7 травня завершується громадське  обговорення підзаконних актів, які розробила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Представники провайдерів, журналісти і юристи обговорили перспективи  подальшого ухвалення регулятором актів, їх недоліки та ризики.

Голова Асоціації правовласників та постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна розказала, що  деякі акти мають недоліки і потребують удосконалення. Наприклад, у «Порядку подання заяв на реєстрацію суб’єктів у сфері медіа» медіа зобов’язують  указувати при реєстрації електронних постачальників послуг. Однак така вимога не відповідає роботі онлайн-медіа. Асоціація подала свої зауваження та пропозиції до проєкту, однак вона занепокоєна, чи будуть вони враховані.

«Ми бачимо, що у документах, які виставлені на громадське обговорення, регулятор  залишає беззмістовні речі, вказує додаткові технології, які невілюють суть закону "Про медіа". Бо вони звикли так працювати. Важливо, щоб громадськість об’єднувалась і не давала звести закон "Про медіа" до нової редакції закону "Про телебачення та радіомовлення". Важлива регуляція спільноти», — сказав Андрій Соломаха, член правління Інтернет Асоціації України.

Максим Дворовий, керівник напряму «Цифрові права» в «Лабораторії цифрової безпеки», переконаний, що за результатами  обговорення має публікуватися звіт з коментарями до всіх пропозицій і аргументацією тих, які не прийняті: «Я сподіваюсь, що Нацрада піде таким шляхом».

Анна Литвищенко, екскерівниця юридичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, погодилася з цією позицією, бо також вважає, що регулятор мав би зробити результати обговорення відкритими: «Громадськість має бути свідомою, якщо ми хочемо мати правову державу. Але якщо ви бачите, що якісь процеси відбуваються не так, як слід, регулятор не правий, лише коли не братиме до уваги зауваження громадськості».

Анна Новак, представниця «Датагруп» і Телекомунікаційної палати, переконана, що громадське обговорення підзаконних актів має проходити так само, як це робить регулятор електронних комунікацій НКЕК: «Збираються зауваження, далі обговорюються з учасниками, а лише після цього йде прийняття документів. Найголовнішою ланкою в обговоренні має бути діалог з Нацрадою».

Як приклад того, що регулятор може не відреагувати на зауваження громадськості, Наталія Клітна навела затвердження складу універсального медіасервісу.  Нагадаємо, він змінює «універсальну програмну послугу» — перелік каналів, обов’язкових для трансляції провайдерами. Згідно із законом «Про медіа», до складу УМС мають входити суспільні та місцеві публічні медіа, телеканали місцевої тематики, які мають 15% локальних новин і програм, парламентський канал, а також канали, які мають  дозволи на тимчасове мовлення.

На думку Наталії Клітної та Андрія Соломахи, склад УМС також є нормативним актом, однак Нацрада не виносила його на обговорення громадськості.

Також занепокоєння Наталії Клітної викликав документ про особливості притягнення до відповідальності  під час воєнного стану. На цей час відсутні перевірки, і, згідно з документом, Нацрада зможе притягати до відповідальності  порушників лише на підставі моніторингу.

У відповідь Анна Литвищенко звернула увагу, що ці норми передбачені для швидкого  реагування саме на грубі порушення, які стосуються інформаційної безпеки.

Нагадаємо, 6 квітня Нацрада  винесла на громадське обговорення 14 підзаконних актів. Після громадського обговорення Нацрада, за словами її члена Олександра Бурмагіна, планує затвердити їх на початку травня. 20 квітня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення винесла на громадське обговрення  ще два проєкти підзаконних актів. Таке рішення регулятор ухвалив 20 квітня.  Нацрада винесла на обговорення ще  проєкт Методики обліку кількості користувачів медіасервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів та порядку подання цієї інформації Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.  А також проєкт Положення про Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.

Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про медіа» передбачено обов’язок Національної ради впродовж трьох місяців з дня набуття чинності законом «Про медіа» затвердити нормативно-правові акти і зразки документів, передбачені законом.