати не можуть. Це також значно швидша процедура, сутність якої зводиться до того, що держава спочатку блокує цей актив, тобто не дає можливості ним розпоряджатися, а далі шукає докази причетності власника активу до російської агресії».

Згідно із санкціями, цифровий і супутниковий оператори й усі провайдери вимкнули ці канали. Вони одразу припинили працювати ще при чинних ліцензіях. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення змогла їх анулювати лише у червні 2023 року, після того, як набув чинності закон «Про медіа».

Але що за цей час сталося з майном каналів? Вони всі мали сучасні студії, техніку, в орендованих приміщеннях були ньюзруми, монтажки, павільйони під виробництво різних шоу. За інформацією «Детектора медіа», техніка лише трьох каналів Медведчука-Козака коштувала 5–10 млн доларів, на її основі можна було запустити від трьох до шести каналів.

За словами Олени Щербан, згідно з законом, Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) не відповідає за управління активами під санкціями: «Проблема санкційного механізму в тому, що поки активи не стягнені, вони блокуються. Їх заборонено продавати та щось із ними робити. Їх складно і вкрасти, бо якщо вони блокуються, то власник нічого з ними не зможе зробити. Поки ці активи не стягнені, держава також не може їх використовувати. Щодо телеканалів, то якщо застосований вид санкцій лише у вигляді блокування — це означає, що ці активи не перебувають в управлінні держави й доки не будуть знайдені докази та достатні підстави для їх стягнення — вони залишатимуться в такому статусі. Проте слід зрозуміти, чи є щодо таких активів, наприклад, кримінальні провадження».

Після накладання санкцій і припинення роботи каналів, як розказують джерела «Детектора медіа», техніка залишалась у тих приміщеннях, де раніше працювали мовники. Коли почалося повномасштабне вторгнення, за інформацією обізнаних джерел «Детектора медіа», на підсанкційні канали прийшли військові, правоохоронці та СБУ. Були різні ідеї щодо того, як використовувати це майно. Наприклад, розглядали можливість підсилення іномовлення, використання техніки для марафону «Єдині новини». Оскільки у перші місяці вторгнення Київ обстрілювали, то це майно планували вивезти на захід, у більш безпечні регіони. Навіть почали демонтаж. Однак його не вивезли й воно залишилось у студіях підсанкційних мовників.

У березні 2024 року у відповіді на запит «Детектора медіа» СБУ повідомила, що рішення про розпорядження майном каналу Мураєва «Наш» відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону «Про правовий режим воєнного стану» приймав Головнокомандувач ЗСУ. У згаданій статті йдеться, що військове командування разом із військовими адміністраціями можуть «використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю».

«Але якщо держава забирає майно у такий спосіб, то вона має повернути його власнику після завершення воєнного стану. Навіть якщо власник перебуває під санкціями. З цим механізмом держава забрала “Укрнафту”, але всі розуміють, що Коломойський має право на повернення цього активу або відшкодування грошей за нього», — каже Олена Щербан.

Саме тому у випадку санкцій наступним кроком може стати стягнення активів на користь держави. Для цього, за словами Олени Щербан, Міністерство юстиції має подати позов до Вищого антикорупційного суду: «Наразі за цим механізмом уже стягнено мільярди російських активів на користь України (наприклад, ТРЦ Ocean Plaza). У липні 2024 року був поданий такий позов щодо активів Медведчука». Про цей позов ішлось у повідомленні Мін’юсту, де зазначали, що серед заявленого до стягнення майна є майно телеканалів Оксани Марченко та Віктора Медведчука, але перелік каналів там не наведений.

У відповіді на запит «Детектора медіа» Міністерство юстиції відповіло, що може застосовувати санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави лише у період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, уже накладено санкцію у виді блокування активів після 24.05.2022.

«Тобто санкції до вищезазначених юридичних осіб було застосовано до 24 травня 2022 року», — йдеться у відповіді заступниці міністра Інни Богатих.

Санкції у вигляді блокування активів були застосовані до Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко 19 жовтня 2022 року. І якраз на основі цих санкцій Мін’юст подав до Вищого антикорупційного суду позовну заяву про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», до Медведчука В.В. та Марченко О.М. (справа №991/5770/24).

