У березні 2024 року військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко розмістив петицію про заборону азартних ігор і доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час воєнного стану, а також про інші обмеження для учасників грального ринку. Вона набрала понад 25 тисяч голосів.

Після цього одразу на початку квітня депутати зареєстрували законопроєкт 9256-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей». У ньому пропонується заборонити всю рекламу та спонсорство азартних ігор, включно з беттінгом (ставки на спорт). Законопроєкт пройшов перше читання і зараз готується до другого.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв говорить, що законопроєкт завдасть значних збитків медіаіндустрії, а заборона легальної реклами азартних ігор також підсилить анонімний телеграм і піратські сайти. Про це він розказав у бліцінтерв’ю «Детектору медіа».

— Пане Микито, як ви оцінюєте законопроєкт про заборону реклами азартних ігор?

— На мій погляд, у ньому є низка небезпек. Хоча тут треба відзначити, що я жодним чином не адвокатую рекламу азартних ігор. Але треба просто дивитися на тривалі наслідки певних рішень, які Верховна Рада збирається приймати. По-перше, треба згадати, що петиція, з якою все почалося, була спрямована на заборону на час війни ігорки як такої, не рекламної, а саме, власне, цього бізнесу, встановлення мораторію на таку діяльність до закінчення воєнного стану. А тепер ми маємо законопроєкт, який до цього бізнесу майже жодного відношення не має. Але впливає на роботу всієї медіаіндустрії (як телебачення, так і радіо, інтернету, друкованих, медіа та зовнішньої реклами).

Микита Потураєв (тут і далі фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

— Чого варто очікувати індустрії, якщо законопроєкт буде прийнятий у тому вигляді, як зараз?

— Буде заборонена вся реклама азартного бізнесу, включно з так званим беттінгом (грошові ставки на спорт — «ДМ»), тобто з букмекерськими конторами, які приймають ставки на змагання. По-перше, втрати ринку складуть не менше, ніж пів мільярда гривень у цьому році.

— Як ви оцінюєте бюджети такої реклами у різних видах медіа?

— Телевізійний ринок оцінює свої втрати приблизно в 400 мільйонів. І це нижня межа. Радійний ринок — приблизно у 100–150 мільйонів (я все рахую по нижній межі). І зовнішня реклама втратить десь 50 мільйонів. Інтернет також втратить близько 100 мільйонів. Хоча по інтернету даних менше, тому що не всі інтернет-ресурси показують весь прибуток. Звичайно, є легальні ресурси, вони показують. Тому я й кажу, що мінімум втрат — це 500 мільйонів, а то й більше. Це значні гроші українських медіа, які ми забираємо посеред року. В умовах, коли триває війна, коли ринок украй нестабільний, жодних компенсаторних механізмів немає. Тобто це просто суттєво вдарить по фінансовій спроможності українських медіа. Причому легальних. Треба підкреслити, що стосується це саме тих, які в легальному полі, які працюють, які сплачують податки, які утримують працівників і так далі.

А що ж станеться з цими грошима? Ми ж маємо розуміти, що вони не розчиняться у повітрі. Очевидно, що вони перейдуть у «сіру» й «чорну» зону інтернету. І вони перейдуть у телеграм, де зараз уже в популярних каналах дуже багато рекламних оголошень якраз грального бізнесу. І ясно, що телеграм стане клондайком для тих, хто буде розміщувати цю рекламу. І заробітки там просто виростуть у багато разів.

Я про це казав під час обговорення на робочій групі, яку скликав Данило Гетманцев (голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики — «ДМ»). Була дуже продуктивна розмова, але, на жаль, я побачив, що члени комітету не схильні до пошуку якихось компромісних рішень. Хоча про наслідки я попередив. Я сказав, що якщо наша мета — обмежити людям, насамперед військовослужбовцям і не тільки, доступ до потенційно небезпечних розваг і зменшити ризики лудоманії в суспільстві, то це точно не той шлях, яким варто було б рухатися. Тому що насправді онлайн-казино — це якраз екосистема інтернету. І ми розуміємо, що якщо у людини є можливість в один клік із телеграм-каналу перестрибнути одразу на сайт онлайн-казино, то це якраз і є головна небезпека. Це якщо наша мета в тому, щоб дійсно зменшити ці ризики, а не дати збагатитися Телеграму й анонімним телеграм-каналам, які не сплачують податки. І не будемо забувати, що наразі як легальні, так і нелегальні онлайн-казино є головними рекламодавцями, головними спонсорами абсолютно всіх сайтів із піратським контентом, який в інтернеті є. Телеграм — тільки частина цієї проблеми, хоча дуже важлива. Тому що з покриттям 70–80% телеграм стане головним майданчиком розміщення такої реклами. Але, окрім цього, є піратські сайти, які ніхто не блокує. Якщо законом «Про рекламу» ми навели зрозумілі правила, то в електронних комунікаціях зараз маємо проблему.

— На телеграм зараз вплинути не можна. Чи можна розв’язати проблему з піратськими сайтами та рекламою на них?

