Форматні конкурси регулятор проводив і раніше, але ніколи не відводилося три частоти під однаковий формат ще й у загальнонаціональному покритті. Цифровий ресурс обмежений, він розподіляється лише на конкурсній основі. І от тепер він відводиться під телеторгівлю.

Телемагазини в боротьбі за цифровий ефір

Телеканалів торгівлі на ринку багато років. Зараз вони транслюються із супутника та присутні в мережах провайдерів. Але торік, щойно Нацрада відновила конкурси на загальнонаціональну цифру, телемагазини вирішили отримати це покриття й брали участь у трьох конкурсах на місця в мультиплексах «Зеонбуду» та МХ-7.

У конкурсі на державний мультиплекс 31 жовтня 2023 року брав участь «Тюсо», який отримав супутникову ліцензію на початку 2022 року. Канал презентувала його керівниця Марина Остапчук. Вона розказала, що «Тюсо» вже впродовж одинадцяти років готує контент для різних каналів, є в ефірі «Бігуді», «Уніану» тощо. У штаті каналу працює 60 людей, є власна студія та сучасне обладнання. «Контент виробляємо самі, переважно це прямий ефір. Після комендантської години йдемо в записі», — сказала вона. Бенефіціарною власницею каналу є Віра Симонова. Тоді ліцензію мовник не отримав, свою позицію обґрунтував лише заступник голови Олег Черниш: «Ми дуже довго йшли в побудові мультиплекса МХ-7 як альтернативи комерційному “Зеонбуду”. Я не бачу в загальнонаціональному ефірі в МХ-7 каналу телепродажів. І я утримаюся». Більшість колег мали схожу позицію, і за «Тюсо» проголосували лише Олександр Бурмагін і Юрій Зіневич.

24 листопада 2023 року в конкурсі «Зеонбуду» телемагазини спробували увійти в комерційний мультиплекс. Участь брав канал «Sonata TV» (юридична особа ТОВ «Країна ТВ»), який належить Антону Кицюку. Представник «Sonata TV», натякаючи на конкурентів, розказав, що його мовник в ефірі не продає «ювелірку з Китаю», а продає саме «те, що потрібно людям, від українських виробників». На цих словах члени Нацради попросили його не ганити конкурентів, а після голосування подаватися на інші конкурси. Олег Черниш запевнив, що вільні місця в цифрі ще є і такі конкурси незабаром можуть оголосити.

Телемагазини не втрачали надію і вирішили випробувати долю втретє 11 липня 2024 року в новому конкурсі на місця в мультиплексі «Зеонбуду». Цього разу виявилось аж троє охочих отримати загальнонаціональну ліцензію і платити за трансляцію в цифрі понад мільйон на місяць. Це «Sonata TV» (ТОВ «Країна ТВ»), «Тюсо» (ПП «Тюсо»), «Розпакуй TV» (ТОВ «Тайм медіа солюшин»). Останній належить Володимиру Брославцю. Хоч ніхто тоді ліцензії не отримав, бо місця в мультиплексах дісталися луцькому каналу «Конкурент», мовникам SLM і «Сонце+», «1+1 Україна». Але Олег Черниш дав усім телемагазинам надію: «Я морально готовий проголосувати за такий канал, якщо немає претендентів».

Зрештою так і сталося. 5 вересня Нацрада оголосила форматний конкурс, де в телемагазинів не буде конкурентів інших форматів. Конкурс оголошено в мережі «Зеонбуд» МХ-2 (один канал), МХ-3 (два канали). Програмна концепція мовлення — формат телеторгівлі. Заяви можна подавати до 7 листопада 2024 року. Конкурс регулятор має провести до 5 лютого 2025 року. За словами Олега Черниша, такий конкурс вирішили провести через те, що на попередні надходило багато заяв від каналів телеторгівлі. Варто звернути увагу, що на останній загальнонаціональний конкурс надходили заявки й від нових каналів юридичних осіб Прямого та 5-го, і ліцензій вони також не отримали, як і надії на повернення в цифру навіть у видозміненому форматі (про те, як у перший рік повномасштабної війни їх  вимкнули з цифрового ефіру, — детальніше в матеріалі «Детектора медіа»).

За оголошення конкурсу для телемагазинів не голосував перший заступник голови Валентин Коваль. Він каже, що необхідно зменшити кількість мультиплексів, щоб виконати зобов’язання перед Європою щодо цифрового дивіденду від телебачення для 4G. Нагадаємо, технічний директор Концерну РРТ  Сергій Семерей в інтерв’ю «Детектору медіа» розповідав, що на Всесвітніх конференціях радіозв’язку наприкінці 2023 року вирішили розглянути питання вивільнення радіочастот, що залишаються для цифрового телебачення в дециметровому діапазоні, задля впровадження 4G/5G після 2030 року.

