Інтернет-провайдери домовилися з житлово-експлуатаційними компаніями створити робочу групу для того, щоб погодити тарифи, нові угоди та створити передумови для партнерських відносин. Таким підсумком завершився круглий стіл 13 липня «Партнерство телеком-операторів і управителів житла як фактор стійкості вітчизняних електронних комунікацій».

Сім інтернет-провайдерів, які є членами Інтернет асоціації України, занепокоєні бажанням управлінських компаній підвищувати вартість доступу до інфраструктури, тобто до будинків, які перебувають в її управлінні. А також  одностороннім розірванням договорів з боку управителя ТОВ «Ковальська-Житлосервіс». Це «Космонова», «Павутина Нет», «НашНет», «Білінк», «Індастріал медіа нетворк», «Ланет телеком», НВО «Інформаційні технології». З цього приводу компанії звернулись до асоціації. Вони розказали, що управитель «Ковальська-Житлосервіс» озвучив усім провайдерам нову вартість послуг сервітуту (право на користування чужим майном). Хоча поточна ціна й так перевищує ціну, передбачену Методикою визначення плати за доступ елементів інфраструктури. У разі незгоди провайдерів іти на ці умови, як йдеться у зверненні, компанія погрожує їм розірванням угоди в односторонньому порядку. 

Максим Сьомочкін, директор «Космонова», звернув увагу на те, що зараз провайдери мають додаткові витрати, щоб модернізувати мережі і підготувати їх до можливих відключень, як це було минулого року. А така модернізація потребує вкладення додаткових коштів. Тоді як підвищення вартості доступу до інфраструктури робить роботу провайдерів, які й так зазнали збитків за час великої війни, нерентабельною.

Очільник провайдера «Павутина Нет» Олександр Арутюнян сказав, що управлінські компанії відмовляються працювати за законом «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж». Відповідно до цього закону плата за один будинок не може перевищувати 5% від розміру мінімальної заробітної плати. Тоді як управлінські компанії встановлюють вищі тарифи.

«Провайдери на межі зникнення та збитковості. Тому що провайдери зазнали найбільших збитків, щоб  зв'язок був можливий. Багато хто з провайдерів став модернізувати свою мережу. Не лише через підняття вартості за розміщення, а щоб адаптуватись до воєнної ситуації.  В Україні найбільший ринок у світі. Це  дало змогу дати найшвидший та найдешевший інтернет. Під час війни провайдери не можуть підняти ціни на свої послуги, щоб задовільнити потреби всіх, хто хоче брати кошти з провайдерів», — сказав Олександр Арутюнян. Він звернув увагу на підняття цін, одностороннє розірвання договорів, штрафи за несвоєчасну оплату. За його словами, нові умови підвищать для провайдерів вартість за розміщення на 20%, і це призведе до закриття багатьох провайдерів.

«Якщо провайдерів змушуватимуть працювати у збиток, то вони можуть розпочати страйк і одночасно вимикати інтернет», — додав він.

Сергій Буханець, директор  «Ковальська-Житлосервіс», розказав, що в будинках його компанії працює понад 30 провайдерів. При цьому всі вони працюють на різних умовах і сплачують різну вартість за доступ. «Основна проблема у тому, що нові провайдери з сучасними технологіями, які тільки зараз  заходять на ринок, опиняються у менш вигідних умовах порівняно з тими, хто працює на ринку з 2010 року», — сказав він. За словами Сергія Буханця,  оцінка  вартості розміщеного обладнання регулювалась не законом, а була прив’язана до квартир: «Таким чином ті, хто зайшов у 2011 році, платили 2 грн 40 коп за квартиру, а ті, хто зайшов у 2017 році, платили по 5 грн за квартиру. Це вже створювало між провайдерами несправедливі взаємини та конкуренцію».

Також він розказав, що була практика так званого «вхідного квитка» для початку роботи, яким корумпували управителів. Саме тому, за його словами, компанія і вирішила створити рівні умови для  всіх провайдерів. «Я вирішив зробити цю практику прозорою та почати користуватись законом "Про доступ", який мотивує створення рівності між провайдерами, щоб вони могли конкурувати ціною та якістю, а не кулуарними домовленостями з управляючим», — сказав він.

Сергій Буханець запевнив, що після переговорів з провайдерами знизив «ціну до компромісної». Але не всі компанії пристали на це нововведення. За його словами, договори підписані з 30%, ще 40% на стадії підписання. З рештою проводиться цей круглий стіл.

При цьому він звернув увагу на те, що закон «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» є недосконалим. І та  методика розрахунку вартості, яка пропонується в ньому, «відірвана від життя». «Потрібно відштовхуватись від ринкової ціни оренди інфраструктури. Давайте визначимо вартість оренди за розміщення обладнання ринковою ціною.  А середня заробітна плата — це політизований момент», — додав він.

Народний депутат Олександр Федієнко звернув увагу на те, що необхідно уніфікувати відносини між управителями, ОСББ та законом «Про доступ»: «На жаль, у нашій країні немає відповідальності за невиконання закону "Про доступ" щодо відповідальності ОСББ та керуючих компаній. Величезне лобі будівельних компаній та лобі ОСББ поставило хрест на всіх ініціативах постачальників електронних послуг, які такого лобі не мають. Усі повинні мати угоди про доступ, і поки не будуть внесені зміни до закону "Про доступ", нічого не зміниться».

Виконавчий директор Інтернет асоціації України Володимир Куковський наголосив на необхідності створення постійної робочої групи асоціацій та ринкових гравців, щоб виробити спільні підходи. Його підтримали провайдери та інші учасники круглого столу.

Нагадаємо, у березні 2023 року низка інтернет-провайдерів  висловила занепокоєння підвищенням тарифів компанії «Інвестбудгаличина», яке вважає неправомірним.

Ілюстрація: скриншот