— Має бути чітко виписана система, за якої хтось має впливати на провайдерів, щоб вони вимикали, блокували заборонені сайти. Інколи це відбувається, але у випадках, коли цього вимагає Кіберполіція або СБУ. А так регулятор НКЕК (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку — «ДМ») каже, що таких технічних можливостей і повноважень не має. Держспецзв’язок теж не має таких повноважень. Для цього слід вносити зміни у законодавство, й у провайдерів має з’явитися відповідальність за невиконання рішень. А у тих, хто регулюватиме цю сферу, мають з’явитись зобов’язувальні рішення та санкції за їх невиконання, якщо провайдер відмовиться припиняти доступ до тих чи тих ресурсів. Той, хто нам із вами доставляє інтернет, він може це робити.

Таким чином ми караємо наші легальні законослухняні медіа і при цьому розвиваємо своїми власними руками піратські ресурси й телеграм. Можна було б також подумати про невідповідальність для легальних ігорних бізнесів за розміщення реклами, але це, по-перше, не розв’яже проблему з нелегальними ігорними бізнесами, а по-друге, це насправді теж доволі важко зробити, тому що вже є приклади, коли в рамках недобросовісної конкуренції розміщують рекламу від імені якогось легального оператора, щоб навмисно підставити під санкції комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).

— А можете детальніше розказати про ці випадки? З приводу яких компаній була ця недобросовісна конкуренція?

— КРАІЛ, на жаль, не називав конкретні компанії. Лише сказав, що були такі прецеденти й доводилося відкликати санкції.

— Ви згадали, що законопроєкт забороняє також беттінг. Як це вплине на ринок?

— Безумовно, ставки на спорт — це теж форма азартних ігор. Але не слід забувати, що нині ці беттінгові компанії, які легально працюють, є великими спонсорами спортивних змагань, команд, федерацій і показів. Тобто вони спонсорують купівлю прав на демонстрацію спортивних змагань і так далі. А це може створити серйозні проблеми для функціонування українського спорту. Про це говорив представник Міністерства спорту. Одна з наших великих ОТТ-платформ також казала, що матиме великі проблеми з трансляціями. Бо якщо беттінгові компанії підуть з ринку, то не буде грошей, щоб купувати ці права на трансляцію.

— Чи надавав ринок свої пропозиції до законопроєкту?

— Я подав свої поправки як голова комітету, який відповідає за медіаіндустрію. Я сам медійник і розумію реальну шкоду. Такі кроки так не робляться. Коли ми свого часу забороняли рекламу тютюну, тоді був установлений перехідний період, щоб медіа могли підготуватися до втрати цих бюджетів. Так само було з забороною реклами алкоголю. Заборона небезпечних речей — це нормальна історія. І лудоманія — це серйозна хвороба, а азартні ігри слід регулювати (або навіть заборонити). Але є цілий ринок медіа.

Україна — це країна, у якій п’ють не менше, ніж в інших країнах Європи. А заборони на рекламу найжорсткіші. Ми в трійці за жорсткістю заборон — але хіба нам це допомагає боротися з алкогольними залежностями? Очевидно, що ні.

Тож щодо моїх поправок. Я зібрав дані з індустрії,  провів консультації. Мої поправки підтримують заборону прямої реклами. Але спонсорство торгових марок залишається. Також є відповідні позначки про небезпеку лудоманії тощо.

І я щиро вважаю, що це буде нормальний крок, коли ми виведемо пряму рекламу, залишимо тільки спонсорство. Я вважаю, що та система контролю за спонсорством, яку я пропоную, дієва. Ясно, що якщо хтось захоче порушити, то він зможе порушити, але будуть санкції. Це передбачено.

— А що ви пропонували щодо беттінгу?

— Нехай спонсорство залишається. Це ж не просто рекламні гроші, це гроші, які йдуть на підтримку українського спорту, на трансляції, на рекламу тощо. Тому безвідповідальних рухів не слід робити.

Але при цьому пряма реклама точно піде в телеграм та «сірий» і «чорний» інтернет. Це означає, що негайно має з’явитися чітка система блокування інтернет-сайтів, які будуть визнані такими, які порушують законодавство.

А що робити з телеграмом, я взагалі не знаю. Бо, наскільки я знаю з моїх джерел (сам телеграмом принципово не користуюся), що у телеграм-каналах повно такої реклами, у найпопулярніших каналах ледь не кожне друге-третє оголошення. І є дані, що для них це найдорожча реклама. Вони й так, м’яко кажучи, добре почуваються, а тепер просто озолотяться. Тобто ми своїми руками фінансово багаторазово підсилимо платформу, яка взагалі не піддається жодному регулюванню і не хоче ніякого діалогу.

— На якому етапі прийняття законопроєкту?

— Він іде на друге читання. Він має пройти комітет Гетманцева. Поки що комітет не призначений. Якщо вони вирішать все заборонити, то я за це голосувати не буду. Нехай мені закидають, що мені байдуже на проблеми лудоманії (а це не так). Але також мені не байдуже на ті проблеми, які цей закон створить для медіаіндустрії.

Титульне фото: Микита Потураєв (фотограф Максим Поліщук, «Детектор медіа»)