Але в цій справі не фігурують корпоративні права юридичних осіб підсанкційних каналів.

«Оскільки в цьому випадку стягненню в дохід держави підлягають ті активи, які належать Медведчуку В.В. та Марченко О.М., а також ті активи, щодо яких останні можуть прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними», — пише Інна Богатих.

Натомість у цій справі фігурують юридичні особи каналів групи «1+1».

Також заступниця міністра закликала у разі наявності документального підтвердження зв’язку Медведчука В.В. та/або Марченко О.М. з ТОВ «ТБ Вибір», ТОВ «ТРК 112-ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новини 24 години», ТОВ «ТРК Нові комунікації», ТОВ «Медіахолдинг Новини», ТОВ «Тайм Медіа», ТОВ «Телепростір», ТОВ «Наша Прага», ТОВ «Наш 24», ТОВ «Наш 365» надіслати такі документи Міністерству юстиції України. Чомусь доказів зв’язку Віктора Медведчука з каналами 112, ZIK, NewsOne, Перший незалежний, UkrLive у Мін’юсту немає.

РНБО на запит «Детектора медіа» з запитанням про те, де зараз перебуває майно підсанкційних каналів, хто ним розпоряджається та на якій підставі, не відповіла по суті, написавши, що «визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб’єктом владних повноважень у процесі виконання ним своїх обов’язків, що підтверджується, зокрема, судовими рішеннями». «Для відповіді на запит розпорядник не повинен створювати нову інформацію (готувати аналітичні матеріали, роз’яснення тощо). Проаналізувавши зміст Вашого запиту, зазначаємо, що він не містить прохання про отримання відображеної та задокументованої Радою національної безпеки й оборони України та її Апаратом інформації», — написав перший заступник керівника апарату Ради національної безпеки й оборони України Сергій Гербеда.

Подібна реакція на запит була й у Державного бюро розслідувань: «Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє нею, але зобов’язаний володіти», — йдеться у відповіді на запит за підписом начальниці відділу розгляду звернень Управління забезпечення діяльності ДБР Оксани Згіблової.

ДБР проінформувало, що не веде облік питань, викладених у запиті. Окрім цього, бюро вважає, що положення закону не поширюються на доступ до інформації або документів, створених під час досудового розслідування, бо доступ до них мають лише сторони й учасники.

Артем Дехтяренко, начальник управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю СБУ, у відповідь на запит повідомив, що, окрім санкцій, СБУ «працює у кримінально-процесуальній площині» стосовно окремих юридичних і фізичних осіб, згаданих у запиті. Так, слідчі служби завершили досудове розслідування у кримінальному проваджені стосовно Євгена Мураєва. Матеріали справи з обвинувальним актом уже скеровані до суду.

Про майно підсанкційних каналів (що з ним, де воно та хто ним користується) СБУ також не відповіла. Лише зазначила, що розпорядженням майном займаються «відповідні органи державної влади» в межах наданих їм повноважень. Які саме — СБУ не уточнює.

Також «Детектор медіа» звернувся до Міністерства оборони, однак попри те, що вже минув визначений законом час відповіді на запити, Міністерство не відповіло.

Конфісковані канали

Інша історія — з активами, які конфісковані за результатами кримінальних справ. «Якщо йдеться про розслідування кримінального злочину (наприклад, державна зрада, фінансові або корупційні злочини), то такі активи можуть заарештовувати в рамках кримінальної справи, й надалі треба чекати фінального рішення суду про конфіскацію або відмову у конфіскації. У багатьох випадках арештовані активи надають для управління АРМА», — пояснила Олена Щербан.

Після Революції гідності так конфіскували, наприклад, активи Курченка. А у час повномасштабного вторгнення під цей механізм потрапили юридичні особи 4-го каналу. Улітку 2022 року Державне бюро розслідувань почало кримінальне провадження проти народного депутата з фракції «Слуга народу» Олексія Ковальова через його співпрацю з ворогом в окупованій Херсонській області. Його заочно арештували, а згодом суд заарештував майно колаборанта: три компанії та його банківські рахунки. Серед цих компаній була одна з юридичних осіб 4-го каналу (ТОВ «ТРК Інтеррадіо», власник супутникової ліцензії). Згодом під арешт потрапили ще дві, які мали близько 10% техніки й оборотних активів каналу: ТОВ «Ар ті ай продакшн» і ТОВ «ІА “Ар ті ай”».