Ймовірно, участь у цьому конкурсі на три вільні місця візьмуть телемагазини, які вже подавалися на подібні конкурси та мають гроші оплачувати трансляцію: «Sonata TV» (ТОВ «Країна ТВ»), «Тюсо» (ПП «Тюсо»), «Розпакуй TV» (ТОВ «Тайм медіа солюшин»).

Загалом у реєстрі Нацради є сім каналів такого формату. Окрім згаданих, це Milady Television, «Караван TV» (належить Тетяні Вовк та Олені Архіпцовій), «Наталі» (належить Тетяні Вовк), Provence (належить Наталії Власенко).

Актуальність конкурсу

Зрозуміло, що найбільше зацікавлений у такому конкурсі сам цифровий оператор-провайдер «Зеонбуд», який може заробити на цих компаніях, бо вони на конкурсах запевняють, що мають можливість оплачувати трансляцію. А далеко не всі канали, які транслює «Зеонбуд», вчасно сплачують гроші й борги перед компанією.

У коментарі «Детектору медіа» Олег Черниш розказав, що форматні конкурси регулятор проводив і раніше. Це не є новою практикою. «До прикладу, у 2007-му Національна рада оголошувала конкурс на отримання ліцензії на мовлення на загальнонаціональних каналах багатоканальної телемережі МХ-4. Було запропоновано на конкурс вісім каналів визначеної тематики: канал культурно-мистецький, канал дитячий, канал пізнавальний, канал кіно (телесеріал), гумористичний канал, також три канали оригінального проєкту», — згадує Олег Черниш.

За його словами, форматними були також і радійні конкурси. У 2018 році оголошувався конкурс на радіо джаз/класика, у 2019-му — на військове радіо й у тому ж році — на музично-розважальне радіо. «Форматні конкурси покликані задовольнити попит на різні види контенту. Такі конкурси проводяться для того, щоб забезпечити розмаїття контенту на телебаченні та радіо, залучаючи різні типи програм, що відповідають інтересам широкої аудиторії», — додав він.

Але наскільки такий формат потрібен суспільству та на чому ґрунтувався вибір формату регулятором? Олег Черниш розказав, що на ринку немає статистичної інформації щодо перегляду таких телеканалів, але тривалість їхньої роботи підтверджує, що суспільство зацікавлене в подібному контенті. Та коли канали телеторгівлі брали участь у конкурсах, Нацрада віддавала перевагу іншим каналам, оскільки вони, на думку членів регулятора, більше відповідали запитам глядацької аудиторії та більш необхідні для розвитку телерадіоінформаційного простору.

«На попередніх конкурсах неодноразово зазначали про необхідність появи таких каналів як телеторгівля в загальнонаціональному ефірі. Але враховуючи широкі рамки конкурсних умов, канали телеторгівлі поступалися іншим мовникам. Формати, такі як телеторгівля, хоч і не представленні в національних мультиплексах, але мають право на існування», — каже Олег Черниш.

Також він додає, що телемагазини можуть фінансово покращити стан мультиплексів: «Враховуючи обмеженість рекламного ринку, стан якого значно погіршився внаслідок широкомасштабної агресії, поява нових каналів, які використовують іншу модель монетизації, не стане загрозою для телекомпаній, які використовують рекламну модель монетизації. Також наявність каналів із різними моделями монетизації може стати запобіжником в умовах можливого падіння рекламного ринку та певним фінансовим резервом для забезпечення роботи цифрових мультиплексів».

На запитання «Детектора медіа», чи будуть оголошувати нові форматні конкурси, заступник голови регулятора відповів, що Нацрада орієнтуватиметься на запити аудиторії, аналіз ринку та потреби розвитку телерадіоінформаційного простору.

Також Олег Черниш розказав про процедуру, за якою певну частоту виносять на загальнонаціональний, регіональний чи місцевий конкурс: «Національна рада враховує інтереси суспільного мовника, необхідність добудови наявних мереж мовлення й інтереси інших мовників, які подали до медіарегулятора плани розвитку своїх каналів мовлення. Процедура визначення, на якому рівні (загальнонаціональний, регіональний чи місцевий) буде оголошено конкурс, залежить від різних факторів. Національна рада аналізує ринок, оцінює поточну ситуацію на ринку мовлення в конкретному регіоні, співвідношення мовників різних територіальних категорій і представлених форматів мовлення. Якщо частота вже використовувалася, Національна рада звертає увагу, хто саме мовив на цій частоті, до якої територіальної категорії належав попередній мовник. Якщо частота нова — хто був ініціатором її прорахунку та до якої категорії мовлення він належить».

Титульне фото: Getty Images