Потім ДБР проінформувало, що передає управління корпоративними правами цих компаній Агентству з розшуку та менеджменту активів. Спочатку в АРМА планували продати на відкритому аукціоні корпоративні права компаній Ковальова, а ситуація з майном була невизначеною. Потім держава передумала продавати активи й вирішила шукати для них управителя, а до того часу передала їх у розпорядження Державного агентства України з питань кіно.

У розпорядження цієї установи потрапило майно каналу вартістю 18,5 мільйона гривень. Ідеться, зокрема, про спеціальну техніку й обладнання, офісний інвентар, програмне забезпечення, ліцензію на мовлення тощо.

Тепер на черзі — ще одна історія з конфіскацією майна каналу Ukraine World News («Так ТV»). У тому ж травні 2024 року Державне бюро розслідувань і Національна поліція затримали бізнесмена Віталія Кропачова. Йому висунули підозру й інкримінують заподіяння державі 2 млрд грн збитків на махінаціях у вугільній сфері через ТОВ «Краснолиманське», що входить до групи компаній ТОВ «Укрдонінвест». Згадані компанії арештовані, а також під арештом опинився і медійний бізнес Віталія Кропачова. За словами доньки власника UWN Юлії Кропачової, 13 вересня Національне агентство України з питань виявлення, розшуку й управління активами (АРМА) розпочало процедуру оцінки та подальшої передачі під зовнішнє управління медіаактивів.

Андрій Позняк, радник голови АРМА, прокоментував «Детектору медіа», що ухвалами Печерського районного суду Києва від 07.06.2024 в управління АРМА було передано рухоме та нерухоме майно, корпоративні права компаній бізнесмена. Зокрема, ТОВ «Корона санрайс» (100% статутного капіталу), ТОВ «УДІ Медіа», до якого входять ТОВ «Ера Продакшн» (100% статутного капіталу) та ТОВ «Так ТВ центр плюс» (100% статутного капіталу). Після цього агентство оголосило конкурс на оцінювача та проєктів управління.

«Обраний оцінювач проведе незалежну оцінку активів, після чого відбудеться конкурс на управителя цим активом на Prozorro», — сказав Андрій Позняк. Детальніше про цю історію читайте у матеріалі «Детектора меді» «Від мрії — до арешту. Історія каналу Кропачова Ukraine World News».

Хто користується майном каналів Медведчука, Мураєва та Ковальова

Тож дев’ять каналів — у підпорядкуванні держави. Але як, хто, на якій підставі використовує їхнє майно? Чи в інтересах суспільства?

Оскільки через санкції заблокована частина техніки каналів, то й продати їх без належних дозволів досить складно. Коли на початку 2023 року запускався канал Віталія Кропачова, на ринку говорили про те, що він використовує техніку каналів Медведчука.

Однак друг бізнесмена і власник «Радіо “П’ятниця”» Денис Козлітін заперечив цю інформацію. «Щодо обладнання каналів Медведчука, наскільки я знаю, Міністерство культури й інформаційної політики та правоохоронні органи написали листи виробникам, аби вони заблокували програмне забезпечення. Вся техніка продавалася за контрактами й виробники знають усі номери пристроїв», — сказав Денис Козлітін.

Щодо каналів, арештованих через АРМА, простежити використання майна простіше. Як уже йшлося вище, 4-й канал був переданий Держкіно. Після цього агентство у вересні 2022 року заявило про створення ще одного державного мовника. « Є ухвала суду й АРМА передає нам їх на зберігання. Поки це ще не в управління, хоча це планується. Коли це станеться, то буде ще один державний канал, який поки що буде транслюватися в телемарафоні. Але ж ми сподіваємося на найшвидшу перемогу нашої країни, після якої він далі буде розвиватися як повноцінний державний телеканал», — розповідала тодішня голова Держкіно Марина Кудерчук. Після цього її інтерв’ю жодних згадок про появу нового державного каналу, який також має транслювати марафон, не було.

Натомість за два місяці після цих слів у листопаді 2022 року в ефір вийшов і розпочав виробництво марафону новий канал «Ми — Україна», який позиціювали як приватну ініціативу колишніх співробітників медіагрупи Ахметова та політтехнолога Ігоря Петренка. Канал отримав ліцензію, дозвіл на мовлення у цифрі та ввійшов до обраного складу виробників марафону. Один зі співзасновників Юрій Сугак писав, що канал «Ми — Україна» належить «винятково журналістам, колишнім працівникам МГУ» й фінансується з внесків засновників. Статутний капітал компанії — тисяча гривень.

Наміри створити ще один державний канал для марафону та поява приватного каналу, який фінансують «самі журналісти», не дуже схоже на збіг. Адже техніка 4-го каналу таки дісталася «Ми — Україні». У відповіді на запит «Детектора медіа» заступник голови Держкіно Максим Александров розказав, що майно юридичної особи 4-го каналу (ТОВ «ТРК Інтеррадіо»), арештоване ухвалою Личаківського районного суду Львова у справі №463/5893/22, перебуває у зберіганні агентства з правом комерційного використання, володіння та розпорядження. Держкіно уклало договір тимчасового використання майна від 16 вересня 2022 року з ТОВ «Ми — Україна» й передало частину майна в комерційне використання (це сталося через 12 дів після слів про наміри створити державний канал). Цей договір станом на листопад 2024 є чинним. Решта майна зберігається відповідно до договору з ДП «Національна кінематека України».

Але і це ще не все. Канал «Ми — Україна» (не згадуватимемо точно адресу) розташований там, де раніше був студійний павільйон каналів Медведчука, з нього видавали токшоу в ефір. Там також розташована Ivory Films. «Детектор медіа» звернувся до пресслужби «Ми — Україна» з запитаннями, чи використовують канали групи техніку або інше майно підсанкційних каналів.

«Ні з ким із перелічених вами у запиті суб’єктів ТОВ “Ми — Україна” ніколи не укладало договори на використання будь-якого майна та/або обладнання та взагалі не вступала в будь-які інші договірні та господарсько-правові відносини», — відповів директор каналів Ігор Петренко. Однак, як уже йшлося вище, річ у тім, що заблоковані підсанкційні активи офіційно й не можна продавати, укладати договори про використання тощо. «Детектор медіа» уточнив у каналу, чи дійсно це майно не використовується. У відповідь  пресслужба «Ми — Україна» сказала, що жодного майна згаданих каналів не отримували і не використовують: «Приватна юридична особа володіє або користується майном лише на відповідних правових підставах, зокрема на підставі договорів поставки або оренди. Саме тому у відповіді й було зазначено про відсутність будь-яких договірних або будь-яких інших господарсько-правових відносин з переліченими суб’єктами».

Також бенефіціаром техніки підсанкційних мовників, за інформацією джерел «Детектора медіа», став канал Міністерства оборони «Армія ТБ». Одна з його студій розташована там, де раніше була студія «112 каналу» (не вказуватимемо точну адресу). Щоб офіційно підтвердити цю інформацію, «Детектор медіа» звернувся до Міністерства оборони, однак наразі відповіді не отримав. У СБУ, ДБР та РНБО цю інформацію не коментували.

Доповнено:

Після публікації матеріалу Управління масової інформації Міністерства оборони надіслало відповідь на запит. У ньому йдеться: «Відповідно до Законів України “Про правовий режим воєнного стану”, “Про оборону України” та “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України було примусово відчужено частину рухомого майна таких суб’єктів:

• ТОВ "Медіахолдинг Новини",

• ТОВ "Тайм Медіа",

• ТОВ "Телепростір",

• ТОВ "Наша Прага",

• ТОВ "Наш 24",

• ТОВ "Наш 365".

Це майно наразі використовується:

• Центром інформаційних ресурсів для виробництва контенту телеканалу "Армія TV";

• Центральною телерадіостудією Міністерства оборони для виробництва контенту радіо "Армія FM" та телеканалу "Армія TV", а також для організації діяльності Мілітарі Медіа Центру.

Примусово відчужене майно не передавалося третім особам і використовується для інформаційного забезпечення діяльності Збройних Сил України».

Титульне фото: Getty Images